Добірка наукової літератури з теми "Механічна енергія"

Ходові системи сільськогосподарських тракторів мають техногенний вплив на ґрунт. За умови багатократноговпливу погіршуються його фізико-механічні та агротехнічні властивості. Внаслідок переущільнення ґрунту, утворення коліїпогіршується якість виконання технологічних операцій, пов’язаних із обробітком ґрунту, посівом та збиранням врожаю. Зметою зменшення негативного впливу металевих гусениць на ґрунт застосовують рушії з гумовометалевими елементами(наприклад, шарнірами), гумовометалеві гусениці, пневмогусениці, гумовоармовані гусениці, еластичні траки гусениць.Не зважаючи на досвід, накопичений у сільськогосподарському машинобудуванні, проектування конструкційгусеничних рушіїв з гумовими та гумовоармованими елементами вимагає подальшого проведення значного об’єму науково-дослідних робіт як теоретичного так й експериментального характеру.Одним із актуальних напрямків є дослідження перехідних процесів у системі рушія гусеничних машин. Під часзміни напрямку руху, на початку руху, гальмуванні виникають значні динамічні навантаження, що перевищують статичні.Потреба в аналізі перехідних процесів пов’язана, зокрема з тим, що продуктивність та енерговитрати машини залежать відчасу їхнього протікання.У даній статті розглянуто початок руху гусеничного рушія для мінітрактора з еластичною гусеницею з метоюотримання диференційних рівнянь, які описують динамічний процес в механічній системі. В основу досліджень покладенорозроблену авторами методику для вирішення задач підвищення тягово-пружинних характеристик мінітрактора шляхомрівномірного розподілу тиску з боку гусеничного рушія на ґрунт, підвищення плавності ходу та маневреності на ділянках ізскладним рельєфом. Ключові слова: рушій, механічна система, кінетична енергія, узагальнена сила, робота, навантаження, перехідний процес.

Визначення енергетичної ефективності компресорних установок за допомогою коефіцієнтів перетворення енергії , які базуються тільки на першому законі термодинаміки, не є об'єктивним показником їх енергетичної ефективності , а навіть хибним. Так як при цьому не враховуються якість енергетичних потоків та рівень їх оборотності – обмеження, які витікають із другого закону термодинаміки , відповідно до якого теплова енергія являється енергією нижчого ґатунку в порівнянні з енергією стиснутого газу або механічною та електричною. В результаті такого підходу автори деяких робіт стверджують, що тільки 5-15 % електричної енергії, що витрачається, трансформується в енергію стислого повітря, а 85-95 % передається тепловому потоку, який скидається до навколишнього середовища. При термодинамічному аналізі термомеханічних систем найбільш доцільним являється метод функцій (ексергетичний), який по відношенню до традиційного методу циклів є більш простим та універсальним, так як не потребує визначення та аналізу допоміжних моделей порівняння. Застосування ексергетичного методу при термодинамічному аналізі повітряних компресорних установок дозволяє враховувати не тільки кількісні показники при енергетичних перетворюваннях в процесах, але і визначати якісні характеристики енергетичних потоків. Приводяться результати розрахунку ексергетичних показників суднової повітряної компресорної установки та побудована на їх основі діаграма ексергетичних потоків , що дозволяє визначити при цьому процеси з найбільшим рівнем необоротності (рівнем деградації енергії), як в абсолютних так і в відносних показниках, до яких в першу чергу відносяться проміжні та кінцеві охолоджувачі. Такий підхід дозволяє рекомендувати першочергові заходи для оптимізації процесів енергетичних перетворень в компресорних системах з метою підвищення їх загальної термодинамічної та техніко-економічної ефективності

Постановка проблеми в загальному вигляді. Механічні втрати енергії при передачі корисної (індикаторної) потужності від суднового двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) до споживача лежать у широких межах і можуть становити 6...10 % – у разі експлуатації ДВЗ на номінальному режимі, і до 100 % – під час експлуатації на холостому ходу. Рівень механічних втрат оцінюється механічним коефіцієнтом корисної дії (ККД). Мінімізації цих втрат і забезпечення мінімальних значень протягом тривалого часу є актуальним завданням, на розв’язання якого спрямовано наукові дослідження, що проводяться як дизелебудівними корпораціями, так і окремими науково-виробничими фірмами та інститутами [1]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Конструкційні та технологічні заходи, що забезпечують зниження механічних втрат енергії під час експлуатації суднових ДВЗ, розглядалися в різних роботах. При цьому увага приділялася модифікації поверхонь циліндро-поршневої групи, забезпеченню мінімальної витрати палива, загальній методології оцінки енергетичних витрат, регенерації властивостей робочих поверхонь основних елементів дизеля.

Мета статті полягає у визначенні міжнародних стандартів, які відповідають цілям сталого розвитку у процесах глобалізації. Наукова новизна полягає у виділенні та наповненні змістом матриці цілей сталого розвитку і відповідних їм секторів, які визначають напрямок у системі міжнародної стандартизації. Висновки. Загальновизнані принципи та основи міжнародного співробітництва представлені в опублікованих (більше 22 000) міжнародних стандартах і пов’язаних з ними документах Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). Побудовані на основі консенсусу, вони забезпечують міцну базу, на якій інновації можуть процвітати і є важливими інструментами, які допомагають урядам, промисловості та споживачам сприяти досягненню кожної з цілей сталого розвитку. Стандарти ISO охоплюють практично всі можливі об’єкти, від технічних рішень до систем, що організовують процеси та процедури, підтримують цілі сталого розвиту завдяки узгодженим на міжнародному рівні специфікаціям, які відповідають вимогам якості, безпеки та сталості й містяться у таких секторах, як: безпека, безпека і ризик, будівництво, горизонтальні предмети, енергія, здоров’я, медицина і лабораторне обладнання, інформаційні технології, графіка і фотографія, механічна інженерія, неметалеві матеріали, продовольство і сільське господарство, руди і метали, сервіс, спеціальні технології, стійкість і навколишнє середовище, транспорт, управління бізнесом та інновації, фрахт, упаковка і дистрибуція. За результатами проведеного аналізу і виходячи з означених цілей сталого розвитку та відповідних їм секторів, які визначають напрямок у системі міжнародної стандартизації ISO, побудовано матрицю відповідності позначення елементів.

Розглядається гідро-вітроенергетична установка, у якій залежно від добових потреб електроенергії та природніх коливань напору води і сили вітру оперативно здійснюється регулювання ефективності виробленої електроенергії за рахунок ситуативного використання енергії вітрогенератора. Встановлено, що стихійні зміни параметрів енергоносіїв негативно впливають на техніко-економічні показники енергообладнання. Внаслідок цього втрати і собівартість електроенергії суттєво зростають. Підтверджено, що залежність собівартості виробництва електроенергії від числа годин використання встановленої потужності енергоустановки оцінюється коефіцієнтом екстенсивного використання Кекс, коефіцієнтом інтенсивного використання Кінт та коефіцієнтом інтегрального використання Кін = Кекс × Кінт . Запропонована схема гідро-вітроенергетичної установки, в якій механічно об’єднані процеси виробництва електроенергії через використання сили вітру і напору води. Механічно об’єднуючи (для спільного регулювання) процеси виробництва електроенергії в одній гідро-вітроенергетичній установці, можна підвищити ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. Ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС зростає за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. У нічний період гідрогенератор з турбіною може використовуватися як насос для накопичення води у водоймищі і її подальшого використання в денний максимум навантаження. Підвищення ефективності роботи таких установок буде відчутним, коли один з генераторів буде здатний підсилювати механічною або (і) електричною енергією потужність іншого, забезпечуючи більший ступінь їх використання. Розглянуто і проаналізовано різні варіанти механічного управління роботою гідро-вітроенергетичної установки при можливих змінах напору води чи (і) вітру. Подано висновки та перспективи подальших досліджень висвітленої проблеми.

У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем. Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора. В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення. Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса. Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.

У моделі ефективних мас і прямокутних потенціалів, враховуючи взаємодію між електронами, розвинуто квантово-механічну теорію коефіцієнта прозорості, позитивної і від'ємної провідностей моноенергетичного пучка електронів крізь відкриту плоску несиметричну двобар'єрну резонансно-тунельну структуру, яка може слугувати активним елементом квантового каскадного лазера чи квантового каскадного детектора. На прикладі несиметричної двобар'єрної резонансно-тунельної структури встановлено властивості коефіцієнта прозорості і провідності наносистеми залежно від енергії електронів та частоти електромагнітного поля. Показано, як властивості активної провідності можуть бути використані дляекспериментальної оцінки резонансних енергій та резонансних ширин електронних квазістаціонарних станів.

Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.

У промислових енергетичних установках утворюється велика кількість відносно низькотемпературного тепла, утилізація якого може забезпечувати енергозбереження та захист навколишнього середовища. При утилізації відпрацьованого тепла вдається виробляти електроенергію, тепло для опалення або гарячого водопостачання, а також холод. Для цієї мети підходить цикл Каліни, що дозволяє при використанні низькотемпературного тепла реалізовувати зазначені процеси. Робочим тілом в досліджуваній установці є водоаміачний розчин. При аналізі показників установки враховується, що в ній не тільки потреби в теплі і холоді, а й електроенергії – непостійні. Виходом із цієї ситуації є створення установок, які можуть виробляти електроенергію, тепло і холод як одночасно, так і окремо. Причому, бажано, щоб цим вимогам задовольняла одна установка, а не кілька, які включаються або вимикаються у міру виникнення потреби в тому чи іншому вигляді енергії, тепла або холоду. Це дозволить, по-перше, зменшити термін окупності таких установок за рахунок того, що вони будуть працювати практично безперервно, змінюючи лише кількість і якість виробленої енергії, по-друге, поліпшити енергетичні показники самих установок, так як при їх експлуатації не доведеться витрачати час і енергію на висхід установки в необхідний режим роботи. Наведено характеристики установки при експлуатації її в «зимовому» і «літньому» режимах роботи. Урежимі тригенерації показники запропонованої установки порівнювалися з характеристиками теплової машини для отримання механічної енергії; водогрійного котла для вироблення тепла; холодильної машини для охолодження. Ступінь термодинамічної досконалості теплової і холодильної машин склала 23,7%, що для установок, що використовують викидне тепло, цілком прийнятно

Робочий процес кочення колісного рушія супроводжується навантаженням колісного рушія гравітаційною силою, що приводить до стискання та розтягування шини при її деформації. У статті розглянуті питання дослідження механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх» із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії цієї системи, загального рівняння динаміки, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія, перетворення енергії підведеної до колісного рушія в обертальний рух пружинного реактивного поштовху з підвищенням тягового зусилля автомобіля, який є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше запропонована технологія, у якій при обертанні колісного рушія застосовано енергію обертального руху механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх», яка дозволяє підвищити реалізацію крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між силою, яку створює «автомобільний колісно-пружинний реактивний поштовх», з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розроблена конструкція автомобіля з динамічно-рухливою платформою у циклі демпфування «автомобільним колісно-пружинним реактивним поштовхом» яка працює при «фізичному дискомфорті опорної поверхні». При розкритті поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» були використані диференційні рівняння, які математично підтверджують виникнення такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Розрахунки проводились в середовищі EXEL з дотриманням зв’язку між вхідними та вихідними параметрами. Результати досліджень були впроваджені в графічних залежностях ƞ = ʄ(Ft), dm = ʄ(i), Pt = ʄ(i), Fa = ʄ(Ft), i = ʄ(Ft). Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропоновано модель автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.

Метою даної роботи є аналіз найбільш загальних фізичних властивостей ізольованих феромагнітних наночастинок, що описуються детерміністичним методом, та перспектив їх практичного використання. У відповідності з цією метою в роботі отримано умову однодоменного стану феромагнітних наночастинок, введено концепцію їх магнітної енергії, а також сформульовані рівняння, що описують динаміку намагніченості таких наночастинок, розподілених як в твердій, так і рідкій матриці. За допомогою цих рівнянь можна дослідити широке коло важливих процесів, що протікають в системах наночастинок, в тому числі – з точки зору практичних застосувань. В роботі проаналізовано існуючі методи поздовжнього та перпендикулярного запису інформації в феромагнітних середовищах, а також перспективи використання однодоменних наночастинок в якості носіїв інформації у біт-структурованих матеріалах. Проаналізовано також перспективи використання таких частинок в біомедицині, зокрема, в магнітній гіпертермії – інноваційному методі лікування раку шляхом введення феромагнітних наночастинок у ракову пухлину та їх нагрівання змінним магнітним полем – та адресній доставці ліків, що адсорбовані на поверхні наночастинок.

Кваліфікаційна робота магістра становить 77 сторінок, в тому числі 32 рисунки, 5 таблиць, бібліографії із 46 джерел на чотирьох сторінках, трьох додатків на 20 сторінках. Мета роботи. Дослідження підвищення ефективності використання технологічного обладнання шляхом застосування механічних накопичувачів енергії. Для досягнення поставленої мети в роботі були встановлені та вирішенні наступні завдання: 1) провести аналіз конструкторсько-технологічних особливостей деталей механічних накопичувачів енергії; 2) розробити альтернативний підхід до виготовлення та складання деталей механічних накопичувачів енергії та дослідження його ефективності; 3) розробити конструкцію супермаховика для машинобудівного виробництва; 4) виконати чисельне моделювання розробленої конструкції супермаховика; 5) провести розрахунок економічної ефективності розробленого технічного рішення. Об’єкт дослідження – металорізальний верстат. Предмет дослідження – привід головного руху металорізального верстата. Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна результатів роботи полягає у можливості доведення ефективності застосування механічних накопичувачів енергії для підвищення енергоефективності використання металорізальних верстатів.
Квалификационная работа магистра составляет 77 страниц, в том числе 32 рисунков, 5 таблиц, библиографии из 46 источников на четырех страницах, трех приложений на 20 страницах. Цель работы. Исследование повышения эффективности использования технологического оборудования путем применения механических накопителей энергии. Для достижения поставленной цели в работе были установлены и решении следующие задачи: 1) провести анализ конструкторско-технологических особенностей деталей механических накопителей энергии; 2) разработать альтернативный подход к изготовлению и сборки деталей механических накопителей энергии и исследования его эффективности; 3) разработать конструкцию супермаховика для машиностроительного производства; 4) выполнить численное моделирование разработанной конструкции супермаховика; 5) провести расчет экономической эффективности разработанного технического решения. Объект исследования - металлорежущий станок. Предмет исследования - повод главного движения металлорежущего станка. Научная новизна полученных результатов. Научная новизна работы заключается в возможности доказательства эффективности применения механических накопителей энергии для повышения энергоэффективности использования металлорежущих станков.
The master's qualification work is 77 pages, including 32 figures, 5 tables, bibliographies from 46 sources on four pages, three appendices on 20 pages. The purpose of the work. Research to increase the efficiency of technological equipment through the use of mechanical energy storage. To achieve this goal in the work were set and solved the following tasks: 1) to analyze the design and technological features of the parts of mechanical energy storage devices; 2) to develop an alternative approach to the manufacture and assembly of parts of mechanical energy storage and research of its efficiency; 3) to develop a superflywheel design for machine-building production; 4) perform numerical modeling of the developed superflywheel design; 5) to calculate the economic efficiency of the developed technical solution. The object of research is a metal-cutting machine. The subject of research - the drive of the main movement of the metal-cutting machine. Scientific novelty of the obtained results. The scientific novelty of the results of the work lies in the possibility of proving the efficiency of the use of mechanical energy storage devices to increase the energy efficiency of the use of metal-cutting machines.

Розроблено нові теоретичні підходи для створення алмазного бурового інструменту з підвищеною роботоздатністю на основі аналітичних методів дослідження температурних полів, термопружного стану, зношування та фізико-хімічних процесів, які відбуваються при спіканні робочих елементів методом гарячого пресування. Ці підходи дозволяють визначити основні фактори, що впливають на кінетику даних процесів, спрогнозувати структуру і властивості НКАМ, зносостійкість і довговічність бурових інструментів на їх основі. Проведені розрахунки енергетичного стану зразків бурових вставок складу алмаз - твердий сплав ВК6 при їх спіканні методом гарячого пресування дозволили визначити оптимальний хімічний склад і р -Т - t умови, за яких відбувається покращання структури і властивостей композита. На основі запропонованих моделей встановлено закономірності температурних полів, термопружного стану та кінетики зношування алмазних доліт ІНМ-214,3 Т при бурінні міцних і абразивних гірських порід для різних теплофізичних і механічних умов, що є дуже важливим для вдосконалення технології виготовлення бурових інструментів і практики їх експлуатації. Порівняння розрахункових даних з експериментальними вказує на адекватність розроблених моделей і точність отриманих результатів. На основі наукових досліджень розроблено конструкції бурових інструментів, які успішно впроваджені в промислове виробництво і показали результати при бурінні нафтових і газових свердловин на рівні кращих зразків закордонного виробництва.
Проанализированы различные концепции и современное состояние теории износа и технологии изготовления сверхтвердых композиционных алмазосодержащих материалов состава алмаз - твердый сплав ВК6, сложившуюся в настоящее время. Разработаны новые теоретические подходы к созданию алмазного бурового инструмента на основе аналитических методов исследования температурных полей, термоупругих напряжений, износа и физико-химических процессов, происходящих при спекании композита методом горячего прессования. Сформулированы научные направления в области сверхтвердых композитов - от качества приготовления породоразрушающих элементов, требуемой структуры и свойств до разработки конкурентноспособных на мировом рынке буровых инструментов на их основе. Для иллюстрации полученных общих решений проведен их анализ для конкретных условий работы инструмента при варьировании физико-механических свойств композита, микрогеометрических характеристик алмазов и их концентрации, сферических координат профиля, условий бурения й охлаждения. Впервые сформулирована и решена нестационарная задача теплопроводности для полусферического тела с покрытием, из которого удален сферический сектор с центром в начале координат. Она моделирует температурное состояние алмазного бурового долота, при котором теплофизические характеристики рабочей поверхности существенно отличаются от аналогичных для корпуса долота. Модель учитывает интенсивное тепловыделение вследствие трения в зоне контакта инструмент -порода и охлаждение жидкостью за счет конвективного теплообмена. Для ее решения использован метод Галеркина в гильбертовом пространстве с разложением функций по собственным функциям спектральных задач с параметром в уравнении и граничном условии. На основе полученного решения проведен анализ зависимости температурных полей в алмазном долоте ИСМ-214,3 Т при бурении твердых и абразивных горных пород от теплофизических свойств материала композита и корпуса, микрогеометрических характеристик алмазов, относительного значения коэффициента теплообмена, режимов бурения, радиальной и угловой координат профиля. Полученные результаты представляют научный интерес и имеют прикладное значение для создания и анализа работы долот из сверхтвердых материалов. Впервые разработана математическая модель для описания физико-химических процессов, которые параллельно происходят при спекании алмазосодержащих композитов на основе твердосплавных матриц для общего случая, когда скорость процесса контролируется как диффузией, так и химической реакцией. Показано, что комплексное применение известных и предложенной моделей с использованием методов рентгеноспектрального анализа позволяет глубже исследовать кинетику физико-химических процессов на различных этапах спекания и выявить основные факторы, влияющие на их протекание. Предложено в качестве меры качества готовых изделий принять энергии активации процессов, зародышеобразования новых фаз, химических реакций между компонентами и кинетические параметры процесса спекания. Статистическая достоверность опытных и модельных расчетов свидетельствует о адекватности модели и точности полученных результатов. На основании полученных результатов разработаны конкурентоспособные на мировом рынке сверхтвердые композиционные алмазосодержащие материалы и буровые инструменты на их основе.
The new theoretical approaches have been developed of making the diamond drilling tools with increased efficiency based on the analytical methods of investigating the temperature fields, thermoelastic stress, wear and physico-chemical processes taking a place during the hot pressing of working bits. These approaches allow to detect the leading factors influencing the kinetics of the given processes and to predict the structure and properties of superhard composite materials, wear resistance and durability of drilling tools equipped with them. The energy state calculations conducted of drtilling inserts made of diamond and WC-бСо hard allloy by hot pressing made it possible to determine the optimal chemistry and p - T -1 conditions providing improvement of structure and properties of composite. Using the proposed models, the patterns have been established of temperature fields, thermoelastic stress and wear kinetics of IHM-214,3T diamond drills under the conditions of hard and abrasive rock drilling for various thermal and mechanical situations being crucial for production techology of these tools and their running practice. Comparison of calculated and exparimental data indicates adequateness of the developed models and accuracy of the obtained results. Based on the scientific investigations, the drilling tools have been designed and applied sucsessfully in industry for the oil and gas well drilling and have shown the results at the level of the best foreign-made tools.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення технології видобування високов’язких нафт струминними насосами з розділеними робочими потоками з використанням енергії пульсуючих потоків із свердловин глибиною до 2000 м. В дисертації проведено теоретичні дослідження пульсаційно-хвильових явищ, зокрема кавітації, яку штучно створюють в потоці робочої рідини при проходженні нею через гідродинамічний кавітатор. Експериментально визначено характер пульсацій потоку робочої рідини, який полягає у зменшенні величин тиску на виході з вихрової камери з амплітудою від 0,21 до 0,28 МПа і частотою від 10 до 12 Гц. Встановлено, що виникнення кавітації на виході з гідродинамічного кавітатора спричиняє руйнування просторової структури високов’язкої нафти, розривання її полімолекулярних ланцюгів і призводить до зниження її в’язкості. Результати проведених лабораторних і стендових досліджень та промислових випробувань використані при розробці стандарту підприємства ВАТ «Укрнафта» СТП 320.00135390.016-98 «Технологія видобування високов’язких нафт за допомогою вставного струминного апарату з розділеними робочими потоками». Стандарт введено в дію вперше.
Диссертация посвящена проблеме совершенствования технологии добычи высоковязких нефтей струйными насосами с разделенными рабочими потоками с использованием энергии пульсирующих потоков из скважин глубиной до 2000 м. В диссертации приведены теоретические исследования импульсно-волновых явлений, в частности кавитации, которая искусственно создается в потоке рабочей жидкости при прохождении через гидродинамический кавитатор. Экспериментально определено характер пульсаций потока рабочей жидкости, который заключается в уменьшении величины давления на выходе из вихревой камеры с амплитудой от 0,21 до 0,28 МПа и частотой от 10 до 12 Гц. Установлено, что создание искусственной кавитации на выходе из гидродинамического кавитатора приводит к возникновению знакопеременных давлений, благодаря которым разрушается механическая структура высоковязкой нефти, что способствует снижению вязкости высоковязкой нефти. Во время стендовых эксепериментальных исследований наиболее интенсивное снижение кинематической вязкости в 4 раза наблюдалось на протяжении первых 120-200 секунд обработки нефти гидродинамическим кавитатором, что соответствует интервалу времени, за которое прокачивается весь объем нефти через устройство. В последующем вязкость уменьшается уже не так интенсивно, но стабильно. С целью определения работоспособности опытного образца комплекта оборудования для добычи высоковязких нефтей на скважине № 95 Бугруватовского месторождения были проведены промышленные приемные испытания. После проведения промышленных испытаний комиссией был составлен акт и сделаны выводы и рекомендации: 1. Комплект оборудования для добычи высоковязких нефтей работоспособен. 2. Рекомендуется внедрить на нефтедобывающих предприятиях Украины, разработав типичную технологию добычи высоковязких нефтей. Результаты проведенных лабораторных и стендовых исследований, а также промышленных испытаний использованы при разработке стандарта предприятия ОАО «Укрнефть» СТП 320.00135390.016-98 «Технология добычи высоковязких нефтей с помощью вставного струйного аппарата с разделенными рабочими потоками». Стандарт введен впервые.
The thesis deals with the improvement of technology of production of high-viscosity oils with the help of split flow jet pumps using energy of fluctuating flows from the up to 2000 m deep oil wells. The thesis carriesouttheoreticalinvestigation of pulse-wave phenomena, particularly of cavitation, which is artificially created in the stream of operating fluid during its passage through the hydrodynamicalpulsator (cavitator). The hydrodynamic analysis of the process of cavitation in the swirling flow was held, which has indicated that one part ofkineticenergythatissupplied to the jet device is used for the work of the pump and for the overcoming of friction, and another one - for the incrementation of internal heat of oil. The nature of operating fluid flow fluctuation is determined. It lies in the reduction of pulse chamber outlet pressure with the amplitude of 0,21 to 0,28 MPa and the frequency of 10 to 12 Hz. It is determinedthat the beginning of cavitation at the outlet of the cavitator causes heating of oil and reduction of its viscosity. The results of the laboratory research and bench test, as well as industrial test were used during the preparation of the standard of the OJSC “Ukmafta” (Company Specification 320.00135390.016-98 “Technology of Production of High-Viscosity Oils with the Help of Insert Split Flow Jet Device”). The standard is implemented for the first time.

Мартиновський, І. М. Чисельний аналіз роботи хвильових перетворювачів енергії, які взаємодіють з різними гідродинамічними полями у вітрових хвилях / І. М. Мартиновський, А. М. Сердюченко // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Сучасні технології проектування, побудови, експлуатації і ремонту суден, морських технічних засобів і інженерних споруд". – Миколаїв : НУК, 2013.
Сформульовано принципи створення та розроблено схеми перспективних типів хвильових перетворювачів енергії, які здатні реагувати на усі гідродинамічні поля у нерегулярних вітрових хвилях.