Добірка наукової літератури з теми "Майбутні викладачі"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Майбутні викладачі".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Майбутні викладачі"

1

Кошелева, Наталя. "Формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології засобами дидактичного проектування". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 168–74. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.282.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. У статті висвітлюється актуальна проблема формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології, яка є важливою складовою їхньої професійно-педагогічної компетентності. Обґрунтовано необхідність запровадження практико орієнтованого підходу до викладання дисципліни «Методика викладання психології у вищій школі». Запропоновано використання засобів дидактичного проектування у процесі викладу практичної частини даної дисципліни з метою формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології. Описано структуру процесу розробки дидактичних проектів з психологічних дисциплін. Сформульовано методичні пропозиції щодо змістового наповнення кожного з етапів дидактичного проектування. У результаті виконання дидактичних проектів майбутні викладачі психології отримують практичні навички виконання різноманітних видів методичної діяльності. Розроблені дидактичні проекти мають бути реалізовані під час педагогічної (асистентської) практики, що підвищує ефективність її проходження магістрантами. Запропонований підхід переводить у практичну площину всі отримані ними теоретичні знання з методики викладання психології, забезпечує свідоме та обґрунтоване виконання методичної діяльності, усуває труднощі, пов’язані з підготовкою до проведення занять, і сприяє формуванню методичної компетентності майбутніх викладачів психології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Саяпіна, Світлана, Коркішко Олена та Артем Коркішко. "НАВЧАЛЬНИЙ КУРС «АКМЕОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» В СИСТЕМІ АНДРАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245379.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зазначено, що наразі актуальним є питання підготовки фахівців, які професійно займаються організацією навчання дорослих − педагогів-андрагогів, високоосвічених, творчих особистостей, здатних генерувати нові ідеї, оригінально розв’язувати актуальні навчально-виховні та соціокультурні проблеми, тобто підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, які поновлять склад науковців і викладачів закладів вищої освіти. Констатовано, що професійному становленню магістрів педагогіки вищої школи здебільшого допомагає навчальна дисципліна «Акмеологічні технології», метою якої є засвоєння здобувачами системи акмеологічних знань, формування вмінь розв’язувати широкий спектр акмеологічних проблем і завдань у процесі професійної діяльності; формування та закріплення в самосвідомості майбутнього викладача необхідності саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне «Я»; розвиток внутрішнього потенціалу, професіоналізму та творчої майстерності фахівця, який працює в системі «людина-людина», що є основою його професійного іміджу й життєвого досвіду. Акцентовано, що в межах цього курсу майбутні викладачі вивчають: предмет акмеології, його місце в системі наук, методологічні основи акмеології, акмеологічну культуру особистості в контексті життєвого шляху та професійного розвитку людини, акмеологічний підхід у педагогічній освіті України, акмеологічні технології особистісного та професійного розвитку дорослих. Підкреслено, що важливою передумовою під час вивчення зазначеної дисципліни є організація викладачем творчого процесу на заняттях і залучення здобувачів до активної участі в ньому. Наведено приклади аудиторної та самостійної роботи для засвоєння навчального матеріалу та поточного контролю. Означений курс сприяє андрагогічній підготовці майбутніх викладачів, фахівців високого рівня, для яких знання, уміння, навички, їхнє постійне оновлення є основою професійної самореалізації особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

БІЛИК, Валентина. "ПОТРЕБА В ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 256–65. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-256-265.

Повний текст джерела
Анотація:
Наголошено, що потреба дослідити доцільність підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, викликана інтеграцією України до європейського освітнього простору, яка, з одного боку, передбачає перехід вітчизняної освіти до нової моделі, орієнтованої на індивідуалізацію освітнього процесу, активізацію інноваційних перетворень, осучаснення технологічного забезпечення освітньої діяльності, зростання інтеграційних процесів та міждисциплінарну консолідацію, а з іншого – висуває нові вимоги до компетентності викладача закладів вищої освіти. Зазначено, що науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти повинен уміти організувати освітній процес на засадах інноваційності та евристичності, володіти ультрановаційними методами і прийомами викладу навчального матеріалу, сучасними освітніми технологіями, методами формування навичок самостійної роботи студентів. Сформульовано мету статті, яка полягає в з’ясуванні потреби професійного вдосконалення викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, та окреслено завдання дослідження, зокрема: з’ясувати думку студентів-психологів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти та чинників, які негативно впливають на її ефективність; окреслити власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти; дослідити стан спроможності викладачів природничо-наукових дисциплін використовувати ультрановаційні педагогічні технології в процесі природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Наголошено, що результати проведеного дослідження, а саме, з’ясування думки студентів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (більше 66% позитивних відповідей), чинників, які негативно впливають на ефективність такої підготовки (лідером серед яких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (здійснювати її на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньо сформовану здатність у викладачів використовувати ультрановаційні педагогічні технології (середній показник недостатньо сформованої здатності складає 60,35%), вказують на актуальність потреби підвищувати кваліфікацію викладачів природничо-наукових дисциплін. Вказано, що представлене дослідження передбачає з’ясування можливостей вітчизняних та міжнародних програм щодо підвищення кваліфікації викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів. Ключові слова: підвищення кваліфікації, викладачі природничо-наукових дисциплін, сучасні педагогічні технології, майбутні психологи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.

Повний текст джерела
Анотація:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Rymyk, Vladislav, та Vasyl Verbovyi. "СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.93-103.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Розкрити сутність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх поліцейських тавизначити перспективні підходи щодо її удосконалення. Методи. В роботі використано аналіз наукових джерел і документальних матеріалів. Результати. Проаналізовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців про види та шляхи покращення підготовки майбутніх поліцейських. Встановлено, що досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніми працівниками Національної поліції, курсантам необхідно пройти різнопланову підготовку, а саме: службову, вогневу, фізичну та психологічну. Окрім цього майбутній поліцейський повинен здобути професійні вміння, навики та якості які готують його до майбутньої професії. При цьому пріоритет надається психофізичним якостям. Адже тривала дія стресогенних чинників, наявність реальної загрози для життя, висока ймовірність загибелі чи поранення висувають високі вимоги не тільки до рівня професійних знань, але й до фізичного протистояння порушникам правопорядк,у шляхом використання прийомів самозахисту та затримання злочинців. Курсантам закладів вищої освіти України під час їх навчання викладаються такі дисципліни як “фізична підготовка” та “спеціальна фізична підготовка”. Дані дисципліни реалізуються протягом всього періоду навчання. Навчальна програма по цим дисциплінам включає в себе такі розділи як: теоретична та методична підготовка, загальна фізична підготовка та тактика самозахисту й особиста безпека. Висновок. Для формування та удосконалення психофізичних властивостей у курсантів викладачі обирають найбільш ефективні та необхідні засоби, методи і форми навчання. При цьому, велика кількість навчального матеріалу залишається не засвоєною, через певні причини, а саме: низький вихідний рівень фізичної підготовленості курсантів (так званий “доступний” рівень). Фізична підготовленість у понад 40% абітурієнтів є низькою і з року в рік погіршується; відсутня належна мотивація покращення своїх фізичних можливостей; тематичний план не охоплює усіх проблемних питань з удосконаленняпсихофізичного стану, оволодіння прийомами боротьби та рукопашного бою; мала кількість навчальних годин, які виділяють на загальну та спеціальну фізичну підготовку. Отже виникає нагальна потреба розробки нових підходів щодо психофізичної підготовки майбутніх поліцейських.Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, психофізичні якості, майбутні поліцейські.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Trotsko, Anna V., Liudmyla S. Rybalko, Olena G. Kіrіlenko та Halyna O. Trush. "ПРОФЕСІЙНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 258–72. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.3088.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентовано увагу на тому, що впровадження дистанційного навчання в закладах вищої освіти України зумовлено потребами модернізації системи професійної підготовки студентів, спроможної забезпечити конкурентоздатність майбутніх фахівців на ринку праці. Доведено, що ефективність упровадження дистанційного навчання залежить від суб’єктивних (рівень підготовки викладачів і студентів до роботи в дистанційному режимі) і об’єктивних факторів (наявність матеріально-технічної бази закладів вищої освіти). Усупереч існуючому стереотипу «із упровадженням дистанційного навчання викладачі стануть непотрібними» заявлено, що викладач є ключовою ланкою впровадження будь-якої інновації в освіті. Проте головною умовою цієї тези є позитивне ставлення викладача до освітніх новозмін, його прагнення до професійного самовдосконалення, активність та ініціативність у розбудові вищої школи. Розглянуто професійне самовдосконалення викладачів як процес постійного оновлення знань і вмінь педагогічної діяльності з метою використання в освітньому процесі інноваційних методів, організаційних форм, технологій роботи зі студентами. Проведено анкетування, результати якого засвідчили недостатньо високу готовність викладачів до професійного самовдосконалення в умовах упровадження дистанційного навчання. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу професійного самовдосконалення викладачів в умовах упровадження дистанційного навчання в закладах вищої освіти, а саме: робочу програму з міждисциплінарного курсу «Впровадження освітніх дистанційних технологій в освітній процес вищої школи» для викладачів різного фаху підготовки, педагогічної і непедагогічної освіти, з різним стажем роботи; дидактичні матеріали до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті та організації інтерактивного зв’язку між викладачем і студентами. Отримані результати (підготовлені викладачами дистанційні курси, автоматизовані тести, ігрокомплекси, мультимедійний глосарій) довели результативність цілеспрямованого професійного самовдосконалення викладачів. Накреслено перспективи професійного самовдосконалення викладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій в умовах створення іншомовного середовища в закладах вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Халемендик, Юлія. "РОЗВИТОК АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 115–24. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.115-124.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджена проблема ролі викладача в процесі розвитку англомовної професійної компетентності студентів як майбутніх фахівців в умовах заклад вищої освіти. Метою статті був аналіз діяльність викладачів закладів вищої освіти з розвитку англомовної професійної компетентності майбутніх фахівців на прикладі студентів спеціальності «Психологія» Запорізького національного університету. Підкреслено, що в Україні англомовна підготовка студентів-психологів спирається на концепцію іншомовної освіти, яка базується на інтегрованому навчанні мови та культури відповідних країн, на діалозі рідної та іноземної культур. Експериментально доведено, що загальне значення середнього показника англомовної компетентності студентів як майбутніх фахівців становило 9,13 балів із 20 можливих, що свідчить про нагальну необхідність удосконалення викладання англійської мови у закладах вищої освіти. Ключові слова: англомовна професійна компетентність; викладач; заклад вищої освіти; майбутні фахівці; професійна підготовка; розвиток.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kozak, Liudmyla. "Формування інноваційного потенціалу майбутнього викладача". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 54–60. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.54-60.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються сучасні ключові поняття освітньої практики: “інноваційний потенціал”, “інноваційний потенціал педагога”, “педагогічна творчість”, “інноваційне мислення”, “інноваційна культура”, “викладач-інноватор”, “інноваційна діяльність викладача”, “інноваційне освітнє середовище”, “інноваційне навчання”, “готовність до інноваційної діяльності”. Автором розглянуто структуру та характеристику інноваційного потенціалу особистості; досліджено особливості інноваційного потенціалу викладача закладу вищої освіти; обгрунтовано педагогічні умови формування інноваційного потенціалу майбутніх викладачів: створення інноваційного середовища у закладі вищої освіти, збагачення змісту дисциплін професійно-педагогічного циклу інноваційною складовою, організація інноваційного навчання майбутніх викладачів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

КВАСНИЦЯ, Ірина. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА З ВИДУ СПОРТУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 288–96. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-288-296.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються теоретико-методологічні засади формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів з виду спорту в закладах вищої освіти. Зазначено, що в умовах сучасного ринку праці професійна освіта сприятиме становленню конкурентоспроможної особистості тільки за умови формування в неї професійної мобільності, актуальність якої пов’язана з соціальним замовленням. Наукова категорія “професійна мобільність” розглядається як системне багаторівневе явище, яке потребує міждисциплінарного підходу дослідження. Мета статті – визначити наукові підходи до формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів у закладах вищої освіти. Автором визначено зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на цей процес. У роботі проаналізовано наукові підходи до формування професійної мобільності фахівця сфери фізичної культури і спорту в умовах закладів вищої освіти. Автором визначено, що концептуальними підходами формування професійної мобільності майбутнього тренера-викладача в закладах вищої освіти є системний, діяльнісний, особистісний, компетентнісний, аксіологічний., синергетичний, праксеологічний. Упровадження отриманих результатів передбачає: вивчення професійної мобільності як цілісної системи, що об’єднує взаємопов’язані та взаємозумовлені компоненти (системний підхід); розвиток фахових компетентностей (переважно компетентнісний, діяльнісний підходи); спрямованість змісту фахової підготовки майбутніх тренерів-викладачів на пошук найбільш оптимальних шляхів досягнення мети в тренерській діяльності, орієнтацію таких методів роботи з майбутніми спортивними педагогами, які б забезпечили їхню підготовку не лише як висококваліфікованих фахівців, але й високоморальних громадян (аксіологічний підхід); формування професійно важливих якостей і практичних навичок як засобів саморозвитку, самоорганізаці, самоосвіти особистості, становлення її як суб’єкта професійної діяльності (особистісний, синергетичний підходи); вдосконалення процесу формування професійної мобільності майбутніх фахівців фізкультурно-спортивного профілю на забезпечення їхньої успішності в майбутній професійній діяльності, уміння результативно планувати й виконувати фахову діяльність в майбутньому (праксеологічний підхід). Ключові слова: професійна мобільність, формування професійної мобільності, тренер-викладач, наукові підходи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Звягольська, І. М., Т. В. Дерев’янко та Г. А. Лобань. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ З ПРОФІЛАКТИКОЮ ІНФЕКЦІЙ» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ПАРАМЕДИКІВ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12405.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Метою нашого дослідження було розкрити завдання та особливості методичного забезпечення навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-парамедиків. У статті розкрито мету, завдання, форми та методи викладання і зміст навчальної дисципліни, знання, вміння та практичні навички, які отримують здобувачі освіти, програмні результати навчання. З метою високоякісної підготовки фахівців на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету викладачі розробили навчально-методичний контент дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій». Встановлено, що вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» є невід’ємною складовою формування професійно-комунікативної компетентності фахівця кваліфікації «Парамедик», а також особистості висококваліфікованого спеціаліста у сфері екстреної медицини. Під час вивчення дисципліни майбутні фахівці-парамедики оволодівають системою необхідних знань, вмінь та практичних навичок, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Впровадження інтерактивних методів підвищує мотивацію та інтерес здобувачів освіти до навчання, розвиває творче та клінічне мислення, формує усвідомлене відношення до самоосвіти, навчає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Майбутні викладачі"

1

Костиря, Ірина Валентинівна, та Дарья Вікторівна Шокало. "Формування лідерських навичок у майбутніх викладачів вищої школи". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40473.

Повний текст джерела
Анотація:
Найбільш важливі особистісні риси лідера у вищій школі: оптимізм, комунікативність, здатність йти на виправданий ризик, цілеспрямованість, тактовність і уважність, цілісність і послідовність, емпатія, здатність до об'єктивної самооцінки. Лідерство – складний соціально-психологічний процес групової диференціації. З метою вирішення проблеми формування лідерських якостей у майбутніх викладачів у студентському колективі ми дослідили поняття "лідерство", отже можна уточнити, що сутність лідерства полягає у визнанні права лідера на організацію спільної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів даного співтовариства, в його впливі на оточуючих людей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кучерява, К. В. "Самостійна робота студентів як засіб розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7995.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Грень, Лариса Миколаївна. "Роль викладача ВТНЗ у формуванні лідерських якостей майбутніх спеціалістів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17866.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шаполова, Вікторія Валеріївна. "Роль викладача вищого технічного навчального закладу у формуванні корпоративної культури майбутніх фахівців". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46941.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Лисиця, Юлія Валентинівна. "Педагогічний стиль спілкування як ефективний засіб здійснення навчання майбутніх психологів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39204.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах навчально-виховної діяльності викладач виступає одним із головних засобів передачі інформації та досвіду. Це говорить про те, що актуалізація останнього будується за законами спілкування. Загалом, в науковій літературі, спілкування визначається як складний, багатоплановий соціально-психологічний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжений потребою у спільній професійній діяльності. Враховуючи вказане, слід зазначити, що в навчально-виховному процесі саме спілкування створює умови для розвитку мотивації студента психолога, його творчого потенціалу, розвитку критичного мислення та емпатії тощо. Окрім цього, повноцінне спілкування створює благоприємний психологічний клімат в навчальній групі, що сприяє продуктивності й результативності навчального процесу. Відтак, набуття викладачем особистісного стилю спілкування є необхідною умовою для взаємодії зі студентами. Його формування здійснюється на основі сукупності конкретних прийомів і засобів, які викладач доцільно, залежно від конкретних умов і можливостей навчання і виховання, реалізує у своїй діяльності на основі власного педагогічного досвіду, знань, здібностей та умінь. Окрім цього, становлення даного феномену людської психіки обумовлюється особистісними якостями педагога: ставлення викладача до студентів (активно-позитивне, пасивно-позитивне, ситуативно-негативне, стійке негативне), володіння організаторською технікою та ораторською.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гаврилюк, А. М. "Ділові ігри як форма розвитку правової культури майбутніх економістів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6291.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шугайло, Я. В. "Підготовка до педагогічної творчості майбутніх викладачів вищої школи засобами навчального курсу "Дизайн мислення"". Thesis, Запорізький національний університет, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17699.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бударін, Д. В. "Формування професійної компетентності майбутніх учителів в умовах сучасної освіти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21824.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Грицаєнко, Людмила Михайлівна. "Впровадження елементів академічного письма при викладанні дисципліни "Ділова українська мова" для майбутніх педагогів". Thesis, ГО "Київська наукова організація педагогіки та психології", 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14049.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Внукова, О. М. "Розвиток комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів професійних навчальних закладів на практичних заняттях із "Педагогічної майстерності"". Thesis, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9385.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Майбутні викладачі"

1

Савенкова, Л. О. Професійне спілкування майбутніх викладачів як об"єкт психолого-педагогічного управління. Київ: КНЕУ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гладка, Олена Валентинівна. Спецпрактикум “Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників” : метод. посібник. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2037.

Повний текст джерела
Анотація:
Даний спецпрактикум містить теоретичний матеріал та програму індивідуальних та колективних тренінгів особистісно-орієнтованого навчання. Рекомендовано для викладачів іноземної мови вищих закладів освіти, учителів-практиків та студентів-практикантів під час організації навчання на заняттях з іноземної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лов'янова, Ірина Василівна. Дидактичні основи навчання математики. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2499.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику розглядаються дидактичні основи організації процесу навчання й технологія формування у майбутніх учителів математики важливих професійних умінь конструювати і проводити уроки та позакласні заходи з математики. Мета посібника – допомогти студентам у самостійному вивченні теоретичного курсу та оволодінні уміннями та навичками, необхідними майбутньому вчителеві. Навчальний посібник створено відповідно до навчального плану спеціальності «Математика». Для викладачів та студентів педагогічних університетів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бас, Світлана Віталіївна, та Катерина Іванівна Словак. Збірник компетентнісних математичних задач для студентів економічних спеціальностей. Видавничий відділ ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/661.

Повний текст джерела
Анотація:
Спецвипуск «Навчальний посібник у журналі» містить посібник С. В. Бас та К. І. Словак, у якому представлено систему задач з вищої математики для студентів економічних спеціальностей, спрямовану на формування математичної компетентності майбутніх економістів. У навчальному посібнику подано основні економіко-математичні моделі, дослідження яких доцільно провести на заняттях з вищої математики. Для студентів молодших курсів економічних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів та коледжів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Корольський, Володимир Вікторович, та Світлана Вікторівна Шокалюк. Моделювання та генерування системи багатоваріантних задач змістового модуля «Інтегрування функції однієї змінної». Черкаси : Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1072.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є побудова та підготовка до практичного використання математичних моделей систем багатоваріантних задач з інтегрування функції однієї змінної. Задачами дослідження є побудова математичних моделей систем багатоваріантних задач на знаходження невизначеного інтегралу від раціональної функції певного вигляду та обчислення площ параболічних фігур; розробка програмного засобу для їх автоматизованого генерування. Об’єктом дослідження є процес побудови системи багатоваріантних математичних задач. Предметом дослідження є математичні моделі та програмні засоби реалізації систем багатоваріантних задач на знаходження невизначених інтегралів та обчислення площ параболічних фігур. У роботі подано етапи побудови математичних моделей зазначених систем багатоваріантних задач На допомогу викладачам запропоновано програму-генератор задач, який реалізовано у середовищі SageMathCloud. Результати дослідження планується використати на підтримку комп’ютерно-орієнтованого навчання математичного аналізу майбутніх учителів математики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Новоселецький, Микола, Богдан Нечипорук, Олександр Новоселецький та Віктор Стрельчук. Основи фізики. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-07-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Підвищена активність у сфері створення кіберфізичних систем спрямована на пошук нових напрямів розвитку інформаційно-обчислювальних технологій, що сприятиме об’єднанню та інтегруванню різних за призначенням підсистем в єдину децентралізовану гнучку систему. Ця проблематика набуває актуальності з огляду на значне збільшення можливостей щодо практичної реалізації вимірювальних, обчислювальних та комунікаційних компонентів таких систем на основі сучасних технологічних досягнень у виготовленні інтегральних схем та засобів бездротового зв’язку. Передбачаються проекти взаємодії кібернетичних засобів (вимірювально-обчислювальних, комунікаційних, керуючих, вимірних) з фізичними процесами навколишнього світу. Розв’язання відповідних проблем потребує висококваліфікованих фахівців, які розуміються на сутності фізичних явищ та процесів. Цьому сприятиме пропонований навчальний посібник, в якому викладені базові положення фізичної науки з акцентуванням уваги на питаннях електромагнетизму та мікроелектроніки. Це дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватися в особливостях взаємодії фізичних процесів навколишнього світу з кібернетичними засобами (швидкість перебігу фізичних процесів порівняно з обчислювальними та комунікаційними можливостями кібернетичних засобів), питаннях фізичних процесів (лінійних, нелінійних, синергетичних), наявних можливостях визначити стан фізичного процесу (повнота інформації, точність) та можливого впливу на нього тощо. Наведений додатковий матеріал в розділах підкреслює єдність неживої і живої природи та прояву фізичних закономірностей в ній. Кожний розділ містить вимоги до знань та вмінь та питання для поточного комп’ютерного тестування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Майбутні викладачі"

1

Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Майєр, Н. В. "Теорія і практика формування креативної компетентності майбутніх викладачів французької мови і культури". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 804–30. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-29.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Майбутні викладачі"

1

Смікал, Вікторія. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ". У НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ XXI СТОРІЧЧЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/01.05.2020.v4.09.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Осова, О. О. "Спецкурс як складова методичної підготовки майбутніх викладачів іноземної мови". У CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-90-7-86.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Коцан, Олеся. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФОРТЕПІАНО: АСПЕКТ ДІАЛОГІЧНИХ ВЗАЄМОДІЙ". У The Globalization of Scientific Knowledge: Theoretical and Practical Research. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-164-0-15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Багно, Юлія, та Олена Сергійчук. "ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.32.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Філіппенко, Наталія. "ВПЛИВ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕСТРАДНОГО ВОКАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ» НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". У KORSZERŰ MŰSZEREK ÉS ALGORITMUSA TAPASZTALATI ÉS ELMÉLETI TUDOMÁNYOS KUTATÁSI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/18.09.2020.v3.05.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Жванія, О. "ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФАРМАКОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ". У TENDANCES SCIENTIFIQUES DE LA RECHERCHE FONDAMENTALE ET APPLIQUÉE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/30.10.2020.v2.15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гуменюк, Наталія. "ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В ВИКЛАДАННІ ТА ЗАСВОЄННІ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.18.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Майбутні викладачі"

1

Волощук, І. А. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього викладача під час проходження практики у закладі вищої освіти. Запорізький національний університет, березень 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3077.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається проблема формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) як складової професійної компетентності. Майбутні викладачі мають бути готовими до використання нових технологій у професійній діяльності, для успішної самореалізації та самовдосконалення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бакум, З. П., та С. М. Хоцкіна. Діалогізація у процесі підготовки майбутніх викладачів економіки. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/403.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі узагальнення сутності розкриття аспекту діалогізації у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів економіки авторами запропоновано систему навчальних ситуацій, що сприяють удосконаленню комунікативних умінь та навичок майбутніх педагогів професійного навчання економічного профілю
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Білоус, О. С. Формування професійно-дидактичної культури майбутнього викладача вищої школи. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3367.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглядається проблема формування дидактичної культури майбутніх викладачів. Визначено сутність дидактичної культури майбутнього викладача як компонента професійно-педагогічної культури, її зміст і структуру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Білоус, О. С. Формування дидактичної культури майбутнього викладача вищої школи. ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3365.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглядається проблема формування дидактичної культури майбутніх викладачів. Визначено сутність дидактичної культури майбутнього викладача як компонента професійно-педагогічної культури, її зміст і структуру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Дікунова, О. А., та О. Б. Поліщук. Вища історична освіта та наука Криворізького педагогічного в персоналіях (на пошану пам’яті вчених-істориків – викладачів КДПІ/КДПУ). Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3689.

Повний текст джерела
Анотація:
До 90-річного ювілею Криворізького державного педагогічного університету та 90-річчя започаткування професійної підготовки істориків у навчальному закладі укладено біобібліографічний покажчик, присвячений ученим-історикам – викладачам Криворізького педагогічного в різні періоди його функціонування, які сприяли зростанню наукового потенціалу та якісній підготовці істориків – майбутніх педагогів. Біобібліографічним покажчиком «Вища історична освіта та наука Криворізького педагогічного в персоналіях (на пошану пам’яті вчених-істориків – викладачів КДПІ/КДПУ)» започатковано нову серію біобібліографічних покажчиків «Знакові постаті Криворізького педагогічного». Покажчик репрезентує 8 персоналій: Ольгерд Артюшевський, Петро Варгатюк, Тетяна Воронова, Анатолій Дольчук, Ірина Камчугова, Микола Ковальський, Володимир Комаров, Аніслав Матрос. Представлено коротку біографічну довідку, праці вчених і бібліографію життя та діяльності. У покажчику також подано хронологію основних дат і подій фахової підготовки істориків починаючи з 30-х років ХХ ст. по 2019 р. Покажчик адресовано науковцям-історикам, краєзнавцям, викладачам закладів вищої освіти, аспірантам, студентам з метою популяризації наукової й краєзнавчої спадщини вчених-істориків – викладачів КДПІ/КДПУ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гладка, О. В. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів іноземної мови на основі проектної методики навчання. Вид-во ГДПІІМ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2011.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто специфіку впровадження проектної методики навчання іноземної мови в умовах педуніверситету; виокремлено етапи роботи над проектом; визначено основні вимоги до викладача у впровадженні методу проектів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шутько, Віктор Васильович, та Валерія Юрієвна Отріщенко. Погляд студента на особистість сучасного вчителя фізичної культури та майбутню професійну діяльність. ХНАДУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1970.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначена оцінка ставлення майбутніх фахівців до професії «Вчитель фізичної культури»; - визначена роль викладача фізичного виховання у житті студентів; - вивчалась визначеність студентів у необхідних педагогічних якостях вчителя фізичної культури майбутнього. Визначена негативна оцінка ставлення студентів до проведення сучасних уроків фізичної культури, та часте їх використання не за призначенням. У більшості респондентів персональність вчителя фізичної культури асоціює з немотивованою, недостатньо освіченою, безвідповідальною та неавторитетною особистістю, що являється серйозною проблемою сучасності. В процесі навчання у студентів змінюється бачення своєї майбутньої професії, збільшується зацікавлення в отриманні високої кваліфікації спеціаліста фізичної культури з набуттям необхідних людських те педагогічних якостей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шутько, Віктор Васильович, та Валерія Юрієвна Отріщенко. Формування дослідницьких здібностей майбутніх вчителів під час проходження педагогічної практики. ДДМА, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1960.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається питання практичного впровадження можливостей формування дослідницьких здібностей майбутнього вчителя під час проходження педагогічної практики. Студенти самостійно обрали метод досліджень - анкетування; склали перелік питань; провели опитування старшокласників, з метою визначення мотивів до занять фізичною культурою і спортом. Застосований педагогічний підхід роботи, виходячи з її цілей, дав позитивний результат в дослідженнях мотивації школярів до занять фізичними вправами; визначені фактори, які заважають займатися спортом; з'ясовані причини небажання учнів відвідувати уроки фізкультури; встановлений інтерес сім'ї та роль батьків у фізичному розвитку дітей. Студенти, на підставі аналізу анкетних даних зробили для себе ряд важливих висновків і розробили певні рекомендації для використання у своїй подальшій професійній діяльності. Для покращення шкільного фізичного виховання студентами були розроблені певні рекомендації: 1. Необхідно активізувати інтерес учнів безпосередньо на уроках фізичної культури. 2. Вчителі мають аналізувати і коригувати негативні особливості у викладанні. 3. Покращувати матеріальну базу. 4. Активізувати і збільшувати можливість додаткових занять з учнями старшого шкільного віку. 5. Актуалізувати мотивацію занять фізичною культурою і спортом. 6. Акцентувати увагу учнів на значущості самовдосконалення фізичних і вольових якостей і їх необхідності в майбутній професійній діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шутько, Віктор Васильович. До методики викладання предмету «Рухливі ігри» у майбутніх учителів початкових класів. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1972.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються методичні особливості проведення ігор-атракціонів, поєдинків, естафет і ігор на прояв фізичних якостей. Окремо в теоретичному матеріалі викладається методика організації і проведення змагань по рухливим іграм та «Веселим стартам». Практичні заняття студентами готуються самостійно. Кожний з них робить підбір ігор базуючись на програму по «Фізичній культурі» і в залежності від поставлених викладачем завдань на наступне заняття. Ігри підбирались з застосуванням вправ за способами рухової діяльності. По закінченню курсу викладання предмету підготовка студентів повинна відповідати вимогам на підставі яких: − кожний повинен мати конспекти всіх вивчених ігор і знати їх зміст; − провести ігри різної спрямованості програмних вимог та форм проведення; − вміти надати аналіз гри проведеної товаришем; − знати основи теорії гри й методики організації і проведення рухливих ігор в початкових класах; − вірно використовувати рухливі ігри враховуючи конкретні задачі уроку і шкільної програми розподіленої за «школами» рухової діяльності; − володіти підбором ігор та естафет з урахуванням віку учнів, дозування навантажень, психолого-фізіологічної та фізичної підготовленості молодших школярів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії