Добірка наукової літератури з теми "Національне довкілля"

Проаналізовано проблеми категорійних та державно-управлін- ських аспектів формування національної безпеки. Розкрито сутність терміна “безпека” у процесі розвитку ідей дискурсивної демократії, де він розглядав- ся як “цінність”, певний “суспільний інтерес”, “благо”. Однак, зазначено, що такий підхід не враховує, що поняття “безпека” можна інтерпретувати ширше як категорію філософську, а відтак — і категорію теорії·державної·політики та державного управління. При цьому, визначено, що зростаючий інтерес до ви- вчення сутності поняття “безпека” у контексті її світоглядно-філософського розуміння, залежить від багатьох факторів. Серед яких, зокрема, складність та неузгодженість сучасних процесів трансформації геополітичного та гео- економічного поля, усвідомлення необхідності вирішення глобальних про- блем безпеки та фундаментальних суспільно-політичних та соціально-еко- номічних змін, що останнім часом простежуються у багатьох країнах світу і мають вирішальний вплив на міжнародну та національну безпеку. Доведено, що зміст національної безпеки визначається ступенем захище- ності національних інтересів; станом захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, довкілля у різних сферах життєдіяль- ності від внутрішніх та зовнішніх загроз; станом захисту національних інте- ресів від різного роду загроз, який досягається завдяки цілеспрямованій ді- яльності органів державної влади та інститутів громадянського суспільства з метою гарантування прав людини та основних свобод, їх прогресивного роз- витку та стабільності конституційного ладу. Разом з тим обґрунтовано, що національна безпека держави полягає не тільки у захисті національних інте- ресів, а й у підтримці відповідних і необхідних умов існування як держави і суспільства, так і окремих громадян. Відповідно, забезпечення таких спри- ятливих умов є необхідною умовою реалізації національних інтересів та цілей.

Національна інституційна система ад­міністративно-правового регулювання захисту Укра­їнських Карпат. - Стаття. Статтю присвячено проблематиці національної інституційної системи адміністративно-правового ре­гулювання захисту Українських Карпат. Визначено окремі елементи національної інституційної систе­ми адміністративно-правового регулювання захисту Українських Карпат. У процесі розвитку України як демократичної і правової держави, євроінтеграції України, захисту довкілля, забезпечення сталого лісокористування та водокористування, збереження екосистеми Україн­ських Карпат вагомого значення набуває дослідження проблематики національної інституційної системи ад­міністративно-правового регулювання захисту Україн­ських Карпат. Національна інституційна система адміністра­тивно-правового регулювання захисту Українських Карпат відіграє провідну роль у забезпеченні захисту Українських Карпат, зокрема: для збереження флори та фауни, гірських екосистем, сталого лісового та вод­ного користування, екологічного захисту. Національна інституційна система адміністра­тивно-правового регулювання захисту Українських Карпат є невід’ємним складником єдиної цілісної ін- ституційної системи адміністративно-правового регу­лювання захисту Українських Карпат. Національна інституційна система адміністратив­но-правового регулювання захисту Українських Кар­пат - це система вповноважених суб’єктів, які діють на основі внутрішньодержавного права України і які здійснюють адміністративно-правове забезпечення за­хисту Українських Карпат. Важливими є всі елементи національної інституцій- ної системи адміністративно-правового регулювання захисту Українських Карпат. У їх взаємодії здійсню­ється ефективне адміністративно-правове регулюван­ня захисту Українських Карпат. Із метою вдосконалення забезпечення сталого го­сподарювання в лісах Українських Карпат вважаємо за доцільне створити офіційний електронний інформа­ційний ресурс (вебпортал) із вільним інтернет-доступом щодо поточного стану лісів в Українських Карпатах.

Вступ. Процеси цифровізації економіки, пов'язані з розгортанням технологій Четвертої промислової революції, є багатоаспектними й чинять суттєвий вплив, зокрема й на навколишнє середовище, що зачіпає інтереси майбутніх поколінь.Проблематика. Прискорення цифровізації супроводжується суперечливими позитивними і негативними ефектами для довкілля. Зважаючи на це, актуальною проблемою є визначення цих ефектів як на глобальному, так і на національному рівнях.Мета. Виявити взаємозв'язки цифрової та зеленої економіки й обґрунтувати шляхи екологічно безпечного розвитку цифрових технологій в Україні.Матеріали й методи. Кластеризація країн світу за ознаками економічного, промислового й цифрового розвитку;економетричний аналіз залежностей між показниками розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і екологічної ефективності в країнах світу та їх групах (кластерах) за 2017—2020 рр.Результати. Встановлено, що на глобальному рівні впровадження сучасних цифрових технологій має загалом позитивний зв'язок зі станом довкілля: чим вищим є рівень цифровізації, тим більш екологічно чистими, за інших рівних умов, є національні економіки. З’ясовано, що екологічна ефективність цифровізації залежить від рівня виробничих (фізичних) технологій та загального економічного розвитку держави. У кластерах менш розвинених країн, зокрема й в Україні, яка має суттєві проблеми у сферах промисловості й інновацій, поширення цифрових технологій має менший позитивний вплив на екологію, ніж у кластерах більш розвинених країн. Тому довгострокові позитивні ефекти цифровізації для України не є очевидними, а негативні можуть бути серйозними.Висновки. Для мінімізації екологічних ризиків цифровізації в Україні потрібно розробити національну академічну програму комплексної оцінки різних аспектів (абіотичних, біотичних, техногенних, антропогенних) впливу новітніх цифрових технологій на довкілля, а також узгодити програми цифровізації економіки із загальною стратегією розвитку національного виробництва на інноваційній основі.

Розглянуто інструменти екологічного менеджменту в контексті реалізації державної екологічної політики і сталого розвитку регіонів. Державна екологічна політика — це діяльність органів державної влади, спрямована на формування та розвиток екологічного виробництва/споживання та екологічної культури життєдіяльності людини. Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний, громадсько-просвітницький. Визначено, що екологічний менеджмент є складовою загальної системи екологічного управління, системою ринкового управління довкіллям, функціонує на територіальному ієрархічному рівні в рамках глобальної екологічної політики, держави в цілому, регіону, окремої території (місто, селище, окрема природна зона), корпорації, підприємств у сферах з ринковими відносинами. Екологічний менеджмент на рівні держави являє собою державну систему управління, яка спрямована на створення правових норм та засад з охорони навколишнього середовища, забезпечення формування у населення свідомості щодо раціонального використання природніх ресурсів, підтримку екологічних інноваційних та технологічних проектів. Виділено наступні групи інструментів екологічного мененджменту, які регулюються національним екологічним законодавством та імплементованими міжнарод- ними угодами і конвенціями: перша група пов’язана із системою міжнародних і державних екологічних стандартів ISO та ДСТУ (екологічний аудит, екологічна сертифікація, екологічне маркування), друга група представляє системну оцінку екологічного стану навколишнього середовища і впливу техногенного фактора (стратегічна екологічна оцінка, екологічний моніторинг, оцінка впливу на довкілля), третя група пов’язана із екологічним розвитком регіону, територій, підприємств (екологічний маркетинг).

Визначено актуальність дослідження соціальної складової сталого розвитку. Наведено довгострокові економічні та соціальні тен- денції. Схарактеризовано поняття “сталий розвиток”. Запропоновано схе- матичний вигляд сталого розвитку та його складових. Визначено та роз- глянуто важливість концепції сталого розвитку, його загальні проблеми, ключові принципи та головні цілі. Окреслено інтегруючу роль соціальної складової сталого розвитку щодо економічної та екологічної складових. Обґрунтовано необхідність впровадження в Україні стратегії сталого роз- витку, зумовлені чинниками як внутрішнього, так і зовнішнього характе- ру. Сучасний перехід до сталого розвитку — це процес зміни ціннісних орі- єнтацій багатьох людей. Міжнародними фундаментальними цінностями роз- витку визнано свободу, рівність, солідарність, толерантність, повагу до при- роди, спільну відповідальність. Національні цілі сталого розвитку базуються на політичних, економічних, соціальних, екологічних, моральних і культур- них цінностях, властивих українському суспільству. Вони визначають спря- мованість стратегії на турботу про спільне благо та захист національних ін- тересів України. Викладено перелік векторів, визначених у Стратегії сталого розвит- ку “Україна–2020”. Підкреслено, що стратегічне бачення сталого розвитку України ґрунтується на забезпеченні національних інтересів та виконанні міжнародних зобов’язань України щодо переходу до сталого розвитку. Наголошено на необхідності довишівської освіти у контексті сталого роз- витку. Підкреслено, що ключове завдання освіти у ХХІ столітті — розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети, та схарактеризовано важливість випереджаючої освіти сталого розвитку. Сталий розвиток орієнтований насамперед на людину та поліп- шення якості її життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та екологічно чистому природному довкіллі.

Динамізм, мінливість, суперечливість як головні константи рубежу століть наклали відбиток і на характер усвідомлення літературного процесу. У статті показано, як саме на зміну одновимірному трактуванню літератури як відображення довкілля приходять нові рівні її розуміння – самовираження, моделювання. Унаслідок цього архетипи національ- ної культури синтезуються з оригінальними естетичними ідеями, окресленими в європейській філософській думці доби модернізму. Установлено, що в поетизації двоєдності «людина – при- рода», яку вважають сталою прикметою українського національного письменства, особли- вого значення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. набуває символізація наскрізної деталі та фольклорного образу, увиразнюючи тим самим проблему «людина – цивілізація». Дослідження інтерпретацій тваринної символіки у творах малої прози дало змогу не лише виявити нові її значення, які в кожного окремого письменника унікальні, але й утвердити на цьому ґрунті синкретичну спорідненість людини з тим чи тим об’єктом природи. Особливості наративної структури розглянутих у статті новел Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Марка Черемшини допомогли простежити становлення характеру героя твору передусім у природному довкіллі, показати найтонші порухи його душі, спроєктувати минуле або майбутнє на теперішню «незвичайну» подію в його житті, зчаста супроводжу- вану спілкуванням із живою істотою. Образи й деталі новели, надто ж анімалістичні, нада- ють авторові та реципієнтові змогу «змоделювати» світ персонажа на основі кількох міст- ких символів і численних асоціацій, викликаних ними. Завдяки згаданим чинникам українська новелістика отримує естетичний потенціал космогонічного міфу, виявами якого є діалог опо- відача або розповідача з вищими силами, природними стихіями, реаліями буденного життя, їх поетизація та одухотворення.

У статті висвітлено науково-творчий доробок видатного вітчизняного вченого Василя Олександровича Сухомлинського в контексті проблеми мовленнєвої підготовки дитини передшкільного віку до навчання в школі. Закцентовано на тому, що одним із концептуальних положень нині чинного Базового компонента дошкільної освіти передбачено можливість дитини опанувати нову соціальну ситуацію розвитку – перехід до систематичного шкільного навчання. Водночас зауважено, що для того, щоб реалізувати провідні принципи Нової української школи, дитина повинна виявити готовність до навчання в ній, зокрема мовленнєву. Адже мова є найбільш виразною національною ознакою. Саме завдяки мові особистість пізнає концептуальну картину світу, виражену через поняття рідної мови. Важливою умовою становлення особистості є вміння здійснювати ефективну комунікацію, що зумовлює необхідність формування мовленнєвої та комунікативної компетентності ще на етапі дошкілля з подальшим їх формуванням у початковій школі. Це означає не лише розвинене мовлення дитини, її спроможність здійснювати комунікацію, а й обізнаність із позамовними знаннями, що віддзеркалюють національно-культурну специфіку певної спільноти. Доведено, що науково-педагогічні ідеї Василя Олександровича Сухомлинського суголосні з концептуальними ідеями Нової української школи. Наголошено на домінантній позиції вченого щодо радості пізнання, що може стати «бажаною свідомою діяльністю для дитини лише за умови, коли думка буде дієвою». Виокремлено педагогічні ідеї Василя Сухомлинського щодо мовленнєвої підготовки дитини («подорожі» дітей до джерела слова; виховання чутливості до слова та його відтінків; самоспостереження за рідною мовою, явищами довкілля; використання казки як дієвого засобу мислення; творчість словом). Проілюстровано різні види вправ, ігор за художніми мініатюрами вченого.

В статті проаналізовано становлення громадських екологічних організацій та їх діяльність на передодні отримання незалежності України і в самому процесі державотворення. Визначено основні напрями екологічного руху, його участь у політичному житті суспільства які впливають на здійснення адекватної екологічної політики, що набуває для України особливої ваги, оскільки за умов державотворення від обраної державної стратегії у сфері екологічної політики, складовими якої є природокористування, якість довкілля й життя населення, залежать не лише економічне та національно-культурне відродження нації, а її майбутнє, ресурсний та інтелектуальний потенціал.

The problem of environmental pollution is exacerbated every year and is undoubtedly a global problem. However, the effectiveness of its solution depends on the efforts of individual countries, their awareness of the impending threat, responsible and systematic control, continuous monitoring and study of trends. Given the urgency and scale of coverage, the impact on health and quality of life, interdependence and interdependence globally, environmental pollution needs to be addressed gradually and simultaneously in each country, ultimately ensuring a synergistic global impact. Numerous modern studies on this issue have significantly supplemented the theoretical and practical basis of environmental and economic sciences, formed not only the conceptual apparatus, but also added analytical tools, but the world continues to grow, the world's population grows, consumption increases, production scale and, consequently, pollution environment, which is an integral part of the anthropogenic impact of society. That is why the analysis, identification of trends, modeling of pollution processes and possible consequences remains relevant today. The main task of this study is to monitor the environment of Ukraine in terms of pollution of its main components, identify major sources and trends, build trends to further predict the development of the situation, which will be an information base for management decisions aimed at leveling the negative consequences for our country and its population, and for the global ecological system. The analysis conducted in the work revealed unfavorable trends in environmental pollution in Ukraine and the problem of insufficient funding for environmental measures, especially in terms of environmental investment. The attention of the state, taking into account the requirements of the outside world, the degree of interdependence of countries on each other's behavior in the environmental sphere, should be focused on solving this problem.

У статті розкрито критерії дотримання балансу суспільних (публічних) та приватних інтересів у національній судовій практиці. На підставі аналізу практики Верховного Суду автором з’ясовано, що суспільний (публічний) інтерес охоплює такі надважливі сфери, як, зокрема, безпека громадян, захист довкілля, благоустрій населених пунктів, надрокористування, передача земель із державної власності, доступ до публічної інформації, охорона об’єктів культурної спадщини та ін. Доведено, що підставами захисту суспільного (публічного) інтересу в адміністративному судочинстві можуть бути порушення або наявність об’єктивної загрози порушення такого інтересу.

Науково-теоретично та практично обґрунтовано екологічний стан довкілля Дністровського каньйону - майбутнього національного природного парку як одного із головних екологічних коридорів національної екологічної мережі України. На 140 геоекологічних полігонах відібрано 136 проб ґрунтів, 44 - поверхневих вод, 47 -донних відкладів, 93 - грунтових вод, 67 - атмосферного повітря, 67 - опадів снігу, 149 - рослинності, які проаналізовані на вміст різних забруднювачів. В результаті комп’ютерної обробки з використанням ГІС-технологій побудовано 5 баз даних екологічної інформації та 35 електронних поелементних та покомпонентних еколого-геохімічних карт та геоінформаційну постійно діючу багатокомпонентну комп’ютеризовану систему екологічної безпеки. Виконано геоекологічне районування з виділенням 3 геоекологічних зон і 24 геоекологічних смуг з різним станом довкілля. Для кожної смуги запропоновані заходи з покращення стану навколишнього середовища.
Научно-теоретическое и практическое обоснование экологического состояния окружающей среды в Днестровском каньоне - будущим национальным природним парком, одним з важних звеньев - экологическим коридором национальной экологической сети Украины. На площади около 2000 км 2 на 140 геоэкологических полигонах были отобраны 136 проб почв, 44 - поверхностных вод, 44 - донных отложений, 93 - почвенных вод, 76 -атмосферного воздуха, 67 - осадков снега, 149 - растительности. Анализ проб атомноадсорбционным, рентгенофлюоресцентным и хроматографическим методами на 8 токсических веществ-загрязнителей и компьютерная обработка результатов с использованием ГИС-технологий позволили построить 5 баз данных экологической информации и 35 электронных эколого-геохимических карт, которые характеризуют загрязнения каждого компонента ландшафта соответствующим токсическим веществом. Расчеты геохимических коэффициентов и показателей - регионального фона и аномалий, кларков концентрации, коэффициентов концентрации, суммарных показателей загрязнения - позволили оценить экологическое состояние ландшафтов и определить экологическую ситуацию в ее динамике. Впервые была построена геоинформационная постоянно действующая многокомпонентная компьютерная система экологической безопасности с выделением пяти экологических состояний - благоприятного, нормального, посредственного, напряженного и сложного. Выполнено геоэкологическое районирование с выделением 3 геоэкологических зон и 24 геоэкологических полос с разным состоянием окружающей среды. Для каждой из них предложены мероприятия для оптимизации и улучшения экологического состояния окружающей среды.
Scientific-theoretical and practically has been considered the ecological condition of the environment of the Dnister canyon - future national natural park as one of the main ecological corridors of national ecological network of Ukraine. On a regional network with 140 geoecological grounds on an area 2000km2 are selected 136 tests of soils, 44 - ground deposits, 93 - ground waters, 67 - atmospheric air, 67 -precipitations of snow, 149 - vegetation, which has been analyzed on the maintenance of the different pollutants. As a result of computer treatment with the use of GIS-technologies 5 databases of the ecological information and 35 electronic memberwise and parted on the components ecological-geochemical maps and the general map of the modem ecological situation are built. A geoecological district is executed with the selection of 3 geoecological areas and the 24 geoecological bars with the different condition of the environment. For every bar there are the offered measures with the improvement of being of environment.

Васильченко Т. Г. Позаудові спроби реалізації права особи на безпечне довкілля : національні та європейські традиції : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 262 "Правоохоронна діяльність" / наук. керівник В. А. ЛІпкан. Запоріжжя : ЗНУ, 2020.108 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 108 сторінок, містить 104 джерела використаної інформації. Положеннями Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року однією з пріоритетних задач здійснення публічного управління в сучасних умовах визначено необхідність вжиття заходів зі збереження та відновлення довкілля як середовища, здатного створювати умови для реалізації права людини на життя та здоров’я. Визначення в Конституції України людини, її життя й здоров’я, честі та гідності як найвищої соціальної цінності стало вирішальним поштовхом до активізації процесів пошуку оптимальної моделі розбудови національної держави сталого розвитку, держави, де здійснення діяльності, пов’язаної із використанням природних ресурсів, має забезпечувати не лише її економічну ефективність, але й екологічну сприятливість. Отже, забезпечення права на безпечне довкілля є актуальною стратегічною задачею розвитку сучасної держави. Надзвичайну важливість створення умов охорони навколишнього середовища як базису для реалізації права людини на гідний рівень життя та здоров’я, виконання такої стратегічної управлінської задачі в Україні здійснюється не на достатньому рівні в аспекті організаційно-правової ефективності, що підтверджується статистичними показниками забруднення довкілля. Недосконалість адміністративно-правового механізму забезпечення права на безпечне довкілля призводить до виникнення спірних правовідносин, врегулювання яких вимагає запровадження оптимальних способів реалізації європейських та світових стандартів здійснення публічного управління. Мета магістерської роботи полягає в тому, щоб на підставі узагальнення чинного галузевого законодавства, проектів законів, аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел визначити сутність позасудової реалізації права особи на безпечне довкілля, виявити проблемні аспекти їх урегулювання. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у результаті позасудової реалізації права особи на безпечне довкілля. Предметом дослідження позасудові спроби реалізації права особи на безпечне довкілля: національні та європейські традиції.
EN : Qualification work consists of 108 pages, contains 104 sources of information used. The provisions of the Strategy of State Environmental Policy of Ukraine for the period up to 2030 define one of the priorities of public administration in modern conditions as the need to take measures to preserve and restore the environment as an environment capable of creating conditions for human rights to life and health. The definition in the Constitution of Ukraine of a person, his life and health, honor and dignity as the highest social value was a decisive impetus to intensify the search for the optimal model of building a national state of sustainable development, a state where the implementation of activities related to natural resources to ensure not only its economic efficiency, but also environmental friendliness. Thus, ensuring the right to a safe environment is an urgent strategic task for the development of the modern state. The extreme importance of creating environmental conditions as a basis for the realization of the human right to a decent standard of living and health, the implementation of such a strategic management task in Ukraine is not sufficient in terms of organizational and legal efficiency, as evidenced by statistical indicators of environmental pollution. The imperfection of the administrative and legal mechanism for ensuring the right to a safe environment leads to the emergence of controversial legal relations, the settlement of which requires the introduction of optimal ways to implement European and world standards of public administration. The purpose of the master's work is to determine the essence of extrajudicial realization of a person's right to a safe environment, to identify problematic aspects of their settlement on the basis of generalization of current sectoral legislation, draft laws, analysis of domestic and foreign sources. The object of the study is public relations, which arise as a result of extrajudicial realization of the right of a person to a safe environment. The subject of the study is extrajudicial attempts to realize the right of a person to a safe environment: national and European traditions.

Каркач П. В. Європейські та національні стандарти правового регулювання відносин оцінки впливу на стан довкілля з боку проектів та програм : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Т. О. Коломоєць. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 109 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 109 сторінок, містить 100 джерел використаної інформації. З метою наближення до європейських стандартів, а саме контролю ступеня забруднення навколишнього природного середовища та забезпечення права громадян на безпечне довкілля, у 2017 році було прийнято Закон України « Про оцінку впливу на довкілля (далі - Закон про ОВД). Необхідність прийняття цього Закону була зумовлена міжнародними зобов’язаннями України, які випливають із: - Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція) ратифікована Законом України № 832-ХІV від 19.03.1999. - Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) ратифікована Законом України № 534-XIV від 19.03.1999. - Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства ратифікований Законом України № 2787-VI від 15.12.2010. - Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Протокол про СЕО) ратифікований Законом України № 562-VIII від 01.07.2015 - Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію) ратифікована Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз наближення екологічного законодавства до права ЄС, визначення проблемних положень Закону ОВД та його нормативно правового забезпечення, що потребують вдосконалення, перегляду або заміни для ефективного його впровадження, та окреслення як основних проблем, так і шляхів їх усунення. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини у сфері стратегічної екологічної оцінки проектів документів державного планування, процедури розроблення і затвердження державного планування в частині забезпечення їх стратегічної екологічної оцінки. Предметом дослідження є європейські та національні стандарти правового регулювання відносин оцінки впливу на стан довкілля з боку проектів та програм.
EN : The qualification work consists of 109 pages, contains 100 sources of information used. In order to approximate to European standards, namely to control the degree of pollution of the environment and to ensure the right of citizens to a safe environment, the Law of Ukraine “On Environmental Impact Assessment (hereinafter - the Law on ATS) was adopted in 2017. The necessity of adopting this Law was conditioned by Ukraine's international obligations arising from: - Convention on Access to Information, Public Participation in Decision-Making and Access to Justice in Environmental Matters (the Aarhus Convention) ratified by Law of Ukraine No. 832-XIV of 19.03.1999. - The Convention on Environmental Impact Assessment in a Transboundary Context (Espoo Convention) was ratified by Law of Ukraine No. 534-XIV of 19.03.1999. - Protocol on Ukraine's accession to the Energy Community Treaty was ratified by Law of Ukraine No. 2787-VI of 15.10.2010. - Protocol on Strategic Environmental Assessment to the Convention on Environmental Impact Assessment in a Transboundary Context (SEA Protocol) ratified by Law of Ukraine No. 562-VIII of 01.07.2015. - Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, European Community on nuclear energy and their Member States, on the other hand (Association Agreement) ratified by Law of Ukraine No. 1678-VII of 16.09.2014. The purpose of the qualification work is a comprehensive analysis of the approximation of environmental legislation to EU law, identification of problematic provisions of the ATS Law and its legal support, which need improvement, revision or replacement for its effective implementation, and outlining both the main problems and ways of their elimination. The object of the study of this qualification work is public relations in the field of strategic environmental assessment of draft state planning documents, procedures for development and approval of state planning in terms of ensuring their strategic environmental assessment. The subject of the study is european and national standards for the legal regulation of environmental impact assessment of projects and programs.