Добірка наукової літератури з теми "Мінералізація води"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мінералізація води".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мінералізація води"
1
Barylo, А. "АНАЛІЗ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ І ГЕОТЕРМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕОТЕРМАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 74–85. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).74-85.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі матеріалів «Державного інформаційного геологічного фонду України» створено базу даних геотермальних об’єктів, в яку увійшло 655 об’єкта, які охоплюють 12 адміністративних областей України і близько 54 % існуючих родовищ вуглеводнів. Основними геотермічними і гідрогеологічними характеристиками об’єктів бази даних є: глибина залягання, літологія і склад порід, геологічний вік порід, товщина продуктивного горизонту, пластова температура і пластовий тиск, дебіт свердловини, зниження рівня води у водоносному горизонті під час випробування, мінералізація, газовий склад і вміст природного газу у підземних водах.
Аналіз гідрогеологічних і геотермічних характеристик геотермальних об’єктів виконано на основі структурно-гідрогеологічного принципу, тобто усі об’єкти розглядались стосовно крупних гідрогеологічних структур з єдиними регіональними межами і умовами формування родовищ підземних вод. Було проаналізовано чотири гідрогеологічні структури: Закарпатський внутрішній прогин, Прикарпатський передгірний прогини, Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн та Причорноморський артезіанський басейн. Для кожної структури побудовано діаграми розподілу пластових температур, глибин залягання і мінералізації підземних вод в геотермальних об'єктах бази даних.
Аналіз показав, що умови формування геотермальних родовищ в першу чергу залежать від теплового фону земних надр, але на процеси формування родовищ дуже істотний вплив має глибина залягання кристалічного фундаменту, розташування областей живлення і розвантаження термоводоносних горизонтів, глибина сучасного водообміну, літологічний склад водовмісних порід.
Створена база даних геотермальних об’єктів України може бути використана під час вибору першочергових проектів освоєння геотермальних ресурсів, а також для стратегічного планування геотермальної галузі в цілому. Бібл. 10, рис. 14.
2
Білоус, Анна Ярославівна, Оксана Ярославівна Тверда, Костянтин Костянтинович Ткачук, Олена Вікторівна Кофанова та Олексій Євгенович Кофанов. "Підвищення мінералізації питних вод за рахунок використання відходів виробництва щебеню". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 132–35. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-132-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних досліджень у напрямі мінералізації води в процесі водопідготовки. Розглянуто та обґрунтовано можливість використання відходів гірничого виробництва для мінералізації води після очищення, зокрема зворотнім осмосом. Проведено експеримент, у межах якого в ємність із дистильованою водою поміщались відходи гірничого виробництва у пропорції 100 г породи на 1 дм3 води. Дистильована вода настоювалася протягом доби. Відходи процесу виробництва щебеню отримано від ПрАТ «Товкачівський ГЗК». Досліджувана порода має такий склад: кварцит – 90–98 %, пірофіліт – 1–9 %, рудний мінерал – 0,3–1 %. Проведено дослідження хімічного складу води після мінералізації. Встановлено, що співвідношення масових часток «порода – вода» в пропорції 1:10 дозволяє наситити воду такими корисними елементами, як Кальцій, Магній, Натрій, Калій, Силіцій, а також фторидами. Однак варто зауважити, що вміст Феруму, Мангану та поліфосфатів також зростає. Визначення оптимальної пропорції «порода – вода», яка б дозволила максимально наситити воду корисними хімічними елементами та іонами й водночас забезпечити її відповідність ДСАНПІН 2.2.4-171-10, є предметом подальших досліджень.
3
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська та В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
4
Аніщенко, Л., В. Полозенцева, Б. Свердлов та Н. Винокуров. "Оцінка впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на господарське використання р. Інгулець". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець.
Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників з відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки.
За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012–2017 р. р. у контрольних створах в межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове.
За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлені ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів та сульфатів.
Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення.
Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець з залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який дозволяє у сучасних умовах техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.
5
Mykhailovska, Olena. "Research of microelements content in the stratal waters." ACADEMIC JOURNAL Series: Industrial Machine Building, Civil Engineering 2, no. 51 (October 12, 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.26906/znp.2018.51.1309.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що пластова вода є джерелом цінних мікроелементів, а саме йоду та брому. Підтверджено, що йод і бром ‒ продукт єдиного процесу трансформації органічної речовини, що відбувається при високих температурах і тисках. Для визначення вмісту йоду застосовано йодометричне визначення з використанням гіпохлориту як окиснювача. Цей метод дозволяє визначити кількість іонів йоду з точністю до 0,02 мг в аналізованому об’ємі води без підготовки. Установлено, що пластові води приурочені до пісковиків глибиною від 3 ‒ 14 до 30 м. Води представлено у вигляді розсолів. Визначено, що пластові води Чижівського та Більського родовищ можуть бути віднесені до йодо-бромного типу (бром, який складає щонайменше 25,0 мг/л, йод ‒ принаймні 5,0 мг/л). Згідно з дослідженням вод Серпухівського горизонту Чижівського родовища, виявлено експоненціальну залежність між середнім умістом йоду та вмістом солей у пластових водах свердловин № 39, 50 Чижівського родовища. Вивчено пластові води Більського родовища. Серпухівські відкладення товщиною 200 м представлено щільними пісковиками та алевролітами. У пластових водах свердловин 104 і 105 виявлено бром, йод у кількостях, доцільних для промислового видобутку. Пластова вода має мінералізацію близько176 г л. Дослідження показали, що води Чижівського й Більського родовищ можуть бути використані для промислового вилучення йоду та брому, оскільки вміст йоду перевищує 10 мг/л, а вміст брому досягає 599 мг/л. З’ясовано, що ці пластові води є цінною сировиною для вилучення корисних мікроелементів, які зараз втрачаються.
6
Gomelya, Mykola, Olena Stepova та Viktor Kamaiev. "РОЗРОБКА ІНГІБІТОРІВ КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ У ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 275–83. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-275-283.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми захисту трубопроводів та обладнання від корозії при контакті з природними та стічними водами, включаючи високомінералізовані шахтні та пластові води. Постановка проблеми. Нині застосування високоефективних інгібіторів для захисту трубопроводів та обладнання від корозії та відкладень в енергетиці, промисловості, видобувній галузі є економічно вигідним та доцільним у плані захисту довкілля від шкідливих впливів при виливі або скиді забруднених вод із високою мінералізацією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено застосування пасиваційних інгібіторів, таких як оксиетилендефосфонова кислота. Цей реагент забезпечував високу стабільність води щодо осадко відкладень. Високу ефективність при боротьбі з корозією забезпечували й інші композиції на основі фосфонових кислот. Ефективні інгібітори є досить дорогими, а сировина для їх виготовлення є важкодоступною на Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Створення ефективних інгібіторів корозії на основі похідних фосфористої та диметилолфосфінової кислот, перспективних стабілізаторів накипеутворення. Виклад основного матеріалу. Було розроблено новий метод синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію із гіпофосфіту натрію, пара форму та сульфіту натрію, а також створено новий інгібітор – нітрилоксиетиледиметилфосфонову кислоту шляхом конденсації фосфористої кислоти з етанол аміном в присутності формальдегіду. Отримані реагенти використовували як інгібітори корозії металів у водних середовищах. Показано, що вони не поступаються за ефективністю іншім інгібіторам пасиваційного типу у прісних водах. У мінералізованих водах ефективними були інгібітори адсорбційного типу. Висновки відповідно до статті. Створено нові методи синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетиледиметилфосфонової кислоти з доступних реагентів. Досліджено інгібітори корозії металів на основі диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетилдиметилфосфонової кислоти. Показано, що вони, наряду з іншими фосфонатами є ефективними інгібіторами корозії металів у прісних водах. Їх ефективність зростає в присутності іонів цинку. Показано, що інгібітори пасиваційного типу неефективні при захисті від корозії металів у високо мінералізованих водах. Захист металів від корозії забезпечують інгібітори адсорбційного типу.
7
Zamai, Zhanna, Svitlana Borovik, Ihor Kostenko, Hennadij Pasov, Nataliia Buialska та Serhii Tsybulia. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВОДОПІДГОТОВЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ВИРОБНИЦТВА ПИТНОЇ ВОДИ «СІВЕРСЬКА»". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 220–28. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-220-228.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вирішено проблему розрахунку іонного складу води після змішування на ТОВ «Нептун» (смт. Мена Чернігівської області). Для додаткової мінералізації очищеної води після другого ступеня системи очистки компанії ECOSOFT (зворотній осмос) пропонується змішування її з водою після першого ступеню очистки (іонообмінний). Для оперативного визначення концентрацій кожного йону у результуючій воді використовується електронний табулятор Microsoft Office Excel. Для точного дозування води у відповідності з обраним коефіцієнтом змішування рекомендується цифровий давач рівня води ECMS. Автоматизація дасть можливість виробляти продукцію різного складу в залежності від замовлень споживачів.
8
Соколюк, В. М. "ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ВОДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ НАПУВАННЯ ТВАРИН У ПІВДЕННІЙ БІОГЕОХІМІЧНІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 124–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз формування складуводи, що використовується для напування тварин угосподарствах південної біогеохімічної зони України.Представлено санітарно-гігієнічну оцінку джерелводопостачання; досліджено санітарно-гігієнічніпоказники безпечності та якості питної води. Вста-новлено, що зони санітарної охорони біля водозаборіву господарствах відсутні, порушуються також са-нітарно-гігієнічні вимоги, що й сприяло бактеріаль-ному забрудненню підземних вод. Вивчено, що за хімі-чним складом досліджувана вода є прісною, з підви-щеною мінералізацією гідрокарбонатного класу групинатрію та кальцію другого типу. На основі резуль-татів досліджень виявлено, що вміст меркурію і мангануперевищував гранично допустимі концентрації.
The article analyzes the formation of water, which is used for watering animals on the farms of the southern biogeochemical zone of Ukraine. It is given the sanitary and hygienic estimation of water sources. There were investigated sanitary and hygienic safety and quality of drinking water. There was found that the sanitary protection zones on the farm near water intake were absent. The authors believe that this may promote bacterial contamination of underground water. There was established that as to the chemical composition of fresh water it had increased mineralization due to bicarbonate and sodium content and may be classified as the second type. There was also found that mercury and manganese content exceeds the maximum permissible concentration.
9
Лозовіцький, П. С. "Моніторинг мінералізації та хімічного складу води Дніпра в межах Канівського природного заповідника". Часопис картографії, Вип. 15 , ч. 2 (2016): 73–101.
Знайти повний текст джерела
10
Соболєв, А. С. "Вплив мінералізації поливної води на коефіцієнти переходу 137Cs та 90Sr в сільськогосподарську продукцію". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 1 (2000): 112–16.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Мінералізація води"
1
Уберман, В. І., та Людмила Антонівна Васьковець. "Наукові шляхи уникнення подвійного екологічного оподаткування скидів деяких забруднюючих речовин". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45258.
Повний текст джерела
2
Яковенко, Ю. М. "Інформаційна система накопичення та обробки даних про забруднення навколишнього середовища в нафтогазовій промисловості". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23547.
Повний текст джерелаАнотація:
Яковенко, Ю. М. Інформаційна система накопичення та обробки даних про забруднення навколишнього середовища в нафтогазовій промисловості : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / Ю. М. Яковенко ; керівник роботи П. Г. Бивойно ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 80 с.Дипломну роботу на тему «Інформаційна система накопичення та обробки даних про забруднення навколишнього середовища в нафтогазовій промисловості» виконано на 80 сторінках, що включають 34 ілюстрації, 14 таблиць, 2 додатка та 28 бібліографічних посилань. Метою дипломної роботи є розробка інформаційної системи екомоні-торингу в нафтогазовій галузі. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі розглянуто загальні питання про актуальність розроблення інформаційної системи екомоніторингу, обґрунтовано вибір програмних та технічних засобів для створення системи, а також проведено тестування створеного додатку.
The diploma thesis on "Information system for the accumulation and processing of data on environmental pollution in the oil and gas industry" was completed on 80 pages, including 34 illustrations, 14 tables, 2 appendices and 28 bibliographic references. The aim of the thesis is to develop an information system of ecomonitoring in the oil and gas industry. In order to achieve this goal, the diploma thesis deals with the general questions about the relevance of the development of the ecomonitoring information system, the choice of software and hardware for the creation of the system, and the testing of the created application.
Частини книг з теми "Мінералізація води"
1
Гудзенко, Т. В., О. Г. Горшкова, О. В. Волювач, Н. Ю. Васильєва, Г. В. Лісютін, М. М. Чабан, Т. В. Іваниця, Т. О. Філіпова та В. О. Іваниця. "Мікробіологічна та вірусологічна характеристика морської води Одеської затоки та акваторії острова Зміїний". У Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені комплексні мікробіологічні, вірусологічні, санітарно–екологічні та генетичні дослідження морської води Одеської затоки Чорного моря та акваторії острова Зміїний дозволили виявити мікробіологічне (умовно-патогенні, санітарно-показові бактерії, віруси) та хімічне (важкі метали, нафтопродукти, ПАР та інше) забруднення в контактній зоні моря. У морської води акваторії острова Зміїний як в прибережній зоні, так і на відстані 100 м від берега, незважаючи на сильний нагонний вітер та морське хвилювання, були виявлені патогенні для людини віруси гепатиту А і ротавірусу. Вперше з акваторії острова Зміїний виділено та ідентифіковано 7 видів дріжджів з 5 родів (Cryptococcus albidus, Cryptococcus neoformans, Aerobasidium pullulans, Candida albicans, Rhodotorula rubra, Rhodotorula glutinis, Rhodosporidium paludigenum). Домінування видів чорної та рожевої дріжджової мікробіоти є характерним для водних екосистем. Встановлено високий індекс таксономічної різноманітності - 10 родів домінуючих бактерій в морській воді Одеської затоки Чорного моря. Вперше було встановлено, що до складу домінуючих гетеротрофних бактерій входять представники малодослідженої групи ковзних бактерій, що беруть участь у процесах деструкції і мінералізації складних природних та синтетичних сполук в морському середовищі в умовах хронічного антропогенного забруднення, зокрема в акваторії Одеського заливу найбільш забрудненої побутовими стоками - в районі Дачі Ковалевського. Ліполітичні бактерії, здатні брати участь у процесах самоочищення морського середовища, виявлено в прибережній зоні о. Зміїний. Найбільша чисельність тіонових бактерій була зерєєстрована в районі Дачі Ковалевського - у місці із сильним антропогенним навантаженням по синтетичним поверхнево-активним речовинами, Сu(II), Ct(VI), Zn(II) та сезонно по нафтопродуктам. У бактеріальних тест-системах Salmonella typhimurium ТА100 та Salmonella typhimurium ТА98 встановлений генотиксичний та мутагенний потенціал забруднення морської води Одеського узбережжя та акваторії острову Зміїний.