Добірка наукової літератури з теми "Методи класифікації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Методи класифікації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Методи класифікації"
1
Yukhnovskyi, Vasyl, та Olga Zibtseva. "Типологія і класифікація як методи категоризації зеленого простору". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.15421/411820.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано типології зеленого простору і класифікації парків у пострадянських (Україна, Білорусь), європейської (Великобританія), північноамериканських (США, Канада), азійських (Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія) країнах та містах Австралії. Різні країни пропонують не однакові класифікації зеленого простору, що ґрунтуються на функціональному призначенні території, фізичних характеристиках, розмірах, обсягах обслуговування населення тощо. Охарактеризовано класифікацію парків, застосованої в Україні, за місцем розташування відносно міських меж (міські парки і лісопарки) та за функціональною ознакою. Парки, залежно від характеру і призначення, поділяють на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, парки аерофітотерапії тощо. Відсутність ієрархічної класифікації і відповідних стандартів призводить до поглинання зеленого простору міською забудовою.
Здійснено пошук шляхів удосконалення класифікації озеленених територій, використовуваної в Україні. Природні території та зелені насадження обмеженого користування (шкільні ділянки, спортивні майданчики житлових масивів) є найуразливішими територіями, які першочергово підпадають під забудову в українських містах. Чітко визначена класифікація озеленених територій сприятиме їх збереженню в умовах посилення урбанізації. Рекомендовано стандартизувати українську класифікацію зелених насаджень у тому числі й за ієрархічними ознаками, що вплине не тільки на міську систему зелених насаджень, але й на ландшафтну організацію простору за межами міст.
2
Солоха, М. О., та Н. В. Винокурова. "Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.
3
Gorokhovatskyi, V., A. Zaporozhchenko, Т. Siryk та O. Tarasenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАК РОЗПОДІЛІВ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ОПИСІВ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.068.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору
4
Bilynsky, Y. Y., O. I. Nikolskyy, A. B. Huralnyk та V. V. Pogoriliy. "ОГЛЯД МЕТОДІВ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НАЙБІЛЬШ ПРИЙНЯТНИХ ІЗ НИХ ДЛЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 49–58. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10432.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах.
Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностиці дисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС, заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (в кута) та кута нахилу вертлюжної западини (а кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна.
Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією методом Розендаль, метод Харке-Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.
5
Жульковська, Інна, Андрій Плужник та Олег Жульковський. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ШКІДЛИВИХ ПРОГРАМ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235922.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлення та класифікація шкідливих програм стала однією з найважливіших проблеми в галузі кібербезпеки. Існує достатньо методик виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, кожна з яких має свої переваги, недоліки та особливості використання.
В роботі виконано дослідження сигнатурного та евристичного методів виявлення шкідливого програмного забезпечення. Окремий аналіз присвячений застосуванню методів машинного навчання для класифікації шкідливих програм. Досліджено різні техніки машинного навчання для класифікації та виявлення зразків шкідливих програм та їх відповідних класів, їх фільтрації. Показано корисність графічної візуалізації байтів для виявлення шаблонів проектування програмного забезпечення для подальшої автоматизації виявлення вірусів. Виконано порівняльну характеристику сучасних, головним чином, евристичних методів виявлення шкідливого програмного забезпечення та систематизовано за значеннями точності пошуку.
Оскільки на даний момент не існує ефективної методики виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, тому для проведення ефективного пошуку і знищення шкідливих програм потрібно комбінувати всі сучасні методи, способи і засоби, враховуючи всі особливості їх використання.
6
Prokopiv, M. M., S. K. Yevtushenko та O. Ye Fartushna. "Класифікація мостових інфарктів". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 30–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.926.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Мостові інсульти є складними в діагностиці і, порівняно з півкульними інсультами, мають гірший прогноз та перебіг. Проте мало наукових праць опубліковано про класифікацію мостових інсультів. Ми прагнули надати місткий та короткий огляд наукової медичної літератури щодо класифікації мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури у базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciЕLО, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалася класифікація мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури про класифікацію мостових інсультів. Висновки. Ми надали докладний огляд класифікації мостових інсультів.
7
Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар та В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.
8
Gavrilenko, S., та I. Sheverdin. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАНУ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ АНСАМБЛЕВОГО МЕТОДУ КЛАСИФІКАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 75–79. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.075.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом статті є дослідження методів ідентифікації стану комп’ютерної системи. Метою статті є розробка методу ідентифікації аномального стану комп’ютерної системи на основі ансамблевих методів. Завдання. Дослідити та виділити події операційних системах сімейства Windows, розробити програмне забезпечення для виділення подій; дослідити використання ансамблевих класифікаторів на основі беггінгу та бустінгу та дерев рішень для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Використовуваними методами є: методи машинного навчання та ансамблеві методи класифікації. Отримано такі результати: У якості вихідних даних виділено наступні класи подій операційних системах сімейства Windows: події міжпроцесної комунікації, події взаємодії з файловою системою, події інтернет-з’єднання, події взаємодії з реєстром. Досліджено методи ідентифікації аномального стану комп’ютерних систем на базі ансамблевих методів, а саме беггінгу, бустінгу та дерева рішень J48 для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Виконано оцінку ефективності розроблених ансамблевих класифікаторів. За результатами досліджень для ідентифікації стану комп’ютерної системи запропоновано ансамблевий метод класифікації на основі беггінгу та дерева рішень J48. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виділенні процесів функціонування комп’ютерної системи та створенні ансамблевого методу для на основі беггінгу та дерева рішень J48, що надає можливість підвищити точність ідентифікації стану комп’ютерної системи
9
Кондратишин, А. Р., А. А. Курій, Д. Б. Коваль та Я. І. Юрик. "КЛАСИФІКАЦІЇ КАРДІОМІОПАТІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 12–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги.
Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ.
Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця.
Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи.
Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.
10
Gavrylenko, S., та V. Zozulia. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛІЙ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 52–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.052.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є методи та засоби виявлення аномалій в даних. Метою статті є підвищення якості класифікації даних за рахунок виявлення аномалій на етапі їх попередньої обробки. Завдання: дослідити методи виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, визначити поріг прийняття рішень anomaly_score для кожного із методів та оцінити якість класифікації до та після preprocessing. Використовуваними методами є: методи штучного інтелекту, машинного навчання, ансамблеві методи. Отримано такі результати: досліджено методи виявлення аномалій: метод стандартного відхилення (Standard Deviation Method), метод локального рівня викидів (Local Outlier Factor), метод Ізолюючого лісу (Isolation Forest). Отримано залежність кількості аномалій від порогу прийняття рішень для кожного із методів. Оцінку якості попередньої обробки даних виконано з використанням класифікаторів на основі методів KNN та беггінгу (Bagging). Досліджені методи реалізовані програмно з використанням хмарного сервісу GOOGLE COLAB на основі Jupyter Notebook. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні методів виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, вибору мета-алгоритму preprocessing та визначення оптимальних параметрів його налаштування.
Дисертації з теми "Методи класифікації"
1
Іванчук, М. А. "Методи лінійної класифікації". Thesis, БДМУ, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17271.
Повний текст джерела
2
Волівач, А. П. "Методика класифікації ризиків навчального процесу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13902.
Повний текст джерела
3
Корлюк, Олександр Сергійович. "Методи з адаптацією параметрів моделей для класифікації текстової інформації". Дис. канд. техн. наук, Нац. акад. наук України, Ін-т кіберн. ім. В.М. Глушкова НАН України, 2013.
Знайти повний текст джерела
4
Караченко, В. Ю. "Методи класифікації клієнтської бази на основі поведінкової моделі користувачів". Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16104.
Повний текст джерелаАнотація:
Науковий керівник – к.т.н., доцент Чуприна А.С.The given paper analyzes currently available methods for client base classification, their benefits and importance for businesses. The main purpose of this article is to provide information regarding one of the derivatives of classification methods, which are based on user behavioral model – recommendation systems. Recommendation systems can be divided into three general groups. More precisely, they can be divided into: collaborative filtering systems, content-based filtering systems and hybrid systems. Each of these recommendation methods are described in this paper, providing possible use cases and examples.
5
Петрук, В. Г., С. М. Кватернюк, О. Є. Кватернюк, О. І. Моканюк, Я. В. Дозорець, Ю. Ю. Сидорчук, В. Г. Петрук та ін. "Методи і засоби аналізу та класифікації поверхневих патологій біотканин за кольором". Thesis, Національний технічний університет України «КПІ», 2013. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/997.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан поверхневих патологій біотканин суттєво впливає на їх колір, а тому аналіз та класифікація поверхневих патологій біотканин за кольором особливо актуальнідля судово-медичної діагностики. Вирішуючи зворотну оптичну задачу, можливо визначити біофізичні характеристики поверхневих патологій за кольором.Состояние поверхностных патологий биотканей существенно влияет на их цвет, а потому анализ и классификация поверхностных патологий биотканей по цвету особенно актуальнидля судебно-медицинской диагностики. Решая обратную оптическую задачу, можно определить биофизические характеристики поверхностных патологий по цвету.
Stan poverhnevih patologіy bіotkanin suttєvo vplivaє on їh kolіr and the fact that analіz klasifіkatsіya poverhnevih patologіy bіotkanin for kolorom Especially aktualnіdlya vessels medichnoї dіagnostiki. Virіshuyuchi zvorotnu optichnu task mozhlivo viznachiti bіofіzichnі characteristics poverhnevih patologіy for kolorom.
6
Повхан, Ігор Федорович. "Методи та принципи побудови дерев класифікації дискретних об’єктів для інтелектуального аналізу даних". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56709.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей логічних та алгоритмічних дерев класифікації, деяких питань їх застосування в задачах інтелектуального аналізу даних, розпізнавання образів шляхом створення ефективних моделей класифікації та аналізу великих масивів даних, універсальних систем розпізнавання дискретних об’єктів. Проаналізовано та досліджено деревоподібні моделі класифікації різних типів. Розроблено комплексний метод побудови деревоподібних моделей класифікації, який базується на поетапній апроксимації масиву початкових даних НВ набором
відібраних та оцінених незалежних алгоритмів розпізнавання. Розроблено метод Т – опорних множин, який полягає у відборі, фіксації набору ознак разом зі своїми значеннями – класифікаторів в структурі ЛДК. Розроблено моделі та методи побудови структур АДК двох типів, де отримані дерева класифікації складаються з різних алгоритмів та методів розпізнавання й в свою чергу представляють собою нові
алгоритми, схеми класифікації. Розроблено модель та метод побудови обмежених структур АДК, які спрямовані на добудову лише тих шляхів, ярусів конструкції дерева класифікації, де є найбільша кількість помилок усіх типів класифікації. Розроблено методи знаходження подібності конструкцій логічних дерев в задачах мінімізації їх структур. Здійснено числову оцінку впливу процедури обрізки
побудованого ЛДК – перестановки ярусів, рівнів, блоків структури ЛДК в конструкції регулярного логічного дерева на його загальну складність. Здійснено оцінку збіжності процедури побудови моделей дерев класифікації, запропонованих в дослідженні структур АДК для умов слабкого та сильного розділення класів початкової НВ. Present thesis is devoted to studying the specific features of both logical and algorithmic classification trees, some issues of their use in the problems of intelligence data analysis and image recognition by creating the efficient models of classification and analysis of large and super-large data arrays and universal systems of discrete object recognition. Tree-like classification models of various types are analyzed and studied. The concept of constructing tree-like classification models based on a step-by-step approximation of an array of initial TS data with a set of selected and evaluated independent recognition
algorithms is proposed. The concept of T – reference sets is proposed, which consists in selecting and fixing a set of features together with their classifier values in the LCT structure. Models and methods for constructing ACT structures of two types are developed, where the resulting classification trees consist of various algorithms and recognition methods, which in turn represent new algorithms and classification schemes. A model and method for constructing bounded ACT structures are developed, which are aimed at completing only
those paths, tiers of the classification tree structure where there are the largest number of errors of all classification types. Methods for finding the similarity of logical tree structures in problems of minimizing their structures are developed. A numerical estimate of the impact of the pruning procedure of the constructed LCT – rearrangement of tiers, levels, and blocks of the LCT structure in the construction of a regular logical tree on its overall complexity is given. The convergence of the procedure for constructing classification tree models proposed in the study of ACT structures for conditions of weak and strong separation of initial TS classes is estimated. Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей логических и алгоритмических деревьев классификации, некоторых вопросов их применения в задачах интеллектуального анализа данных, распознавания образов путем создания эффективных моделей классификации и анализа больших массивов данных, универсальных систем распознавания дискретных объектов. В работе исследована и решена актуальная научно-прикладная проблема развития теории анализа и синтеза деревьев решений, разработки моделей, методов, прикладного инструментария интеллектуального анализа данных на основе логических и алгоритмических деревьев классификации с большей точностью, уменьшенной сложностью моделей и повышенной эффективностью классификации дискретных объектов. Проанализированы и исследованы древовидные модели классификации различных типов. Предложен комплексный метод построения древовидных моделей
классификации, который базируется на поэтапной аппроксимации массива начальных данных набором отобранных и оцененных независимых алгоритмов распознавания. Предложен метод Т – опорных множеств, который заключается в отборе, фиксации набора признаков вместе со своими значениями – классификаторов в структуре ЛДК. Разработаны модели и методы построения структур АДК двух типов,
где полученные деревья классификации состоят из различных алгоритмов и методов распознавания и в свою очередь представляют собой новые алгоритмы, схемы классификации. Разработана модель и метод построения ограниченных структур АДК, которые направлены на достройку только тех путей, ярусов конструкции дерева классификации, где есть наибольшее количество ошибок всех типов классификации. Разработаны методы нахождения сходства конструкций логических деревьев в
задачах минимизации их структур. Дана числовая оценка влияния процедуры обрезки построенного ЛДК – перестановки ярусов, уровней, блоков структуры ЛДК в конструкции регулярного логического дерева на его общую сложность. Дана оценка сходимости процедуры построения моделей деревьев классификации, предложенных в исследовании структур АДК для условий слабого и сильного разделения классов начальной ОВ. Разработан программный инструментарий построения структур ЛДК/АДК (моделей деревьев классификации различных типов), который позволяет решать широкий спектр разнотипных прикладных задач распознавания образов. По результатам диссертационного исследования проведено экспериментальное моделирование, апробация разработанных моделей и методов на практических задачах, а определения эффективности предложенных в работе методов построения АДК осуществлено на основе интегральных показателей качества моделей.
7
Степаненко, Ю. С. "Визначення аномалій у часових рядах на основі візуалізації рекурентних діаграм". Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16440.
Повний текст джерелаАнотація:
Recurrence is a fundamental property of dynamical systems, which can be exploited to characterize the system’s behavior in phase space. A powerful tool for their visualization and analysis is the recurrence plot. Methods basing on recurrence plots have been proven to be very successful especially in analysing short, noisy and nonstationary data, as they are typical. This article describes a method for finding anomalies in a time series based on dividing a time series into parts. Time series parts are converted to recurrence plots - a black and white image. Further, the convolutional neural network is used to classify the image. The results showed that the considered method has a high enough classification accuracy.
8
Гасиджак, Віктор Степанович. "КЛАСИФІКАЦІЯ ВІБРАЦІЙНОГО СТАНУ ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА В ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9896.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.20 − експлуатація та ремонт засобів транспорту. − Національний авіаційний університет, м. Київ, 2010.
Дисертацію присвячено підвищенню достовірності класифікації ві-браційного стану ГТД на основі використанням інтелектуальних техноло-гій. В роботі запропоновано використовувати поетапний підхід: на пер-шому етапі класифікувати вібраційний стан ГТД на основі сформованих діагностичних ознак, на другому – автоматична змінювати режим роботи ГТД. При цьому другий етап здійснюється лише тоді, коли вібраційних параметри двигуна перебувають у діапазоні «потребує вжиття заходів».
У дисертаційній роботі вдосконалено структуру системи автомати-чного діагностування та керування режимами роботи ГТД, що дозволяє автоматично змінювати режим функціонування двигуна, для зменшення негативного впливу вібрації на окремі вузли і тим самим скоротити екс-плуатаційні витрати. Розроблено ефективний алгоритм структурного та параметричного синтезу ІСАД, яка містить у собі радіально-базисну нейронну мережу з нечітким виведенням класифікації і прогнозуванням вібраційного стану ГТД. Розроблено методику побудови «бази класів» ІСАД у вигляді: «якщо (діагностичні ознаки), то (клас вібраційного стану ГТД), що дає змогу використовувати експертні оцінки вібраційного стану ГТД, а також сформувати діагностичні ознаки з урахуванням зміни вібраційних характеристик типового двигуна, що дозволяє підвищувати точність класифікації вібраційного стану механічної частини ГТД.Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.22.20 − эксплуатация и ремонт средств транспорта. − Национальный авиационный университет, г. Киев, 2010. Диссертация посвящена повышению достоверности классификации вибрационного состояния газотурбинного двигателя (ГТД) на основе использования интеллектуальных технологий. В работе разработан эффективный алгоритм структурного и параметрического синтеза ИСАД, который вмещает радиально-базисную нейронную сеть с нечетким выводом классификации вибрационного состояния ГТД. Разработана методика построения «базы классов» ИСАД в виде: «если (диагностические признаки), то (класс вибрационного состояния ГТД)», позволяющая использовать экспертные оценки вибрационного состояния ГТД, а также сформировать диагностические признаки с учетом изменения эксплуатационных характеристик двигателя, обеспечивающая повышение точности классификации вибрационного состояния механической части ГТД. Достоверность предложенной модели ИСАД подтверждается кор-ректным применением апробированного математического аппарата, со-гласованностью результатов математического моделирования режимов работы ГТД с результатами уже известных исследований и теоретических положений, а также экспериментом. Ключевые слова: газотурбинный двигатель, техническое состояние, вибрационная диагностика машин и механизмов, интеллектуальная си-стема автоматического диагностирования, нейро-фаззи сети, искусствен-ные нейронные сети, системы нечеткой классификации, методы обучения.
The thesis for the candidate degree in technical sciences on the specialty 05.22.20 − operation and the repair of the means of transport. − National Aviation University, Kiev, 2010. Current research work is dedicated to an increase in the authenticity of the classification of gas-turbine engine (GTE) vibration state on the basis of the intellectual technologies use. In the dissertation improved the structure of the system of automatic diagnostics and control of the regimes of GTE work for an automatic change in the regime of the functioning of engine for decreasing the negative influence of vibration on the separate units or to exclude GTE stoppage with the appearance of the random, short-term levels of vibration, and to thus reduce operating costs. In the dissertation is developed the effective algorithm of structural and parametric synthesis of the intellectual system of automatic diagnosis (ISAD), which includes radial-basic neuron network with the illegible conclusion of classification and the prognostication of GTE vibration state. The procedure of construction «rule base» of ISAD is developed in the form: «if (diagnostic signs), then (class of vibration state GTE)», which makes it possible to use ex-pert estimations of GTE vibration state, and also to form diagnostic signs taking into account a change in the operating characteristics of typical engine, which made it possible to increase the accuracy of the classification of the vibration state of GTE mechanical part. The authenticity of the proposed ISAD model is confirmed by the cor-rect application of the approved mathematical apparatus, by the coordination of the results of the mathematical simulation of the regimes of GTE work with the results of already known studies and theoretical positions, and also experiment.
9
Геселева, Н. В., та Р. О. Лугиня. "Методи оптимізації: основні поняття, класифікація". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2015. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17328.
Повний текст джерела
10
Гаркуша, В. О., В. К. Панайотова та Наталія Миколаївна Побережна. "Методи відбору персоналу: загальна класифікація". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39676.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Методи класифікації"
1
Процик, Ірина, та Наталія Кара. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У ПРОЦЕСІ ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості та проблеми якості надання соціальних послуг у процесі поглиблення міжнародних економічних відносин між Україною та іноземними країнами, зокрема Польщею. Метою дослідження є визначення особливостей підвищення якості соціальних послуг у процесі поглиблення міжнародних економічних відносин вітчизняних та іноземних підприємств. Запропоновано визначення сутності поняття «соціальна послуга», класифікацію видів соціальних послуг, зокрема виділено прості соціальні послуги, комплексні соціальні послуги, комплексні спеціалізовані і допоміжні соціальні послуги. Розглянуто основні форми та структуру надання соціальних послуг в Україні та Польщі. Також розглянуто базові зовнішні та внутрішні фактори процесу управління якістю соціальних послуг. Запропоновано з метою підвищення якості соціальних послуг застосовувати процедуру моніторингу та оцінювання якості соціальних послуг (індикаторів оцінки), що надають надавачі послуг громаді відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг; забезпечення періодичності проведення моніторингу та оцінювання якості соціальних послуг у громаді. Виокремлено рівні моніторингу, зокрема: рівень надання окремої соціальної послуги (можливо виділення окремих аспектів соціальних послуг); рівень організації, яка надає соціальні послуги (територіального центру); рівень області; центральний рівень. Запропоновано методику, орієнтовану на оцінку якості та ефективності соціальних послуг, яка складається в трьох основних компонент: оцінка якості та ефективності соціальних послуг споживачами, оцінка ефективності функціонування системи надання соціальних послуг працівниками, які безпосередньо надають соціальні послуги, оцінка якості та достатності ресурсного забезпечення надання соціальних послуг.
Тези доповідей конференцій з теми "Методи класифікації"
1
Сидоренко, Наталя. "ПОНЯТТЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ". У LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v3.04.
Повний текст джерела
2
Костюкова, Марія, та Владислав Галясовський. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕТАПІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ НАСЛІДКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ МАТРИЦІ РИЗИКУ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.13.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Методи класифікації"
1
Комарова, Олена Володимирівна. Методи мікробіологічних досліджень у курсі біології, 11 клас. Київ. Біологія і хімія в школі., 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1854.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час виконання лабораторних робіт в 11 класі школярі ознайомлюються з такими методами мікробіологічних досліджень як культивування мікроорганізмів та седиментаційний метод мікробіологічного дослідження повітряного середовища. У статті виділено спільність та відмінність між двома роботами мікробіологічного змісту і розглянуто деякі практичні аспекти формування методологічних знань учнів в 11 класі. Перспективи подальшої розробки проблеми вбачаємо у визначенні структури методологічних знань школярів з біології, їх класифікації, з’ясуванні можливостей різних організаційних форм вивчення біології для засвоєння учнями нормативних знань і подальшій розробці методики їх формування на лабораторному практикумі з біології в основній та старшій школі.
2
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.
3
Буріменко, А. В., та І. А. Салата. Класифікація фразеологізмів на позначення погоди в англійській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5433.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню та класифікації фразеологізмів на позначення погоди в англійській мові. Автори проаналізували наукову літературу з фразеології для вивчення наявних класифікацій фразеологічних одиниць з метою складання власних класифікацій, спираючись на деякі з проаналізованих. Методом довільного вибору для проведення класифікації було обрано 25 фразеологізмів англійської мови, що стосуються погоди або позначають інші явища через їх порівняння з погодними умовами. Вибрані фразеологічні одиниці було класифіковано за різними їх ознаками.
4
Бережна, М. В. Імена власні в романі жанру фентезі: методи формування відповідників. Запорізький національний університет, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2482.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано класифікацію ономастичних відповідників та методів їх утворення, використаних при перекладі романів про Гаррі Поттера українською та російською мовами. Основні типи ономастичних відповідників наведено в комплексі з методами їх формування і прикладами імен власних (як правило, антропонімів) в оригіналі і перекладах.
5
Семеріков, Сергій Олексійович, та Ілля Олександрович Теплицький. Методика уведення основ Machine learning у шкільному курсі інформатики. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, жовтень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2838.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі Machine learning розглядається проблема сучасної інформатичної термінології. Розкриваються можливості використання електронних таблиць для уведення основ Machine learning у середній школі. Наведено окремі елементи методики використання електронних таблиць для розв’язання задачі класифікації образів.
6
Лаврентьєва, О. О. Особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів природничих дисциплін. Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1789.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено огляд змісту і класифікацій самостійної роботи студентів, аспекти готовності майбутніх учителів до її організації, розглянуто методику управління самостійною роботою студентів, презентовано новітні прийоми активізації самостійної роботи.
7
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
8
Комарова, Олена Володимирівна. Біологічний факт як елемент знань учнів з екології людини. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Київ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1863.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано класифікацію біологічних фактів, що засвоюються засобами шкільної біології, зокрема при вивченні біології людини. Пізнавальні задачі є одним із ефективних методичних прийомів представлення інформації щодо біологічних фактів з метою їх подальшого аналізу учнями.
9
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.
10
Загородько, П. Можливості квантового програмування для реалізації задач машинного навчання. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5380.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною ідеєю роботи є виявлення можливості досягти якщо не квантового панування, то хоча б квантової переваги при розв’язанні задач машинного навчання на квантовому комп’ютері. Проаналізовано підходи до визначення квантового машинного навчання, інженерії квантового програмного забезпечення. Виділено основні класи засобів інженерії квантового програмного забезпечення. У результаті проведеного аналізу було визначено, щосаме квантово покращене машинне навчання – застосування квантових моделей навчання для аналізу традиційних (не квантових) даних – є перспективним напрямом розвитку машинного навчання, реалізація якого в поточній версії бібліотеки квантових алгоритмів Qiskit Aqua 0.7.3 є обмеженою розв’язанням задач класифікації з використанням квантового методу опорних векторів та варіаційного квантового класифікатору.