Добірка наукової літератури з теми "Наукова картина"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Наукова картина".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Наукова картина"
1
Drozdova, Tetyana. "Свiдомiсть, панпсихiзм та наукова картина свiту". Актуальні проблеми духовності, № 17 (14 лютого 2017): 171–81. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i17.1885.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемi свiдомостi та її вирiшенню в контекстi сучасних спроб вiдмовитись вiд фiзикалiстської картини свiту. У зв’язку з цим автор актуалiзує гiпотезу панпсихiзму, яка пiсля тривалого виключення з серйозного фiлософського дискурсу на початку ХХI ст. переживає ренесанс, особливо в рамках аналiтичної фiлософiї.
2
Ашиток, Н. І. "Наукова картина світу у філософсько-освітньому аспекті". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (13) (2011): 37–40.
Знайти повний текст джерела
3
БАБІЙЧУК, Світлана. "ДЕЯКІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ТЕРМІНА «НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ»". Humanities science current issues 3, № 30 (18 вересня 2020): 213–17. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/30.212493.
Повний текст джерела
4
Didukh, V. D., Yu A. Rudyak, O. A. Bahrii-Zaiats та L. V. Naumovа. "ІСТОРІЯ КВАНТОВО-МЕХАНІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ І ХІМІЧНИХ СИСТЕМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (14 листопада 2019): 63–69. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10582.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Висвітлити історичні шляхи розвитку квантово-механічних методів дослідження, показати їх значущість для минувшини і сьогодення.
Матеріали і методи.
Результати й обговорення. Історичні шляхи розвитку науки, розкриття закономірностей мають особливе значення для сьогодення. Процес історії становлення та розвитку фізико-медичних і біологічних знань нерозривно пов’язаний із загальною історією людства, науки і змінював наукову картину світу упродовж тисячоліть. Луї де Бройль, Нобелівський лауреат з фізики, писав: «…історія науки не може не цікавити вчених природознавців: учений знаходить у ній… багаточисельні уроки і, навчений власним досвідом, він може краще, ніж будь-хто інший, тлумачити із знанням справи ці уроки». Фізика і медицина – могутні гілки дерева філософії, коріння якого сягає правікових часів. В історії науки шляхи розвитку медицини і фізики і збігалися й перетиналися. Відкриття у медицині та біології породжували нові фізичні ідеї, а досягнення у фізиці сприяли новітнім медико-біологічним дослідженням. У роботі висвітлено роль квантово-механічних методів дослідження медико-біологічних та хімічних систем.
Висновки. У статті віддзеркалено історію розвитку квантово-механічних знань, показано як змінювалась наукова картина світу впродовж тисячоліть, розглянуто взаємодоповнюваність і спадкоємність наукових знань, що визначали напрямок розвитку науки та показано ефективність резонансних методів у медико-біологічних дослідженнях.
5
Yastrub, Olena Mykolaivna. "ОПЕРА «РІЗДВЯНА НІЧ» М. ЛИСЕНКА: УКРАЇНСЬКА КАРТИНА СВІТУ ХІХ СТОЛІТТЯ". Музичне мистецтво і культура 2, № 32 (11 січня 2022): 49–61. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в актуалізації опери М. Лисенка «Різдвяна ніч» (1872 рік) у сучасному дослідницькому дискурсі – як увиразнення національної української картини світу. Методологія дослідження cпирається на залучення історіографічного, жанрового, структурно-функціонального методів. Наукова новизна полягає в залученні категорії «картина світу» як когнітивного інструменту під час вивчення музичних артефактів національної музичної культури, в даному разі – першої видатної української опери без розмовних діалогів на український текст «Різдвяна ніч» М. Лисенка, що відкриває перспективу подальшого розроблення дослідження оперної спадщини композитора як цілісності, зважаючи на системоутворювальну функцію картини світу як наукової моделі пізнання. Висновки. На підставі здійсненого дослідження узагальнимо прояв визначальних критеріїв української картини світу, виявлених в опері «Різдвяна ніч» М. Лисенка: спадкоємність (апелювання до усталених засад народнопісенної традиції та обрядових дійств – традиційної звичаєвості загалом); духовність (утілена через звернення до відповідних жанрів народнопісенної традиції, пов’язаних з оспівуванням Різдва Христового, які звучать в опері в хорових епізодах і сценах); музичний логос (наслідування принципів народного багатоголосся на рівні музичної мови, що втілюється в хорових епізодах та сценах опери). Ознайомившись з наявними в наш час аудіозаписами опери «Різдвяна ніч» (1952, 1958 та 1992 років), доходимо висновку про вирішальне значення хорових сцен в опері та цінності кожної із задіяних М. Лисенком колядок, вилучення яких з опери унеможливлює втілення художнього задуму в повноті. Завдяки унікальній художній концепції оперного шедевра М. Лисенка слухач сьогодення здатен осягнути велич національної традиції в її спадкоємних зв’язках. «Різдвяна ніч» постає втіленням української картини світу ХІХ століття, дослідження якої, як і інших знакових явищ національної музичної культури, у наш час з історичної дистанції відкриває перспективу її оцінки і значення під кутом зору національної самосвідомості культури.
6
Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях.
Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців.
У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях.
Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території.
Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.
7
Середницька, А. "Наукова і мовна картина поняття переміщення (на матеріалі дієслів переміщення української мови)". Мова та історія, Вип. 83 (2005): 36–46.
Знайти повний текст джерела
8
Ліпісівіцька, Аліна Олексіївна. "Художня картина світу: постанова проблеми на перетині методологічних площин". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 110–25. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Художня картина світу є особливим авторським баченням навколишнього світу, реалізованим на сторінках певного художнього твору. Вона дозволяє нам розтлумачити сутність людського буття, приховану за численними образами і персонажами уявного світу, що співвідноситься з існуючим. У поданій статті ми намагаємося теоретично розглянути поняття «художня картина світу» з позицій різних літературознавчих методологій. Спираючись на спостереження відомого українського науковця О.О. Потебні, ми пов’язуємо художню картину світу із зовнішньою та внутрішньою формою тексту, а також значенням, заданим головними інтенціями художнього твору. Саме таким шляхом – через зовнішню форму, внутрішню форму, значення (зміст) – рухається людська свідомість у процесі пізнання сутності об’єктів художньої дійсності. Художнє пізнання можливе завдяки образному світу мови, поринувши у який можна відшукати всі першопочаткові значення і смисли, породжені процесами омовлення/висловлення. Німецький філософ Вільгельм Дільтей зобразив процес пізнання художнього світу у вигляді піраміди зіставних із потебнянськими понять переживання – вираження – розуміння. Асоціації, які виникають у реципієнта під час споглядання об’єкту художнього світу, виражаються інтерсуб’єктивними артикуляціями, і саме цей взаємозв’язок є зображенням художньої картини світу, за якою приховані культурні смисли певного народу. Представники формальної літературознавчої школи стверджували, що побудова художньої картини світу і процес пізнання об’єктів реальності відбувається завдяки відчутності форми, поза якою твір мистецтва не існує. Важливим аспектом аналізу й інтерпретації художньої картини світу є також міфологічність літературного твору. Кожен образ, за яким приховане висхідне значення пізнаваного об’єкту, відтворює певний міф – розповідь про дійсну реальність природного світу, що існує у просторі світу мистецтва. Художня картина світу як наукове поняття піддається теоретичному моделюванню з позиції літературознавчої науки, яка розробляє нові вектори наукової інтерпретації художнього бачення світу, створюваного автором, та розуміння феномену людини у цьому світі.
9
Іотковська, Марина. "МЕНТОРСЬКИЙ СУПРОВІД І РОЛЬ ОЧІЛЬНИКІВ КАФЕДР ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991 – 2010 РР.)". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.159-170.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті досліджуються питання організації та досвіду наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти України. Проаналізовано стан професійної діяльності колективу та очільників кафедр дошкільної ланки закладів вищої педагогічної освіти. Висвітлено наукові доробки в рамках окресленої проблеми та схарактеризовано еволюцію наукової думки. Акцентовано увагу на тих питаннях, які залишилися поза увагою вітчизняних дослідників на науковців сьогодення. Наголошено, що в науково-педагогічній літературі висвітлено окремі аспекти становлення й розвитку кафедр дошкільної педагогіки у структурі закладів вищої педагогічної освіти. Зазначено, що відсутність об’єктивної інтерпретації специфіки становлення й розвитку кафедр дошкільної освіти в системі вищої освіти України не дозволяє відтворити цілісну картину щодо особливостей їх розвитку, що спонукає до здійснення більш детального історико-педагогічного дослідження з метою вивчення науково-педагогічного досвіду із подальшим упровадженням його конструктивних ідей, що мають прогностичне значення. Зауважено, що за останні десятиріччя українська історико-педагогічна наука, зокрема дошкільна, переживає складні, суперечливі трансформації: відбуваються переосмислення наукових парадигм, а отже, й пошуку нових теоретико-методологічних орієнтирів. Акцентовано увагу на тому, що зростає потреба в оновленні змісту та напрямів наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки, що зафіксовано у відповідних законодавчих документах. Наголошено, що розвиток історико-педагогічної науки має практико орієнтовану спрямованість на очільника, тобто лідера, діяльність якого відповідає завданням удосконалення системи вищої освіти та дошкільного виховання у питаннях, окреслених в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.
Ключові слова: кафедра дошкільної педагогіки; завідувач кафедри, наукова думка; історико-педагогічний аналіз; науково-дослідницький потенціал, заклад вищої освіти.
10
Нестеренко, Ксения Викторовна. "РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ПАТОГРАФІЇ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовуються необхідність і перспективи інтегрованого підходу до вивчення і аналізу літературного твору. Зокрема, аналізується можливість використання методів патографії як частини біографії письменника для різнобічного сприйняття і більш глибокого розуміння творів художньої творчості. При створенні художнього тексту певною мірою проявляються особистість, психологічні особливості та стан його автора. З іншого боку, дані патографії, поряд з літературознавчим і текстологічним аналізом, сприяють більш повному та різноплановому сприйняттю твору і формуванню естетичної реакції на нього у читача. Показовим прикладом такого підходу може бути творчість Ф. Достоєвського, твори якого, та й сама особистість письменника викликали і продовжують викликати інтерес не тільки літературознавців, а й психологів, психіатрів, а також кримінальних антропологів. При тому, що наукова картина світу, яка формується психологами і психіатрами, може не збігатися з художньою картиною світу твору, їх симбіоз може мати значний вплив на процес читацького сприйняття поряд з іншими важливими факторами. У статті представлений огляд існуючих досліджень зазначеного напрямку в їхньому розвитку, у тому числі щодо творчості окремих письменників, зокрема, Ф. Достоєвського, і виділені перспективи напрямку, як для літературознавства, так і для психології, антропології, психіатрії. І якщо існує кількість наукових досліджень класичних літературних творів з боку окремо психопатології і патографії, а також з боку літературознавства і текстології, то інтегрований похід лише починає розвиватися
Дисертації з теми "Наукова картина"
1
Кримець, Оксана Михайлівна. "Розбудова технічної термінології шляхом реінтегрування наукових знань інших галузей". Thesis, Міленіум, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41940.
Повний текст джерела
2
Сахно, Алеся Олександрівна. "Формування в учнів уявлення про наукову картину світу у процесі навчання природничих наук". Магістерська робота, ЗНУ, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3434.
Повний текст джерелаАнотація:
Сахно А. О. Формування в учнів уявлення про наукову картину світу у процесі навчання природничих наук : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 014 "Середня освіта" / наук. керівник О. І. Іваницький. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с.EN : Master's Qualification Thesis «Formation of Students' Understanding of Scientific Worldview in the Process of Teaching Natural Science»: 71 рages, 5 pictures , 10 tables, 46 sources. The object of research is the process of teaching natural sciences in secondary schools. Objective: development and verification of efficiency of the methodical system of forming for the students of idea about the scientific picture of the world in the classes of humanitarian profile in the process of studies of natural sciences. Research methods are an analysis, comparison, generalization of data after the problem of research on the basis of study of philosophical, психолого- педагогічної and methodical literature from the range of problems of research; design; questionnaire; pedagogical experiment; quality and quantitative analysis of results of pedagogical experiment. The scientific novelty of work consists in development of the methodical system of forming of scientific picture of the world in the classes of humanitarian profile in the process of studies of natural sciences, that contains aims, maintenance, forms, methods and facilities of forming of the marked phenomenon. The practical value of work consists in development and introduction of the methodical system of forming for the students of idea about the scientific picture of the world in the classes of humanitarian profile in the process of studies of natural sciences.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Формування в учнів уявлення про наукову картину світу у процессі навчання природничих наук»: 71 с., 5 рис., 10 табл., 46 джерел. Об’єктом дослідження є процес навчання природничих наук в закладах середньої освіти. Мета роботи: розробка й перевірка ефективності методичної системи формування в учнів уявлення про наукову картину світу в класах гуманітарного профілю у процесі навчання природничих наук. Методи дослідження – аналіз, зіставлення, узагальнення даних за проблемою дослідження на основі вивчення філософської, психолого- педагогічної та методичної літератури з проблематики дослідження; моделювання; анкетування; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту. Наукова новизна роботи полягає у розробці методичної системи формування наукової картини світу в класах гуманітарного профілю у процесі навчання природничих наук, яка містить цілі, зміст, форми, методи і засоби формування означеного феномену. Практичне значення роботи полягає у розробці та впровадженні методичної системи формування в учнів уявлення про наукову картину світу в класах гуманітарного профілю у процесі навчання природничих наук.
3
Овсянко, Олена Леонідівна, Елена Леонидовна Овсянко, Olena Leonidivna Ovsianko та А. Є. Біх. "Тексти малої форми в науковій картині світу". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57261.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є тексти малої форми, а предметом − їх структурно-функціональні ознаки.The object of the research is small genre texts, the subject - their structural-functional characteristic.
4
Чуприна, І. С. "Конвергенція та дивергенція слів наукової картини світу". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67353.
Повний текст джерелаАнотація:
Справжнє розуміння мови неможливе без осягнення
різноманітних змін, які мають місце в ній. Динамічні процеси мови
можна простежити, розглядаючи її в історичній перспективі.
Вивчення мови як явища, яка розвивається, власне, є дослідженням
форм існування мови, що становить її суттєву характеристику.
5
Narmack, Kirilll. "Dynamic Speed Adaptation for Curves using Machine Learning." Thesis, KTH, Skolan för elektroteknik och datavetenskap (EECS), 2018. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:kth:diva-233545.
Повний текст джерелаАнотація:
The vehicles of tomorrow will be more sophisticated, intelligent and safe than the vehicles of today. The future is leaning towards fully autonomous vehicles. This degree project provides a data driven solution for a speed adaptation system that can be used to compute a vehicle speed for curves, suitable for the underlying driving style of the driver, road properties and weather conditions. A speed adaptation system for curves aims to compute a vehicle speed suitable for curves that can be used in Advanced Driver Assistance Systems (ADAS) or in Autonomous Driving (AD) applications. This degree project was carried out at Volvo Car Corporation. Literature in the field of speed adaptation systems and factors affecting the vehicle speed in curves was reviewed. Naturalistic driving data was both collected by driving and extracted from Volvo's data base and further processed. A novel speed adaptation system for curves was invented, implemented and evaluated. This speed adaptation system is able to compute a vehicle speed suitable for the underlying driving style of the driver, road properties and weather conditions. Two different artificial neural networks and two mathematical models were used to compute the desired vehicle speed in curves. These methods were compared and evaluated.Morgondagens fordon kommer att vara mer sofistikerade, intelligenta och säkra än dagens fordon. Framtiden lutar mot fullständigt autonoma fordon. Detta examensarbete tillhandahåller en datadriven lösning för ett hastighetsanpassningssystem som kan beräkna ett fordons hastighet i kurvor som är lämpligt för förarens körstil, vägens egenskaper och rådande väder. Ett hastighetsanpassningssystem för kurvor har som mål att beräkna en fordonshastighet för kurvor som kan användas i Advanced Driver Assistance Systems (ADAS) eller Autonomous Driving (AD) applikationer. Detta examensarbete utfördes på Volvo Car Corporation. Litteratur kring hastighetsanpassningssystem samt faktorer som påverkar ett fordons hastighet i kurvor studerades. Naturalistisk bilkörningsdata samlades genom att köra bil samt extraherades från Volvos databas och bearbetades. Ett nytt hastighetsanpassningssystem uppfanns, implementerades samt utvärderades. Hastighetsanpassningssystemet visade sig vara kapabelt till att beräkna en lämplig fordonshastighet för förarens körstil under rådande väderförhållanden och vägens egenskaper. Två olika artificiella neuronnätverk samt två matematiska modeller användes för att beräkna fordonets hastighet. Dessa metoder jämfördes och utvärderades.
Книги з теми "Наукова картина"
1
Кузьменко, В. В. Формування наукової картини світу учнів: від витоків до сьогодення. Херсон: РІПО, 2007.
Знайти повний текст джерела
2
Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття. Т. 1. Київ: Інтертехнологія, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Представлена праця є результатом наукових досліджень поступу українського образотворчого мистецтва ХХ та перших років ХХІ століть. Видання складається з двох книг. У першій книзі аналізується творчий процес та художні явища в Україні 1900-1950-х рр. Запропоновані дослідження демонструють об’єктивну науково-культурологічну й філософсько-парадигматичну картину аналізованих історико-культурних процесів.
3
Паранько, Ігор Степанович, Володимир Леонідович Казаков та М. Г. Сметана. Історія вивчення природи краю. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5032.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено три етапи пізнання природи краю, що відрізняються змістом і ступенем наукової глибини робіт. І етап – це етап переважно геологічних досліджень (80-ті рр XVIII ст. – початок XX ст.) II етап (з початку XX ст. й до 60-х років XX ст.) – відзначається розширенням кола природничо-географічних досліджень і здійснюється переважно погеокомпонентне вивчення природи Кривбасу: геологічної будови і рельєфу. ІІІ етап (60-ті роки – початок XXI ст.) – епоха синтезних ландшафтних досліджень. Його відзнакою є звернення географів до ландшафтної проблематики – проводиться районування та індентифікація ландшафтів Кривбасу, вивчається територіальна (горизонтальна) структура ландшафтів, складаються класифікації та карти ландшафтів, дається системний природничо-географічний опис основних груп ландшафтів, їх геокомпонентів і природи Кривбасу в цілому.
4
Паранько, Ігор Степанович, та Володимир Леонідович Казаков. Загальні відомості з історії вивчення природи краю. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5031.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано три етапи пізнання природи краю, що відрізняються змістом і ступенем наукової глибини робіт. І етап – це етап переважно геологічних досліджень (80-ті рр XVIII ст. – початок XX ст.) II етап (з початку XX ст. й до 60-х років XX ст.) – відзначається розширенням кола природничо-географічних досліджень і здійснюється переважно погеокомпонентне вивчення природи Кривбасу: геологічної будови і рельєфу. ІІІ етап (60-ті роки – початок XXI ст.) – епоха синтезних ландшафтних досліджень. Його відзнакою є звернення географів до ландшафтної проблематики – проводиться районування та індентифікація ландшафтів Кривбасу, вивчається територіальна (горизонтальна) структура ландшафтів, складаються класифікації та карти ландшафтів, дається системний природничо-географічний опис основних груп ландшафтів, їх геокомпонентів і природи Кривбасу в цілому.
Частини книг з теми "Наукова картина"
1
Адаменко, Анатолій. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід щодо удосконалення методів параметризації нечітких когнітивних моделей з метою підвищення їх адекватності. Підхід базується на перетворенні причинно-наслідної когнітивної карти в мережу логічних (з використання булевої алгебри) зв'язків між концептами, формалізації станів концептів та логічних зв'язків між ними методами логіки антонімів, введені єдиних шкал для оцінки станів концептів і формалізації характеру зв'язків між ними, що в комплексі забезпечують підвищення адекватності моделі.
Тези доповідей конференцій з теми "Наукова картина"
1
Товстенко, В. Р. "Наукова картина світу як особлива форма систематизації знань". У THE ISSUES OF MODERN PHILOLOGY AND CREATIVE METHODS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN THE EUROPEAN EDUCATION SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-180-0-33.
Повний текст джерела
2
Оніпко, Юрій. "СИНТЕЗ АНТРОПОЛОГІЧНОГО ТА ПРИРОДНИЧОГО ЗНАННЯ, ЯК СПОСІБ ПОБУДОВИ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ФІЛОСОФСЬКІЙ СИСТЕМІ ГОТФРІДА ЛЕЙБНІЦА". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v4.02.
Повний текст джерела
3
Lepneva, Mariia L. "GENERAL HISTORIES OF CHINESE BUDDHISM IN CONTEMPOTARY CHINA AND JAPAN." In Chinese Studies in the 21st Century. Buryat State University Publishing Department, 2021. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1678-9-2021-1-79-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Объектом рассмотрения в данной статье является ход составления всеобщих историй (кит. тунши, яп. цу:си 通史) китайского буддизма в Китае и Японии в со-временную эпоху. Как показало исследование, японская наука на протяжении значительной части XX в. играла лидирующую роль в познании общей картины истории буддизма в Китае. Академические круги сначала на Тайване, а потом на материке осуществили перевод ряда японских трудов на китайский язык. С 1980-х гг. начался подъём собственных исследований в Китае, а в XXI в. вышло несколько многотомных всеобщих историй китайского буддизма.
4
Хлебцова, Е. Б., Э. А. Сулейманов, Т. С. Индербиев та Х. М. Батаев. "COVID-19 и изменения желудочно - кишечного тракта". У Наука России: Цели и задачи. НИЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-08-2021-05.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрено, что у больных с COVID-19 определенное место в клинической картине занимают изменения в желудочно-кишечном тракте. Желудочно- кишечный синдром проявлялся анорексией у 89% больных, тошнотой и рвотой у 5,9%, болями в животе у 48,3%, поносом у 13,8%, извращением вкуса у 28,4% больных. Таким образом, желудочно-кишечные расстройства занимали значительное место в клинических проявлениях желудочно-кишечного тракта при COVID-19.
5
Богданович, Маргарита. "АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ НОМІНАЦІЇ АМЕРИКИ В МОВНІЙ КАРТИНІ АМЕРИКАНЦІВ ПРИ ВІДТВОРЕННІ ЛЕКСИЧНОГО ПОРТРЕТУ КОНЦЕПТУ АМЕРИКА". У НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ, chair Леся Шевчук. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/17.04.2020.v4.04.
Повний текст джерела
6
Яковлєв, М. В. "Концептосфера політичної науки і ментальні карти: синтез наукових і популярних підходів до дослідження політики". У HISTORY, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY AND SOCIOLOGY: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-120-6-12.
Повний текст джерела
7
Орлов, Игорь Иванович, and Екатерина Леонидовна Ларских. "NEURAL NETWORKS ARE A NEW MILESTONE IN THE DEVELOPTMENT OF SCIENCE AND DESIGNE. BRIEF OVERVIEW OR THE PROBLEM." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Апрель 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp296.2021.13.83.005.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается краткая история развития нового направления в науке и дизайн - программировании под названием «нейронная сеть». Авторами выделены, описаны и проанализированы этапы генезиса развития от вакуумных ламп и перцептронов до компьютерных программ нашего времени, которые позволяют раскрыть более полную картину возможностей нейросетей. The article considers a brief history of the development of a new direction in science and design programming called the «neural network». These networks are capable not only of receiving and processing the information received, but also of further training and self-development. The authors highlighted, described and analyzed the stages of development genesis from vacuum lamps and perceptrons to computer programs of our time, which allow to reveal a more complete picture of the possibilities opened by neural networks.
Звіти організацій з теми "Наукова картина"
1
Вавринюк, Т. І., ж. В. Колоїз, Н. М. Малюга та Н. М. Шарманова. Лінгвокультурологічна та етнолінгвістична інтерпретація слова й тексту : хрестоматія. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/344.
Повний текст джерелаАнотація:
Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».
2
Каневська, Ольга Борисівна. Речевые средства и приемы сатиры в прозе М. Е. Салтыкова-Щедрина как выразители аксиологической картины мира писателя. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5977.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi охарактеризовано мовленнєвi засоби та прийоми сатири у прозi М. Є. Салтикова-Щедрiна, якi виражають аксiологiчну картину свiту письменника. Установлено, що за допомогою рiзноманiтних прийомiв сатири (експресивно-стилiстична оцiнка, полiсемантизм слiв, семантизацiя слова, гра слiв, словотворчiсть i фразеологiчне новаторство, взаємодiя слiв i висловiв рiзних стилiстичних систем та iн.) письменник оновлював традицiйнi зв’язки мiж словами, ускладнював смисловий обсяг слiв, змiнював у словах спiввiдношення основних i другорядних значень. Це новаторство в царинi слововживання дозволило йому значно розширити та збагатити мовленнєвi засоби сатири. Аксiологiчну картину свiту М. Є. Салтикова-Щедрiна складають лексико-фразеологiчнi одиницi суспiльно-публiцистичного, науково-термiнологiчного, професiйного, розмовного, церковнослов’янського та книжково-белетристичного характеру, якi мають оцiнний компонент значення або набувають його в контекстi. Цiннiсна система письменника в текстах його творiв виражена за допомогою iнакомовного мовлення – езопiвського оповiдання.
3
Соловйов, В. М., В. В. Соловйова та С. А. Кучеренко. Сучасна економіка. Погляд з позицій теорії складних систем і комп’ютерного моделювання. ДНУ, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1321.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук - одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтеза різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема формування нового світогляду і нової мови. Теорія складних систем — це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи. Мета роботи - привернути увагу до нових можливостей, що виникають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.
4
Гостра, Катерина Вікторівна. Лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6026.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання ефективного навчання іноземної мови – одне з ключових питань сучасної лінгводидактики. Проблемним аспектом у процесі вивчення іноземної мови є розуміння та тлумачення мовних одиниць, що містять культурологічну, історико-культурну та соціально-культурну інформацію, що потребує залучення фонових знань для її розуміння, тобто прецедентних феноменів культури. Стверджуємо, що вторинна мовна особистість є сформованою у тому випадку, якщо інофон здатен розуміти, тлумачити та включати у власне мовлення прецедентні феномени культури, тому що лише тоді він стає повноправним учасником міжкультурної комунікації. У статті розроблено та схарактеризовано лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної, а саме: дотримання основних наукових лінгводидактичних засад; урахування особливостей прецедентних феноменів культури; знайомство, розуміння та залучення до мовної картини світу; формування концептуальної картини світу; формування прагматикону особистості; розробка критеріїв розуміння прецедентних феноменів культури. Виявлено, що дотримання лінгводидактичних умов формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури дозволяє зробити урок російської мови як іноземної ефективним, уможливлює активізацію процесу формування вторинної мовної особистості, сприяє забезпеченню міжпредметних зв’язків.
5
Городецька, В. А. Домінантні метафори ідіостилю Юрія Клена. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5649.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано на дискусійному характері сформованих наукових підходів до визначення фундаментальних принципів аналізу метафор. Досліджено метафоричне мовлення українського письменника Юрія Клена як засіб презентації індивідуально-авторської мовної картини світу в аспекті антропоцентричної лінгвістики; наголошено, що метафора є одним з основних засобів моделювання суб’єктивного авторського погляду на життя та його художньої інтерпретації. Проаналізовано бінарну концептуалізацію метафоричної системи поета, типи метафор, способи їх реалізації; доведено, що текст художнього твору може являти собою складну й багатошарову метафору. Запропоновано класифікацію домінантних типів метафор з урахуванням способів їх морфологічного вираження та синтаксичної організації.
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.