Добірка наукової літератури з теми "Методи комунікацій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Методи комунікацій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Методи комунікацій"
1
Жукова, Ірина, та Олександр Долгий. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАКТИЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ РОЛІ КОМУНІКАЦІЇ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 311–19. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-312-319.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що значення феномену комунікацій на сучасному етапі розвитку суспільства важко недооцінити, адже комунікаційні зв’язки пронизують усі сфери життєдіяльності, комунікації досліджуються різними науками: державним управлінням, економікою, правом, соціологією, філосо- фією, культурологією, політологією тощо.
Досліджуючи комунікації крізь призму взаємодії державних органів влади та громадськості на регіональному рівні, більшість дослідників тлумачать ко- мунікацію як основу державного управління і важливий чинник демократи- зації суспільного життя. В загальному вигляді її можна визначити як процес обміну інформацією, що об’єднує в єдине ціле органи державного управлін- ня, органи місцевого самоврядування та групи громадськості; зміцнює необ- хідний зворотний зв’язок між адміністративним апаратом, управлінськими структурами, суспільством, окремими громадами й індивідами.
Як процес передачі, обміну політичною інформацією, який структурує політичну діяльність і надає їй нового значення, формує громадську думку і політичну соціалізацію громадян з урахуванням їх потреб та інтересів тлума- читься поняття “комунікація політична”.
Обґрунтовано, що комунікації в державному управлінні розглядають як ін- формаційну взаємодію, орієнтовану безпосередньо на визначену організацію, на методи і засоби побудови внутрішніх взаємозв’язків, тобто як інформацій- ні потоки; на розуміння побудови відносин між людьми всередині організації і в непомітному перенесенні особистих відносин на організаційні, у поєднанні вражень, заснованих на почутті симпатії або антипатії, і вражень від ділових якостей, а “комунікацію управлінську як сукупність інформаційних зв’язків, процес взаємодії між суб’єктами управлінської діяльності по вертикалі, гори- зонталі із зовнішнім суспільним середовищем, шляхом безпосереднього спіл- кування і обміну інформацією з використанням відповідних засобів”.
2
Кузьмінська, Олена, Марія Мазорчук, Максим Мокрієв та Ольга Барна. "ПРИЙНЯТТЯ СИНХРОННОЇ Й АСИНХРОННОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ ДО І ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-010.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Реалізація електронного навчання вимагає вивчення питання співвідношення синхронних та асинхронних онлайн комунікацій між учасниками освітнього процесу, що узгоджується з навчальними цілями, інституційною готовністю до дистанційного навчання та рівнем цифрової компетентності викладачів, характером та стилем навчання студентів. Матеріали і методи. В дослідженні проаналізовано результати статистичного опитування близько 130 респондентів із 10 закладів вищої освіти України на предмет ставлення викладачів та студентів до застосування синхронних та асинхронних освітніх комунікацій як в умовах очного (змішаного) електронного навчання, так і дистанційного (спричинено карантинними обмеженнями COVID-19). Для опрацювання результатів анкети використано методи описової статистики та теорії статистичних висновків, зокрема перевірка гіпотез здійснювалася з використанням методу однофакторного дисперсійного аналізу та таблиць взаємної спряженості за допомогою програмного інструментарію для обробки статистичних досліджень SPSS. Результати. Викладачі та студенти однаково визначають важливість синхронної та (чи) асинхронної освітньої комунікації. Ставлення до типу комунікації не залежить від форми навчання. Тобто, при переході на дистанційну форму навчання, зумовлену карантинними обмеженнями, вибір типу освітньої комунікації не змінюється. Вибір типу комунікації не залежить від рівня цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу та галузі знань, яку вони опановують. Стать та вік респондентів частково впливають на надання переваг певному виду освітньої комунікації, цей фактор потребує детальнішого вивчення. Висновки. Встановлено, що не існує суттєвої різниці у проведенні асинхронних заходів в умовах дистанційного навчання в період COVID-19 у порівнянні з очним навчанням, синхронні ж комунікації, які превалюють у навчальних аудиторіях і яких так потребують студенти, не слід масштабувати, наприклад, у дистанційні лекції тривалістю 1,2 години чи вебінари замість очних семінарських занять. Потрібно вивчити цілі та зміст конкретної дисципліни, очікувані результати навчання, мотивацію, потреби й можливості студентів, перш ніж приймати рішення про використання того чи іншого типу освітньої комунікації.
3
ВЕРІТОВ, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 204–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-204-214.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Актуальність проблеми обумовлена тим, що формування високого рівня підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту не можливе без забезпечення певного рівня медійної та інформаційної грамотності, володіння інформаційними технологіями, обізнаності щодо основних засобів маркетингових комунікацій у спортивно-оздоровчій діяльності. З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій інформаційно-комунікаційні навички здобувачів вищої освіти мають вплив на формування підприємницької культури, як і знання економічних законів та управлінських технологій. Метою статті є розроблення змістовного наповнення навчального модуля "Цифрове забезпечення підприємництва" та визначення доцільних форм і методів освітнього процесу як педагогічних умов формування інформаційно-комунікаційного компонента підприємницької культури бакалаврів фізичної культури і спорту. Для досягнення поставленої мети було використано абстрактно-логічний та системно-структурний методи дослідження. Відповідно до авторської концепції процес формування підприємницької культури здобувачів вищої освіти передбачає реалізацію підготовчого, теоретичного та практичного етапів. Визначено, що засвоєння навчального матеріалу дисципліни "Інформаційні технології у фізичній культурі і спорті", зокрема її змістовного модуля "Цифрове забезпечення підприємництва", може бути підготовчим етапом процесу формування підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту. Структура зазначеного модуля містить три теми, засвоєння змісту яких передбачає проведення лекцій (6 год.), практичних занять (6 год.) та самостійну роботу студентів (18 год.). Головними навчальними завданнями аудиторної та позааудиторної роботи є: ознайомлення майбутніх бакалаврів з можливостями інформаційних систем управління проєктами, сервісів для створення сайтів, складання ментальних мап та прикладних комунікаційних програм для мобільних пристроїв. Формами і методами навчання визначено: традиційна лекція, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація, метод проєктів з використанням комп'ютерної програми "OpenProject", презентація і захист результатів самостійної роботи. Визначено, що самостійну роботу здобувачів вищої освіти доцільно спрямувати на розвиток термінологічної бази, яка необхідна для рефлексії та організації освітнього процесу. Зазначені форми й методи навчання дозволяють сформувати в студентів усвідомлення себе як суб'єктів творчості та значно активізувати їхню пізнавальну діяльність. Ключові слова: підприємницька культура; інформаційно-комунікаційні навички; інформаційні технології; форми і методи навчання; управління проєктами; створення сайту
4
Letiucha, Liubov. "ЗАСТОСУВАННЯ СТОРІТЕЛІНГУ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЙ ЗІ СТУДЕНТАМИ-ФІЛОЛОГАМИ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Сторітелінг – це термін, який використовують маркетологи, журналісти, психологи та вчителі, і розуміють його як комунікаційну технологію, де розповідь робить інформацію цікавою та запам’ятовуваною для одержувача. У статті аналізуються особливості явища оповідання в філологічному лекційному дискурсі. У ньому систематизовано його найбільш типові характеристики. Ми використовували такі методи дискурсивного аналізу, а також методи спостереження, систематизації та класифікації. У дослідженні виявлено та описано мовні засоби розповіді, якими користуються викладачі філології. Особливістю цього явища є емоційно-оцінна та фактологічна інформація, поєднана за допомогою дієслова дії, а також діалогічно виражений дискурс через елементи прямої мови, інклюзивний займенник «ми», риторичні запитання та окличні конструкції. Проаналізувавши матеріал, ми дійшли висновку, що феномен сторітелінгу доцільно використовувати як в освітньому середовищі загалом, так і в філологічному лекційному дискурсі зокрема.
5
Szyszko, V. I., та A. I. Golovach. "До питання просування послуг установи вищої освіти в мережі інтернет". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 131. http://dx.doi.org/10.15421/191614.
Повний текст джерелаАнотація:
Завдяки розвитку технологій, зокрема інтернет-технологій, з’являються нові можливості просування товарів і послуг через відповідні канали комунікацій, такі як сайти, соціальні мережі, каталоги, різні агрегатори, додатки і т.д. Розробляються і постійно модифікуються методи і прийоми роботи з новими каналами комунікації. В умови зростання конкуренції на ринку товарів і послуг, особливо серед установ вищої освіти, такий метод маркетингу, як просування послуг за допомогою інтернет-комунікацій стає як ніколи актуальним і дає значний економічний ефект від застосування.Мета написання даної статті – подання за результатами дослідження 1) характеристики освітніх послуг, у їх складі додаткових освітніх послуг, і неосвітніх послуг установ вищої освіти; 2) розробленого комплексу маркетингу для їх просування в мережі Інтернет. У процесі дослідження застосовано методи системного і порівняльного аналізу, узагальнення та систематизації.Розглянуто особливості освітньої послуги. Досліджено спектр послуг установ вищої освіти, виявлено основні способи просування даних послуг, оцінено ефективність інструментів просування в мережі Інтернет. У ході дослідження було встановлено, що основні освітні послуги установи вищої освіти просувають в Інтернеті за допомогою сайтів і сторінок у соціальних мережах.Також автори встановили, що установи освіти мають можливість надавати і широкий спектр додаткових освітніх і неосвітніх послуг. Доведено, що дані послуги ніхто не просуває. На підставі вищевикладеного нами розроблений проект зі створення окремого сайта з додатковими послугами установи вищої освіти Гродненський державний університет імені Янки Купали і алгоритм просування додаткових послуг університету в мережі Інтернет.Наукова новизна проведеного дослідження полягає в пропозиції вивчати, розділяти і розвивати додаткові послуги установи освіти на основі застосування розробленого нами комплексного алгоритму просування додаткових послуг в мережі Інтернет за допомогою сайту.Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості застосування запропонованого в роботі алгоритму просування послуг не тільки установами вищої освіти, а й іншими установами, які надають комплекс основних і додаткових послуг. Підтвердженням практичної значущості дослідження є впровадження його результатів у виробничий процес відділу маркетингу і реклами Гродненського державного університету імені Янки Купали (Білорусь).Перспективою темою для подальших наукових досліджень є вивчення ефективності роботи сайта market.grsu.by, методів його просування, вивчення економічної ефективності проекту створення сайта з додатковими послугами установи вищої освіти Гродненський державний університет імені Янки Купали.
6
Гаврілова, Людмила, Олена Бескорса та Олена Ішутіна. "ЦИФРОВІ ФОРМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-007.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. У статті представлено деякі аспекти впровадження навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії», розробленого за проектом Erasmus + Jean Monnet Module «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»/«Ukraine – EU: Intercultural Communication in Education» для здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Доведено, що включення до названого курсу окремої теми «Цифрова комунікація в освіті», поданої у формі дистанційного курсу, є актуальним в умовах стрімкої інформатизації та глобалізаційних процесів у суспільстві та освіті, а також майже тотального дистанційного навчання, спричиненого світовою пандемією COVID-19. Тому основною метою статті є висвітлення структури і змісту дистанційного курсу, огляд основних форм цифрової комунікації, реалізованої в умовах дистанційного навчального середовища. Матеріали і методи. Метод, на основі якого відбувалось проєктування дистанційного курсу, це так звана теорія п’яти етапів В. Кухаренка, В.Бикова та ін., що вміщує аналіз, проєктування, розвиток, виконання та оцінку. На сьогодні описаний у статті курс після проходження всіх етапів, перебуває у стані вдосконалення та оновлення матеріалів, зокрема онлайн сервісів для реалізації цифрової комунікації. Результати. Серед результатів дослідження: визначення місця дистанційного курсу «Цифрова комунікація в освіті» в структурі навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії» в проєкті програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»; висвітлення структури та тематики курсу, основних компетентностей та результатів навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змісту теоретичної частини, практичних занять, форм самостійної роботи здобувачів освіти. Виокремлено основні форми цифрової комунікації, серед яких: універсальні форми, форми наукової комунікації, навчальної цифрової та комунікації з використанням засобів мультимедіа. Висновки. У висновках відзначено оцінку результатів навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого дослідження.
7
Кошелєва, Оксана Борисівна, Олена Анатоліївна Кравчук та Оксана Володимирівна Цисельська. "КОМУНІКАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ КРАЇНИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 287–300. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247170.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.
8
Шульга, О. А. "СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГОВИХ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 66–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується теза, що традиційні підходи та методи до проведення маркетингової комунікаційної діяльності, що використовують підприємства у звичайних засобах масової інформації, втрачають свою ефективність у мережі Інтернет. Це пов’язано з тим, що в Інтернет-просторі діє інша модель поширення інформації, а також утворюються нові, притаманні лише гіпермедійному середовищу типи комунікацій, що зумовлює потребу у розробці нових методів і принципів управління комунікаційною діяльністю підприємств у мережі Інтернет. Доведено, що весь комплекс маркетингу у середовищі Інтернет можна розглядати як процес, який націлений на задоволення потреб споживачів із застосуванням Інтернет-технологій та управління інструментами маркетингу. Показано, що просування товарів та послуг в Інтернеті відбувається за допомогою набору інструментів, які охоплюють пошукову оптимізацію, контекстну і медійну рекламу, роботу з блогерами та засобами масової інформації, партнерський маркетинг, контентне просування, сайт компанії, контентний маркетинг, email-маркетинг і спільноти у соціальних мережах. Зазначено, що рoзрoбка ефективних маркетингoвих інтернет-кoмунікацій передбачає дотримання низки принципів, oснoвними серед яких є: цільoва oрієнтація на кoнкретних спoживачів тoварів абo пoслуг; відпoвідність кoрпoративних мoжливoстей і oбраних цільoвих кoмунікацій; розвиток адаптаційних можливостей у результаті маркетингових досліджень стану ринку тощо. Зауважено, що застосування методів інтернет-маркетингу націлене на економію заробітної плати працівників відділу збуту і на розширення діяльності компанії шляхом її переходу на національний і міжнародний ринки. Зроблено акцент на відмінностях інтернет-маркетингу від традиційних маркетингових методів просування. Зазначено, що просування товарів та послуг в Інтернеті може здійснюватися за допомогою широкого набору інструментів. Вибір того чи іншого інструменту залежить від типу бізнесу, його розмірів і конкретних завдань, що стоять перед маркетологами. Кожен інструмент вирішує певну задачу і може бути використаний на окремих стадіях роботи з цільовою аудиторією. Показано, що новими інструментами медійної реклами є відеореклама та реклама на мобільних пристроях. Зазначено, що реклама на мобільних пристроях має високу ефективність. Це обумовлено високим ступенем залученості користувачів; широкими можливостями таргетингу; не перевантаженістю рекламою мобільного інтернету; інтерактивною комунікацією з аудиторією; низькою ціною контакту і кліка через малу конкуренцію.
9
Басенко, Олена, Ірина Алексєєва, Яна Алексєнко та Яна Жерновнікова. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІЗКУЛЬТУРНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 84 (31 серпня 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати організаційні та методичні особливості використання інформаційних засобів дистанційного навчання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; ресурси мережі Інтернет; опитування за допомогою Google-форми; аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних; методи математичної статистики. В опитуванні брали учать 93 студенти першого, другого та третього курсів денної форми навчання Харківської держаної академії фізичної культури. Результати: розглянуто особливості організації навчального процесу в умовах карантинних обмежень з використанням засобів дистанційного навчання у закладах вищої освіти фізкультурного профілю. Проведено онлайн-опитування студентів, яке виявило їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання; їх вподобання та забезпеченість різними електронними ресурсами, програмами, інструментами інформаційних комунікацій, які використовувалися викладачами в навчальному процесі. Проаналізовано можливі складнощі і значимість для здобувачів освіти переваг дистанційного навчання. Висновки: дослідження показало, що викладачі академії за короткий термін та у складних умовах освоїли цифрові інструменти, комунікаційні ресурси та дистанційні платформи, які не використовували раніше. Онлайн-опитування студентів виявило неодностайність їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання. Результати дослідження підтвердили думку інших вчених про те, що дистанційне навчання, як альтернативна форма освітнього процесу, не може в повній мірі замінити традиційну очну форму навчання, а використання засобів дистанційного навчання дозволяє урізноманітнити освітній процес, зробити його значно цікавішим та ефективнішим. Ключові слова: дистанційне навчання, студенти, онлайн-заняття, засоби дистанційного навчання, програми для відеоконференцій, інструменти електронного навчання.
10
Демченко, М. В. "Кількісні методи вивчення потреб та поведінки споживачів у контекст і сучасних маркетингових комунікацій". Communications and communicative technologies, Вип. 19 (2019): 41–47.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Методи комунікацій"
1
Огороднік, Тетяна Олексіївна. "Планування маркетингових комунікацій для просування торгової марки «Парижанка» ФО-П Колобов Ю.М., центральний склад ТМ «Парижанка», м. Хмельницький". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11492.
Повний текст джерелаАнотація:
У першому розділі роботи розглянуто теоретико-методичні основи політики маркетингових комунікацій, конкретизовано суть та складові політики маркетингових комунікацій, визначено процес планування маркетингових комунікацій, а також наведено класифікую сучасних методів маркетингових комунікацій.
У другому розділі наведено аналітичні імперативи маркетингової діяльності ТМ «Парижанка», проведено аналіз виробничої та управлінської структури досліджуваного підприємства, конкурентний аналіз маркетингової діяльності даного підприємства та маркетингові дослідження ринку ювелірних прикрас та біжутерії.
У третьому розділі запропоновано напрями удосконалення політики маркетингових комунікацій для просування торгової марки «Парижанка» через аналітичний вибір напрямів та вдосконалення комплексу маркетингових комунікацій даної торгової марки в мережі Інтернет.
2
Сагер, Людмила Юріївна, Людмила Юрьевна Сагер та Liudmyla Yuriivna Saher. "Застосування експертних підходів при оцінці ефективності організаційних комунікацій". Thesis, Чернівецький національний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29389.
Повний текст джерелаАнотація:
Науковий керівник – к.е.н., доц. Божкова В.В.Автором проаналізовано різні підходи до експертних методів оцінювання ефективності організаційних комунікацій. Зазначено їх особливості, переваги, недоліки; визначено, що існує необхідність у подальших дослідженнях. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29389
Автором проанализированы различные подходы к экспертным методам оценки эффективности организационных коммуникаций. Указано их особенности, преимущества, недостатки; определено, что существует необходимость в дальнейших исследованиях. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29389
The author analyzed several approaches to peer review the effectiveness of organizational communication, proposed the researchers from different schools. Pointed out their peculiarities, advantages, disadvantages and determined that there is a need for further research. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29389
3
Васильєва, Л. А. "Сучасні комунікаційні методи політичного дискурсу". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31217.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне інформаційне поле політичного дискурсу України намагається реагувати на формування нової конкурентоспроможної соціально-політичної палітри, сприяючи координації й вирішенню насущних проблем держави і громадян. До числа інтенсивних методів комунікаціювання політичного дискурсу відносяться політична реклама, пропаганда й політичний паблік рілейшнз (ПР).
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31217
4
Білан, М. І., Олена Федорівна Грищенко, Елена Федоровна Грищенко та Olena Fedorivna Hryshchenko. "Комунікаційні інструменти на ринку комерційного автотранспорту України". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43530.
Повний текст джерелаАнотація:
Основна відмінність роботи на ринку В2В полягає у роботі не на кінцевого споживача товарів чи послуг, а на компанії різноманітних сфер чи галузей діяльності. Різниця в основній концепції, зумовлює подальшу відмінність в роботі маркетологів. Одним з найголовніших факторів при остаточному оформленні контрактів є особистісні відносини з клієнтами. Так, якщо взаємозв’язок споживача та виробника на ринку широкого споживання має масовий характер, то на ринку В2В робота з клієнтом ведеться особисто та має більший термін в часі.
5
Подольна, В. В. "Аналіз методів оцінки ефективності маркетингових комунікацій". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2015. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17321.
Повний текст джерела
6
Гузь, М. М. "Аналіз методів визначення бюджету маркетингових комунікацій банківських операцій". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60939.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді розглянуто та проаналізовано основні методи визначення бюджету маркетингових комунікацій банку.The basic methods of forming of bank marketing communications budget are analyzed and determined in the report.
7
Булітко, І. І., С. О. Жаден та І. О. Пригара. "Нейромаркетинг – методи впливу". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67658.
Повний текст джерелаАнотація:
Нейромаркетинг - це комерційне застосування нейробіології і технології
нейровізуалізації з метою розуміння споживача і його реакції на маркетингові
подразники шляхом прямого вимірювання процесів в мозку. Вперше про
нейромаркетинг заговорили в середині 90-х років минулого століття в США. У 2000-х
роках в світі існувала тільки одна лабораторія нейромаркетинга ( Mindlab, Девіда
Льюїса), а через 10 років їх кількість збільшилася до 1500. На сьогоднішній день
нейромаркетинг використовується великими компаніями в розвинених країнах світу.
8
Старицька, Н. Ю., та Олександра Петрівна Косенко. "Дослідження методів PR-комунікації в мережі Інтернет". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48784.
Повний текст джерела
9
Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Інструменти і методи просування та комерціалізації науково-технологічних знань". Thesis, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48259.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконана систематизація інструментів і методів просування і комерціалізації науково-технологічних знань.Systematization of instruments and methods of promotion and commercialization of scientific and technological knowledge was performed.
10
Волошина, Анастасія Олексіївна, та Anastasiya Oleksiyivna Voloshyna. "Методи просування нових брендів одягу в соціальних мережах". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50063.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Наукова стаття за спеціальністю «ЗМІ та масові комунікації». 2. В.Гольденберг «Соціальні мережі як інструмент сучасного маркетингу». 3. Максим Варганич «Продвижение в сети Интернет:мифические выгоды или реальные инструменты» 2020р. 4. Романовський О.Г., Середа Н.В., Воробйова Є. В. Основи паблік рилейшнз: навчально-методичний посібник. Х. : НТУ «ХПІ», 2015.Соціальні мережі в 21 столітті виступають як повноцінна платформа для будування комунікації компанії (особистості) з аудиторією. Останні 10 років можна спостерігати стрімккі зміни в прийнятті їх оточуючими. Крім особистих сторінок все частіше можна зустріти різноманітні корпоративні пабліки, які всебічно розвиваються з кожним днем. Під брендом прийнято вважати торгову марку, яка за часи свого існувння побудувала свій імідж та репутацію. Часто можна зустріти коли брендом вважають таку сукупність як логотип та назва, але ні, потрібно ще враховувати те, як приймається компанія та її товар/послуги клієнтами.
Social networks in the 21st century act as a full platform for building a company communication (personality) with an audience. In the last 10 years, you can observe stalking changes in making them surrounding. In addition to personal pages, you can find a variety of corporate publications that are comprehensively developing every day. Under the brand, it is considered a trademark that has built its image and reputation during its period. Often you can find when the brand finds such a collection as a logo and name, but no need to take into account how the company and its product / customer services are accepted.
Книги з теми "Методи комунікацій"
1
Крамаренко, Тетяна Григорівна. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики. Книжкове видавництво Кирєєвського, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/571.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. До посібника додається DVD з програмно-методичним забезпеченням та бібліотекою наочностей. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних ВНЗ. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.
2
Крамаренко, Тетяна Григорівна, Володимир Вікторович Корольський, Сергій Олексійович Семеріков та Світлана Вікторівна Шокалюк. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3315.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. Посібник призначений для студентів закладів вищої освіти спеціа-льності 014 Середня освіта (Математика), додаткова спеціальність «Ін-форматика», інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.
Тези доповідей конференцій з теми "Методи комунікацій"
1
Мельникова-Курганова, О. С. "Методи виявлення альтернативних комунікацій". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-000-1-6.
Повний текст джерела
2
Мельникова-Курганова, О. С. "Нелінійні методи стратегічних комунікацій у смислових та пропагандистських війнах". У JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-14.
Повний текст джерела
3
Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
Звіти організацій з теми "Методи комунікацій"
1
Коломоєць, Таміла Григорівна, та Вікторія Ігорівна Ворох. Розвиток мовлення дітей із аутизмом сучасними дидактичними засобами. СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4337.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито можливості розвитку мовлення дітей із аутизмом з використанням технології доповненої реальності. Метою дослідження є визначення дієвості та ефективності сучасних дидактичних засобів, зокрема використання технології доповненої реальності в розвиткові мовлення дітей із аутизмом. Методами дослідження виступили: аналіз, узагальнення, порівняння, експеримент, описовий метод, логічний метод тощо. За результатами дослідження визначено наявність затримок у розвиткові мовлення та соціальних комунікаціях дітей із аутизмом як корекційно-педагогічну проблему. Визначено порушення в розвитку мовлення, які мають підлягати корекції. Обґрунтовано актуальність використання технології доповненої реальності в розвитку мовлення дітей-аутистів. Охарактеризовано експериментальну методику розвитку мовлення дітей із аутизмом із прикладами відповідних вправ. Практичне значення дослідження полягає в тому, що наведені практичні рекомендації з розвитку мовлення дітей із аутистичним спектром розвитку можуть бути корисними в корекційній роботі НРЦ. Перспективою подальших досліджень визначено пошук шляхів використання технології доповненої реальності в напрямі розвитку уваги та пам’яті дітей із аутизмом.
2
Козаченко, Надія Павлівна. Динамічний поворот в сучасній епістемічній логіці. Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1634.
Повний текст джерелаАнотація:
Основною особливістю динамічного повороту в епістемічній логіці має бути постановка понять комунікації та інформування в центр логічного дослідження, а основною метою динамічної епістемічної логіки має бути розкриття принципів взаємодії суб'єктів комунікації та опис цих принципів в термінах знання, дії, навчання, помилкових вчинків та інших соціальних дій. Відтак, епістемічна логіка має одночасно вивчати всі основні види інформування: умовиводи, спостереження та комунікацію, а також форми їх взаємозв'язку, що проявляються при плануванні, обговоренні та прийнятті рішень.
3
Віняр, Г. М. Маркетингові комунікації в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1426.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано форми маркетингової взаємодії бібліотечної установи і користувачів та громадськості. Основну увагу приділено роботі університетської бібліотеки над створенням позитивного сучасного іміджу, використанню сайту бібліотеки з рекламною метою, застосуванню сучасних інтернет-технологій у бібліографічному інформуванні та обслуговуванні користувачів.
4
Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Сергій Олексійович Семеріков. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології у післядипломній педагогічній освіті. Видавничий центр КТУ, листопад 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/920.
Повний текст джерелаАнотація:
Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.
5
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Позасвідоме психоаналітика як об'єкт емпіричних досліджень (аналіз публікацій із бази Scopus за 1 півріччя 2017 року). Науковий вісник ХДУ., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3874.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в дослідженнях позасвідомого психоаналітика сві-товою психоаналітичною спільнотою. Методи. У статті подано результати кількісного (методом контент-аналізу) та якісного (методами узагальнення й систематизації) аналізу статей, присвячених різним аспектам вивчення позасвідомого психоаналітика, опублікованих у фахових психоаналітичних журналах із переліку Scopus за І півріччя 2017 року. Згідно з ними, усього із 447 статей у 22 журналах виявлено 17 робіт, які містять результати емпіричних досліджень феноменології функціонування та прояву позасвідомого психоаналітиків. Результати. Виявлено, що переважно емпірична частина в них ґрунтується на клінічних випадках та інтерв’ю з психоаналітиками, тренінговими аналітиками й супервізорами. У них, зокрема, виявлено три загальні групи ключових понять, що є актуальним предметом вивчення в указаний період: контрпе-ренесення, ревері та позасвідома комунікація. Описано короткий огляд уведених категорій у кожній із груп, як-от: матриця перенесення-контрперенесення, нарцисичні потреби психоаналітика, аналітичний еротизм, переживання щодо закінчення психоаналізу, мовчання й оніміння психоаналітика, позасві-дома фантазія й позасвідома інтерсуб’єктивність. Висновки. Узагальнено, що позасвідоме психоаналітика та феноменологія його прояву в аналітич-ній роботі залишається в постійному фокусі досліджень, виконаних у різних психоаналітичних підхо-дах, охоплюючи не лише безпосередню клінічну практику (у тому числі зі специфічними категоріями аналізантів), а й тренінгову підготовку кандидатів і супервізорську оцінку. Класична та лаканівська школи більшою мірою зосереджені на дослідженні контрперенесення, британська школа – ревері та несвідомої фантазії, інтерсуб’єктивісти зацікавлені в дослідженні можливості і здатності психоа-налітика використовувати своє позасвідоме у створенні особливої інтерсуб’єктивної реальності між ним та аналізантом. Єдність у поглядах на позасвідоме психоаналітика відзначено в ідеях про його чутливість, про діагностичну цінність переживань, що виникають на сесіях, а також про небезпеку в нехтуванні впливом власного позасвідомого на психоаналітичний процес.Ключові слова: емпатія, контрперенесення, несвідоме, позасвідома комунікація, позасвідоме, психоаналіз, ревері, сприймання.
6
Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Сучасні тенденції розвитку теорії і методики навчання інформатики. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/955.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток методичної системи навчання будь-якої дисципліни відбувається переважно через зміну її компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та форм організації навчання. Системність зв’язку компонентів методичної системи забезпечує ефект того, що при зміні будь-якого компонента змінюються й усі інші. Проте зміни ці не є рівномірними: виділення в складі методичної системи навчання двох підсистем (цілезмістової та технологічної) зумовлене насамперед більш тісними зв’язками між їх складовими. Вибір того, яка з цих підсистем є домінуючою, певною мірою визначає спеціальність: якщо цілезмістова, то це 13.00.02 – теорія і методика навчання, якщо технологічна, то це 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті.
7
Ракітянська, Людмила Миколаївна. Аналіз наукових поглядів на проблему формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя музичного мистецтва. СНУ імені Лесі Українки, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3295.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: розкрити особливості професії «вчитель музичного мистецтва», що зумовлюють специфіку прояву його емоційного інтелекту та проаналізувати наукові погляди вчених на проблему його формування. У статті актуалізується проблема формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця в контексті пріоритетних напрямів розвитку освіти. Надана коротка характеристика емоційного інтелекту як індивідуально-особистісного утворення, що забезпечує успішність в сфері професійної діяльності. Представлені різні наукові погляди щодо проблеми формування емоційного інтелекту вчителя музичного мистецтва. Встановлено, що специфіка прояву емоційного інтелекту вчителя зумовлена особливостями його професійної діяльності. Матеріал і методи дослідження. Логіка і методика наукового пошуку забезпечувались дотриманням вихідних теоретичних позицій, що утвердилися в науці, а також використанням теоретичних методів наукового пізнання: вивчення наукової літератури з проблеми дослідження, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, цитування, що дозволило встановити характерні особливості уроку музичного мистецтва як основи для прояву емоційного інтелекту вчителя-музиканта та порівняти наукові погляди вчених на проблему його цілеспрямованого формування як професійно-значущої якості в контексті сучасних вимог. Проведений аналіз наукових поглядів на проблему формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя музичного мистецтва дозволив узагальнити акцентовані вченими думки, щодо необхідності дослідження проблеми формування професійно значущих, особистісних якостей вчителя-музиканта, зокрема, його емоційного інтелекту, та виокремити його структурні складові. Результатом теоретичного рівня дослідження окресленої проблеми є визначені в узагальненому вигляді специфічні риси прояву емоційного інтелекту вчителя музичного мистецтва, зумовлені особливостями його професійно-педагогічної діяльності. Зроблено висновок про те, що специфіка прояву емоційного інтелекту вчителя-музиканта як складова його професіоналізму зумовлена, по-перше, гуманістичною сутністю педагогічної професії, а, по-друге, інтонаційно-звуковою природою музичного мистецтва, його емоційно-духовною домінантою. Емоційний інтелект вчителя музичного мистецтва конкретизований в таких поняттях як «переживання», «сенсорно-емоційно-інтелектуальне смислонародження», «образне мислення», «емоційна комунікація», «емпатійність», «самоконтроль», «саморегуляція». Отриманні знання сприятимуть розробці структурно-функціональної моделі формування емоційного інтелекту майбутнього вчителя-музиканта як його індивідуально-особистісної, професійнозначущої якості.
8
Остроушко, О. А. Визначальні складові стереотипних образів української, російської, англійської мов. Акцент, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1431.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою виявлення основних компонентів стереотипних образів української, російської та англійської мови проведено спрямований психоасоціативний експеримент зі студентами факультету української філології. Невтішні висновки даних експерименту передбачають заходи щодо активного функціонування української мови, аби вона набувала позитивних прагматичних характеристик, щоб розширювалося її функціонування у сфері масової комунікації, масової культури, інформаційних технологій
9
Лов’янова, І. В. Про підготовку майбутніх вчителів математики до впровадження нових інформаційних технологій навчання у процес формування умінь учнів. [б. в.], 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2293.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається питання підготовки вчителя математики до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання на заняттях з циклу дисциплін фахової підготовки, а саме лекційно-практичний курс з методики навчання математики, лабораторний курс з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», лабораторно-обчислювальний практикум «Intel – навчання для майбутнього»
10
Гаманюк, В. А. Нові акценти в мовній освіті: зміни в додатковому томі "Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти". ФОП Маринченко С. В., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5685.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз змін і доповнень до “Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти”, поштовхом до перегляду яких стали трансформації в суспільній площині, технічний прогрес і інформатизація суспільства. Акцентовано на появі в новій редакції дескрипторів до раніше лише побічно названих комунікативних дій, не описаних у вміннях (медіація), зокрема долучення online-комунікації як виду мовленнєвої діяльності, додавання рівня pre-А 1, проміжних рівнів А 2+, В 1+, В 2+, що сприятиме більш диференційованому визначенню рівня оволодіння мовою. На прикладах дескрипторів медіації й online-комунікації продемонстровано прогресію в описі умінь різних рівнів. Запропоновані зміни розглянуто крізь призму міжкультурної компетенції. Зроблено висновки, що нові акценти дадуть змогу актуалізувати зміст мовної підготовки й підвищити її якість, проте водночас сприймаються як виклик для системи мовної освіти й методики викладання мов.