Добірка наукової літератури з теми "Морська техніка"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Морська техніка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Морська техніка"
1
Diachenko, O. P., O. G. Gab, and P. V. Marchuk. "Adaptive management approach development of sea ports." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (March 13, 2020): 121–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено опрацюванню процесу розробки відповідних механізмів адаптування системи управління розвитком морських портів. Тенденції, які відбуваються в системі розвитку вітчизняної морської портової інфраструктури, впливають на комплементарний зв’язок між виробничою та організаційною підсистемами управління її підрозділами. Це вимагає створення систем адаптивного управління діяльністю морських портів, враховуючи специфіку розвитку на сучасному етапі національної морської індустрії.
Метою статті є розробка та запровадження адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, використання якого підвищить можливість підприємств своєчасно впроваджувати ефективні адаптивні заходи до кризових явищ зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення.
Наукова новизна. Дослідивши ключову ціль та напрямки використання адаптивного підходу до управління розвитку морських портів, визначено таку відповідність:
– за умов перебування у фазі глибокої кризи морського порту, стан розвитку якого визначається як неплатоспроможний, перевага надається використанню саме організаційно-правового інструментарію, ціль використання якого криється у виведенні морського порту з кризи та створенні умов для його сталого розвитку;
– за умов, коли фактичний стан розвитку морського порту характеризується, як задовільний, але при цьому перспектива його подальшого функціонування є непередбачуваною, перевага надається використанню саме техніко-технологічного чи управлінського інструментарію, ціллю використання яких є відновлення стану платоспроможності морського порту та підвищення рівня його конкурентоспроможності;
– техніко-технологічний та управлінський інструментарій також використовується у разі перебування морських портів у стані розвитку, який характеризується як успішний, з метою посилення ринкових позицій підприємства на ринку морських транспортних послуг.
Висновки. Відповідно до проведеного дослідження нами обґрунтовано актуальність застосування адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, визначено напрямки введення відповідних трансформаційних змін із використанням набору конкретного інструментарію. На основі означених домінант виокремлено концепт «адаптивний підхід до управління розвитком морського порту» як комплекс адаптивних заходів управління, орієнтованих на розв’язання двох ключових проблем: забезпечення виживання порту в умовах дії кризових явищ шляхом запровадження необхідних захисних реакцій; у разі потреби оновлення чи удосконалення процесу адаптації порту з метою забезпечення реалізації стратегії його розвитку.
2
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova та І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
3
РЯБУЩЕНКО, Олег, та Павло КВАСНИКОВ. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ “МОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ” Й “НАВЧАЛЬНОЇ ПЛАВАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ” У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 166–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.789.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено вирішення наукового завдання щодо реалізації міждисциплінарних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю з метою удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності “Навігація і управління морськими суднами”. Мета статті полягає в обґрунтуванні можливості поліпшення якості практичної підготовки курсантів (майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами) шляхом авторської реалізації міжпредметних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю. Для цього проаналізовано низку нормативно-правових актів. З результатів аналізу стає очевидним, що важливим компонентом підготовки майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами є практика. Проте її проходження передбачає опанування курсантами (студентами) теоретичних знань та практичних навичок. З’ясовано, що існує суперечність, яка полягає у невідповідності або обмежених дидактичних можливостях навчально-матеріальної (матеріально-технічної) бази професійної підготовки курсантів (студентів) у закладах вищої освіти морського профілю і швидким темпом оновлення техніки і засобів праці й управління ними на суднах. Також науковці вказують на протиріччя між вимогами роботодавців до професійної компетентності фахівців морського та річкового транспорту та недостатньою практичною підготовкою, обсяг якої визначається професійними нормативами в галузі професійної морської діяльності. Вирішення цих суперечностей можливе шляхом використання дидактичного потенціалу міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін та плавальної практики. Запропоновано під час вивчення навчальної дисципліни “Морська практика” реалізувати методичні вказівки до практичних робіт, якими передбачено набуття курсантами (студентами) знань щодо застосування корабельного палубного обладнання; вивчення питань повсякденної організації судна; вивчення пристроїв і матеріалів під час виконання корабельних робіт, для забезпечення безпеки плавання і стоянки судна в різних умовах обстановки тощо. Ці та інші знання і компетентності необхідні під час проходження практичної підготовки, яка поділяється на навчальну плавальну практику (обов’язковий компонент освітньо-професійної програми) та виробничі плавальні практики за видами (є вибірковими компонентами освітньо-професійної програми).
4
ЯРМОЛЕНКО, Марія. "РОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 232–44. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.966.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено міркування щодо ролі гуманітарної освіти у розвитку ключових компетентностей конкурентоспроможних фахівців морської галузі. Гуманітарну освіту визначено як сукупність знань у сфері суспільних наук і пов’язаних з ними практичних умінь і навичок. Її забезпечують дисципліни гуманітарного циклу, зокрема філософія, культурологія, соціологія, психологія, педагогіка, історія, політологія, іноземні мови. Ці дисципліни мають об’єктивний змістовий потенціал, що впливає на формування всебічно розвиненої, високодуховної, гармонійної особистості. Результатом гуманітарної освіти є ключові компетентності, які, відповідно до рекомендацій Європейського Парламенту та Ради ЄС, необхідні для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування. Ідеться про спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки; навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність і практичність; обізнаність і самовираження у сфері культури. Гуманітарна компонента освіти має важливе значення під час підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Це пов’язано з тим, що у вимогах Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу наголошується на необхідності підготовки фахівців морського транспорту з високим рівнем сформованості як професійних знань і практичних навичок, так і гуманітарних знань. Серед переліку компетентностей у цих документах містяться вимоги щодо знань, умінь і навичок, які формуються в майбутніх фахівців морської галузі під час вивчення дисциплін гуманітарного спрямування. Ідеться про знання принципів, методів і особливостей управління персоналом на судні та його підготовки; знання відповідних міжнародних морських конвенцій і рекомендацій, а також національного законодавства; знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати; уміння здійснювати ефективну комунікацію, підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння та доброзичливості, дотримання загальнолюдських відносин і громадянських норм; володіння іноземною (англійською) мовою тощо. Крім цих компетентностей, майбутні фахівці мають володіти сформованими ціннісними орієнтаціями, високим рівнем загальної, комунікативної та професійної культури та бути цілісною особистістю з лідерським потенціалом.
5
Пономаренко, Олександр Миколайович, Вадим Іванович Лялько, Стелла Борисівна Шехунова та Михайло Олексійович Попов. "Світлої пам’яті академіка НАН України Петра Феодосійовича Гожика". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 4 (21 квітня 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.04.091.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті видатного українського вченого в галузі палеонтології, стратиграфії, морської геології, лауреата Державних премій України в галузі науки і техніки (1989, 2000), заслуженого діяча науки і техніки України (1997), лауреата премії ім. П.А. Тутковського НАН України (2008), директора Інституту геологічних наук НАН України (1997–2020), президента Палеонтологічного товариства України, голови Національного стратиграфічного комітету України, ініціатора створення і першого директора Національного антарктичного наукового центру (тоді — Центру антарктичних досліджень НАН України), доктора геолого-мінералогічних наук (1993), професора (2008), академіка НАН України (2006) Петра Феодосійовича Гожика.
6
Краснікова, О. "Тенденції трансформації міжнародного морського права як наслідок упровадження автономних суден". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 256–62. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2054.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація присвячена дослідженню нормативних процедур щодо правового забезпечення впровадження в морську галузь таких сучасних інноваційних технологій, як автономні надводні морські судна. Аналізується підготовча діяльність Комітету ІМО з безпеки на морі, яка спрямована на вирішення нормативно-правових питань, що виникають під час введення в експлуатацію таких інновацій.
Охарактеризовано роботу створеної Комітетом спеціальної робочої групи. Метою її роботи позначено проведення регулятивного огляду для того, щоби встановити, наскільки безпечно й екологічно може бути забезпечено використання автономних суден за допомогою сучасних та нових інструментів ІМО.
З аналізу циркулярів і звітів робочої групи встановлено поетапність її роботи. Створений допоміжний орган перш за все повинен оцінити, які з чинних міжнародних актів ІМО допускають і не допускають існування та експлуатацію автономних суден. Для цього прийняті до розгляду найбільш обов'язкові, з точки зору робочої групи, інструменти ІМО. Серед них слід назвати SOLAS-74 / 78, COLREGS-72, STCW 78, SAR 79, Convention LL-66, Convention ТМ-69.
Після завершення другого етапу робоча група, використовуючи стандартні підходи до нормативної юридичної техніки, повинна запропонувати найбільш підходящий спосіб трансформації наявних норм міжнародного морського права для правового регулювання функціонування автономних суден.
В рамках дослідження акцентується увага на циркулярі ІМО «Тимчасове керівництво з випробувань автономних суден», який прийнятий у рамках передостанньої сесії Комітету для надання допомоги державним органам і зацікавленим особам під час проведення випробувань систем та інфраструктури, пов'язаної з автономними суднами.
Проблемами інтеграції автономних суден у сферу судноплавства зацікавилися інші міжнародні органи, міжнародні неурядові об'єднання та окремі держави. Щодо цього у статті характеризуються науково-дослідницька програма EMSA (дослідження SAFEMASS), проєкт MASSPorts, створений для досягнення гармонізації міжнародних стандартів під час випробувань та експлуатації автономних суден у портах.
В результаті дослідження зроблено висновок про те, що в перспективі нормативне регулювання з аналізованого питання буде змішаним, що враховує експлуатацію автономних суден і суден, традиційно керованих екіпажами на борту. Однак у майбутньому є необхідність прийняти нового регулятивного інструменту, спеціально присвяченого цьому питанню.
7
Косяковський, А. В., та О. О. Расстригін. "Програми сприяння безпеці США, їх вплив на суднобудівну галузь США і значення для України". Озброєння та військова техніка 16, № 4 (28 березня 2017): 20–28. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.4(16).20-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Спираючись на публікації з відкритих джерел, проаналізована політика США (та її реалізація) з передачі озброєння та військової техніки (ОВТ) іншим країнам як один з інструментів зовнішньої політики, визначена частина ОВТ ВМС у цьому процесі, здійснена оцінка того, як передача ОВТ ВМС підтримує світовий вплив та престиж США як морської держави, а також розглянути інтереси України в отриманні кораблів (суден) від США в рамках Програм підтримки міжнародної безпеки.
8
Мамченко, Віталій, Оксана Лавринюк та Вікторія Вечорка. "ОЦІНКА ТЕХНІКИ ГОДІВЛІ СЛУЖБОВИХ СОБАК В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ КІНОЛОГІЇ ПОЛІСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведена оцінка техніки годівлі службових собак в умовах навчальної лабораторії кінології Поліського національного університету. Аналізуючи звіти лабораторії кінології, слід відмітити, що кількість та породний склад собак за останні 3 роки поступово збільшується і на кінець 2020 року становить: Німецька вівчарка – 10 голів, Середньоазіатська вівчарка – 4, Лабрадор – 4, Самоїд –2, Далматинець – 1 голова. Основу раціону для службових собак займають корми тваринного походження (субпродукти, м'ясо, молоко та молочні продукти, жир тваринний), рослинного походження (крупа вівсяна, ячмінна, пшоно, овочі), морська риба або морепродукти, мінеральні добавки (кісткове борошно, сіль кухонна), вітамінні препарати (тетравіт, катозал). В умовах навчальної лабораторії собаки харчуються двічі на добу – уранці і у вечері, приблизно за 1,5 години до виконання службових обов’язків і через 30-60 хвилин після роботи. Годівля собак залежить від розпорядку доби. Собакам, які охороняють територію у нічні часи годування проводять за 80-120 хвилин до роботи, а зранку після того, як їх зняли з охорони після відпочинку. Напування службових собак без обмежень. Результати дослідження крові доводять нам про те, що всі фізіологічні процеси в організмі тварин відбуваються нормально, без відхилень. При розрахунках економічної ефективності наведені дані говорять про те, що витрати на раціони годівлі тварин у періоді спокою на 2115 гривень менші, ніж у собак, які виконують службові обов’язки. Це пояснюється тим, що тварини, які залучені на охорону об’єктів, територій, витрачають значно більше енергії та потребують підвищену потребу у поживних речовинах (м'ясо, риба).
9
Задорожня, Олена. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (80-ТІ РР. XX СТ.)". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 490–500. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/490-500.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роль інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців морського профілю. Наголошено на доцільності використання в освітньому процесі технічних засобів навчання з урахуванням набутого історико-педагогічного досвіду. Констатовано, що в 80-ті роки ХХ століття склалися умови для прийняття урядової постанови «Про заходи по забезпеченню комп’ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес» (1985 р.) та Концепції інформатизації освіти (1988 р.), які взято на озброєння закладами морської освіти України.
10
Клочков, Ю. П., та І. М. Ганношина. "Розробка системи термографічного аналізу обладнання морських суден на базі методу кількісної термографії". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 40–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-40-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний і перспективний розвиток морського флоту нерозривно пов'язане з безпекою мореплавання, яке забезпечується безвідмовним і надійним функціонуванням систем життєзабезпечення і суднового устаткування. У зв'язку з цим виникає необхідність в розвитку сучасних методів оперативної діагностики для контролю технічного стану обладнання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропоновано систему технічної діагностики обладнання морського судна на базі методу кількісної термографії. Дана система дозволяє зменшити для компаній, власників суден кількість експлуатаційних витрат, капіталовкладень та збитків. Тепловізійна діагностика є ефективним методом оцінки технічного стану обладнання на судах морського флоту і берегових підприємствах. Застосування методів кількісної термографії обумовлено необхідністю виявлення дефектів електро- і теплоенергетичних пристроїв на ранній стадії безпосередньо в режимі експлуатації.
Представлена система тепловізійних випробувань, об'єктів або матеріалів об'єднує різні заснована на телевізійної час зйомки. Представлені основні етапи застосування системи технічного контролю суднових пристроїв і засобів на основі методів кількісної термографії. Метод тепловізійного обстеження електротехнічного обладнання в цілому являє собою сукупність заходів, необхідних для проведення випробувань і вироблення адекватної експертної оцінки. Розглянуто приклади застосування телевізійної техніки на морських судах, наведені результати телевізійних випробувань на прикладі аналізу стану суднових кабельних трас. Представлені матеріали імітаційного моделювання. Нові методи та засоби діагностики та прогнозування, призначені для підвищення експлуатаційної надійності суднових систем та механізмів.
Дисертації з теми "Морська техніка"
1
Блінцов, В. С., та С. В. Парнюк. "Управління програмою створення комплексу безекіпажних морських систем в інтересах військово-морських сил". Thesis, 2013. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1196.
Повний текст джерелаАнотація:
Блінцов, В. С. Управління програмою створення комплексу безекіпажних морських систем в інтересах військово-морських сил / В. С. Блінцов, С. В. Парнюк // Матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф. "Управління проектами: стан та перспективи". – Миколаїв : НУК, 2013.У доповіді подаються результати структуризації завдань для перших двох фаз проекту створення комплексу БМС та обговорюються головні напрямки розробки їх складових.
2
Блінцов, В. С., С. В. Блінцов та О. В. Красних. "Концепція формування технічного завдання на створення автономних підводних апаратів-роботів для ВМС ЗС України". Thesis, 2012. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1359.
Повний текст джерелаАнотація:
Блінцов, В. С., Блінцов, С. В. Красних, О. В. Концепція формування технічного завдання на створення автономних підводних апаратів-роботів для ВМС ЗС України / В. С. Блінцов, С. В. Блінцов, О. В. Красних // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів". – Миколаїв : НУК, 2012.Розроблено концепцію формування технічного завдання на створення автономних підводних апаратів-роботів для ВМС ЗС України, яка спирається на наукомісткі складові формулювання підводних робіт, експлуатаційних властивостей, архітектурно-конструктивного типу АПА та його тактико-технічних характеристик.
3
Бабкін, Георгій Володимирович. "Управління проектом створення спеціалізованих засобів для знешкодження підводних потенційно небезпечних об’єктів". Thesis, 2013. http://hdl.handle.net/123456789/1194.
Повний текст джерелаАнотація:
Бабкін, Г. В. Управління проектом створення спеціалізованих засобів
для знешкодження підводних потенційно небезпечних об’єктів / Г. В. Бабкін // Матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф. "Управління проектами: стан та перспективи". – Миколаїв : НУК, 2013.Розглянута специфіка такого проекту, яка полягає в тім, що паралельно з розробкою конструкторської документації на будівництво підводного апарату виконується розробка технологій їхнього застосування.