Добірка наукової літератури з теми "Модернізація устаткування"

У статті розглянуто загальні напрями та методи фінансової діяльності лісових підприємств, представлено комплекс модернізованих заходів, що забезпечують розвиток економіки. Модернізація лісових підприємств включає у себе ефективну податкову систему, достатні обсяги інвестування. Нині переважна більшість технічного устаткування лісових підприємств є застарілою, що потребує негайного оновлення новітніх технологій та якісного обладнання. Це дасть змогу бути конкурентоспроможним у ринкових умовах, збільшити ринки збуту, що, своєю чергою, дасть змогу підвищити фінансові результати. Загалом модернізація будь-чого базується на якісній еволюції, переході від традиційного до сучасного, оновленні відповідно до вимог сьогодення. Конкурентоспроможність продукції підприємства є важливим чинником створення необхідних умов для проведення модернізації. Тому конкурентоспроможність продукції – це сукупність її якісних, споживчих властивостей, що становлять інтерес для споживача, відрізняють її від іншого товару-аналога та дають змогу конкурувати на конкретному ринку збуту. Відомо, що конкурентоспроможність продукції залежить від низки чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку. Для прискорення модернізації лісових підприємств потрібне здійснення заходів, спрямованих на концентрацію інвестиційних ресурсів для реалізації їхніх інвестиційних та інноваційних програм і проєктів. Вони повинні бути спрямовані на технічне переоснащення тих виробничих підрозділів підприємств, які є визначальними у виготовленні продукції з інноваційним наповненням. Структурна модернізація та зростання національної конкурентоспроможності належать до головних пріоритетів соціально-економічного реформування України. Модернізація підприємств повинна здійснюватися з урахуванням зовнішнього попиту на відповідні товари та послуги. Відповідно, це дасть змогу повернути втрачені та захопити нові ринки збуту через задоволення їх попиту на інноваційну продукцію. Вистояти і випередити конкурентів – це діяти зовсім по-іншому, а саме за допомогою модернізації виробничої діяльності на основі інновацій.

Метою дослідження є вивчення сучасного стану програмного забезпечення й розробки дистанційних лабораторних робіт з фізики. Задачами дослідження є розробка новітніх віртуальних лабораторних робіт (ВЛР) з фізики із використанням Інтернет-технологій. Об’єктом дослідження є лабораторний практикум, спрямований на: а) експериментальне підтвердження теоретичного лекційного матеріалу, поглиблене вивчення й розуміння фізичних явищ; б) прищеплювання навичок самостійної роботи з вимірювальними приладами, лабораторним устаткуванням; в) набуття елементарних дослідницьких компетентностей – проведення вимірювань, обробка результатів вимірювань, оформлення результатів досліджень. У зв’язку з тим, що в останні роки спостерігається істотна модернізація лабораторного устаткування у ВНЗ, повсюдний перехід на комп’ютерні системи вимірювань та упровадження Інтернет-технологій проведення теоретичних і лабораторних занять, нами був розроблений ряд ВЛР, що використовують сучасні програмні ресурси. Метою створення розглянутих робіт було прищеплювання навичок роботи з вимірювальними приладами, самостійне проведення вимірювань і розрахунків кожним студентом, можливість виконати дослідження з теми роботи шляхом зміни початкових умов системи й аналізу їх впливу на поведінку системи. Предметом дослідження є вивчення впливу варіювання «зовнішніх» параметрів на поведінку системи. Як правило, наявні лабораторні роботи дозволяють проводити вимірювання для одного певного випадку, не дозволяючи змінювати параметри системи. ВЛР саме й здатна позбавити від обмежень реальних установок і проводити дослідження, варіюючи параметри системи в розумних межах, виявляти «зовнішні» впливи на систему, які в реальній установці призвели б до її істотної модернізації. У даній роботі йдеться про ВЛР, розроблені з використанням LabVIEW, що використовуються у навчальному процесі. Результати дослідження: створення дистанційного практикуму ВЛР з фізики на базі програмного продукту LabVIEW для систем збору даних, їх аналізу, опрацювання та візуалізації суттєво підвищує ефективність навчального процесу.

В статті розглянуто питання підвищення екологічної безпеки технічних систем шляхом вдосконалення їх технічного сервісу. Розглянуто вплив комплексу заходів з техніного обслуговування обладнання на надійність функціонування технічних систем. Приділена увага питанням модернізації технологічного устаткування, що забезпечує поліпшення властивостей системи в жорстких умовах існуючої конструкції. Представлено досвід модернізаціїї електродвигунів шляхом застосування магніторідинних герметизирующих комплексів. Запропоновано варіант модернізації підшипникових вузлів насосних та компресорних агрегатів шляхов формування комплексних електроіскрових покриттів на елементах підшипників ковзання.

Мета. Аналіз та обґрунтування основних напрямів підвищення якості волокнистоїпродукції і розробка рекомендацій щодо забезпечення ефективного управління процесом їївиробництва.Методика. Загальною методологічною основою дослідження стали науковінапрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері виробництва та управління якістю.Для досягнення мети роботи використано низку загальнонаукових і спеціальних методівдослідження: логічного узагальнення, системного підходу та теоретичного пошуку.Результати. За останнє десятиліття парк технічного устаткування ллянихпідприємств практично не поновлювався, а лише зменшувався, що не сприяє покращеннюякості продукції. Капіталовкладення в дану галузь практично не відбувається, непроводиться розробка нового типу обладнання, модернізація та впровадження новихтехнологій здійснюється з певною затримкою в часі, що не приводить до бажанихпозитивних результатів. Якість переробки луб'яних культур безпосередньо впливає наефективність діяльності підприємства. Високий рівень якості переробки луб’яних культурзабезпечує зростання рентабельності та конкурентоспроможності вітчизнянихпідприємств в умовах ринкової економіки.У статті розглянуто питання пошуку шляхів підвищення об’ємів виробництва іякості лляної продукції. Визначено риси існуючої на сьогоднішній день структурної схемивиробництва лляної продукції в Україні з метою розробки адекватних сценаріїв їїподальшого розвитку.Проаналізовано використання підвищення кваліфікації та підтвердженнякомпетентності персоналу для поліпшення якості товарів. Проаналізовано якісніпоказники луб’яної сировини та продукції. Проаналізовано вплив людського фактору на ефективність технологічних процесів переробки луб’яної сировини. Опрацьованотеоретичні питання напрямків отримання якісної лляної сировини. Отримані даніпоказують, що для сталого розвитку ринку продукції України, підвищення їїконкурентоспроможності доцільно використовувати принципи формування асортиментутоварів на основі льоновмісних матеріалів. Таким чином, удосконалено науковий підхідвирішення теоретичних і практичних питань одержання лляного волокнистого матеріалу,який на противагу існуючим, дозволяє покращити якість волокна.Наукова новизна. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті роліелементів системи управління якістю у підвищенні рівня виробництва волокнистоїпродукції.Практична значимість. Організація промислового переробного комплексу длялуб’яної сировини в Україні дозволить відновити роботу багатьох промисловихпідприємств шляхом використання високоякісної дешевої вітчизняної сировини зі стебеллуб’яних культур, що може досить ефективно вплинути на економічну стабільністькраїни в цілому.

Розглянуто спосіб підвищення надійності й безпеки експлуатації РУ АЕС з ВВЕР-1000 в разі аварії з течею 1-, 2-го контура за допомогою струменевих розпилювачів-охолоджувачів без прямого зрошування устаткування реакторної установки від спринклерних пристроїв за рахунок модернізації штатної спринклерної системи. Наведено схему й опис пропонованого способу. Представлено результати розрахункового аналізу зниження тиску в гермооб’ємі РУ АЕС для серійних енергоблоків ВВЕР-1000/В-320 і блоків «малої» серії ВВЕР-1000/В-302 на прикладі аварійної ситуації на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС.

Сучасне устаткування дозволяє регулювати лише безпосередньо температуру сопла (температуру друку пластику), не враховуючи при цьому температуру зовнішнього середовища. Відомо, що більшість моделей принтерів мають відкриті корпуси і виріб може охолоджуватись нерівномірно. Ймовірність отримання браку як за якісними характеристиками поверхонь, так і за формою зростає. Описана нами пропозиція модернізації конструкції принтера дозволить оптимізувати весь процес друку. Зменшення або усунення необхідності пост-обробки деталі, дозволить зменшити час повного циклу її виготовлення і знизить її кінцеву вартість. Уникнення ж помилок на етапі виготовлення прототипу, виключать можливість прихованих помилок після запуску виробу в серію.У статті, з метою пошуку оптимальних параметрів покращення якості деталі, визначається, яким чином підтримання мікрокліматичних умов в зоні друку впливає на параметри якості деталі. Встановлено, що на якість крупногабаритних виробів, виготовлених методом FDM друку, суттєво впливають процеси підтримання температурних режимів. Результатом дослідження окреслено шляхи усунення недоліків друку, зокрема шляхом модернізації принтера.

У статті наведено результати розрахунково-аналітичної оцінки впливу конструкції верхнього продувального пристрою на основні техніко-економічні показники процесу виплавки сталі в кисневих конвертерах з донною подачею нейтрального газу. Проведення комплексної економічної оцінки базувалося на сумуванні відхилення відносних витрат виробництва, що пов’язані з забезпеченням виплавки залізовуглецевого напівпродукту (вартість основних шихтових матеріалів), без врахування вартості модернізації основного технологічного устаткування. За результатами проведених досліджень встановлено, що при використанні класичної конструкції верхньої кисневої фурми нижча теплота згоряння конвертерного газу складає 10 МДж/м3. У порівнянні з класичною конструкцією двоярусна, двоконтурна та триярусна фурми забезпечують зниження нижчої теплоти згоряння конвертерного газу на 8,5, 4,4 та 27,1 % відн. відповідно. При компенсації зниження теплоти згоряння димових газів за рахунок використання природного газу та врахування усіх основних параметрів технологічного процесу виплавки сталі економія складає 3,23 $ США / т сталі для двоконтурної, 6,81 $ США / т сталі – для двохярусної та 11,61 $ США / т сталі – для трьохярусної конструкції фурм у порівнянні з використанням класичної конструкції.

Досліджено продовольчу безпеку країни в умовах кризи. Ос- новними загрозами продовольчої безпеки України можна вважати політичні загрози, перевищення порогового рівня імпорту, диспропорція цін на про- довольчому ринку, слабкий платоспроможний попит населення, слабороз- винена система аналізу, оцінки і прогнозування динаміки розвитку агро- продовольчого ринку. Для підвищення рівня продовольчої безпеки країни необхідною умовою є державна політика, здатна забезпечувати стабільний розвиток вітчизняного агропромислового комплексу на тлі ризиків і загроз. Визначено головні ризики, що загрожують стану продовольчої безпеки України в найближчій перспективі, а саме: збільшення частки посівних площ під технічні культури, що веде до зменшення частки посівних площ під про- довольчі культури; відсутність аналогів імпортного устаткування і, як наслі- док, зниження темпів модернізації ряду галузей агропромислового комплек- су; недостатня розвиненість інфраструктури транспортування, руху товару і зберігання харчової продукції; макроекономічні чинники й коливання ва- лютного курсу; зростання цін на матеріально-технічні засоби та енергоресурси; епізоотичні ризики, вияв яких найбільш імовірний у разі виникнення та поширення в країні осередків особливо небезпечних і карантинних хвороб тварин, пов’язаних у тому числі з імпортованими тваринами — переносни- ками збудників хвороб або з переміщенням збудників хвороб з території су- міжних держав. Зроблено висновок, що забезпечення продовольчої безпеки — це повне самозабезпечення, або підтримання критичного мінімуму рівня виробни- цтва. Виявлені ризики продовольчої безпеки формують загрози, здатні при- звести до недотримання граничних критеріїв продовольчої безпеки. Для забезпечення стійкості економічного розвитку потрібна реалізація заходів державного регулювання, спрямованих на стабілізацію та підтримку продо- вольчої безпеки країни.

Дедалі частіше в літературі зустрічаються поняття локальних електричних мереж або microgrid. Сучасні локальні електричні системи (ЛЕС) України є складовою частиною розподільних електричних мереж енергопостачальних компаній. Локальна електрична мережа являться розподільною електричною мережею або її частиною, в якій в якості джерел енергії використовуються джерела розосередженого генерування, що використовують нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії. Дослідженням показників якості електричної енергії в ЛЕС присвячені роботи як багатьох вітчизняних, так і іноземних вчених. Всі вони акцентують увагу на тому, що напруга у вузлах мережі з ВДЕ під час експлуатації може бути меншою або більшою граничних допустимих значень. Так само гармонійні складові струмів і напруг – можуть мати понаднормовані відхилення. Відомо, що в електричних мережах 3–35 кВ з ізольованою нейтраллю відбуваються процеси, які негативно позначаються на роботі електромагнітних пристроїв. Наприклад, середній термін служби трансформаторів напруги (ТН) часто не перевищує 3–5 років. До причин, які викликають пошкодження електрообладнання, можна віднести ферорезонансні перенапруги, комутаційні перенапруги, перехідні процеси, зміщення нейтралі, наявність постійної складової магнітного потоку в ТН при автоколивальних процесах в мережі. Значна кількість пошкоджень обладнання в мережах з ізольованою нейтраллю викликана ферорезонансом. Це явище викликає перенапруги або надструми, на вплив яких обладнання не розраховане і від яких воно не захищене. Крім того, ферорезонанс виникає частіше, ніж інші види впливів. Він особливо небезпечний тим, що може тривати довго. Показано, що підвищення надійності енергетичного обладнання є засобом підвищення надійності електропостачання споживачів. Це потребує розбудову та розвиток гібридних мереж з одночасним забезпеченням реконструкції і модернізації вже існуючого електроенергетичного устаткування ОЕС України та використання в його структурі відповідних засобів контролю основних контрольно-діагностичних параметрів.

Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.

Виконано визначення електричних навантажень, параметрів і характеристик електропостачання об'єкта. Проведено розрахунок потужності силових трансформаторів, уставок і вимикаючої здібності апаратів захисту. В результаті модернізації замінено силові трансформатори, масляні вимикачі на вакуумні; на стороні 110 кВ встановлено елегазові вимикачі і роз'єднувачі; встановлено заземлюючі дугогасильні реактори і ОПН, проведено розрахунок освітлювальної мережі розподільчого пристрою. Проведено техніко-економічне обґрунтування доцільності реконструкції, а також розглянуті і проаналізовані заходи з охорони навколишнього середовища та заходи безпеки при оперативному обслуговуванні підстанції.