Добірка наукової літератури з теми "Метод вимірювань"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Метод вимірювань".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Метод вимірювань"
1
Альошин, Г. В., О. В. Коломійцев, Г. В. Акулінін та С. І. Клівець. "Параметричний та структурний оптимальний синтез багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 114–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті існуючі методи вимірювання радіоелектронних вимірювачів (вимірювальних і інформаційного каналів радіотехнічних систем (РТС)): дискримінаторні (функціональні), панорамні (пошукові), багатоканальні, багатошкальні, багатоетапні та комбіновані. Дискримінаторний (функціональний) метод вимірювання найпростіший в реалізації, але, згідно кривої обміну, його точність суперечить великому діапазону вимірювань. Тому, з'являються інші ефективніші методи. З аналізу отриманих кривих обміну дискримінаторних вимірювачів можна стверджувати, що найменша дисперсія погрішності може бути при малому апріорному діапазоні вимірювань і при малій смузі пропускання. Тобто, при фазових методах вимірювань, при гармонійних сигналах шкали, які перекривають увесь діапазон. А найбільша точність вимірювань – досягається на найбільшій частоті за рахунок крутизни сигналу фазових детекторів. Отже, фазові багатошкальні вимірювачі мають істотну перевагу в економії енергії сигналу. Відмічено, що кожний вимірювач (канал системи) реалізує свій метод вимірювання, відповідає своєму принципу дії та будується на множинах параметрів, сигналів і структур. Показана можливість постановки і рішення задач оптимізації багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем (РТІВС) за критерієм максимуму точності вимірювань різних типів систем (каналів) при обмеженнях на параметри і вартість, а також синтез їх вимірювальної структури і сигналів на трьох множинах (параметрів, сигналів і структур). Акцентовано увагу на те, що введення показника вартості дозволяє, передусім, класифікувати, згідно з кривими обміну, усі багатошкальні РТІВС на допустимі, раціональні і оптимальні, що спрощує їх проектування та вперше є основою для оцінки їх реалізації. Представлені методи щодо отримання кривих обміну якостей радіоелектронних вимірювачів. Отримані аналітичні вирази для вибору методу вимірювання, структури і параметрів радіоелектронних вимірювачів (каналів) для РТІВС з панорамним, багатоканальним, багатоетапним і багатошкальним методами вимірювання з одночасними шкалами, або з послідовними в часі шкалами.
2
Мащенко В.А. "ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПУАССОНА В’ЯЗКОПРУЖНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.
3
Lisogorsky, B., I. Taran та H. Khudov. "ІМІТАЦІЙНЕ СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАЄКТОРНИХ ВИМІРЮВАНЬ У БАГАТОПОЗИЦІЙНОМУ РАДІОЛОКАЦІЙНОМУ КОМПЛЕКСІ КОНТРБАТАРЕЙНОЇ БОРОТЬБИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 94–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.094.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є метод імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Метою є проведення імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Завдання: визначення точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу; для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу провести розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі; моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, методи оптимізації, імітаційного статистичного моделювання. Отримані такі результати. Визначені точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу. Для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу проведено розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі. Проведено моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Висновки. Запропоновані підходи щодо імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. З використанням розроблених підходів можливо визначити матрицю траєкторних вимірювань з урахуванням помилок вимірювання координат об’єкту (міни, снаряду) на траєкторії на різних пунктах прийому багатопозиційного радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби. Напрямком подальших досліджень є розробка підходів щодо інших кроків імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби.
4
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
5
Каращук, Наталія Миколаївна, В’ячеслав Пилипович Манойлов, Петро Петрович Мартинчук та Владислав Вікторович Чухов. "Вимірювання добротності НВЧ-резонаторів за допомогою мостового методу". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-103-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вимірювання параметрів НВЧ-резонаторів зазвичай застосовуються різноманітні методи, у яких використовують різні хвилеводні елементи, такі як спрямовані відгалужувачі або різні гібридні з’єднання. У роботі розглядаються основні схеми вмикання об’ємних металевих резонаторів у лінії передачі та їхні параметри. Використовувані методи вимірювання параметрів резонаторів мають велику трудомісткість настроювання та низьку точність. Мостові методи із використанням Т-трійника мають кращу точність вимірювань, проте їхнім недоліком є використання підстроювальних елементів у вигляді штирів чи діафрагм для балансування мостової схеми, що призводить до збільшення тривалості вимірювання. У роботі розглянуто метод вимірювання параметрів добротності НВЧ-резонаторів з використанням неузгодженого Т-мосту, який не має наведених вище недоліків. Описано методику вимірювань та запропоновано автоматичну установку із застосуванням ПЕОМ. За експериментальними даними способом графічної побудови на круговій діаграмі можна визначити всі основні параметри резонаторів. Також наведено формули для оцінки похибки вимірювання параметрів резонаторів.
6
Квасніков, Володимир Павлович, та Марія Олександрівна Катаєва. "АНАЛІЗ І КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ РЕЛЬЄФУ НАНООБ’ЄКТІВ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.228157.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз наявних методів та засобів вимірювання рельєфу нанооб’єктів і розроблено їх класифікацію на основі принципів використання. Розглянуто основні інформаційні параметри, на яких базується кожний описаний метод, та визначено умови їх найбільш ефективного застосування для вирішення задач вимірювання рельєфу нанооб’єктів. На основі проведеного аналізу було встановлено, що найбільш функціональним та універсальним при вирішенні широкого кола проблем є метод скануючої зондової мікроскопії. Розробленокласифікацію наявних методів скануючої зондової мікроскопії залежно від характеру їх застосування. Доведено, що збільшення кількості методів вимірювання, що використовуються при метрологічному аналізі нанооб’єктів, збільшить надійність і точність результатів вимірювань, і кожний метод забезпечить додаткові інформаційні параметри. Рекомендовано для підвищення точності нановимірювань використовувати методики, побудовані за принципом інтеграції інформації, наданої різними методами.
7
Maksymenko, O. P., V. M. Samokhval та K. K. Marchenko. "Дослідження зношення карбідовольфрамових валків дротового блоку". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 299–306. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)299.
Повний текст джерелаАнотація:
Максименко О. П., Самохвал В. М., Марченко К. К. Дослідження зношення карбідовольфрамових валків дротового блоку. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 299-306.
Метою роботи є обґрунтування можливості застосування оптичного методу вимірювання зношення валків прокатного стану та вивчення особливостей зношення карбідовольфрамових валків дротового блоку. Для вимірювання зношення поверхні врізів валків використовували оптичний метод, згідно якого валок розміщують на оптичному стенді між джерелом світла та лінзою, у відповідному врізі валка закріплюють шаблон, зазор між цим шаблоном і зношеною поверхнею врізу валка проектують на екран та фіксують зображення зазору цифровою камерою. За результатами статистичної обробки багатократних вимірів зношення карбідовольфрамових валків з овальним та круглим калібрами, встановлено, що оптичний метод забезпечує точність вимірювань на рівні ± 0,01 мм. Такий рівень точності є цілком прийнятним, тому застосування оптичного методу вимірювання зношення є цілком обґрунтованим. За результатами аналізу вимірювань зношення комплекту валків дротового блоку визначено показники інтенсивності зношення врізів валків, які становлять: для овальних калібрів чорнових модулів 0,08 – 0,18 мкм/т та для передчистового модулю М9 ‑ 0,08 – 0,1 мкм/т; для круглих калібрів чорнових модулів 0,02 – 0,15 мкм/т та для чистових модулів М8, М10 ‑ 0,03 – 0,08 мкм/т.
З аналізу контурів зношення виявлено, що для овальних калібрів у більшості випадків спостерігається рівномірний розподіл зношення відносно осі симетрії калібру. Для круглих калібрів виявлено зміщення максимального зношення від осі симетрії. З візуального аналізу зношених поверхонь врізів калібрів встановлено, що для твердосплавних валків дротового блоку основними механізмами зношення є поєднання адгезійного налипання металу, який прокатується, та абразивного стирання. Термічні пошкодження та корозія для твердосплавних валків проявляється незначною мірою.
Отримані дані можуть бути використані для розробки моделі зношення карбідовольфрамових валків та для прогнозування їх витрат.
8
Aloshin, G., O. Kolomiitsev, В. П. Бабенко, V. Topchii та R. Oliynik. "МЕТОД ОПТИМАЛЬНОГО СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ". Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, № 2 (23 грудня 2019): 9–20. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на існуючу проблему оптимального синтезу (побудови) інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Показано шляхи вирішення цієї проблеми за рахунок використання кривих обміну за Гуткіним Л.С. За допомогою яких можливо пояснити, які ІВС оптимальніші за своїми параметрами, як погоджувати показники якості вимірювань параметрів, як здолати потребу у великій апріорній невизначеності, не зменшуючи точності вимірювань, як пояснити суперечність деяких відомих теорій, як погоджувати апріорний діапазон з фізичним діапазоном, як використати отримані апріорні дані, як впливає на точність вимірювань змінний рівень сигналу, як впливає точність налаштування на точність вимірювань, як можна скоротити час пошуку сигналу, як впливає на автоматичне супроводження характер процесу, що стежить, тощо. Запропонований метод оптимального синтезу ІВС справедливий для ІВС будь-якого типу за сигналами, що використовуються, та різних параметрів, що вимірюються.
9
Shornikova, S. "Валідація та верифікація методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.
10
Shornikova, S. "Валідація та верифікація методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.
Дисертації з теми "Метод вимірювань"
1
Єременко, В. С., В. М. Мокійчук та О. О. Редько. "Метод коригування міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювань". Thesis, ПП «ТД «Едельвейс і К», 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33108.
Повний текст джерела
2
Куц, Юрій Вікторович, та Yurii Kuts. "Метод підвищення точності вимірювань радіосигналів при адаптивній фільтрації". Master's thesis, ТНТУ ім. І. Пулюя, Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії, кафедра біотехнічних систем, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36525.
Повний текст джерелаАнотація:
В кваліфікаційній роботі розроблено алгоритм адаптивного пошуку оптимальних параметрів фільтра, зокрема, проведений аналіз досліджуваної системи на основі трьох вхідних сигналів: синусоїдальний, функція Хевісайду, імпульсний, та визначено що найбільш якісно та ефективно фільтрує сигнал фільтр Чебишева. Динамічна похибка із застосуванням цього фільтру зменшилася до 2 разів.The qualification work developed an algorithm for adaptive search of optimal filter parameters, in particular, the analysis of the studied system based on three input signals: sinusoidal, Heaviside function, pulse, and determined that the most efficient and effective filtering signal Chebyshev filter. The dynamic error with this filter has been reduced up to 2 times.
ВСТУП 9 РОЗДІ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА 11 1.1. Загальна характеристика та визначення динамічної похибки 11 1.2. Спектральні методи фільтрації вимірювальних сигналів 15 1.2.1. Фільтрація вимірювальних сигналів методом поліноміальної ортогоналізації 15 1.2.2. Фільтрація вимірювальних сигналів формуванням рядів Фур'є 15 1.3. Екстремальний метод фільтрації вимірювальних сигналів 21 1.4. Метод введення в структуру коригувальних ланок 22 1.5. Висновки до розділу 1 23 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 24 2.1. Загальні уявлення про фільтри 24 2.2. Необхідність дискретних фільтрів 29 2.3. Обмеження точності дискретних фільтрів 30 2.4. КІХ-фільтри з лінійною фазово-частотною характеристикою 31 2.5. Проектування КІХ-фільтрів 31 2.6. Типи дискретних фільтрів 32 2.7. Порівняння між КІХ- та БІХ-фільтрами 34 2.8 Порівняння аналогових та дискретних фільтрів 34 2.9 Висновки до розділу 2 35 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 36 3.1. Постановка задачі 36 3.2. Використання програмного середовища MATLAB 37 3.3. Поняття адаптивного фільтра 38 3.4. Алгоритм корекції динамічної похибки 39 3.5. Розрахунок СКВ 39 3.6. Критерій мінімуму СКВ 41 3.7. Безперервна модель 42 3.8. Фільтрація сигналів 43 3.9. Математичне моделювання системи 47 3.10. Прямокутне вікно 48 3.10.1. Перевірка роботи вимірювальної системи на основі функції Хевісайду на вході ВП 48 3.10.2. Перевірка роботи вимірювальної системи на основі імпульсного сигналу на вході ВП 54 3.11. Трикутне вікно 60 3.11.1. Перевірка роботи вимірювальної системи на основі функції Хевісайду на вході ВП 60 3.11.2. Перевірка роботи вимірювальної системи на основі імпульсного сигналу на вході ВП 65 3.12. Висновки до розділу 3 73 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 74 4.1. Охорона праці 74 4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях 76 4.3. Висновки до розділу 4 80 ВИСНОВКИ 81 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82 Додаток А. Лістинг програми прямокутного вікна 84 Додаток Б. Лістинг програми трикутного вікна 86 Додаток В. Лістинг програми прямокутного вікна 88 Додаток Г. Копія тези конференції 90
3
Андрейчук, Богдан Валерійович, та Bogdan Andreichuk. "Метод розпізнавання голосових сигналів для керування комп’ютерними системами вимірювань". Master's thesis, ТНТУ ім. І. Пулюя, Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії, Кафедра біотехнічних систем, м. Тернопіль, Україна, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36502.
Повний текст джерелаАнотація:
В кваліфікаційній роботі здійснено порівняльний аналіз застосування різних вимірювань близькості та векторних ознак, який показав, що найбільш придатними для завдань розпізнавання векторами ознак можна вважати: мел-кепстральні коефіцієнти та розподіл інформаційних інтервалів мовного сигналу для керування комп’ютерними системами.In the qualification work, a comparative analysis of the use of different measurements of proximity and vector features, which showed that the most suitable for recognition tasks vector features can be considered: mel-keppstral coefficients and distribution of information intervals of speech signal to control computer systems.
ВСТУП 8 РОЗДІ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА 11 1.1. Сучасний стан напряму розпізнавання мовних сигналів 11 1.2. Особливості мовлення та сприйняття мови людиною 16 1.2.1. Мовний апарат 17 1.2.2. Сприйняття мовного сигналу людиною 20 1.3 Методи цифрової обробки сигналів у задачах розпізнавання мовних сигналів 26 1.3.1. Спектральний аналіз 26 1.3.2. Віконний аналіз у базисі Фур'є 27 1.3.3. Вейвлет аналіз 27 1.3.4. Кепстральний аналіз 29 1.4 Субсмуговий підхід до обробки мовних сигналів 32 1.5 Висновки до розділу 1 33 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 34 2.1. Акустико-фонетичний підхід до розпізнавання мовних сигналів 34 2.2. Обчислювальні аспекти субсмугового аналізу мовних сигналів у задачах ідентифікації 37 2.3. Дослідження просторів ознак у задачах розпізнавання мовних сигналів 43 2.3.1. Декомпозиція сигналу банком фільтрів 43 2.3.2. Розподіл миттєвих енергій відрізка МС 45 2.3.3. Розподіл часток енергії відрізка МС 47 2.3.4. Розподіл інформаційних інтервалів відрізка МС 49 2.3.5. Частота переходів через нуль 52 2.3.6. Ширина частотної області, що займає сигнал 55 2.3.7. Мел-кепстральні коефіцієнти мовного сигналу 60 2.4. Заходи близькості у задачах розпізнавання мовних сигналів 63 2.4.1. Євклідова відстань 63 2.4.2. Середньоквадратичне відхилення 63 2.4.3. Відстань Махаланобіса 64 2.4.4. Кореляція послідовностей 64 2.4.5. Динамічна трансформація тимчасової шкали 65 2.5. Висновки до розділу 2 67 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 68 3.1. Методика оцінки методів розпізнавання мовних сигналів 68 3.2 Дослідження підходів до розпізнавання мовних сигналів 72 3.3. Висновки до розділу 3 80 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 81 4.1. Охорона праці 81 4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях 84 4.3. Висновки до розділу 4 86 ВИСНОВКИ 87 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 88 Додаток А. Копія тези конференції 93
4
Крочак, Валентин Ігорович, та Valentyn Krochak. "Метод розпізнавання імпульсів іонізуючого випромінювання для підвищення інформативності радіометричних вимірювань". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33246.
Повний текст джерелаАнотація:
В кваліфікаційній роботі розроблено метод розпізнавання імпульсів іонізуючого випромінювання для задачі підвищення інформативності іонізаційного методу радіометричних вимірювань. Проаналізовано відомі методи вимірювання радіоактивності та встановлено, що іонізаційний метод вимірювання радіоактивності з застосуванням давачів Гейгера-Мюллера є дешевим та простим, але недостатньо інформативним. Розроблений метод відрізняється підвищеною інформативністю та точністю. За допомогою введення давача Гейгера-Мюллера в обмежений пропорційний режим роботи, вдалось виявити нові інформативні ознаки у імпульсах на його виході. В якості інформативних ознак запропоновано використовувати відмінності у спектральній густині потужності імпульсів.СПИСОК СКОРОЧЕНЬ8 ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 12 1.1. Основні види іонізуючого випромінювання 12 1.2. Методи реєстрації іонізуючого випромінювання14 1.3. Особливості іонізаційного методу реєстрації іонізуючого випромінювання17 1.3.1. Основні принципи роботи і конструкція давачів Гейгера-Мюллера22 1.3.2. Виявлення нейтронів за допомогою давача Гейгера-Мюллера 26 1.3.3. Пропорційні лічильники 26 1.4. Висновки до розділу 1 .28 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 29 2.1. Оцінка іонізуючого випромінювання як випадкового процесу29 2.2. Характеристика сигналу на виході радіометричної установки33 2.3. Висновки до розділу 2 42 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 43 3.1. Оцінка впливів на давач Гейгера-Мюллера 43 3.2. Експериментальна установка та режим роботи давача Гейгера-Мюллера 44 3.3. Оцінка окремих імпульсів на виході радіометричної установки 50 3.4. Висновки до розділу 3 57 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 58 4.1. Безпека в надзвичайних ситуаціях 58 7 4.1.1. Мета забезпечення єдності вимірювань характеристик іонізуючих випромінювань 58 4.1.2. Порядок виконання заходів щодо забезпечення єдності вимірювань характеристик іонізуючих випромінювань і ядерних констант 60 4.1.3. Заходи метрологічного забезпечення в єдиній державній системі цивільного захисту63 4.2. Охорона праці 66 4.3. Висновки до розділу 4 69 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .70 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 72 Додаток А. Параметри основних видів іонізуючого випромінювання 75 Додаток Б. Копія тези конференції 76
5
Голуб, К. Ю., та О. В. Заболотний. "Пошук ефективного способу компенсації "сортової невизначеності" вимірювань діелькометричними вологомірами з використанням тестових методів". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40827.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з найбільш поширених методів визначення вологості сільськогосподарської продукції є діелькометричний метод. Однак, поряд з численними перевагами даного методу, слід відзначити і його основний недолік – наявність «сортової невизначеності», яка обумовлена залежністю вологості від діелектричної проникності (сорту) речовини. Одним з найбільш перспективних напрямків вирішення даної проблеми бачиться використання тестового підходу.
6
Пасічник, Олександр Анатолійович. "Метод вимірювання лінійних переміщень за аналізом зображень". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10865.
Повний текст джерела
7
Хорунжа, І. С. "Розробка комп’ютерної програми для регресійного аналізу статистичних даних з похибками вимірювань". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11312.
Повний текст джерела
8
Носова, І. В., та Ігор Володимирович Григоренко. "Регресійний аналіз результатів вимірювань температури та вологості при зберіганні халви". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48462.
Повний текст джерела
9
Рубцова, Алла Олексіївна. "Метод квадратурного вимірювання гармонійного сигналу". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9628.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дᴏслідження відᴏмих метᴏдів вимірювання напруги та рᴏзрᴏбити висᴏкᴏшвидкісний метᴏд вимірювання середньᴏквадратичнᴏї напруги гармᴏнійних сигналів. Завдання дᴏслідження: дᴏслідити метᴏди вимірювання напруги сигналів; рᴏзрᴏбити метᴏд квадратурнᴏгᴏ вимірювання діючᴏгᴏ значення напруги гармᴏнійнᴏгᴏ сигналу; прᴏвести аналіз пᴏхибᴏк перетвᴏрення сигналів; рᴏзрᴏбити структурні схеми вимірювальних приладів.
10
Маршуба, В'ячеслав Павлович. "Шорсткість і способи її вимірювання". Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29338.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Метод вимірювань"
1
Соловйов, Володимир Миколайович. Методи вимірювання складності. НТУУ «КПІ», травень 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1120.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослiдження останнiх рокiв переконливо довели, що фiнансово-економiчнi системи вiдносяться до складних мережеподiбних систем i мають ряд унiверсальних властивостей, якi мало чим вiдрiзняються вiд аналогiчних систем iншої природи: технiчних (Iнтернет, силовi електромережi), соцiальних (граф акторських зв’язкiв, граф цитування), бiологiчних (системи реакцiй, нейрозв’язки) та iн.. Проблема зводиться до кiлькiсних мiр визначення складностi системи, аналiз яких дозволив би судити вiдносно процесiв, що контролюють системнi властивостi. Обговорюються проблеми i перспективи квантифiкацiї складних фiнансово-економiчних систем, використання мiр складностi для побудови передвiсникiв кризових явищ.
2
Марчик, В. І. Методи дослідження у фізичному вихованні : методичні рекомендації. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2196.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені матеріали є допоміжним засобом у засвоєнні теоретичних знань та оволодінні навичками тестування і вимірювання на заняттях з дисципліни «Методи дослідження у фізичному вихованні» для студентів напряму підготовки 6.010103 Технологічна освіта (бакалаври), спеціалізація: фізична культура.
3
Соловйов, Володимир Миколайович, та Г. Б. Данильчук. Використання ентропійних показників для вимірювання складності економічних систем. КЕІ КНЕУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1122.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками було використано кілька підходів для ідентифікації механізмів, що лежать в основі розвитку та функціонування складних систем. Особливо корисні результати було отримано при їх дослідженні методами теорії випадкових матриць, моно- та мультифрактального аналізу, теорії хаосу з реконструкцією траєкторії системи у фазовому просторі та визначення її параметрів, таких як кореляційна розмірність, спектр показників Ляпунова, рекурентні карти. Однак, застосування деяких із методів висуває вимоги до стаціонарності досліджуваних даних, потребує довгих часових рядів та комплексного обчислення кількох параметрів. Іншим підходом до розгляду питання вивчення особливостей складних систем є обчислення характеристик ентропії. Метою даної роботи є аналіз сучасних тенденцій використання ентропійних характеристик системи для вимірювання динамічних властивостей складних систем.
4
Бас, Світлана Віталіївна, та Катерина Іванівна Словак. Способи опрацювання запитів та характеристика мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», грудень 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1081.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано способи опрацювання запитів різних видів до Wolfram|Alpha, зокрема, можливості запитів природною мовою. Надано характеристику мобільному доступу до Wolfram|Alpha, розглянуто формати подання даних: візуальні подання, зображення, HTML, Mathematica Cell, текстові подання, простий текст, MathML, введення Mathematica, виведення Mathematica, audio подання, спеціальні типи виводу Wolfram|Alpha. Метою статті є аналіз та узагальнення можливостей подання запитів до Wolfram|Alpha різними способами та надання характеристики можливостей мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Предметом дослідження є Wolfram|Alpha як хмаро орієнтований сервіс навчання математики. При підготовці матеріалу було використано тематичні дослідження та експериментальне дослідження можливостей подання різних типів запитів до Wolfram|Alpha. Висновок: робота Wolfram|Alpha заснована на опрацюванні природної мови (поки тільки англійської), великій бібліотеці алгоритмів і NKS-підході до відповідей на запити. Wolfram|Alpha не видає перелік посилань, що ґрунтується на результатах запиту, а обчислює відповідь, ґрунтуючись на власній базі знань. Сервіс здатен перекладати дані між різними одиницями вимірювання, системами числення тощо.
5
Пипенко, І. С., та Ю. Б. Мельник. Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.pypenko.melnyk.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Відсутність теоретично обґрунтованої системи факторів і критеріїв криптоактивів не дозволяє здійснити системну оцінку життєздатності ринків криптоактивів та розробити механізми їх ефективного управління. Мета дослідження: визначити систему факторів і критеріїв, а також показників криптоактивів, на основі яких розробити факторно-критеріальну модель оцінки життєздатності криптоактивів. Матеріали і Методи: Методологія дослідження базується на системному підході до визначення основних факторів, критеріїв і показників криптоактивів. Використано кваліметричний підхід для розробки факторно-критеріальної моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Проведено анкетування 57 фахівців-експертів для визначення вагомості (значущості) факторів і критеріїв у розробленій моделі. Для оброблення даних моделі використовується кваліметричний інструментарій. Результати: Дослідження криптоактивів методами факторно-критеріального аналізу дозволило схарактеризувати систему з 7 факторів і 30 критеріїв, а також 60 показників. Ці фактори, критерії та показники покладено в основу розробленої моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Застосування факторно-критеріальної моделі надає можливість порівняти всі компоненти системи критеріїв, навіть, якщо вони вимірюються в різних одиницях, й визначити загальний рівень життєздатності криптоактивів на основі інтегральної оцінки. Висновки: Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів є унікальним інструментом вимірювання рівня як кожної складової криптоактиву в цій моделі, так і в інтегрованій цілісності. Для оцінки та розуміння життєздатності криптоактиву слід вивчати не тільки показники окремих критеріїв, а й їх взаємовідношення та взаємодію. Координація комплексу вибірково залучених критеріїв забезпечуватиме отримання реального результату – підвищення рівня життєздатності криптоактиву. Ця модель може бути рекомендована для емітентів, інвесторів та користувачів криптоактивів.