Добірка наукової літератури з теми "Мережеві взаємодії"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мережеві взаємодії".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мережеві взаємодії"
1
Burmaha, N. V. "Мережеві спільноти як нова форма соціальної організації в умовах постмодерну". Grani 19, № 4 (4 березня 2016): 63–68. http://dx.doi.org/10.15421/1716079.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розкривається підхід до трактування сутності поняття мережевої спільноти, в рамках якого пропонується розглядати його як новий вид соціальної організації, що обґрунтовується специфікою функціонування нашого суспільства в умовах постмодерну. Виділено два основних підходи в дослідженні мережевих спільнот: перший підхід розглядає соціальні мережі в класичній, традиційній інтерпретації модерну як особливий вид соціальної структури, а другий підхід репрезентує соціальні мережі як специфічне віртуальне утворення, соціальну структуру віртуальної Інтернет реальності. Виявлено спільні риси соціальної організації і мережевого співтовариства: наявність постійної комунікації між учасниками групи, об’єднаних певними спільними інтересами і цілями, а також наявність певної ієрархії серед учасників спільноти і правил поведінки, реалізації комунікації. Відмінні риси: мережеве співтовариство є більш неформальним, надаючи своїм учасникам значну свободу дій у реалізації своїх цілей і задоволенні потреб, повна віртуалізація комунікацій, відсутність прямої взаємодії під час спілкування, в умовах, коли основним ресурсом для взаємообміну у віртуальних мережевих спільнотах є інформація. Показано, що в процесі виникнення, розвитку і поширенні мережевих спільнот основоположна роль належить сучасним комунікаціям, а саме – їх об’єднання в стійку і взаємопов’язану сукупність мереж, зокрема мережевих спільнот.
2
Ульянов, К. Є. "Мережеві форми взаємодії фірм в епоху глобалізації". Формування ринкових відносин в Україні, № 7/8 (110/111) (2010): 8–11.
Знайти повний текст джерела
3
Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
4
Borysenko, Yury V., та Тetiana V. Mаmаtоvа. "Базові цінності та принципи мережевої взаємодії у мережевих системах місцевого розвитку". Public administration aspects 5, № 12 (30 березня 2018): 17–26. http://dx.doi.org/10.15421/15201745.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено огляд основних наукових публікацій у сфері дослідження процесів формування мережевих систем в управлінні місцевим розвитком, орієнтованим на громаду. Констатовано, що значна кількість фахових публікацій, які висвітлюють результати досліджень у різних галузях науки (філософія, економіка, публічне управління, педагогіка), свідчить про складність і багатовимірність трансформаційних процесів, пов’язаних із розвитком мережевої взаємодії, а також про значні теоретичні й практичні напрацювання, що можуть бути адаптовані до вітчизняної практики місцевого самоврядування у контексті реалізації підходу до місцевого розвитку, орієнтованого на громаду. Визначено, що у дослідженні мережі розглядаються як спосіб інтеграції суб’єктів місцевого розвитку із подальшим вивченням процесів розвитку мережі як інституту. Запропоновано введення у науково-практичний обіг поняття «мережева система місцевого розвитку» і подано його авторське формулювання. Показано, що до ключових цінностей мережевої взаємодії належать: довіра, незалежність, відповідальність. Запропоновано сім принципів мережевої взаємодії, які забезпечують результативність функціонування мережевих систем місцевого розвитку: добровільність, спільність цілей і дії, взаємна вигода / всебічна корисність, пріоритетність зв’язків, колегіальність прийняття рішень, конгруентність / узгодженість дій, структурування діяльності і поділ обов’язків.
5
Dіdyk, L. A. "Просторова диспозиція агентів комунікації в соціальних мережах". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (5 липня 2018): 51–58. http://dx.doi.org/10.15421/171884.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз досліджень та публікацій науковців щодо визначення поняття «соціальна мережа» та запропоновано власне трактування даного поняття. Автор статті вважає, що соціальна мережа – це коло агентів (людей), де самі агенти є центрами соціальних мереж, а їхні знайомі (зв’язки) будують мережеві гілки, вступаючи у соціальні відносини. Встановлено особливості мережевої комунікації: об’єднання «багато з багатьма»; емерджентні властивості (відсутність централізованого управління, самостійність та високий рівень підключеності субодиниць, павутинна нелінійність впливу один на одного); динаміка в поведінці мережі; отримання і створення соціального капіталу. З’ясовано, що соціальний капітал є основним джерелом розвитку соціальних мереж, оскільки він може проявляти себе в якості особливого виду реальних і потенційних ресурсів; властивостей та інформаційної спрямованості мережі. Охарактеризовано загальносистемні закономірності розвитку соціальних мереж: різноманітність, складність, поширеність, стійкість, емерджентність як неможливість звести сукупність властивостей системи до властивостей окремих елементів та їх неідентичність. Визначено стрімкий розвиток комерційної складової соціальних мереж – створення професійних співтовариств і мереж практиків, які знайшли застосування в багатьох областях людської діяльності у сучасному світі. Проаналізовано причини, які впливають на зміну форм взаємодії агентів комунікації, та висловлено власну думку, що вони змінюються в ході задоволення агентами базових просторових потреб: комунікативної, пізнавальної, ігрової. Визначено, що в Україні соціальні мережі почали набирати популярності з 2006 р. – доступ до Одноклассники.ru, ВКонтакте.ru та Connect.ua. З 2015-2016 рр. – етап популярності Facebook.com (11 млн користувачів) та Instagram.com (7,3 млн користувачів), що пов’язано з політичними змінами у відносинах між Україною та Росією. Проаналізовано інформацію щомісячного дослідження Kantar TNS CMeter та визначено, що у 2018 р. Facebook.com знаходиться на третьому місці по відвідуваності серед популярних сайтів, якими користуються українці.
6
Краснопольська, Т. М., та І. М. Милосердна. "Цифрові технології в механізмі взаємодії громадянського суспільства та держави". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1152.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність громадянського суспільства та його трансформацію в умовах активного розвитку інформаційних технологій. Визначено критерії ефективності громадянського суспільства через функції останнього. З’ясовано роль мережі Інтернет та соціальних мереж і новітніх цифрових технологій в налагодженні та розвитку взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства. Визначено принципи механізму взаємодії держави та громадянського суспільства та досліджено п’ять рівнів такої взаємодії, а саме: рівень комплексного аналізу проблеми, рівень розробки системи заходів і проектів програм, рівень прийняття рішень, рівень реалізації спільно прийнятого рішення та рівень контролю і перевірки виконання рішення, оцінки ефективності взаємодії сторін. Проаналізовано особливості цифрових інструментів, що використовуються на кожному рівні. Обґрунтовано, що завдяки мережі Інтернет політичні процеси і управління набули нового змісту і зумовило появу нових суб'єктів громадянського суспільства – мережевих спільнот, які сприяють формуванню «мережевого громадянського суспільства», метою якого є спілкування в режимі он-лайн для вирішення існуючих соціальних проблем. До головних характеристик мережевого громадянського суспільства віднесені відкритість і спонтанність. Визначено, що під впливом мережевих технологій формується open space-простір, в якому відкриваються нові можливості для розвитку громадянського суспільства (подолання відчуженості, нерозвиненості комунікацій та ін.). Доведено, що перенесення громадських структур у віртуальний простір сприяє більш продуктивній взаємодії органів влади та громадян на основі «цифрової демократії», практичним вираженням якої стала технологія «GOV 2.0» або «уряд 2.0», яка ґрунтується на принципі відкритості влади та участі громадян в прийнятті рішень на всіх рівнях. Показано, що ця технологія реалізується через прихід чиновників в соціальні мережі і блогосферу, просвіту спільнот, доступ до чинних законів та законопроектів в режимі он-лайн та інші практики. З’ясовано, що в останні роки все більшої популярності набувають такі практики, як Network Democracy («мережева демократія»), Social Bar, Global Voices Online та інші.
7
Мінцер, О. П., та В. М. Заліський. "ПРИНЦИПИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ мікроРНК-ОПОСЕРЕДКОВАНИХ СИГНАЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЮДИНИ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (11 серпня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11610.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто підходи до обчислювального моделювання нових функціональних асоціацій між диференційованою експресією miRNAs і захворюваннями, а також фенотипових патернів експресії miRNAs у генних регуляторних мережах. Метою концептуалізації стали результати порівняно недавніх досліджень системної біології, в яких використано різні методи кінетичного моделювання, що допомагають виявити можливості стосовно регуляторної функції і терапевтичного потенціалу miRNAs при захворюваннях людини. Розглянуто також деякі з ключових обчислювальних аспектів математичного моделювання, що включають: регуляції опосередкованих miRNAs мережевих мотивів у регуляції експресії генів, моделі біогенезу miRNAs і взаємодії miRNA-мішеней, включення таких моделей у складні шляхи розвитку захворювань, системного розуміння їх патофізіологічного контексту. Зроблено висновок про ефективність і практичність використання невеликих miRNA-асоційованих мережевих мотивів, спрощених до декількох компонентів, для вивчення прогностичних характеристик модельованої мережевої динаміки при захворюваннях і фізіологічних станах. Підкреслюється, що більшість експериментальних досліджень зосереджуються на прямих взаємодіях miRNA-мішеней. Отже, розкривається роль мікроРНК у системах, забезпечуючи системне розуміння опосередкованої мікроРНК репресії генів. однак, окрім звичайних взаємодій miRNA-мішеней, нещодавні експерименти показали, що первинні miRNA або попередники miRNA, що утворюються під час біогенезу miRNA, також можуть конкурувати зі зрілими miRNA за місця зв'язування на цільових miRNA. Також важливо перейти від тимчасової динаміки регуляції генів за допомогою miRNAs, до аналізу та моделювання просторової інформації miRNA в клітинах, як різних субклітинних розташуваннях.
8
Сичова, Анастасія. "ТУРИЗМ ЯК МОБІЛЬНИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ДОВІРИ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 272–84. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-272-284.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор аналізує туризм як неформальний фактор для вста- новлення міжособистісної довіри між представниками різних культурних спільнот. Систематизувавши роздуми відомих футуристів і соціологів, ми доходимо висновку про набуття нинішньою цивілізацією кардинально но- вих якостей, втіленням яких є модель індивіда-туриста. Туризм постає ме- тодом формування позитивного іміджу держави та посилення його впливу на глобальному рівні. Орієнтація дипломатії на неформальних акторів і мережеві взаємодії перетворює туризм на своєрідного посередника між со- ціальними стратами. Акцентується увага на особливостях появи довірчого імпульсу внаслідок міксування віртуального і реального простору, що наоч- но демонструє практика гостьових сайтів. Використавши когнітивну та емо- ційну складові туризму, можна істотно розширити вузьке коло довірчих осо- бистостей, характерний для більшості людей, і збільшити резерви світового соціального капіталу. Окреслені елементи перегукуються з характеристика- ми феномену довіри, на які неодноразово звертали увагу вчені. Виділивши переваги туризму в крос-культурних обмінах, автор перераховує можливі перешкоди для формування довірчого базису. Наявність суб’єктивного по- гляду на речі або події належать до найменш контрольованих перешкод се- ред них.
Крім цього, автор оцінює потенціал України щодо розвитку внутріш- нього і зовнішнього туризму, визначаючи його як фактор залучення іно- земних інвестицій і політичних партнерів. Відсутність відчутних реформ і стратегічного плану на рівні державних структур аж ніяк не сприяє по- ліпшенню ситуації у такій перспективній галузі. Пропонується зосере- дити увагу на розробці територіального брендингу, а також удосконален- ня інфраструктури і безпеки, необхідних для задоволення базових потреб туристів.
9
ГАНАБА, Світлана. "ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІДЕЙ АКТОР-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ Б. ЛАТУРА В РОЗУМІННІ ЗМІН І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 97–110. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є розгляд засадничих ідей актор- мережевої теорії Б. Латура, які можуть слугувати евристичним потенціалом в осмисленні складних процесів суспільного жит- тя. Методологічними засадами дослідження є використан- ня антропологічного й феноменологічного підходів, а також окреслення методологічного потенціалу актор-мережевої теорії. Наукова новизна полягає в характеристиці особливо- стей гетерогенної природи мережі, яка утворюється під час взаємодії різнорідних елементів, як соціальних, так і технічних. Саме мережі становлять нову морфологію соціального жит- тя, а поширення «мережевої логіки» суттєво відображається на всіх суспільних процесах. Модель актора-мережі дає змогу бачити взаємопов’язаність і єдність соціальної реальності без штучного протиставлення соціально-смислових конструктів і матеріально-речового світу. Дія в умовах соціального про- стору позбавлена чіткої диференціації за рівнями важливості, тому не має значення, хто чи що її здійснює. Бути – уже не тотожно існувати, радше бути дорівнює діяти, виявляти здатність вступати у взаємозв’язки та здійснювати взаємодію. Висновки. Ідеї актор-мережевої теорії Б. Латура володіють значним інноваційним потенціалом. Вони вводять у науковий дискурс аналізу соціальних мереж як складників соціальної взаємодії нові епістемологічні засоби. Перегляд усталених наративів сприйняття дійсності, розроблення нових концепту- альних способів розуміння зміни суспільних процесів відкриває інші можливості в соціальних науках і гуманітаристиці загалом. Таке розуміння реалій сучасного соціального світу нівелює межу між матеріальним і духовним, людським і світом предметів тощо. Уведення в ранг повноправних соціальних акторів тва- рин, речей, явищ тощо вимагає осмислення їх як соціальних акторів, які здатні суттєво змінити соціальну картину й впли- нути на природу, поведінку, думки людини. Ідеї актор-мережевої теорії окреслюють перспективу оновлення корпусу теоретич- ного знання про суспільство й задають парадигмальні горизон- ти сучасного метатеоретичного рівня соціального пізнання. Рефлексія й аналіз соціальних змін як єдиних взаємопов’язаних процесів із багатьма соціальними елементами є актуальною проблемою й перспективою подальших наукових розвідок.
10
Kovshun, N. E., N. V. Koba та M. O. Koba. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (24 вересня 2021): 87. http://dx.doi.org/10.31713/ve220219.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.
Дисертації з теми "Мережеві взаємодії"
1
Коломицева, А. О. "Критичний аналіз умов забезпечення ефективної взаємодії між учасниками підприємницьких структур мережевого формату". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42452.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні економічні відносини, що характеризуються значним ускладненням господарчих зв’язків, тенденціями об'єднанням зусиль підприємців, органів управління, суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності для вирішення певних задач дозволяють надавати новим формам взаємодії значні переваги в конкурентній боротьбі і раціоналізації виробничо-ринкових процесівтобто вирішувати ті чи інші завдання з різною ефективністю, а з іншого боку - різноманіттям цих завдань і швидкою зміною зовнішніх і внутрішніх умов їх функціонування.
2
Галак, Олександр Валентинович, та І. Ю. Шубін. "Інформаційні технології адаптації навчальних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45085.
Повний текст джерела
3
Манако, В. В. "Модель мікросвіту мережевої взаємодії малої групи користувачів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25051.
Повний текст джерела
4
Каравай, І. С. "Ігровий квест-додаток з підтримкою мережевої взаємодії ігроків". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86872.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломний проект присвячений розробці ігрового квест-додатку з підтримкою мережевої взаємодії ігроків. В роботі проведено аналіз предметної області з аналізом аналогів моделі, визначення мети проекту, засобів реалізації, планування та проектування роботи. Представлена поетапна розробка додатку, показані налаштування та призначення блупринтів, налаштування додаткових 3D моделей, представлено використання історичних фактів в грі. Результатом проведеної роботи є готовий ігровий квест-додаток з підтримкою мережевої взаємодії ігроків.
5
Галкін, П. В., та Л. В. Головкіна. "Моделі взаємодії літаючих бездротових сенсорних мереж з системами авіоніки". Thesis, НАУ, 2016. http://openarchive.nure.ua/handle/document/4218.
Повний текст джерелаАнотація:
Список літератури:
1. Кучерявый А. Е., ВЛАДЫКО А. Г., КИРИЧЕК Р. В. Теоретические и практические направления исследований в области летающих сенсорных сетей //Электросвязь. – 2015. – №. 7. – С. 9-11.
2. Ou C. H., Ssu K. F. Sensor position determination with flying anchors in three-dimensional wireless sensor networks //IEEE Transactions on Mobile Computing. – 2008. – Т. 7. – №. 9. – С. 1084-1097.
3. Леонов А. В., Чаплышкин В. А. Сети FANET // ОНВ. 2015. №3 (143). URL: http://cyberleninka.ru/article/n/seti-fanet (дата обращения: 13.10.2016).В роботах Кучерявого був запропонований новий тип мереж - літаючі сенсорні мережі (ЛСМ), які є комбінацією бездротових сенсорних мереж (WSN або БСС) та нової мережі FANET [1]. ЛСМ мають перспективу використання для процедури огляду зовнішнього стану літака, але залишається питання взаємодії такої мережі з системами авіоніки. Саме моделі взаємодії ЛСМ з системами авіоніки і присвячене дане дослідження
6
Колтун, Ю. М., та К. В. Гриценко. "Взаємодія платформи інтелектуальних мереж з вузлами базової телефонної мережі загального користування". Thesis, ФОП Петров В. В, 2020. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16403.
Повний текст джерелаАнотація:
У збірнику подано тези доповідей восьмої міжнародної науково-технічної конференції
“Проблеми інформатизації”. Розглянуті питання за такими напрямами: інформатизація навчального процесу; безпека функціонування, застосування та експлуатація телекомунікаційних систем
та мереж; комп’ютерні методи і засоби інформаційних технологій та управління; методи швидкої та достовірної обробки даних в комп’ютерних системах та мережах; сучасні інформаційновимірювальні системи; цивільна безпека (інформаційна підтримка).
7
Чернобровкіна, Світлана Віталіївна. "Теоретичні аспекти маркетингових комунікацій підприємств". Thesis, Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43217.
Повний текст джерела
8
Дрововозов, Володимир, Ахмед Аль-Шаммарі та Наталія Журавель. "Підхід до обґрунтування основного методу забезпечення qos мережі з міжрівневою взаємодією". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50658.
Повний текст джерелаАнотація:
До основних завдань оптимізації безпроводових мереж
відноситься оптимізація розподілу обмеженого числа радіоресурсів
між користувачами. Розподіл, контроль та управління
радіоресурсами у безпроводових інформаційно-комунікаційних
мережах мають вирішальне значення внаслідок природних
обмежень частотно-енергетичного ресурсу за умов великого числа
користувачів та мультимедійного характеру мережного трафіку.
Щоб забезпечити потрібну якість сервісу (Quality of Service, QoS),
адаптація до умов передачі по каналу повинна бути реалізована на
всіх рівнях стека протоколів. Ключове питання, яке виникає,
полягає в тому, чи можуть бути реалізовані методи адаптації на
кожному рівні незалежно, у відповідності з класичним підходом до
проектування вузлів в моделі взаємодії відкритих систем (Open
System Interconnection Reference Model, OSI), або оптимізація
повинна здійснюватися спільно на декількох рівнях стека
протоколів, тобто повинна бути міжрівнева оптимізація. Основним
принципом міжрівневої оптимізації є комплексне рішення задачі
ефективного використання обмеженого числа радіоресурсів, що
враховує ряд першорядних чинників: підвищення пропускної
спроможності; забезпечення рівнодоступності - справедливого
(fair) поділу ресурсів між користувачами; досягнення необхідної
або, принаймні, найкращої можливої якості обслуговування.
Проблему управління якістю сервісу треба розглядати більш
широко, тому що якість сервісу є комплексною характеристикою,
яка включає декілька ключових параметрів. Головною вимогою до
мережі є виконання її основної функції – забезпечення
користувачам потенційної можливості доступу до ресурсів всіх
термінальних вузлів, об'єднаних в мережу, причому доступ має
бути забезпечений без затримки, або з прийнятною для
користувача затримкою. Всі інші вимоги - продуктивність,
31
надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і
масштабованість – пов'язані з якістю виконання цієї основної
задачі.
9
Барченко, Н. Л. "Інформаційна система підготовки вхідних даних для організації людино-машинної взаємодії в системах електронного навчання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82480.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено алгоритм та програмне забезпечення інформаційної системи підготовки вхідних даних для організації людино-машинної взаємодії. На першому етапі запропоновано використовувати штучні нейронні мережі для обчислення показників якості навчально-пізнавальної діяльності студента. На другому етапі запропоновано використовувати систему нечіткого логічного виведення для оцінки діяльності студента з урахуванням способу організації людино-машинної взаємодії.
10
Молодецька, К. В. "Дослідження моделей синергетичного управління взаємодією акторів соціальних інтернет-сервісів". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46592.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою забезпечення керованості процесами комунікації доцільно реалізувати концепцію синергетичного управління взаємодією акторів у СІС [1]. В публікаціях [1, 2] авторським колективом синтезовано синергетичне управління попитом акторів на контент, що становить інтерес, однак не приведено результати валідації запропонованих моделей, а це в свою чергу становить значний інтерес з точки зору їх подальшого практичного застосування. Метою досліджень є валідація і дослідження запропонованих в [1, 2] моделей з ціллю перевірки їх достовірності та для подальшого практичного використання.
Звіти організацій з теми "Мережеві взаємодії"
1
Батаровська, І. С., Володимир Миколайович Соловйов та Л. М. Строкач. Мережева структура вільного масштабу фондових ринків. Брама ІСУЕП, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1040.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом все більше уваги приділяється міждисциплінарності біологічних, економічних, фізичних та соціальних складних систем. Кожна з таких систем містить багато компонентів, в процесі взаємодії яких проявляється загальна схильність систем до кооперації та адаптивності. Зокрема, в економічних системах адаптивна поведінка людини компанії чи країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінних паперів, валютний курс, і т.д., які переважно є результатом процесів самоорганізації. Пропонується дослідити зміни цін на акції S&P500 компаній з метою застосування теорії мереж вільного масштабу (scale-free networks) для фондових ринків. Зазвичай ціна акцій однієї компаній залежить від ряду інших
2
Соловйов, Володимир Миколайович, та А. М. Чабаненко. Динамічна мережева математика як новий підхід до моделювання складних систем. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1146.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонована нами назва – динамічна мережева математика – з одного боку, підкреслює її фундаментальний, а не евристичний характер, з іншого боку – відбиває динамічний і одночасно мережевий характер процедур, що в ній виконуються. Особливості динамічної мережевої математики, якщо мати на увазі її практично вагомі аспекти, пов’язані з багатовимірністю і невизначеністю вхідних даних, з «прокляттям розмірності» обчислювальних процедур, з нелінійним і складним характером взаємодій. Детальне дослідження динаміки диференціальних економіко-математичних моделей неможливе без чисельних експериментів з використанням дискретних моделей та комп’ютерних засобів. З появою комп’ютерів стало можливим створювати моделі, в яких будуть враховуватися властивості кожного, навіть незначного об’єкта, що приймає участь в процесі. Поєднуючи аналітичні методи та комп’ютерні симуляції, можна отримати результати, недосяжні суто аналітичними методами. Такі дослідження повинні носити системний і послідовний характер та в принципі неможливі без застосування сучасних комп’ютерних засобів і очевидні перспективи їх подальшого розвитку з використанням багатопроцесорних систем, штучних нейронних мереж та інших паралельних технологій нейромережевого типу. Практичні результати, отримані в ряді досліджень підтверджують проведений вище аналіз та його висновки, додаючи їм не тільки технічний, але й концептуальний характер.