Добірка наукової літератури з теми "Методи вимірювання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Методи вимірювання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Методи вимірювання"
1
Мащенко В.А. "ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПУАССОНА В’ЯЗКОПРУЖНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.
2
Альошин, Г. В., О. В. Коломійцев, Г. В. Акулінін та С. І. Клівець. "Параметричний та структурний оптимальний синтез багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 114–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті існуючі методи вимірювання радіоелектронних вимірювачів (вимірювальних і інформаційного каналів радіотехнічних систем (РТС)): дискримінаторні (функціональні), панорамні (пошукові), багатоканальні, багатошкальні, багатоетапні та комбіновані. Дискримінаторний (функціональний) метод вимірювання найпростіший в реалізації, але, згідно кривої обміну, його точність суперечить великому діапазону вимірювань. Тому, з'являються інші ефективніші методи. З аналізу отриманих кривих обміну дискримінаторних вимірювачів можна стверджувати, що найменша дисперсія погрішності може бути при малому апріорному діапазоні вимірювань і при малій смузі пропускання. Тобто, при фазових методах вимірювань, при гармонійних сигналах шкали, які перекривають увесь діапазон. А найбільша точність вимірювань – досягається на найбільшій частоті за рахунок крутизни сигналу фазових детекторів. Отже, фазові багатошкальні вимірювачі мають істотну перевагу в економії енергії сигналу. Відмічено, що кожний вимірювач (канал системи) реалізує свій метод вимірювання, відповідає своєму принципу дії та будується на множинах параметрів, сигналів і структур. Показана можливість постановки і рішення задач оптимізації багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем (РТІВС) за критерієм максимуму точності вимірювань різних типів систем (каналів) при обмеженнях на параметри і вартість, а також синтез їх вимірювальної структури і сигналів на трьох множинах (параметрів, сигналів і структур). Акцентовано увагу на те, що введення показника вартості дозволяє, передусім, класифікувати, згідно з кривими обміну, усі багатошкальні РТІВС на допустимі, раціональні і оптимальні, що спрощує їх проектування та вперше є основою для оцінки їх реалізації. Представлені методи щодо отримання кривих обміну якостей радіоелектронних вимірювачів. Отримані аналітичні вирази для вибору методу вимірювання, структури і параметрів радіоелектронних вимірювачів (каналів) для РТІВС з панорамним, багатоканальним, багатоетапним і багатошкальним методами вимірювання з одночасними шкалами, або з послідовними в часі шкалами.
3
Bilynsky, Y. Y., O. I. Nikolskyy, A. B. Huralnyk та V. V. Pogoriliy. "ОГЛЯД МЕТОДІВ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НАЙБІЛЬШ ПРИЙНЯТНИХ ІЗ НИХ ДЛЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 49–58. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10432.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах.
 Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностиці дисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС, заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (в кута) та кута нахилу вертлюжної западини (а кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна.
 Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією методом Розендаль, метод Харке-Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.
4
Берестов, Руслан Володимирович, та Наталія Євгеніївна Гоц. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ РАДІОНУКЛІДІВ ДЛЯ КАЛІБРУВАННЯ ДЖЕРЕЛ α-, β-, γ-ВИПРОМІНЕННЯ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3 (22 жовтня 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2021.243580.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто методи вимірюваннння активності джерел іонізуючого випромінення. Розглянуто нормативні документи, які нормують безпеку використання джерел іонізуючого випромінення. На основі аналізу літератури сформовано класифікацію методів вимірювання активності радіонуклідів залежно від фізичного принципу реєстрації випромінення. Зазначено вимоги до методів, які можуть бути застосовані для вимірювання активності джерел іонізуючого випромінення під час їх калібрування, а саме: висока точність, а отже, непевність результатів вимірювання не перевищує 10 %, та простота їх технічної реалізації. Проведено аналіз літературних джерел щодо різних методів. Докладно розглянуто сцинтиляційний та іонізаційний методи і засоби їх реалізації. Визначено переваги сцинтиляційного та іонізаційного методів для практичного використання для калібрування джерел іонізуючого випромінення і спектрометрів α-, β-, γ-випромінення. Результати вимірювання активності радіонуклідів сцинтиляційним методом гамма-спектрометром СЕГ-05 та результати вимірювання активності радіонуклідів іонізаційним методом гамма-спектрометром ORTEC GEM-130 зображено на графіках. Отримані результати вимірювань, проведених цими методами, свідчать про те, що сцинтиляційний та іонізаційний методи вимірювання активності радіонуклідів найкраще підходять для застосування при калібруванні джерел іонізуючого випромінення, оскільки непевність результатів вимірювання, проведених цими методами, не перевищує 7,5 % та є одного рівня.
5
Каращук, Наталія Миколаївна, В’ячеслав Пилипович Манойлов, Петро Петрович Мартинчук та Владислав Вікторович Чухов. "Вимірювання добротності НВЧ-резонаторів за допомогою мостового методу". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-103-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вимірювання параметрів НВЧ-резонаторів зазвичай застосовуються різноманітні методи, у яких використовують різні хвилеводні елементи, такі як спрямовані відгалужувачі або різні гібридні з’єднання. У роботі розглядаються основні схеми вмикання об’ємних металевих резонаторів у лінії передачі та їхні параметри. Використовувані методи вимірювання параметрів резонаторів мають велику трудомісткість настроювання та низьку точність. Мостові методи із використанням Т-трійника мають кращу точність вимірювань, проте їхнім недоліком є використання підстроювальних елементів у вигляді штирів чи діафрагм для балансування мостової схеми, що призводить до збільшення тривалості вимірювання. У роботі розглянуто метод вимірювання параметрів добротності НВЧ-резонаторів з використанням неузгодженого Т-мосту, який не має наведених вище недоліків. Описано методику вимірювань та запропоновано автоматичну установку із застосуванням ПЕОМ. За експериментальними даними способом графічної побудови на круговій діаграмі можна визначити всі основні параметри резонаторів. Також наведено формули для оцінки похибки вимірювання параметрів резонаторів.
6
Lisogorsky, B., I. Taran та H. Khudov. "ІМІТАЦІЙНЕ СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАЄКТОРНИХ ВИМІРЮВАНЬ У БАГАТОПОЗИЦІЙНОМУ РАДІОЛОКАЦІЙНОМУ КОМПЛЕКСІ КОНТРБАТАРЕЙНОЇ БОРОТЬБИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 94–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.094.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є метод імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Метою є проведення імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Завдання: визначення точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу; для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу провести розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі; моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, методи оптимізації, імітаційного статистичного моделювання. Отримані такі результати. Визначені точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу. Для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу проведено розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі. Проведено моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Висновки. Запропоновані підходи щодо імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. З використанням розроблених підходів можливо визначити матрицю траєкторних вимірювань з урахуванням помилок вимірювання координат об’єкту (міни, снаряду) на траєкторії на різних пунктах прийому багатопозиційного радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби. Напрямком подальших досліджень є розробка підходів щодо інших кроків імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби.
7
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
8
Корольов, О. О., І. М. Сила, О. І. Сиза та В. В. Гейко. "Експериментальне визначення стану матеріалів парашутної системи Д-5 серії 2. Статистичні характеристики міцності тканини основного парашуту". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є аналіз масиву експериментальних даних навантаження при розриві тканини по основі куполу парашуту основного десантних парашутних систем Д-5 серій 2 1973 та 1974 років виготовлення після їх тривалого зберігання з нульовим (невичерпаним) ресурсом. Метою статті є спроба на основі статистичного аналізу результатів вимірювань визначити співвідношення впливу зовнішніх чинників, пов’язаних з природними факторами старіння полімерів та умовами зберігання, і внутрішніх, що обумовлені похибками в процесі вимірювання. Завдання: визначити оптимальний перелік даних статистичного аналізу результатів вимірювання для оцінки якості процесу вимірювання. Використовувалися наступні методи і устаткування. Вдосконалена методика відбору точкових проб досліджуваних зразків десантних парашутних систем Д-5 серій 2 для проведення лабораторних досліджень за визначенням навантаження при розриві тканини куполу парашуту основного. Вимірювання проводились на машині розривній марки ИР 5047-50М2С, клас точності – 0,5 для діапазону вимірювань від 0,5 кН до 5 кН. Об’єм партії склав 25 парашутних систем, всього 250 елементарних проб. Масив емпіричних даних був оброблений математико-статистичними методами пакету програм Описова статистика з надбудови Пакету Аналізу MS EXCEL. Отримані наступні результати. Відносна похибка результатів вимірювання навантаження при розриві тканини по основі куполів парашутів 1973 року виготовлення склала ± 3,9 %, для парашутів 1974 року виготовлення – ±6,8 %. З урахуванням того, що прилад для вимірювання має похибку ± 0,29 % за паспортом, яку можна вважати систематичною, загальний рівень невизначеності є прийнятним для звичайних вимірювань у техніці. Висновки. Основними чинниками появи випадкових похибок у процесі вимірювання навантаження при розриві тканини куполу по основі парашуту основного є внутрішні фактори, обумовлені організацією та проведенням вимірювань.
9
Patsenko, A. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ТВЕРДОСТІ МЕТАЛІВ МЕТОДОМ БРІНЕЛЛЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (2019): 91–94. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.091.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є розробка процедури оцінювання невизначеності вимірювань твердості металів методом Брінелля. Результати. Проаналізовано основні методи вимірювання твердості. Розглянуто особливості вимірювання твердості металів методом Брінелля та наведені основні джерела невизначеності. Розроблена процедура оцінювання невизначеності вимірювань твердості металів методом Брінелля та наведений приклад оцінювання невизначеності. Проведена валідація розробленої процедури методом Монте-Карло.
10
Kucher, I. V. "Порівняльний аналіз валідності гоніометричного, інклінометричного та рентгенологічного методів вимірювання розгинання у гомілковостопному суглобі". TRAUMA 22, № 6 (2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.22.2021.249598.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Пошук оптимального методу оцінки амплітуди розгинання в гомілковостопному суглобі (ГС) залишається актуальним предметом наукових дискусій. Мета роботи — провести порівняльний аналіз валідності гоніометричного та інклінометричного методів вимірювання обсягу розгинання у гомілково-стопному суглобі порівняно із рентгенологічними показниками. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 25 здорових, фізично активних осіб (50 гомілковостопних суглобів), серед яких чоловіків було 18, жінок — 7; середній вік обстежуваних становив 25,8 ± 5,2 року; середнє значення індексу маси тіла — 25,01 ± 5,01. Обсяг розгинання у ГС вимірювали при навантаженні за допомогою двоплощинного гоніометра та інклінометра і порівнювали їх з рентгенологічними показниками. Результати вимірювань оцінювали методами описової статистики. Результати. Cередні значення розгинання у ГС, виміряні за допомогою двоплощинного гоніометра, становили 37,62 ± 5,56°; інклінометра — 40,61 ± 5,15°; рентгенологічні показники — 23,69 ± 7,25°. Різниця між середніми була вірогідною (p < 0,001). Середнє значення коефіцієнта варіації для рентгенологічного методу становило 0,31 і значно переважало показники гоніометричного (0,15) та інклінометричного (0,13) методів вимірювання (p < 0,001). Рентгенографія ГС при навантаженні при максимальному розгинанні стопи призводить до збільшення показників тало-1-метатарзального кута. Висновки. Значення кутових параметрів розгинання у ГС при гоніометричному та інклінометричному методах вимірювання суттєво перевищують рентгенологічні показники. Більший коефіцієнт варіації для рентгенологічного дослідження вказує на кращу відтворюваність інклінометрії та гоніометрії при оцінці розгинання у ГС. Навантажувальна рентгенограма ГС в положенні максимального розгинання демонструє збільшення тало-1-метатарзального кута порівняно із нормативними значеннями, що потрібно враховувати при інтерпретації результатів рентгенологічної оцінки розгинання у ГС.
Дисертації з теми "Методи вимірювання"
1
Улізько, О. О. "Сучасні методи вимірювання тиску та температурив мікроелектроніці". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76642.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є порівняльний аналіз дачиків тиску та температури різних типів, а також розробка автоматизованого програмного комплексу для вимірювання температури.
Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи магістра є конструктивно технологічні характеристи та принцип роботи дачиків тиску та температури різних типів .
У першому розділі роботи розглядаються питання щодо конструктивно-технологічних особливостей та фізичних принцип роботи датчиків температури та приведена їх класифікація.
У другому розділі роботи розглянуті різновиди датчиків тиску та показано, що для вимірювання тиску використовуються сенсори ємнісного, п’єзорезистивного (тензометричного), магнітопружного, індуктивного, п’єзоелектричного, піроелектричного та акустоелектронних типів.
Третій розділ присвячено розробці автоматизованого програмного комлексу для вимірювання температури з використанням мікроконтролера Arduino та цифрового термодатчика DS18B20.
2
Ярмішко, А. А. "Дослідження методів контролю концентрації газів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13882.
Повний текст джерела
3
Бабак, В. П. "Інформаційно-вимірювальні методи моніторингу в теплоенергетиці". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9659.
Повний текст джерела
4
Табачний, С. С. "Плинність як індикатор мобільності персоналу на мікрорівні та методи її вимірювання". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/5555.
Повний текст джерела
5
Мацук, В. О. "Новітні методи гідрометричних робіт для цілей водного кадастру". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23331.
Повний текст джерелаАнотація:
Мацук, В. О. Новітні методи гідрометричних робіт для цілей водного кадастру : 193 "Геодезія та землеустрій" / В. О. Мацук ; керівник роботи І. В. Корнієнко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2020. – 114 с.<br>У першому розділі наводиться аналіз нормативно-правової і законодавчої бази водного кадастру України. Розділ складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню історико-правових аспектів формування відомостей про водні об’єкти, визначенню поняття і мети ведення державного водного кадастр та саме нормативно правовому забезпеченню водного кадастру.
У другому розділі, який складається з трьох підрозділів, було описано загальну характеристику водних об’єктів України і Чернігівської області,етапи проведення гідрометричних робіт та аналіз гідрометричних робіт, що виконує на даний час Чернігівський центр з гідрометрології.
У третьому розділі безпосередньо увагу було зосереджено на пошуку новітніх методів гідрометричних робіт та надання рекомендацій для удосконалення методики гідрометричних робіт в Чернігівській області.
Четвертий розділ присвячений техніці безпеки та охороні праці під час виконання гідрометричних робіт.
6
Зайцева, Н. О., Н. А. Зайцева та N. Zaitseva. "Економічне вимірювання резервів підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості". Diss., Одеський національний економічний університет, 2013. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3975.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена розробці нового теоретико-методичного підходу до здійснення економічного вимірювання конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та ідентифікації резервів її підвищення. На основі теоретичного дослідження сутності понять теорії конкурентних відносин, класифікації резервів підвищення конкурентоспроможності підприємств, аналізу існуючих методів вимірювання їх конкурентоспроможності запропоновано підхід до виявлення резервів підвищення результативної ознаки із послідовним залученням комплексних (інтегральних), матричних та багатовимірних статистичних методів, зокрема канонічного і регресійного аналізу. Розроблені науково-методичні основи економічного вимірювання резервів підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств проілюстровані на прикладі низки підприємств виноробної промисловості південного регіону України.<br>Диссертация посвящена разработке нового теоретико-методического подхода к осуществлению экономического измерения конкурентоспособности предприятий пищевой промышленности и идентификации резервов ее повышения. Представлены результаты теоретического исследования сущности понятий «конкуренция», «конкурентоспособность предприятий», «факторы и резервы повышения конкурентоспособности предприятий». Рассмотрена взаимосвязь между факторами, условиями и резервами улучшения способности предприятия существовать и развиваться, превосходя по эффективности функционирования имеющихся и будущих конкурентов, основываясь на привлечении тех или иных неиспользованных возможностей. Дополнена классификация резервов путем введения новых признаков: необходимое для привлечения резервов время и степень ожидаемых изменений на предприятии. По первому признаку выделены резервы быстрого доступа и стратегического направления. Второе основание предусматривает поиск кайзен и кайрио резервов повышения конкурентоспособности промышленных предприятий.На основе изучения достоинств и недостатков существующих методов измерения резервов повышения конкурентоспособности предприятий сформулирован собственный подход к решению данной проблемы, предусматривающий последовательное вовлечение в исследование комплексного (интегрального), матричного и многомерных статистических методов (в частности, канонического, дискриминантного и других видов анализа). При применении метода канонических корреляций исследованы две группы показателей: результативные показатели, или частичные признаки конкурентоспособности предприятий (рентабельность активов, затраты на 1 грн. реализованной продукции), и независимые факторы-симптомы, способные оказать влияние на конкурентоспособность (факторы внутренней и внешней среды, а также фактор времени). Разработанные научно-методические основы экономического измерения резервов повышения конкурентоспособности промышленных предприятий проиллюстрированы на примере ряда предприятий винодельческой промышленности южного региона Украины. Предложена модель, применение которой дало возможность установить наиболее влиятельные факторы, детерминирующие повышение конкурентоспособности винодельческих предприятий юга Украины: повышение уровня использования производственной мощности, ускорение оборачиваемости капитала и рост темпов потребления шампанского, уменьшение доли стоимости лицензии на оптовую торговлю вином в издержках предприятия. В результате применения регрессионного анализа выявлены величины резервов повышения результативной величины и осуществлено ее прогнозирование. Наиболее перспективным направлением, доступным для предприятий с неустойчивым финансовым состоянием, признано повышение скорости оборачиваемости капитала, в частности готовой продукции. Предложены мероприятия, осуществление которых позволило исследуемым предприятиям вплотную приблизиться к лидерам отрасли по уровню конкурентоспособности.<br>The thesis is aimed at the developing of a new theoretical and methodological approach to the implementation of the food industry enterprises competitiveness economic measurement, as well as at the identifying of such competitiveness reserves for raising. Based on the theoretical study of the competitive relations theory concepts essence, classification of the reserves for enterprises competitiveness raising, analysis of existing methods for measuring their competitiveness an approach to identifying the reserves for the resulting indication increasing is suggested. The approach uses complex, matrix and multivariate statistical methods, including canonical and regression analysis. The state and trends in the wine branch of the food industry of Ukraine are analyzed. The features of wineries functioning are highlighted. On the basis of the proposed scale the degree of competition intensity between wine producers is determined. The attractiveness of the industry to the new competitors during the years 2004–2011 is stated. Developed scientific and methodological bases of the reserves for industrial enterprises competitiveness economic measurement are illustrated by implementation on a number of the Southern Ukraine wineries. Recommendations on improving the wineries competitiveness are based on the results of testing the proposed approach.
7
Андріяш, О. Г. "Дослідження комп’ютерізованого ультразвукового засобу вимірювання". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11438.
Повний текст джерела
8
Петенко, А. Л. "Дослідження первинних вимірювальних перетворювачів діелектричної проникності". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13881.
Повний текст джерела
9
Кондрашов, Сергій Іванович, та І. Ю. Завада. "Метрологічна атестація приладу для вимірювання твердості жирів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47519.
Повний текст джерела
10
Литовка, І. В. "Методи оцінки ефективності діяльності органів студентського самоврядування. Роль лідерських якостей та їх вимірювання при формуванні команди органів студентського самоврядування". Thesis, Вид-во СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21529.
Повний текст джерелаКниги з теми "Методи вимірювання"
1
Здещиц, Валерій Максимович, та Василь Петрович Ржепецький. Електрика та магнетизм. Лабораторний практикум. ДВНЗ «КНУ» Криворізький педагогічний інститут, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/248.
Повний текст джерелаАнотація:
Посібник містить методичні рекомендації до 14 лабораторних робіт з третього розділу курсу загальної фізики – електрики і магнетизму. Крім традиційних методів вимірювань, посібник знайомить студентів з сучасними методами вимірювання електричних і неелектричних величин.
Тези доповідей конференцій з теми "Методи вимірювання"
1
Павлюк, Любов. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ «ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ»". У ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.04.2020.v3.09.
Повний текст джерела
2
Журкін, І. Г., В. С. Грузінов, Г. Г. Сичов та Н. О. Волинко. "Методика вимірювання роздільної здатності космічних систем дистанційного зондування за допомогою штучних об'єктів". У Geoinformatics 2011. EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145098.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Методи вимірювання"
1
Соловйов, Володимир Миколайович. Методи вимірювання складності. НТУУ «КПІ», 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1120.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослiдження останнiх рокiв переконливо довели, що фiнансово-економiчнi системи вiдносяться до складних мережеподiбних систем i мають ряд унiверсальних властивостей, якi мало чим вiдрiзняються вiд аналогiчних систем iншої природи: технiчних (Iнтернет, силовi електромережi), соцiальних (граф акторських зв’язкiв, граф цитування), бiологiчних (системи реакцiй, нейрозв’язки) та iн.. Проблема зводиться до кiлькiсних мiр визначення складностi системи, аналiз яких дозволив би судити вiдносно процесiв, що контролюють системнi властивостi. Обговорюються проблеми i перспективи квантифiкацiї складних фiнансово-економiчних систем, використання мiр складностi для побудови передвiсникiв кризових явищ.
2
Марчик, В. І. Методи дослідження у фізичному вихованні : методичні рекомендації. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2196.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені матеріали є допоміжним засобом у засвоєнні теоретичних знань та оволодінні навичками тестування і вимірювання на заняттях з дисципліни «Методи дослідження у фізичному вихованні» для студентів напряму підготовки 6.010103 Технологічна освіта (бакалаври), спеціалізація: фізична культура.
3
Соловйов, Володимир Миколайович, та Г. Б. Данильчук. Використання ентропійних показників для вимірювання складності економічних систем. КЕІ КНЕУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1122.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками було використано кілька підходів для ідентифікації механізмів, що лежать в основі розвитку та функціонування складних систем. Особливо корисні результати було отримано при їх дослідженні методами теорії випадкових матриць, моно- та мультифрактального аналізу, теорії хаосу з реконструкцією траєкторії системи у фазовому просторі та визначення її параметрів, таких як кореляційна розмірність, спектр показників Ляпунова, рекурентні карти. Однак, застосування деяких із методів висуває вимоги до стаціонарності досліджуваних даних, потребує довгих часових рядів та комплексного обчислення кількох параметрів. Іншим підходом до розгляду питання вивчення особливостей складних систем є обчислення характеристик ентропії. Метою даної роботи є аналіз сучасних тенденцій використання ентропійних характеристик системи для вимірювання динамічних властивостей складних систем.
4
Пипенко, І. С., та Ю. Б. Мельник. Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.pypenko.melnyk.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Відсутність теоретично обґрунтованої системи факторів і критеріїв криптоактивів не дозволяє здійснити системну оцінку життєздатності ринків криптоактивів та розробити механізми їх ефективного управління. Мета дослідження: визначити систему факторів і критеріїв, а також показників криптоактивів, на основі яких розробити факторно-критеріальну модель оцінки життєздатності криптоактивів. Матеріали і Методи: Методологія дослідження базується на системному підході до визначення основних факторів, критеріїв і показників криптоактивів. Використано кваліметричний підхід для розробки факторно-критеріальної моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Проведено анкетування 57 фахівців-експертів для визначення вагомості (значущості) факторів і критеріїв у розробленій моделі. Для оброблення даних моделі використовується кваліметричний інструментарій. Результати: Дослідження криптоактивів методами факторно-критеріального аналізу дозволило схарактеризувати систему з 7 факторів і 30 критеріїв, а також 60 показників. Ці фактори, критерії та показники покладено в основу розробленої моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Застосування факторно-критеріальної моделі надає можливість порівняти всі компоненти системи критеріїв, навіть, якщо вони вимірюються в різних одиницях, й визначити загальний рівень життєздатності криптоактивів на основі інтегральної оцінки. Висновки: Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів є унікальним інструментом вимірювання рівня як кожної складової криптоактиву в цій моделі, так і в інтегрованій цілісності. Для оцінки та розуміння життєздатності криптоактиву слід вивчати не тільки показники окремих критеріїв, а й їх взаємовідношення та взаємодію. Координація комплексу вибірково залучених критеріїв забезпечуватиме отримання реального результату – підвищення рівня життєздатності криптоактиву. Ця модель може бути рекомендована для емітентів, інвесторів та користувачів криптоактивів.
5
Лов'янова, І. В., та А. М. Капіносов. Теоретичні основи контролю знань в умовах рівневого навчання. [б. в.], 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2287.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітленню функцій, принципів, форм та методів контролю знань учнів. Особлива увага приділяється характеристиці рівнів засвоєння знань та якісній шкалі вимірювання навчальних досягнень учнів. Автори наводять приклад рівневої шкали критеріальних завдань для шкільного курсу математики. У статті висуваються вимоги до контролю знань в умовах рівневого навчання.
6
Бас, Світлана Віталіївна, та Катерина Іванівна Словак. Способи опрацювання запитів та характеристика мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1081.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано способи опрацювання запитів різних видів до Wolfram|Alpha, зокрема, можливості запитів природною мовою. Надано характеристику мобільному доступу до Wolfram|Alpha, розглянуто формати подання даних: візуальні подання, зображення, HTML, Mathematica Cell, текстові подання, простий текст, MathML, введення Mathematica, виведення Mathematica, audio подання, спеціальні типи виводу Wolfram|Alpha. Метою статті є аналіз та узагальнення можливостей подання запитів до Wolfram|Alpha різними способами та надання характеристики можливостей мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Предметом дослідження є Wolfram|Alpha як хмаро орієнтований сервіс навчання математики. При підготовці матеріалу було використано тематичні дослідження та експериментальне дослідження можливостей подання різних типів запитів до Wolfram|Alpha. Висновок: робота Wolfram|Alpha заснована на опрацюванні природної мови (поки тільки англійської), великій бібліотеці алгоритмів і NKS-підході до відповідей на запити. Wolfram|Alpha не видає перелік посилань, що ґрунтується на результатах запиту, а обчислює відповідь, ґрунтуючись на власній базі знань. Сервіс здатен перекладати дані між різними одиницями вимірювання, системами числення тощо.