Добірка наукової літератури з теми "Метанове число"

Исследована температурная зависимость среднего числа водородных связей, образуемых молекулами воды, метанола и этанола. В нашем подходе использован анализ температурных зависимостей удельного объема и теплоты парообразования в интервале от тройной точки до критической. Показано, что изменения этих термодинамических величин с хорошей точностью имеют аргоноподобный характер, небольшие отклонения связаны с существованием водородных связей. На этой основе определены средние числа водородных связей, образуемых молекулами воды, метанола и этанола, а также эффективного диаметра их молекул, произведено сравнение с литературными данными.

Метановые сипы являются широко распространенным явлением, наблюдаемым на шельфах и континентальныхсклонах внутренних и окраинных морей по всему миру, в том числе и в море Лаптевых. Ключевымибиогеохимическими процессами, протекающими в донных осадках этих районов, являются анаэробное окисление метана в сочетании с бактериальной сульфатредукцией. Оба этих процесса контролируют образованиеспецифической аутигенной минерализации. Целью настоящей работы являлось изучение аутигенных минералов донных осадков с аномально высокими концентрациями метана, отобранных на двух сиповых участках в северо-восточной части моря Лаптевых, для определения признаков их идентификации в древних осадочных породах.Приведены результаты литологических и минералогических исследований донных осадков. Было установлено, что основными аутигенными минералами в исследованных образцах донных осадков, отобранных с двух сиповых участков в северо-восточной части моря Лаптевых, являются магнезиальный кальцит, гипс и пирит. Разная специфика аутигенной минерализации, предположительно, указывает на различия в режимах миграции метан-содержащих флюидов на этих участках. Временное снижении интенсивности просачивания метана в пределах «восточного сипа» способствовало насыщению поровой воды ионами SO42– и Ca2+ и, как следствие, осаждению гипса. Близповерхностное положение сульфат-метановой транзитной зоны в «западном сипе», обусловленное высокими потоками метана, благоприятствовало осаждению магнезиального кальцита в верхних горизонтах донных осадков. Присутствие пирита в осадках как восточного, так западного сиповых участков является свидетельством активности процесса бактериальной сульфат-редукции при анаэробном окислении метана.

В экспериментах в статическом реакторе и путем кинетического моделирования определены задержки самовоспламенения стехиометрических метаноэтиленовоздушных смесей в диапазоне начальных температур То = 800-1000 К при давлении Ро = 1 атм. Экспериментально установлено, что по мере увеличения концентрации этилена в смеси эффективная энергия активации задержки самовоспламенения увеличивается. На основе сопоставления с задержкой самовоспламенения метаноэтановоздушных смесей сделан вывод о том, что детонационная стойкость С2-С3 алкенов, в том числе в составе их смесей с метаном, не превышает детонационную стойкость соответствующих алканов.

Синтезирован ряд комплексных соединений кадмия(II) с бис(бензимидазол-2-ил)метаном (L). Получены монокристаллы и определены молекулярные и кристаллические структуры комплексов [Cd4(L)4Cl6(EtOH)0.77(H2O)1.23][CdCl4]·H2O·5EtOH, [Cd(L)I2] и [Cd(L)2(EtOH)2][Cd(L)(NO3)3]2·6EtOH. По данным рентгеноструктурного анализа органический лиганд проявляет бидентатно-циклический способ координации. Наблюдаются различия в строении соединений в зависимости от присутствующего аниона. Комплекс [Cd(L)I2] моноядерный, ионы кадмия находятся в тетраэдрическом окружении; комплексы хлорида и нитрата кадмия катионно-анионные, ионы кадмия — в различном окружении, а координационные числа варьируются в диапазоне 4—7.

С помощью метода адиабатического сжатия исследован сопиролиз диметилового эфира (ДМЭ) и этана в диапазоне температур 970-1666 К и суммарных степеней превращения 0,26%-96,1%. Определены основные (водород, СО, метан, этилен, формальдегид, ацетилен) и второстепенные продукты реакции (в том числе оксигенаты: метанол, ацетальдегид, этанол, метоксиэтан). Состав смеси продуктов качественно совпадает с продуктами пиролиза ДМЭ и сопиролиза ДМЭ и метана, но заметно различается по выходам углеводородов. Добавка этана к ДМЭ (ДМЭ/С2Н6 = 2,5/2,0 %(об.)/%(об.)) приводит к снижению степени превращения ДМЭ, особенно при малых и средних степенях превращения. Обнаружено образование сажи при нагреве до максимальной температуры 1666 К при степени превращения более 96%.

Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.

Методом экстрактивной (в том числе солевой) ректификации с использованием имидазолинов и четвертичных солей на их основе разделены на компоненты неводные двойные азеотропные системы. В качестве разделяющих агентов выбраны: промышленный продукт 1-гидроксиэтил-2-алкенил-2-имидазолин на основе жирных кислот таллового масла, а также его четвертичные соли - хлорид и тетрафторборат 1-гидроксиэтил-2-алкенил-3-бензил-2-имидазолиния. Для разделения были использованы неводные азеотропные системы: ацетон-метанол, метилацетат-метанол, этилацетат-этанол и хлороформ-метанол. Равновесие жидкость-пар в соответствующих тройных системах исследовано в модифицированном приборе Отмера при 101,3 кПа, состав жидкой и паровой фаз определен газохроматографическим методом анализа. Минимальные концентрации (в мольных долях) имидазолина и имидазолиниевых солей для разрушения азеотропов составили 0,156-0,264. Для корреляции экспериментальных данных о парожидкостном равновесии в системах, содержащих имидазолиниевые соли использована электролитная модель NRTL. Средние абсолютные отклонения расчетных данных от экспериментальных значений мольного содержания растворителей в паровой фазе и температуры в системах составили 0,007-0,008 и 0,25-0,35 К, соответственно. The non-aqueous binary azeotrope systems have been separated into components by the method of extractive rectification (and salt rectification) using imidazolines and their quaternary salts. The following were selected as separating agents: industrial product 1-hydroxyethyl-2-alkenyl-2-imidazoline based on tall oil fatty acids, as well as its quaternary salts - chloride and tetrafluoroborate 1-hydroxyethyl-2-alkenyl-3-benzyl-2-imidazolinium. Non-aqueous azeotrope acetone - methanol, methyl acetate - methanol, ethyl acetate - ethanol, and chloroform - methanol systems were used for separation. The vapor-liquid equilibrium in the corresponding ternary systems was investigated in a modified Othmer still at 101.3 kPa, the composition of the liquid and vapor phases was determined by gas chromatographic analysis. The minimum concentrations (in molar fractions) of imidazoline and imidazolinium salts for the azeotrope breaking were 0.156-0.264. The mean absolute deviations between experimental and calculated data for the solvent mole fraction in the vapor phase and temperature in the imidazolinium salt containing systems were 0,007-0,008 and 0,25-0,35 К respectively.

Приведены результаты лабораторных исследований жирнокислотного состава подкожного жира нерпы кольчатой (Phoca hispida), добытого в арктических регионах Якутии. Идентификация и определение концентрации жирных кислот в пробах проводились с использованием метода газожидкостной хроматографии с масс-спектрометрическим детектором. Метиловые эфиры жирных кислот получали методами кислотного гидролиза серной кислотой в метаноле. Проведено сравнение подкожного жира двух видов нерп (Phoca (PUSA) Sibirica Gmel и Phoca hispida) и рыбьего жира, как источников омега-3 полинепредельных жирных кислот. В жировой ткани нерпы кольчатой (Phoca Hispida) содержится до 40 % полинепредельных жирных кислот от общего числа жирных кислот в жировой ткани, что на 25 % больше, чем в жировой ткани байкальской нерпы (Phoca (PUSA) Sibirica Gmel), и на 56 % больше, чем в рыбьем жире. Полученные в работе данные указывают на уникальность жира кольчатой нерпы как сырья для создания препаратов, направленных на лечение и профилактику заболеваний сердечно-сосудистой системы.

Использование одностенной версии углеродных нанотрубок (ОСУНТ) перспективно для обнаружения многих газов, в том числе газов, выдыхаемых организмом. Описаны свойства таких сенсоров, изготовленных из УНТ и благородных металлов, детекторов газов, выдыхаемых организмом, биосенсоров и УНТ сенсоров, перспективных для применений в медицине. Очень перспективна реализация газовых сенсоров на основе оксидов металлов (особенно SnO2), легированных УНТ. Сенсоры летучих органических соединений (ЛОС) на основе многостенных углеродных нанотрубок (MWCNTs), покрытых наночастицами диоксида олова (SnO2) и рутением, были изготовлены и исследованы в Ереванском государственном университете (ЕГУ) тремя методами. Установлены оптимальные условия изготовления, рабочая температура и массовое соотношение компонентов для детектирования ацетона, толуола. этанола и метанола. Представлены также результаты исследований паров пропиленгликоля (PG), диметил-формамида (DMF) и формальдегида (FA) с помощью нанокомпозитных сенсоров MWCNT-SnO2. Зависимость отклика сенсоров от концентрации газа – линейная.

В статье рассмотрены возможности Азербайджана (с участием стран Каспийского региона) усилить свою роль в обеспечении энергетической безопасности Европы на фоне европейского энергетического перехода на современные газопроводы и возобновляемые источники энергии. Изучены возможности использования действующих магистральных газопроводов, в том числе “TANAP”, для транспортировки метано-водородной смеси до 20% пропускной способности газопровода в Европу и поставки добытого газа и водорода, произведённого не только в Азербайджане, но в странах Каспийского региона, за счет реализации инновационных технологий и проектов, позволяющих диверсифицировать, как энергетические источники, так и рынки их сбыта. The article examines the possibilities of Azerbaijan (with the participation of the countries of the Caspian region) to strengthen its role in ensuring the energy security of Europe, against the background of the European energy transition to modern gas pipelines and renewable energy sources. The possibilities of using existing main gas pipelines, including "TANAP" for transporting methane-hydrogen mixture up to 20% of the gas pipeline's capacity to Europe, and supplying gas and hydrogen produced not only in Azerbaijan but in the countries of the Caspian region, through the implementation of innovative technologies and projects that allow diversifying both energy sources and their markets.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спе-ціальністю 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». – Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена вибору схеми та параметрів силової енергетичної установки для утилізації попутного нафтового газу. В роботі проаналізовано можливість використання різних силових установок для утилізації попутного нафтового газу. Розроблено схеми енергогенеруючих установок з використанням газо-турбінних і газопоршневих двигунів внутрішнього згоряння для виробництва еле-ктричної енергії за рахунок утилізації попутного нафтового газу на нафтовидобувних і нафтопереробних підприємств. Використано енергоексергетичний метод для оцінки ефективності запропонованих схем. Проведено економічний аналіз доцільності побудови енергогенеруючих потужностей, що будуть споживати попутний нафтовий газ з аналізом чутливості для таких параметрів як зміна ціни на електроенергію та вплив високих температур навколишнього середовища. При зміні температури навколишнього середовища з +15 до +45 °С кількість енергії, що виробляється для проекту А буде зменшуватися на 26%, для проекту В – на 10,9%. Визначено, що попри більшу вартість проекту В ($2 843 009.55) супроти проекту А ($1 964 434.69), термін окупності складає: для проекту А – 6 років, 1 місяць; для проекту В – 3 роки, 8 місяців. Обґрунтована доцільність використання поршневого ДВЗ у складі енергогенеруючої установки.
Thesis for the degree of candidate of technical sciences by specialty 05.05.03 - engines and power units. - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". - Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to the choice of the scheme and parameters of the power plant for utilization of associated petroleum gas. The paper analyzes the possibility of using various power plants for utilization of associated petroleum gas. The schemes of power units using gas turbine and gas piston internal combustion engines to generate power electricity have been developed by using associated petroleum gas in oil refinery. The anergy-exergy method was used to analys the effectiveness of the proposed schemes. An economic analysis of the feasibility of constructing power generating capacities that will consume the associated oil gas with an analysis of sensitivity for such parameters as a change in the price of electricity and the impact of high ambient temperatures has been carried out. If the ambient temperature is changed from +15 to + 45 ° C, the amount of energy generated for Project A will be reduced by 26%, for Project B - by 10.9%. It is determined that despite the high cost of Project B ($ 2,843,009.55) against Project A ($ 1964,434.69), the payback period is: for Project A - 6 years, 1 month; For Project B - 3 years, 8 months. The expediency of using the piston-internal ICE as part of the power generating unit is substantiated.

Dissertation for the candidate degree in specialty 05.05.03 "Engines and Power Plants". - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute ", Kharkiv 2017. The thesis is devoted to actual problem - the selection of schemes and power parameters of the power plant for utilization of associated gas. The problem of associated gas flaring continuously rising international conferences on conservation of the environment are held under the auspices of the UN and the World Bank. In particular, the World Conference on Climate in Paris (COP21) in 2015, and was nominated Global Initiatives to eradicate the practice of flaring of associated gas in the oil industry. Worldwide, it was supported by 45 oil companies, governments and other parties through which CO2 emissions can be reduced by 100 million tons per year. The adopted program "Zero Routine Flaring by 2030" provides end to the practice of burning of associated gas by 2030. This Initiatives supported and Iraq, which in 2015 take the second place in the world with the burning of associated gas in flares. Associated petroleum gas is 2% of product yield refineries in Iraq. Given the number of refineries and their power daily when they are flaring loss a lot of energy and is a significant pollution of the territory not only as chemical emissions but as a heat is released during the combustion of associated gas. The work uses a comprehensive approach to the selection circuit and power parameters power plant for utilization of associated gas. The possible options for the utilization of associated gas. According to the options two power plants are taken the first one based on gas turbine engine and the second based on gas turbine engine and a piston engine. The question examined in terms of exergic-anergy balance installation and obtain the best technical and economic performance, taking into account the climatic characteristics of Iraq The features of physical and chemical composition of associated petroleum gas in the refinery in Iraq, in particular methane determined the number, the method of firm Caterpillar. The methane number of the gas fuel affects the choice piston power plant. Significant impact on the choice of installing recycling schemes associated gas temperature features render the region. For their consideration set average temperature for the region. Conducted thermal calculations allowed to analyze the impact of environmental temperature on performance of power plants and conduct a feasibility study best selection circuit installation. Implementation exergic-anergy balance for power plants proposed scheme has allowed to confirm significant reduction in thermal pollution and show the most attractive from that perspective scheme. Economic calculations allowed to determine the payback period of the projects and installations prove the economic feasibility of their construction. The most economically attractive project. The analysis of the economic risks of sensitivity to changes in prices of electricity and to changes in ambient temperature. Similar calculations of sensitivity analysis performed for the two plants power plants. Based on the analysis, commissioned by the Iraqi side was developed based business project for energy generation capacity on the basis of energy utilization units. The results of the study will not only get the necessary electrical energy that can be used not only in the enterprise, but also to improve the environment in accordance with international agreements. The results of the research will be used in the construction of new units in the refineries in Iraq according to a letter from the Ministry of Industry and minerals.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.03 «Двигуни та енергетичні установки» (14 – Електрична інженерія). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню - вибору схеми та параметрів силової енергетичної установки для утилізації попутного нафтового газу. Проблема спалювання попутних газів постійно підіймається на міжнародних конференціях зі збереження навколишнього середовища які проходять під егідою ООН та Всесвітнього банку. Зокрема, на Всесвітній конференції з клімату в Парижі (COP21) у 2015 році, була висунута та підтримана глобальна ініціатива з викорінення практики спалювання попутного газу в нафтовій промисловості. В усьому світі її підтримали 45 нафтових компаній, урядів та інших сторін завдяки яким викиди CO2 можуть скоротитись на 100 мільйонів тонн на рік. Прийнята програма “Zero Routine Flaring by 2030” передбачає покінчити з практикою спалювання супутнього нафтового газу до 2030 року. Цю ініціативу підтримала і держава Ірак, яка на 2015 рік займала друге місце у світі зі спалювання попутних газів у факелах. Попутний нафтовий газ складає 2% від виходу продуктів нафтопереробного підприємства в Іраку. Враховуючи кількість нафтопереробних підприємств та їх потужності, щоденно, при його спалюванні у факелах, втрачається велика кількість енергії та відбувається значне забруднення навколишньої території не тільки хімічними викидами а і теплотою яка виділяється при згорянні попутного нафтового газу. У роботі використано комплексний підхід до вибору схеми та параметрів силової енергетичної установки для утилізації попутного нафтового газу. Розглянуто можливі варіанти утилізації супутнього нафтового газу. Серед варіантів взято енергетичну установку на базі газотурбінного двигуна та установку на базі газотурбінного двигуна який діє сумісно з поршневим двигуном. Поставлене питання розглянуто з точки зору енерго-ексергетичного балансу установки та отримання найкращих техніко-економічних показників з урахуванням кліматичних особливостей регіону держави Ірак. Розглянуто особливості фізико-хімічного складу супутнього нафтового газу на нафтопереробному заводі держави Ірак, зокрема проведено визначення метанового числа, за методикою фірми Caterpillar. Метанове число газового палива впливає на вибір поршневої енергетичної установки. Значний вплив на вибір схеми установки з утилізації супутнього нафтового газу оказують температурні особливості регіону. Для їх урахування визначено середню температуру для регіону. Проведені теплові розрахунки дозволили проаналізувати вплив температури навколишнього середовища на показники енергетичних установок та провести економічне обґрунтування обрання найкращої схеми установки. Виконання енерго-ексергетичного балансу для запропонованих схем енергогенеруючих установок дозволило підтвердити значне зменшення теплового забруднення навколишнього середовища та вказати на найбільш привабливу з цієї точки зору схему. Економічні розрахунки дозволили визначити термін окупності запропонованих проектів установок та довести економічну доцільність їх побудови. Визначено найбільш економічно привабливий проект. Проведено аналіз економічних ризиків чутливості до зміни ціни електроенергії та до зміни температури навколишнього середовища. Подібні розрахунки аналізу чутливості проведено для заводів з двома енергетичними установками. На основі проведеного аналізу, на замовлення Іракської сторони, було розроблено основу бізнес проекту для енергогенеруючих потужностей на базі енергетичних утилізаційних установок. Виконання результатів дослідження дозволить не тільки отримати необхідну електричну енергію, яку можна використовувати не тільки на підприємстві, а і покращити стан навколишнього середовища у відповідності до міжнародних домовленостей. Результати дисертаційного дослідження будуть використані при будівництві нових енергоблоків на нафтопереробних заводах Іраку згідно листа від Міністерства промисловості і природних ресурсів.