Добірка наукової літератури з теми "Методики практичних знань"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Методики практичних знань".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Методики практичних знань"
1
Bilkevich, N. A., N. B. Haliyash та N. V. Petrenko. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ". Медична освіта, № 3 (3 грудня 2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10648.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, у світлі проблеми підвищення рівня підготовленості медичних працівників до професійної діяльності, розглянуто шляхи покращення практичної роботи студентів при вивченні ними предмета медичної комунікації. Автори діляться досвідом щодо впровадження курсу медичної комунікації у своєму навчальному закладі, розробки навчально-методичного супроводу та методики проведення практичних занять. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам проведення таких занять як оптимальній формі тренування комунікативних навичок та трансформації теоретичних знань у практичні вміння та компетентності.
Введення курсу медичної комунікації у вищих медичних навчальних закладах, на вимогу сучасності, потребує нових підходів в організації навчального процесу. Необхідне застосування освітніх методик, зокрема проведення занять із застосуванням інтерактивної взаємодії та рольових ігор. Як показала практика, така форма занять добре сприймається студентами, проте вимагає додаткової підготовки викладачів, роль яких під час занять є дещо відмінною від загальноприйнятої.
2
ТІЩЕНКО, ВАЛЕРІЙ. "Роль криміналістичної методики розслідування у формуванні доктрини криміналістики". Право України, № 2021/08 (2021): 91. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-091.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є з’ясування взаємного впливу теорії криміналістики і теоретичних основ криміналістичної методики і ролі останньої у формуванні докт рини криміналістики. Відзначається, що криміналістична методика є складовою криміналістики, а тому свої завдання вирішує в руслі загальної мети криміналістичної науки: пізнання і подальше практичне використання знань щодо закономірностей у події злочину, механізму відображення його в носіях інформації, організації пошуково-пізнавальної діяльності, на основі чого розробляє технології, методи і засоби з виявлення та розслідування кримінальних правопорушень. Наголошено, що теоретичні положення криміналістичної методики розслідування ґрунтуються на низці загальних засад криміналістики, до яких відносяться: 1) виокремлення двох взаємопов’язаних об’єктів криміналістичного аналізу – злочину (злочинної діяльності) і розслідування (слідчої діяльності); 2) дослідження вказаних об’єктів із позицій діяльнісного, системного, функціонального, технологічного, евристичного й інформаційного підходів; 3) розуміння сутності розслідування як інформаційно-пізнавальної діяльності. Виокремлено пізнавальний, інформаційний та організаційно-управлінський аспекти діяльності з розслідування у світлі згаданих засад криміналістики, що суттєво впливає на розуміння змісту і завдань криміналістичної методики, на розроблення теоретично обґрунтованих практичних рекомендацій з оптимальної організації розслідування окремих категорій правопорушень. Відзначено, що криміналістична методика не тільки використовує загальну й окремі криміналістичні вчення і теорії, а й сама розробляє власні теоретичні засади, які являють собою системне наукове утворення, в якому відбиваються призначення, завдання, сутність і специфічні елементи криміналістичної методики. Вказано, що окремі теоретичні положення, поняття і категорії, що виникли в криміналістичній методиці (криміналістична класифікація, криміналістична характе ристика злочинів, типові слідчі ситуації тощо) з часом стали розглядатися як окремі теорії криміналістики. Мета теоретичних положень криміналістичної методики злочинів полягає у створенні теоретичної бази, на якій формуються системи наукових підходів іпринципів побудови окремих методик розслідування різного рівня та умов їх застосування у практичній діяльності. Розглянуто завдання криміналістичної методики: 1) розроблення принципів формування окремих методик розслідування; 2) розроблення рекомендацій з їх адаптації та застосування у розслідуванні конкретних кримінальних правопорушень; 3) розроблення рекомендацій із побудови методики розслідування у кримінальному провадженні за відсутності наукової методики з розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень. Відзначено, що за умови правильного визначення принципів наукового формування окремих методик доцільним є створення загальної (базової) моделі криміналістичної методики розслідування. Наводяться та обґрунтовуються специфічні принципи формування окремих криміналістичних методик, які відзначаються конкретно-методичною, прагматичною і програмованою спрямованістю. Запропоновано систему принципів адаптації окремих методик до конкретного випадку розслідування кримінального правопорушення. Зазначено, що доцільним є виокремлення стратегічного і тактичного рівнів розслідування, що надає йому системності й технологічності, дає змогу чітко виділити кінцеві і проміжні, загальні і локальні завдання, а також шляхи їх вирішення. У цьому розумінні криміналістичну методику можна розглядати як стратегію розслідування. Зроблено висновок, що криміналістична методика розслідування як завершальний розділ криміналістики синтезує всі її наукові здобутки з метою створення системи ефективних рекомендацій з розслідування кримінальних правопорушень. Вона також відіграє суттєву роль у формуванні доктринальних положень криміналістики, збагачуючи і розвиваючи її теорію, трансформуючи та покладаючи їх у практичне русло діяльності з розслідування різних видів і форм кримінальних правопорушень.
3
Калугіна, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВИХ ЗНАНЬ ПРО ГРОШІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (12 липня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – дослідити наукові роботи, пов’язані з формуванням у дітей понять про гроші, виокре- мити найбільш дієві методи роботи, запропонувати нові методики формування економічної грамотності у дітей старшого дошкільного віку. Для реалізації поставленої мети ми виокремили низку завдань: уточнити поняття «економічна компетентність», «економічна культура», «економічне виховання»; обґрунтувати взаємозалежність процесів формування початкових знань про гроші та економічного виховання; визначити етапи та методи форму- вання початкових знань про гроші у дітей старшого дошкільного віку. Основними методами проведення дослі- дження є аналіз, узагальнення, систематизація теоретичних положень розкритих в офіційних документах, науко- вій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичних напрацювань щодо формування початкових знань про гроші у дітей старшого дошкільного віку в контексті еко- номічного виховання. Таким чином, сформувати економічно компетентну особистість неможливо без обізнаності у різних сферах економіки, зокрема без формування початкових знань про гроші, що є фундаментом для еконо- мічного виховання дітей.
4
Мороз, Лариса. "Розвиток мовленнєвої культури психолога шляхом використання інтерактивних методів навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 102–20. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-102-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу ефективності використання інтерактивних методівнавчання у розвитку мовленнєвої культури психолога, зокрема окреслено підходи науковців щодо створення освітнього середовища та методики організації інтерактивного навчання. Акцентується увага на важливості розвитку мовленнєвої культури психолога як складника його професійної компетентності через залучення до інтерактиву. Метою дослідження є аналіз теоретичних та практичних підходів до проблеми використання інтерактивних методів навчання у розвитку мовленнєвої культури психолога у сучасній психолого-педагогічній науці, обґрунтування та відбір інтерактивних методів відповідно до цілей, змісту та програмних результатів навчання в умовах закладу післядипломної освіти. Методологічною основою дослідженняє положення гуманістичної парадигми філософії освіти; методологічні підходи (системний, гуманістичний, комунікативний, діяльнісний, компетентнісний і контекстний); положення про єдність пізнавальної теоретичної та практичної діяльності, активність суб’єкта в навчальній і мовленнєвій діяльності; психолого-педагогічні теорії інтерактивного, особистісного орієнтованого навчання, розвитку та саморозвитку мовленнєвої компетентності; специфічні принципи розвитку мовленнєвої культури майбутніх практичних психологів. На основі вивчення та систематизації інтерактивних методів, досвіду викладання розроблено завдання здобувачам післядипломної освіти з дисципліни «Розвиток мовленнєвої культури психолога». У відборі змісту практичних завдань та вправ враховували інформативність, наближенісь до практичної діяльності психолога; орієнтацію на доступність та сприймання аудиторією з різними рівнями актуальної готовності; спрямованість на розвиток подальшої самоосвітньої діяльності та використання знань та умінь в їх практичній діяльності. Використання інтерактивних технологій навчання дорослих окреслюють нові можливості, пов’язані з підвищенням ефективності навчального процесу за рахунок посилення пізнавального інтересу та міжособистісної взаємодії шляхом зовнішнього діалогу в процесі засвоєння навчального матеріалу. Iнтepaктивнa дiяльнicть зaбeзпeчує високий рівень пpoфeciйнoї кoмпeтeнтнocтi чepeз включeння учacникiв ocвiтньoгo пpoцecу в ocмиcлeнe пepeживaння iндивiдуaльнoї й кoлeктивнoї дiяльнocтi для нaгpoмaджeння дocвiду, дозволяє викладачеві процес контролю та оцінки знань, умінь і навичок зробити більш гнучким і гуманним, оскільки інтерактивне навчання має характер співробітництва та довіри. Ключові слова: андрагогіка, інтерактивне навчання, інтерактивні методи, мовленнєва культура психолога, мовна компетентність, розвиток мовленнєвої культури.
5
Яцура, М., А. Гамарник та Б. Рачій. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИКИ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФІЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 112–18. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-018.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Перехід до кредитно-модульної системи організації навчання студентів вимагає істотного покращення проведення всіх видів навчальних занять, в тому числі і практичних робіт, а звідси виникає потреба вдосконалення методики підвищення ефективності і інтенсифікації проведення практичних занять, та збільшення ролі самостійної роботи студентів при цьому. Сказане засвідчує, що питання модернізації методики організації, підготовки і проведення практичних занять з фізики залишається актуальним.
Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення практичних занять з фізики зі студентами фізичних спеціальностей та аналіз педагогічної, психологічної і науково- методичної літератури.
Результати. Запропоновано інноваційну методику проведення практичних занять із загального курсу фізики для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти. Пропонується перевірку рівня теоретичних знань студентів по темі практичного заняття проводити не методом опитування і співбесіди студентів безпосередньо на практичних заняттях, як це прийнято в класичній методиці, а методом тестування. З цією метою підготовлено близько 2000 тестів, що дозволяє проводити тестування практично по кожному розділу навчальної програми курсу. Тестування студент повинен пройти до початку практичного заняття. Для проведення самих практичних занять створено методичні матеріали, розміщені в ЕНМКО під назвою «Матеріали до практичних занять», якими студенти мають можливість користуватися як при підготовці до практичних занять, так і при їх проведенні.
Розроблена і пропонується до використання нова форма ведення конспекту розв’язуваних на практичних заняттях задач і пояснення до них, яка на думку авторів, більш раціональна, ніж ведення конспекту в звичайному зошиті, більш зручна при користуванні нею і дає можливість студенту до кінця навчання накопичити велику кількість розв’язаних задач, які стануть в нагоді в подальшій його роботі.
Запроваджено нові форми самостійної роботи по розв’язуванню задач – це дві самостійні домашні контрольні роботи, в пакетах яких міститься близько по 70 задач, два комплекти задач (близько по 100 задач в кожному) по підготовці до аудиторних контрольних робіт і так звані рейтингові задачі, які рекомендуються студентам для розв’язування з метою підвищення власного рейтингу впродовж семестру.
Висновки. Пропонується методика проведення практичних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти.
6
Стороженко, Вікторія Олександрівна, та Аліса Юріївна Вакула. "Особливості використання інноваційних засобів навчання для підвищення ефективності навчального процесу у ВНЗ". Theory and methods of e-learning 1 (10 листопада 2013): 34–36. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.118.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми методики викладання курсу «Економічна інформатика » з урахуванням особливостей курсу та підготовкою студентів з предмету « Інформатика» у шкільній програмі , яка найчастіше є незадовільною . Пропонована методика включає принципи проведення та звітності практичних і лабораторних робіт , а також організацію індивідуальної та самостійної роботи з урахуванням різного рівня підготовки студентів. Розглядаються питання рейтингової системи оцінки знань студентів з дисципліни , що застосовуються в ОДЕУ , а також питання ефективності організації навчання та наступності дисциплін .
7
Naumenko, Olga M. "РОЛЬ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ". Information Technologies and Learning Tools 35, № 3 (22 червня 2013): 54–63. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.840.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається питання застосування інтернет-ресурсів для формування екологічних знань учнів у процесі вивчення предметів природничого циклу. Відзначається, що поширення екологічних знань і розвиток екологічної освіти стали першочерговими завданнями шкільної освіти з огляду на глобальну екологічну кризу. Тому важливо використовувати у шкільній підготовці всі можливості, які дозволяють підвищувати рівень екологічних знань учнів і тим самим впливати на формування сучасних поглядів стосовно збереження довкілля. Значну увагу приділено порадам для вчителів предметів природничого циклу щодо методики використання інтернет-ресурсів під час підготовки і проведення практичних і лабораторних занять, інших форм навчально-пошукової діяльності учнів.
8
Кислова, Марія Алімівна. "Засоби контролю в системі комп’ютеризованого навчання". New computer technology 4 (31 жовтня 2013): 31. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Вплив комп’ютера на підвищення продуктивності праці в навчанні досить вагомий. Він виражається, насамперед, у звільненні викладача від такого нетворчого та громіздкого процесу, яким є контроль, та в економії навчального часу.Основними видами контролю є: опитування на лекціях, опитування на практичних або семінарських заняттях , контрольна робота, колоквіум, залік або екзамен.Контроль на практичних заняттях та на семінарах зазвичай охоплює до половини студентів певної групи. Застосування комп’ютерів для контролю забезпечує повний та багаторазовий контроль всіх студентів під час заняття. Це стимулює підготовку студентів до кожного практичного заняття та дає можливість розглянути більше питань або завдань, ніж звичайно.Якщо залучити комп’ютерні засоби перевірки контрольних робіт, оцінювання суттєво прискорюється. Така система дуже зручна при проведенні контрольних робіт з фізики, хімії, математики та інших технічних дисциплін. На практиці для такого контролю знань на певну групу потрібно всього декілька комп’ютерів: кожен студент розв’язує контрольні завдання звичайним способом – в зошитах або на окремих листках, а потім користується комп’ютером для вводу відповідей.При проведенні колоквіумів виграш часу одержується значним і для студента, і для викладача. Відомо, що звичайний контроль знань студентів на колоквіумі відбувається шляхом послідовного їх опитування, тому ті, хто відповіли першими, практично не втрачають часу, інші ж повинні чекати своєї черги і тому їх робота в цей час малоефективна. При використанні комп’ютера цей час може бути значно зменшений. Найкращим в цьому випадку буде паралельний метод контролю, коли на робочому місці кожного студента буде окремий комп’ютер. В цьому випадку всі студенти опитуються одночасно, що зводить час очікування до нуля.Необхідно зазначити, що критерії оцінювання самого методу навчання та комп’ютерів для навчання в великій мірі залежать від методики та організації проведення занять та від методики використання комп’ютерів для навчання. Особливо важлива в цьому питанні методика використання комп’ютерів, тому що при невірному підході така система може стати великою проблемою для викладача.
9
Чичкань, Іван Васильович, Світлана Олексіївна Спасітєлєва та Юлія Дмитрівна Жданова. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКОВОГО ПОВОДЖЕННЯ У КІБЕРПРОСТОРІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 354–75. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3646.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки сучасних фахівців галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» та 07 «Управління і адміністрування» до безпекового поводження у кіберпросторі. Запропоновано методику створення мережевого навчального середовища з можливостями поетапної віртуалізації, переходу до хмарних технологій та дистанційної форми навчання. Розглянуто питання формування у студентів спеціалізовано-професійних знань та умінь з інформаційної та кібернетичної безпеки. Зважаючи на результати досліджень у психолого-педагогічній літературі та власний 10-річний досвід, визначено обсяг теоретичних та практичних знань для формування навичок та вмінь із захисту інформації в кібернетичному просторі. Сформульовано перелік вимог до рівня сформованості професійно значущих характеристик спеціаліста з економіки та управління у сфері захисту інформації. Обґрунтовано актуальність та доцільність формування сучасного мережевого навчального середовища з широким використанням відкритих освітніх ресурсів, мобільних додатків, хмарних технологій для підвищення рівня компетентності студентів з інформаційної та кібернетичної безпеки. Проведено порівняльний аналіз ресурсів відкритого інформаційно-освітнього простору, які можуть використовуватись як обов’язкові елементи навчальної дисципліни та залучатись для самостійної роботи студентів. Визначені критерії вибору відкритих навчальних ресурсів та запропонована методологія їх використання. Розглянуто форми організації навчального процесу, сучасні методи, інструменти та засоби навчання для мережевого навчального середовища закладу вищої освіти. Наведено шляхи реалізації запропонованої методики покрокового створення навчального середовища у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в межах навчальних дисциплін «Інформаційна безпека», «Захист інформації», «Кібербезпека» та в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Обґрунтовано, що використання інноваційних технологій навчання, відкритих навчальних ресурсів провідних навчальних закладів, хмарних та мобільних сервісів, пов’язаних із захистом даних, дозволяє підготувати фахівців з практичними навичками із захисту інформації, які є затребуваними на ринку праці.
10
Ishchuk, Olena, та Anatolii Tsos. "Теоретичні та методичні основи формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 21–28. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-21-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетентнісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Проте в науковій літературі недостатньо аргументовано відомості щодо складників та методики формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти й перевірити її ефективність. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. На різних етапах дослідження взяли участь 480 студентів. Результати. Здоров’язберігальна компетенція – це система цінностей, взаємозв’язаних і взаємозумовлених знань, умінь і навиків, рівня фізичного стану, які забезпечують високий рівень здоров’язберігальної діяльності. В основу здоров’язберігальної компетенції покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язберігальної діяльності, активне ставлення до здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний компонент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я. Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язберігальній діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізичного виховання. Діяльнісний компонент забезпечує успішне виконання здоров’язберігальної діяльності й вирізняється належним рівнем фізичного стану та стану здоров’я. Висновки. Формування здоров’язберігальної компетенції − це цілеспрямований і структурований процес, який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей.
Дисертації з теми "Методики практичних знань"
1
Лобас, Вікторія Володимирівна. "Тілесні можливості йога (на прикладі "йога-сутра патаджалі")". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48806.
Повний текст джерелаКниги з теми "Методики практичних знань"
1
Коновал, Олександр Андрійович, та А. В. Бугра. Методика самостійної роботи студентів. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3481.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник орієнтований на допомогу студентам в організації самостійної роботи на лекційних, семінарсько-практичних заняттях та в процесі підготовки до них, оформленні результатів самостійної навчальної діяльності та їх узагальненні в період підсумкового контролю знань. Може бути корисним аспірантам, викладачам вищої школи, а також усім, хто цікавиться проблемами самоосвіти.
2
Волкова, Наталія Валентинівна, Наталія Іванівна Зеленкова, Анатолій Костянтинович Зичков та Світлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3067.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
3
Лісовенко, Анна, та Вікторія Бедан. Психофізіологія: практикум (для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології). Національний університет "Одеська юридична академія", 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14416.
Повний текст джерелаАнотація:
Практикум з курсу «Психофізіологія» розроблено в допомогу до самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, методичних матеріалів, практичних завдань, тестових завдань для підготовки і проведення практичних занять, підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Психофізіологія» допоможе здобувачам вищої освіти у розв'язанні низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань та практичних вмінь з предмету, формами, методами і засобами актуалізації отриманих знань, закономірностями їхнього професійного застосування.
4
Лісовенко, Анна, та Вікторія Борисівна Бедан. Основи біології та генетики людини: практикум (для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології). Національний університет "Одеська юридична академія", 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14415.
Повний текст джерелаАнотація:
Практикум з курсу «Основи біології та генетики людини» розроблено в допомогу до самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, тестових завдань для підготовки і проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Основи біології та генетики людини» допоможе здобувачам вищої освіти у розв'язанні низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань та практичних вмінь з предмету, формами, методами і засобами актуалізації отриманих знань, закономірностями їхнього професійного застосування.
5
Дороніна, Тетяна Олексіївна, та вітлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів (спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки). Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3000.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок магістрантів, розкрито особливості оцінювання різних видів діяльності студентів під час проходження педагогічної практики; подано зміст, форми, методи виховної роботи зі студентами закріпленої студентської групи; наведено орієнтовну тематику виховних заходів з основних напрямів виховання; окреслено основні вимоги до оформлення звітної документації магістрантів. Рекомендовано магістрантам, які здобувають освіту за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, та керівникам практики.
6
Гнілуша, Ніна Володимирівна, та Вікторія Вікторівна Перерва. Методичні рекомендації до проведення навчальної практики з ботаніки (морфологія рослин). Криворізький державний педагогічний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4389.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою практики з ботаніки є практичне опрацювання теоретичного курсу та закріплення знань студентів з анатомії та морфології рослин; навчити студента встановлювати зв’язок між особливостями місцезростання та анатомічними та морфологічними особливостями, екоморфозами рослин; надати студенту елементарні навички дослідницької роботи в природі. Серед основних завдань навчальної практики є оволодіння методиками збору альгологічного, мікологічного матеріалу у природі; гербаризації вищих рослин. Навчитися складати морфолого-біологічні описи деревних та трав’янистих рослин місцевої флори, визначати їх систематичне положення за визначником; навчитися проводити геоботанічні описи.
7
Аркуша, Лариса Ігорівна, Наталія Олександрівна Федчун, Олег Вікторович Дикий, Ігор Вікторович Загородній та Марія Олегівна Д’ячкова. Кримінологічні теорії, емпіричні дослідження та превентивні практики : навч.-метод. посібник. Одеса : Фенікс, 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.16150.
Повний текст джерелаАнотація:
В навчально-методичному посібнику висвітлені сучасні теоретико-методологічні тенденції кримінологічної науки, а саме: гносеологічні, онтологічні та праксеологічні аспекти теорій злочинності на сучасному етапі розвитку кримінологічної науки та з точки зору історичної ретроспективи; провідні методи, техніки та напрямки сучасних кримінологічних досліджень; стратегії протидії злочинності та шляхи впровадження превентивних заходів у практику кримінальної юстиції У посібнику наводяться скорочені тексти лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи, перелік навчальних тем та питань для підсумкового контролю знань та вмінь. Зібрано перелік спеціальної літератури та Інтернет-ресурсів, корисних для продукування нових ідей, релевантних потребам превентивної діяльності. Розраховано для здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (денної, вечірньої та заочної форми навчання) Національного університету «Одеська юридична академія» за спеціальністю 081 «Право».
Частини книг з теми "Методики практичних знань"
1
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звіти організацій з теми "Методики практичних знань"
1
Перерва, Вікторія Вікторівна. Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Public organization "The School of Adaptive Management of Social and Pedagogical Systems", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4226.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості навчально-польової практики як важливого етапу формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особлива увага приділяється навчально-польовій практиці як формі залучення студентів до вмотивованої пізнавальної діяльності, самостійного наукового пошуку, опрацювання методик біологічних досліджень у природі. Конкретизовано відмінності у призначенні виробничої, навчальної, польової, навчально-польової практик. Практика виступає як певний вид діяльності студента, під час якого відбувається практичне застосування набутих під частеоретичної підготовки знань, умінь, навичок, а також перевірка їх ефективності. Навчально-польову практику можна розуміти як керовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, що спрямована на практичне застосування здобутих теоретичних знань в природних умовах, розвиток практичних умінь та навичок, засвоєння основ дослідницької роботи.Проведено аналіз змісту навчального плану та виявлення частки навчально-польових практик у підготовці майбутнього вчителя біології. Аналіз змісту та співвідношення практичної підготовки майбутнього вчителя біології виявив, що в її структурі на частку навчально-польових практик припадає 52,2% кількості годин. Польова практика є складовою частиною вивчення дисциплін природничого циклу нормативного блоку. Зазначені навчально-польові практики є логічним завершальним етапом вивчення відповідних навчальних дисциплін і призначені для закріплення набутих теоретичних знань, формування навичок ведення польових досліджень, опанування методики проведення екскурсій в природу та здійснення природоохоронної діяльності. Під час навчально-польової практики теоретичні знання використовуються в нових умовах, для вирішення конкретних завдань. З’ясовано, що польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому має важливе значення в професійній підготовці студентів. Вона спрямована на стимулювання професійного самовиховання майбутнього вчителя біології, розвиток ініціативи, формування особистісного стилю пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей особистості та рівня підготовки, що сприяє становленню професійної зрілості особистості студентів.
2
Комарова, Олена Володимирівна. Концепція формування системи знань старшокласників із загальної біології та її методична реалізація. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1808.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування та опис концепції формування системи знань старшокласників із загальної біології та методики її практичної реалізації, побудованої на засадах фундаменталізації змісту біологічної освіти в старших класах. На основі аналізу науково-методичних джерел із проблеми дослідження, моделювання процесу формування системи знань учнів старшої школи із загальної біології; прогнозування ефективності впровадження розробленої методики у практику роботи сучасної школи, було обґрунтовано положення концепції та доведено доцільність виділення п’яти блоків методики формування системи знань старшокласників із загальної біології.
3
Комарова, Олена Володимирівна. Методи мікробіологічних досліджень у курсі біології, 11 клас. Київ. Біологія і хімія в школі., 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1854.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час виконання лабораторних робіт в 11 класі школярі ознайомлюються з такими методами мікробіологічних досліджень як культивування мікроорганізмів та седиментаційний метод мікробіологічного дослідження повітряного середовища. У статті виділено спільність та відмінність між двома роботами мікробіологічного змісту і розглянуто деякі практичні аспекти формування методологічних знань учнів в 11 класі. Перспективи подальшої розробки проблеми вбачаємо у визначенні структури методологічних знань школярів з біології, їх класифікації, з’ясуванні можливостей різних організаційних форм вивчення біології для засвоєння учнями нормативних знань і подальшій розробці методики їх формування на лабораторному практикумі з біології в основній та старшій школі.
4
Волкова, Н. В., Н. І. Зеленкова, А. К. Зичков та С. М. Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4263.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
5
Волкова, Н. В., Н. І. Зеленкова, А. К. Зичков та С. М. Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4248.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
6
Семеріков, С. О. Застосування методів машинного навчання у навчанні моделювання майбутніх учителів хімії. КДПУ, листопад 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2647.
Повний текст джерелаАнотація:
Починаючи з 2018-2019 н. р., для магістрантів з додатковою спеціальністю «Інформатика» уведено навчальну дисципліну «Чисельні методи та моделювання», спрямованої на формування у студентів системи теоретичних знань з основ апарату чисельних методів і практичних навичок їх використання для розробки та дослідження математичних моделей. Одним із провідних завдань дисципліни є надання комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних інтелектуальних систем, та ознайомлення студентів з основними принципами нейромережевого моделювання: – загальними характеристиками біологічних та штучних нейронів; – штучною нейронною мережею Хебба, класичним та модифікованими перцептронами; – видами функцій активації, що набули поширення в штучних нейронних мережах; – технологією проектування одношарових та багатошарових штучних нейронних мереж; – алгоритмами навчання нейронних мереж. Вказані питання в останні десятиріччя розглядаються у межах машинного навчання (Machine Learning) – розділу штучного інтелекту, що розглядає методи побудови алгоритмів та на їх основі програм, здатних «навчатися» шляхом подання емпіричних даних (прецедентів або спостережень), в яких виявляються закономірності, та на їх основі будуються моделі, що надають можливість у подальшому прогнозувати певні характеристики для нових об’єктів. На жаль, класичний (і найбільш популярний у світі) курс машинного навчання Е. Ина (Andrew Ng), розміщений на платформі Coursera, зорієнтований насамперед на студентів-початковців інформатичних спеціальностей – це надає можливість пропонувати його для самостійного опрацювання, але не розв’язує основну проблему: надання змістовних моделей, що відображають специфіку основної спеціальності – хімія.
7
Соловйов, Володимир Миколайович, та Наталя Анатоліївна Хараджян. Курс «Моделювання економіки» як один із засобів фундаменталізації підготовки майбутніх економістів. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1137.
Повний текст джерелаАнотація:
Передумовою забезпечення фундаменталізації професійного навчання є створення нових навчальних дисциплін (або перебудова існуючих), якісно відмінних від традиційних за структурою та змістом своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування фахівця нової формації, загальної культури і розвиток наукового мислення. В структурі економічної освіти курс «Моделювання економіки» забезпечує формування системи теоретичних знань та практичних навичок щодо моделювання структурних і динамічних властивостей економічних систем як засобу дослідження та управління складними явищами у макро-, мезо- й мікроекономічних системах. Компетентності, що формуються в процесі навчання курсу «Моделювання економіки», необхідні майбутньому фахівцю з економіки для створення та застосування моделей ринкової динаміки. Фундаментальні науки (зокрема, фізика) надають математичній економіці ефективні методи аналізу економічних даних та прогнозування економічних показників, що наприкінці ХХ ст. породило новий напрям досліджень – еконофізику. На нашу думку, зміст фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» повинен базуватися на поняттях еконофізики: складних динамічних систем (як неперервних, так і дискретних), теорії хаосу та фрактальної динаміки, тому що саме ці поняття створюють фундаментальне ядро сучасної математичної економіки. При вивченні фундаменталізованого курсу «Моделювання економіки» доцільно використовувати такі кросплатформенні системи комп’ютерної математики, як Matlab, Maxima та SAGE. Застосування SAGE дозволяє об’єднати можливості Matlab та Maxima в єдиному діяльнісному Web-середовищі та створює умови для активного застосування інноваційних технологій електронного, дистанційного та мобільного навчання.