Добірка наукової літератури з теми "Мікротопонім"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мікротопонім".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Мікротопонім"

1

ФЕДУРКО, Марія, та Віра КОТОВИЧ. "МІКРОТОПОНІМІЯ ДРОГОБИЧЧИНИ: ОНОМАСТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІРИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.9.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено мікротопоніми поселень Дрогобиччини. Мета розвідки – проаналізувати мікротопоніми двадцяти населених пунктів регіону, довести важливість збору, збереження та систематизації таких онімів. Наголошено, що назви невеликих географічних об’єктів є унікальними лексичними одиниць, оскільки їхнє творення залучає різні фактори: лінгвістичні, історичні, географічні, етнокультурні. Це зумовлено здатністю зберігати в собі різночасові елементи та відображати цілісну лінгвістично-географічну історію окремої території. З’ясовано, що назви частин сіл, лісів, орних та неорних полів, пасовищ, сінокосів, чагарників, берегів, доріг, стежок, горбів, гір, долин, заболочених місцевостей, балок, бродів, потоків, ставів, струмків двадцяти сіл регіону мотивовано апелятивами на позначення назв ландшафтів, назв, пов’язаних із землеробством і тваринництвом, апелятивами гідрографічного походження, флоролексемами. Значну частину мікротопонімів мотивовано онімами – антропонімами, ойконімами, гідронімами. Підкреслено, що мікротопоніми є невичерпним джерелом історичного минулого українського народу, містять цінну інформацію про розвиток краю, ландшафт, господарську діяльність, культуру, традиції. Закцентовано на важливості збереження та опису назв малих географічних об’єктів, позаяк це ще й сфера живого мовлення. Як одиниці цього мовлення мікротопоніми швидко реагують на зміну природних умов, більш рухливі, нестійкі, варіативні порівняно з назвами великих об’єктів. Через те їх потрібно фіксувати й досліджувати повсякчас, поки вони безпосередньо функціонують у живому мовленні. Актуальність статті зумовлена необхідністю подальшого комплексного вивчення мікротопонімії Дрогобиччини з дослідженням семантики та етимології мотивувальної бази. Це уможливить фахово проаналізувати творення й функціонування назв малих географічних об’єктів у лексичній системі української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сегін, Любомир. "Структурні типи мікротопонімів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 19 (23 травня 2019): 54–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v19i0.2322.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано структурні особливості мікротопонімів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У результаті дослідження виявлено складені двослівні, багатослівні та прийменникові мікротопоніми. Серед складених двослівних конструкцій виділено три структурно-словотвірні моделі: прикметник + іменник, числівник + іменник, іменник +іменник. З’ясовано, що значна частина мікротопонімів села Великі Дідушичі – прийменникові сполуки, які характеризують об’єкт за різними ознаками. У ході роботи здійснено кількісний аналіз мікротопонімів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Сокіл, Н. "Мікротопоніми франкового села". Українське літературознавство, Вип. 72 (2010): 99–107.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Баньоі, В. "Деякі аспекти дослідження мікротопонімів". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 20 (2015): 15–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Сегін, Л. В., та А. С. Коверга. "СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ МІКРОТОПОНІМІВ МІСТА СЛОВ’ЯНСЬКА". Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 13 (15 жовтня 2020): 160–64. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.13.2020.214378.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рак, Г. В. "Структурно-семантичні особливості мікротопонімів давнього Києва". Магістеріум, Вип. 57 (2014): 88–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Баньоі, Вероніка Федорівна. "Закарпатські мікротопоніми басейну річки Ужа, мотивовані термінами, що пов’язані з господарською діяльністю". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 16–23. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.503.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування українських мікротопонімів басейну річки Ужа, мотивованих географічними термінами, що пов’язані з господарською діяльністю. Відображено зв’язок мікротопонімної системи регіону зі змінами, що відбулися в суспільно-політичному, економічному житті місцевих жителів. Аналізуються основні семантичні групи назв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Паньків, Михайло. "ТОПОНІМИ ТА МІКРОТОПОНІМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 39–49. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.39-49.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується стан топонімів та мікротопонімів національних меншин на Івано-Франківщині, які проживали і проживають на території області. Дані про них порівнюються із то­по­німією цих етносів в Україні. Коротко подається історія заселення тієї чи іншої національної мен­шини на українській території, зокрема на Прикарпатті. Активна політика насильницького введення радянським режимом прокомуністичних топонімів завдала значної шкоди українській топонімії. Особливо активно проходила компанія таких перейме­нувань у Східних і Південних регіонах тодішньої УРСР. У структурі населення регіону протягом його історії чисельністю, особливостями розселення громадським та культурним життям вирізнялися як представники християнських (поляки, німці, угорці, вірмени та ін.), так і не християнських (євреї, караїми, середньовічні представники кочових народів) меншин. Їх заселення розпочалося з часів Київської Русі і проходило кількома хвилями, що було характерним для тої чи іншої меншини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Сокіл-Клепар, Н. "Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат". Народознавчі зошити, № 5 (107), вересень - жовтень (2012): 845–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

БАНЬОІ, Вероніка. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКАРПАТСЬКИХ МІКРОТОПОНІМІВ, УТВОРЕНИХ ШЛЯХОМ СУБСТАНТИВАЦІЇ". Humanities science current issues 1, № 24 (22 серпня 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/24.176746.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Мікротопонім"

1

Коваль, Оксана Сергіївна. "Функціонування власних назв дрібних географічних об’єктів (на матеріалі мікротопонімії Віньковеччини)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11278.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – комплексна характеристика мікротопонімії Віньковецького району Хмельницької області. Ономастикон досліджуваної території за будовою розмежовуємо на прості (56,8%), складні (0,27%) і складені (42,93%) конструкції. Ми засвідчили певну перевагу лексико-семантичного словотворення (64,48%) над морфологічним (35,52 %). Серед різновидів лексико-семантичного способу продуктивним є синтаксичний тип (48,49%), менше фіксуємо семантизації (14,21%), стягнення (9,63%) та плюралізації (6,36%). Основним різновидом другого типу є суфіксація (7,42%). Досить часто трапляється і конверсія (6,54%). Загалом мікротопонімія Віньковеччини утворена від загальних (64,22%), рідше власних (24,56%) назв, проте фіксуємо і комбіновані (11,22%) найменуваня. Серед відонімних структур домінують похідні від антропонімів (55,4%), передусім від імен, прізвищ і прізвиськ (прізвищевих назв). Основними серед відапелятивних конструкцій є похідні від дрібних географічних об’єктів (64,22%), антропоцентричних номінацій (26,1%), зоо-(16,27%) і флоролексем (18,64%). Як комбіновані кваліфікуємо моделі «прикметник+географічний термін» (87,71%). На території Віньковецького району переважає одинична мотивація (83,04%), зокрема асоціативна (45,58%), локативна (14,66%), квалітативна (6,01%), посесивна (5,83%), меморіальна (5,38%), сутнісна (2,56%), ідеологічна (1,59%), символічна (1,41%). Комбінованих мотивацій ми зафіксували 16,96%, і це насамперед сутнісно-посесивні (61,5%), сутнісно-квалітативні (9,31%) мотиваційні відношеня. У мікротопонімії Віньковеччини активно функціонують діалектизми, запозичення, присутні й перейменувальні процеси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Мікротопонім"

1

Kupchynska, Zoryana. "Способи вираження посесивності в мікротопонімії та ойконімії України." In Mikrotoponimy i makrotoponimy w komunikacji i literaturze, 55–66. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2015. http://dx.doi.org/10.18778/7969-626-0.06.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

"Роль макро- і мікротопонімів у розв’язанні проблеми прабатьківщини слов’ян." In Nazwy terenowe i miejscowe w przestrzeni fizycznej. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2016. http://dx.doi.org/10.18778/8088-241-6.04.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії