Добірка наукової літератури з теми "Напувалка"

Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.

Визначено привабливість для бджіл водної суспензії Chlorella vulgaris, вміст живих клітин 19–34 млн/мл в концентраціях 10, 20, 50 і 100% порівняно з розчином солі 0,1%, меду 1% та чистої води (контроль). Установлено, що бджоли випили води з хлорелою 124–340%, порівняно з контролем (100%). Найбільш приваблива хлорела в 50% концентрації (255–340%) порівняно з чистою водою і розчином меду (148–160%). У цей період у бджіл найбільша потреба в розчині солі (500–650%). З початком масового цвітіння рослин бджоли почали використовувати природні джерела пилку й нектару і хлорелу вживали у кількості, що відповідає чистій воді. Отже, хлорелу доцільно згодовувати навесні та влітку в умовах дефіциту білкового корму. Ключові слова: хлорела, суспензія, концентрація, розчин солі і меду, чиста вода з водопровідної мережі, привабливість для бджіл, споювання через напувалки.

У статті описано елементи поведінки та молочної продуктивності корів голштинської породи зарубіжної селекції під впливом високих температур повітря за безприв’язного способу утримання в корівниках каркасного типу з металоконструкцій 316 х 38 х 11 м на 250 голів у секції. Клітка призначена для одночасного утримання 1000 лактаційних корів, обладнана боксами для відпочинку, годівницями та груповими напувалками з вільним доступом тварин до корму та води. Доїння корів тричі з використанням установки «Паралель» (De Laval). Встановлено, що температура повітря та технологічні операції, такі як роздача корму та доїння, впливають на поведінку високопродуктивних лактаційних корів. Встановлено, що вплив високої температури повітря на лактаційних корів при утриманні корів в металевих конструкціях впливає на споживання води, тривалість відпочинку тварин лежачи і особливо стоячи, погіршує споживання корму. Отримані дані щодо залежності температури повітря корівника від зовнішнього умов можна пояснити вільним повітрообміном між внутрішнім і зовнішнім середовищем, який здійснюється через бічні завіси та ворота. Це підтверджується показником відносної вологості, значення якого також залежало від параметрів зовнішнього повітря. Встановлено, що відносна вологість повітря у першому корівнику з 9 до 18 години вечора знизилася з 78,3 до 53,3 %, а також знижувалась вологість зовнішнього повітря, де її значення також коливалося від 71,3 до 51,3 %. Подібну закономірність виявлено для відносної вологості повітря у другому корівнику, значення якої за вказаний період зменшилось з 69,3 до 56,3 %. Швидкість руху повітря, яка була в межах норми в обох корівниках, найменше залежала від впливу зовнішніх факторів. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про залежність температурно-вологісного режиму повітря в корівниках каркасного типу з металевих конструкцій від параметрів зовнішнього повітря. Отримані дані необхідно враховувати при високих температурах як зовнішнього, так і внутрішнього повітря, що негативно впливає на поведінку, фізіологічні процеси та молочну продуктивність корів.

Нині все більшого значення набуває доцільність захисту екології під час робіт в різних галузях сільського господарства, зокрема в бджільництві. Ця точка зору базується насамперед, на бажанні запобігти небезпеці забруднення продукції пасік, оскільки це негативно впливає на бджіл і здоров’я людини. Використання хімічних препаратів впливає на здоров’я, силу та розмір бджолиної сім’ї. в результаті чого бджолярі недоотримують урожай продукції, а на ринок потрапляє неякісна продукція бджільництва. Для отримання якісного меду, як відомо, потрібно утримувати повноцінну пасіку на безпечні відстані від сільськогосподарських угідь та без застосування антибіотиків. Оскільки бджоли мають прямий контакт з оточуючим середовищем, то очевидно на їх здоров’я, чисельність впливає цілий ряд факторів. Тут можна згадати і погану екологічну ситуацію, і значне поширення вірусно-бактеріальної патогенної мікрофлори, і наслідки профілактично-лікувальних заходів збоку пасічників. Від всіх цих чинників залежить якість самого меду. А значить, існує пряма загроза нормальному функціонуванню організму людини, яка його вживає в готовому вигляді. Одним із сучасних методів підвищення стійкості бджолиних сімей до негативних зовнішніх чинників і, як наслідок, екологічної безпеки продукції бджільництва, є використання екологічно-чистих комплексів. У тканинах тіла бджіл міститься 75-80% води. Вода у житті цих комах має величезне значення: без неї бджоли не здатні виховувати розплід, закристалізовувати мед, підтримувати у своєму гнізді оптимальну вологість повітря. Тому метою статті було: розглянути значення води для бджіл та використання різних методів та способів напування бджолиних сімей як еколого-технологічний прийом підвищення їх продуктивності. Існує гостра необхідність подальшого розвитку та дослідження особливостей напування бджіл. Тому є необхідною розробка методів та способів впровадження сучасних технологій для напування бджолиних сімей. В даній роботі розглянуті способи та методи напування бджіл водною суспензією хлорели в 4-х концентраціях (10, 20, 50 і 100%) через напувалки весною порівняно з контролями (розчином солі (0,1%), меду (1%) та чистої водопровідної води) показало, що всі із досліджених концентрацій хлорели є привабливими для бджіл ранньою весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови недостатнього його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками. Встановлено, що напування бджіл з додаванням суспензії хлорели в комплексі із стандартними профілактичними заходами, призводить до прискореного розвитку сімей, кращого використання медозбору і збільшення виходу товарної продукції (мед, віск, пилок, пакети бджіл, матки).

У дипломному проекті розроблено генеральний план ферми; вибрано і визначено необхідну кількість машин для механізації виробничих процесів на фермі; розроблено заходи по охороні праці; розроблено аварійний засіб водопостачання - водопідйомник; виконано техніко-економічне обґрунтування проекту. В результаті впровадження розробленої технології виробництва свинини у господарстві очікується зниження собівартості приросту 1 т живої маси свиней на 15%. Результати роботи можуть бути використані інженерно-технічними працівниками аграрних підприємств.