Добірка наукової літератури з теми "Мова спілкування"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мова спілкування".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Мова спілкування"

1

Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Штепа, А. Л. "МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ХУДОЖНИЙ ЗАСІБ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 217–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-32.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена опису спілкування студентів на міжнародному рівні. Іноземній мові належить особливе місце в загальній культурній підготовці молоді до життя та діяльності в суспільстві. Це єдиний предмет, який включений у плани всіх підсистем освіти. Саме цей предмет, орієнтований переважно не на здобуття знань, а на формування навичок діяльності, має величезний потенціал для всебічного розвитку особистості. Можливість брати участь є важливою в міжкультурному спілкуванні для професіоналів, що займаються міжнародним бізнесом. З настанням століття глобалізації й інтеграції англійська мова посіла провідне місце в міжнародних переговорах. Ось чому знання цієї мови має велике значення. Однією з основних відповідей на запитання – вирішення нагальної проблеми вивчення іноземних мов як наповнення спілкування між представниками різних народів та культур. Позитивне ставлення є запорукою успішного навчання іноземної мови, оскільки іноземна мова – це не просто навчальна дисципліна, а ціле освітнє поле, яке створює умови для засвоєння знань із багатьох інших предметів: історії, географії, літератури тощо. Отже, неможливе навчання конкурентоспроможних спеціалістів із міжкультурного спілкування без опанування іноземних мов. Адже лише володіння мовою відкриває можливості для повноцінної професійної діяльності в усіх сферах. Знання повинні стати обов’язковою професійною якістю, яка забезпечить розуміння іноземних мов усіма спеціалістами, незалежно від їхнього профілю, ефективне ухвалення рішень та співпрацю. Отже, проблема потребує подальшого розвитку культурологічної та лінгвістичної підготовки майбутніх фахівців із погляду її методичного забезпечення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko та Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (28 квітня 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі. Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків. Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати. Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Лебедєва, Людмила. "НАВЧАННЯ ПОДОЛАННЮ ТРУДНОЩІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 199–209. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.80.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами. Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов. Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Хоменко, О. В. "Мова міжнаціонального спілкування як економічна категорія". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 414–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3357.

Повний текст джерела
Анотація:
Хоменко О. В. Мова міжнаціонального спілкування як економічна категорія. У статті йдеться про взаємовплив економіки та мови міжнаціонального спілкування у сучасному глобалізованому світі, про правомірність віднесення lingua franca до економічної категорії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Лазебна, Н. В. "АНГЛІЙСЬКОМОВНІ ТА СЕМІОТИЧНІ КОНСТИТУЕНТИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток обчислювальної техніки супроводжується створенням нових і вдосконаленням наявних способів і засобів спілкування «людина – машина», а саме мов програмування (МП). Під мовами програмування розуміють правила подання даних і запису алгоритмів їх оброблення, які автоматично виконуються «машиною». У більш абстрактному вигляді мови програмування є засобом створення програмних моделей об’єктів і явищ зовнішнього світу. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації. Розуміння такої мови передбачає знання та переосмислення вже наявної інформації в тій чи іншій галузі. Здебільшого, будучи прописаними кодами за допомогою засобів англійської мови, інтерфейси мов програмування дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Саме мова програмування та спеціальні коди потребують удосконалення з погляду лінгвістики. Однак вербальне оформлення кодів відбувається за допомогою засобів англійської мови, але їхній лінгвальний базис зазвичай залишається поза увагою. Управління програмами також потребує простішого інтерфейсу. Лінгвістам варто звернути увагу на вербалізацію коду програми засобами англійської мови, її опису для скорішого інтегрування у глобальний дигітальний соціопростір. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації з погляду інформатики та лінгвістики. Спираючись на знання про інтелектуальні фонди, методи, культуру й універсальність англійської мови, на якій будується мова програмування, інтерфейси комп’ютерних програм дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Мова програмування як інтегративний елемент лінгвосеміотичного базису англійськомовного дигітального дискурсу потребує динамічного та мультимодального аналізу. Концептосфера й система знаків англійськомовного дигітального дискурсу (АДД) актуалізує смисловий зміст, закладений у комунікації «людина – машина» у вербальній і невербальній формах. Дотепер створені десятки різних мов програмування, від найпримітивніших до близьких до природної мови людини. Мови програмування є інструментом програміста для створення програм, однак людині зручніше описувати модельований об’єкт у термінах предметної області засобами природної англійської мови, виводити вербальний код мови програмування на перше місце.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кощук, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ АВТОТРАНСПОРТНОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 269–75. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.316.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено практичний аспект реалізації проблеми формування іншомовної професійної комунікативної компетенції у студентів автотранспортного фахового коледжу у процесі вивчення англійської мови з досвіду роботи викладача вищої категорії Кощук В.М. З’ясовано, що комунікативна компетентність передбачає уміння співрозмовників співвідносити мовленнєве висловлювання з цілями і ситуацією спілкування, розуміння взаємостосунків між тими, хто спілкується, а також уміння правильно організувати мовленнєве спілкування з урахуванням культурних. Наведено приклади формування іншомовної професійної комунікативної компетенції у студентів автотранспортного фахового коледжу засобами навчальних дисциплін «Англійська мова», «Англійська мова за професійним спрямуванням», «Англійська мова (спецкурс)», що своєю чергою передбачають роботу з інформаційними ресурсами, розвиток мовлення на основі мовленнєвих ситуацій, дискусійних та рольових ігор, драматизації, роботи у режимі студент - студент тощо. Розкрито зміст позааудиторної діяльності з англійської мови у контексті формування іншомовної професійної комунікативної компетенції, що передбачає удосконалення умінь і навичок професійного мовлення відповідно до рівня В1, і ґрунтується на роботі гуртка «Think English».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

ТІЩЕНКО, Олена. "МОРСЬКА АНГЛІЙСЬКА МОВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 346–53. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-346-353.

Повний текст джерела
Анотація:
Англійська мова за професійним спрямуванням має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту. На сьогодні вона є одним із найважливіших засобів професійного спілкування фахівців морської галузі та є досить специфічною. У статті характеризуються особливості викладання іноземної мови в морських закладах вищої освіти; аналізується зміст дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»; розглядається значення викладання цієї навчальної галузі з метою забезпечення безпеки мореплавства, дається визначення термінів «професійно орієнтована англійська мова» (ESP), «для навчальних/академічних цілей» (English for Academic Purposes) і «для професійних цілей» (English for Occupational Purposes). Ключові слова: професійно орієнтована англійська мова, англійська мова для навчальних/академічних цілей, безпека в мореплавстві, судноводіння, непорозуміння.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

КОККІНА, Ліліта, та Мальвіна МАРІНАШВІЛІ. "ҐЕНДЕРНО НЕЙТРАЛЬНА МОВА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 47–56. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Перманентна трансформація сучасного суспільства знаходить відображення насамперед у його мові. Зокрема тяжіння до ґендерного паритету зумовлює необхідність усе- бічного врахування самоідентифікації кожного індивіда в процесі спілкування. У статті розгля- нуто актуальний стан соціальних змін у суспільстві як передумову розвитку ґендерного перекла- дознавства (на матеріалі французької та української мов). Кількість доробок у царині ґендерної лінгвістики, присвячених різним аспектам перекладу на матеріалі інших мов, є ознакою важливо- сті цього напряму. Проведене компаративне дослідження доводить, що в Україні культура вико- ристання ґендерно коректних термінів є доволі низькою порівняно з іншими країнами, зокрема Францією. Йдеться не лише про фемінізацію сучасної мови, а й про її ґендерну нейтралізацію з огляду на небінарні особистості. Непредставленість в арсеналі мови засобів, пристосованих до нової ґендерної картини світу, безперечно, призводить до певних проблем у внутрішньомовному спілкуванні та під час передачі гендерно нейтральних форм іншою мовою. Головна відмінність полягає у протилежних напрямах розвитку французької та української мов: якщо перша тяжіє до нейтралізації назв професій, надаючи перевагу інклюзивному письму, то друга, навпаки, – до створення ґендерно бінарних слів. Французька та українська мови мають відмінну граматичну структуру і різняться, зокрема, засобами вираження граматичного гендеру. Українська нале- жить до тих мов, які мають систему дієвідмінювання, де граматичний рід на відміну від фран- цузької може зазначатися в дієсловах. Ідентичним для досліджуваних мов є намагання уник- нути ґендерно маркованих займенників, замінюючи їх нейтральними (французька) та іншими термінами без указівки на біологічну стать (українська). Сьогодні бракує комплексних праць із вивчення специфіки перекладацьких трансформацій у мовній парі «французька/українська» під час передачі одиниць ґендерно нейтральної мови, що засвідчує актуальність нашої розвідки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Харченко, І. І. "КРИТЕРІАЛЬНА ОСНОВА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 193–200. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано засоби, якими можна схарактеризувати рівні сформованості компонентів культури професійної комунікації майбутніх фахівців в галузі економіки. Педагогічна теорія та практика накопичили значний досвід вирішення проблем, пов’язаних з мовою та підготовкою майбутніх економістів, тоді як бракує комплексних досліджень щодо формування культури професійної комунікації майбутніх економістів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти. У статті під культурою професійної комунікації майбутнього фахівця з економіки розуміється складова його професійної культури, яка необхідна фахівцю для ефективного здійснення комунікативної діяльності, та проявляється в позитивному особистісному ставленні до комунікативної взаємодії, досконалому володінні комплексом загальних і спеціальних знань, нормами мови й мовлення та вміннях їх коректного застосування у процесі передачі думки в усіх видах фахового спілкування. Культура професійної комунікації майбутніх економістів має нетривіальну структуру і розглядається як єдність аксіологічного (цінності та мотиви професійного спілкування), теоретичного (уявлення майбутніх економістів про систему мови та знання мови та мовлення) компонентів, а також це – професійна термінологія (вміння користуватися економічною термінологією), економічна мова для професійних цілей та розуміння мовлення інших), процесуальний (здатність використовувати мову як засіб спілкування в різних професійних ситуаціях), особистий (здатність розмірковувати про професійне спілкування) складники. Розроблено відповідно п’ять критеріїв: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, словесно-операційний, поведінково-комунікативний та рефлексивний. Їх показниками є: загальнокультурна обізнаність, граматична обізнаність, лексична обізнаність, інформаційна обізнаність, здатність оперувати термінами, перцептивні та мовленнєві здібності, навички електронного спілкування, професійні та творчі навички, вольові якості, здатність до самооцінки. Рівнями сформованості культури професійної комунікації майбутніх фахівців в галузі економіки визначено досконалий, високий, середній, базовий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Мова спілкування"

1

Зеленська, Ю. "Невербальне спілкування та мова жестів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13290.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кулагіна, А. "Світ невербального спілкування". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21605.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Романченко, Т. В., К. М. Іванова та Т. О. Бугайова. "Англійська мова: окремі чинники перетворення на міжнародний засіб спілкування". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22219.

Повний текст джерела
Анотація:
Сутнісними чинниками розповсюдження англійської мови в світі у XIX – XX ст. є власна внутрішня та зовнішня політика відомих англомовних країн, зокрема США. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22219
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ткачов, В. Ю. "Добра мова – найкраще багатство". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23029.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Баранова, А. "Мова як один із головних чинників державотворення". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8078.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Коньок, Ольга Петрівна, Ольга Петровна Конек, Olha Petrivna Konok, Аліна Владленівна Шевцова, Алина Владленовна Шевцова та Alina Vladlenivna Shevtsova. "Навчання мови професійного спілкування студентів іноземців інженерного профілю". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67116.

Повний текст джерела
Анотація:
Мовна компетенція, як правило, охоплює професійно- комунікативні уміння особистості спілкуватися в типових умовах професійної діяльності, володіння потенціалом професійного дискурсу, уміння відтворювати навчально-наукові, технічні, спеціальні тексти, здатність вирішувати комунікативні завдання в складних ситуаціях професійного спілкування [1, 218].
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Носова, О. "Сучасна українська ділова мова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22420.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Таран, О. "Людина створила культуру, а мова – людину". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22025.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дворянчикова, Світлана Євгенівна, та Ельміра Шаміліївна Салахатдінова. "Сучасні виміри викладання мовних дисциплін іноземним студентам-нефілологам у вишах України". Thesis, Гельветика, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7035.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах розглядаються актуальні питання організації та навчально-методичного втілення викладання мовних дисциплін студентам-іноземцям, пропонуються шляхи вирішення низки проблем, з якими зіштовхуються українські виші, задля поліпшення загального рівня академічної успішності обраної категорії студентів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Початко, Тетяна Володимирівна, Татьяна Владимировна Початко та Tetiana Volodymyrivna Pochatko. "Основні принципи викладання англійської мови для професійного спілкування з погляду загальноєвропейських рекомендацій". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21265.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Мова спілкування"

1

Михайлюк, В. О. Українська мова професійного спілкування. Київ: Професіонал, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Михайлюк, В. О. Українська мова професійного спілкування. Київ: Професіонал, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кацавець, Р. С. Культура мови у професійному спілкуванні юристів. Київ: Алерта, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кацавець, Р. С. Культура мови у професійному спілкуванні юристів. Київ: Алерта, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шарманова, Н. М. Мова професійного спілкування. КНУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/372.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику представлено систему теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Задля поглиблення студентами знань з української мови з урахуванням профілю підготовки та специфіки використання у професійній діяльності основних засад культури фахової мови подано теоретичний і практичний блоки. Розроблений за кредитно-модульною системою посібник передбачає підвищення загального мовного рівня майбутнього спеціаліста, розширення й удосконалення знань з ділового усного й писемного мовлення, допомогу в оволодінні мовною культурою професійного спілкування як складовою загальнонаціональної культури. Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами мови й фахової мовної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Колоїз, Ж. В., та Н. А. Березовська-Савчук. Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. ФОП Маринченко С. В., 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3182.

Повний текст джерела
Анотація:
У практикумі подано ряд практичних завдань (відповідно до навчального плану та робочої програми), скерованих на вивчення української мови професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. До кожного заняття запропоновано ті чи ті проблемні питання, які потребують осмислення, теоретичний довідник, що репрезентує потрактування найосновніших понять, які повинні розуміти студенти. Основні теоретичні відомості узагальнені й представлені у вигляді таблиць. Практична частина містить завдання, виконання яких допоможе студентам оволодіти культурою усного та писемного професійного мовлення. Актуалізація чинних літературних норм відбувається крізь призму культури документування офіційноділових текстів відповідних зразків. Окремий акцент зроблено на культурі усного професійного спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бобков, Вадим, та Едуард Крайчинський. Порадник з англійської мови для студентів 3–5 курсів спеціальності «Політологія»:. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/28.05.2021.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчальний посібник «Порадник з англійської мови» призначений для студентів факультету політико-інформаційного менеджменту, зокрема студентам спеціальності 052 Політологія, а також всім, хто прагне формувати професійно орієнтовані мовленнєві компетентності для ефективного спілкування в професійному середовищі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Мова спілкування"

1

Смолянкіна, Світлана. "ФРАНЦУЗЬКА МОВА МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ". У ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.04.2020.v2.21.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гуманкова, О. С., та О. С. Михайлова. "Підготовка майбутніх вихователів з правом викладання англійської мови до реалізації педагогічного спілкування у роботі з дошкільниками". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-88.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Мова спілкування"

1

Білоконенко, Л. А. Українськомовна репрезентація міжособистісного конфлікту. Інститут української мови НАН України, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1850.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, - запропоновано комплексний аналіз комунікативного потенціалу української мови для експлікації міжособистісних конфліктів, умотивовано наукове потрактування конфліктного спілкування як комунікативного й когнітивного явища, що становить певний сегмент української лінгвокультури. Уперше у вітчизняній лінгвістиці схарактеризовано природу конфліктно маркованої комунікації, з’ясовано механізми її репрезентації. Простежено особливості функціонування мовних маркерів, пояснено моделі мовної поведінки осіб на різних стадіях конфлікту. Уведено до наукового обігу поняття «надтекст міжособистісного конфлікту», обґрунтовано його ознаки як типової сфери, де сконцентровані українські мовноментальні знання про конфліктну комунікацію. Окреслено засади формування текстів міжособистісних конфліктів. Установлено комунікативні конфліктні преференції українців (на підставі соціолінгвістичного опитування). Досліджено вплив соціальних звичок індивідів на конфліктне спілкування, описано мовні маркери й тактики, обрані респондентами. Запропоновано рекомендації щодо принципів кооперативної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гарлицька, Т. С. Формування мовного оточення міста під впливом лінгвокультурних та соціально-психологічних чинників. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3911.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються лінгвокультурні та соціально-психологічні чинники, які впливають на формування мови сучасного міста; дається визначення поняття «мова міста» та характеристика основних форм спілкування в міському середовищі. У роботі наголошується, що такі соціальні чинники, як соціальне середовище, потужність спільноти, соціальний контекст, у якому відбувається спілкування, стосунки між комунікантами, вікові, гендерні особливості, соціальні ролі та статус мовця, рівень загальної освіти та авторитет індивіда, його соціальне оточення, нерозривно пов’язані з психологічними умовами, які є рушійною силою окремих соціальних і комунікативних процесів, зокрема вираження експресивно-емоційного ставлення до висловлюваного, прагнення виділитися, видаватися дотепним, демонстрація мовної розкутості тощо. Варто зазначити, що лінгвопсихологічна рівновага між нормативною і ненормативною лексикою, що спостерігається під час спокійного життя, порушується в епоху сильних суспільних потрясінь, зокрема війни; за таких умов жаргонізація мовлення до певної міри є природним мовним процесом. Активному впровадженню некодифікованої лексики в мовне середовище міста також сприяють демократизація та розкутість таких сфер суспільного життя, як ЗМІ, художня література, кінематограф, міський фольклор, а також дегуманізація та деморалізація соціокультурних цінностей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Демиденко, Г. Г. Невербальні засоби спілкування в системі фразеології української мови. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1447.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу деяких праць вітчизняного та зарубіжного мовознавства в царині невербальної комунікації; окреслено перспективи розвитку паралінгвістики у зв’язку з фразеологічним фондом української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пруняк, Володимир Васильович, та Ліліана Миколаївна Пруняк. Дидактичні умови організації навчально-ситуативного спілкування. КДПУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3310.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бакум, З. П., та О. О. Пальчикова. Формування ключової компетентності "спілкування іноземними мовами" учнів старшої школи на уроках української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5644.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті порушено проблему навчання української мови на етапі узагальнення й систематизації знань із фразеології у старшій школі в умовах компетентнісної парадигми освіти. Акцентовано на формуванні ключових компетентностей, поміж яких “Спілкування іноземними мовами” посідає одне з чільних місць. Подано методичні рекомендації для розвитку означеної компетентності, що сприятиме: посиленню практичної спрямованості навчання фразеології; формуванню комунікативних умінь і навичок учнів на основі засвоєння фразеологічних категорій; використанню сталих сполук у процесі іншомовної діяльності тощо. Виокремлено фразеологічні одиниці, якими доцільно послуговуватися під час навчання української мови в тісному взаємозв’язку з англійською. Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням ролі фразеологізмів у відображенні національнокультурних особливостей, розмаїття культурних і мовних картин світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гостра, Катерина Вікторівна. Критерії відбору прецедентних феноменів культури для навчання іноземної мови. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6025.

Повний текст джерела
Анотація:
Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Виявлено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови дозволяє зробити його ефективнішим, забезпечує актуалізацію міжпредметних зв'язків, сприяє формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Білоконенко, Л. А. Тактика відмови від відповіді та її мовна репрезентація. Ліра, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4643.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується комунікативна тактика відмови від відповіді, способи та засоби її реалізації. Зазначається: тактика є комплексом мовленнєвих кроків, які дають змогу зовсім уникнути реакції – пряма відмова; уможливлюють приховування змісту відповідної репліки – непряма відмова. Пряма відмова передбачає мовчання, паузу, кінетичні емблеми, заперечення змісту питання, що оформлене мовними засобами. Непряма відмова – це ухилення від реакції. Тактика нерідко переводить спілкування з кооперативного в конфліктне, оскільки перебуває на нижній позначці шкали ввічливості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бакум, З. П. Бінарний урок української мови - запорука ефективного формування ключових компетентностей учнів. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5390.

Повний текст джерела
Анотація:
У публікації порушено проблему навчання української мови на етапі узагальнення та систематизації знань з фразеології в старшій школі в умовах компетентнісної парадигми освіти. Акцентовано на формуванні ключових компетентностей, поміж яких “Спілкування іноземними мовами” посідає одне з чільних місць. Подано методичні рекомендації для розвитку означеної компетентності на бінарних уроках.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Давиденко, Наталія Іванівна. Стратегія пом'якшення в оригіналі та перекладі як складова формування світогляду студентів-філологів за умов глобалізації. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6043.

Повний текст джерела
Анотація:
Для підготовки студентів мовних спеціальностей старших курсів, актуальним є вивчення різноманітних інтенцій та комунікативних стратегій. Вживання мітігативних стратегій різного рівня спрямоване на запобігання непорозумінь та конфліктів, тобто сприяє створенню психологічного клімату у спілкуванні та покращенню взаємодії учасників комунікації, які будують свої висловлювання, виходячи із вимог, що пред’являються до культури мови, тому набір маркерів пом’якшення у різних мовах відрізняється. Ввічливість є специфічною рисою комунікативної поведінки носіїв англійської мови, та універсальним принципом, який у практиці мовної взаємодії відіграє значну регулятивну роль.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Городецька, В., та Н. Малюга. Фонова лексика української мови як складова лінгвокраїнознавчої підготовки іноземних студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5388.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті презентовано авторську методику навчання української мови як іноземної під час вивчення фонової лексики. Формування комунікативної компетенції іноземців передбачає надання супровідних знань про культуру українців, що дозволить інокомунікантам зрозуміти глибинний зміст мовної картини світу чужого народу, світоглядні константи. Це сприятиме усвідомленому спілкуванню з носіями мови, адекватному декодуванню підтекстової інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії