Добірка наукової літератури з теми "Навантаження антропогенне"

Стан навколишнього середовища в Україні характеризується високим рівнем антропогенного навантаження. Людина в результаті своєї діяльності завдавала и продовжує завдавати великої шкоди навколишньому середовищу. Антропогенне навантаження на навколишнє середовище- це величина прямого або непрямого впливу людини та його господарської діяльності. Антропогенне навантаження відображає кількість негативного впливу на природу. Антропогенне навантаження змінює характер екологічної рівноваги. Вивчаючи характер антропогенного навантаження людина може корегувати цей негативний вплив. Такі питання необхідно постійно моніторити, вивчати, аналізувати їх кількісний та якісний склад, виробляти дієві методи боротьби з антропогенними навантаженнями, що допоможе зберегти на довгі роки надбання українського народу – водні ресурси України

Через дефіцит традиційних органічних та незбалансоване застосування мінеральних добрив знижується родючість грунтів та якість сільськогосподарської продукції. У Волинській області розпочато виробництво нетрадиційних добрив – продуктів ферментації „Біотерм-С”. Такі добрива підвищують урожайність сільськогосподарських культур, знижують антропогенне навантаження на грунти, їх можна використовувати в системі органічного землеробства.

On the basis of generalization and systematization of the archival materials of Lviv Regional Department of the Environment and the data of ground account (form 6-zem) of the Department of Land Resources in Lviv region has been made the estimation of anthropogenic impact on the Sjan drainage basin. Key words: anthropogenic pressure, drainage basin, international river basin, land use.

Актуальність. Біла Церква – найбільший в Київській області промисловий центр. Встановлено, що найбі-льшою провідною галуззю економіки міста є хімічна і нафтохімічна промисловість, а саме гумова і шинна промисловість, яка є одним з найнебезпечніших виро-бництв щодо ризику забруднення природного середо-вища. Підвищене антропогенне навантаження нега-тивно впливає на стоматологічне здоров'я дітей.Метою даної роботи було оцінка ефективності за-стосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей 7 років, що проживають в зоні під-вищеного антропогенного навантаження.Матеріали та методи. В роботі використовувалися наступні клінічні показники: карієспрофілактічна ефективність, що розраховується по приросту індек-су КПУз за 2 роки спостережень, оцінка стану тка-нин пародонту в динаміці спостереження, що визна-чається за допомогою індексів кровоточивості (Мю-ллемана) – інтенсивності запалення і РМА % – поши-реності запалення. Гігієнічний стан ротової порож-нини визначали в динаміці за допомогою індексів Silness-Loe і Stallard.Висновки. Лікувально-профілактичний комплекс у дітей, які проживають в зоні антропогенного забру-днення нафтохімічним виробництвом м. Біла Церква, розроблений з урахуванням виявлених генетичних по-рушень амелогенеза, запальних реакцій, детоксикації і колагеноутворення дозволив загальмувати каріозний процес, нормалізувати пародонтальні та гігієнічні індекси на всіх етапах лікування.

Нещодавнє дослідження “Ідентифікація та розмежування підземних водних об’єктів у басейні річки Дніпро в Україні” під егідою проєкту ЄС “Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства (EUWI+)” виявило вісім масивів підземних вод (МПВ) у басейні річки Дніпро в Україні. Вони транскордонні й пов’язані із шістьма відповідними МПВ у басейнах Прип’яті та Дніпра Республіки Білорусі. Деякі із цих МПВ дуже великі, тому наступне дослідження було зосереджено на виявленні частин МПВ з транскордонною взаємодією в їхніх межах. Аналіз впливу робочих водозаборів засвідчив, що транскордонну зону доцільно обмежувати 50-кілометровою смугою вздовж кордону з обох боків. З’ясовано, що умови формування підземних водних ресурсів у транскордонній українсько-білоруській зоні в басейні Дніпра дуже сприятливі. По-перше, транскордонна територія розміщується в зоні надмірного зволоження, тож як напірні, так і безнапірні МПВ мають інфільтраційне живлення. По-друге, українська частина території, де відбувається живлення напірних МПВ, має мінімальне антропогенне навантаження. Як наслідок – кількісний і якісний стан МПВ у транскордонній зоні переважно добрий. Водночас є спільні проблеми, що потребують відновлення моніторингу підземних вод та узгодження його процедури з білоруською стороною.

У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.

Одним із найважливіших завдань організації міжрегіональних взаємодій у сфері поводження з ві-дходами є скорочення площі забруднених земель, утворення яких обумовлене функціонуванням цієї сфери. Нині через розвиток ринкових відносин особливого значення набувають питання, пов’язані з функціонуванням ринку земельних ділянок. Тому на сьогодні досить актуальним є виявлення чинників, їхніх взаємозв’язків і залежностей, що мають вагомий вплив на вартісні характеристики земельних ресурсів цілих районів або значних їхніх частин. Оцінка рівня екологічної небезпеки звалища проведе-на за допомогою еколого-аудиторської оцінки. Розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводили за методикою ОНД-86 на базі програмного забезпечення ЕОЛ 2000. У дослідженні розроблені мето-дичні підходи до створення програми реабілітації забруднених твердими відходами земель, реаліза-ція якої, зважаючи на порівняно невеликі витрати дасть змогу не лише повернути природно-антропогенне середовище до стану, адекватного існуючій природно-соціальній ситуації в ареалі, але і суттєво поліпшити вартісні й інші економічні показники земель цілого району. Визначені чинники забезпечення якості життя населення міста і приміської зони, мінімізації витрат за умови захоро-нення міських відходів, зважаючи на екологічний фактор, та проведена оптимізація цих факторів на прикладі м. Полтави та приміської території. Проведені розрахунки мінімізації витрат на облаш-тування звалища ТВ, зважаючи на мінімізацію екологічного ризику для навколишнього середовища дадуть змогу встановити допустиме навантаження обсягу міських відходів на приміську зону з ура-хуванням рівності умов для населення. Обґрунтована необхідність введення комплексних (територі-альних) нормативів утворення відходів виробництва і споживання, лімітів на їхнє розміщення для території загалом, а також обґрунтована доцільність створення спеціалізованого фонду, що забез-печує залучення і раціональне використання засобів ресурсокористувачів для безпосереднього вико-нання комплексу реабілітаційних заходів

У даній роботі досліджено основні аспекти впливу абіотичних чинників та антропогенного навантаження середовища на популяції молюсків виду три-гранка звичайна (Dreissena Polymorpha). Дослідження проводили в районі найбільшого антропогенного навантаження середовища в межах міста Дніп-ро. Підвищення температур у літній період впливає на розвиток та життєдія-льність періфітонних тварин, якими є молюски виду тригранка звичайна. Кі-лькість поселень значно знижується в зимній період, при сильних морозах та зменшенні рівня води в водосховищах. Такі коливання чисельності не дозво-ляють D. Polymorpha швидко захоплювати теріторії, що зменшує розповсю-дження молюска родича (D. Вugensis). Виявлені відхилення морфометричних характеристик молюсків, які існували в середовищі з більшим антропоген-ним навантаженням. Це може бути доцільно при оцінці забруднення терито-рій водойми.

На сьогоднішній день екологічних проблем існує досить велика кількість і з кожним днем їх спектр розширюється. Тому, найважливішим питанням сучасної екології вже багато років є і залишається вивчення масштабів негативного впливудіяльності людини на навколишнє природнє середовище. Територіальне поширення кількісних і якісних показників антропогенного навантаження на ландшафти найкраще простежується під час картографічного аналізу існуючих даних, оскільки дають можливість контролювати загальний стан ситуації. Результати обрахунків дослідження дають науковцям можливість оцінювати наслідки впливу антропогенної діяльності на оточуюче природнє середовище, прогнозувати та моделювати подальші тенденції у змінах фукнкціонування ландшафтів. Ландшафтне картографування потребує виходу на новий, вже більш автоматизований етап, але без якісних геоданих відкритого доступу це зробити навряд чи можливо. Тому активне використання сучасних геоінформаційних технологій в ландшафтознавстві може збагатити глибину прикладних та регіональних досліджень.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. пед. н. Саєнко Тетяна Василівна.
У роботі досліджено рекреаційні ресурси урбанізованих середовищ. Метою роботи є порівняти характеристику екологічної ефективності територіальних природних комплексів, де функціонують різні види господарської діяльності. Методи дослідження: оброблення, компонування даних та аналіз данних досліджуваної території, дистанційний метод визн ачення рівня впливу антропогенного навантаження на екосистеми парків, скверів.

У дисертаційній роботі приведено результати наукових досліджень із розробки науково-методологічних основ управління екологічною безпекою в умовах природно-антропогенного навантаження. Встановлено закономірності та особливості виникнення та поширення екологічної небезпеки в умовах дії природно-антропогенних чинників. Запропонована модель формування екологічної небезпеки в соціально-економічній зоні (СЕЗ), яка включає сукупність внутрішньозонних чинників із врахуванням зовнішнього природно-антропогенного впливу та поширення небезпеки за межі зони. Розроблено загальні теоретичні положення управління екологічною безпекою в умовах природно-антропогенного навантаження, створено наукові засади реалізації ієрархічної схеми досліджень задля забезпечення ефективного управління в СЕЗ. Науково обґрунтовано методологію аналізу можливих проявів екологічної небезпеки стосовно об’єктів підвищеної небезпеки в СЕЗ. Запропоновано універсальний підхід визначення параметрів радіоємності та застосування їх як індикатора стану екологічної безпеки. Практична реалізація підходу здійснена для каскаду Дніпровських водосховищ. За результатами моніторингових досліджень формування та просторового поширення багатопрофільної екологічної небезпеки в Кременчуцькій СЕЗ встановлено основні наслідками проявів небезпеки, визначені об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Науково обґрунтована доцільність використання стану ґрунтово-рослинного покриву як елемента моніторингу рівня формованої екологічної небезпеки, встановлено кореляції між показниками накопичення важких металів у ґрунтах і листі дерев, кислотної деградації і дегуміфікації ґрунту, ступеня пошкодження листя і хвої рослин та рівнем екологічної небезпеки антропогенного походження. Розроблено полістадійний спосіб отримання адсорбенту підвищеної поглинальної здатності на основі відходів агропромислового комплексу, який включає механохімічне модифікування, електростатичну сепарацію, обробку в полі кавітації (на стадії процесу отримано патенти на корисну модель). Розроблена та реалізована на практиці система регулювання стану екологічної безпеки в умовах природно-антропогенного впливу, яка включає: комплексне використання відходів та продуктів їх переробки у процесах, направлених на забезпечення еколого-енергетичної безпеки; ліквідацію нафтового забруднення технологічних ставків; поліпшення умов експлуатації систем зворотного водопостачання та підвищення ефективності біологічного очищення стічних вод; штучну зміну параметрів середовища в напрямку проходження механічних хвиль від джерел техногенних землетрусів.
В диссертационной работе приведены результаты научных исследований по разработке научно-методологических основ управления экологической безопасностью в условиях природно-антропогенной нагрузки. Установлены закономерности и особенности возникновения и распространения экологической опасности в условиях действия природно-антропогенных факторов, основными из которых есть структуризация опасности с учетом эффекта синергии; установление особенностей размещения источников опасности с учетом параметров среды ее распространения. Предложена модель формирования экологической опасности в социально-экономической зоне (СЭЗ), включающая совокупность внутризоновых факторов, а также учитывается внешнее природно-антропогенное воздействие и распространение опасности за пределы зоны. Разработаны общие теоретические положения управления экологической безопасностью в условиях природно-антропогенной нагрузки, базовыми из которых являются: ослабление последствий проявлений экологической опасности реализуется вследствие изменения параметров среды ее распространения; минимизация одновременного присутствия составляющих опасности уменьшает степень вредного воздействия; реализация технических решений и снижение степени проявлений опасности могут быть рассредоточены как в пространстве, так и во времени. Созданы научные основы реализации схемы обеспечения эффективного управления природно-антропогенной составляющей экологической безопасности в СЭЗ, включающие следующие стадии: установление роли природных факторов в формировании и распространении опасности, выявление антропогенных источников опасности, анализ проявлений опасности, исследование изменения показателей состояния природной среды, разработка практических мероприятий по управлению экологической безопасностью и их практическая реализация, обеспечение надежности и достоверности результатов внедрения. Научно обосновано методологию анализа возможных проявлений экологической опасности в отношении объектов повышенной опасности в СЭЗ. Предложено универсальный подход определения параметров радиоемкости и применения их в качестве индикатора состояния экологической безопасности. Практическая реализация подхода осуществлена для каскада Днепровских водохранилищ. По результатам мониторинговых исследований формирования и пространственного распространения многопрофильной экологической опасности в Кременчугской СЭЗ установлены основные последствия ее проявлений, определены объекты повышенной опасности. Научно обоснована целесообразность использования состояния почвенно-растительного покрова в качестве элемента мониторинга уровня формируемой экологической опасности, установлено корреляции между показателями накопления тяжелых металлов в почвах и листве деревьев, кислотной деградации и дегумификации почвы, степени повреждения листьев и хвои растений с одной стороны и уровнем антропогенной составляющей экологической опасности, с другой стороны. Проведены экспериментальные исследования технологических аспектов управления экологической безопасностью в природно-антропогенных объектах гидросферы. Установлено, что в результате использования гидродинамической кавитации для обработки изъятой биомассы микроводорослей удается существенно повысить количество полученного биогаза и биодизельного топлива. Обоснована возможность использования отработанного субстрата в качестве органического удобрения. Разработан полистадийний способ получения адсорбента повышенной поглощающей способности на основе отходов агропромышленного комплекса, включающий механохимическую модификацию, электростатическую сепарацию, обработку в поле кавитации (на стадии процесса получены патенты на полезную модель). Разработана и реализована на практике система регулирования состояния экологической безопасности в условиях природно-антропогенного воздействия, которая включает: комплексное использование отходов и продуктов их переработки в процессах, направленных на обеспечение эколого-энергетической безопасности; ликвидацию нефтяного загрязнения технологических прудов; улучшение условий эксплуатации систем оборотного водоснабжения и повышение эффективности биологической очистки сточных вод; искусственное изменение параметров среды в направлении прохождения механических волн от источников техногенных землетрясений.
In dissertation work the results of scientific researches on development of scientific and methodological bases of management of ecological safety in the conditions of natural and anthropogenic loading are resulted. The regularities and peculiarities of emergence and spread of ecological danger under the influence of natural and human factors are established. The model of formation of ecological danger in the socio-economic zone (SEZ), which includes a set of intrazonal factors, is taken into account, external natural-man-made influence and distribution of danger outside the zone are taken into account. The general theoretical principles of environmental safety management in the conditions of natural and anthropogenic loading are developed, scientific principles of implementation of the hierarchical research scheme for ensuring effective management in the SEZ are created. The methodology of analysis of possible manifestations of ecological danger in relation to objects of high danger in the SEZ is scientifically substantiated. A universal approach to determination of radio frequency parameters and their application as an indicator of the state of ecological safety is proposed. Practical implementation of the approach is carried out for the Cascade of the Dnipro reservoirs. According to the results of monitoring studies on the formation and spatial distribution of multidisciplinary environmental hazards in the Kremenchug SEZ, the main consequences of manifestations of danger, identified objects of high environmental hazard. It is scientifically substantiated the feasibility of using the soil and vegetation cover as an element for monitoring the level of molded ecological danger, and correlations are established between the indicators of accumulation of heavy metals in soils and leaves of trees, acid degradation and dehumidification of the soil, degree of damage to leaves and pits of plants, and the level of anthropogenic component of ecological danger. Polystasic method of obtaining an absorbent of high absorption capacity on the basis of waste of the agro-industrial complex, which includes mechanochemical modification, electrostatic separation, treatment in the field of cavitation, has been developed (for each stage of the process the patents for the utility model are obtained). The system of regulation of the state of environmental safety in the conditions of natural and anthropogenic influence is developed and implemented in practice, which includes: the integrated use of waste and products of their processing in processes aimed at ensuring ecological and energy security; liquidation of oil pollution of technological ponds, improvement of operating conditions of water supply systems and increase of the efficiency of biological wastewater treatment; an artificial change in the environmental parameters in the direction of passing mechanical waves from sources of man-made earthquakes.

The issue of the need to improve the quality of modern environmental education and training of technical universities students regarding of issues of productions environmental safety was considered. Because of the environmental burden increasing, it is impossible to solve the problems facing humanity without changing of the attitude of all mankind towards them.
Розглянуто питання про необхідність підвищення якості сучасної екологічної освіти та підготовки студентів технічних університетів стосовно питань екологічної безпеки виробництв. Через зростаюче навантаження на навколишнє середовище неможливо вирішити проблеми, що стоять перед людством, не змінюючи відношення всього людства до них.

Актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи полягає в тому, що річка Сумка та Косівщинське водосховище за останні роки, згідно із попередніми результатами дослідження, має перевищенні значення ГДК хімічних та біогенних компонентів, тому має здійснюватися моніторинг водних об’єктів для запобігання суттєвої зміни природного балансу міста Суми. Метою дослідження є моніторинг хімічного складу та діагностика якості поверхневих вод за гідрохімічними та екологічними показниками. За результатами дослідження встановлено, що за хімічним складом поверхневі води Косівщинського водосховища та річки Сумка мають незадовільну якість. Стан водойм зобов’язує здійснювати сезонний гідрохімічний та гідрологічний моніторинг та вжити нагальні заходи, котрі сприятимуть нормалізації хіміко-екологічного стану: відновлення очисних споруд, контроль забруднення побутовими та господарськими стоками тощо.
The relevance of the topic of the master's qualification work is that the river Sumka and Kosivshchyna reservoir in recent years, according to preliminary research results, have exceeded the MPC of chemical and biogenic components, so water bodies should be monitored to prevent significant changes in the natural balance of Sumy . The aim of the study is to monitor the chemical composition and diagnose the quality of surface water by hydrochemical and environmental indicators. According to the results of the research, the chemical composition of the surface waters of the Kosivshchyna reservoir and the Sumka river is of unsatisfactory quality. The condition of reservoirs obliges to carry out seasonal hydrochemical and hydrological monitoring and to take urgent measures that will contribute to the normalization of the chemical and ecological condition: restoration of treatment facilities, control of pollution by household and domestic effluents, etc.

Біляк М. В. Вплив факторів середовища на динамічні процеси в популяціях лисиці звичайної різних лісомисливських природних зон : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 205 "Мисливствознавство" /наук. керівник Н. І. Лебедєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.
EN : This work uses 90 pages, 3 tables, 5 figures, 5 appendices, 68 literature sources. The object of study is the common fox (Vulpes vulpes). The urgency of the work is that along with changes in the conditions of existence and the environment, mainly under the influence of anthropogenic factors, changes are observed in the proportions of the body of the animals, which are indicators of the state of the population, as well as indicators of the conditions of existence of the species as a whole. The novelty is that the fox has a high degree of phenotypic and population variability, and therefore the study of morphocraniological features requires a regional approach. Since the fox is almost the only large mass predator of the steppe fauna. Our research was aimed at exploring the species in the south of Ukraine, namely in the Zaporozhye region, which had not been conducted in detail before. In the steppe zone is the ecological optimum of the species under study and the density of its population reaches the highest values. To accomplish the tasks, field research data, materials from literary sources and the Zaporizhzhalis production enterprise were collected, processed and analyzed. The purpose of the study was to study the influence of environmental factors on populations of foxes common (Vulpes vulpes) in Zaporizhzhya region. Research methods: morphocraniological, variational statistics. According to the purpose the following tasks were set: 1. to investigate the peculiarities of morphological and craniological features of foxes in the urbanized landscape of the Zaporozhye region; 2. to analyze the factors that determine the dynamics of fox abundance common in the study area, in particular under conditions of varying degrees of anthropogenic loading; 3. To find out peculiarities of influence of anthropogenic factors on the population of common fox in the conditions of Zaporizhzhya region. As a result of researches the peculiarities of fox morphology and craniology in Zaporizhzhya region were determined, influence of anthropogenic factors on predator population was analyzed, changes in numbers and foxes in the region were analyzed, an attempt was made to identify and describe the factors causing changes in numbers.
UA : У даній роботі використано 90 сторінок, 3 таблиці, 5 рисунків, 5 додатків, 68 літературних джерел. Об’єкт дослідження – лисиця звичайна (Vulpes vulpes). Актуальність роботи полягає у тому, що разом із зміною умови існування і в цілому навколишнього середовища, головним чином під впливом саме антропогенних чинників, спостерігаються зміни і в пропорціях тіла тварин, які є індикаторами стану популяції, а також показниками умов існування виду в цілому. Новизна полягає у тому, що лисиця має високу ступінь фенотипічної і популяції мінливості, в зв'язку, з чим вивчення морфокраніологічних особливостей вимагає регіонального підходу. Так як лисиця є майже єдиним великим масовим хижаком степової фауни. Наше дослідження було спрямоване на дослідження виду на півдні України, а саме в Запорізькій області, яке раніше ніхто детально не провадив. В степовій зоні знаходиться екологічний оптимум виду, що вивчається й густина його населення досягає найбільших величин. З метою виконання завдань були зібрані, оброблені та проаналізовані данні польових досліджень, матеріали літературних джерел та виробничого підприємства “Запоріжжяліс”. Метою роботи було вивчення впливу факторів середовища на популяції лисиці звичайної (Vulpes vulpes) Запорізької області. Методи дослідження: морфокраніологічні, варіаційної статистики. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання: 4. дослідити особливості морфологічних та краніологічних ознак лисиці в умовах урбанізованого ландшафту Запорозької область; 5. проаналізувати фактори, які зумовлюють динаміку чисельності лисиці звичайної в районі дослідження, зокрема в умовах різного ступеня антропогенного навантаження; 6. з’ясувати особливості впливу антропогенних чинників на популяцію лисиці звичайної в умовах Запорізької області. В результаті досліджень були визначені особливості морфології та краніології лисиці в умовах Запорізької області, розглянуті вплив антропогенних факторів на популяцію хижака, проаналізовані зміни чисельності й здобичі лисиці в регіоні, зроблена спроба виявити та описати фактори, що зумовлюють зміни чисельності звіра.

Фітак К. С. Екологічний стан ґрунтів Дніпровського району м. Запоріжжя : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник Н. І. Костюченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 68 с.
UA : У роботі 68 сторінок, 8 таблиць, 2 рисунків, було використано 58 літературних джерел, із них 9 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є особливості формування мікроміцетних комплексів ґрунтів та санітарний стан піщаних субстратів Дніпровського району м. Запоріжжя. Предметом дослідження є кількісний і якісний склад, структура мікроміцетних комплексів парків Дніпровського району (Кремлівський парк та парк Енергетиків) та санітарний стан пляжу Правобережний м. Запоріжжя. Методи досліджень – мікробіологічний, аналіз видового багатства мікроміцетних комплексів, статистичні. Мета кваліфікаційної роботи – дослідити вплив антропогенного навантаження на кількісні і якісні показники, таксономічну структуру мікоценозів парків Дніпровського району та санітарний стан пляжу Правобережний міста Запоріжжя як показник їхнього екологічного стану. Теоретично та експериментально визначено: Парки Дніпровського району м. Запоріжжя відрізняються між собою як за кількісним, так і за якісним складом мікроміцетних комплексів, таксономічною структурою мікоценозів. Вказані відмінності обумовлені едафічними умовами, які склалися під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Проведений аналіз піщаного субстрату, відібраного з трьох ділянок пляжної зони показав, що за санітарно-мікробіологічній оцінки пляж Правобережний вважається забрудненним.
EN : In the work 68 pages 8 tables, 2 pictures were used 58 litery sources, including 9 in a foregin language. The object of the research is features of formation of micromycete soil complexes and sanitary condition of sand substrates of Dniprovsky district of Zaporizhia. The subject of the study is the quantitative and qualitative composition, the structure of micromycete complexes in the parks of the Dnieper district (Kremlin Park and Energetykiv Park) and the sanitary condition of the beach Pravoberezhny in Zaporizhia. Research methods microbiological, analysis of species richness of micromycete complexes, statistical. The purpose of the qualification work is to investigate the influence of anthropogenic load on quantitative and qualitative indicators, taxonomic structure of mycocenoses of parks of Dniprovskyi district and sanitary condition of Pravoberezhny beach in Zaporizhia as an indicator of their ecological condition. Theoretically and experimentally determined: Parks of the Dniprovsky district of Zaporizhia differ in both quantitative and qualitative composition of micromycete complexes, taxonomic structure of mycocenoses. These differences are due to edaphic conditions that have developed under the influence of both natural and anthropogenic factors. The analysis of the sandy substrate selected from three sections of the beach area showed that according to the sanitary-microbiological assessment, Pravoberezhny beach is considered to be polluted.

Проведені комплексні мікробіологічні, вірусологічні, санітарно–екологічні та генетичні дослідження морської води Одеської затоки Чорного моря та акваторії острова Зміїний дозволили виявити мікробіологічне (умовно-патогенні, санітарно-показові бактерії, віруси) та хімічне (важкі метали, нафтопродукти, ПАР та інше) забруднення в контактній зоні моря. У морської води акваторії острова Зміїний як в прибережній зоні, так і на відстані 100 м від берега, незважаючи на сильний нагонний вітер та морське хвилювання, були виявлені патогенні для людини віруси гепатиту А і ротавірусу. Вперше з акваторії острова Зміїний виділено та ідентифіковано 7 видів дріжджів з 5 родів (Cryptococcus albidus, Cryptococcus neoformans, Aerobasidium pullulans, Candida albicans, Rhodotorula rubra, Rhodotorula glutinis, Rhodosporidium paludigenum). Домінування видів чорної та рожевої дріжджової мікробіоти є характерним для водних екосистем. Встановлено високий індекс таксономічної різноманітності - 10 родів домінуючих бактерій в морській воді Одеської затоки Чорного моря. Вперше було встановлено, що до складу домінуючих гетеротрофних бактерій входять представники малодослідженої групи ковзних бактерій, що беруть участь у процесах деструкції і мінералізації складних природних та синтетичних сполук в морському середовищі в умовах хронічного антропогенного забруднення, зокрема в акваторії Одеського заливу найбільш забрудненої побутовими стоками - в районі Дачі Ковалевського. Ліполітичні бактерії, здатні брати участь у процесах самоочищення морського середовища, виявлено в прибережній зоні о. Зміїний. Найбільша чисельність тіонових бактерій була зерєєстрована в районі Дачі Ковалевського - у місці із сильним антропогенним навантаженням по синтетичним поверхнево-активним речовинами, Сu(II), Ct(VI), Zn(II) та сезонно по нафтопродуктам. У бактеріальних тест-системах Salmonella typhimurium ТА100 та Salmonella typhimurium ТА98 встановлений генотиксичний та мутагенний потенціал забруднення морської води Одеського узбережжя та акваторії острову Зміїний.