Добірка наукової літератури з теми "Небезпека відходів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Небезпека відходів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Небезпека відходів"
1
Повякель, ЛІ, ОП Васецька, ГІ Петрашенко, ОО Бобильова, ВЄ Кривенчук та ОС Зубко. "Методичні принципи віднесення відходів до певної класифікаційної категорії щодо небезпеки". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 90, № 1 (20 травня 2021): 60–69. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-90-1-60-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Обґрунтувати підходи з'ясування проблеми оцінки негативного впливу відходів на здоров'я населення та навколишнє середовище, який виникає з моменту утворення і на всіх етапах поводження з відходами. Матеріали та методи. Одним з пріоритетних напрямків наближення до вимог Європейського Союзу при поводженні з відходами є гармонізація сучасного українського законодавства до європейських стандартів, адаптація положень нормативно-правових актів, у тому числі класифікація відходів за ступенем небезпеки. У статті проводиться порівняльний аналіз законодавчої бази з оцінки небезпеки відходів, існуючої в даний час в Україні, з рекомендаціями ВООЗ та Директивами ЄС. Обґрунтовані і рекомендовані для впровадження методичні принципи віднесення відходів до певної класифікаційної категорії за небезпекою. Результати та висновки. Науково обґрунтовано, що віднесення відходів до певної класифікаційної категорії за небезпекою повинно ґрунтуватися не тільки на кількісних розрахунках за хімічним складом і токсичності складових інгредієнтів, які входять до складу відходів, а й на експериментальній перевірці зразків з використанням альтернативних методів. Ключові слова: відходи, Директиви ЄС, класифікація, біотестування, токсичність, небезпека, альтернативні методи.
2
Гетьман, В. І. "Сучасний стан проблеми відходів: небезпека для життя". Довкілля та здоров"я, № 2 (69) (2014): 45–50.
Знайти повний текст джерела
3
Рашкевич, Н., І. Черепньов та І. Ковальов. "Спосіб виявлення пожеж на території полігону твердих побутових відходів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (7 лютого 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).102-109.
Повний текст джерелаАнотація:
У ході роботи відмічена техногенна небезпека полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), яка пов’язана з виникненням поверхових та підповерхневих пожеж. Для своєчасного попередження виникнення та поширення пожежі потрібно визначати горіння не тільки на поверхні, а й всередині тіла полігону. Встановлено, що існуючі способи виявлення інформаційних ознак пожежі при несприятливих метеорологічних або надзвичайних умовах характеризуються низькою оперативністю, достовірністю, повнотою. Запропоновано спосіб виявлення пожеж на території полігону ТПВ. Спосіб реалізується за допомогою тепловізійної камери, відеокамери, мікрохвильового радіометру, які розташовуються паралельно один одному на вишці з можливістю панорамного огляду. Результати спостереження приладів в різних спектральних діапазонах довжин хвиль спільно з даними кутового-азимутального вимірювача напрямку осей надходять до головного серверу, де шляхом накладання та співставлення підлягають фільтруванню та виключенню теплових перешкод. Виключення теплових перешкод та використання, як мінімум двох точок спостереження, підвищують вірогідність виявлення осередків горіння. Таким чином, реалізація запропонованого способу забезпечує в автоматичному режимі виявлення осередків пожеж на ранній стадії їхнього виникнення та інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень локалізації та ліквідації факторів небезпек із мінімальним впливом на довкілля та людей.
4
КЛИМЕНКО, Олександр, Людмила КЛИМЕНКО та Людмила КОРНІЙКО. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БІОСФЕРОЦЕНТРИЧНОГО СКЛАДНИКА ЕКОБЕЗПЕКИ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.
5
Pohrebennyk, V. D., I. I. Koval та E. A. Dzhumelia. "Тенденції розвитку методів і систем управління відходами". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290117.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині за кордоном утилізують відходи швидше, ніж вони накопичуються. Для цього використовують альтернативні методи та екологічні матеріали, які мінімізують їх утворення. В Україні використовують шкідливі матеріали, які забруднюють довкілля, а також відсутні екологічні методи утилізації відходів. В Україні однією з найважливіших і найактуальніших проблем забруднення довкілля є неконтрольоване накопичення відходів та захоронення на полігонах. Проаналізовано основні тенденції розвитку методів і систем управління відходами. Оцінено сучасний стан та проблеми управління відходами в Україні та Львівській області. Виявлено тенденцію постійного зростання обсягу відходів. Простежено динаміку утворення відходів за категоріями матеріалів та класами небезпеки. Виконано аналіз утворення та утилізації відходів у Львівській області за 2010–2017 рр. Виконано регресійний аналіз зміни обсягу спалених відходів у Львівській області для отримання енергії і зміни показників утворення відходів І класу небезпеки. Встановлено, що відходи І класу небезпеки з 2000 по 2017 рр. змінюються в поліноміальній залежності 2-го степеня. Використання цих залежностей дасть змогу спрогнозувати зміни обсягів відходів у Львівській області. В Україні для сталого розвитку потрібно впроваджувати інтегровані системи управління відходами на регіональному та локальному рівнях. Тому для оптимальної моделі управління відходами потрібно запобігати утворенню та накопиченню відходів та повторно використовувати ті, що містяться на полігонах та сміттєзвалищах.
6
Середа, М. С. "ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ЗВАЛИЩАМИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 91–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресур-си та забруднюють їх, створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Тому метою наших досліджень стало формування методичних засад класифікації звалищ твердих побутових від-ходів за рівнем небезпеки для прилеглих територій для подальшого вибору методу відновлення таких територій. Визначено, що основними загрозами впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя є такі: загрози екологічного та санітар-но-гігієнічного характеру; загрози економічного та продовольчого характеру; загрози ресурсного характеру. Зважаючи на причинно-наслідковий зв’язок наявних загроз впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя сформовано комплекс показників, що характеризують рівень небезпечності звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій, визначені межі оцінювання рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій за інтегральною оцінкою. На основі проведеної оцінки рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій на прикладі Полтавської області встановлено, що у зоні передкризового стану перебуває 40 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні кризового стану – 53 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні критичного стану – 7 % від загальної їх кількості. Враховуючи, що більшість звалищ твердих побутових відходів знаходяться на відстані менше 200 м до сільськогос-подарських угідь (93 %), та мають передкризовий, кризовий або критичний рівень небезпеки для прилеглих територій, невирішеність проблем у цій сфері створює небезпеку для екологічної й продо-вольчої безпеки цих територій та сталого розвитку агроекосистем. Реалізація методичного підходу дає змогу оцінити рівень небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій розвитку, визначити основні загрози та ризики для сільськогоподарських угідь, що знаходяться у зоні впливу звалищ твердих побутових відходів, та напрями їхнього подолання. Практичне застосування розробленої методики можливе в рамках програмно-цільового методу при розробці та реалізації національних та регіональних програм, спрямованих на поліпшення процесу управління сферою поводження з твердих побутових відходів.
7
Гончаренко, И., Л. Пісня та М. Кірієнко. "Результати експертно-аналітичного оцінювання екологічної небезпеки та важливості заходів управління та контролю в процесі утворення твердих побутових відходів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 103–13. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).103-113.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито комплексний експертно-аналітичний підхід до оцінки екологічної небезпеки в процесі утворення твердих побутових відходів (ТПВ), який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії (МАІ) Т. Сааті та дозволяє врахувати: критерії вкладу небезпечності відходів для кожного з природних середовищ, кількісні та якісні характеристики утворення відходів, умови їх накопичення із можливим збільшенням небезпечності при цьому, наявність процесів управління та контролю, типи об’єктів утворення ТПВ, та порівняти внески заходів підвищення екологічної безпеки на цих об’єктах.
Розроблена ієрархічну структуру процесу утворення ТПВ також дозволяє наглядно-просторово зрозуміти зв’язки та взаємодію елементів між собою, де рівнями ієрархії є: «екологічна безпека процесу утворення ТПВ → складові довкілля, що зазнають впливу → фактори впливів → джерела утворення ТПВ → заходи з підвищення екологічної безпеки».
Отримані значення узагальнених вагових коефіцієнтів та пріоритетів ієрархії дозволило по новому зрозуміти сутність формування небезпек в процесі утворення ТПВ, зокрема, внески наявних дієвого управління та контролю поводження з ТПВ та забезпечення безпечних умов накопичення ТПВ в порівнянні із кількісними та якісними характеристиками складу ТПВ. Важливим результатом є встановлення внеску в екологічну небезпеку поводження з ТПВ в процесі їх утворення типу джерел утворення, а саме, об’єктів масового скупчення людей, приватної житлової забудови, багатоповерхової житлової забудови та торгівельних підприємств.
Серед оцінюваних заходів підвищення екологічної безпеки впливу на навколишнє природне середовище ТПВ в процесі їх утворення можливе через забезпечення виключно екологічно безпечної тари та пакувальних матеріалів, що за розрахунками склало 35,9% від загального впливу.
Отримані результати з використанням комплексного експертно-аналітичного підходу шляхом застосування методу аналізу ієрархій Т.Сааті до оцінювання процесів та об’єктів поводження з ТПВ є перспективним методом для прийняття ефективних управлінських рішень та потребує подальшого застосування в нагальній галузі забезпечення екологічної безпеки поводження з ТПВ в Україні.
8
Скляр, Вікторія Юріївна, Галина Всеволодівна Крусір, Ірина Вікторівна Коваленко та Ірина Олександрівна Кузнєцова. "Розробка енергоефективної технології утилізації відходів олійно-жирової галузі". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1424.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні технології виробництва олійно-жирової продукції передбачають фільтрацію з використанням вибільних глин. Цей сорбент використовується одноразово, тому він накопичується у великих кількостях на комбінатах як побічний продукт. Даний матеріал відносять до IV класу небезпеки за його здатність до самозаймання. Тому питання щодо вирішення проблеми його утилізації є актуальним. Біотехнологічна переробка цих відходів в корисні продукти є найбільш доцільною та ефективною з точки зору енергоефективних, екологічних та економічних вимог.
В статті розглянуто стан ринку України, класифікація утворення відходів олійно-жирової галузі, напрями маловідходних та безвідходних технологій. Показано біотехнологічний потенціал мікробних ліпаз, перспективність та доцільність застосування біотехнологічного методу утилізації жирової фракції відходів з використанням ферментних препаратів. Розглянуто умови ферментолізу відходу виробництва саломасу та маргаринової продукції ліпазою Rhizopus japonicus, зокрема її термостабільність.
Одержані результати дослідження свідчать про перспективність гідролізу відходів ліпазою Rhizopus. Встановлено, що вміст вільних жирних кислот в гідролізаті досягає рівня насичення через 72 год ферментативного гідролізу, а концентрація тригліцеридів зменшується до мінімального значення. Термостабільність ліпази Rhizopus japonicus досягає максимального значення при 40 °С.
9
Чугай, А. В. "Особливості техногенного впливу на довкілля Херсонської області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300310.
Повний текст джерелаАнотація:
Херсонська область територіально належить до регіонів Північно-Західного Причорномор'я. Херсонщина має унікальний рекреаційний потенціал. При цьому промисловий комплекс регіону формують понад 200 підприємств різних галузей. В області існують певні екологічні проблеми, що призводять до виникнення несприятливих екологічних ситуацій (відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів, умови та стан зберігання непридатних для використання пестицидів; очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів області тощо). Для оцінювання особливостей техногенного впливу на довкілля Херсонської області в роботі застосовано принцип розрахунку модуля техногенного навантаження. Розраховували окремі модулі на складники довкілля (повітряний басейн, водні об'єкти, геологічне середовище). За результатами аналізу з'ясовано, що в разі істотного зменшення кількості джерел значно збільшуються викиди забруднювальних речовин. У 2003–2011 рр. відзначено загальне збільшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн, з 2012 р. – зменшення зі збільшенням викидів від стаціонарних джерел. У разі загального збільшення водозабору відзначено зменшення скидів стічних вод. Рівень техногенного навантаження на поверхневі водні об'єкти істотно зменшився. Максимального техногенного впливу водні об'єкти регіону зазнають від діяльності комунального підприємства Херсона. Максимуми утворення відходів в регіоні зафіксовано у 2012–2014 рр. Переважну кількість у складі утворених відходів становлять відходи IV класу небезпеки. Збільшення нагромаджених відходів становить до 70 тис. т щороку. Кількість нагромаджених відходів останніми роками в 3 рази перевищує показники з утворення. За постійного збільшення нагромаджених відходів на території області рівень техногенного навантаження на геологічне середовище регіону щорічно зростає. Найбільшого навантаження Херсонська область зазнає за показниками скидів стічних вод і утворення відходів. Загалом з 2007 р. встановлено тенденцію до зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля. Це зумовлено переважно зменшенням обсягів скидів стічних вод.
10
Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, В. І. Соколова та Г. С. Шунько. "ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження життєвого циклу продукції підприємства ресторанного господарства на усіх етапах виробництва методом балансових схем дало змогу оцінити негативні впливи, які опосередкова-но здійснюються на кожному етапі видобутку сировини, приготування та реалізації готової продукції. Зокре-ма, потужний вплив чинять процеси видобутку сировини, при яких використовуються паливно-енергетичні та водні ресурси; відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, НМЛОС, відп-рацьованими газами та продуктами згоряння палива; навантаження на літосферу пов’язано з виснаженням ґрунтового покриву, використанням мінеральних добрив, пестицидів, відчуженням земель та накопиченням відходів. Оцінивши життєвий цикл сировини, допоміжних матеріалів та технологічних процесів методом релевантних таблиць (матриць Леопольда), ми визначили, що істотного впливу на навколишнє середовище завдає вплив відходів виробництва, який оцінено у 385 балів та відноситься до значного впливу. Вплив сировини рослинного та тваринного походження і технологічні процеси пов’язані з їх збором та транспортуванням; робота гарячого цеху, миття посуду та функціонування автостоянки оцінюється з урахуванням повного життєвого циклу і є помірними. Вплив використання питної води, підготовки та миття сировини, функціону-вання холодного цеху та оформлення страв оцінюється як незначний. При аналізі впливів стадій життєвого циклу, інфраструктури та відходів підприємства визначено, що значний вплив на компоненти довкілля чинять відходи ресторанного підприємства. Помірними є впливи, пов’язані з вирощуванням сировини, реалізацією про-дукції, утилізацією, функціонуванням агропромислового комплексу, ресторану, автостоянки та котельні. Не-значний вплив на довкілля відбувається при споживанні продукції, проте слід відзначити, що при наданні пос-луг кейтерингу або їжі на виніс використовуються додаткові пакувальні матеріали, накопичення яких негати-вно впливає на ґрунтовий покрив, накопичуючись на звалищах та полігонах. При функціонуванні ресторану існує ймовірність виникнення ризикових аспектів, пов’язаних із розливами паливно-мастильних речовин, вибу-хами, пожежами та ризиком санітарно-епідеміологічної небезпеки. Ідентифікація екологічних аспектів рес-торанного господарства свідчить про те, що значного негативного впливу навколишньому природному середо-вищу завдають стічні води, витрати паливно-енергетичних ресурсів та відходи виробництва, зокрема харчові відходи. За результатами дослідження зроблено висновки та надано рекомендації щодо поліпшення рівня еко-логічної безпеки готельно-ресторанного підприємства.
Дисертації з теми "Небезпека відходів"
1
Васьковець, Людмила Антонівна, та А. В. Винник. "Екологічна небезпека твердих відходів ливарного виробництва". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44588.
Повний текст джерела
2
Павленко, Анастасія. "«Удосконалення системи поводження з відходами на ПАТ «Дніпровагонмаш»". Thesis, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2020. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/157165.
Повний текст джерела
3
Фалько, Віра Володимирівна, Вера Владимировна Фалько, Vira Volodymyrivna Falko та Ю. М. Жук. "Світовий досвід щодо організації збору та утилізації електронних відходів та його впровадження в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67621.
Повний текст джерела
4
Аблєєва, Ірина Юріївна, Ирина Юрьевна Аблеева, Iryna Yuriivna Ablieieva та О. П. Мельник. "Аналіз екологічної небезпеки промислових відходів методом біотестування". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45298.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день значну екологічну загрозу несуть потужні промислові підприємства нафтогазової та хімічної галузей із своїми багатотоннажними відходами. З екологічної точки зору особливої уваги
заслуговують такі відходи як буровий шлам та фосфогіпс.
5
Полив'ян, Юлія Вікторівна. "Оцінка небезпеки полігону побутових відходів для довкілля (на прикладі Фастівського району)". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43405.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Дмитруха Тетяна ІллівнаОб’єкт дослідження: взаємодія полігону побутових відходів з довкіллям. Мета роботи: надання оцінки небезпеки полігону побутових відходів на довкілля. Методи дослідження: санітарно-гігієнічні, аналітичні та статистичні методи дослідження.
6
Полив'ян, Юлія Вікторівна. "Оцінка небезпеки полігону побутових відходів для довкілля (на прикладі Фастівського району)". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49649.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Дмитруха Тетяна ІллівнаОб’єкт дослідження: взаємодія полігону побутових відходів з довкіллям. Мета роботи: надання оцінки небезпеки полігону побутових відходів на довкілля. Методи дослідження: санітарно-гігієнічні, аналітичні та статистичні методи дослідження.
7
Шаповал, Андрій Іванович, Андрей Иванович Шаповал, Andrii Ivanovych Shapoval та А. О. Шаповал. "Регіональні проблеми утилізації відходів I-III класів небезпеки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7300.
Повний текст джерелаАнотація:
Починаючи з 90-х років минулого століття техногенне навантаження на навколишнє середовище в Україні дещо пом'якшилося, проте екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, все ще залишається досить складною.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7300
8
Благодатний, В. В., та І. В. Ремешевська. "Оцінка екологічної значущості сфери поводження з відходами ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»". Thesis, 2012. http://hdl.handle.net/123456789/1276.
Повний текст джерелаАнотація:
Благодатний, В. В., Ремешевська, І. В. Оцінка екологічної значущості сфери поводження з відходами ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» / В. В. Благодатний, І. В. Ремешевська // Матеріали VII Міжнар. наук.-техн. конф. "Проблеми екології та енергозбереження в суднобудуванні". – Миколаїв : НУК, 2012.Підприємства суднобудівної галузі характеризуються значною різноманітністю виробництв і технологічних процесів, видів сировини, що використовуються, і, як наслідок, різноплановим впливом на навколишнє середовище, зокрема значною кількістю промислових відходів, що розрізняються за своїм хімічним складом і класами небезпеки. Планування розвитку підприємства повинне враховувати вдосконалення системи управління та поводження з відходами . Тому актуальним є проведення аналізу впливу відходів, що утворюються при виробництві суден на стан навколишнього природного середовища.