Добірка наукової літератури з теми "Метод капілярний"

Мета статті – висвітлити результати внутрішньолабораторної валідації методу фрагментного аналізу STR-локусів на генетичних аналізаторах АВ 3130 та 3100-Avant із використанням набору реактивів AmpFlSTR® Identifiler® Plus для проведення реакції ампліфікації, надати певні рекомендації. У процесі дослідження перевірено в її межах кілька параметрів (точність і достовірність методу, його чутливість, оптимальна концентрація ДНК, гетерозиготний баланс, співвідношення статера та алеля в ДНК-профілі, додаткові піки (+А, −А) та нетипові алелі (артефакти), вплив інгібіторів на реакцію ампліфікації, якість реакції ампліфікації під час дослідження деградованої ДНК, достовірність результатів дослідження відповідно до стандартів ДНК NIST, ДНК-суміші за різних співвідношень концентрації ДНК, аналітичний і стахостичний пороги). Підтверджено високоточність методу фрагментного аналізу STR-локусів із використанням набору реактивів Identifiler® Plus і високий рівень достовірності результатів дослідження; його цілковиту придатність та ефективність для встановлення генетичних ознак особи (трупа), а також біологічних слідів, у тому числі й за наявності інгібіторів (винятком є дослідження деградованої ДНК). Методологічну основу дослідження становлять закони і категорії теорії пізнання, зокрема положення матеріалістичної діалектики, що сприяли усвідомленню об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження в контексті взаємообумовленості здобутків і потреб практики. При цьому методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань, системно-структурним методом з’ясовано сутність досліджуваних категорій і явищ. Метод моделювання використано під час висвітлення перебігу внутрішньолабораторної валідації методу фрагментного аналізу STR-локусів на генетичних аналізаторах АВ 3130 та 3100-Avant з використанням набору реактивів AmpFlSTR® Identifiler® Plus для проведення реакції ампліфікації.Ключові слова: валідація; дезоксирибонуклеїнова кислота; короткий тандемний повтор; полімеразна ланцюгова реакція; фрагментний капілярний електрофорез.

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв’язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги.

Розроблено математичну модель і чисельний метод розрахунку динаміки тепломасопереносу та фазових перетворень в процесі волого-теплової обробки подрібненої олійної сировини (м’ятки) в багаточанній жаровні циліндричної конфігурації при кондуктивному підведенні теплоти. Волого-теплова обробка м’ятки є складовим процесом в технології виготовлення рослинної олії. Вона супроводжується певними біохімічними і структурними змінами матеріалу, спрямованими на підвищення виходу та якісних показників олії. Основною умовою досягнення необхідних якісних змін є дотримання заданого температурно-вологістного стану м’ятки при обробці. Математична модель будувалась на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) в системах, що деформуються. Вона включає рівняння переносу енергії та рівняння масопереносу рідкої, парової і повітряної фаз в дисперсній колоїдній капілярно-пористій системі. Сформульовано крайові умови. Розроблено чисельний метод розрахунку. Проведено розрахунок динаміки і кінетики жаріння рецинової мезги та верифікацію отриманих результатів, що свідчить про адекватність математичної моделі, ефективність чисельного методу та доцільність їх використання при розробці та оптимізації режимів жаріння у відповідних умовах різних видів насіння олійних культур.

Мета дослідження – дослідити можливість комбіно- ваного використання PRF-згортку та випромінювання червоного спектру для покращення загоювання постек- стракційної рани у пацієнтів з цукровим діабетом . Методи дослідження. Дослідження по своїй організа- ції мало проспективний і порівняльний характер. Для дослідження були відібрані 2 групи пацієнтів. Група 1 (30 пацієнтів) – пацієнти, що хворіють на цукро- вий діабет, яким проводилось видалення зубів без застосування додаткового місцевого лікування, група 2 (30 пацієнтів) – пацієнти, що хворіють на цукровий діабет, яким проводилось видалення зубів, застосовува- лась фотонна терапія та внесення в лунку видаленого зуба PRF. Для оцінки клінічної ефективності запропо- нованого лікування проводили морфометричний аналіз. Наукова новизна. Використання PRF-згортку та випромінювання червоного спектру для оптимі- зації процесів регенерації в постекстракційній рані у пацієнтів на тлі цукрового діабету представляє інтерес як неінвазивний метод місцевого лікування. Висновки. В групі пацієнтів, яким проводилося місцеве лікування, виявлені морфологічні ознаки, які доказують прискорення процесів регенерації. А саме: під впливом фотонної терапії та PRF відбувалося зменшення від- носної площі стромального набряку, зменшення кіль- кості сегментоядерних лейкоцитів, покращення ангіо- генезу, оскільки більшою була кількість новоутворених судин та їх відносна площа, раніше появлялися макро- фаги та фібробласти, колагенові волокна та капіляри.

Розглянуто систему оптимального управління процесом сушіння капілярнопористих матеріалів. Метою статті є розробка математичних засад удосконалення системи управління процесом сушіння капілярно пористих матеріалів. Запропоновано модель сушильної камери періодичної дії, яка є поширеною у народному хазяйстві, в тому числі на невеликих об'єктах. Проведено аналіз існуючих технічних рішень реалізації систем управління сушильним устаткуванням. Розглянуті рішення завдань оптимальної швидкодії та оптимізації за втратами із застосуванням квадратичного функціоналу. За результатами дослідження показано, що оптимальне управління для розглянутої моделі складається з трьох інтервалів із розривами в точках перемикання.

Обґрунтування. На сьогодні низький рівень вітаміну D у сироватці крові пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) типу 2 розглядається як прогностичний показник подальшого розвитку макросудинних уражень, при цьому зв’язок дефіциту вітаміну D з капілярними ураженнями вивчений недостатньо.Мета дослідження — встановлення забезпеченості організму хворих на ЦД типу 2 вітаміном D, а також взаємозв’язку дефіциту вітаміну D з макро- і мікросудинними діабетичними ускладненнями. Матеріали та методи дослідження: в обстеження включено 44 пацієнти, які страждають від ЦД типу 2. Дослідження рівня вітаміну D (Vit. D total) та паратгормону сироватки крові проводили за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Eleksys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas. Результати: в усіх пацієнтів, які страждають від ЦД типу 2, виявлено дефіцит вітаміну D (середнє значення 20,29 ± 1,35 нмоль/л), змін умісту паратгормону не спостерігалося. Виявлено вірогідно нижчі показники забезпеченості організму вітаміном D пацієнтів із проліферативною формою діабетичної ретинопатії порівняно з пацієнтами, у яких не виявлено діабетичної ретинопатії.Висновки: у всіх пацієнтів, які страждають від ЦД типу 2, виявлено дефіцит забезпеченості організму вітаміном D, причому у 80 % із них відмічено дефіцит тяжкого ступеня. Виявлено тенденцію до збільшення частоти макросудинних уражень нижніх кінцівок при дефіциті вітаміну D. Дефіцит вітаміну D сприяє декомпенсації ЦД і, як наслідок, погіршенню перебігу судинних уражень сітківки.

Метою роботи було дослідження процесу ангіогенезу у слизовій оболонці шлунка при розвитку портальної гіпертензії в 73 хворих на хронічні дифузні захворювання печінки. Збільшення середнього діаметра капілярів є найбільш помітним в антральному відділі шлунка хворих із хронічним криптогенним цирозом: ця цифра майже у два рази більша, ніж у хворих із цирозом іншої етіології. Найбільш вірогідна частота виявлення значної дилатації капілярної сітки спостерігалася в антральному відділі хворих на цироз печінки, асоційований із вірусом С, що обумовлює найбільший ризик хронічної крововтрати у хворих цієї клінічної групи. У середньому ознаки дилатації в антральному відділі менш виражені, ніж у фундальному, але у хворих на первинний біліарний цироз ця різниця майже непомітна, а ознаки проліферації вірогідно частіше зустрічалися в антральному відділі, ніж у фундальному.

Мета. Вивчення впливу вібраційного тренування на показники білої крові у спортсменів-єдиноборців. Методи. Дослідження капілярної крові проводили з використанням гематологічного аналізатора Sysmex (Японія). Визначали вміст лейкоцитів (WBC), лімфоцитів (LYM), нейтрофілів (NEUT) і тромбоцитів (PLT) у сироватці крові. Для створення вібраційного навантаження використовували віброплатформи, що працюють з частотою 28 Гц і амплітудою 4 мм. Програма вібротренінга складалася з восьми стимуляційних занять з сумарною експозицією вібронагрузкі до 16 хв. Спортсмени-єдиноборці виконували комплекс динамічних вібраційних вправ для верхніх і нижніх кінцівок. Результати. Виявлено позитивну динаміку лейкоцитів і тромбоцитів у процесі виконання вібраційних тренувань. Динаміка показників білої крові підтвердила наявність значного стимуляційного ефекту дозованої вібрації, що може бути використано для інтенсифікації тренувального процесу спортсменів-єдиноборців.

Мета дослідження – визначення впливу інтрабронхіально інфузій монооксиду азоту на гемодинамічну функцію легень (за показниками тиску в легеневій артерії) та насичення крові киснем у комплексному лікуванні хворих на загострення хронічного бронхіту).Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 85 пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту. Пацієнти основної групи (42 хворих) на тлі традиційної терапії додатково отримали інтрабронхіальні інфузії монооксиду азоту через апарат «Плазон» при бронхоскопії (всього 4–5 сеансів на курс лікування); у контрольній групі було 43 хворих (при бронхоскопії їм проводили тільки бронхіальну санацію з фізіологічним розчином). Гемодинамічні показники оцінювали за непрямим визначенням тиску у легеневій артерії методом ехокардіографії до та після курсу лікування. Оцінювали також парціальний тиск кисню (РО2) у капілярній крові та ступінь насичення гемоглобіну крові киснем (сатурацію – SаO2).Результати і висновки. Додаткове включення в комплексне лікування хворих із загостренням хронічного бронхіту інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту приводить до більш повного відновлення функції легень, яка забезпечує насичення крові киснем (зростання показників РО2 та SаO2), без статистичного підтвердження змін тиску в легеневій артерії до та після курсу лікування.

Гусівництво є однією із перспективних і динамічних галузей в Україні та в ряді країн світу. Критерієм забезпечення ефективності цієї галузі є епізоотичне благополуччя господарств щодо інвазійних захворювань, особливо найбільш поширених з них – гельмінтозів травного каналу птиці. Всебічне вивчення перебігу гельмінтозних інвазій, які здебільшого викликаються певною асоціацією паразитів, є важливим для встановлення паразитичної ситуації у регіоні, що є фундаментальною основою для розробки ефективних заходів з боротьби та профілактики гельмінтозів гусей. Метою роботи було вивчити видовий склад гельмінтів у гусей на території Полтавської області (Україна), які є співчленами нематод роду Capillaria за асоціативного їх перебігу. Результатами досліджень встановлено, що капіляріоз гусей є поширеною нематодозною інвазією на території Полтавської області, де показник екстенсивності інвазії сягав 57,79%, а фауна представлена двома видами Capillaria obsignata та C. anseris (Madsen, 1945). Визначено, що капіляріозна інвазія у 72,61% перебігає у складі мікстінвазій травного каналу птиці. Співчленами капілярій є нематоди Аmidostomum anseris (Zeder, 1800), Trichostrongilus tenuis (Mehlis, 1846), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Heterakis dispar (Schrank, 1790) та цестоди Drepanidotaenia lanceolata (Bloch, 1782) і Tschertkovilepis setigera (Froehlich, 1789), які перебігають у вигляді від дво- до семикомпонентних асоціативних інвазій. В умовах господарств Полтавської області всього виділено 40 різновидів мікстінвазій, де нематоди роду Capillaria в гусей найчастіше реєструються у комбінації з двома (42,29%) і трьома (28,00%) видами гельмінтів. Рідше діагностували чотирьох – (17,14%), п’яти – (9,71%), шести – (1,72%) та семикомпонентні (1,14%) асоціації гельмінтів. Основними співчленами капілярій в організмі птиці виявилися нематоди А. anseris (54,30%) та H. dispar (38,28%). Отримані дані щодо асоціативного перебігу капіляріозу в гусей та фауни співчленів нематод роду Capillaria дозволить підвищити ефективність лікувальних та профілактичних заходів в результаті підбору високоефективних антигельмінтних препаратів.