Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Модель Ментера"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Модель Ментера".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Модель Ментера"
1
Мерзляк, Алина Вадимовна. "Роль информации и стратегии в моделях управления цепями поставок: референтные модели лучших практик, Ментцера, GSCF, CPFR, SCOR". Russian Journal of Entrepreneurship 16, № 22 (30 листопада 2015): 4099. http://dx.doi.org/10.18334/rp.16.22.2115.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены альтернативные SCOR-модели, широко известной в России, референтные модели других специалистов в области управления цепями поставок. К таким моделям относятся модель Ментцера (Mentzer), GSCF, CPFR, которые в России малоизвестны и практически не распространены. Также рассмотрена новая, 11-ая версия SCOR. Одной из задач статьи было познакомить более широкий круг читателей с данными моделями и оценить в них место информационного и стратегического контура. Как результат, выявлены роль информации и стратегии в рамках различных референтных моделей и отслежены различия между ними. Статья адресована исследователям и специалистам в области логистики и управления цепями поставок, а также может быть полезна исследователям и специалистам в области информационного и стратегического менеджмента.
2
Довженко, Т. О., І. А. Небитова та В. О. Шишенко. "РОЛЬ МЕНТОРСТВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 77–87. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито роль менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Метою дослiдження є теоретичне обґрунтування ролі менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Використано загальнонаукові (аналіз, узагальнення), порівняльно-зіставний і прогностичний методи наукового пізнання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено суть понять: «наставництво», «менторство», «ментор», «менти», «коуч», «тьютор», «фасилітатор». Зазначено ступені наставництва: I ступінь – педагог-ментор; II ступінь – педагог-тьютор; III ступінь – педагог-коуч; IV ступінь – педагог-фасилітатор. Проаналізовано закордонний досвід впровадження менторства в систему освіти. Визначено переваги менторства для педагога-ментора у ЗВО а саме: менторство допомагає досвідченому викладачеві побачити й окреслити нові перспективи в сфері власної педагогічної діяльності; при успішному здійсненні цих функцій ментор відчуває свій внесок у систему професійної адаптації менти, отримує задоволення від спілкування; справжній педагог завжди має прагнути до самовдосконалення; виконання функцій ментора може допомогти в розвитку професійної кар’єри педагога, підвищення його кваліфікації, сприяє зростанню довіри до нього в педагогічному колективі ЗВО. Охарактеризовано найбільш оптимальні моделі взаємодії, до яких повинен прагнути ментор у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи: спілкування-корекція (спрямоване на виконання діагностичної функції ментором); спілкування-підтримка (доречне у ситуаціях, коли необхідно допомогти підопічним у вирішенні складних ситуацій); спілкування – зняття психологічних бар’єрів (передбачає володіння ментором технологією спілкування на досить високому рівні). Визначено роль менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи під час педагогічної практики. Окреслено переваги і недоліки застосування методу менторства у ЗВО. Доведено, що менторство позитивно впливає як на освітній процес, так і на професійну підготовку майбутніх педагогів. Дружні стосунки, психолого-педагогічна підтримка, стимул до професійного розвитку і самовдосконалення є запорукою успішних менторських взаємин.
3
Иванов, К. А., та Ал В. Редька. "ТЕПЛОВОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ РАБОТЫ 1,4КВТ ИМПУЛЬСНОГО УСИЛИТЕЛЯ МОЩНОСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ МОДЕЛИ ТУРБУЛЕНТНОСТИ МЕНТЕРА-ЛАНГТРИ В ОРИГИНАЛЬНОЙ ПРОГРАММЕ ALICEFLOW". Nanoindustry Russia 14, № 7s (3 жовтня 2021): 391–92. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.391.392.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается верификация реализованной в оригинальной программе AliceFlow [1] модели ламинарно-турбулентного перехода Ментера - Лангтри [2] с четырьмя уравнениями переноса для расчета турбулентных характеристик. Производится сравнение программы AliceFlow с программой ANSYS Icepak на примере расчета задачи воздушного охлаждения модуля с тепловой мощностью 1,4 кВт при использовании модели турбулентности Ментера-Лангтри.
4
ВОРОЖБІТ-ГОРБАТЮК, В. В., А. В. БОЯРСЬКА-ХОМЕНКО та С. О. ДОЦЕНКО. "ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МЕНТОРИНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – конкретизувати специфіку формування предметно-методичної компетентності вчителя на при- кладі розробленого проєкту менторського супроводу індивідуальної траєкторії особистісного та професійного розвитку здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Дослідження здійснено відповідно до особис- тісного і компетентнісного підходів. Використано групу теоретичних методів: аналіз нормативного забезпечення освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти – для визначення актуальності теми, практичні методи: спостереження, вивчення освітньої документації, розроблення педагогічного сценарію, SWOT-аналізу – для кон- кретизації дефініцій, карти проєкту і програми формування предметно-методичної компетентності вчителя. Подано визначення менторингу у закладі освіти як особливого виду педагогічного партнерства. Це партнер- ство поєднує досвідченого фахівця – ментора і здобувача певного рівня вищої педагогічної освіти (менті), коли останній прагне набути відповідного досвіду професійної діяльності. Менторинг – це практична співпраця, спря- мована на успіх менті. Передбачає чіткі хронологічні межі, обов’язковий зворотній зв’язок, добір актуальних для менті способів конструктивних моделей дій для досягнення поставленої мети. Предметно-методична компетент- ність вчителя – комплексна здатність знати і використовувати у професійній діяльності систему наукових і мето- дичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, уміння проводити навчальні заняття ефективно. Результатом проєкту передбачено створення платформ онлайн-презентування авторських, колективних напра- цювань, живий підручник «Рівний рівному, або Навчаючись вчити», хендбуки для роботи інформаційно-консуль- таційного хабу «Ментор – менті».
5
Doroshkevych, K. O., M. M. Voronovska та I. Z. Salata. "Підходи до забезпечення менторингової діяльності на підприємствах". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 47–49. http://dx.doi.org/10.15421/40290409.
Повний текст джерелаАнотація:
Уточнено визначення та наведено основні сфери застосування менторингу (методу персоналізованого навчання та особливої системи відносин на підприємстві), які стосуються адаптації нових фахівців на робочому місці, оптимізування витрат часу на навчання і оцінювання менеджерами нових співробітників; впровадження інноваційних методів роботи на підприємстві; просування за кар'єрною ієрархією, цілеспрямованої підготовки керівників; зниження плинності кадрів тощо. Досліджено моделі менторингової діяльності підприємств: рефлексивну, "зустрічі у п'ятницю", "розкажи, покажи, зроби". Для їх результативного застосування можна використати компетентнісний, ситуаційний, системний підхід тощо. З метою поєднання цих підходів, створення ефективної і комплексної системи менторингової діяльності, інтегральної цілісності, що спрямована на ефективне управління підприємствами, рекомендовано процесно-структурований підхід до здійснення менторингу на підприємствах. Його складовими елементами визначено: ментора і менті як представників керуючої та керованої підсистем, процес менторингової діяльності, що спрямований на реалізацію функцій розвитку компетенцій, особистісного розвитку та розвитку відносин; порядок менторингу та його програму (містить систему стимулювання для ментора та менті; критерії обрання ментора; порядок менторингових сесій; ключові компетенції, які повинні бути набуті).
6
ВОРОЖБІТ-ГОРБАТЮК, Вікторія, Людмила ЗЕЛЕНСЬКА та Олена КАРАСЬОВА. "МОЖЛИВОСТІ МЕНТОРИНГУ В ФОРМУВАННІ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ІННОВАТОРА". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори конкретизували методологічні і процесуальні аспекти менторингу. Автори визначили актуальність використання менторингу в професійному становленні учителя-інноватора. У статті виділено методологічний базис менторингу в формуванні предметно-методичної компетентності вчителя-інноватора: гуманістичний, транспаритетний, партисипативний, емерджетний, праксеологічний, неологічний підходи. На підставі аналізу професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» охарактеризовано предметно-методичну компетентність учителя як комплекс здатностей опанувати і використовувати в професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, умінь проводити заняття ефективно, досягати програмних результатів навчання. У статті визначено групи компетентностей ментора, якими може послуговуватися учитель-інноватор: організаторські (планування особистого прогресу менті, аудит витрат часу, координація роботи команди/ оточення менті); психологічні (активація внутрішньої мотивації менті, розвиток самосвідомості, ідентифікація сил і слабких сторін менті, критичне мислення й уміння точно оцінювати переваги і ризики), партнерства (уміння надавати підтримку, якої потребують, отримувати задоволення від допомоги іншим, ентузіазм, експертність в конкретній галузі). Презентовано умови успіху роботи педагога-ментора, а саме: відсутність упереджень і оцінних суджень, готовність і можливість витрачати час, лаконічні доступні правила спілкування, дедлайн ключових завдань, довіра, повага, вимоглива любов, незаперечна віра в менті, орієнтування на успішний результат, психоемоційна стабільність, здатність учитися на помилках і виходити за межі стереотипів навчального процесу. Авторами розкрито перспективи методичного інструментарію ментора: павутина цілей і очікувань, шкала SMART-цілей, технологія шести капелюхів мислення Едварда де Боно, мозковий штурм, модель GROW, технологія активного слухання, ресурси дидактики епістолярного жанру, процедури матчінгу, елементи методики Волта Діснея, технологія торта, принцип паротяга, живий підручник, handbook.
7
Любомиров, Я. М. "Гидроупругое моделирование – эффективный инструмент разработки композитных лопастей судовых движителей". Transactions of the Krylov State Research Centre S-I, № 1 (28 грудня 2022): 92–97. http://dx.doi.org/10.24937/2542-2324-2022-1-s-i-92-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Объектом исследования являются композитные лопасти судовых движителей. Цель работы – обоснование возможности применения методов гидроупругого моделирования для оценки статических и динамических характеристик слоистых композитных лопастей, содержащих слои вязкоупругого полимера. Гидроупругое моделирование выполняется на основе совместного решения двух связанных систем уравнений, описывающих гидродинамику и упругое (вязкоупругое) деформирование композитной лопасти в каждый момент времени. Гидродинамика турбулентного течения вращающейся лопастной системы описывается нестационарными осредненными по Рейнольдсу уравнениями Навье-Стокса, замыкаемыми с помощью SST-модели Ментера. Предельные состояния композитных лопастей определяются для максимальной гидродинамической нагрузки путем сравнения всех элементов тензора напряжений в каждой точке конструкции с феноменологическим критерием прочности Цая-Ву. Приведены оценки достоверности результатов численного решения, выполненные путем сопоставления расчетных и экспериментальных значений собственных частот «мокрых» макетов судовых движителей с металлическими и композитными лопастями, а также путем сопоставления расчетных и экспериментальных значений кривых действия рассматриваемых лопастных систем. Разработан алгоритм оценки присоединенных масс воды для каждой формы собственных колебаний лопасти. Показано, что включение в состав композитной лопасти слоев вязкоупругого полимера сопровождается снижением уровней виброскоростей. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости учета конечной жесткости всех элементов судовых движителей (в первую очередь лопастей). Выявлена возможность значительного снижения уровней амплитуд резонансных колебаний судовых движителей за счет использования слоистых композитных лопастей, содержащих слои вибропоглощающего полимера.
8
Быкова, Арина Владимировна, Владимир Валерьевич Быков, Вениамин Абрамович Хазанов та Александр Исаакович Венгеровский. "Противовоспалительное и анальгетическое действие нового сложноэфирного производного индометацина". Экспериментальная и клиническая фармакология 83, № 6 (2 липня 2020): 8–13. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2020-83-6-8-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Сложный эфир индометацина и ментола (ИМЛ) при введении внутрь в дозе 12,5 мг/кг оказывает профилактическое противовоспалительное действие на моделях острого экссудативного воспаления, вызванного каррагенином, гистамином и серотонином, и хронического пролиферативного воспаления у крыс. При введении за 12 ч до каррагенина антиэкссудативное действие ИМЛ превосходит эффект индометацина на 36 % (p < 0,05), при введении ИМЛ за 8 ч до применения гистамина и серотонина — на 32 % (p < 0,05). Максимальная концентрация индометацина, освобождаемого при гидролизе ИМЛ, создается в плазме крови крыс через (8 ± 0,3) ч, а максимальная концентрация индометацина — через (4 ± 0,5) ч. ИМЛ тормозит развитие грануляционной ткани слабее индометацина на 25,6 % (p < 0,05), подавляет гипералгезию у мышей больше, чем индометацин на 16 % (p < 0,05), не повреждает слизистую оболочку желудка крыс и создает в ней концентрацию индометацина в 3,2 – 5,3 раза более низкую, чем та, которая возникает при применении индометацина (p < 0,05).
9
Симеуновић, Владо. "ПРОФЕСИОНАЛНИ СТАНДАРДИ И КОМПЕТЕНЦИЈЕ ПРОФЕСОРА РАЗРЕДНЕ НАСТАВЕ". Nova skola 9, № 1 (28 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.7251/nsk1401002s.
Повний текст джерелаАнотація:
Школовање наставничког кадра код нас траје углавномчетири године. Још увијек су на прилично традиционалан начин структурисанинаставни планови и програми који садрже релативно устаљен однос измеђуопштих и стручних предмета. Постоје покушаји да се истраже односи измеђуонога што се учи на факултетима и компетенција учитеља неопходних заваспитно-образовну праксу. Код већине наших аутора преовладава схватање датреба преузети ставове Европске уније о неопходним компетенцијама за рад унастави, што се може сматрати оправданим с обзиром на интегративне токове.Ова расправа је покушај да се у припреми наставника за рад у савременодимензионисаном наставном процесу уважавају најмање два става, и то: –капацитет да се систематски процијене основна знања и професионална праксапојединаца на основу широког спектра критеријума који долазе из праксе иистраживања, и – критички сагледа приступ иновацијама и професионалномусавршавању.Намеће се потреба за усвајањем професионалних стандарда који битребало да представљају одраз квалитета, што подразумијева све оно штонаставници знају, разумију, у шта вјерују и шта су способни да раде каостручњаци у својој области. У том циљу смо извршили истраживање у коме судиректори, педагози и ментори процјењивали компетенције учитеља у својимшколама на основу упитника који је састављен по моделу који предлаже Европскакомисија.
10
Максимовић, Јелена́́, та Александра́́ Јовановић. "САМОРЕФЛЕКСИЈА ОДЕЉЕЊСКИХ СТАРЕШИНА И ПЕРЦЕПЦИЈЕ УЧЕНИКА О УПРАВЉАЊУ ВРШЊАЧКИМ КОНФЛИКТИМА". НАША ШКОЛА 9, № 1 (10 січня 2020). http://dx.doi.org/10.7251/nsk2001097m.
Повний текст джерелаАнотація:
Одељењски старешина као модел и ментор у одељењу треба да својим поступцима помогне ученицима да превазиђу проблеме са којима се сусрећу у интерперсоналним односима са вршњацима. Разумевањем, активним слушањем, трагањем за решењима конфликти се могу разре- шити. У раду се бавимо компетенцијама одељењских старешина за во- ђење саветодавних разговора са ученицима с циљем разрешења вршња- чких конфликата, сагледаних на основу саморефлексијa одељењских ста- решина и перцепција ученика. Узорак чине 29 одељењских старешина и 721 ученик средње школе. За потребе истраживања конструисане су скале ИСКЗРВК1 и 2, намењене ученицима и одељењским старешинама, са димензијама: разумевање конфликта; активно слушање; решавање конфликта; емоционалне реакције. Одељењске старешине позитивније вреднују своју компетентност за разлику од ученика. Радни стаж одељењских старешина не утиче на саморефлексију о компетент- ности, док школски успех и изграђено поверење ученика утичу на њихову перцепцију компетентности одељењских старешина. Ученици бољег школског успеха и са изграђеним поверењем позитивније процењују оде- љењске старешине. Резултати указују на потребу постојања крити- чког пријатеља који ће помоћи одељењском старешини да постане објективнији, на потребу професионалног развоја с акцентом на раз- вијању социо-емоционалних компетенција, као и већу сарадњу са уче- ницима слабијег школског успеха.
Дисертації з теми "Модель Ментера"
1
Карпик, Анна Александровна. "Моделирование обтекания компрессорной решетки нестационарным трехмерным вязким потоком с изменением во времени". Thesis, НТУ "ХПИ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38213.
Повний текст джерела