Добірка наукової літератури з теми "Наслідки міграцій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Наслідки міграцій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Наслідки міграцій"
1
Хомишин, І. "Причини та наслідки освітніх міграцій". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 906 (2018): 109–16.
Знайти повний текст джерела
2
Shymanska, Oksana, та Viktoriia Kondratiuk. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ВИШТОВХУВАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ З РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0210.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано фактори, які здійснюють вагомий вплив на міграцію робочої сили. Розглянуто тенденції міграційного руху населення України за допомогою статистичних методів дослідження. Встановлено, що українська трудова міграція сьогодні становить близько 8 млн. осіб, проте офіційний дозвіл на роботу має лише 500 тис. громадян. Виявлено основні причини, які змушують українців виїжджати за кордон, серед яких: нерівність доходів населення; складність отримати необхідний рівень заробітної плати для утримання сім’ї; можливість кращого заробітку за кордоном; отримання належної якості освіти. Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають різні джерела походження та форми прояву, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. Систематизовано динаміку показників вибуття українців за кордон. В роботі відображено показники кореляції ринку праці та трудової міграції, які розраховані за допомогою коефіцієнтів міграційного навантаження на тисячу осіб населення працездатного віку, ефективності міграції, напруженості на ринку праці. В даній статті на основі кореляційно-регресійного аналізу досліджено зв’язок між соціально-економічними факторами, які репрезентують міграційні фактори виштовхування. Встановлено, що під час пандемії COVID-19 велика кількість населення втратила роботу, зменшились надходження з-за кордону та ВВП країни. У статті було проведено аналіз ринку праці за чисельністю економічно активного населення, зайнятих та безробітних, середньообліковою кількістю штатних працівників, величиною середньомісячної заробітної плати. Відображені позитивні та негативні наслідки впливу міграції на економічний стан України. Висвітлено проблеми українського ринку праці, які впливають не тільки на кількість, якість робочої сили, продуктивність праці, а й роблять економіку України залежною від обсягу грошових переказів.
3
Коваленко, О. О. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ВОЛІ ЛЮДИНИ ДО ЗНАХОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 32 (2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2020.32.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета наукової статі полягає у встановленні справжньої мети трудової міграції та визначенні на цій підставі характеристики трудової міграції як засобу реалізації волі людини в сучасному світі. Розглядаються сучасні наукові результати та дані державних та міжнародних інституцій щодо функції трудової міграції у розвитку суспільства, фактори, що впливають на трудову міграцію, її наслідки. Автори дійшли висновку, що трудова міграція є явищем, яке іманентно притаманне існуванню та розвитку людської цивілізації, з яким неможливо боротись, і що трудова міграція є проявом гуманізації та демократизації суспільства через реалізацію втілення природного бажання людини жити, жити краще, а отже, обмеження трудової міграції є порушенням прав людини. Акцентується увага на тому, що трудова міграція є засобом реалізації волі людини до досягнення соціальної справедливості. Усвідомлення цієї принципової тези має стати засадою для визначення напрямів державної політики щодо трудової міграції у сучасному світі та визначати зміст та її спрямованість.
4
Поляруш, С. І. "Становлення українського законодавства у сфері зовнішньої трудової міграції." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, № 1 (2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено процес формування державної міграційної політики в Україні. Констатується, що із середини 2010-х рр. міграція з нашої держави набула масових масштабів. Наслідки вказаного про- цесу можуть бути як негативними, так і позитивними для українського суспільства. Визначається, що завданням внутрішньої політики нашої держави є максимальне використання позитивних наслід- ків масової трудової міграції. Розглянуто два періоди формування української нормативно-право- вої бази у сфері зовнішньої трудової міграції: 2000-ні рр. як період приведення нормативної бази у відповідність до Основного Закону України і період 2010-х рр. – реагування на масову трудову емі- грацію. Проаналізовано низку чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що опосередковано чи безпосередньо стосуються зовнішньої трудової міграції.
5
Міценко, Н. Г., та Х. В. Кузьма. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ДЕТЕРМІНАНТИ, СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні причини трудової міграції під впливом зростання відкритості світової економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, активізації євроінтеграції. Метою статті є систематизація економічних та неекономічних детермінантів розвитку трудової міграції з України, а також обґрунтування її позитивних та негативних економічних та соціальних наслідків. Надано характеристику міграційних потоків з України в 2010, 2015 та 2019 роках. Систематизовано економічні та неекономічні де-термінанти трудової міграції населення країни. Доведено, що сучасні темпи трудової міграції з України зумо-влені, з одного боку, складною економічною ситуацією всередині країни, а, з іншого боку, зростаючим попитом на трудові ресурси на європейському ринку праці. Розкрито сучасні особливості міграційних потоків за-робітчан з України. Обґрунтовано соціально-економічне значення міжнародної міграції у сприянні подоланню бідності населення. Доведено доцільність розгляду наслідків трудової міграції в розрізі короткострокових і довгострокових наслідків. Оскільки наслідки трудової міграції населення не можуть бути оцінені однозначно, розглянуто її позитивні та негативні наслідки як з економічної, так і з соціальної точок зору. В основу систе-ми заходів з регулювання трудової міграції населення України повинно покладатися глибоке вивчення тенденцій та детермінантів її розвитку у взаємозв’язку із загальносвітовими тенденціями розвитку міграційних про-цесів. Заходи державної політики мають спрямовуватися, з одного боку, на регулювання трудової міграції з України, підтримку трудових мігрантів силами консульських служб та служб зайнятості, а, з іншого боку, на створення умов для адаптації та закріплення на вітчизняному ринку праці мігрантів, що повернулися в країну, мотивації їх до інвестування коштів у вітчизняну економіку. Подальші дослідження варто спрямовувати на вивчення впливу пандемії коронавірусної інфекції на міграційні процеси, а також прогнозування обсягів мігра-ційних потоків та місткості вітчизняного ринку праці за різними сценаріями розвитку пандемії.
6
Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.
7
Ishchenko, Ihor, та Olena Bashkeieva. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК НЕСТАБІЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11, № 2 (25 грудня 2019): 83–94. http://dx.doi.org/10.15421/351921.
Повний текст джерелаАнотація:
Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.
8
Лібанова, Елла Марленівна. "Про оцінювання масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.017.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді наведено оцінку масштабів та наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України внаслідок воєнної агресії з боку Російської Федерації. Зазначено, що питання повоєнного повернення наших співгромадян з-за кордону стає чи не найважливішим у контексті збереження української нації. Окреслено першочергові завдання, які стоять перед академічною наукою, щодо вирішення проблеми безпрецедентної зовнішньої міграції і запобігання її масовому перетворенню на незворотну.
9
Semenkova, Marynа. "Підходи до виявлення зовнішнього керування міжнародними міграційними процесами". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 185–93. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.185-193.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розроблені способи виявлення зовнішнього керування процесами міжнародної міграції з метою попередження їх використання як засобу деструктивного впливу на цільову країну або зменшення негативних наслідків такого керування. Виділено два основні напрямки впливу суб’єкта зовнішньої політики на міграцію – з метою вирішення внутрішніх проблем і з метою її використання як засобу деструктивного впливу. Враховуючи можливий прихований характер дій суб’єкта зовнішньої політики, для кожного з напрямків розроблено способи виявлення його зацікавленості в міграції і в її певних характеристиках, розроблено показники, аналіз яких дозволяє виявити ознаки керування актором процесів міжнародної міграції, набуття нею конфліктогенних властивостей і використання конфліктного потенціалу міграції з метою ослаблення або дестабілізації цільової країни зсередини.
10
Anipchenko, S. M. "Трансформація сімейно-рольових відносин у сім’ях трудових мігрантів України". Grani 18, № 4 (23 березня 2015): 41–46. http://dx.doi.org/10.15421/1715077.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються проблеми трудової міграції українського населення, зокрема сімей трудових мігрантів; окреслюються ключові зміни сімейнорольових відносин, до яких може призвести довгострокова міграція. Особлива увага акцентується на негативних наслідках таких змін для соціального інституту сім’ї. Автором надаються та аналізуються статистичні дані щодо кількості трудових мігрантів в Україні, показники міграційного руху за останнє десятиріччя, результати емпіричних досліджень, що були проведені науковцями різних галузей соціального знання стосовно цієї проблематики. Визначаються основні напрямки більш детального дослідження трансформації сімейнорольових відносин у сім’ях трудових мігрантів України. Особлива увага приділяється аналізу сімейнорольових відносин між подружжям, між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і батьками та між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і онуками. Відмічається, що за умов довготривалої відсутності батьків, які залучені до трудової міграції, їхню роль у сім’ї починають відігравати інші члени, зазвичай прабатьки (бабусі і/або дідусі). Автор розглядає значущість ролі прабатьків як одних з головних суб’єктів соціалізації онуків у період відсутності їхніх батьків. Підкреслюються особливості трансформації сімейнорольових відносин, до яких можуть призвести довгострокова міграція та проблеми, пов’язані із збереженням цілісності сімей.
Дисертації з теми "Наслідки міграцій"
1
Кукса, Каріна Миколаївна. "Конфліктогенні наслідки міграційних процесів в Україні". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43125.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі виявлені основні теоретичні підходи до явища «міграція», визначено основні поняття, категорії та види міграцій. Розглянуто історичне підґрунтя даного явища. Окреслено стан міграційних процесів в сучасній Україні, з урахуванням найсвіжіших статистичних даних з цього напрямку. Виявлено основні конфліктогенні наслідки міграцій для України, а саме демографічні, соціокультурні, соціальні та економічні. Проведено кількісне соціологічне дослідження на тему: «Ставлення українців до міграційних процесів та їх наслідків».The main theoretical approaches to the phenomenon of "migration", the basic concepts, categories and types of migrations are revealed in the work. The historical basis of this phenomenon is considered. Taking into account the latest statistical data in this area the state of migration processes in modern Ukraine is outlined. The main conflict-generating consequences of migration for Ukraine have been identified as demographic, socio-cultural, social and economic. A quantitative sociological study was conducted on the topic "Attitudes of Ukrainians to migration processes and their consequences."
2
Кремень, Ольга Іванівна, Ольга Ивановна Кремень, Olha Ivanivna Kremen та О. В. Гавриш. "Міграційні процеси в Україні: особливості, причини та їх наслідки". Thesis, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51975.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міграційні процеси в Україні. Систематизовано особливості хвиль міграційних процесів в Україні, особлива увага приділена дослідженню четвертої хвилі. У роботі проведено порівняння хвиль міграції з позицій джерела міграції, характеру, країн еміграції, причин і ключових рис і доведено, що четверта хвиля значною мірою відрізняється від трьох попередніх. Авторами проведена систематизація причин сучасної активізації інтеграційних процесів в Україні. Досліджено економічні, соціальні та демографічні наслідки даного процесу. Обґрунтовано, що з економічної точки зору міграція з України має як позитивні, так і негативні сторони. Проведене кількісне оцінювання впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країни.This article is focused on the the migration processes in Ukraine. The features waves of migration processes in Ukraine are systematized, special attention is paid to the study of the fourth wave. In this paper, authors compared the waves of migration from the point source of migration, nature of emigration causes and key features and proved that the fourth wave differs significantly from the previous three. The authors conducted ordering causes of the current intensification of integration processes in Ukraine. The economic, social and demographic consequences of this process are researched by authors. Authors proved that from an economic point of view migration from Ukraine has both positive and negative sides and assessed the impact of migration on social and economic development.
3
Бойко, Станіслав Іванович. "Міграційна криза та її наслідки для країн Європи". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45224.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, д. е. н. Сімахова Анастасія Олексіївна.Сучасні європейські держави переживають чергову хвилю міграції, яка несе з собою зміну демографічної ситуації в країнах ЄС, а також проблему інтеграції мігрантів у відповідні суспільства. Сьогодні країни Європи зіткнулася з величезним припливом мігрантів з охоплених конфліктами країн Близького Сходу, Африки та Азії. Безперечно, що глобалізація розчиняє національно-культурні особливості сучасних європейських держав, стримує національне будівництво. Практика показує, що сучасні глобалізаційні процеси загострюють міжнаціональні відносини, а також посилюють страх перед іммігрантами, в багатьох європейських країнах активізувались процеси протистояння титульної нації та груп іммігрантів, відбувається відновлення національної ідентичності та національної солідарності окремих етнічних груп. Актуальність роботи зумовлена і тим, що неефективна міграційна політика у багатьох європейських державах призвела до загострення міжетнічних та соціальних проблем. Практика показує, що вже традиційними стали у країнах Європи закриті національні групи, представники яких здійснюють масові бунти, що мають етнічний чи релігійний характер, також помітно зростає організована етнічна злочинність. Через це серед корінного населення поширюються радикальнонаціоналістичні настрої, адже протягом минулого десятиріччя націоналістичні партії отримують все більшу підтримку у багатьох європейських державах, зокрема, у Франції, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах. Активізація таких політичних сил зумовлена проблемами міграції, часто актуалізується етноцентрична риторика європейських політиків, критика теорії мультикультуралізму. Проблема міграції привертає увагу вітчизняних науковців, зокрема, це дослідження В. О. Іващенка, В. В. Коваленка, В. І. Кривенка, О. В. Кузьменка, В. М. Куц, О. А. Малиновської, В. О. Новік, А. М. Черняк, а також зарубіжних учених: М. Вейнера, Р. Вольвенда, Р. Епплярда, С. Колінсона, С. Спенсера, І. Рів’єра, М. Пуглі, Р. Плендера, Дж. Солта, Р. Хавсмана. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження особливостей функціонування міграційної кризи в Європі. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні завдання: - дослідити поняття, особливості та ознаки міграційної кризи; - розглянути причини виникнення та етапи розвитку міграційної кризи; - проаналізувати чинники та наслідки міграційної кризи для країн Європи; - розглянути механізм регулювання міграційних процесів в європейських країнах; - проаналізувати перспективи вирішення та соціально-економічний інструментарій подолання негативних наслідків міжнародної міграції в Європі.
4
Бойко, Станіслав Іванович. "Міграційна криза та її наслідки для країн Європи". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/52870.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, д. е. н. Сімахова Анастасія Олексіївна.Сучасні європейські держави переживають чергову хвилю міграції, яка несе з собою зміну демографічної ситуації в країнах ЄС, а також проблему інтеграції мігрантів у відповідні суспільства. Сьогодні країни Європи зіткнулася з величезним припливом мігрантів з охоплених конфліктами країн Близького Сходу, Африки та Азії. Безперечно, що глобалізація розчиняє національно-культурні особливості сучасних європейських держав, стримує національне будівництво. Практика показує, що сучасні глобалізаційні процеси загострюють міжнаціональні відносини, а також посилюють страх перед іммігрантами, в багатьох європейських країнах активізувались процеси протистояння титульної нації та груп іммігрантів, відбувається відновлення національної ідентичності та національної солідарності окремих етнічних груп. Актуальність роботи зумовлена і тим, що неефективна міграційна політика у багатьох європейських державах призвела до загострення міжетнічних та соціальних проблем. Практика показує, що вже традиційними стали у країнах Європи закриті національні групи, представники яких здійснюють масові бунти, що мають етнічний чи релігійний характер, також помітно зростає організована етнічна злочинність. Через це серед корінного населення поширюються радикальнонаціоналістичні настрої, адже протягом минулого десятиріччя націоналістичні партії отримують все більшу підтримку у багатьох європейських державах, зокрема, у Франції, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах. Активізація таких політичних сил зумовлена проблемами міграції, часто актуалізується етноцентрична риторика європейських політиків, критика теорії мультикультуралізму. Проблема міграції привертає увагу вітчизняних науковців, зокрема, це дослідження В. О. Іващенка, В. В. Коваленка, В. І. Кривенка, О. В. Кузьменка, В. М. Куц, О. А. Малиновської, В. О. Новік, А. М. Черняк, а також зарубіжних учених: М. Вейнера, Р. Вольвенда, Р. Епплярда, С. Колінсона, С. Спенсера, І. Рів’єра, М. Пуглі, Р. Плендера, Дж. Солта, Р. Хавсмана. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження особливостей функціонування міграційної кризи в Європі. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні завдання: - дослідити поняття, особливості та ознаки міграційної кризи; - розглянути причини виникнення та етапи розвитку міграційної кризи; - проаналізувати чинники та наслідки міграційної кризи для країн Європи; - розглянути механізм регулювання міграційних процесів в європейських країнах; - проаналізувати перспективи вирішення та соціально-економічний інструментарій подолання негативних наслідків міжнародної міграції в Європі.
5
Самойлова, А. Ю. "Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7934.
Повний текст джерела
6
Могиленець, Тетяна Вікторівна, Татьяна Викторовна Могиленец, Tetiana Viktorivna Mohylenets та Я. Ю. Лисянська. "Глобалізація та трудова міграція: наслідки впливу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11709.
Повний текст джерелаАнотація:
Характерною ознакою світових процесів на початку ХХІ ст. стала стрімка глобалізація. Інтеграційні тенденції нині охоплюють майже всі сфери життєдіяльності держав. Відбувається трансформація традиційних і формування нових світових ринків. До одного з таких можна віднести й міжнародний ринок праці, створення якого відбувається за рахунок змін, що охопили країни із ринково-плановою економікою. Зростає масштабність і динамізм трудових міграцій.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11709
7
Пшенична, Н. О. "Трудова міграція в Україні: причини і наслідки". Thesis, КОД, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3505.
Повний текст джерела
8
Вітюк, Т. І. "Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7926.
Повний текст джерела
9
Борецька, Н. П., та Є. О. Бобко. "Основні наслідки зовнішньої трудової міграції населення України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/12933.
Повний текст джерела
10
Кускова, К. О. "Міжнародна трудова міграція: причини, тенденції та наслідки". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49044.
Повний текст джерела