Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Нагрівання речовин"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Нагрівання речовин".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Нагрівання речовин"
1
Dubinin, Dmytro. "Дослідження вимог до перспективних засобів пожежогасіння тонкорозпиленою водою". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження, щодо застосування тонкорозпиленої води для гасіння пожеж. Встановлено, що тонкорозпилена вода в закордонних джерелах трактується відповідно до відсоткового розподілу дрібних та великих крапель води, а в вітчизняних зазначено тільки дисперсність крапель води, а відсотковий розподіл не наведений. Визначена можливість її застосування для гасіння практично всіх речовин і матеріалів, в тому числі пірофорних, за винятком речовин, що реагують з водою з виділенням теплової енергії та горючих газів (висока ефективність при гасінні пожеж класів А, В, С, F та електроустановок під напругою). Встановлені критерії ефективності застосування засобів пожежогасіння тонкорозпиленою водою при цьому основним критерієм є розмір крапель води (дисперсність), другим інтенсивність подавання тонкорозпиленої води, а третім додавання добавок з метою підвищення вогнегасної ефективності. Встановлено, що критерії ефективності застосування тонкорозпиленої води для гасіння пожежі буде залежати на-самперед від технічних засобів пожежогасіння. Визначені техніко-економічні показники сучасних технічних засобів закордонних виробників до яких відносять принцип роботи за рахунок підвищеного тиску в системі, продуктивність насосу, об’єм (запас) вогнегасної речовини, загальна вага мобільної установки і вартість. Встановлена ефективність гасіння пожеж тонкорозпиленою водою, яка обумовлена підвищеним охолоджуючим ефектом за рахунок високої питомої поверхні крапель, рівномірним розподілом крапель води в зоні горіння, зниженням концентрації кисню і розведенням горючих парів і газів в зоні горіння парами води. На підставі цього проведено розрахунок впливу дисперсності тонкорозпиленої води під час подавання її в осередок пожежі за результатом якого встановлено, що відбір тепла від полум’я пожежі буде здійснюватися за рахунок нагрівання крапель води до температури кипіння, витрат тепла на пароутворення і витрат тепла на нагрівання пари води до температури середовища при пожежі
2
Чабаненко, О. О., Н. В. Орлова та Н. М. Шпакова. "Тестування стану еритроцитів людини після сумісної дії постгіпертонічного шоку та амфіфільних сполук". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6 (23 грудня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.120.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив температури на стан еритроцитів, які збереглися після сумісної дії постгіпертонічного шоку (ПГШ) та амфіфільних сполук. Із залежностей постгіпертонічного гемолізу еритроцитів від концентрації амфіфільної сполуки (0 ºС) визначено ефективні концентрації (високі) та концентрації, що відповідають початку плато (низькі). Встановлено, що в разі використання аніонного децилсульфату натрію в обох концентраціях клітини, які збереглися після дії ПГШ та амфіфільної сполуки, виявляють стійкість до підвищення температури (із діапазону від 10 до 37 ºС). У випадку застосування катіонного трифторперазину і неіонного децил-ß,D-глюкопіранозиду у високих концентраціях еритроцити чутливі до нагрівання, а в низьких — стійкі. Отже, для всіх досліджуваних речовин є можливість підібрати з плато таку концентрацію, за якої клітини будуть зберігати свою цілісність під час нагрівання.
3
Синенко, Т. П., Н. Е. Фролова, В. В. Соколенко та С. О. Губа. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПУ ЦУКРУ НА РЕАКЦІЮ МАЙЯРА В МОДЕЛЬНИХ СИСТЕМАХ ІЗ ГІДРОЛІЗАТОМ СИРОВАТКОВИХ БІЛКІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 135–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Харчова промисловість, зокрема індустрія харчових добавок, у виробництві та розробці натуральних ароматизаторів і смакоароматичних добавок вдало використовує властивості продуктів реакції Майяра генерувати приємні, бажані смаки та аромати. Характер утворених смакоароматичних речовин визначають реакційні амінокислоти і цукри. Змінюючи тип цукру, який вступає в реакцію з амінокислотою, щоразу можна отримувати нові смакоароматичні речовини. Таким чином, дослідження кінетики реакції Майяра і визначення залежності сенсорної характеристики кінцевих продуктів від типу використаного цукру в реакції – актуальне питання. Мета роботи – дослідити вплив типу цукру на реакцію Майяра в модельних системах із гідролізатом сироваткових білків. У роботі використовувалися такі цукри: D-ксилози, D-глюкози, D-фруктози, лактози. Реакційна здатність цукрів оцінювалася за характерними кінетичними параметрами реакції Майяра: зміна вмісту вільних аміногруп і редукуючих цукрів у зразках, забарвлення (потемніння), смаку й аромату. В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільше зменшення вільних аміногруп відбувається у зразку з додаванням ксилози, як і зменшення самого цукру у разі реакції. Найбільше потемніння протягом 45 хв. нагрівання спостерігається в усіх зразках, що є характерним для реакції Майяра (відбувається утворення меланоїдинів). Результати сенсорної оцінки показали, що з додаванням ксилози до гідролізату сироваткових білків і нагріванні протягом 25–35 хв. в ароматі і смаку переважали дескриптори, подібні м’ясному і «умамі»; глюкози – солодкі, карамельні і подібні шоколадному; фруктози – карамельні і фруктові; лактози – карамельні. Отримані результати дослідження можуть бути використані у розробці натуральних ароматизаторів та смакоароматичних добавок.
4
Bilonoha, Y. L., та O. R. Maksysko. "Вплив поверхнево-активних речовин на швидкість фільтрування". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (4 жовтня 2017): 99–102. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8020.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається процес фільтрування, який є одним з енергозатратних в переробній промисловості. Проаналізовано фактори що впливають на швидкість фільтрування. Процес фільтрування доцільно розглядати з врахуванням сил поверхневого натягу на межі контакту тверде тіло-рідина і для визначення швидкості фільтрування використовувати рівняння, які б враховували дію цих сил. Запропоновано для зменшення опору осаду на фільтрувальній перегородці та інтенсифікації процесу фільтрування використовувати оптимальні концентрації різного роду поверхнево-активних речовин (ПАР). Експериментально знайдено оптимальну концентрацію аніонної ПАР до води, за якою коефіцієнт поверхневого натягу води є мінімальним. Показано, що за додавання оптимальної концентрації досліджуваної ПАР швидкість фільтрування у воді за температури 20 °С буде більшою у 2,3 рази ніж за нагрівання до температури 50 °С. Теоретично розраховані швидкості фільтрування у воді без ПАР та за додавання оптимальної концентрації аніонної ПАР.
На стенді гідромеханічних процесів проведена серія експериментів для визначення швидкості фільтрування у воді без ПАР та за додавання оптимальної концентрації досліджуваної аніонної ПАР. Експериментальні дослідження добре узгоджуються з теоретичними розрахунками. Показано, що позитивна дія ПАР максимально проявляється тоді, коли частинки осаду починають відігравати функцію фільтрувальної перегородки. За таких умов швидкість фільтрування зростає у 2,5 рази.
5
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук та Г. О. Пресіч. "Особливості застосування тепло¬ути¬лізаційних технологій для газоспоживальних скловарних печей". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310418.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості корисного використання скидної теплоти відхідних газів газоспоживальних скловарних печей, оснащених регенераторами для нагрівання повітря на горіння. Ці особливості зумовлені відносно високою температурою запічних газів (зазвичай 300-650 °С) та наявністю в них технологічного виносу у вигляді пилу та газової фази із шкідливих і хімічно агресивних сполук, таких як окиси вуглецю, сірки та азоту. Такі особливості призводять до ускладнень реалізації теплоутилізаційних технологій для скловарних печей. Викладено результати досліджень щодо ефективності для цих печей розроблених теплоутилізаційних технологій з теплоутилізаційним устаткуванням (теплоутилізаторами) для різних потреб використання утилізованої теплоти. Запропоновано варіанти цих технологій та виконано розрахунки основних характеристик їхнього призначення. В одному з варіантів використано водонагрівальні панельні теплоутилізатори модульного типу (ТВМ), призначені для нагрівання води для забезпечення потреб підприємств та прилеглих об'єктів у тепловій енергії на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби. Другий варіант слугує попередньому нагріванню повітря на горіння в кінцевому рекуператорі (КР) перед надходженням його до регенераторів печей. В обох варіантах запропонованих технологій передбачена можливість очищення стисненим повітрям робочих поверхонь теплоутилізаційного устаткування від відкладень технологічного пилу. Наведено експериментальні дані щодо високої ефективності цього очищення, які отримані під час проведення пусконалагоджувальних випробувань відповідного устаткування. Виконано зіставлення основних показників ефективності розроблених технологій. У цих технологіях передбачено антикорозійний захист димових труб в умовах охолодження димових газів шляхом застосування методу байпасування частини гарячих запічних газів повз теплоутилізатори. Цей метод сприяє запобіганню конденсатоутворенню в димових трубах та покращенню їхніх режимних характеристик щодо розсіювання в навколишньому середовищі шкідливих речовин. Проаналізовано вплив на економічні показники рекуператора кінцевої температури нагрітого повітря, для визначення її раціонального значення. Показано, що застосування запропонованих технологій утилізації скидної теплоти відхідних газів скловарних печей забезпечує підвищення ефективності використання палива печі на 5-15 % за терміну окупності витрат на їхнє впровадження до одного року.
6
Дрючко, О. Г., Д. О. Стороженко, Н. В. Бунякіна, І. О. Іваницька та Д. В. Голубятніков. "Термо-аналітичний комплекс для ідентифікації речовин методом диференціально-термічного аналізу". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 134–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Сконструйований термоаналітичний комплекс зафункціонуванням і технічною реалізацією з низки іс-нуючих прототипів вирізняє розроблений і запатен-тований спосіб формування лінійного закону змінитемператури нагрівника та використання комбіно-ваного диференціально-термічного методу дослід-ження зразка й індиферентної речовини. Він викорис-товує прецизійну систему фазового керування подачісередньої теплової енерґії у зону нагрівання програм-ним задаванням пропорційного з часом закону «роз-гортки» величини опорної напруги задатчика у відпо-відності з температурною характеристикою хромель-алюмелевого перетворювача з одночасним безперерв-ним відслідковуванням напруги розбалансу ХА термо-пари у ланцюгу її негативного зворотного зв’язку.Комплекс простий, із високою чутливістю і хорошоюрозрізнювальною здатністю.
The designed thermo-analytical complex in functioning and technical realization of a number of existing prototypes differs from all developed and patented method of formulating the linear law of temperature change of a heater and the use of the combined differential-thermal method of investigating the model and indifferent substance. It uses a precision system for the phase control of average thermal energy supply into the heating zone by program assignment of the proportional, in the course of time, the „development” law of the reference voltage value of the setting device in accordance to temperature characteristics of the chromel-alumel converter with a simultaneous continuous tracking the voltage misbalances Ch-A of thermocouple in the chain of its negative feedback. The complex is simple, with high sensitivity and a good diagnostiсs ability.
7
Молчанов, Лавр, Євген Синегін, Тетяна Голуб та Сергій Семикін. "ДОСЛІДЖЕННЯ НА ФІЗИЧНІЙ МОДЕЛІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАПИЛЕНОСТІ СЕРЕДОВИЩА НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ГАЗОВОГО, ПАЛАЮЧОГО ФАКЕЛУ". Modern Problems of Metalurgy, № 24 (28 березня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес кисневого конвертування супроводжується виділенням значного обсягу газів, що містять в основному продукти реакцій окислення вуглецю, які формують палаючий факел над горловиною конвертера. При цьому з конвертера виділяється значна кількість пилу різного складу і фракції в залежності від технологічних особливостей продувки, дослідження і облік впливу якої необхідний для розуміння якісних характеристик факела і конвертерного процесу вцілому. У роботі наведені результати дослідження на фізичної моделі, що імітує палаючий факел в запиленому середовищі, шляхом введення твердих порошків різних речовин, на якісні показники горіння факела: візуальні і теплопередачу. Досліджено подачу в палаючий факел порошків хлориду натрію, оксидів заліза, кремнію та алюмінію, чистих порошків заліза, кремнію та алюмінію, сажі і графіту. Встановлено, що введення різних компонентів в факел з температурою нижче, ніж температура факела, навіть при можливому візуальному збільшенні яскравості характеристик, що зокрема встановлено при введенні хлориду натрію або порошку заліза, сприяють зниженню теплопередачі від факела за рахунок відбору тепла на нагрівання і згоряння частинок, що вводяться.
8
Князєв, В. "Щодо питань переробки майна, яким митниця набула право розпорядження". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2049.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням дослідження способів розпорядження майном, яким митниця набула право розпорядження, зокрема таких, як переробка, утилізація, знищення. У статті наголошено на тому, що переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, не є митним режимом у розумінні МК України.
Підкреслено, що під переробкою майна, яким митні органи набули права розпорядження, пропонується розуміти один зі способів розпорядження майном, яким митний орган набув права розпорядження, реалізація якого передбачає прийняття уповноваженим суб'єктом рішення про можливість застосування до конкретного товару процесів (зокрема, нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, екстракція, екструзія або комбінація зазначених процесів), покликаних істотно змінити первинні фізичні, хімічні чи біологічні властивості товарів, транспортних засобів комерційного призначення задля їх подальшого використання в новому за умови приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів.
Переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, його знищення й утилізація здійснюються спеціальними підприємствами, які мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності. Такі послуги надаються на підставі договору. Способи переробки, утилізації, знищення неякісної харчової продукції, продовольчої сировини, продукції хімічної промисловості, супутніх матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, лікарських засобів тощо визначаються чи погоджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за обігом, якістю та безпекою продукції. Цими ж органами погоджуються чи визначаються суб'єкти господарювання, уповноважені на виконання таких робіт. При цьому найпоширенішими групами товарів, які піддаються на практиці переробці, є етиловий сприт та алкогольні напої.
9
Кралюк, М. О., Н. В. Омельченко, О. Г. Пашинська та А. С. Браїлко. "ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ САМОРЯТІВНИКІВ ШАХТНИХ ІЗОЛЮЮЧИХ НА ХІМІЧНО ЗВ’ЯЗАНОМУ КИСНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з найбільш травматичних галузей в Україні залишається вугільна. В аварійній ситуації органи дихання працівників та рятівників потребують захисту від дії отруйних речовин та пилу, для чого використовуються саморятівники шахтні ізолюючі на хімічно зв’язаному кисні. Зазна- чені апарати мають низку недоліків, одним із яких є нагрівання елементів саморятівника та вдихува- ної газодинамічної суміші під час експлуатації. Для зниження температурних показників науковцями пропонується використання в саморятівниках тепловологообмінника з насадкою з декількох шарів металевих сіточок або тампона плутаних металевих тонких ниток («мочалка»), а також розгалу- жених перфорованих теплогазорозподільників, що зазвичай виготовляються з алюмінію – матеріалу з високим коефіцієнтом теплопровідності. Метою роботи є отримання прутків з міді марки М1 з уні- кальним комплексом фізико-механічних властивостей для вдосконалення конструкції саморятівників шахтних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні. Комбінованою деформацією прутків з міді марки М1 отримано високі значення показників механічних властивостей зі збереженням теплопровідності, як у вихідному (недеформованому) стані. Запропоновано спосіб комбінованої пластичної деформації роз- тягуванням з одночасним крутінням зі зміною напрямку обертання на протилежний. За результатами випробувань вибрана найрезультативніша схема деформаційної обробки мідних прутків. Деформовані за вибраною схемою прутки з міді марки М1 запропоновано використовувати під час виготовлення теплогазорозподільників і тепловологообмінників для вдосконалення конструкції саморятівників шах- тних ізолюючих на хімічно зв’язаному кисні. Подальші дослідження в означеному напрямі планується спрямовувати на розроблення конструкції теплогазорозподільників і тепловологообмінників саморя- тівників з використанням деформованих за визначеною схемою прутків з міді марки М1 та випробу- вання удосконалених апаратів в умовах акредитованих лабораторій.
10
Іванченко, Анна В., Каріна Є. Хавікова, Дмитро О. Єлатонцев та Володимир О. Панасенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ГЛАУКОНІТОВОЮ ГЛИНОЮ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 549–58. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238046.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процес комплексного очищення коксохімічних стоків від фенолів, роданідів, загального амоніаку та смолистих речовин із використанням глауконітової глини. У роботі використано природний і активований глауконіт, глауконіт в поєднанні з катіонним флокулянтом марки Extraflock P 70 та активоване вугілля марки УАФ (для порівняння ефективності очищення). Активацію природного глауконіту проведено 7 %-им розчином HNO3 при температурі кипіння – 95–100 °С, співвідношенні «мінеральний сорбент:розчин кислоти» 1:6 та часі активації 5 год. Встановлено, що кислотна активація призводить до зміни хімічного складу глауконіту та збільшенню питомої поверхні з 32 м2/г до 128 м2/г. За результатами термічного аналізу природного глауконіту зроблено висновок про фазові перетворення та хімічні реакції, які протікають у глауконітовій глині при нагріванні або охолодженні, по термічним ефектам, що супроводжують ці зміни та отримати якісну характеристику мінералу глауконіту. Встановлено, що максимальний ступінь очищення фенолів із промислових стоків становить до 50 % і досягається при використанні глауконіту в поєднанні з флокулянтом. Максимальний ступінь очищення від загального амоніаку складає 57–58 % при застосуванні активованого глауконіту та глауконіту з флокулянтом. Найменший ступінь очищення досягається при вилученні роданідів, що не перевищує 20 % для будь-якого адсорбенту. Найбільший ступінь очищення 96.8 % спостерігається при видаленні смолистих речовин глауконітом в поєднанні з флокулянтом. Активація глауконіту HNO3 призводить до збільшення сорбційної ємності на 5–15 % в залежності від полютанта. Ступінь очищення коксохімічних стоків від наведених полютантів активованим вугіллям складає 20 % від фенолів, 14 % від роданідів, 28 % від загального амоніаку та 72 % від смолистих речовин, відповідно. Отже, в промисловій практиці рекомендовано використовувати для комплексної переробки стоків глауконіт концентрацією 2 г/дм3 в поєднанні з 0,1 % розчином катіонного флокулянту об’ємом 30 см3/дм3 за тривалості обробки стоків 20–120 хв.
Дисертації з теми "Нагрівання речовин"
1
Римар, Сергій Іванович, Борис Іванович Кубрик та Андрій Олександрович Зуєв. "Електромагнітна система КХ діапазону для вимірювання параметрів і регенерації сорбентів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46112.
Повний текст джерела