Добірка наукової літератури з теми "Нестача"

У статті здійснено аналіз результатів опитування магістрантів щодо їх ставлення до дистанційного навчання та структури використання ІКТ в умовах карантину. Початок дистанційного навчання мотивував магістрантів до опанування новими засобами та технологіями, що суттєво підвищило рівень їх умінь. Найбільш популярними засобами були пошук в Інтернеті, платформи для відеоконференцій та організації дистанційного навчання, системи обміну миттєвими повідомленнями. Впевненість у власних силах, високий початковий рівень володіння комп’ютерними засобами визначили загальну позитивну динаміку ставлення до використання ІКТ в освітньому процесі. Разом з тим виявлено основні перешкоди, які магістранти вбачають у перебігу освітнього процесу з використанням ІКТ. Серед них нестача комп’ютерної техніки, обмежений доступ до швидкісного інтернету, нестача навичок, проблеми з використанням прикладного програмного забезпечення. Введення карантину спонукало магістрантів до самостійного навчання і опанування новими засобами. Більшість з них відзначають здобуття нових навичок, пов’язаних з використанням відеоконференцій, платформ для дистанційного навчання та онлайн-курсів.

Нестача мелатоніну сприяє збільшенню продукції супероксиданіонрадикалу в тонкій кишці щурів від фагоцитарних електронно-транспортних ланцюгів, а надлишок – від мітохондріального окиснення, що відповідає антиоксидантним властивостям мелатоніну. Витік супероксиду з мікросомального електронно-транспортного ланцюга окиснення в обох випадках не змінювався.

Йододефіцитні захворювання становлять важливу медико-соціальну проблему, оскільки значна територія України за біогеохімічними показниками характеризується низьким вмістом йоду у навколишньому середовищі, що є причиною розвитку гіпотиреозу. Водночас є чимало інших чинників, які впливають на організм дитини і призводять до розвитку захворювань щитоподібної залози [1–2]. Епідеміологічні дослідження, проведені в Карпатському регіоні, показали, що йому притаманна різного ступеня йодна недостатність [3–6]. Поглиблене вивчення причин виникнення зобу на Буковині професором М.М. Ковальовим показало, що разом із нестачею йоду важливу роль відіграє дефіцит макро- і мікроелементів, що супроводжує певні регіони [7]. Нестача йоду сприяє зобогенезу і зменшенню секреторної здатності щитоподібної залози. Внаслідок зменшення інтратиреоїдного йоду в залозі зменшується синтез дийодтирозину і зростає кількість монойодтирозину, збільшується співвідношення гормонів внаслідок зростання біологічно активнішого трийодтироніну. Цим компенсується еутиреоїдний стан на тлі нестачі йоду. Адаптивним проявом дефіциту йоду є зоб, який вважають основною ознакою йодної недостатності; зі зростанням дефіциту йоду чи потреби в тиреоїдних гормонах розміри зоба збільшуються [8–10]. Виникають більш тяжкі форми тиреопатології. Йододефіцит притаманний багатьом країнам світу. Мета. Метою нашої роботи стало визначення поширеності та інтенсивності ураження тканин пародонту у дітей у разі супутнього дифузного нетоксичного зобу. Матеріали і методи. Із метою виявлення динаміки змін клінічних показників із віком нами досліджено дві вікові групи – 12 та 15 років, з яких 180 дітей, хворих на ДНЗ, та 80 соматично здорових дітей. Висновок. Отже, щодо уражень тканин пародонту за ознакою наявності зубного каменю як одного з провідних чинників розвитку запального процесу в яснах та альвеолярній кістці слід відзначити таке: спостерігається низький рівень ураження тканин пародонту у дітей молодшої вікової групи та соматично здорових дітей обох вікових груп. У підлітків, хворих на ДНЗ, спостерігається середній рівень поширеності твердих зубних відкладень та високий у разі ДНЗ ІІ ступеня тяжкості.

У статті розглянуто проблему готовності молодих вчителів історії до професійної діяльності (на основі анкетування вчителів історії Волинської області). Схарактеризовано головні підходи до визначення поняття «готовність до професійної діяльності», а також критерії його дефініції. Проаналізовано головні методичні проблеми, з якими стикаються молоді вчителі на початку професійної діяльності (брак психолого-фасилітативних знань і навичок, брак знань з історії, брак методичних вмінь, умінь роботи з документами, комп’ютером і програмним забезпеченням), а також їх імовірні причини (нестача практичного досвіду; невідповідність підготовки (освітньої програми) в університеті вимогам до вчителя в школі; необізнаність із вимогами до вчителя в школі; нестача психолого-фасилітативних вмінь у роботі з учнями). З’ясовано особливості методичних проблем відповідно до вікового критерію. Досліджено важливість основних професійних якостей (організаційні й управлінські здібності, емпатія, цілеспрямованість, працездатність, лідерські якості, самоконтроль, дисциплінованість, стресостійкість, комунікаційні здібності, уміння працювати самостійно й у команді, аналітичні здібності, гнучкість) і професійних компетентностей вчителя для готовності до професійної діяльності. Установлено головні рекомендації щодо підвищення професійності й конкурентоспроможності майбутніх вчителів історії (студентів, що навчаються за спеціальністю 014 «Середня освіта (Історія)»), зокрема щодо посилення практичної складової частини в освітній програмі. Результати дослідження візуалізовано в статті за допомогою діаграм. Здійснено порівняння окремих елементів державної політики у сфері підготовки вчителів в Україні та європейських державах.

У тропічних і посушливих країнах завжди відчувається гостра нестача питної води. Для забезпечення зростаючої потреби населення буряться нові свердловини, на жаль, частина з них виявляється малопродуктивними або не дають воду. Робота присвячена розробці нової конструкції кріплення обсадних колон водозабірних свердловин, що дозволяють проведення хімічних способів обробки водоносних горизонтів з метою відновлення і збільшення їх продуктивності, як діючих, так і знову пробурених слабодебітних і непродуктивних свердловин. Рекомендована конструкція не вимагає застосування спеціальних матеріалів і додаткових витрат.

Вказується, що під час здійснення кримінологічного аналізу, вирішального значення набуває питання правових наслідків вчинення кримінальних правопорушень підслідним органам, відповідальним за додержання податкового законодавства. Зазначено, що питання ефективного поповнення Державного бюджету України коштом податкових надходжень є основним питанням для органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства, оскільки нестача податкових надходжень негативно впливає на загальноекономічну ситуацію в Україні, тим самим знижуючи соціально важливі потреби держави. Виділено відповідні закономірності характеристики особи злочинця у сфері оподаткування. Серед них вирізняють відносно високе соціальне становище, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети за допомогою соціальних зв’язків у різних галузях, зокрема в злочинному середовищі.

Фібриляція передсердь є одним із найбільш частих видів аритмій. При виборі терапевтичної тактики необхідно зіставити очікувану користь та потенційний ризик від антиаритмічної терапії. Бета-адреноблокатори належать до антиаритмічних препаратів II класу, ефективно знижують ЧСС, вони мають ряд прямих і непрямих механізмів дії, що можуть зменшити ризик рецидиву ФП. Ефективність β-адреноблокаторів для профілактики пароксизмів ФП, за даними різних авторів, коливається від 40 до 55 %, найкращий результат був отриманий у хворих з адренергічними пароксизмами ФП. Невеликі дослідження показують однакову або порівнянну ефективність β-адреноблокаторів з іншими рекомендованими для профілактики цієї аритмії антиаритмічними препаратами. У теперішній час відчувається нестача сучасних великих міжнародних досліджень ефективності β-адреноблокаторів для профілактики пароксизмів ФП.

Розглянуто класи пожеж та способи їх гасіння. Надано статистику лісових пожеж в Україні за 2014 р. Визначено, що головною проблемою, з якою стикаються оперативно-рятувальні підрозділи під час гасіння лісових пожеж, є гостра нестача вогнегасної речовини – води. Визначено, що за таких умов ефективним засобом пожежогасіння лісових пожеж є газонаповнена піна – однорідна дрібноструктурна піна низької кратності, що отримана шляхом змішування піноутворювача, води та стиснутого повітря або азоту. Наведено її основні переваги та недоліки. Висвітлено порівняльні результати гасіння лісової пожежі за допомогою води, повітряно-механічної піни та газонаповненої піни. Визначено, що застосування газонаповненої піни для гасіння лісових пожеж дасть змогу зменшити час гасіння, об'єм води на гасіння, а також зменшити швидкість поширення полум'я завдяки забезпечення вогнезахисту.

У статті виявлено, що підхід до оцінювання рівня безпеки економіко-виробничих інтересів підприємства, який би базувався на визначенні одного однозначного показника для всіх її складників, залишився недостатньо розробленим. Визначено, що як такий показник доцільно оцінювати величину нестачі прибутку до оподаткування (ЕВТ), яку підприємство отримує в разі недосягнення монопоказниками складників безпеки своїх заздалегідь фіксованих значень. Запропонований концептуальний підхід передбачає прямий рахунок і досить прозоре інтегрування отриманих сум нестач ЕВТ за всіма підвидами цієї безпеки, розташованими на різних рівнях її ієрархії за методом найгіршого варіанта: оцінювання кожного наступного підвиду безпеки, розташованого на більш високому щаблі ієрархії безпеки економіко-виробничих інтересів, передбачає вибір максимальної величини нестачі ЕВТ. Це робить підхід ефективним інструментом під час планування заходів щодо забезпечення економіко-виробничої безпеки підприємства.

У статті наведені результати дослідження впливу зниженої тиреоїдної функції на тлі інсулінорезистентності на окремі ланки метаболізму, структури і функції серця. Встановлено, що при порушеннях функції щитоподібної залози основною нозологічною формою ураження міокарда у пацієнток без супутньої серцево-судинної патології є розвиток метаболічної ендокринної кардіоміопатії. Особливістю ураження серця є відсутність розвитку кардіосклеротичних, міокардитичних та ішемічних процесів при гіпотиреозі. Встановлено нечітку клінічну симптоматику з боку серця як при явному, так і при субклінічному гіпотиреозі. Особливостями клінічних, інструментальних і лабораторних змін у пацієнток зі зниженою функцією щитоподібної залози є тенденція до підвищення систолічного артеріального тиску, відсутність значущої дисліпідемії, дисглікемії, кардіоцитолізу і гепатоцитолізу. Нестача гормонів щитоподібної залози асоціюється з підвищенням гетерогенності процесів реполяризації міокарда: субклінічний гіпотиреоз супроводжується порушенням процесів реполяризації і розвитком електричної гетерогенності міокарда шлуночків, а при явному гіпотиреозі зміни більшою мірою пов’язані з порушенням гомогенності проведення електричного імпульсу по передсердях.

Дисертація присвячена вивченню змін прооксидантно-антиоксидантної системи тканин шлунка щурів при нестачі та надлишку мелатоніну тривалістю 10 і 30 діб. Нестача мелатоніну внаслідок світлового впливу при моделюванні гастропатій призводила до дисбалансу в прооксидантно-антиоксидантній системі, що виражалося зростанням продуктів пероксидного окиснення та зменшенням активності ферментної ланки антиоксидантного захисту і супроводжувалося розвитком ерозивних гастритів. Екзогенний мелатонін за умов моделювання іммобілізаційного стресу в короткотривалому експерименті забезпечив гастропротекцію шляхом зменшення ступеня активації пероксидного окиснення ліпідів. При моделюванні гастропатій на тлі довготривалої гіперфункції епіфіза спостерігалося зрушення балансу прооксидантно-антиоксидантної системи в бік прооксидантів, але супроводжувалося менш суттєвими морфологічними змінами зі збереженням функціональної активності залозистого епітелію.

Філософія анархізму передбачає розвиток громадського самоврядування всупереч розвитку держави, а тому віддає перевагу громадянському суспільству. Анархічна модель історично є досить близькою для України, про що свідчить історія нашої країни. Зокрема, можна загадати, що вона була реалізована на теренах України у ХХ ст. в рамках «Селянської Радянської Республіки» з центром у Гуляйполі, лідером якої був Нестор Махно.

Роботу присвячено вивченню залежності показників індексу маси тіла студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка від зовнішніх і внутрішніх факторів. Порівняльно показники індексу маси тіла 285 студентів п’яти українських закладів вищої освіти. З’ясовано, що більшість студентів мають нормальну масу тіла, що становить 75,4 %; недостатня маса тіла властива 10,9 %, а надлишкова – 13,7 %. За результатами дослідження, було визначено, що найбільш визначальний вплив на індекс маси тіла студентів мають три фактори, які діють як в сукупності, так і окремо на організм, і можуть призводити до нестачі або надлишку маси тіла. Такими факторами є характер харчування, куріння, рівень фізичної активності, якість сну і місце проживання студентів протягом навчання. Інші досліджувані фактори також впливають на індекс маси тіла студентів, але в меншій мірі і потребують подальшого дослідження.
The work is devoted to the study of the dependence of the body mass index of students of Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko on external and internal factors. Compared with the body mass index of 285 students from five Ukrainian higher education institutions. It was found that most students have a normal body weight of 75,4 %; underweight is 10, 9%, and overweight – 13, 7%. According to the results of the study, it was determined that the most decisive influence on the body mass index of students have three factors that act both as a whole and separately on the body, and can lead to a lack or excess of body weight. Such factors are the nature of nutrition, smoking, level of physical activity, quality of sleep and place of residence of students during their studies. Other research factors also affect the body mass index of students, but to a lesser extent and require further research.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ ОЦІНКИ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФРИКЦІЙНОГО КОНТАКТУ З УРАХУВАННЯМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ, РЕОЛОГІЧНИХ І СТРУКТУРНО–ФАЗОВИХ ПАРАМЕТРІВ 1.1. Механізми зношування зубчастих передач по профілю зуб'їв 1.2. Фактори, що впливають на силу тертя при граничному режимі мащення 1.3. Механізми утворення вторинних структур, які характеризуються ефективними протизношувальними властивостями 1.4. Триботехнічні та реологічні властивості граничних змащувальних шарів 1.5. Вплив деформаційних процесів і структурно-фазових перетворень на зносостійкість контактних поверхонь 1.6. Вплив дотичних напружень зсуву при терті на зносостійкість контактних поверхонь 1.7. Енергетичні аспекти руйнування поверхневих шарів елементів трибоспряжень при терті Висновки до розділу 1. Обгрунтування наукового напряму досліджень РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФРИКЦІЙНОГО КОНТАКТУ В НЕСТАЛИХ УМОВАХ РОБОТИ 2.1. Загальні аспекти вибору методик трибологічних досліджень і моделювання процесів тертя 2.2. Програмно–апаратний комплекс (ПАК) для оцінки триботехнічних характеристик трибоелементів 2.2.1. Методика визначення триботехнічних характеристик вузла тертя 2.2.2. Методика оцінки температурно–механічної стійкості граничних плівок мастильного матеріалу в критичних режимах тертя 2.2.3. Методика оцінки величини енергії активації руйнування поверхневих та приповерхневих шарів металу 2.3. Методика визначення послідовного зносу субшарів трибологічного шару 2.4. Методика встановлення функціональних взаємозв'язків трибопроцесів для пар тертя з локальним контактом 2.5. Методика прогнозування триботехнічних характеристик пари тертя верхнє компресійне кільце – гільза циліндра ДВЗ залежно від робочого процесу 2.5.1. Розрахунок товщини мастильного шару між першим компресійним кільцем та гільзою циліндра при робочому процесі двигуна внутрішнього згоряння 2.5.2. Вплив параметрів робочого процесу двигуна внутрішнього згоряння на інтенсивність зношування гільзи циліндра Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЗМАЩУВАЛЬНИХ, РЕОЛОГІЧНИХ ТА АНТИФРИКЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ 3.1. Оцінка ефективності припрацювання пар тертя в нестаціонарних умовах роботи 3.1.1. Оцінки кінцевого терміну припрацювання контактних поверхонь за кінетикою зміни триботехнічних показників контакту 3.1.2. Оцінка ефективності мащення мінеральних та синтетичних олив залежно від температури та контактного навантаження 3.1.3. Кінетика зміни реологічних та антифрикційних показників базових олив при припрацюванні 3.2. Вплив навантаження на триботехнічні показники контакту 3.2.1. Роль товщини мастильного шару в прояві антифрикційних властивостей олив за умов чистого кочення 3.2.2. Оцінка енергоємності контакту при структуризації граничних шарів мастильного матеріалу 3.3. Реологічні властивості змащувальних шарів та енергоємність триботехнічної системи при змінних контактних напругах 3.3.1. Вплив напруг зсуву масляного шару на антифрикційні показники контакту 3.3.2. Кінетика зміни енергоємності контакту з позицій структурної пристосованості вторинних структур 3.4. Вплив природи граничних змащувальних шарів на адгезійну складову коефіцієнта тертя 3.4.1. Аналіз факторів, що впливають на реалізацію умов зовнішнього тертя 3.4.2. Зміна змащувальних, антифрикційних і реологічних властивостей трибосистеми в екстремальних умовах тертя 3.4.3. Аналіз антифрикційних властивостей трибоспряжень з позиції самоорганізації змащувальних граничних плівок Висновки до розділу 3 РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ ВТОРИННИХ СТРУКТУР ПРИ СТРУКТУРНІЙ ПРИСТОСОВАНОСТІ ТРИБОЕЛЕМЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ 4.1. Структурно – енергетичні показники трибоконтакту в процесі утворення дисипативних структур 4.1.1. Напрямки структурної пристосованості елементів трибоспряжень при терті 4.1.2. Оцінка режиму мастильної дії з урахуванням гідродинамічної іта негідродинамічної складових товщини мастильного шару 4.1.3. Вплив проковзування на реологічні і антифрикційні властивості контакту 4.1.4. Вплив структури сталі на кінетику зміни енергетичного параметра при терті 4.2. Оцінка вплив змінного градієнта швидкості зсуву на реологічні і протизношувальні властивості контакту 4.2.1. Вплив ступеня проковзування контактних поверхонь на змащувальні і антифрикційні властивості олив 4.2.2. Механізми структурної пристосовуваності з позицій кінетики зміни енергетичних і реологічних властивостей контакту 4.2.3. Вплив механо–хімічних процесів при терті кочення з різною величиною проковзування на зносостійкість контактних поверхонь Висновки до розділу 4 РОЗДІЛ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНОСОСТІЙКОСТІ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ В ДИНАМІЧНИХ УМОВАХ НАВАНТАЖЕННЯ 5.1. Вплив ступеня проковзування при коченні з ковзанням на зносостійкість контактних поверхонь в екстремальних умовах тертя 5.1.1. Оцінка впливу властивостей вторинних структур на знос елементів трибоспряжень 5.1.2. Вплив швидкості ковзання на характер розподілу мікротвердості поверхневих шарів металу по глибині 5.2. Методика прогнозування оптимальної структури поверхневих шарів в процесі експлуатації елементів трибоспряжень 5.3. Оцінка температурного чинника як основного критерію при схоплюванні контактних поверхонь 5.4. Вплив структурно–фазових перетворень в поверхневих шарах металу при терті на зносостійкість контактних поверхонь Висновки до розділу 5 РОЗДІЛ 6. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЗНОШУВАННЯ ПАР ТЕРТЯ В НЕСТАЛИХ УМОВАХ РОБОТИ 6.1. Термо–кінетична модель оцінки довговічності контактних поверхонь на основі структурно–енергетичних параметрів фрикційного контакту 6.1.1. Оцінка активаційних параметрів області багатоциклової втоми 6.1.2. Оцінка активаційних параметрів дебрис–шару 6.2. Апробація методики оцінки триботехнічних властивостей контакту верхнє компресійне кільце – гільза циліндра двигуна внутрішнього згоряння 6.3. Моделювання оцінки величини максимальних дотичних напружень та глибини їх залягання залежно від триботехнічних характеристик контакту Висновки до розділу 6 РОЗДІЛ 7. ПІДВИЩЕННЯ ДОВГОВІЧНОСТІ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ТА МОДИФІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ШАРІВ 7.1. Аналіз триботехнічних характеристик самофлюсуючих покриттів в умовах кочення з ковзанням при нестаціонарному навантаженні 7.1.1 Вплив товщини покриття самофлюсуючого порошку на триботехнічні властивості контакті 7.1.2. Механізми структурної пристосованості з позиції активації поверхневих шарів металу 7.2. Триботехнічні характеристики чавуну з покриттям зі сталі в мастильному середовищі при несталих режимах тертя 7.2.1. Оцінка роботоздатності покриттів з позицій змащувальних, реологічних і антифрикційних властивостей контакту 7.2.2. Вплив кінетики зміни питомої роботи тертя на протизношувальні властивості покриття при структурній пристосованості в умовах динамічного навантаження 7.3. Апробація методики оцінки температурної і механічної стійкості граничних плівок мастильного матеріалу на контактних поверхнях, зміцнених за методом термоциклічного іонного азотування Висновки до розділу 7 ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
В дисертаційній роботі вирішувалась науково–технічна проблема управління процесами самоорганізації дисипативних структур, забезпечення мінімізації зносу і підвищення ресурсу пар тертя шляхом розробки методик оцінки і вибору мастильних матеріалів з урахуванням структурно-енергетичних і реологічних факторів, спрямованих на зменшення інтенсивності накопичення енергії руйнування контактних поверхонь та мастильного шару, створення градієнтності міцністних характеристик внаслідок локалізації деформаційних процесів в тонкому поверхневому шарі. Визначені закономірності структурної пристосованості для різних марок сталей та мастильних матеріалів різного експлуатаційного призначення, які полягають у зниженні питомої роботи тертя, зменшенні напруги зсуву мастильного шару і коефіцієнта тертя, збільшенні періоду напрацювання до прояву першого етапу знеміцнення поверхневих шарів металу, що забезпечує підвищення зносостійкості контактних поверхонь сталей в умовах кочення з проковзуванням 3 – 40%. Розроблена термо–кінетична модель оцінки довговічності контактних поверхонь на основі структурно–енергетичних параметрів в умовах змащування при несталих режимах роботи, яка включає методику оцінки активаційних характеристик матеріалів, що характеризують довговічність області багатоциклової втоми і області малоциклової втоми debris–шару. Розроблено математичну модель оцінки локалізації вектора максимальних дотичних напружень при переході трибосистеми від гідродинамічного до граничного режиму мащення. Встановлені залежності інтенсивності зношування трибоелементів від зміни енергоємності контакту при структурній пристосованості вторинних структур на основі оцінки температурної і механічної стійкості граничних плівок мастильного матеріалу і міцності матеріалу контактних поверхонь. Розроблений програмно–апаратний комплекс, програмне математичне забезпечення, способи і методики використовуються при проведенні наукових досліджень, виборі складу, структури та технологій нанесення зносостійких покриттів і удосконаленні мастильних матеріалів різного експлуатаційного призначення на підприємствах та установах України.

Цю книгу невідомих творів одного з провідних українських пись­мен­ників Франкової школи Тимотея (Тимофія) Бордуляка (1863–1936) упоряд­кував його онук Тимофій Бордуляк, названий на честь діда. Автографи цих творів зберігаються в упорядника та в його брата Нестора Бордуляка.

Филозофски факултет Универзитета у Нишу прославља педесет година од оснивања. Ви сте били декан од 1983. до 1987. г. Молимо да се освр- нете на ондашњу општу политичку ситуацију, стање у друштву и структурно-развојне потре- бе града Ниша и југоисточне Србије који су прет- ходили одлуци да се универзитетска култура унапреди и обогати формирањем Филозофског факултета. У историјском ходу човечанства, људи су ста- рији oд институција. Зато институције дуже трају од појединаца; формирају се спорије, али опстају ве- ковима. Задатак им је да артикулишу многоструке заједничке нужности; кад пресахну конкретне ко- лективне потребе и саме нестају и гасе се. Слична је судбина и образовних установа, односно факултета као високошколских институција универзитетске заједнице.

Уряд П. Скоропадського прагнув побудувати державу на засадах приватної власності, зробити продуктивний товаровиробний аграрний комплекс, створити потужний промисловий сектор. Консервативна за своєю спрямованістю економічна політика гетьманського уряду в Україні сприяла певним позитивним зрушенням у господарстві. Але деякі прорахунки в соціальних питаннях, об'єктивна нестача часу на поглиблення перетворень, складні історичні умови призвели до поразки консервативних сил.