Добірка наукової літератури з теми "Метали тугоплавкі"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Метали тугоплавкі".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Метали тугоплавкі"

1

Михайлова, Галина Юріївна. "Функціоналізація нанокомпозитів для альтернативної енергетики". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.054.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено електропровідні властивості системи порошковий титан — багатошарові вуглецеві нанотрубки (БВНТ) у процесах встановлення між її компонентами електричних контактів при деформації стискання. Спостерігається утворення композитів, яке супроводжується зростанням електропровідності матеріалу, що зумовлено переносом електронів з частинок металу до БВНТ. Показано, що використання композитів метал — вуглецеві наноструктури відкриває шлях до створення «холодних» катодів термоемісійних перетворювачів (ТЕП), які можуть працювати від низькотемпературних джерел енергії. Використання катода з композиту Ti — терморозширений графіт при опроміненні ТЕП концентрованим сонячним світлом дозволило вперше спостерігати напругу і постійний струм за температур 170–350°C, що є до 9 разів нижчими за робочі температури традиційних ТЕП, виготовлених з тугоплавких металів. При цьому струм спостерігався в замкненому електричному колі без прикладання додаткової зовнішньої різниці потенціалів. Встановлені механізми генерації струму і напруги у ТЕП з композитним катодом дозволили сформулювати фізичні принципи побудови «холодних» електродів для прямих емісійних перетворювачів концентрованої сонячної енергії на електричну.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Эркинбаева, Н. А., Э. М. Ысманов та Ы. Ташполотов. "Физико-химические свойства и применение редкоземельных элементов". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, № 1 (серпень 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-13.

Повний текст джерела
Анотація:
Полученный редкоземельный металл лантан в свободном состоянии представляет собой серебристо–белый, довольно мягкий металл. Из-за высокой активности к атмосферному кислороду и воде куски лантана следует сохранить в парафине. Металлический лантан очень хорошо проводит электрический ток. При обычной температуре реагирует с водой и кислотами неокислителями, выделяя водород, и образует щелочи. Металлический лантан сильно реагирует с йодом и серой. Во время горения данный металл в атмосфере кислорода выделяются большое количество тепла и образуют оксиды, этот процесс измеряли пирометром ДТ 8885 (пирометр инфракрасный от 50 до1300°С). Оксид лантана является твердым, крепким и тугоплавким соединением. Оксид лантана способны соединяться с водой и создавать основания.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Малишев, Віктор Володимирович, Ангеліна Іванівна Габ, Дмитро Борисович Шахнін, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев та Наталія Володимирівна Лічконенко. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ СИНТЕЗУ ТУГОПЛАВКИХ СПОЛУК". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 35–43. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-05.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі аналізу класифікацій методів синтезу тугоплавких сполук та відповідності принципів адекватності вихідних компонентів і типу хімічних реакцій (кінетичного механізму. Запропоновано класифікацію методів синтезу таких сполук. Вона включає шість методів: прямий синтез з елементів; синтез з розчинів у розплавах; металотермічне відновлення оксидів металів; відновлення оксидів та інших сполук неметалами та їхніми сполуками; газофазний синтез; електроліз розплавів і розчинів у розплавах. Виокремлено сутність, переваги та недоліки кожного методу. Головними перевагами прямого синтезу з елементів є можливість одержання значної кількості вогнетривких сполук і коротка тривалість процесу, а недоліком – складність одержання точного складу сполуки. Головними перевагами синтезу з розчинів у розплавах є простота процесу синтезу та можливість одержання сполук певного внеску, а недоліками – низький вихід продукту та вартість коштовних розчинників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Григор"єв, С. М. "Економічна ефективність утилізації тугоплавких металів із техногенних прецизійних сплавів". Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, № 2 (77) (2014): 66–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Григор"єв, С. М. "Економічна ефективність утилізації тугоплавких металів із техногенних прецизійних сплавів". Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, № 2 (77) (2014): 66–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

(Alexandra O. Chudinova), Чудинова Александра Олеговна, Ильин Александр Петрович (Alexander P. Ilyin), Роот Людмила Олеговна (Lyudmila O. Root), Мостовщиков Андрей Владимирович (Andrey V. Mostovshchikov), Спесивцева Софья Викторовна (Sofia V. Spesivtseva) та Джин Чун Ким (Jin Chun Kim). "О МЕХАНИЗМЕ ХИМИЧЕСКОГО СВЯЗЫВАНИЯ АЗОТА ВОЗДУХА В УСЛОВИЯХ ТЕПЛОВОГО ВЗРЫВА СМЕСЕЙ НАНОПОРОШКА АЛЮМИНИЯ С ОКСИДОМ ТАНТАЛА". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, № 12 (22 грудня 2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/12/27.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность исследования. Предлагаемая новая технология получения тугоплавких нитридов имеет ряд преимуществ: низкие энергозатраты, отсутствие необходимости в сложном оборудовании, для получения нитридов используется азот воздуха, процесс синтеза осуществляется при атмосферном давлении. Цель исследования: экспериментально определить составы продуктов сгорания смесей нанопорошка алюминия и пентаоксида тантала в воздухе и в жидком азоте. Объект: продукт синтеза нитрид тантала, полученный сжиганием в воздухе смеси нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала. Методы: рентгенофазовый анализ (дифрактометр Дифрей-401), дифференциальный термический анализ (ДТА) (термоанализатор SDT Q600, фирма Instrument). На основании результатов ДТА были рассчитаны четыре параметра активности смeсей: температура начала окисления (tн.о, °C), степень окисленности (α, %), максимальная скорость окисления (vmax, мг/мин), удельный тепловой эффект (ΔН, Дж/г). Рентгенофазовый анализ с использованием дифрактометра «Дифрей-401», излучение рентгеновской трубки FeKα =0,193 нм. Результаты. Определены параметры активности смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала. Установлено, что температура начала окисления смесей равна или превышает 420 °С, т. е. смеси не пирофорны. Процесс горения, инициированный открытым пламенем, протекал в две стадии: при 600–900 и при 2200–2400 °С. Изучены продукты сгорания смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала в воздухе и в жидком азоте. Впервые экспериментально показано, что при горении нанопорошка алюминия в воздухе алюминий восстанавливает пентаоксид тантала, который взаимодействует с азотом воздуха, образуя кристаллический нитрид тантала Ta2N. Максимальный выход нитрида тантала при сгорании в воздухе с образованием кристаллической фазы Ta2N составлял 54 отн. %. Согласно РФА, также впервые в продуктах сгорания в жидком азоте смеси нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала обнаружены кристаллические фазы α- и β-тантала. В то же время нитрид тантала не обнаружен в продуктах сгорания образца в жидком азоте. Стабилизация металлической фазы тантала при взаимодействии нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала в условиях теплового взрыва подтверждает ранее сформулированное предположение о механизме образования тугоплавких нитридов. На первой стадии алюминий восстанавливает тантал до металла, и в условиях теплового взрыва и дезактивации кислорода (нетеплового процесса перехода триплетного кислорода в синглетный) происходит взаимодействие восстановленного металла с азотом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кулямина, Е. Ю., В. Ю. Зицерман та Л. Р. Фокин. "Расчет кривых плавления методом согласования термодинамических данных. Тугоплавкие металлы платиновой группы (Ru, Os, Ir)". Журнал технической физики 87, № 1 (2017): 59. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2017.01.44019.1830.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Holovko, V. V., D. Yu Ermolenko, and S. M. Stepanyuk. "The influence of introducing refractory compounds into the weld pool on the weld metal dendritic structure." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2020, no. 6 (June 28, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.37434/as2020.06.01.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Фролов, Є., С. Попов та О. Сидорчук. "Підвищення експлуатаційних параметрів деталей двигунів внутрішнього згоряння". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).24-28.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена підвищенню надійності та довговічності деталей циліндро-поршневої групи двигунів внутрішнього згоряння. Зміцнення деталей машин можливе за рахунок застосування спеціальних технологічних процесів. Сучасні матеріали та покриття повинні задовольняти високим робочим температурам і навантаженням. Хромування, борування та іонно-плазмове напилення не задовольняють встановленим вимогам якості. Алюмінієвий поршень зазнає руйнувань в районі головки. Це проявляється у накопиченні шпарин, каналів, слідів вимивання сплаву.Окрім цього, внаслідок нагрівання, втрачається міцність алюмінієвого сплаву більше, ніж у 2 рази.Запропоновано створення та застосування покриття, яке б витримувало робочі температури понад 2000ºС, а також ударно-пульсуючі навантаження. Пропонується детонаційно-газовий метод напилення. Він характеризується універсальністю матеріалів: від полімерів до тугоплавкої кераміки, любі метали і сплави. Напилені частинки володіють високою кінетичною енергією. Покриття характеризується високою міцністю, яка сягає 180…200 МПа, твердістю HRCe 60, мінімальною шпаринністю. Температурний вплив при напиленні на заготовку незначний. Запропоновано послідовність підготовчих операцій. Зміцненню підлягали поршень та жарове кільце на детонаційно-газовій установці «УН-102». Застосовувався маніпулятор, що використовує енергію пострілу установки. Отримані поверхні характеризуються регулярною макроструктурою (хвилястістю).Нанесенню підлягав нікель-алюмінієвий сплав. Товщиною покриття – 150…270 мкм, твердість – HV 550, адгезія до основи – 94…100 МПа.Результати досліджень на деталях циліндро-поршневої групи засвідчили зниження робочих температур, внаслідок припрацьовування покриття та якісного ущільнення камери згоряння. Довговічність кілець становить 1,6·106…2,3·106 , що свідчить про значне підвищення опору втомі та ресурсу роботи. Запропонована технологія є придатною та рекомендується до впровадження у серійне виробництво.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Shapoval, A., S. Shlyk, T. Snishсhenko, and M. Rudych. "IMPROVEMENT OF TECHNOLOGIES OF PRODUCTION OF COMPOSITE MATERIALS BASED ON REFRIGERANT METALS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 6 (December 27, 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2019.6.106-111.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Метали тугоплавкі"

1

Кілиб, О. С. "Терморезистивні властивості гетерогенних плівок тугоплавких металів". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29235.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гапон, Ю. К., М. О. Глушкова та М. Д. Сахненко. "Застосування електролітичних сплавів кобальту з тугоплавкими металами". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40373.

Повний текст джерела
Анотація:
Сплави на основі металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами викликають велику зацікавленість дослідників через наявність низки функціональних властивостей – висока корозійна, зносо- і термостійкість, жароміцність і твердість, підвищена каталітична активність [1]. Через високу твердість такі сплави можна застосовувати для заміни покриттів токсичним хромом і як робочий шар сучасних носіїв інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кілиб, О. С., та І. П. Бурик. "Гетерогенні плівки тугоплавких металів як термічно стійкі приладові наноструктури". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27670.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Юдіна, А. В., Лариса Василівна Ляшок, Ірина Анатоліївна Токарєва та І. А. Дмитровська. "Одержання чистого ніобію з вторинної сировини". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18906.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Сьомкіна, Олена Володимирівна, Борис Іванович Байрачний, Лариса Василівна Ляшок, Ірина Анатоліївна Токарєва та Тетяна Василівна Орєхова. "Електрохімічне виділення вольфраму з іонних розплавів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18456.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Однодворець, Лариса Валентинівна, Лариса Валентиновна Однодворец, Larysa Valentynivna Odnodvorets та І. П. Бурик. "Тензочутливість тонких плівок тугоплавких металів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18692.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Владзієвська, П. А. "Аналіз критеріїв формування високоентропійних сплавів на основі тугоплавких металів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81684.

Повний текст джерела
Анотація:
Поява високоентропійних сплавів, які складаються з безлічі основних елементів, на відміну від звичайних сплавів з одним і зрідка двома елементами основи, вказують на парадигматичний зсув у конструкції сучасних сплавів. Механічні/фізичні/хімічні властивості високоентропійних сплавів, як сплавів, які досліджуються не так багато часу, ще не досліджені в повному обсязі. Однак, уже виникли фундаментальні проблеми, одна з яких - формування різних фаз у високоентропійних сплавах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Каракуркчі, Ганна Володимирівна. "Електрохімічне формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21865.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці технології електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом із цитратних електролітів для одержання матеріалів з високою корозійною стійкістю, фізико-механічними та трибологічними характеристиками. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм електрохімічного одержання сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W, за яким співосадження заліза з молібденом і вольфрамом із цитратного електроліту в інтервалі pH 3,0–4,0 відбувається за двома маршрутами: перший – стадійне відновлення металів із гетероядерних комплексів складу [FeHCitMO₄]⁻, (М = Mo, W), розряд яких супроводжується хімічною реакцією вивільнення ліганду, а другий – стадійне відновлення феруму (ІІІ) із цитратних електролітів переважно з адсорбованих комплексів складу [FeHCit]⁺, й частково – з FeOH²⁺, та супроводжується хімічною стадією вивільнення ліганду. Експериментальні дослідження функціональних властивостей електролітичних сплавів довели, що покриття Fe-Mo і Fe-Mo-W володіють підвищеною корозійною стійкістю у кислому середовищі, що зумовлене кислотним характером оксидів тугоплавких компонентів, у нейтральному – опором пітинговій корозії, що загалом перевищує хімічний опір сталі та чавуна. Запропоновані електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 2–3 рази, а чавуну – у 4–5 рази, причому вміст вольфраму забезпечує зростання механічних та триботехнічних характеристик. Мікротвердість, антифрикційні властивості та зносостійкість електролітичних сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W зростають за рахунок утворення аморфної структури. Запропоновано технологічну схему електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом та розроблено технологічні інструкції для процесів їх осадження.
Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University “Kharkiv Politechnical Institute”, 2015. The thesis is devoted to the development of technology for iron alloys electrochemical functional coatings with molybdenum and tungsten electrodeposition from citrate electrolyte to produce materials with high corrosion resistance, physical, mechanical and tribological properties. On the basis of kinetic regularities the mechanism of Fe-Mo, Fe-Mo-W alloys’ formation was established as co-precipitation of iron with molybdenum and tungsten in the range pH 3,0–4,0 happening on two routes, one-alloying metals reduction from heteronuclear complexes [FeHCitMO₄]⁻ is accompanied by chemical reaction of ligand releasing, and the second-reduction of iron (III) from the adsorbed complexes [FeHCit]⁺ and in part – from FeOH²⁺ accompanied by the chemical stage of ligand release. Experimental study of the electrolytic alloys functional properties have shown the high corrosion resistance of FeMo and Fe-Mo-W coatings in acidic and neutral media stimulated by acidic nature of refractory oxide components which exceeds the resistance of steel and cast iron. Proposed electrolytic alloys dominated by microhardness steel substrates in 2–3 times, and cast iron – in 4–5 times, the increasing tungsten content provides increasing in physical, mechanical and tribological properties of electrolytic alloys due to the formation of amorphous structure. A technological scheme for electrochemical synthesis of iron alloys functional coatings with molybdenum and tungsten was designed and technological instructions were prepared for implementation.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Османова, Марина Павлівна, Геннадій Георгійович Тульський, Лариса Василівна Ляшок, Аліна Едуардівна Соболева та А. М. Жук. "Дослідження процесу окиснення псевдосплавів вольфраму карбідного типу у водних розчинах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39978.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Муконин, А. И., Лариса Васильевна Ляшок, Елена Владимировна Семкина та Татьяна Васильевна Орехова. "Поведение сплава вольфрама, рения и молибдена при анодном растворении в щелочном электролите". Thesis, НТУ "ХПИ", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18451.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії