Добірка наукової літератури з теми "Медіа антропологія"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Медіа антропологія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Медіа антропологія"

1

PUSHONKOVA, Oksana. "МЕDIA IN THE CONTEXT OF МЕDIA-АRCHEOLOGY AND VISUAL ANTHROPOLOGY". CHERKASY UNIVERSITY BULLETIN: PHILOSOPHY, № 2 (2018): 67–76. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5894-2018-2-67-76.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Магда, Євген. "ДЕГУМАНІЗАЦІЯ ОПОНЕНТА ЯК ІНСТРУМЕНТ ГІБРИДНОГО ВПЛИВУ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.19.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема вивчення методів гібридної агресії залишається актуальною для сучасної політичної науки. Дії Кремля у період із 2014 р. створюють значний масив матеріалів для дослідження. Дегуманізацію можна назвати новим прочитанням засад радянської пропаганди часів Другої світової війни. Проте у ХХІ ст. особливості застосування та ореол поширення інструментів дегуманізації супротивника суттєво змінилися, вона перетворюється з допоміжного засобу на один із головних інструментів гібридного впливу. Інструментами дегуманізації стають фейки, які тиснуть на чутливі теми: злочини проти дітей, здійснені військовими противника, в окремих випадках – представниками інших національностей, тощо. Провідниками відповідних меседжів можуть виступати не лише очевидці подій (реальні чи підставні), а й російські військові кореспонденти, представники іноземних ЗМІ, представники політичного керівництва РФ. Середовищем поширення відповідної інформації є соціальні та інші медіа. Протидіяти дегуманізації потрібно, розбираючи фейки на складники та компоненти, забезпечуючи оперативне реагування офіційних осіб та створення адекватного наративу. Дослідження механізмів дегуманізації супротивника – і в українському контексті, і в контексті інших регіональних конфліктів – видається перспективним тематичним напрямом на перетині військової історії, психології, культурної антропології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Sokolovskiy, Sergei V. "Экстенсии как техносоматические сборки: к истории одной идеи". Corpus Mundi 1, № 1 (20 квітня 2020): 15–35. http://dx.doi.org/10.46539/cmj.v1i1.5.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматривается более чем полуторавековая история понятия экстенсия, введенного в широкий оборот американским антропологом, основателем проксемики Эдвардом Холлом, и использование этого понятия в ряде дисциплин, включая антропоэкологию, психоанализ, теорию медиа и социологию. Определяется вклад отдельных исследователей в разработку этого понятия и сопряженных или конкурирующих с ним концептов. Определяется место экстенсий в ряду других типов техносоматических сборок. Предлагается рабочая типология самих экстенсий, учитывающая их относительные размеры, топологическое положение относительно тела и конкретные функции или способности человека, которые эти экстенсии усиливают, или заменяют и вытесняют. Анализ истории развития понятия экстенсия позволяет утверждать, что все артефакты человеческой культуры могут рассматриваться как экстенсии определенных телесных органов или функций, как их продолжение или амплификация, и что тело и психика человека еще до его рождения оказываются сопряженными со множеством технических артефактов (инструментов, аппаратов, машин, инфраструктур) и выступают в качестве элементов техносоматических ассамбляжей. Экстенсия как особый тип гибридной техносоматической реальности, как химерическое понятие, объединяющее в своем содержании телесное (природное) и произведенное человеком (культурное, техническое, искусственное), становится в такой расширенной трактовке синонимом техники или культуры в целом, мостом между психикой и телом, с одной стороны, и миром технокультурных артефактов, с другой. Кратко рассматриваются следствия этого утверждения для исследований человеческих телесности, смерти и памяти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Тульчинский, Г. Л. "ИДЕНТИЧНОСТЬ И САМОПРЕЗЕНТАЦИЯ ЛИЧНОСТИ В ЦИФРОВЫХ МЕДИА. О КН.: ЛИСЕНКОВА А.А. ТРАНСФОРМАЦИЯ СОЦИОКУЛЬТУРНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ В ЦИФРОВОМ ПРОСТРАНСТВЕ: МОНОГРАФИЯ. ПЕРМЬ: ПЕРМСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ИНСТИТУТ КУЛЬТУРЫ, 2021. 286 с." Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 3 (1 жовтня 2021): 320–26. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2021-3/320-326.

Повний текст джерела
Анотація:
Рецензия посвящена монографии, в которой осмысливается социально-культурные эффекты развития цифровых технологий в современном обществе, в частности степень их влияния на процессы идентификации и социализации. Автор рецензии отмечает, что особое внимание в данном издании уделено формированию социокультурной идентичности российской молодежи в пространстве новых медиа (в том числе социальных сетей), стратегиям и практикам репрезентации, формам публичной нарративизации и визуализации повседневного опыта. Виртуальная цифровая среда представлена в виде комплексного феномена, пронизывающего все сферы жизни человека, формирующего новые требования к его компетенциям, знаниям, умениям и навыкам, создающего не только интерактивное пространство взаимодействия, но и порождающего риски и угрозы нового порядка. Рецензируемая монография адресована широкому кругу читателей, включая культурологов, философов, специалистов по социальной и культурной антропологии, преподавателей и студентов гуманитарных вузов, всех кому интересны современные культурные процессы и различные аспекты развития цифрового общества. The review is devoted to the monograph, which comprehends the socio-cultural effects of the development of digital technologies in modern society, in particular, the degree of their influence on the processes of identification and socialization. The author of the review notes that special attention in this publication is paid to the formation of the socio-cultural identity of Russian youth in the space of new media (including social networks), strategies and practices of representation, forms of public narrativization and visualization of everyday experience. The virtual digital environment is presented as a complex phenomenon that permeates all spheres of human life, forming new requirements for his competencies, knowledge, skills and abilities, creating not only an interactive interaction space, but also generating risks and threats of a new order. The reviewed monograph is addressed to a wide range of readers, including cultural scientists, philosophers, specialists in social and cultural anthropology, teachers and students of humanities universities, all who are interested in modern cultural processes and various aspects of the development of a digital society.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Медіа антропологія"

1

Дольська, Ольга Олексіївна, та Едуард Анатолійович Кальницький. "Повсякдення як предмет філософських розвідок (до питання про ментальність людини пізнього модерну)". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45492.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії