Добірка наукової літератури з теми "Мінімізація часу виконання завдань"

Статтю присвячено питанням створення і застосування математичних методів роботи з «великими даними» з метою мінімізації задіяних часових і обчислювальних ресурсів для структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності». Проведено огляд і виконано аналіз математичних методів, які використовуються при вирішенні завдань даного класу. Сформульовані деякі властивості структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності», які є наслідком логічних правил формування даної структури. Виведено набір функціональних залежностей між m-арними кортежами на основі їх розташування в структурі, яка визначається парою індексів (j, m) при приватних початкових умовах. Наведено наочну ілюстрацію графа булеана. Обкреслено вершини графа, визначені за допомогою виведених аналітичних залежностей, як елементи булеана, які включають в себе один і той же загальний елемент при приватних початкових умовах. Розраховано порівняльну оцінку часу виконання описаного в статті методу роботи з "великими даними" та методів-аналогів. Отримано логічні висновки про вплив досліджуваних властивостей та методів роботи зі структурою типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності» на мінімізацію задіяних обчислювальних ресурсів.

Чинним законодавством України напрацьована нормативно-правова база для дотримання прав громадян в отриманні медичних послуг із метою збереження свого здоров’я. Однак у медичній практиці, коли з’являються взаємовідносини між пацієнтами і медичними працівниками, виникають непорозуміння, які можуть не стосуватись якості надання медичних послуг пацієнту, а проблеми в наданні інформації про них і стан здоров’я пацієнта іншій стороні. Мінімізація цих проблем у багатьох випадках залежить від рівня правових знань суб’єктів усього процесу взаємовідносин, як під час надання медичних послуг, так і дотримання всіма сторонами вимог нормативно-правових актів, які забезпечують організацію і виконання певних завдань. Аналіз судових рішень свідчить про необхідність удосконалення чинного законодавства у випадках проведення перевірок медичних закладів, під час яких поєднуються питання взаємовідносин декількох суб’єктів, й особливо в наданні інформації про пацієнта та дотримання таємниці стосовно його стану здоров’я. Медичні працівники і пацієнти наділені відповідними нормативно-правовими правами та обов’язками у взаємовідносинах між собою, але, на жаль, інколи ні одна зі сторін не намагається дотримуватися визначених документами основоположних правил і норм. Лише у випадках, коли настають тяжкі наслідки після наданої медичної допомоги, проведеного втручання, пацієнти вимушені звертатися за правовою допомогою з метою отримання роз’яснення щодо своїх прав відносно лікарів і відшкодування шкоди, яка заподіяна лікарями, натомість останні визначаються із правильністю своїх дій. Дотримання основоположного права людини на таємницю та конфіденційність інформації щодо стану її здоров’я сьогодні набувають все більшої актуальності. Проблеми, які виникають упродовж реалізації прав та обов’язків пацієнтів і медичних працівників, потребують дотримання чинних законодавчих актів, а в деяких випадках, законодавчого врегулювання. У кожному конкретному випадку лікар чи будь-який інший медичний працівник мусить чітко знати законодавчу норму, на підставі якої він надає медичну інформацію і розголошує медичну таємницю. Найчастіше підставою для надання медичної інформації є запит, оформлений в установленому законом порядку. Метою статті є аналіз чинного законодавства, рішень судів щодо підстав звернень до суду суб’єктів медичних правовідносин для врегулювання питань про збереження лікарської таємниці та надання публічної інформації медичними закладами. Встановлено, що є потреба у врегулюванні законодавчих норм щодо проведення перевірок представниками Фонду соціального страхування України в частині здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, зокрема й на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності та відповідних діях медичних працівників (під час перевірки) в частині надання інформації, що є конфіденційною стосовно пацієнта. Запропоновано внесення змін у частині надання дозволу для перевірки медичної документації виключно на підставі поданої заяви застрахованої особи (пацієнта) і, як наслідок, внесення змін у статутну діяльність Фонду, уточнення Інструкцій щодо проведення перевірок.

Актуальність дослідження. Статтю присвячено вивченню проблеми стресу, який є основним чинником, що впливає на життя людей, та тісно пов’язаний з їх психічним здоров’ям, фізичним та соціальним благополуччям. Це стає вкрай актуальним, коли під час бойових дій практично всі військовослужбовці переживають бойовий стрес. Його наслідки можуть проявлятися не тільки у гострому періоді у вигляді бойових стресових реакцій, поведінкових порушень, але й у більш віддаленому періоді у вигляді посттравматичних стресових розладів, сімейних, побутових та професійних проблем, асоціальної поведінки, розвитку психічних розладів. Мета дослідження: здійснити систематизацію наукових досліджень проблеми стресу, проаналізувати сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовців у провідних країнах-партнерах НАТО та окреслити основні напрями вдосконалення української системи профілактики та контрою бойового стресу у військовослужбовців. Методи дослідження. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація отриманих даних дозволили проаналізувати наукову літературу та нормативно-правові документи щодо стресу, бойового стресу, сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовцівСША та провідних країн-партнерів НАТО, запропонувати шляхи вдосконалення української системи профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців. Результати. Для запобігання, ідентифікації та управління небезпечною поведінкою та бойовими стресовими реакціями, які можуть виникати у військовослужбовців під час участі в бойових діях, розробляються програми контролю бойового та оперативного стресу (COSC). Програми СOSC направлені на покращення виконання бойових завдань, збереження боєготовності та боєздатності військовослужбовців та підрозділів, запобігання або мінімізацію негативного впливу бойового стресу на соматичне, психічне та соціальне здоров’я військовослужбовців, найшвидше повернення особового складу до виконання бойових завдань. Програми СOSC діють протягом всього процесу виконання бойових завдань військовослужбовцями (підготовка, участь у бойових діях, повернення з подальшою реадаптацією до мирного життя). Висновки. Теорія збереження ресурсів С. Хобфолла найбільш повно та обґрунтовано пояснює генезис бойового стресу, що виникає у військовослужбовців під час діяльності в екстремальних умовах. Згідно з цією теорією стрес виникає, коли ключові ресурси людини (здоров’я, благополуччя, родина, почуття власного достоїнства, мети та сенсу життя) перебувають під загрозою втрати, загублені або не вдається їх відновити після значних зусиль. Визначено, що бойовий стрес є процесом впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об’єднаних у категорію «бойова психічна травма». Для запобігання виникнення та розвитку бойового стресу необхідно розробляти та впроваджувати систему профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців, яка повинна складається з заходів психологічної роботи, що проводяться на трьох етапах: підготовчому (перед виконанням бойових завдань), етапі безпосереднього виконання завдань у зоні бойових дій, завершальному етапі (після виконання завдань після повернення в пункт постійної дислокації).

У статті вивчено ефективність технологій викладання в умовах дистанційної вищої освіти шляхом вимірювання ефектів її застосування в навчальному процесі. Доведено, що використання ІКТ має низку переваг та водночас зумовлює посилення навантаження на викладача через різку потребу в переході до дистанційної освіти та відсутність цифрових навичок. Доведено ефективність цифрового викладання завдяки засобам ІТ у таких напрямах: комунікація, самоконтроль, оцінювання, підготовка матеріалів, виконання завдань. Найбільш чітко спостерігаються поліпшення таких вимірів ефективності, як: зростання рівня відвідуваності; зростання рівня контролю та відповідальності, сприйняття важливості виконання завдань курсу студентами; скорочення часу на отримання та пошук матеріалів; скорочення часу підготовки матеріалів викладачами; ріст рівня завантаження та опрацювання матеріалів; суттєве скорочення часу на курс та його організацію. Викладачі оцінили ефективність технологій викладання в умовах дистанційної освіти при використанні засобів ІТ вище, порівняно зі студентами. Оцінки студентів щодо опрацювання матеріалів та виконання завдань є вищими порівняно з оцінками викладачів, що характеризує певний рівень суб’єктивності студентів при оцінці власної освітньої діяльності.

Стаття присвячена визначенню моделі розрахунку часу готовності окремого радіотехнічного підрозділу на призначені позиції. Існуюча модель розрахунку часу готовності підрозділу не враховує зміни організаційно-штатної структури радіотехнічного підрозділу та всі можливі часові затрати виконання заходів підготовки й виконання поставлених завдань. Існуюча методика розрахунку часу на передислокацію визначає лише порядок розрахунку передислокації окремих підрозділів і частин, але не може враховувати всі особливості підготовки та передислокації саме радіотехнічних підрозділів. Проведений аналіз етапів злагодження радіотехнічного підрозділу показав увесь перелік заходів, що виконуються, та які часові показники можуть бути враховані при розрахунку часу готовності. Розглянуті зміни в організаційно-штатні структурі радіотехнічного підрозділу дають можливість змінити та визначити модель розрахунку часу не тільки здійснення маршу, а в цілому часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання на визначені позиції. Зміни організаційно-штатної структури привели до збільшення чисельності підрозділу, що дало можливість окремі заходи виконувати одночасно. Визначена модель порядку розрахунку часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання надасть можливість набуття єдиного підходу до проведення розрахунків та врахування всіх можливих часових затрат виходячи з досвіду останніх років

У статті здійснено аналіз досвіду організації практичних занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками з дисциплін професійного спрямування шляхом застосування технологій інтерактивного навчання за дистанційною формою.Досвід проведення практичних занять з дисциплін кафедри прикордонного контролю з використанням технологій інтерактивного навчання можливо розглядати в різних варіантах: класичне заняття, за дистанційною формою та змішане.Серед основних недоліків дистанційного навчання є його “теоретизація”, тобто зведення навчального процесу до мінімізації виконання практичних тренувань та вправ на користь вирішення теоретичних завдань. З метою вирішення цієї проблеми викладачі намагаються максимально застосовувати інтерактивні методи навчання, де курсанти мають можливість вирішувати ввідні ситуативні завдання, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.В умовах дистанційного навчання слід більш ретельно організовувати самостійну підготовку, під час якої курсанти можуть детально ознайомитись із порядком відпрацювання на занятті практичних завдань, орієнтовний перелік яких вони отримують заздалегідь. Крім того, самостійну підготовку слід використати для поділу курсантів на підгрупи та для розподілення ролей, які вони будуть виконувати в підгрупах.В умовах пандемії під час проведення навчальних занять у режимі онлайн з використанням Google Meet викладачами кафедри прикордонного контролю широко використовуються технічні можливості інтерактивної панелі Newline TruTouch. Навчальна аудиторія облаштовується двома вебкамерами, одна з яких направлена на аудиторію (навчальну групу), а інша – на місце біля дошки або фліп-чарта, де кожна підгрупа по черзі буде доповідати рішення завдання. Відображення інформації на інтерактивній панелі дозволяє побачити її на екранах своїх мобільних пристроїв курсантам, які працюють на занятті дистанційно. Після завершення доповіді відбувається її обговорення. Для обговорення результатів роботи курсантів та колективів на занятті може призначатися група експертів з числа курсантів, яка повинна охарактеризувати правильність дій курсантів та за необхідності їх скорегувати.По завершенні основної частини заняття викладач виставляє кожному курсанту загальну оцінку, при цьому він ураховує: оцінку, отриману за доповідь біля фліп-чарту, активність на занятті, а також оцінку, виставлену експертами.

Мета. Розкрити роль та значення планування у роботі менеджера, охарактеризувати зміст планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Методи. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що функції менеджера у фізичній культурі багатогранні: загальне керівництво діяльністю організації, координація дій підрозділів і служб, робота з кадрами, визначення цілей і завдань діяльності, прийняття рішень, представництво організації у стосунках з іншими організаціями, контроль за діями виконавців. Виконання зазначених функцій потребує від менеджерависоких ділових і особистих якостей. Доведено, що час – один із ресурсів, який не відновлюється. Брак часу на виконання поставлених завдань веде до штучного продовження робочого дня, нераціонального його використання. Брак часу – це результат відсутності чіткості, плановості та організованості роботи менеджерів. Показано, що уміння раціонально використовувати робочий час, постійно вдосконалювати процес його планування – ознака організованого менеджера. Планувати особистий робочий час менеджера необхідно так само, як і всі інші види діяльності організації, в тому числі і ресурси. Розкрито особливості планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Процес планування праці менеджера має починатися з вибору ним особистих цілей. Визначивши цілі менеджер складає такі плани: починаючи з річних – конкретизує місячні – далі на тиждень – завершує щоденними. Висновок. Планування робочого часу менеджера з фізичної культури має здійснюватися з урахуванням раціонального чергування проблем, які необхідно вирішити. Спочатку слід планувати справи: з фіксованим терміном виконання; ті, що вимагають значних витрат часу; неприємні справи, відкладати які на потім небажано. Далі планується рутинна робота і виконання повсякденних обов’язків. Третє місце відводиться другорядним і епізодичним справам.Ключові слова: планування, менеджер у фізичній культурі, діяльність.

У статті проаналізовано та надано рекомендації щодо процесів визначення спроможності відділу Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням. На прикордонне відомство покладаються все нові функціональні обов’язки у сфері охорони та захисту державного кордону. Нового розвитку повинні набувати і підходи щодо раціонального використання наявних трудових (людських) ресурсів та визначення конкретних меж службового навантаження посадових осіб підрозділів ДПСУ. Головною метою визначення спроможності відділу прикордонної служби з виконання завдань за призначенням є дослідження достатньої та необхідної чисельності персоналу та забезпечення найбільш повного та раціонального використання трудових ресурсів. При плануванні діяльності відповідно до керівних нормативно-правових актів необхідно розрахувати фактичну кількість робочих днів у плановому періоді, середню тривалість службового часу на добу та реальний (ефективний) фонд робочого часу відповідно до посади, яку обіймає прикордонник. З метою аналізу спроможності відділу прикордонної служби до виконання завдань за призначенням пропонується використовуватиметодику підрахунку службового навантаження посадових осіб, завершальним етапом якої є формування необхідних для виконання завдань за призначенням сил та засобів відділу прикордонної служби. Співвідношення між розрахованими та наявними силами та засобами відділу прикордонної служби визначає спроможність прикордонного підрозділу виконувати завдання за призначенням. На основі дослідження на прикладі посади начальника відділу прикордонної служби підсумовано, що визначений керівними документами обсяг службового навантаження розрахований на 3 зазначених посади. За такого результату рекомендується проаналізувати якісну та кількісну компоненту та здійснити перерозподіл або делегування окремих повноважень начальника підрозділу охорони кордону.

Стаття присвячена використанню підходів теорії масового обслуговування для удосконалення моделі прийняття рішення на виконання завдань з вогневого ураження противника (ВУП) за рахунок уточнення параметрів системи масового обслуговування (СМО), зокрема урахування обмеженого часу очікування заявки в черзі, що дозволить врахувати динаміку отримання розвідувальних відомостей, тип організаційного об’єднання органів управління, а також надати відповідні рекомендації щодо підвищення рівня імовірності реалізації інформації про об’єкт ураження під час ВУП.

Статтю присвячено висвітлено результатів психологічного аналізу природи професійної діяльності персоналу Державної прикордонної служби України, розкрито роль професійного мислення та компетентності у реалізації різних завдань прикордонної служби під час професійної діяльності офіцерів. У дослідженні проаналізовано та виявлено специфічні особливості, які впливають на ефективність здійснення професійної діяльності захисників кордону в умовах обмеженого та реального часу, тривалих фізичних, психоемоційних та інтелектуальних навантажень. З’ясовано, що офіцери-прикордонники під час виконання професійних завдань з охорони і захисту державного кордону розв’язують різноманітної складності професійні задачі. Задля ефективного вирішення професійних завдань, необхідні такі психологічні якості як: здатність запам’ятовувати великі обсяги візуальних образів, графічної, звукової і текстової інформації, пильність, високий рівень стресостійкості, саморегуляції, самоконтролю, самодисципліни, розвинених комунікативних, мотиваційні та перцептивних якостей, а також належній розвиток професійного мислення. Досліджено основні позитивні та негативні фактори, що впливають на ефективність виконання професійних завдань офіцерами-прикордонниками; низку суб’єктивних та об’єктивних труднощів, які впливають на швидкість адаптації до нового професійного середовища. Окреслено шляхи підвищення ефективності вирішення проблемних ситуацій із метою недопущення психологічних розладів тощо, які можуть вплинути на якість несення служби з охорони державного кордону.

Магістерська дисертація: 110 с., 24 рис., 23 табл., 81 джерело, 1 додаток. Актуальність. На сьогодні стрімко зростає рівень складності об'єктів автоматизації підприємств різних сфер діяльності. Це пояснюється тим, що замовники висувають все більш специфічні вимоги до інформаційних систем для задоволення потреб підприємства. На цей час ІТ-галузь є однією з перспективніших сфер людської діяльності. Невід’ємною складовою якої є реалізація різних ІТ-проєктів від замовників з усього світу. Успішне виконання проєктів залежить від їх ефективного управління. Успішність проєкту залежить від низки показників, що визначають його сутність та впливають на стан проєкту протягом його життєвого циклу. Ця сукупність елементів проєкту по суті є об'єктами управління. Історія різноманітних підходів до питання управління проектами має вже п'ять тисяч років за своєю тривалістю, хоча перша згадка про управління проектами була наведена ще на початку 20 століття. Основоположниками управління проєктами можна назвати таких трьох вчених: Генрі Гант (1861–1919) — американський інженер, який у 1910 році створив та впровадив підхід календарного планування, де основою побудови діаграм стали горизонтальні елементи. Власне, його винахід такого планування пізніше стали називати діаграмою Ганта. Фредерік Уінслоу Тейлор (1856–1915) – американський інженер, математик та фізик, його роботи і досі використовують як прототипи сучасних різних інструментів, куди також входить ієрархічна структура його робіт. Анрі Файоль (1841–1925) — французький інженер, засновник головної класичної моделі управління проєктом. Став доволі відомим завдяки тому, що саме він описав 5 головних функцій управління (менеджменту), які, власне, і стали основою теорії управління проєктами. Теоретичні аспекти досліджень щодо управління проєктами містяться у працях таких українських та зарубіжних вчених, як, зокрема О.О. Кулінич, С.Д. Бушуєв, Ю.С. Грисюк, І.В. Кононенко, В.І. Максимова, В.Б. Силова, Є.К. Корноушенко, О.Г. Тімінський, В.І. Прангішвілі, Долорес Шервуд Стайгер, Ю.М. Теслі, Паула Мартін, Карел Тейт, Л.А. Заде, Деніз Колонна д’Істріа. У своїх працях вони висвітлювали питання розробки інформаційних технологій в проєктному менеджменті. Причиною актуальності ефективного процесу планування є необхідність збільшення людського потенціалу для вирішення унікальних задач. Доволі часто компанії реалізовують одночасно одразу декілька проектів, в яких задіяні одні й ті самі людські чи технічні ресурси. Автоматизація цього процесу може збільшити ефективність роботи компанії в цілому. На сьогоднішній день існує безліч прикладів підвищення ефективності, шляхом автоматизації монотонної ручної роботи. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Ефективні методи розв’язання задач теорії розкладів» (№ ДР 0117U000919). Метою дослідження є підвищення ефективності виконання ІТ-проєктів в компанії, за рахунок створення інформаційної системи планування ресурсів ІТ-проектів, в основу якої покладені методи, що дозволяють мінімізувати час реалізації проєкту. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: − виконати аналітичний огляд та провести детальний аналіз існуючих систем планування ресурсів, управління проєктами, керування обмеженнями та ризиками у рамках проєкту, методів планування розкладів виконання завдань у межах ресурсних обмежень; − розробити алгоритми розв’язання задачі підтримки роботи системи планування ресурсів ІТ-проєктів; − дослідити ефективність розроблених алгоритмів; − розробити програмну реалізацію інформаційної системи планування ресурсів ІТ-проєктів; − виконати експериментальне дослідження розробленої інформаційної системи, методів розв’язання задачі та ефективність використаних алгоритмів. Об’єктом дослідження є процес управління ІТ-проєктами. Предметом дослідження є методи планування ресурсів ІТ-проектів. Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі було використано методи: системного аналізу (при проектуванні інформаційної системи); теорії розкладів, дослідження операцій, теорії складності (при розробленні методів розв’язання задач розподілу ресурсів); комп’ютерного моделювання (при експериментальному дослідженні ефективності методів розв’язання задач розподілу ресурсів). Наукова новизна одержаних результатів полягає у побудові методу планування ресурсів, з урахуванням їх обмеженності, ризиків та аналізу; розробці та вдосконаленню алгоритмів розв’язання задачі за допомогою виконання експериментальних досліджень. Публікації. Матеріали роботи опубліковані у збірнику П’ятнадцятої міжнародної науково-практичної конференції МАТЕМАТИЧНЕ ТА ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ (МОДС 2020), а також в матеріалах V всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2020).
Master's dissertation: 110 pp., 24 figs., 23 tables, 81 sources, 1 appendix. Topicality. Today, the level of complexity of automation facilities of enterprises in various fields of activity is growing rapidly. This is due to the fact that customers are increasingly specific requirements for information systems to meet the needs of the enterprise. Currently, the IT industry is one of the most promising areas of human activity. An integral part of which is the implementation of various IT projects from customers around the world. Successful project implementation depends on their effective management. The success of a project directly depends on a number of indicators that determine its essence and affect the state of the project during its life cycle. This set of project elements are essentially objects of management. The history of various approaches to project management is five thousand years old, although the first mention of project management was given in the early 20th century. The founders of project management can be called the main three scientists: Henry Gant (1861–1919) was an American engineer who in 1910 created and implemented a calendar planning approach in which horizontal elements became the basis for constructing diagrams. In fact, his invention of such planning was later called the Gantt chart. Frederick Winslow Taylor (1856-1915) - American engineer, mathematician and physicist, his work is still used as prototypes of various modern tools, which includes the hierarchical structure of his work. Henri Fayol (1841–1925) was a French engineer who founded the main classical project management model. He became quite famous due to the fact that he described the 5 main functions of management (management), which, in fact, became the basis of the theory of project management. Theoretical aspects of research on project management are contained in the works of such Ukrainian and foreign scientists as, in particular, OO Kulinich, SD Bushuyev, Yu.S. Грисюк, І.В. Kononenko, VI Максимова, В.Б. Силова, Є.К. Корноушенко, О.Г. Timinsky, VI Prangishvili, Dolores Sherwood Steiger, Yu.M. Tesla, Paula Martin, Karel Tate, L.A. Zade, Denise Colonna d’Istria. In their works, they covered the development of information technology in project management. The reason for the relevance of an effective planning process is the need to increase human capacity to solve unique problems. Quite often companies implement several projects at the same time, which involve the same human or technical resources. Automating this process can increase the efficiency of the company as a whole. To date, there are many examples of efficiency by automating monotonous manual work. Connection of work with scientific programs, plans, themes. The work was performed at the Department of Automated Information Processing and Control Systems of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute. Igor Sikorsky ”in the framework of the topic "Effective methods for solving problems of schedule theory" (№ DR 0117U000919). The purpose of the study is to increase the efficiency of IT projects in the company, by creating an information system for resource planning of IT projects, which is based on methods that minimize the time of project implementation. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks:  perform an analytical review and conduct a detailed analysis of existing systems of resource planning, project management, management of constraints and risks within the project, methods of planning schedules for tasks within resource constraints;  develop algorithms for solving the problem of supporting the work of the resource planning system of IT projects;  investigate the effectiveness of the developed algorithms;  develop software implementation of information system for resource planning of IT projects;  perform an experimental study of the developed information system, methods of solving the problem and the effectiveness of the algorithms used. The object of research is the process of planning IT project resources. The subject of research - there are methods of automation of resource planning of IT projects. The research methods used in this paper are based on methods for solving the problem of resource planning. The scientific novelty of the obtained results is to build a method of resource planning, taking into account their limitations, risks and analysis; development and improvement of algorithms for solving the problem by performing experimental research. Publications. Materials of the work are published in the collection of the Fifteenth International Scientific and Practical Conference MATHEMATICAL AND SIMULATION MODELING OF SYSTEMS (MODS 2020), as well as in the materials of the V All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Young Scientists and Students "Management and Technology" Information.