Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Момент пусковий"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Момент пусковий".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Момент пусковий"
1
Панченко, А. М., Є. М. Зарічняк, А. О. Теличко, І. С. Огар та Д. С. Швець. "Високовольтний пусковий пристрій дизель генератора". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомі ускладнення, що мають місце при запуску дизель генераторів, при низьких температурах, та незадовільному стані акумуляторів. З одного боку, ускладнення виникають за рахунок того, що при низьких температурах істотно збільшується момент опору на валу дизеля. Це обумовлено загуслим мастилом, зниженням температури в камері згорання. Як наслідок пускові оберти колінчатого валу збільшуються на 15-20%. З іншого боку, при низьких температурах заряджений акумулятор може втрачати до 60% своєї ємності. Обидва фактори об’єднуються і гарантований запуск дизель генератора не відбувається. Пропонується застосування пересувного пристрою, що здатен за 3-10 хв зарядити іоністор від мережі 220 В, та забезпечити живленням стартер дизель генератора. Перетворення електричної енергії відбувається без використання індуктивних елементів, що дало змогу істотно покращити його ваго габаритні показники. Найбільш ефективним пристрій стає при наявності декількох дизель генераторів. У випадку невдалого запуску, пристрій почергово доставляється до кожного дизель генератора, вихідними клемами приєднується безпосередньо до клем акумуляторів і виконується запуск. Перетоки енергії від іоністора до акумулятора, на цьому етапі не відбуваються, оскільки внутрішній опір іоністора та стартера, на порядок менші від опору акумулятора. По необхідності підзарядка пристрою виконується від малопотужної мережі 220В. Процеси пуску дизель генератора описуються системою диференційних рівнянь, що дає змогу отримати оптимальні співвідношення в залежності від типу дизель генератора. Отримані математичні залежності дозволяють оптимізувати процес пуску, шляхом використання магнітної енергії, що накопичується в індуктивних елементах стартера. Враховуючи малі значення внутрішнього опору стартера, акумулятора, іоністора та порівняно велику індуктивність стартера (якірна обмотка та обмотка збудження), можна досягти коливального процесу пуску. В такому разі, енергія накопичена в індуктивних елементах стартера на початковому етапі, буде додатково підтримувати його обертання. Подібна технологія пуску дозволить покращити ваго габаритні показники мобільного зарядного пристрою.
2
Shaytor, N. M., and A. V. Gorpinchenko. "Dynamic Modes of Asynchronous Motors in Drives of Power Systems and Complexes." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 4 (December 30, 2020): 95. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-4-95-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается проблема проектирования электроприводов с асинхронными двигателями, обеспечивающими оптимальные пусковые и энергетические характеристики в динамических режимах работы электропривода.Проведен анализ исследований и публикаций, где начато решение этой проблемы. В настоящее время в качестве электрооборудования для привода технологических установок энергетического комплекса применяются в основном асинхронные двигатели. Можно отметить значительный прогресс в создании современных, энергетически эффективных асинхронных машин за счет применения новых материалов и точных расчетов при проектировании. Вместе с тем асинхронные двигатели сохраняют отдельные недостатки, что требует специального выбора определенных конструктивных параметров и характеристик при проектировании электрооборудования для привода технологических установок динамических режимов работы.Рассмотрены конструктивные особенности и проведен сравнительный анализ энергетических и пусковых характеристик асинхронных двигателей с различными роторами, включая короткозамкнутый ротор типа беличья клетка, с двойной клеткой, с глубоким пазом, массивный и двухслойный ротор в широком диапазоне нагрузок.Разработана методика выбора альтернативных двигателей с использованием сравнительных диаграмм. Приведены результаты исследований асинхронных двигателей с короткозамкнутым и двухслойным ротором в наиболее тяжелых повторно-кратковременных режимах с частыми пусками, электрическим торможением и реверсом. Определены диапазоны нагрузок и характеристик динамических режимов для проектирования энергетически эффективных судовых рулевых приводов с альтернативными асинхронными двигателями, имеющими двухслойный ротор.К таким характеристикам относятся: продолжительность и частота включений, момент инерции, наличие торможений и реверсов приводов, номинальные, пусковые и тормозные потери, характер нагрузок и перегрузок, способы вентиляции альтернативных двигателей.
3
Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Zakharchenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ КОНТАКТНИХ ЕЛЕКТРОВОЗІВ РУДНИХ ШАХТ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються підходи до створення систем керування електроприводами тягового транспорту рудних шахт. Проведений аналіз роботи в різних режимах та порівняння характеристик чотирьох найбільш популярних типів електроприводів, що застосовуються у тягових електромеханічних системах, виявлені їх переваги та недоліки. Для підвищення ефективності тягових установок в якості приводних двигунів запропоновано використовувати синхронні двигуни з постійними магнітами, що нівелюють недоліки двигунів постійного та змінного струму, які здебільшого використовуються в електроприводах цих електровозів. З метою вдосконалення методів та схем автоматичного керування тяговими приводами розроблені математичні моделі динаміки руху тягової установки з синхронними двигунами з постійними магнітами (СДПМ), на базі яких створені комп’ютерні імітаційні моделі систем автоматичного керування (САК) для різних варіантів конструктивного виконання електродвигунів. За допомогою цих моделей проведений аналіз режимів роботи запропонованих САК тягових установок з СДПМ як без пускових обмоток, так і з ними. Порівнювалася робота САК для моделі тягової установки з лінійними регуляторами струму та швидкості, а також для моделі САК з оптимальними релейними сигналами керування, заснованими на використанні властивостей функцій перемикання оптимальних керуючих діянь. Аналіз ефекту від застосування запропонованих оптимальних релейних сигналів керування тяговою установкою показав, що при застосуванні САК з оптимальними релейними регуляторами тривалість перехідного процесу у випадку двигунів без пускових обмоток виявилась на 14% меншою в порівнянні з САК із лінійними регуляторами, а у випадку двигунів із пусковими обмотками - на 13.5% меншою, що доводить перевагу використання систем керування з оптимальними релейними регуляторами. Крім того виявлено, що такі системи автоматичного керування електроприводами тягових установок володіють астатизмом відносно моменту навантаження.
4
Korolev, S. A., I. G. Rusyak, V. A. Tenenev, A. V. Vagin, and M. N. Beloborodov. "Investigating the Influence of Dynamic Characteristics of a Moving Carrier on the Accuracy of Shooting." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (October 11, 2018): 103. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-103-109.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе приводится математическая модель механической системы подвижного носителя, позволяющая учесть движение и вибрации вертолета, а также взаимное влияние системы «вертолет - вооружение». Механическая система «вертолет - вооружение» представляется в виде совокупности материальных точек: жесткая оболочка (корпус вертолета), подвижные материальные точки, приводящие к вибрациям (винты и турбины) и покидающие систему (снаряды и ракеты). Система уравнений движения в подвижной системе координат записывается в векторной форме относительно суммарного импульса и кинетического момента механической системы. Ориентация подвижной системы координат определяется с помощью направляющих косинусов. Для источников вибраций (винты и турбины) амплитуда и частота колебаний определяются на основе экспериментальных данных. Для материальных точек, соответствующих боеприпасам, характеристики движения определяются законами движения снаряда в стволе (ракеты по направляющей пусковой установки). Система дифференциальных уравнений движения решается численно методом Рунге - Кутта - Вернера 6-го порядка точности с контролем погрешности интегрирования. По результатам моделирования механической системы подвижного носителя рассчитываются начальные условия стрельбы в моменты выстрелов. Траектория движения снарядов и ракет рассчитывается на основе разработанной методики решения задачи внешней баллистики при стрельбе с подвижного носителя. Представлены результаты исследования разброса снарядов и ракет при стрельбе очередью в зависимости от параметров движения подвижного носителя и режима стрельбы.
5
Omelchenko, Evgenii Ya, Aleksei B. Lymar, Vasiliy O. Tanich, and Mikhail Yu Petushkov. "Reducing of Value of Starting Current and Moment of Asynchronous Motor with Squirrel Cage Rotor Using Phase Voltage Sequence." Electrotechnical Systems and Complexes, no. 2(47) (June 26, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.18503/2311-8318-2020-2(47)-47-54.
Повний текст джерела
6
Шейкус, А. Р. "Математичне моделювання динамічних режимів процесу ректифікації при застосуванні рухливих керуючих впливів". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 55–67. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1600.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення якості керування об'єктами з розподіленими параметрами, до яких відноситься процес ректифікації, можливо досягти використанням рухливих впливів. Відомо, що переміщення за висотою колони точки подання живлення або перерозподіл даного потоку між двома контактними пристроями апарату дозволяє забезпечити недосяжні традиційним керуванням техніко-економічні показники стаціонарних режимів. При цьому перехідні процеси в колоні при використанні рухливих впливів залишалися недослідженими.
У статті розроблено математичну модель динаміки процесу ректифікації, що враховує рухливі керуючі впливи, а також досліджено особливості динамічних режимів роботи колони при їх використанні. В моделі передбачено можливість реалізації різних за формами і інтенсивностями збурень і керуючих впливів за декількома каналами одночасно або у визначені моменти часу. Модель дозволяє проводити розрахунки процесів багатокомпонентної і складної ректифікації, може використовуватися при моделюванні пускових режимів.
Процес ректифікації внаслідок використання рухливих впливів виходить зі стану динамічної рівноваги. Встановлено, що новий стаціонарний режим досягається регулюванням тиску наверху колони, рівнів в ємностях для збору кубового залишку і дистиляту. Запропоновано використання ПІД-регуляторів з впливами на витрати холодоагенту в конденсатор і продуктів поділу. Динамічна модель процесу доповнена описом даних контурів автоматичного регулювання.
З використанням розробленої моделі проведено обчислювальні експерименти на прикладі колони для поділу суміші метанол-вода. Доведено, що перехідні процеси при використанні рухливих керуючих впливів на процес ректифікації характеризуються допустимими показниками якості.
7
Belousov, Aleksey, and Viktor Meshcheryakov. "Reducing the Values of Initial Current and Torques of a Two-Phase Induction Motor Due to Delays of Phase Voltages." Electrotechnical Systems and Complexes, no. 4(49) (December 28, 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.18503/2311-8318-2020-4(49)-42-48.
Повний текст джерела
8
Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.
Повний текст джерелаАнотація:
Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.
9
Гринек, А. В., А. М. Фищенко, И. П. Бойчук, Д. Н. Перелыгин, and Н. В. Савостеенко. "Finite element simulation of marine generators." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 4(50) (December 17, 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2020.50.4.103.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрено численное моделирование синхронного генератора. Описана последовательность создания геометрической модели. Представлены результаты численного моделирования статической и динамической задачи. Получены временные осциллограммы потокосцепления, фазных токов и напряжений, сил и моментов. На их основании получены частотные характеристики заданного генератора на холостых режимах. С помощью вейвлет-преобразования проведен анализ переходного процесса. Исследование показало, что существует три частотные области: область нарастания скорости, достижение критической скорости и выход на установившийся режим. Анализ коэффициентов вейвлет-преобразования исследуемого сигнала дал информацию об энергии, содержащейся в соответствующих частотных составляющих ряда. Данная численная модель дает возможность идентифицировать спектры напряжений, токов, сил и моментов, соответствующих механическим и электромагнитным дефектам. Показана возможность диагностирования дефектов генератора, обусловленного эксцентриситетом ротора, с помощью модельного исследования на пусковых режимах. Наличие эксцентриситета ротора приводит к появлению гармонической составляющей в спектре силы большой амплитуды с максимальным значением на низкой частоте. The sequence of creating a geometric model is described. The results of numerical simulation of static and dynamic problems are presented. Time oscillograms of flux linkage, phase currents and voltages, forces and moments were obtained. The analysis of the transient process is carried out using the wavelet transform. The study showed that there are three frequency ranges: the area of increasing speed, reaching critical speed and reaching steady state. Analysis of the wavelet transform coefficients gave information about the energy, which is contained in the corresponding frequency components of the series. This numerical model makes it possible to identify the spectrum of voltages, currents, forces and moments corresponding to mechanical and electromagnetic defects. The possibility of diagnosing the eccentricity of the rotor using a model study in starting modes is shown. Eccentricity leads to the appearance of a harmonic component in the power spectrum with a large amplitude with a maximum value at a low frequency.
10
Яшин, Антон Николаевич, та Марат Ильгизович Хакимьянов. "УРАВНОВЕШЕННОСТЬ УСТАНОВОК СКВАЖИННЫХ ШТАНГОВЫХ НАСОСОВ НА ОСНОВЕ АНАЛИЗА ВАТТМЕТРОГРАММ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 8 (22 серпня 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/8/3303.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Значительная часть фонда нефтедобывающих скважин нашей страны эксплуатируется установками скважинных штанговых насосов. В качестве приводов установок скважинных штанговых насосов используются низкоскоростные асинхронные электродвигатели с повышенным пусковым моментом. Электродвигатели таких установок работают в недогруженном по мощности режиме с циклически изменяющейся нагрузкой. Такие режимы отрицательно влияют как на работу самих электродвигателей, так и на электрическую сеть. Ухудшаются энергетические характеристики двигателей, такие как коэффициент полезного действия и коэффициент мощности. Балансировка установок скважинных штанговых насосов путем регулирования грузов противовесов позволяет сделать нагрузку более равномерной, улучшив режимы работы приводов и снизив расход электроэнергии. Однако оценить сбалансированность работающих установок достаточно сложно, так как скважины обычно не оборудованы датчиками для измерения ваттметрограмм и оценки сбалансированности. На месторождениях часто балансировку проводят при помощи обычных мультиметров с токовыми клещами. Поэтому важно оценить влияние сбалансированности насосных установок скважин действующего фонда на потери электроэнергии. Цель: исследовать скважинные насосные установки действующего фонда с точки зрения сбалансированности; определить, какая часть фонда скважинных насосных установок является сбалансированной, какой коэффициент неуравновешенности имеют другие скважины; оценить влияние сбалансированности установок скважинных штанговых насосов на потребление электроэнергии; сделать выводы о перерасходе потребления электроэнергии в результате недостаточной сбалансированности. Объекты: нефтедобывающие скважины, скважинные штанговые насосные установки, асинхронные электроприводы. Методы: статистический анализ ваттметрограмм; математические методы анализа ваттметрограмм с определением среднего значения потребляемой мощности, коэффициента неуравновешенности, потенциала энергосбережения. Результаты. Установлено, что сбалансированными можно считать только 2 % скважинных насосных установок. При этом 35 % скважинных насосных установок имеют коэффициент неуравновешенности хуже 0,5. Показано отрицательное влияние недостаточной балансировки установок скважинных штанговых насосов на потребление электроэнергии. В результате доуравновешивания энергопотребление приводов скважинных насосов может быть снижено более чем в 2 раза при сохранении объемов добычи.
Дисертації з теми "Момент пусковий"
1
Семічаснова, Н. С. "Фактори впливу на пусковий момент гідроприводів обертального руху". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25587.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання підвищення функціональної надійності запуску гідроприводів мобільних машин, які працюють у важких експлуатаційних умовах залишається актуальним.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25587
2
Плюгін, Владислав Євгенович, Лариса Василівна Шилкова та Дмитро Васильович Потоцький. "Аналіз динамічних режимів високошвидкісних частотно-керованих асинхронних двигунів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27512.
Повний текст джерела
3
Любарський, Борис Григорович, та Євген Сергійович Рябов. "Методика проектування тягового безредукторного приводу на основі індукторного двигуна з аксіальним магнітним потоком". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5327.
Повний текст джерела
4
Гринь, Д. О., та Віктор Петрович Шайда. "Аналіз шляхів покращення техніко-економічних показників двигуна постійного струму 2П2К". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26364.
Повний текст джерела