Добірка наукової літератури з теми "Напрями інноваційної діяльності"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Напрями інноваційної діяльності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Напрями інноваційної діяльності"
1
Nosyk, О. М. "Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 103. http://dx.doi.org/10.15421/191611.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями.Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування.Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства.Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні.Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн.Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм.Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем.
2
Maruhlenko, O. V. "Планування інвестицій в інноваційну продукцію на основі матриці інноваційного потенціалу регіону". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 229. http://dx.doi.org/10.15421/191625.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне керування інноваційним процесом для виробництва інноваційної продукції передбачає обґрунтування джерел, визначення обсягів і об’єктів фінансування інноваційних розробок. Оскільки один із важливих елементів керування інвестиційним забезпеченням інноваційного розвитку – планування вартості та витрат на інноваційну продукцію, обраний напрям дослідження вважаємо актуальним.Мета роботи – характеристика методу визначення обсягів інвестицій в інноваційну продукцію за її типами і підприємствами на основі матриці інноваційного потенціалу регіону для формування оптимального інвестиційного портфелю.Перелічено основні види форсайтних досліджень науково-технічного розвитку, які проведені в Україні. Зроблено висновок, що не зважаючи на множинність варіантів такого розвитку, його напрями поряд з іншими факторами обмежені фінансовим забезпеченням виробництва інноваційної продукції, складник якого – визначення потрібних обсягів та об’єктів для інвестування.Охарактеризовано метод відбору видів інноваційної продукції як об’єкту для інвестування. Для відбору інвестиційних об’єктів визначають перелік пріоритетних для регіону критичних технологій та інноваційних підприємств, оцінюють інвестиційні ризики на різних стадіях виробництва інноваційної продукції, розраховують дисконтований дохід і ціни ризиків, розв’язують задачу оптимального розподілу інвестицій за типами продукції і підприємствами із урахуванням дисконтованого доходу й ціни ризиків.Новизна дослідження полягає у алгоритмізації відбору пріоритетних для інвестування інноваційних технологій на основі матриці інноваційного потенціалу регіону.Результати дослідження можуть бути застосовані для формування інвестиційного портфелю, що містить найбільш перспективні з економічного погляду інноваційні технології.Перспективний напрям для подальших досліджень – здійснення порівняльного інвестиційного портфельного аналізу інноваційних виробництв для різних галузей діяльності на основі запропонованого алгоритму.
3
Sas, L. S., та P. Ye Matkovskyi. "НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 8–14. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.8-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення напрямів державної фінансової підтримки інноваційної діяльності, зокрема технологічного оновлення виробництва та модернізації діяльності сільськогосподарських підприємств, передбачених нормативними документами.У процесі дослідження використано методи аналізу, систематизації, групування, абстрагування з метою визначення нормативних документів щодо регулювання інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, виокремлення та розгляду напрямів державної фінансової підтримки технологічного оновлення виробництва й модернізації діяльності сільськогосподарських підприємств.Інформаційну базу наукового дослідження склали наукові праці вітчизняних вчених-економістів та законодавчо-нормативні документи з питань регулювання інноваційної діяльності та фінансового забезпечення її здійснення.Обґрунтовано роль та місце державної фінансової підтримки у забезпеченні здійснення технологічного оновлення виробництва сільськогосподарських підприємств як складової їхнього інноваційного розвитку. Проведено аналіз нормативного забезпечення здійснення інноваційної діяльності. Виокремлено та розглянуто напрями фінансової підтримки технологічного оновлення і модернізації діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема щодо: бюджетної підтримки; створення необхідних умов для фінансування; пільгового кредитування; страхування інноваційної діяльності; створення спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ; пільгового оподаткування; фінансово-економічного забезпечення трансферу технологійНаукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та розкритті напрямів державної фінансової підтримки технологічного оновлення виробництва та модернізації діяльності сільськогосподарських підприємств.Одержані результати дослідження можуть бути використані при організації процесу технологічного оновлення виробництва та модернізації діяльності сільськогосподарських підприємств.
4
Згалат-Лозинська, Л. О. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ: СТАН ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з головних перешкод розвитку інноваційної діяльності в будівельній галузі є недосконале управління на всіх рівнях. Вивчено досвід інституційного забезпечення фінансування житлового будівництва у США та Німеччині, де інноваційний розвиток значною мірою здійснюється за рахунок фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок. Визначено складники, функції та напрями розвитку суб’єктів інноваційної інфраструктури в Україні, центральна роль в якій відводиться науково-дослідним, науково-технічним навчально-науковим установам. Акцентовано увагу на необхідності стримування відтоку за кордон наукових кадрів та підвищенні якості їх підготовки. Аналіз розподілу інноваційно активних підприємств у розрізі видів інновацій дав змогу виявити той факт, що впровадження процесних, продуктових інновацій у будівництві ускладнено значною зношеністю основних виробничих фондів, обмеженням фінансових коштів для їх оновлення, застарілістю норм та стандартів. Перспективними напрямами активізації інноваційної діяльності в будівництві визначено формування сучасної національної інноваційної системи, яка була б спроможною поєднати науку, систему освіти й підготовки кадрів, установи трансферту технологій та власне будівництво.
5
Ковальчук, Вероніка, та Микита Хижняк. "Розвиток інноваційного менеджменту в системі управління організацією". Актуальні проблеми державного управління, № 1(55) (7 липня 2019): 41–47. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто інституціональне значення інноваційного менеджменту, проаналізовані функцій, які відображають зміст інноваційної діяльності, описано предметні сфери управлінської діяльності. Досліджено розвиток інноваційного менеджменту, як складного механізму дії керуючої системи, що створює сприятливі умови й можливості для розвитку і досягнення ефективного результату. Доведено, що в сучасних умовах необхідною є інноваційна діяльність, спрямована на організаційні зміни. Запропоновано напрями удосконалення системи управління підприємством на основі інноваційного менеджменту .
6
Полякова, Ю. В. "ІННОВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена оцінюванню інноваційної компоненти експортної діяльності України. Аналіз структури та динаміки вітчизняного експорту свідчить про наявність поряд із досягненнями низки недоліків. Застосування методу нечіткої логіки показує, що інноваційні витрати порівняно із іншими вхідними параметрами є нині найменш впливовим чинником для експорту. Одночасно з’ясовано, яку вагомість мають прямі іноземні інвестиції, інноваційні витрати, капітальні інвестиції та обсяги виконаних науково-технічних робіт для досягнення високих показників експортної діяльності. Отримані результати свідчать про необхідність обґрунтування заходів, пов’язаних із розвитком експортної діяльності на інноваційних засадах. Напрями стимулювання експорту охоплюють участь українських суб’єктів у міжнародних інноваційних проектах, створення системи інституційного забезпечення експорту, запровадження комплексу економічних стимулів модернізації виробництва.
7
КОЗЛОВ, Дмитро. "ІННОВАЦІЙНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ЧИННИКИ РОЗВИТКУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 313–21. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-313-321.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано класифікацію та аналіз чинників становлення інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти. На основі системного та компаративного аналізу наукової літератури сукупність відповідних чинників представлено на макро-, мезо- та мікрорівнях розвитку інноваційної культури. До першого рівня віднесено дію глобальних, державно-політичних, економічних та науково-технологічних, аксіологічних та соціокультурних чинників. Підкреслено, що їхня важливість визначається здатністю встановлювати загальну траєкторію інноваційного розвитку світу загалом та держави зокрема, окреслювати перспективні напрями еволюції інноваційного суспільства. Виявлено, що до чинників мезорівня належать інноваційно впорядкована та інноваційно спрямована система професійної освіти та підготовки управлінських кадрів, якісне управління освітніми інноваціями, наявність системи забезпечення якості освіти, післядипломна педагогічна освіта та самоосвіта керівних кадрів. Доведено, що не менш дієвими є чинники мікрорівня, які акумулюють системну взаємодію низки факторів на локальному рівні (заклад освіти, особистість управлінця, його саморозвиток). Інноваційна культура на рівні закладу освіти формується завдяки його внутрішній та зовнішній політиці, організаційно-управлінській діяльності, ресурсному забезпеченню, психологічному клімату, а також особистісним якостям суб’єктів інноваційної діяльності. Висунуто думку про те, що з-поміж ключових факторів розвитку інноваційної культури особистості майбутнього керівника виняткове значення належить наявності системи професійної підготовки, яка має інноваційно-орієнтований вектор розвитку. Зазначено, що основним чинником розвитку інноваційної культури є професійна підготовка майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти, яка безпосередньо залежить від науково-теоретичного обґрунтування та практичної реалізації моделі підготовки інноватора-управлінця. Вважаємо, що означена підготовка повинна бути зосереджена на розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти за кількома етапами: мотиваційно-когнітивний, професійно-практичний, креативно-діяльнісний та професійно-релевантний. Ключові слова: інноваційна культура, інновації, заклад загальної середньої освіти, майбутній керівник закладу загальної середньої освіти, чинники розвитку, макро-, мезо- та мікро рівні розвитку інноваційної культури.
8
Sulima, E. M., та S. O. Dienizhna. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЇЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 17–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті зумовлена необхідністю підвищення ефективності управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти в умовах її модернізації. Мета статті – теоретично обґрунтувати пріоритетні напрями підвищення ефективності управлінської діяльності керівників освітніх закладів, визна- чити шляхи їх практичної реалізації в умовах модернізації вищої освіти. У змісті статті висвітлюється спрямованість управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти на реалізацію інноваційної моделі, що передбачає інтеграцію науки, освіти, виробництва і бізнесу. Розкриваються такі шляхи підвищення ефективності управлінської діяльності керівників університетів, як інтеграція в європейський науково-освітній простір, який розвивається у напрямах інтернаціоналізації освітньої та науково- дослідницької діяльності закладів вищої освіти, впровадження новітніх форм управлінської діяльності вищої школи, трансферу технологій, кластеризації, комерціалізації, консалтингу, бізнес-інкубатору, центру випереджальної професійної підготовки та перепідготовки фахівців, творчих лабораторій і медіастудій. Розглядаються особливості сучасних форм організації освітньої діяльності університетів – дуального навчання, демонстраційного іспиту, коворкінгу. Результати дослідження. Нами проведена розробка інноваційної моделі інтеграції науки, освіти, виробництва і бізнесу, підготований проєкт розвитку дуальної форми навчання в Університеті державної фіскальної служби України. Висновки. Підвищення ефективності управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти досягається завдяки комплексному використанню новітніх наукових, технічних і освітніх проєктів, удосконаленню структурної організації ЗВО, практичній реалізації інноваційних моделей модернізації вищої школи, створенню нових бізнес-структур, інформаційно-консультативних і ресурсних центрів. Комплексний функціонал управлінської діяльності керівників ЗВО сприяє прискоренню процесу перетворення реальних знань у технологічні нововведення та інноваційні продукти, надає можливість сконцентрувати фінансові та матеріальні ресурси на інтенсифікації інноваційної діяльності закладів вищої освіти. Для успішного функціонування інноваційної продукції в галузі вищої освіти необхідно виробити ефективний організаційно- економічний механізм взаємодії двох складових – попиту та пропозиції – ключового інструменту, що визначає якість вищої освіти та способи її трансформації в умовах ринкової економіки.
9
Підоричева, Ірина, та Валентина Антонюк. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ТЕХНОЛОГІЧНИМИ СЕКТОРАМИ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 3–19. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Розбудова інноваційно-конкурентоспроможної та високоукладної моделі економіки країни неможлива безсучасної розвинутої промисловості.Проблематика. Для запуску структурно-технологічних перетворень Україні потрібно здійснювати системну, послідовну інноваційну промислову політику, спрямовану на неоіндустріалізацію як основу розвитку внутрішнього ринку, нарощення експорту товарів з високою доданою вартістю, підвищення якості життя населення, зниження рівня бідності, формування середнього прошарку суспільства.Мета. Визначення сучасних тенденцій перебігу інноваційних процесів у промисловості у розрізі технологічних секторів з позиції можливостей і загроз для неоіндустріального розвитку України.Матеріали й методи. Дослідження базується на положеннях неошумпетерівської школи та інституціональної теорії, спирається на теоретичні напрацювання українських і зарубіжних учених з проблем інновацій та реалізації структурно-технологічних змін в економіці. Використано методи аналізу й синтезу, логічного узагальнення, системногопідходу, статистичного аналізу.Результати. Визначено несформованість інституційних засад модернізації та розвитку промисловості України відповідно до сучасних світових трендів. Здійснено аналіз інноваційної діяльності галузей національної промисловості у розрізі витрат і результатів, які систематизовано за рівнями технологічності на основі методики Євростату. Виявлено нестабільну динаміку та суттєву розбіжність між технологічними секторами, зниження наукомісткості інноваційної продукції, низьку ефективність інвестицій в інновації у більшості галузей, тенденцію до примітивізаціїінноваційної діяльності у промисловості.Висновки. Запропоновано напрями й заходи інноваційної промислової політики, спрямовані на неоіндустріалізацію України та виведення її з інноваційно-технологічного занепаду.
10
Kuznietsova, T. V., та О. I. Levun. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 121. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202012.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто зарубіжний досвід формування системи стимулювання інноваційного розвитку суб’єктів підприємництва та можливості його застосування в Україні. Висвітлено різноманітні методи та інструменти стимулювання інноваційної діяльності, які успішно використовуються у зарубіжних країнах. Досліджено механізми державного стимулювання інноваційного підприємництва у розвинутих країнах світу. Виявлено основні причини низької інноваційної активності суб’єктів підприємництва в Україні. Розглянуто систему підтримки інноваційного підприємництва в зарубіжних країнах. За результатами узагальнення зарубіжного досвіду формування системи стимулювання інноваційної діяльності, сформульовано напрями державного забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів підприємництво в Україні.
Дисертації з теми "Напрями інноваційної діяльності"
1
Побережний, Роман Олегович. "Інноваційна діяльність в Україні: напрями та державне регулювання". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39928.
Повний текст джерела
2
Якименко-Терещенко, Наталія Василівна. "Напрями бізнес-планування інноваційної діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу". Thesis, Класичний приватний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41744.
Повний текст джерела
3
Кужель, Наталія Леонідівна. "Роль державного регулювання в інноваційній діяльності України". Thesis, Видавництво ВД "АРІАЛ", 2012. http://dspace.uccu.org.ua/handle/123456789/729.
Повний текст джерела
4
Мішеніна, Наталя Вікторівна, Наталия Викторовна Мишенина, Natalia Viktorivna Mishenina, Галина Анатоліївна Мішеніна, Галина Анатольевна Мишенина та Halyna Anatoliivna Mishenina. "Напрями державного регулювання та підтримки інноваційної діяльності в сфері природокористування та охорони навколишнього середовища". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17320.
Повний текст джерелаАнотація:
Найважливіша особливість природоохоронного управління, ефективного в сучасних умовах, полягає в орієнтації на активізацію інноваційної діяльності у сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища відповідно до принципів сталого розвитку країни та регіонів. Основним завданням стає створення привабливих умов для діяльності інноваційних організацій та розвитку екологічно орієнтованого підприємництва. Для цього необхідна система заходів державного регулювання та підтримки, оскільки без створення платоспроможного і зацікавленого ринку збуту екологічних товарів і послуг пряме бюджетне фінансування буде малоефективним.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17320
5
Волинець, Р. В. "Фінансування інноваційної діяльності вищими навчальними закладами і науковими установами Міністерства освіти і науки України за стратегічними напрямами у 2015 році". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8068.
Повний текст джерела
6
Буркун, Н. А. "Інноваційний розвиток підприємств готельного господарства (на прикладі готелю «Вояж»)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Burkun.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються теоретичні та методичні аспекти інноваційного розвитку підприємств готельного господарства, розкрито економічну сутність інновацій у сфері послуг гостинності, наведено їх класифікацію. Проаналізовано виробничу та інноваційну діяльність та процес надання послуг в готелі «Вояж». Здійснено оцінку інноваційної діяльності підприємства готельного господарства, запропоновано комплекс заходів щодо впровадження інноваційної програми лояльності клієнтів до послуг готелю.
The theoretical and methodical aspects of innovative development of hotel enterprises are considered in the work, the economic essence of innovations in the field of hospitality services is revealed, their classification is given. The production and innovation activities and the process of providing services in the Voyage Hotel are analyzed. An assessment of the innovative activity of the hotel industry, a set of measures for the implementation of an innovative program of customer loyalty to hotel services.
7
Косенко, Андрій Васильович, Валерій Миколайович Кобєлєв та Маргарита Олександрівна Шинкаренко. "Напрямки комерціалізації результатів інноваційної діяльності". Thesis, ФОП Панов А. М, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47952.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що технологічний рівень розробок, створюваних в різних країнах, характеризує патентна статистика, яка дозволяє зробити висновок і про наявність прав на об'єкти інтелектуальної власності, що є одним з найважливіших факторів для їх успішної комерціалізації.
8
Локоть, Христина. "Дослідження напрямів підвищення конкурентоспроможності у контексті інноваційної політики підприємства, на прикладі ТОВ “Агро-Рось”". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18985.
Повний текст джерела
9
Садова, Оксана Миколаївна, та Oksana Sadova. "Інноваційні напрями удосконалення діяльності підприємства індустрії гостинності (на прикладі ПрАТ «Тернопіль-готель)". Master's thesis, ТНТУ, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36647.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська робота зі спеціальності 241 – Готельно-ресторанна справа, –
ДВНЗ ТНТУ ім. І. Пулюя, Тернопіль, 2021.
У першому розділі розглянуто теоретичні засади індустрії гостинності на
основі робіт українських та закордонних дослідників. Наведено дефініція
«інновацій», їх види, джерела та інновації в індустрії гостинності. Досліджено
інвестиційний клімат України та Тернопільської області.
В другому розділі наведено загальну характеристику досліджуваного
об’єкта, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності. На основі
проведеного дослідження було виконано SWOT-аналіз та поставлені завдання
відповідно до стратегії.
В третьому розділі на базі виконаного дослідження було запропоновано
ряд пропозицій з урахуванням інноваційних тенденцій індустрії гостинності.
Виконано розрахунок ефективності впровадження даних пропозицій.
В четвертому розділі описано охорону праці та діяльність служби
охорони праці та політику протипожежної безпеки на досліджуваному об’єкті.Master's thesis in specialty 241 – Hotel and restaurant business, – Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ternopil, 2021. The first section considers the theoretical foundations of the hospitality industry is based on the work of Ukrainian and foreign researchers. The definition of «innovations», their types, sources, and innovations in the hospitality industry are described. The investment climate of Ukraine is studied. The second section provides a general description of the object under study, an analysis of financial and economic activities. Based on the study, a SWOT-analysis was performed and tasks were set in accordance with the strategy. In the third section, based on the study, a number of proposals were proposed taking into account the innovative trends of the hospitality industry. The calculation of the effectiveness of the implementation of these proposals is performed. The fourth section describes labor protection and the activities of the labor protection service and fire safety policy at the study site.
ВСТУП...5 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ...8 1.1. Зміст поняття «індустрії гостинності»...8 1.2. Сутність інновацій та інноваційної діяльності підприємств індустрії гостинності...12 1.3. Оцінювання інвестиційного клімату в Україні та його вплив на розвиток підприємств готельного господарства...18 РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» НА РИНКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ...25 2.1. Загальна характеристика ПрАТ «Тернопіль-готель»... 25 2.2. Оцінювання фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Тернопіль-готель»...30 2.3. SWOT-аналіз підприємства...42 РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ПРОЄКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬ- ГОТЕЛЬ»...47 3.1. Інноваційний проєкт впровадження чат-боту для ПрАТ «Тернопіль-готель»...47 3.2. Інноваційний проєкт «Скорочення використання води у ПрАТ «Тернопіль-готель»...52 3.3. Інноваційний проєкт «Впровадження ERP-системи у діяльність ПрАТ «Тернопіль-готель»...57 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...64 4.1. Охорона праці та техніка безпеки... 64 4.2 Пожежна безпека...65 ВИСНОВКИ...68 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...71 ДОДАТКИ...80
10
Зарихта, Дмитро Андрійович, та Dmytro Zarykhta. "Інноваційні напрямки удосконалення діяльності підприємства індустрії гостинності (на прикладі «Кемп Білий Слон»)". Master's thesis, ТНТУ, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36524.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська робота зі спеціальності 241 – Готельно-ресторанна справа. Тернопільський національний технічний університет мені Івана Пулюя. Тернопіль. 2021.
Проаналізовано стан готельного бізнесу, його проблеми і перспективи відновлення і оновлення в умовах пандемії коронавірусу. Обґрунтовано топ-20 проблем готельного бізнесу і напрямки їх вирішення.
Досліджено актуальні інноваційні різновиди готельних послуг для індустрії туризму в сучасних умовах.
Досліджено діяльність підприємства «Кемп Білий Слон». Розглянуто і досліджено поняття глемпінгу, його зародження та поширення, перспективи розвитку в Україні. Проведено огляд існуючих глемпінгів та можливості їх розвитку в умовах підприємства «Кемп Білий Слон». Обґрунтовано реалізацію інноваційного проекту глемпінгу на підприємстві «Кемп Білий Слон».Master's thesis in specialty 241 –Hotel and restaurant business. Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University. Ternopil. 2021. The state of the hotel business, its problems and prospects for recovery and renewal in a coronavirus pandemic are analyzed. The top 20 problems of the hotel business and directions of their solution are substantiated. The actual innovative types of hotel services for the tourism industry in modern conditions are investigated. The activity of the enterprise "Camp White Elephant" is investigated. The concept of glamping, its origin and spread, prospects of development in Ukraine are considered and investigated. A review of existing glampings and the possibility of their development in the conditions of the enterprise "Camp White Elephant". The implementation of an innovative glamping project at Camp White Elephant has been substantiated.
ВСТУП ...7 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ...11 ІНДУСТРІЯ ТУРИЗМУ...11 ПРОБЛЕМИ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ ...11 1.1. Характеристика стану індустрії туризму і готельного бізнесу в умовах дії пандемії ...11 1.2. Проблеми та виклики готельного бізнесу під час пандемії ...16 1.3. Основні завдання відновлення і оновлення готельного бізнесу після пандемії коронавірусу ...29 1.4. Актуальність пошуку інноваційних різновидів готельних послуг для індустрії туризму. Дослідження науковців. ..30 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКО-АНАЛІТИЧНИЙ. ...33 ГЛЕМПІНГ: НОВА КОНЦЕПЦІЯ БІЗНЕСУ ГОСТИННОСТІ ...33 2.1. Поняття глемпінгу. Його зародження та поширення...33 2.2. Перспективи розвитку глемпінгу в Україні ...38 2.3. Огляд існуючих глемпінгів та можливості їх розвитку ...40 2.4. Характеристика діяльності підприємства «Кемп Білий Слон» .... 46 2.5. SWOT-аналіз мережі кемпів «Білий Слон» ...49 РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ...59 ПРОЄКТ «ГЛЕМПІНГ «БІЛИЙ СЛОН»» ...59 3.1. Розгляд актуальності впровадження нових засобів розміщення...59 3.2. Розробка засобів розміщення ...61 3.3. Розробка та розрахунок облаштування території глемпінгу ...68 3.4. Економічне обґрунтування проекту ...71 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ...74 4.1. Охорона праці і техніка безпеки в готелях ...74 4.2. Електро- і пожежна безпеки в готелях ...78 ВИСНОВКИ ...83 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...85
Книги з теми "Напрями інноваційної діяльності"
1
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В аналітичній доповіді досліджено потенціал і сучасні умови функціонування реального сектору економіки України. Описано стан і тенденції розвитку реального сектору економіки у розрізі його складових – промисловості, аграрного сектору та транспортної галузі. Досліджено аспекти прояву коронакризи в реальному секторі економіки, у т.ч. здійснено оцінку негативних ефектів внаслідок пандемії COVID-19, окреслено наслідки коронакризи для реального сектору. Охарактеризовано стан реального сектору економіки в умовах агресії РФ щодо України, обґрунтовано напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою РФ. Проаналізовано системні проблеми розвитку реального сектору економіки, оновлено підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
Звіти організацій з теми "Напрями інноваційної діяльності"
1
Крамаренко, Т. Г., та О. С. Банада. Використання системи динамічної математики GeoGebra в розробці STEM-проектів. [б. в.], травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2302.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним напрямом інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM / STEAM (Science Technology Engineering Art Math), яка має на меті розвивати дослідницьку діяльність учнів, підвищувати їх розумову активність, спонукати до творчості. STEM-компетентності майбутніх фахівців потрібно розвивати і під час вивчення шкільного курсу математики через розв’язування дослідницьких та прикладних задач, запровадження проектної та дослідницької діяльності. Одним із шляхів для вирішення цієї проблеми є підготовка майбутніх учителів математики до використання у навчанні системи динамічної математики GeoGebra.
2
Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.