Добірка наукової літератури з теми "Модель Scrum"

Работа посвящена исследованию возможности использования мобильных приложений для контроля качества городских улично-дорожных сетей и транспортного обслуживания населения. Производится анализ предметной области и дается обзор зарубежных и российских технических решений. На основе проведенного интернет опроса в среде Google Forms определяется степень востребованности приложения пользователями и определяется предпочтительный набор функций. Для разработки мобильного приложения на платформе iOS используется архитектура Clean Swift. В качестве базы данных выбирается облачный сервис Firebase Realtime DataBase. Разрабатывается графическая библиотека маркеров-критериев для оценки качества городских улично-дорожных сетей. В качестве модели жизненного цикла используется модель Scrum. Осуществляется разработка и тестирование приложения в среде Xсode на Swift 4.0. Приложение позволяет пользователю наносить на карту маркеры, отражающие соответствующие события, связанные с качеством улично-дорожной сети с учетом различных способов передвижения, городской среды, настроения и состояния здоровья окружающих людей и задавать бальную оценку событиям. Модуль для анализа данных написан на языках Python 3.6 и JavaScript с использованием библиотек flask, leaflet.js, pandas, geopy, folium. Модуль для анализа данных осуществляет обработку данных с Firebase Realtime DataBase с формированием детализированного отчета по всем событиям за анализируемый период. Также в процессе анализа данных осуществляется расчет критерия качества рассматриваемой области, адресная идентификация отмеченного события путем перевода gps-координат этого события в конкретный адрес, маркерной визуализацией всех событий за анализируемый период на карте с помощью библиотеки leaflet.js, а также оценкой качества уличнодорожной сети с использованием тепловых карт. Производится тестирование приложения в среде дистрибуции TestFlight и апробируется работоспособность системы на примере оценки качества городской улично-дорожной сети Санкт-Петербурга. Обозначаются ориентиры дальнейшего развития разработанного инструментария в составе интеллектуальных транспортных систем и Smart City.

Анотація. Предметом дослідження даної статті є методології управління ІТ-проєктів. Мета роботи – проведення огляду сучасних механізмів управління ІТ-проєктів задля з’ясування підходу до оптимізації (раціоналізації) процесу оцінювання вартості ІТ-проєкту. В статті вирішуються такі завдання: аналіз стандартів, концепцій та підходів до управління ІТ-проєктами, розгляд критеріїв вибору підходящої методології для того чи іншого проєкту. Використовуються такі методології: Waterfall (каскадна модель), Agile, Scrum, Kanban, Гібридна та Спіральна методологія. Отримано наступні результати: Визначено, що методології управління ІТ-проєктами можна розділити на традиційні (каскадні) та гнучкі, а всі інші — їх комбінації. Розкрито сутність Waterfall методології, Agile, Scrum, Kanban, Гібридної та Спіральної моделі. Позначено, для яких ІТ-проєктів більш за все підходить кожна з них. Проведено аналіз національних стандартів в області управління ІТ-проєктами. Визначено, що відповідно до діючого Державного стандарту «Інформаційна технологія» створення ІТ-проєкту як автоматизованої системи зводиться до восьми послідовних стадій: формування вимог, розробка концепції, технічне завдання, розробка ескізного проєкту, технічний проєкт, розробка робочої документації, введення в дію, супровід. Цей Держстандарт, як інші, вже застарів та не охоплює всіх аспектів управління проєктами, як от, наприклад, вартістю. Досліджено міжнародні еталони управління ІТ-проєктами: IPMA (Individual Competence Baseline), Prince 2 (PRoject IN Controlled Environments 2), P2M (Project and Program Management for Enterprise Innovation), керівництво до зводу знань з управління проєктами (PMBOK), керівництво до зводу знань з інженерії програмного забезпечення (SWEBOK), керівництво до збору знань з бізнес-аналізу (BABOK). Проілюстровано взаємодію керівництв збору знань в формуванні методології управління вартістю ІТ-проєктів та визначено, що саме на перетині керівництв до збору знань з управління проєктами, інженерії програмного забезпечення та бізнес-аналізу формується методологія управління вартістю ІТ-проєктів. В межах огляду стандартів управління ІТ-проєктами, виділено, що для корпоративного управління ІТ-проєктами можуть бути обрані окремі стандарти через складність узгодження їх між собою. Висновки: За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що методології управління ІТ-проєктів є незамінними інструментами для реалізації успішних ІТ-проєктів. Вибір залежить від особливостей проєкту та його команди і будь-яка методологія має бути адаптована під конкретний проєкт – універсальних підходів не існує.

Проаналізовано та описано роль членів командного проєкту за методологією Scrum. Зосереджено увагу на важливості проєктування, як одного з основних етапів життєвого циклу розробки програмного забезпечення. Висвітлено основні моменти процесу реалізації етапу проєктування в програмному середовищі Visual Studio на базі Team Foundation Server з використанням шаблону Scrum. Це дає змогу відтворити всі характерні для Scrum-команди артефакти та візуалізувати процеси вирішення поставлених задач, а за допомогою UML-діаграм отримати необхідні моделі для проєктування роботи команди.

В статті розглядається сутність проектної діяльності. Виокремлено особливості та недоліки класичної каскадної моделі управління проектами. Подано характеристику інноваційних методів управління проектами: Scrum, Agile, Lean, Kanban. Наведено їх сутність, переваги та особливості використання. Запропоновано пріоритети при виборі того чи іншого методу управління проектом, зокрема в певній галузі, у відповідності до вимог клієнта, команди та наявних ресурсів підприємства.