Добірка наукової літератури з теми "Міколог"

Наведено дані про розширення галузей застосування рістрегуляторів рослин. Показано позитивний вплив стимуляторів росту на розвиток міцелію Pleurotus ostreatus на агаризованих живиль них середовищах при поверхневому культивуванні. Отримано результати стимулювальної дії рістрегуляторів на біосинтетичну активність гриба при глибинному культивуванні. Розглянуто можливість застосування фумару та гетероауксину при солодозрощуванні. При цьому відмічено скорочення термінів солодозрощування та підвищення амілолітичної активності солоду.

У статті подано аналіз проблем, пов’язаних з функціонуванням мікологічної лексики в українській та польській мовах. Мікологія (раніше один з розділів ботаніки) вивчає систему грибів, досліджує їхню морфологію, фізіологію, значення для людини тощо; це наука, що має оригінальний термінологічний апарат. Мовознавчі дослідження, що базуються на термінології цієї галузі, нечисленні: це твердження стосується як українського, так і польського мовних матеріалів. Мета пропонованого дослідження — проаналізувати доступну наукову літературу щодо актуалізованої проблеми, надати висновки на основі зіставлення двох зазначених лексичних підсистем. Таке порівняння на сьогодні відсутнє, однак, ураховуючи багатство досліджуваного лексичного матеріалу та його різноманітність, висновки мають відповідну теоретичну і практичну значущість.

Loanwords in the Ukrainian terminology of macrofungiThe aim of the article was to discuss the role of loanwords in Ukrainian mycological vocabulary, with a particular focus on the official names of macroscopic fungi. The analysis of the collected material allowed the author to conclude that all types of researched sources are characterized by a relatively high content of terminological resources. Their significant part, especially books and articles in the field of mycology, is characterized by a richness of mycological lexis, including loanwords constituting its basis.The analysis of the names of macroscopic fungi in the examined sample showed that as much as 75% of them are structures whose main component was borrowed Latin, Greek. Moreover, it proved that terms based mainly on Greek and Latin roots are a fundamental element co-creating the Ukrainian mycological terminology. Запозичення в українській мікологічній термінологіїМета статті — обговорити роль запозичень в українській мікологічній лексиці з урахуванням українських офіційних назв макроміцетів. Аналіз зібраного матеріалу дозволяє ствердити, що усі типи досліджуваних джерел характеризуються високим вмістом термінів. Значна їх частина, зокрема монографії та статті з галузі мікології, відзначається багатством мікологічної лексики, у тому числі запозичень, які становлять її скелет.Дослідження назв макроскопічних грибів вказує, що 75% з них це структури, яких головний член запозичений з грецької і латинської мов. Терміни, які утворюються на грецькій і латинських основах є фундаментальним елементом, що співутворює українську мікологічну термінологію.

Сьогодні у цілому світі значна увага приділяється питанням безпечності та якості продуктів харчування. Споживання харчових продуктів рослинного та тваринного походження, контамінованих плісе- невими грибами, є загрозою для здоров’я людей і може бути причиною тяжких захворювань. Незважаючи на те, що за останні роки знання в галузі вивчення мікотоксинів плісеневих грибів як в Україні, так і у всьому світі значно розширилися, проблема їх більш детального дослідження залишається актуальною. Метою статті було дослідження характеристик та властивостей окремих плісеневих грибів різних родів, які уражають більшість видів сільськогосподарської продукції, харчові продукти рослинного і тваринного походження та є загрозою для здоров’я людей, оскільки можуть бути причиною тяжких захворювань. Наведено допустимі норми вмісту мікотоксинів плісеневих грибів у харчових продуктах, які визначають безпечність їх для спо- живання. Встановлено, що один і той же вид плісеневих грибів може виробляти декілька видів мікотоксинів і кілька грибів можуть виробляти один і той самий мікотоксин. Активність мікотоксинів у різних штамів одного виду плісняви може відрізнятися, а токсична складова, яка проявляється у пригніченні синтезу нукле- їнових кислот і білкових сполук, може бути гостро токсичною, слабо токсичною або взагалі нетоксичною. Проблема мікотоксинів набуває все більшої актуальності в Україні і в світі, адже забруднення ними харчової продукції зростає і є серйозною загрозою для безпеки людей. Зроблено висновок, що зусилля науковців повинні бути спрямовані на пошук ефективних способів обробки харчових продуктів з метою знищення у них мікоток- синів, адже при сучасних технологіях можливе лише часткове зменшення їх кількості.

Мета роботи: оптимізувати комплексне лікування та хірургічні інтервенції при хронічній оніхопатології, асоційованій з оніхомікозом та інкарнацією нігтів, включно ускладнені, комбіновані та рецидивуючі ураження. Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний та проспективний аналіз клінічних особливостей і результатів лікування 919 пацієнтів за 10-річний період: 503 чоловіків та 416 жінок віком 5–92 роки. Також симультанно досліджено деякі біохімічні лабораторні девіації. Видалення уражених нігтів у хворих на поліоніхомікоз здійснювали послідовними етапами на фоні системної терапії. Застосовували системну ад’ювантну пульс-терапію 400 мг ітраконазолу впродовж двох днів до первинної хірургічної корекції вторинних інкарнацій та впродовж перших трьох днів післяопераційного періоду. Санацію інших уражених нігтів з метою запобігання реінфекції мікозом проводили антимікотичним 5 % аморолфінним лаком або 8 % циклопіроксовмісним лаком для нігтів. Використовували клінічні, параклінічні, мікробіологічні методи, функціональну діагностику, рентгенологічні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи. Результати досліджень та їх обговорення. Комплексне лікування гнійної оніхеальної патології включає хірургічну резекцію або видалення нігтя, некректомію, дренування гнійних вогнищ, санацію уражень м’яких тканин, консервативне лікування мікозу та супутніх уражень. Схему комплексного лікування, що включає пульс-терапію ітраконазолом, видалення уражених нігтів, обробку нігтьового ложа полівідонйодом, використання лініменту тербінафіну та санацію інших нігтьових пластин антимікотичними лаками – циклопіроксом або аморолфіном можна використовувати для лікування тяжких випадків поліоніхомікозу. Встановлено, що піднігтьовий гіперкератоз та дерматофітома внаслідок здавлення центральної частини нігтя детермінують вторинне вростання його країв, χ2=20,87, p<0,01. Вогнища оніхолізису (оніхомадезу) та деструкції гіперкератозу, що призводять до вторинного оніхолізису, відшарування нігтьової пластини, χ2=15,23, р<0,0211, визначають та обґрунтовують доцільність малотравматичної оніхоектомії. Видалення уражених нігтів у пацієнтів з деструктивним оніхомікозом, ускладненим піднігтьовим гіперкератозом або оніхогрифозом з інкарнацією нігтя, ми здійснювали з використанням менш травматичної мобілізації нігтьової пластини через локуси оніхолізису, оніхолізовані структури за допомогою послідовного застосування стерильного леза педикюрного інструменту PE-60/1, із застосуванням стерильних манікюрних лез PE-10/2 та стерильного інструменту PE-30 (заокругленого пушера із зігнутим сепараційним лезом), одночасним видаленням гіперкератозу, оніхоматрикоми (дерматофітоми), змінених тканин у ділянках вростання та гіпергрануляцій, що значно зменшує травматичність процедури та детермінує зменшення післяопераційного больового синдрому (χ2=48,32, p<0,01), прискорення загоєння ран, поліпшення якості життя пацієнтів.

Мета: порівняльний аналіз мір асоціації, а також оцінка якості вилучення понять і концептів з корпусу текстів шляхом бінарної класифікації на підставі мір асоціації. Методика: Розглянуто наступні підходи до бінарної класифікації: на підставі порівняння ймовірностей приналежності пари слів класам "поняття і концепти" та "інші біграми", а також на підставі порівняння ймовірності приналежності біграми класу "поняття і концепти" з деяким пороговим значенням. Розрахунок ймовірності приналежності біграми до того чи іншого класу виконувався на підставі значення певної міри асоціації та апроксимованих методом KDE (Kernel Density Estimation) емпіричних функцій густини ймовірності для випадкових величин, представлених значеннями даної міри для біграм з двох класів навчальної вибірки. Розрахунок порогових значень ймовірностей для кожної з мір асоціації виконувався згідно з формалізованим авторським підходом. Оцінка якості класифікації виконувалася на підставі таких критеріїв як точність, повнота та F_1-мера. Результати: При розгляді значень міри асоціації в межах одного класу як випадкової величини, було встановлено, що визначення характеру розподілу в більшості випадків викликає труднощі (відхилення нульової гіпотези за результатами χ^2-тесту для основних відомих розподілів), що дає підстави для використання методу KDE. Показано, що використання апроксимованої методом KDE функції густини ймовірності дозволяє в окремих випадках підвищити значення F_1-міри більш ніж в два рази, в порівнянні з апроксимацією гаусіаною. Встановлено, що класифікація біграм на підставі порівняння ймовірностей приналежності пари слів кожному з класів дає значення F_1-міри в 1,5-2 рази більше, ніж в разі порогової класифікації. Відзначено, що в контексті виділення понять і концептів, першорядним є не стільки значення міри асоціації для окремої біграми, скільки характер статистичного розподілу значень міри у вибірці. Наукова новизна: запропоновано два підходи до бінарної класифікації пар слів з метою виділення понять і концептів з текстів. Виконано оцінку якості кожного з підходів, в залежності від використовуваної міри асоціації. Практична значимість: запропоновані підходи до виділення понять і концептів можуть бути корисні в контексті автоматизації добування інформації зі слабоструктурованих текстових джерел (автоматизоване формування онтологій, баз знань тощо). Ключові слова: виділення понять та концептів; колокації; міри асоціації; класифікація; міра Міколова, функція логарифмічної правдоподібності; метод KDE.