Добірка наукової літератури з теми "Медичні дані"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Медичні дані".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Медичні дані"
1
Гаген, Валентин. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ СТРУКТУРОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАПИСІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 квітня 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені причини необхідності створення методів аналізу структурованих медичних записів при розробці системи обміну медичною інформацією між різними медичними інформаційними системами. Запропоновано теоретико-множинну модель аналізу даних FVA. На основі даної моделі побудовано модель інформаційної системи, що використовує структуровані дані. Проведено дослідження медичних систем за впровадження FVA-моделі, на основі чого було запропоновано принцип роботи системи обміну медичною інформацією «Елемент», в якому перевірка медичних записів складається з чотирьох етапів. При обробці медичних записів встановлюються зв’язки між полями F, їх значеннями V, функціями точності A та медичними записами MR.На основі FVA-моделі запропоновано базу даних системи обміну медичною інформацією, побудовано її структуру та представлено її компоненти. Структура бази даних складається з наступних компонентів: медичні інформаційні системи, медичні записи, пацієнти, лікарі, медичні заклади, медичні стандарти, ключові слова, синоніми до ключових слів, помилки в ключових словах та функції точності. Даних компонентів достатньо для представлення системи обміну медичною інформацією на основі FVA-моделі.
2
Романюк, Оксана, Людмила Козак та Олександр Коваленко. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИФРОВОЇ МЕДИЦИНИ: ПЕРСОНАЛЬНІ МЕДИЧНІ ДАНІ". Science and Innovation 17, № 5 (12 жовтня 2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасні інноваційні процеси у медичній галузі є тісно пов’язаними з цифровою трансформацією цієї галузі, яку спрямовано на створення інтероперабельної екосистеми цифрової охорони здоров'я. Усі процеси цифрової медицини здійснюються з обов’язковим використанням цифрових медичних даних про стан здоров’я людини — персональних медичних даних, тому є важливим визначення вимог до їхнього безпечного обміну та специфікацій сховищз можливістю забезпечення оперативного обміну без втрати інформації.Проблематика. Безпечний обмін персональними медичними даними забезпечується чітким дотриманням рівнівдоступу до їхнього керування для учасників цифрової медицини.Мета. Створення засобів інформаційної підтримки акумулювання та безпечного обміну персональними медичними даними у цифровій екосистемі охорони здоров’я.Матеріали й методи. Структурно-функційне моделювання, апарат логіки створення вирішувальних правил, методи структурного програмування для створення алгоритмів.Результати. За результатами аналізу джерела генерації медичних даних виділено дві групи персональних медичних даних: 1) дані, валідовані медичним фахівцем за сучасними стандартами; 2) результати прямого збору даних особисто пацієнтом, які потребують стандартизації. Розроблено алгоритм акумулювання цифрових медичних даних відучасників процесу надання медичної допомоги з урахуванням цих типів даних. Відповідно до ролей учасників екосистеми цифрової медицини розроблено вирішувальні правила надання їм доступу до персональних медичних даних, що реалізує алгоритм обміну цими даними між учасниками екосистеми цифрової медицини.Висновки. Акумулювання персональних медичних даних, які є інформаційною основою засобів цифрової медицини, здійснюється за запропонованим алгоритмом з урахуванням джерела та типу медичних даних для забезпечення формалізованого їх подання. Додержання створеного алгоритму надання прав доступу забезпечує обмін цифровими медичними даними між пацієнтами та лікарями з реалізацією вимог інтероперабельності та безпеки даних.
3
Буряк, О., О. Димчук, Т. Прокопенко та О. Колісник. "БЕЗПЕКА ПРАЦІ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Медсестринство, № 2 (8 вересня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.2.12272.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано і підсумовано дані щодо безпеки праці та охорони здоров’я медичного персоналу за умов пандемії. У часи боротьби з коронавірусом про роль медсестер згадують все частіше. Адже ці медичні працівники найближче спілкуються з хворими на Covid-19.
4
Chemych, M. D., та A. O. Horbachevskyi. "КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ, АСОЦІЙОВАНОГО З ВІРУСАМИ ГЕПАТИТІВ". Інфекційні хвороби, № 3 (4 грудня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11251.
Повний текст джерелаАнотація:
HCV-інфекція є однією з основних причин хронічних захворювань печінки у всьому світі, цироз – небезпечне ускладнення хронічних захворювань печінки, підсумовує ряд прогресуючих етапів. На початку захворювання хвороба перебігає латентно і проявляється неспецифічними ознаками, аж до маніфестації значних порушень функцій печінки.
Мета роботи – дослідити клініко-лабораторні особливості цирозу печінки, асоційованого з вірусами гепатитів.
Матеріали і методи. Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих та обстежено 107 пацієнтів віком (47,1±12,1) року, які отримували лікування у КНП СОР «Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Красовицького» та Сумській обласній клінічній лікарні у 2015-2019 рр. Хворі були поділені на 2 групи – цироз, асоційований з вірусами гепатитів (І-а) та цироз невірусного походження (ІІ-а). Клінічні дані та біохімічні показники крові зіставляли з групою порівняння, яку склали 70 здорових осіб віком (45,6±2,1) року. Дані дослідження були опрацьовані методом варіаційної статистики.
Результати. При вірусному цирозі переважають мешканці міста, чоловіки середнього віку з надмірною масою тіла. Незважаючи на переважання мінімальної активності цирозу класу А і В (за Чайлд-П’ю), неінвазивні тести вказували на більшу кількість пацієнтів зі значнішим фіброзом при цій недузі. Найчастіше ймовірним шляхом зараження є медичні маніпуляції і вживання ін’єкційних наркотиків. При цьому домінують астено-вегетативний синдром, тяжкість у правому підребер’ї, субіктеричність склер, спленомегалія, енцефалопатія, серед супутніх захворювань – холецистит, метаболічна кардіоміопатія. Недуга супроводжується тромбоцитопенією, прискоренням ШОЕ, білірубінемією та трансфераземією, збільшенням ехогенності печінки і розширенням розміру селезінкової вени.
Висновок. Цироз, асоційований з вірусами гепатитів має тяжчий перебіг, яскраву клініко-лабораторну симптоматику з переважанням фіброзоутворення, потребує комплексного обстеження та постійного спостереження.
5
Andrusevych, M. M., Yu A. Moiseeva, A. I. Tzipkalo, O. V. Batiukh та T. V. Kharkovska. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ: ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (16 вересня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11378.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення.
Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі.
Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм.
Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються.
Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів.
6
Варжапетян, С. Д. "ЯТРОГЕНІ ЧИННИКИ В РОЗВИТКУ МІОФАСЦІАЛЬНОГО СИНДРОМУ ОБЛИЧЧЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Вивчення частоти стоматологічної ятрогенії в поліетіології міофасціального синдрому обличчя та больової дисфункції СНЩС. Методи дослідження. Проаналізовано анамнестичні дані 97 пацієнтів, які звернулися до консультаційного кабінету відділення щелепно-лицьової хірургії та отоларингології в період із січня 2020 р. до вересня 2021 р. із симптомами больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, на предмет зв’язку між проведеними стоматологічними маніпуляціями та виникненням болю в скронево-нижньощелепному суглобі. Для досягнення поставленої мети було достатньо визначення пацієнтом наявності або відсутності ятрогенії у формуванні патологічного стану як факту лікарського втручання. Наукова новизна. Розвиток медичної галузі супроводжується появою складних механізмів лікування стоматологічних захворювань. Нові лікарські маніпуляції можуть сприяти розвитку патологічних станів у деяких пацієнтів. На сучасному етапі інтерес становить дослідження ролі ятрогенії в етіології актуальної сучасної хвороби – міофасціального синдрому обличчя. Першим етапом дослідження є отримання уявлення про частоту ятрогенії серед різноманітних причин цього патологічного стану. Висновки. 40,2% досліджуваних визначають медичні маніпуляції як причину розвитку больового синдрому обличчя і СНЩС. У групі пацієнтів наймолодшого віку (27,8±7,9 років), що зверталися за допомогою вперше в термін до 1,5 міс. від початку хвороби, в 100% випадків причиною хвороби є медичні маніпуляції; у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в суглобі локального характеру (100%). У групі пацієнтів найстаршого віку (55,2±9,8 років) і з хронічним перебігом хвороби визначається найменший показник ятрогенії хвороби – 5,9%, у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в обличчі (82,3%), м’язах (82,3%) і ознаки дисфункції суглоба (94,1%).
7
Pechyborsch, V. P., V. M. Yakimets, I. V. Ogorodniychuk, V. V. Yakimets та O. V. Pechyborsch. "Територіальна оборона та її медичне забезпечення – веління сьогодення". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (11 березня 2022): 5–18. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в дослідженні позитивного досвіду АТО/ООС та шляхів оптимізації діяльності медичних сил ЗС України з метою створення оптимізованої моделі організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони в умовах національного спротиву - територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного спротиву.
Матеріали та методи. Вивчали стан організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони, проблемні питання та шляхи їх вирішення на предмет позитивного досвіду організації медичного забезпечення Сил оборони в АТО/ООС та екстреної медичної допомоги (далі ЕМД) в надзвичайних ситуаціях (далі НС) в системі охорони здоров’я України та Єдиній державній системі цивільного захисту. Матеріалами слугували нормативно-правові акти, що регламентують діяльність медичних сил ЗС України, та ЕМД в НС, публікації у відкритих джерелах інформації. Методи досліджень: бібліографічний, аналітичний, системного підходу
Результати. В результаті проведеного аналізу визначено, що медичні сили ЗС України в цілому готові до виконання завдань за призначенням, але повна готовність медичної служби командування Сил територіальної оборони як органу управління медичним забезпеченням, медичної служби бригад та батальйонів Сил територіальної оборони у такий короткий термін не можлива, але є альтернативні варіанти вирішення цієї важливої державної проблеми.
Висновки. Медична служба Сил територіальної оборони зможе виконати завдання з надання медичної допомоги особовому складу підрозділів Сил територіальної оборони та населенню у повному обсязі при умові використання територіального принципу в єдиному медичному просторі із залученням сил і засобів територіальних підрозділів Центрів ЕМД та медицини катастроф областей та наявних закладів охорони здоров’я, підсистеми медичного захисту в Єдиній державній системі цивільного захисту.
8
Krasiuk, Eduard. "МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ КИЇВСЬКИМ МІСЬКИМ ЦЕНТРОМ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ". Actual Problems of Nephrology, № 26-27 (22 грудня 2020): 8–10. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2020.26-27-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У передовій статті наведено дані про структуру та функції лікувально-профілактичного закладу комунальної форми власності – міський нефрологічний центр нефрології та діалізу, регламентовані Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.12.2018 року № 2182 «Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр нефрології та діалізу») та який надає вторинну(спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу дорослим та дітям.Відповідно до ліцензії Наказ № 1650 від 19.07.2019 “Про ліцензування медичної практики”, КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу» маєправо на провадження господарської діяльності медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров’я, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, дитяча нефрологія, нефрологія, ультразвукова діагностика, хірургія, анестезіологія, дитяча анестезіологія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, лабораторна справа (клініка). У Центрі працює 298 працівників, з них надання медичної допомоги забезпечують 59 лікарів та 101 молодший спеціаліст з медичною освітою. У складі лікарів – 1 доктор медичних наук та 5 кандидатів медичних наук. Центр забезпечує щоденне амбулаторне консультуваннякиян, цілодобове консультування пацієнтів, які перебувають на лікуванні в медичних закладах, підпорядкованих департаменту охорони здоров’я, госпіталізацію хворих нефрологічного профілю з усіх районів м. Києва.
9
Vynohrad, N. O., Z. P. Vasylyshyn, L. P. Kozak, U. A. Shul, O. O. Yurchenko та D. O. Dubyna. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ДИНАМІЦІ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Інфекційні хвороби, № 2 (10 серпня 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11281.
Повний текст джерелаАнотація:
Новий коронавірус SARS-Cov-2, який виявили в м. Ухань у грудні 2019 р., спричинив пандемію COVID-19. Протиепідемічний захист у різних уражених країнах відрізняється за обсягами режимно-обмежувальних заходів і регламентами реагування. Найефективнішим виявився комплекс карантинних заходів у поєднанні з раннім виявленням епідемічних осередків та їх блокуванням.
Масовість ураження населення в більшості країнах світу зумовила неефективність діяльності усіх трьох основних медичних ланок системи реагування на біологічні загрози: клінічної, епідеміологічної та лабораторної, – які є визначальними у ліквідації пандемії. Відсутність засобів лікування і профілактики вимагає постійного моніторингу епідемічної ситуації та своєчасної корекції заходів стримання її негативних тенденцій розвитку. Медичні заклади стали об’єктами високого ризику зараження як медичного персоналу, так і усіх, хто звертається за медичною допомогою, що вимагає тотального запровадження специфічних заходів інфекційного контролю щодо COVID-19 на всіх рівнях надання медичної допомоги, включно на етапах евакуації та сортування хворих.
Швидке прогресування розвитку епідемічного процесу COVID-19 на планеті на фоні даних про низьке репродуктивне число свідчить про недостатність знань з основних проявів і закономірностей епідемічного процесу цього особливо небезпечного інфекційного захворювання, що може бути основною причиною неефективності протиепідемічних заходів.
Еволюція SARS-Cov-2 з формуванням трьох підтипів і п’яти генотипів збудника, особливо поява варіанту вірусу D614G з підвищеною контагіозністю і вірулентністю, вимагає ефективного вірусологічного моніторингу для створення валідних діагностичних тест-систем і оцінювання перспективності застосування специфічної активної імунопрофілактики на момент появи вакцин проти COVID-19.
Відсутність даних про інфікувальну дозу SARS-Cov-2 із врахуванням механізмів передачі збудника інфекції, наявність високої частки асимптомних форм хвороби, обмежені дані щодо «суперрозповсюджувачів» патогена, великі втрати серед медичного персоналу, відмінності в системах реагування на біологічні небезпеки на уражених територіях та низка інших обставин ускладнюють можливості ефективного протиепідемічного реагування на COVID-19. Відсутність контролю дотримання рекомендованого обсягу протиепідемічних заходів інтенсифікує розвиток епідемічного процесу в період запровадження адаптивного карантину.
10
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, N. V. Sologub та I. P. Pasteur. "Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2020 рік". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 205–22. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.205.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН України.
Дисертації з теми "Медичні дані"
1
Харченко, Є. С., та Анатолій Іванович Поворознюк. "Система медичної діагностики, базована на нечіткій логіці та базі знань". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45761.
Повний текст джерела
2
Узундай, М. Р., та І. Г. Перова. "Про один з підходів до медичного діагностування на основі нейромережевих технологіий". Thesis, Україна, Залізний порт, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10333.
Повний текст джерелаАнотація:
Одною з найнеобхідніших сфер є медицина, де використовується
можливість нейронних мереж мінімізувати відсоток помилок і досягти точності більшої за багатьох спеціалістів. За статистикою лікар діагностує інфаркт міокарда неправильно в 29% випадків, так як використовуючи звичайну діаграму неможливо визначити стовідсотково хвору людину. З цією задачею можуть чудово впоратися нейронні мережі, завдяки яким вдалося зменшити відсоток помилок у діагноз всього до 3%. Зараз ця технологія присутня в лікарських програмах більшості країн світу.
3
Осядлий, Віталій Віталійович. "Методи керування медичними даними на основі блокчейн-технологій". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11907.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою кваліфікаційної роботи є підвищення ефективності керування медичними даними шляхом розроблення методів керування медичними даними на основі блокчейн-технологій. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні методів керування медичними даними на основі блокчейн-технологій, котрі дозволяють оцінити множину медичних даних та занести їх в блокчейн (за умови дотримання всіх необхідних вимог): 1) вперше розроблені моделі блоку блокчейну, фрагменту блокчейну та вузла блокчейну, представлені у формалізованому та схематичному вигляді, а також моделі процесу керування медичними даними (оцінювання достатності даних та виконання транзакцій над медичними даними), які є теоретичним підґрунтям для розроблення методу керування медичними даними на основі блокчейн-технологій; 2) вперше розроблено метод оцінювання достатності медичних даних, який забезпечує: можливість аналізу множини медичних даних на предмет їх достатності; можливість кількісного оцінювання достатності медичних даних; в разі недостатності медичних даних у множині, формування рекомендацій щодо доповнення множини медичних даних – як керівництво, яку інформацію слід додати у множину медичних даних для можливості їх завантаження в розділ «Дані блоку» блоку блокчейну; 3) вперше розроблено метод виконання транзакцій над медичними даними, який складається з етапів занесення інформації до блокчейну та отримання інформації з блокчейну. Розроблений метод виконання транзакцій над медичними даними забезпечує: можливість прийняття рішення про додавання транзакції та медичних даних від пацієнта у блокчейн; можливість прийняття рішення про видачу даних з блокчейну за запитом від лікаря.
4
Халимонов, В. В., та Д. В. Левченко. "Медико-статистическое исследование завершенных самоубийств среди взрослого населения по полу, возрастным категориям, меступроисшесствия и способам совершения в Харькове с 2012 по 2016 год". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55003.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Самоубийство является актуальной проблемой XXI века. Объект судебно-медицинского исследования – насильственная смерть и в том числе самоубийства. Поэтому эта проблема важна для судебной медицины.Цель: анализ случаев завершенных самоубийств среди взрослого населения по полу, возрасту, способу совершения самоубийства.
5
Леськів, Віталій Михайлович, та Vitaliy Mikhaylovich Leskiv. "Технології комп’ютеризованого аналізу та візуалізації біомедичних даних пацієнта". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33427.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній магістерській кваліфікаційній роботі розробляється медична клієнт-серверна система з техногогією візуалізації біомедичних даних. Основними вимогами до проектування є цільова платформа Java EE, середовище Spring та Hibernate, клієнт Веб-браузер.
В ході виконання даної магістерської кваліфікаційної роботи виконано аналіз медичних клієнт-серверних систем та проведено огляд існуючих технічних рішень, та підходів до побудови таких систем.
Спроектовано архітектуру клієнт-серверної системи та базу даних, на основі результатів проектування реалізовано клієнт-серверну систему для вирішення поставленої задачі.
За результатами практичної реалізації проведено дослідження роботи розробленої клієнт-серверної системи та підраховано економічний ефект при впровадженні у виробництво.In this Master's qualification work developed a medical information client-server system with biomedical data visualization techlonogy. Platform Java EE, framework Spring and Hibernate, the client Web-browser. In this Master's qualification work developed a medical information client-server system with biomedical data visualization techlonogy. Platform Java EE, framework Spring and Hibernate, the client Web-browser. In the course of this master's qualification work analyzed medical client-server systems, and a review of existing technical solutions and approaches to building such systems. Designed the architecture of the client-server system and database, based on the design is implemented client-server system for solving the problem. Based on the results of practical implementation a study was conducted work of the client-server system and estimated the economic impact of the introduction in production.
ВСТУП РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ АНАЛІЗУ І ВІЗУАЛІЗАЦІЇ БІОМЕДИЧНИХ ДАНИХ ПАЦІЄНТА РОЗДІЛ 2 ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РІШЕНЬ РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІІЙНОЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ СИСТЕМИ РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Частини книг з теми "Медичні дані"
1
Бондаренко, О. М., О. В. Попович, and Н. М. Задерака. "ОБЛІК І ФІНАНСУВАННЯ ВИПЛАТ ІЗ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В СИСТЕМІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Із червня 2021 р. Україна поступово переходить до цифровізації соціальної відповідальності держави шляхом уведення по всій території видачі електронних листків непрацездатності (е-лікарняні). Потреба в зазначеному переході є актуальною, адже це призведе до зменшення витрат держави щодо друку бланків суворої звітності (листок непрацездатності) і можливості проведення постійного контролю медичних закладів та підприємств із боку фонду соціального страхування. Щоб дана новація відбулася більш якісно, було прийнято рішення цей процес проводити поступово. Але з 1 жовтня 2021 р. українські медичні заклади обов’язково замість виписки паперового листка непрацездатності переходять на оформлення його електронного варіанта. Хоча до 1 лютого за деяких умов усе ж буде продовжено видачу паперових листків непрацездатності. На жаль, проблема проведення автоматизованого обліку електронних листків непрацездатності є актуальною в умовах сьогодення. Це пов’язано з тим, що електронні послуги Пенсійного фонду постійно потребують оновлення та поліпшення щодо оформлення е-лікарняного.