Добірка наукової літератури з теми "Мовні курси"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мовні курси".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мовні курси"
1
Пастирська, І. Я. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЇ ДИСЦИПЛІН". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що інтеграція як один з найважливіших засобів досягнення єдності повинна оптимально використовуватись у процесі навчання. Проблема цілісності знань є необхідним компонентом формування змісту освіти. Інтегративний підхід до викладання дисциплін натепер переходить від узгодження змісту освіти до глибокої взаємодії, обґрунтованої інтеграції знань, умінь та елементів мислення майбутнього фахівця. Проблема інтеграції змісту дисциплін досліджувалася хоча і широко, однак доволі однобічно. Зауважено, що засвоєння учнями наявної натепер системи і сукупності знань з основ наук є далеко не повним завданням школи. У статті акцентовано увагу на тому, що оволодіння мовою не є головною метою, самоціллю, а лише засобом у розумінні взаємозв’язків і взаємодій мови з іншими дисциплінами, оскільки мовні інтегровані курси реалізовують системний підхід до збагачення всіх значущих компонентів усного і писемного мовлення на предметному змісті дисципліни, що інтегрується. Особливо ефективними є курси, в яких різноманітна мистецька діяльність використовується як методологія навчання іноземної мови і дисципліни, що інтегрується. Наголошено, що інтегративні зв’язки не ламають структуру і специфіку кожного навчального курсу, а гармонійно поєднують їх у загальну систему знань, здібностей, навичок та ціннісних орієнтацій особистості. Тоді взаємозв’язок знань та інтегративні компоненти у змісті навчання будуть органічними частинами системи реально існуючих знань та реально існуючих між ними зв’язків. Обґрунтовано, що інтегративнi зв’язки між вивченням спеціальних дисциплін та іноземної мови спрямовані на удосконалення професійних знань студентів та розвиток мовного апарату з іноземної мови. Зроблено висновок, що за умов цілісного, інтегративного підходу до вивчення іноземної мови та спеціальних дисциплін відбувається перенесення навичок і вмінь пошуку інформації, сформованих під час навчання іноземної мови, в мовну діяльність рідною мовою. Засобами іноземної мови вдосконалюється загальна мовленнєва та предметна компетенція тих, хто навчається.
2
Томіліна, Анна Олександрівна, та Марина Вікторівна Малоіван. "Структура електронного навчального курсу з англійської мови у Moodle". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 225–32. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.715.
Повний текст джерелаАнотація:
Електронний начальний курс складено з метою залучення ІТ у процес навчання англійській мові у вищій школі.
Нами було поставлено завдання: розробити електронний навчальний курс з англійської мови для студентів другого курсу у межах Moodle.
Об’єктом дослідження визначено процес навчання студентів англійській мові, предметом дослідження – прийоми використання електронного навчального курсу у межах Moodle у процесі навчання англійській мові.
Були залученні наступні методи: вивчення методичної літератури з обраної дисципліни, дидактичне моделювання, педагогічне прогнозування для виявлення результативності застосованої методики навчання англійської мови.
Результати дослідження. Електронний курс дисципліни забезпечує високу інтенсивність навчального процесу вивчення англійської мови на базі Moodle. Навчання англійській мові на базі електронного начального курсу забезпечує демократизацію спілкування учасників освітнього простору і розширює коло іншомовного спілкування. Дозованість і регулярність наповнення дидактичним матеріалом у межах електронного курсу формує у студентів дисциплінованість і системність в оволодінні іноземною мовою.
Основні висновки. Складений електронний навчальний курс має завершену структуру, орієнтує студента на поступове засвоєння знань, умінь і навичок з дисципліни та систематичний контроль та самоконтроль.
3
Dovhan, N. O. "ДУХОВНО-СИМВОЛІЧНА ПОКОЛІННА ЄДНІСТЬ: ВІЛЬГЕЛЬМ ДІЛЬТЕЙ І ХОСЕ ОРТЕҐА-І-ҐАССЕТ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 115–27. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).66.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті аналізу особливостей конструювання поколінного простору науковцями романтично-гуманітарного підходу виокремлено ідеї пошуку сутності духовно-символічної поколінної єдності і пов’язування історичних подій з конструюванням поколінної реальності. Обґрунтовано необхідність визначення атрибутивних ознак поколінності в працях Вільгельма Дільтея і Хосе Ортеґи-і-Ґассета як теоретичного підґрунтя пізнання феномену поколінності. Здійснено порівняльний аналіз різниці генеалогічних та філософсько-історичних позицій науковців у трактуванні поняття покоління. Виявлено загальні ознаки, за якими Дільтей і Ортеґа об’єднували покоління в групу осіб (єдина “зона” дат народження, історичний досвід у роки становлення, соціальні відносини, спільні культурні тенденції, національні й етнічні форми, мовні особливості, територіальне розташування). Представлено показники поколінної єдності через константи духовної сутності, її ознаки, функціональність, автентичність та ін. Проаналізовано природничі і духовні поколінні антитези в поєднанні життя і досвіду, минулого і сучасного, змінного і незмінного. Визначено, що періоди функціонування поколінь мають обмежений термін за генеалогічним принципом, а соціальні еволюційні курси духовних рухів пов’язані з поколінним хронологічним виміром психічного часу, формою суспільного життя і набутим досвідом (Дільтей), при цьому період домінування покоління сучасників над їхніми пращурами і нащадками обмежується лише п’ятнадцятирічним часовим відрізком (Ортеґа). У результаті аналізу змінних і незмінних констант поколінного феномену з’ясовано, що Дільтей пов’язує особливості еволюційного історичного шляху конструювання духовного світу та історичні знання поколінь, а Ортеґа, навпаки, наголошує на незмінності субстанції духовної суті – “душі і тіла” як психофізіологічного суб’єкта, і ритму історичних змін у світі переплетених життів, колективних вірувань. Зроблено висновок, що трактування сутності динамічних зв’язків поколінь, поглиблені уявлення про перебіг поколінних генетичних процесів, визначені фактори пояснення духовно-символічної єдності поколінь можна розглядати як теоретичне підґрунтя пізнання феномену поколінності науковцями романтично-гуманітарного підходу.
4
Mishenina, Tetyana M., та Iryna A. Selyshcheva. "Формування змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у фаховій підготовці філологів із додатковою спеціальністю «Історія»". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 143–61. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4439.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація присвячення питанню формуванню змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у процесі фахової підготовки філологів із додатковою спеціальністю «Історія».
Зміст курсу розглядається з огляду на провідну функцію як основу для інтегрування змісту фахового навчання на фундаментальному й методологічному рівнях. У процесі розроблення курсу інтегрування ураховувався ступінь інтегрування предметний (у межах курсу); міжпредметний (у межах суголосних дисциплін, важливим чинником є врахування засвоєння категорійного апарату галузі в тісному взаємозв’язку з іншою (Лінгвістика й Історія); ролі курсу в системі, взаємовплив курсів фахового спрямування (у змісті освітнього процесу). Міждисциплінарна взаємодія у процесі підготовки майбутніх філологів забезпечує ефективність у формуванні компетентностей, необхідних для розширення уявлення про лінгвокультурологію, яка визначає взаємозв’язок і взаємодію культури й мови у їх функціонування й узагальнює цей процес як цілісну структуру одиниць у їх єдності мовного й культурного змісту.
Обґрунтовано змістові блоки у структурі курсу «Лінгвокультурологія»: Лінгвокультурологія як наука і навчальна дисципліна. Дискурсивно-прагматичні характеристики лінгвокультурних універсалій. Історико-культурні дескриптори лінгвокультурологічного дискурсу.
Категорійно-понятійний апарат у змісті інтегративного курсу подається відповідно до теми.
Зміст виокремлених тем (1.1. Онтологія лінгвокультурології. Взаємозв’язки лінгвокультурології з іншими галузями знання. 1.2. Ціннісно-комунікативна природа лінгвокультурології. Поняття лінгвокультуреми в інформаційно-семіотичному полі культури. 1.3. Мовна картина світу. Мовно-культурна особистість. 2.1. Моделі світу як історичний тип культури і когнітивно-культурний сценарій діяльності особистості. Вербалізація моделей світу в українській та інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 2.2. Поняття про фонові знання. Функційний і світоглядний складники безеквівалентної й еквівалентної лексики як механізм вираження етнокультурної специфіки. Концепт та його репрезентація в різних видах мистецтва. 2.3. Пареміологічна репрезентація етномовної свідомості в українській й інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 3.1. Лінгвокультурема в ґенезі української культури: традиції і трансформації. 3.2. Релігійні й культурно-рефлексійні детермінанти культури. Толерантність й емпатія як дескриптори сучасної моделі міжкультурної комунікації.) описано з урахуванням принципів науковості, наступності і послідовності.
5
Лимар, Л. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ АНГЛОМОВНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ГАЛУЗІ «ОХОРОНА ЗДОРОВʼЯ»". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12491.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітньо-наукова програма навчання майбутніх докторів філософії спеціальності «Охорона здоровʼя» передбачає формування англомовної професійної комунікативної та академічної компетентності протягом навчання. Автором визначено англомовну професійну комунікативну та академічну компетентність як сукупність знань, умінь та навичок застосування загальної, медичної та академічної англійської мови при взаємодії в медичному та академічному середовищі, з метою досягнення комунікантом поставлених професійних та наукових цілей. Аналіз наявних структур та особистий досвід автора привели до формулювання структури англомовної академічної медичної комунікативної компетентності, в межах якої було визначено три підтипи компетентності: мовну (загальномовна компетентність), соціокультурну (академічна) та професійну (медична мовна). Кожний із підкомпонентів має три частини: когнітивну (знання компонента та способи його вивчення, представлене терміном знання), практичну (практичне застосування, представлене терміном уміння та навички) та індивідуальну (що являє індивідуальні особливості особи, які впливають на презентацію компонента). Визначено, що високий рівень розвитку англомовної академічної медичної комунікативної компетентності характеризується: високим рівнем (С1) сформованих знань, умінь і навичок застосування загальної, академічної та медичної англійської мови при фаховій та академічній комунікації, ефективній взаємодії комуніканта, обранням правильних стратегій комунікації, відповідно до існуючих етичних та біоетичних стандартів медичної та наукової взаємодії, позитивною комунікативною настановою, сформованою «Я-концепцією» себе як науковця і медика, здатністю до продуктивної взаємодії. Сформованість даної структури є метою вивчення майбутніми докторами філософії медичних спеціальностей курсу «Англійська мова академічного та медичного спрямування».
6
Kryshchuk, Valentyna. "Ключові проблеми опанування культурою мовлення (за епістолярною спадщиною Ганни Черінь)". Філологічний дискурс, № 9 (4 квітня 2019): 110–20. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.10.
Повний текст джерелаАнотація:
І в Україні, і в діаспорному середовищі, завдання курсу української мови полягає в тому, щоби виформовувати належну мовну грамотність, культуру мовлення учнів, студентів закладів вищої освіти, уміння змістовно грамотно обмінюватися думками. У статті розкрито на конкретних прикладах мовну комунікацію, для цього обрано форму листа, його діти адресують відомому літератору Ганні Черінь. Письменниця уважно ставиться до епістоли школярів, кожному відповідає. При цьому береться до уваги й обов’язок учителя-словесника формувати культуру мовлення учнів і в усній, і в письмовій формах. Головне у пропонованій статті – це піднесення мовної культури, що є найактуальнішою проблемою в усі часи перед освітою.
7
Зінченко, Вікторія. "Робочий зошит як засіб формування мовно-мовленнєвої компетентності старшокласників". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 129–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2971.
Повний текст джерелаАнотація:
Зінченко В. М. Концептуальні засади формування мовно-мовленнєвих компетентностей учнів старших класів профільної школи.
У статті визначено мету й завдання профільного курсу української мови, сформульовано концептуальні засади вдосконалення змісту й організації навчання української мови учнів старших класів профільної школи на основі системного підходу та запропоновано концепцію навчання української мови у профільних класах загальноосвітніх навчальних закладів (профіль – українська філологія).
8
Ivaniuk, Hanna, Olena Goroshko та Іnna Melnyk. "Психосемантичний зміст поняття «педагог» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 59–82. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-59-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті представлено результати емпіричного дослідження психосемантичного змісту поняття «педагог» у мовній свідомості студентської молоді.
Мета дослідження полягала у вивченні та порівнянні психосемантичного наповнення поняття «педагог» у мовній свідомості майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів.
Методи. Дослідження проводилось методами вільного асоціативного експерименту та семантичного диференціала зі студентами першого курсу бакалаврського освітнього рівня педагогічних спеціальностей.
Результати. За результатами дослідження встановлено, що у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей асоціації на поняття-стимул «педагог» мають психосемантичний зміст, що характеризується емоційним та інтелектуальним наповненням. Асоціативне поле поняття «педагог» у мовній свідомості студентів спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» має деякі відмінності. Відповідно до результатів проведення семантичної інтерпретації отриманих асоціативних реакцій, розподілених нами за тематичними категоріями (емпатійні, інтелектуальні, діяльнісні, експресивні, креативні, вольові), визначено, що психосемантичний зміст поняття «педагог» у мовній свідомості майбутніх учителів початкових класів порівняно з майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти має більш сильне інтелектуальне забарвлення. Результати аналізу центру і ближньої периферії асоціативних реакцій майбутніх вчителів початкових класів вказують на те, що вони схильні сприймати педагога як людину, яка насамперед спрямована на навчання дітей, вміє добре організувати навчальний процес і креативно діяти, є достатньо розумною та освіченою. Натомість студенти спеціальності «Дошкільна освіта» у поняття «педагог» вкладають психосемантичний зміст, що вказує на емоційне сприйняття ними професії педагога. Відповідно до аналізу центру і ближньої периферії асоціативних реакцій майбутні вихователі закладів дошкільної освіти схильні сприймати педагога як людину, яка спрямована на розуміння внутрішнього світу дітей, їхнє виховання.
9
ШКІЛЬ, Катерина. "ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 190–206. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відображення індивідуально-авторського стилю; проаналізувати та типологізувати гіперболічні конструкції, що формують індивідуально-авторський стиль А. Фета. У дослідженні використано комплекс лінгвістичних методів, провідними серед яких є когнітивний (забезпечив моделювання концептуальної картини світу та мовної картини світу автора), семантико-стилістичний (уможливив аналіз гіперболічних конструкцій), описовий, що допоміг не лише подати перелік художньо-експресивних можливостей цього мовного явища, а й представити його як частину певної художньої системи (збір, аналіз, виклад даних та їх характеристика). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому запропоновано опис гіперболи як стилістичної фігури та здійснено типологію гіперболічних конструкцій у поетичному мовленні А. Фета. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що матеріали дослідження доповнюють курс стилістики в ділянці вивчення тропів та фігур і можуть послугувати доповненням до спецкурсів та спецсемінарів із стилістики поетичної мови та мови художньої літератури, а також бути використані в курсах «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» та «Риторика». У висновках описано результати, отримані в процесі написання статті, подано класифікацію гіперболічних конструкцій, виявлених у поетичній мові А. Фета.
10
Головін, М., та Н. Головіна. "Фур’є перетворення в якості аплікації спектрального аналізу звуків у курсах комп’ютерної фізики та захисту інформації." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (25 березня 2021): 37–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто та апробовано прості приклади програмного коду в яких реалізуються Фур’є перетворення на мові Python засобами бібліотеки Numpy. Програмний код може бути використаний, як аплікація в багатьох розділах фізики для ілюстрації аналізу хвильових процесів, зокрема, в першу чергу, в акустиці та в оптиці, а також в курсі захисту інформації. Матеріал демонструє чисельні міжпредметні зв’язки математики та інформатики з різними розділами фізики та з курсом захисту інформації.
Дисертації з теми "Мовні курси"
1
Романов, Юрій Олександрович, та Людмила Вікторівна Романьок. "Аспект читання у викладанні української як іноземної". Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31018.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Мовні курси"
1
Бакум, З. П. Естетичний аспект у навчанні української мови. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/418.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап методики української мови передбачає розвиток особистості як носія мови з її етно-, соціо-, психологічними особливостями, здатної відчувати мову як найвищий дар, національну й загальнолюдську цінність. Тому нині навчання мови відбувається з кількох позицій: її тлумачать утилітарно, розглядають як систему відношень і сприймають як джерело естетичних відчуттів. На жаль, у шкільному курсі, як показує досвід, чи не найменше уваги ми приділяємо саме мовній красі. Метою публікації є окреслення шляхів реалізації естетичного аспекту навчання української мови.