Добірка наукової літератури з теми "Наукова міграція"

Метою статті є науково-правовий аналіз поняття «внутрішня вимушена міграція» як правової категорії, що включає з’ясування його юридичної природи, сутності та змістовного наповнення, а також характеристику видів внутрішніх міграцій та їх особливостей, що дозволить зрозуміти соціальну значимість міграційних процесів всередині країни, їх динаміку та вплив на розвиток політичних, демографічних, економічних та культурних сфер життєдіяльності соціуму, слугуватиме теоретико-методологічною основою для вироблення й удосконалення моделей та механізмів законодавчого супроводу цього процесу. Наукова новизна полягає у висвітленні змістовного наповнення поняття «внутрішня вимушена міграція» як однієї з базових правових категорій процесів переміщення населення всередині країни, а також пропонуванні власного визначення цього поняття. Висновки. Аналіз науково-теоретичних напрацювань з питань формулювання та конкретизації змістовного наповнення дефініції «внутрішня вимушена міграція» дає підстави стверджувати, що авторські визначення є доволі різноплановими. Єдність наукових підходів не досить чітко прослідковується навіть у позначенні сутності цього поняття: як процесу, явища, руху, суспільних відносин, міграційних потоків тощо. Виходячи з традиційного розуміння категорій «соціальне явище» та «соціальний процес», масштабів сучасної внутрішньої вимушеної міграції в Україні та ступеню її впливу на трансформацію суспільних відносин, враховуючи сутність родового поняття «міграція», вважаємо за необхідне запропонувати власне визначення цієї дефініції. Отже, поняття «внутрішня вимушена міграція» у правовому вимірі варто розуміти як соціальний процес переміщення особи (осіб) у межах адміністративно-територіальних одиниць однієї країни без перетину міжнародно-визнаних державних кордонів зі зміною назавжди чи на певний час постійного місця проживання, який викликаний об’єктивними негативними факторами військово-політичного, природного, техногенного характеру та у разі звернення до уповноважених на це державних органів передбачає обов’язковість їх розгляду та впливає на зміну правового статусу такої особи (осіб).

Мета наукової статі полягає у встановленні справжньої мети трудової міграції та визначенні на цій підставі характеристики трудової міграції як засобу реалізації волі людини в сучасному світі. Розглядаються сучасні наукові результати та дані державних та міжнародних інституцій щодо функції трудової міграції у розвитку суспільства, фактори, що впливають на трудову міграцію, її наслідки. Автори дійшли висновку, що трудова міграція є явищем, яке іманентно притаманне існуванню та розвитку людської цивілізації, з яким неможливо боротись, і що трудова міграція є проявом гуманізації та демократизації суспільства через реалізацію втілення природного бажання людини жити, жити краще, а отже, обмеження трудової міграції є порушенням прав людини. Акцентується увага на тому, що трудова міграція є засобом реалізації волі людини до досягнення соціальної справедливості. Усвідомлення цієї принципової тези має стати засадою для визначення напрямів державної політики щодо трудової міграції у сучасному світі та визначати зміст та її спрямованість.

Анотація. Мета дослідження полягає в розкритті причин та імпульсів міграційних рухів русинів-українців з території (сьогоднішньої) Словаччини в період 1870 – 1940 рр. та в аналізі розмірів їх еміграції відносно популяційного розвитку меншини, а також формування популяційного клімату в загальному контексті еміграційних хвиль зі Словаччини та Підкарпатської Русі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму та використання спеціально-історичних (статистичних, історико-типологічних, історико-системових тощо) і загальнонаукових (аналіз, синтез тощо) методів. Наукова новизна: Питання міграційних рухів населення Словаччини і, зокрема, питання міграції русинів-українців в період з 1870-х рр. – у першій половині XX ст. є відносно широкою та досі відкритою темою. Хоча велика кількість історичних праць була присвячена еміграції словаків, не можна це сказати про проблему еміграції русинів-українців зі Словаччини. Висновки. Еміграція (постійнa чи тимчасовa) русинів-українців зі Словаччини у багатьох випадках розділяла сім'ї та розріджувала територіальне розселення меншини. Її наслідки ще й досівідчуває русино-українське населення у Словаччині. Міграція тисяч економічно активних людей за роботою за кордон з економічно відсталого тааграрнo переповненого регіону в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.. та в міжвоєнні 1920 – 1930 рр. означав, що популяція русинів та українців у Словаччині під впливом міграції тривалий час стагнувала, а під впливом політичної напруженості наприкінці 1930-х рр. набула статистично занепадаючий характер. Ключові слова:русини та українці в Словаччині, міграція, популяційнийрозвитoк, популяційнийклімат, демографічні процеси, населення Словаччини, еміграція зі Словаччини.

У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні економічних та ідейно-політичних засад трансформації поняття “тоталітаризм” на сучасному етапі. Методологічне підґрунтя роботи сформоване на основі принципів системності, об’єктивності, всебічності та історизму. Дослідження здійснювалося шляхом застосування методів індукції й дедукції, аналізу і синтезу, абстрагування, а також порівняльного, проблемно-історичного та ретроспективного методів. Наукова новизна: відштовхуючись від підходів, поширених в англомовному сегменті наукової літератури з питань глобалізації, було здійснено комплексне зіставлення вказаного поняття з поняттям національної держави, а також розглянуто потенційну можливість розвитку нових форм тотального контролю політичних суб’єктів над соціумом. Висновки. Проведене дослідження робить цілком очевидним, що глобалізація – це процес становлення, розвитку і трансформації системи односторонніх переваг у контексті перманентної капіталістичної конкуренції та вибіркової модернізації. Наразі згадані переваги дедалі більше концентруються у фінансовому й інформаційному секторах. Розвиток електронних засобів контролю й комунікації, з одного боку, багаторазово посилює офіційну здатність провідних держав світу наглядати за природним і механічним рухом населення. З іншого – сприяє загальному обмеженню державних повноважень вказаною функцією та прискорює міжнародний грошовий обіг за межами урядових компетенцій, що особливо послаблює позиції політичних режимів країн, які розвиваються. Паралельно з деградацією національного суверенітету відбувається піднесення наднаціонального корпоративного та субнаціонального етнічного кластерів. При цьому, разом з реальною владою сюди ж з національного рівня перетікає потенційна здатність витворювати радикальні тоталітарні форми. Інакше кажучи, традиційним уявленням про одноосібне тоталітарне й інституційне демократичне управління протиставляється концепція субрегіонального, національного та наднаціонального контролю. Ключові слова: тоталітаризм, глобалізація, національна держава, “неспроможна держава”, суверенітет, транснаціональні корпорації, конкуренція, міграція, технічний прогрес

У статті проаналізовано тенденцій розвитку європейської системи освіти; з’ясовано нові функції вчителя та викладача педагогічного університету в умовах євроінтеграції; проаналізовано пропозиції європейських країн щодо програм наукового стажування; визначено су-часний стан і можливості закордонного стажування для професійного розвитку викладачів українських педагогічних університетів; окреслено перспективи організації наукового стажування для закордонних колег.З метою підготовки нового європейського вчителя викладачі педагогічних університетів мають бути добре ознайомлені з досвідом підготовки майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу. Найефективнішою формою вивчення європейського досвіду є закордонне стажування викла-дачів.З’ясовано, що отримані під час наукового туристичного туру нові знання, навички, інформацію викладачі педагогічних університетів активно використовують у подальшій практичній професійній діяльності. Використання європейського досвіду значно пришвидшує наближення української педагогічної освіти до європейських стандартів.Зроблено висновок, що для того, щоб адекватно відреагувати на загальносвітову тенденцію міграції студентів і викладачів, а також привабити представників міжнародної наукової спільно-ти, потрібно вжити ряд організаційних заходів. Основним завданням визначено розроблення рекламних заходів, що презентують світу наші наукові та освітні здобутки. Потрібно також розвивати інфраструктуру та заохочувати діяльність інститутів, університетів, науково-дослідних центрів, спрямовану на освітнє та наукове міжнародне співробітництво.

Вивчено та проаналізовано основні хвилі трудової міграції, зокрема, увага зосереджена на характеристиці їхніх часових меж. Виділено та проаналізовано основні тенденції підперіодів в останній, четвертій, хвилі трудової міграції громадян України. Визначено, що перші три хвилі характеризуються через політичні, релігійні, ідеологічні чинники, основними їх представниками є переважно чоловіки, а от остання, четверта хвиля має суттєві відмінності та визначається як жіноча міграція. На основі проведеного аналізу наукової літератури, а також авторського дослідження (зібрано більше ніж 40 інтерв’ю з трудовими міНауково-теоретичний альманах "Грані"тами) визначено основні підперіоди четвертої хвилі трудової міграції, яку вчені характеризують переважно як економічну міграцію.На основі здійсненого аналізу виявлено чимало напрацювань як теоретико-методологічного, так і прикладного характеру. Зроблено спробу проаналізувати розміри трудової міграції. На підставі аналізу вітчизняних та закордонних досліджень також визначено, що явище трудової міграції з України має складний характер і не зводиться до економічного детермінізму. Визначено та показано регіональний розподіл трудових міНауково-теоретичний альманах "Грані"тів, які мали досвід роботи чи навчання за кордоном.

З метою якісного виконання завдань, які законодавчо покладено на Державну прикордонну службу України, органи охорони державного кордону та прикордонні підрозділи повинні у межах своєї компетентності адекватно реагувати на загрози та ризики, що виявляються під час здійснення своєї діяльності, зокрема у прикордонній сфері. У науковій статті розглянуто специфіку реалізації оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління. Установлено, що основною загрозою на ділянці прикордонного загону є незаконна міграція поза пунктами пропуску. Напрямками здійснення протиправної діяльності, як і в минулі роки, залишаються Великоберезнянський та Ужгородський. Найбільш активна словацька ділянка кордону, де за дослідний період припинено 91 % спроб порушень державного кордону, 9 % - на кордоні з Угорщиною та 1 % на кордоні з Польщею. Проведено аналіз статистичних даних щодо протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску через державний кордон України, розкрито специфіку тактики дій правопорушників та їх пособників під час організації незаконного переміщення через державний кордон України. Представлено висновок щодо необхідності пошуку шляхів підвищення ефективності організації протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску та обмеженій можливості існуючого науково-методичного апарату щодо реалізації раціонального розподілу сил і засобів прикордонних підрозділів з урахуванням специфіки ділянки відповідальності Чопського прикордонного загону. Автором зроблено висновок, що параметри умов обстановки на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону мають як детермінований, так і невизначений характер. Тому модель оцінки ефективності та часткові показники ефективності повинні мати імовірнісний характер.

У доповіді наведено оцінку масштабів та наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України внаслідок воєнної агресії з боку Російської Федерації. Зазначено, що питання повоєнного повернення наших співгромадян з-за кордону стає чи не найважливішим у контексті збереження української нації. Окреслено першочергові завдання, які стоять перед академічною наукою, щодо вирішення проблеми безпрецедентної зовнішньої міграції і запобігання її масовому перетворенню на незворотну.

Стаття присвячена розгляду проблем забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ (ЗДУ) України в умовах виникнення терористичних загроз у країні акредитації. Зокрема, автором проаналізовані вирішення завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників. Метою статті став пошук ефективних шляхів забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ України та їх персоналу під час терористичних акцій в країнах акредитації. Наукова новизна статті полягає у дослідженні можливостей розробки сучасної системи організації в ЗДУ, адекватної протидії наявним викликам і загрозам терористичного характеру, а також відповідної актуалізації відповідних правових норм та інструкцій. У статті відпрацьовані конкретні рекомендації щодо дій в екстремальних ситуаціях під час терористичних акцій в оточенні ЗДУ, зокрема, при блокуванні представництв терористами чи захопленні їх приміщень злочинцями, а також утримуванні дипломатичних співробітників як заручників. Висновки. Негативні тенденції сучасного світового розвитку такі як: прояви міжнародного тероризму, організованої злочинності, контрабанда наркотиків і зброї, нелегальна міграція і торгівля людьми; зростання екологічних і природних катастроф, загроз епідемій та пандемії; збереження ескалації заморожених конфліктів і поява нових джерел напруженості, виникнення кризових ситуацій, зокрема, активізація щодо України внаслідок подій на сході терористичної та розвідувально-підривної діяльності спецслужб РФ, покладають на СЗР України та інші спеціальні державні органи завдання належним чином забезпечувати національну безпеку держави, її закордонних дипломатичних установ, їх співробітників і членів сімей, а також відряджених за кордон українських громадян, обізнаних з відомостями, що становлять державну таємницю. Напрацьована світова практика та удосконалення нормативного регулювання у сфері зазначених питань сприятимуть вирішенню завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників.

Внаслідок формування в Україні економіки , орієнтованої на ри н кові засади господарювання , одніє ю з актуальних проблем стала пр о блема трудової міграції . Недостатня кількість робочих місць з прийн я тною заробітною платнею і низький рівень соціальних гарантій призв е ли до того, що мільйони наших співгромадян виїхали (і продовжують виїжджати) на заробітки за кордон.

Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню науково-методологічних основ релаксії екогеосистем при техногенному навантаженні пірогенного походження. У дисертаційній роботі систематизовано техногенний вплив пірогенних процесів на компоненти довкілля та його стан. Запропоновано поняття "постпірогенна релаксія екогеосистем" та його співвідношення з іншими процесами постпірогенних досліджень. Обгрунтовано теоретико-методологічні оцінки техногенного ризику пірогенного походження екогеосистем України. Розраховано оцінку ступеня техногенного ризику ураження пожежами лісових екогеосистем у Харківському регіоні та побудовано відповідні картосхеми. Встановлено закономірності постпірогенної релаксії екогеосистем Харківського регіону, які полягають у трансформації їх складових компонентів. Доведено вплив пірогенного навантаження на геохімічну міграцію важких металів. Діапазон осадження гідроксидів і області переважання розчинних гідроксокомплексів вивчені за допомогою побудови концентраційно-логарифмічних діаграм. Розрахунки можна використовувати для прогнозування геохімічної міграції важких металів у грунтах після техногенного впливу пірогенного походження. Розроблено комплексні математичні моделі геохімічних циклів, за допомогою яких отримані оцінки і прогнози геохімічних міграційних процесів у грунтах екогеосистем при техногенній дії пірогенного походження. Отримані моделі поведінки важких металів адекватні для складання прогнозної оцінки їх геохімічної міграції та акумуляції в екогеосистемах при техногенному навантаженні пірогенного походження. Встановлено умови концентрування і міграції сполук важких металів, виведено рівняння для розрахунку концентрації їх рухомих форм. Запропоновано регресійну модель, яка враховує вплив групи чинників (площа пожеж, кількість пожеж, втрату гумусу у грунті від дії вогню, динаміку кислотнолужного балансу, тощо) на релаксію екогеосистем. За математичними обчисленнями перевірено адекватність моделі та можливості використання її для прогнозування релаксії екогеосистем. Відновлення екогеосистем (насамперед їхнього видового різноманіття) необхідно впроваджувати з урахуванням постпірогенної релаксії. Задля цього розроблено рекомендації щодо раціонального природокористування та управлінських рішень із забезпечення екологічної безпеки процесів постпірогенної релаксії екогеосистем після техногенного навантаження пірогенного походження.
Диссертация посвящена обоснованию научно-методологических основ релаксии экогеосистем при техногенной нагрузке пирогенного происхождения. В диссертационной работе систематизировано техногенное воздействие пирогенных процессов на компоненты окружающей среды и ее состояние. Предложено понятие "постпирогенная релаксия экогеосистем" и его соотношение с другими процессами постпирогенных исследований. Обоснованы теоретико-методологические оценки техногенного риска пирогенного происхождения экогеосистем Украины. Рассчитана оценка техногенного риска поражения пожарами лесных экогеосистем в Харьковском регионе и построены соответствующие карты. Установлены закономерности постпирогенной релаксии экогеосистем Харьковского региона, которые заключаются в трансформации их компонентов. Доказано влияние пирогенной нагрузки на геохимическую миграцию тяжелых металлов. Диапазон осаждения гидроксидов и области преобладание растворимых гидроксокомплексов изучены с помощью построения концентрационно-логарифмических диаграмм. Расчеты можно использовать для прогнозирования геохимической миграции тяжелых металлов в почвах после техногенного воздействия пирогенного происхождения. Разработаны комплексные математические модели геохимических циклов, с помощью которых получены оценки и прогнозы геохимических миграционных процессов в почвах при техногенном воздействии. Полученные модели поведения тяжелых металлов адекватны для составления прогнозной оценки их геохимической миграции в экогеосистемах при техногенной нагрузке пирогенного происхождения. Установлены условия концентрации и миграции тяжелых металлов, выведено уравнение для расчета подвижных форм тяжелых металлов. Предложено регрессионную модель, которая учитывает влияние группы факторов (площадь пожаров, количество пожаров, потерю гумуса в почве от воздействия огня, динамику кислотно-щелочного баланса и т.д.) на релаксию экогеосистем. По математическим вычислениям проверено адекватность модели и возможность использования ее для прогнозирования релаксии экогеосистем. Восстановление экогеосистем (прежде всего их видового разнообразия) необходимо внедрять с учетом постпирогенной релаксии. Для этого разработаны рекомендации по рациональному природопользованию и управленческим решениям по обеспечению экологической безопасности процессов постпирогенной релаксии экогеосистем после техногенной нагрузки пирогенного происхождения.
The thesis is devoted to the substantiation of scientific and methodical bases of relaxation of ecogeosystems under the technogenic loading of pyrogenic origin. In the dissertation work The technogenic influence of pyrogenic processes on the components of the environment and its state are systematized. The concept of "pyrogenic relaxation of ecogeosystems" and its relation with other processes of post-pyrogenic research are proposed. The theoretical and methodological estimations of technogenic risk of pyrogenic origin of ecogeosystems of Ukraine are substantiated. The estimation of the degree of anthropogenic risk of damage to forest ecogeosystems in the Kharkiv region was calculated, and corresponding cartographic works were constructed. The regularities of post-pyrogenic relaxation of ecogeosystems of the Kharkiv region, which consist in the transformation of the constituent components of ecogeosystems, are established. Forest lowland fires sharply change the morphological form of the upper part of the soil profile, forming a new pyrogenic horizon. The influence of the technogenic loading of pyrogenic origin on the geochemical migration of heavy metals takes place. The range of precipitation of hydroxides and the region of predominance of soluble hydroxocomplexes have been studied by constructing concentration-logarithmic diagrams (CLDs). The calculations can be used to predict the geochemical migration of heavy metals in soils after the man-made consequences of emergencies of pyrogenic origin. Complex mathematical models of geochemical cycles have been developed, with the help of which estimations and predictions of geochemical migration processes in the soil environment of ecogeosystems during anthropogenic loading of pyrogenic origin are obtained. The obtained models of heavy metal behavior are adequate for compiling a predictive estimation of their geochemical migration and accumulation in ecological systems as a result of the influence of the technogenic loading of the pyrogenic agreement. The conditions of concentration and migration of compounds of heavy metals are established, the equation for calculating the concentration of moving forms of heavy metal compounds is derived. A regression model is proposed that takes into account the influence of a group of factors on the relaxation of ecogeosystems. Restoring ecogeosystems should be implemented taking into account post-pyrogenic relaxation. For this purpose, recommendations have been made on the rational use of nature and management decisions to ensure the environmental safety of post-pyrogenic relaxation processes of ecogeosystems after man-made emergencies of pyrogenic origin.

У збірнику опубліковано тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Напрями економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств», яка відбулася у Кіровоградському національному технічному університеті 21 квітня 2016 р. Для викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним також для підприємців, організаторів бізнесу та менеджерів підприємств.

а підставі аналізу результатів власних досліджень та узагальнення даних наукових публікацій проаналізовано сучасні погляди щодо поняття «геохімічний бар’єр», а також розглянуто інвазію цього поняття в ґрунтознавство. Зроблено висновок, що концепція геохімічних бар’єрів надзвичайно актуальна для сучасного ґрунтознавства. Однак спроби її впровадження носили зовнішній механічний характер і тому були малорезультативні. Сутність і особливість педогеохімічних бар’єрів полягає в принципі їх дії. Вони проявляються як «субстанційно-реакційний феномен», а класичні геохімічні бар’єри – як «ситуаційно-контрастний феномен». У подальших дослідженнях доцільно розглянути: механізми дії, типологію, параметри педогеохімічних бар’єрів, а також проаналізувати ці параметри на прикладі важких металів у чорноземах звичайних і південних.