Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Мішанина"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мішанина".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мішанина"
1
Криницька, О. Г., В. Й. Яхницький та В. О. Крамарець. "Ксилотрофні макроміцети мішаних хвойно-листяних лісостанів Львівського Розточчя". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.36930/40310412.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено видовий склад ксилотрофних макроміцетів у грабово-сосново-дубових деревостанах (стаціонар кафедри лісівництва: секція I – 120-130-річне материнське насадження і 50-річні лісостани, відтворені природним шляхом після здійснених різних способів поступових рубань – секції II, III, IV) та в сосново-букових, букових і соснових деревостанах Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату. Найбільше різноманіття ксилотрофних макроміцетів виявлено в материнському деревостані. Серед дослідних секцій найбільшу видову різноманітність ксилотрофних грибів виявлено на секції III, де проведена рівномірна поступова двоприйомна рубка, найменшу – на секції II, де проведена рівномірна поступова триприйомна рубка. Однак таксаційні показники деревостанів, відновлених природним шляхом, не вплинули істотно на видовий склад афілофорових грибів. Гірший санітарний стан характерний для материнського деревостану на контрольній секції, що пов'язано із значним віком дерев і проведенням у 2013-2014 рр. на дослідних секціях доглядових рубань низовим методом. Загалом санітарний стан дуба на всіх контрольних секціях є гіршим порівняно із сосною та грабом. Для дерев дуба також встановлено найвищий коефіцієнт ослабленості на усіх дослідних секціях. Інтенсивність процесів диференціації дерев за санітарним станом найвищим є на контролі, де деревостан уже перейшов у вікову групу – перестиглі. У сосново-букових, чистих букових і соснових деревостанах формується склад ксилотрофних макроміцетів, ідентичний з грабово-сосново-дубовими лісостанами. Водночас бук і сосна у чистих деревостанах мають гірші показники санітарного стану, ніж у мішаних лісостанах. У чистих соснових і букових деревостанах вищим є коефіцієнт інтенсивності процесів диференціації дерев порівняно із мішаними насадженнями. Встановлено зростання кількості дерев із різноманітними патологіями та пошкодженнями в чистих деревостанах бука порівняно із мішаними. У чистих сосняках вищою є кількість дерев із стовбуровими гнилями та плодовими тілами трутовиків. У всіх обстежених мішаних деревостанах переважають макроміцети із екологічної групи сапротрофи на незруйнованій деревині. Серед паразитичних макроміцетів найбільшу небезпеку становлять Fomes fomentarius, Laetiporus sulphureus, Ganoderma applanatum, Porodaedalea pini, які є причиною втрати технічної якості деревини.
2
Myklush, S., та Y. Myklush. "Формування та ріст рівнинних букових природних насіннєвих деревостанів у свіжій бучині". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 98–104. http://dx.doi.org/10.15421/411712.
Повний текст джерелаАнотація:
За матеріалами повидільної бази даних лісовпорядкування проаналізовано формування чистих та мішаних букових деревостанів в умовах свіжої грабової та дубово-грабової бучин. Порівняно з 1996 р. площа рівнинних букових деревостанів збільшилась на 14 тис. га та змінилась структура їх лісового фонду. В умовах свіжого груду найбільші площі букових деревостанів зосередженні у свіжій грабовій (22,5%) та дубово-грабовій (75,7%) бучині. Кількість ділянок мішаних деревостанів більш, ніж у два рази перевищує кількість чистих, але за площею та сумарними запасами чистих і мішаних букових лісостанів відмінність не така суттєва. На запаси чистих деревостанів припадає понад 40% сумарного запасу букових деревостанів.
До 25-30 років рівнинні букові деревостани переважно характеризуються І класом бонітету, після 30 років інтенсивність їх росту зростає і на віковому проміжку 30-80 років переважають насадження, де бук характеризується Іа та вищими класами бонітету, але пізніше інтенсивність росту чистих і мішаних деревостанів сповільнюється і вони знову характеризуються І класом бонітету. Середній клас бонітету чистих та мішаних деревостанів – Іа,5. Інтенсивне нагромадження запасів в них спостерігається до 80 років, коли досягає 350 м3/га, але їхні запаси є нижчими, ніж у нормальних деревостанах. Суттєво нижчі запаси досліджуваних деревостанів після 80 років, порівняно з нормальними та модальними деревостанами, свідчать про необхідність кваліфікованого підходу до планування та виконання поступових і вибіркових рубок у букових лісостанах.
3
Агій, В. О., С. Л. Копій, Ю. Й. Каганяк, М. Л. Копій, І. В. Фізик, Л. І. Копій та А. А. Новак. "Особливості формування мішаних дубових молодняків в умовах Закарпаття". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 29–35. http://dx.doi.org/10.36930/40300305.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості формування мішаних дубових молодняків в умовах Закарпаття, що передбачає здійснення комплексу лісогосподарських заходів, які забезпечують умови для появи самосіву дуба звичайного, або штучне створення способом висаджування саджанців дуба на лісокультурних площах. Встановлено, що молоді деревостани за участю дуба звичайного характеризуються високою інтенсивністю нагромадження запасу та формування видового складу на початкових етапах росту і потребують належної оцінки їх таксаційних параметрів у молодому віці. Виконано низку облікових робіт, які спрямовані на оцінення лісівничо-таксаційних параметрів мішаних дубових молодняків на стаціонарних дослідних об'єктах з реалізацією різних варіантів системи рубок формування деревостанів. Відповідно до виконаних розрахунків на дослідних секціях зосереджені грабово-дубові та грабово-ясенево-дубові молодняки ІІ класу бонітету. Оцінка відносної повноти таких об'єктів показує, що мішані деревостани в цьому віці здатні рости з більшою фактичною продуктивністю. Показник відносної повноти перевищує норму в 2–3 рази. За густотою аналізовані об'єкти також істотно відрізняються між собою (приблизно в 4 рази). Сильно змінюється і частка дуба в деревостані (приблизно 5 одиниць). Отже, попри однакову потенційну продуктивність, дубові молодняки на секціях стаціонарів сильно відрізняються за іншими таксаційними параметрами. Відзначено, що за одночасного врахування показників частки дуба в складі, запасу деревостану, середньої висоти та кількості дерев дуба звичайного – оптимальним варіантом формування корінних, високопродуктивних мішаних деревостанів за участю дуба є лісостани, що сформовані за програмою заходів, які реалізовано на секції С-1 та секції СВ-1(1/3Гр), де зрубано 1/3 висоти стовбурів підросту граба. У будь-якому разі система лісогосподарських заходів, реалізована на стаціонарі С-1 та СВ-1(1/3Гр), дає на початковому етапі формування мішаних дубових деревостанів оптимальний результат, як для досягнення високого загального запасу деревостаном, так і для формування дубового елемента лісу, зокрема. На підставі здійснених досліджень встановлено, що зволікання з проведенням освітлення дуба звичайного у віці до 10 років, може зумовити різке випадання зі складу молодого насадження сіянців та саджанців головної лісотвірної деревної породи (Контроль та секція С-4). Своєчасне регулювання висоти граба звичайного (секція С-1 та СВ-1) дає змогу істотно посилити позиції дуба звичайного у конкурентній боротьбі з другорядними деревними породами. Недоцільною, на нашу думку, є суцільне вирубування підросту граба та інших деревних видів, тому що такий захід спричиняє сповільнення приросту верхівкового пагона дуба звичайного та сприяє розростанню бокових.
4
Tarnopylska, O. M., V. A. Luk’yanets, L. S. Lunachevskyy, O. V. Kobets та M. G. Rumyantsev. "Ріст, структура і стан насаджень, створених на зрубах уражених кореневою губкою соснових деревостанів". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 30–40. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проведено у мішаних лісах із сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) і берези повислої (Betula pendula Roth.) на території лісогосподарських підприємств ДП «Корюковське ЛГ» і ДП «Семенівське ЛГ» у Східному Поліссі України. Мета досліджень полягала в порівняльному аналізі лісівничо-таксаційних показників, продуктивності й санітарного стану мішаних насаджень другої генерації, створених на зрубах соснових насаджень, уражених кореневою губкою. Встановлено, що, згідно з непараметричним критерієм узгодженості Колмогорова-Смірнова (λ), порівнювані емпіричні сукупності розподілу кількості стовбурів за ступенями товщини залежно від середнього діаметра деревостану в осередку всихання і на контролі (міжосередковий простір) належать до різних генеральних сукупностей і описані відмінними кривими. Виявлено, що густота і запас деревини мішаних штучних соснових насаджень в осередках усихання є значно меншими, ніж у міжосередковому просторі (на 15−62 % і 15–59 % відповідно), унаслідок патологічного відпаду. Середній діаметр живих дерев сосни в осередку всихання, якщо порівнювати з міжосередковим простором, різниться на 12 % як у більший, так і менший бік. В осередку всихання всихають товстіші дерева (у середньому на 15–42 %), ніж у міжосередковому просторі. У мішаних соснових насадженнях березова частина є стійкішою до ураження кореневою губкою та має значно кращий санітарний стан (індекс санітарного стану становить І,5–ІІ,0 в осередку всихання проти І,2–І,5 в міжосередковому просторі), ніж соснова (індекс санітарного стану – ІІ,1–ІV,3 проти І,7–ІІ,5 відповідно).
5
Tarnopilsky, P. B. "ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) З ВІЛЬХОЮ СІРОЮ (ALNUS INCANA (L.) MOENCH) НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ У ЛІСОСТЕПУ". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 54–64. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.54.
Повний текст джерелаАнотація:
На стаціонарному досліді з лісової рекультивації досліджували особливості росту лісових культур дуба червоного (Quercus rubra L.) від І до ІІІ класів віку з участю вільхи сірої (Alnus incana (L.) Moench.) як меліоративної породи. У чистих культурах дуба червоного та мішаних (дуб червоний із вільхою сірою) вивчено динаміку таксаційних показників та взаємовплив деревних порід протягом усього періоду їхнього росту. Встановлено, що протягом 28 років збільшується інтенсивність росту як у чистих культурах дуба, так і в мішаних. З 12 до 28 років у чистому насадженні дуба його бонітет зріс з V до І класу, а в мішаних – з ІІІ до Іа. Визначено коефіцієнти рівнянь ходу росту за таксаційними показниками насадження для кожного варіанта досліду та кожної породи зокрема. Встановлено вік вилучення вільхи сірої із насадження у зв’язку із її всиханням та втратою меліоративної функції. Уведення вільхи сірої в лісові культури дуба червоного дає можливість суттєво покращити їхній ріст, зменшити тривалість фаз розвитку насадження, а саме скоротити період до зімкнення культур, а також сприяє швидшому формуванню лісового середовища.
6
Kratiuk, O. L. "Лісівничо-таксаційна характеристика насаджень у вольєрах Центрального Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 36–38. http://dx.doi.org/10.15421/40290307.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено лісівничо-таксаційну структуру лісових насаджень вольєрів Центрального Полісся. У межах регіону функціонує 20 вольєрів загальною площею 639,5 га. Встановлено, що 74,7 % (477,6 га) їх площі становлять лісові насадження. У межах вольєрів виділено 13 типів лісу. Боровий комплекс представлений тільки А2С (0,2 га). У суборових умовах серед чотирьох типів лісу (В2ДС, В3ДС, В4ДС, В5БС) абсолютна перевага належить В2ДС – 95,3 га, або 14,9 % від загальної площі лісових насаджень. Сугруди представлені 8 типами лісу. Переважаючими є С2ГДС (116,6 га) та С3ГДС (100,1 га). Ще 3 типи лісу займають великі площі, а саме: С2ГД (33,9 га), С3ГД (55,9 га) та С4Влч (25,0 га). У вольєрах переважають мішані насадження 56,1 % (268,1 га). Серед чистих найбільшу площу займають соснові насадження – 123,5 га, з яких 82,4 га належить типу лісу В2ДС. У вольєрах переважають пристигаючі насадження (48,3 %, або 230,8 га). На території вольєрів значна площа перестійних насаджень (36,3 га, або 7,6 %). Середня повнота становить 0,71. Виділено шість класів бонітету (від Іb до ІV), за якими зростають деревостани у вольєрах. Найбільші площі займають Іа (100,7 га), І (168,5 га), і ІІ (156,8 га). Серед мішаних насаджень переважають пристигаючі деревостани (53,7 %, або 143,9 га), молодняки вкривають 12,8 % площ (34,4 га), середньовікові – 17,1 % (45,8 га). Площа мішаних перестійних насаджень (25,4 га або 9,5 %) більша за стиглі (18,6 га, або 6,9 %). Повнота мішаних насаджень змінюється від 0,46 до 1,0. Класи бонітету змінюються від Іb до ІІІ. Найпоширенішими класами бонітету є Іа (69,4 га), І (60,3 га), і ІІ (104,7 га), що разом займають 87,4 % від площі мішаних насаджень.
7
Лопотко, О. "Інтегральне зображення пари мішаних додатно визначених функцій двох змінних". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Математика. Механіка, вип. 2 (36) (2016): 10–13.
Знайти повний текст джерела
8
Бутенко, О. Т. "Бінарний урок на тему "Зона мішаних лісів", 8 клас". Географія та економіка в сучасній школі, № 4 (134) (2013): 15–19.
Знайти повний текст джерела
9
Репетило, С. М., та Я. М. Глинський. "РЕГУЛЯРИЗАЦІЯ КРАЙОВОЇ ЗАДАЧІ З МІШАНИМИ УМОВАМИ ДЛЯ ГІПЕРБОЛІЧНОГО РІВНЯННЯ ДРУГОГО ПОРЯДКУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 11–19. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-11-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання коректної розв’язності та побудови розв’язку за системою ортогональних функцій крайової задачі з даними на всій межі області для лінійного однорідного гіперболічного рівняння другого порядку зі змінними за просторовими координатами коефіцієнтами. Для випадку, коли праві частини крайових умов задано з похибкою, побудовано регуляризуючий алгоритм для знаходження наближеного розв’язку розглядуваної задачі.
10
Лях, В. В. "Мішана задача плоскої теорії пружності для зрізаного клина". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Математика. Механіка, вип. 13/14 (2005): 59–62.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Мішанина"
1
Куліш, О. О. "«Суржик – хвороба чи ні?»". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8134.
Повний текст джерела
2
Пазен, Олег Юрійович. "ЗАГАЛЬНА МІШАНА ЗАДАЧА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ В БАГАТОШАРОВІЙ ПЛОСКІЙ СТІНЦІ З УРАХУВАННЯМ ВНУТРІШІХ ДЖЕРЕЛ ТЕПЛА". Thesis, Конференція молодих учених «Підстригачівські читання – 2015», 2015. http://hdl.handle.net/123456789/1369.
Повний текст джерела
3
Артеменко, В. В. "Фенологічні особливості та засоби контролю чисельності головних шкідників хвойних та мішаних лісостанів в умовах ДП «Корюківське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20170.
Повний текст джерелаАнотація:
Артеменко В. В. Фенологічні особливості та засоби контролю чисельності головних шкідників хвойних та мішаних лісостанів в умовах ДП «Корюківське лісове господарство» : дипломна робота : 205 Лісове господарство / В. В. Артеменко; керівник роботи Корма О. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 69 с.Випускна кваліфікаційна робота Артеменка В.В. «Фенологічні особливості та засоби контролю чисельності головних шкідників хвойних та мішаних лісостанів в умовах ДП «Корюківське лісове господарство»» присвячена проблемі негативного впливу шкідливих комах на лісові екоценози, який в останні роки, як вважають багато дослідників, є причиною масового всихання лісових насаджень як в поліській зоні України так і на Європейському континенті. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 21 літературного джерела. В ході дослідження автором було встановлено видовий склад найбільш економічно значимих шкідників хвойних та мішаних насаджень господарства і порівняна фенологія їх розвитку з літературними даними
Graduation qualification work Artemenko V. "Phenological features and means of controlling the number of major pests of coniferous and mixed forests in the conditions of SE "Koryukivske forestry"" is devoted to the problem of negative impact of pests on forest ecocenoses, which in recent years, according to many researchers, Polissya zone of Ukraine and on the European continent. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 21 literature sources. In the course of the research the author established the species composition of the most economically significant pests of coniferous and mixed plantations of the farm and compared the phenology of their development with the literature data.