Готові списки джерел за темами / Монокультури

Добірка наукової літератури з теми "Монокультури"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Монокультури".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Монокультури"

Скрипченко, Н. В., О. І. Дзюба та Н. Є. Горбенко. "Оцінювання ґрунтовтоми за умов тривалого культивування деревних плодових ліан". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.36930/40300306.

Повний текст джерела

Анотація:

Успішне введення в культуру і створення промислових насаджень малопоширених плодових рослин пов'язано з вивченням їх алелопатичних властивостей, які впливають на сумісність видів у змішаних посадках і ефективність вирощування рослин у монокультурі. Особливе значення має вивчення питання ґрунтовтоми у плодових садах, оскільки рослини, зростаючи впродовж багатьох років на одному місці, виділяють в навколишнє середовище речовини різного біохімічного складу, які відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні фітоценозів. Досліджено явище ґрунтовтоми під час вирощування малопоширених плодових ліан Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq., Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. та Vitis labrusca L. Алелопатичну активність ризосферного ґрунту вивчали методом прямого біотестування, як тест-об'єкт використовували проростки пшениці (Triticum aestivum L.). Унаслідок здійснених досліджень встановлено високу токсичність ризосферного ґрунту під рослинами V. labrusca та S. chinensis, які беззмінно зростали на одному місці понад півстоліття. Виявлено істотно нижчу фітотоксичність ґрунту у варіантах зростання рослин A. arguta упродовж 15 років після 35 років вирощування V. labrusca та S. chinensis. Довжина стебла і кореня тест-об'єктів у ґрунті з-під актинідії після винограду була на 31 % більшою порівняно з контролем і відповідно на 56 та 71 % більшою порівняно з варіантом монокультури V. labrusca. У ґрунті з-під актинідії, яка зростала після S. chinensis, також відзначено стимулювання росту тест-об'єктів: стебла – на 11 % та коренів – на 8 % відносно контролю. Ці показники відповідно на 47 і 27 % вищі порівняно з варіантом монокультури S. chinensis. Це свідчить про те, що алелохімікати актинідії позитивно впливають на алелопатичні властивості ґрунту та зменшують його фітотоксичність. У ґрунті з-під рослин A. arguta, які зростали у монокультурі, виявлено значну стимуляцію росту стебла і кореня тест-об'єктів, що становила відповідно 35 і 40 % порівняно з контролем. Це вказує на те, що продукти життєдіяльності рослин актинідії, накопичені в ґрунті, не виявляють фітотоксичного впливу на тестові рослини і не спричиняють ґрунтовтоми за умов тривалого зростання на одному місці. Виявлена видоспецифічна особливість рослин A. arguta вказує на можливість їх використання у плодових садах для фіторемедіації ґрунтів шляхом зниження їх фітотоксичності. Отримані результати досліджень можуть бути використані для оптимізації технології вирощування деревних плодових ліан та під час опрацювання чергування культур у садозмінах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Трубка, І. О., Л. В. Корнієнко, З. В. Гостєва, Л. Г. Єрмакова, І. І. Зінкович та В. С. Стулікова. "РЕЗУЛЬТАТИ МОЛЕКУЛЯРНО- ГЕНЕТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАРОДОНТОПАТОГЕНІВ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ ІЗ ШВИДКОПЛИННИМ АГРЕСИВНИМ ПАРОДОНТИТОМ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Оцінити частоту визначення пародонтопатогенних мікроорганізмів у хворих на швидко прогресуючий агресивний пародонтит із використанням молекулярно-генетичного методу діагностики. Методи дослідження. Обстежено вибірку 61 пацієнтів (40 чоловіків та 21 жінка) із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом. Вік обстежених складав 18–32 років. Методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проведено аналіз вмісту пародонтальних кишень на предмет виявлення видоспецифічних фрагментів ДНК Porphyromonas gingivalis (Pgi), Actinobacillus actinomycetemcomitans (Aac), Treponema denticola (Td), Bacteroides forsythus (Bfo) та Prevotella intermedia (Pin). Біологічний матеріал (зіскоби з пародонтальних кишень) забирався відповідно до рекомендацій молекулярно-генетичної лабораторії Державного закладу «Референс-центр з молекулярної діагностики Міністерства охорони здоров’я України». Наукова новизна. Виявлення Bacteroides forsythus в монокультурі та в асоціації методом полімеразної ланцюгової реакції у вмісті пародонтальних кишень хворих на швидкопрогресуючий агресивний пародонтит має діагностичне значення. Висновки. Таким чином, аналіз мікробного профілю вмісту пародонтальних кишень у пацієнтів із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом із використанням методу молекулярно-генетичної діагностики (тестсистема «Мультидент-5») дозволив визначити ДНК найбільш клінічно значимих пародонтопатогенів в одному біологічному зразку із можливістю як якісної, так і кількісної оцінки результатів дослідження. У хворих із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом у клінічно значущій концентрації достовірно частіше вияалено Bacteroides forsythus (Bfo) (60,66 %), як у вигляді монокультури (36,06 %) так і у складі асоціацій з іншими пародонтопатогенами (24,58 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кваша, В. Г., Л. В. Салійчук та Р. А. Шуляр. "ЕСТЕТИКА РЕКОНСТРУЙОВАНИХ МОСТІВ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 37 (30 січня 2020): 276–86. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i37.302.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуті проблеми естетики мостів, в тому числі реконструйованих. Відмічена негативна роль монокультури збірних залізобетонних мостів, збудованих за типовими проектами без дотримання будь-яких естетичних вимог, які потребують реконструкції з розширенням і підсиленням прольотних будов. Залізобетонна накладна плита комплексно вирішує основні завдання реконструкції таких мостів, в тому числі задовільняючи архітектурно-естетичні вимоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Nychytaylo, М. Yu, D. V. Andriushchenko, V. А. Mahlovanyi та V. P. Andriushchenko. "Клінічна оцінка характеристик сучасної панкреатичної інфекції в обґрунтуванні лікувальної тактики при гострому панкреатиті". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 5 (26 травня 2018): 21–24. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Матеріали і методи. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Результати. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37% спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39%) з грамнегативною ознакою (56%), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57%). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17%), так і в пізні (31%) терміни захворювання. З’ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68%). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Cheban, L., and K. Megera. "The impact of DON-1R on Microcystis sp. monocultures." Biolohichni systemy 8, no. 2 (December 31, 2016): 176–81. http://dx.doi.org/10.31861/biosystems2016.02.176.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ivchuk, V. V., E. V. Levina, and T. A. Kovalchuk. "Monoculture and Microorganisms’ Associations at Chronic Obstructive Disease of Lungs in Professional Etiology." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2, no. 4 (August 31, 2017): 171–74. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs02.04.171.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Borodavka, Vasyl, Olena Borodavka, Oleksandr Kychyliuk, Anatolii Hetmanchuk, Valentyna Andreieva та Vasyl Voitiuk. "Стан та лісовідновний потенціал дуба звичайного у соснових формаціях Волинського Полісся". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (31 січня 2021): 16–24. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-16-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Масові всихання соснових насаджень, основи лісового фонду Волинського Полісся, засвідчили, що домінуючі в їхній сукупності одноярусні одновікові монокультури не здатні протистояти глобальним змінам клімату на регіональному рівні. Це викликає необхідність переформування чистих сосняків у змішані, які мають вищу біологічну стійкість. У статті оцінюються можливості й перспективи використання одного з корінних супутників сосни – дуба звичайного. Дослідження сучасних характеристик стану популяцій дуба в соснових лісах проведено на базі трьох лісогосподарських підприємств: ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», «Ратнівське ЛМГ», «Старовижівське ЛГ». Встановлено, що у нинішніх популяціях дуба кількісно переважає природна складова, яка здебільшого зосереджена в сосняках старшого віку у вигляді розвиненого підросту. Спостережено пряму залежність кількості і стану підросту дуба від повноти материнського деревостану, відстані до насіннєвих центрів та гігротопу й обернену залежність від кількості підліску та трав’яного покриву. Зроблено висновок про доцільність і перспективність ширшого використання поновлення дуба звичайного в соснових насадженнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Скрипніченко, C. В., та Г. В. Скиба. "Зміна водно-фізичних властивостей осушуваних торфових ґрунтів під впливом антропогенних факторів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (30 вересня 2016): 28–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.03.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано процес трансформації у динаміці водно-фізичних показників осушуваних торфових ґрунтів під впливом довготривалого інтенсивного сільськогосподарського використання. Зміна параметрів будови торфового ґрунту визначає спрямованість еволюційного процесу в динаміці водно-фізичних констант. Найбільш ефективні параметри будови торфового ґрунту та водно-фізичні властивості формуються у разі впровадження монокультури багаторічних трав, трав’яно-просапних та зерно-трав’яно-просапних сівозмін. Складність раціонального використання осушуваних торфових ґрунтів в переведенні їх потенційної родючості в ефективну. The process of transformation in the dynamics of hydrophysical properties of drained peat soils under the influence of long-term intensive agricultural use is analyzed. Transformation of the structure parameters of the peat soil determines the orientation of the evolutionary process in the dynamics of hydrophysical constants. The most effective parameters of the peat soil structure and hydrophysical properties are formed when introducing single-cropping of perennial grass, herb-cultivated and corn-herb-cultivated crop rotation. The complexity of rational use of the drained peat soils is in transformation of their potential fertility into effective.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Chipilyak, T. F., І. І. Kоrshikоv, E. M. Leshcheniuk та О. О. Linckevych. "ХРИЗАНТЕМА ДРІБНОКВІТКОВА В ЛАНДШАФТНИХ КОМПОЗИЦІЯХ НА КРИВОРІЖЖІ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.15421/40280312.

Повний текст джерела

Анотація:

Невід'ємним компонентом садово-паркових насаджень є квітникове оформлення, як художній елемент благоустрою. Колекція Chrysanthemum indicum L. Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС) складається з 98 різноманітних культиварів, які в ландшафтному дизайні цінують за декоративність та універсальність використання. Визначено методи і прийоми практичного використання садової хризантеми в ландшафтах Криворізького регіону. Для цього на території КБС було створено осінній квітник "Бал хризантем" площею 0,25 га у межах вже наявних мікроландшафтних дендрокомпозицій. Під час вибору ділянки було враховано такі вимоги: огляд експозиції з усіх боків, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови території Саду, наявність доріжок та місць короткочасного відпочинку. Рослини хризантеми розміщено в рівновазі відносно центру і висаджено невеликими кольоровими плямами в одній площині з нечіткими кордонами. На експозиції сорти було поєднано за забарвленням квітки, шириною та висотою рослини з використанням принципу чергування яскравих картин з паузами або інтервалами. Використання сортів Chrysanthemum indicum як монокультури (КБС – моносад) та як доповнення до інших рослин (м. Кривий Ріг, Криворізький район – осінні квітники, бордюрні посадки, обрамлення хвойних рослин) сприяє створенню сучасних високодекоративних культур-фітоценозів на території Криворіжжя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj та V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики". International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, № 2 (20 грудня 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики. Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика. Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Монокультури"

Кузнєцова, Тетяна Василівна, Татьяна Васильевна Кузнецова та Tetiana Vasylivna Kuznietsova. "Щодо проблеми існування монокультури". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21864.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткаченко, Наталія Андріївна, Павло Олександрович Некрасов та Т. В. Маковська. "Нові види майонезів оздоровчого призначення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39980.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!