Добірка наукової літератури з теми "Люмінофор"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Люмінофор".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Люмінофор"

1

Anikin, P. S., та Ie V. Beliak. "Застосування наноструктурованих люмінофорів у системах об’ємного оптичного запису". Реєстрація, зберігання і обробка даних 20, № 4 (26 грудня 2018): 21–29. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2018.20.4.178717.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Drozdiuk, V. "Методи оптимізації структури фотоелектричних перетворювачів на основі моно- і полікристалічного кремнію з фотолюмінісцентним покриттям." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (11 червня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-03.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз сучасних тенденцій у галузі застосування фотоелектричних перетворювачів при впровадженні концепції «Зеленої енергетики». Показано, що основним чинником низької ефективності фотоелектричних перетворювачів на основі підкладок полікристалічного та монокристалічного кремнію є невідповідність спектру поглинання напівпровідника і спектру сонячного випромінювання. Вказано на переваги технології нанесення на поверхню фотоелектричного перетворювача фотолюмінесцентного шару для переведення сонячного випромінювання у довгохвильову частину сонячного спектру завдяки явищу стоксового зсуву фотолюмінесценції. Запропоновано базовіпідходи по синтезу люмінофорів та нанесенню на поверхню кремнієвої підкладки мікрорельєфних структур. Побудовано математичну модельдля вирішення задачі оптимізації структури фотоелектричного перетворювача з фотолюмінесцентним покриттям.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Samoilenko, S. O., E. V. Tretyak, S. E. Kichanov, G. P. Shevchenko, E. V. Frolova, D. P. Kozlenko, L. A. Bulavin, G. E. Malashkevich, and B. N. Savenko. "Neutron and Optical Researches of Multicomponent Crystalline Y3Al5O12:Ce3+/Lu2O3 and Lu3Al5O12:Ce3+/Lu2O3 luminophors." Ukrainian Journal of Physics 59, no. 9 (September 2014): 901–5. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe59.09.0901.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Galkin, S. M., I. A. Rybalka, І. А. Tupitsyna, V. S. Zvereva, and V. O. Litichevsky. "The Development of Flexible Scintillation Panels Based on Chalcogenide and Oxide Phosphors for Advanced X-Ray Scanners and Tomographs." Nauka ta innovacii 12, no. 6 (November 30, 2016): 39–48. http://dx.doi.org/10.15407/scin12.06.039.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ie. V. Beliak, D. Yu. Manko та A. A. Kryuchyn. "Розробка наноструктурованого люміноформного покриття для багатоперехідних сонячних елементів". Реєстрація, зберігання і обробка даних 15, № 3 (5 вересня 2013). http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2013.15.3.103426.

Повний текст джерела
Анотація:
Розробка високоефективних сонячних елементів є актуальним напрямком як матеріалознавчої науки, так і фізики напівпровідників. При цьому однією з найважливіших проблем, що потребують нагального вирішення, є значна невідповідність між спектром сонячного випромінювання і спектром поглинання фотоелемента. Запропоновано метод, що полягає в синтезі та нанесенні на поверхню фотоелемента люмінофорного шару, який функціонує як перетворювач електромагнітного випромінювання. Показано, що наноструктуроване піразолінове покриття здатне перетворювати падаюче сонячне випромінювання у вторинне оптичне випромінювання для оптимальної відповідності сонячного спектра і спектра поглинання фотоелемента. Результати експериментального дослідження показали широкі можливості при створенні такого типу покриття. Було встановлено, що отримані наноструктуровані органічні композити характеризуються достатньою величиною спектрального зсуву (200–400 нм), що може варіюватися шляхом введення домішок у процесі синтезу люмінофору, високим квантовим виходом ~80 % і є досить стабільними за умов довготривалого інтенсивного опромінення. Табл.: 1. Іл.: 5. Бібліогр.: 13 найм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Savchenko, O. V. "АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ПРОЦЕСІ ОРТОДОНТИЧНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗУБІВ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8252.

Повний текст джерела
Анотація:
Процес комплексного ортодонтичного лікування характеризується значною тривалістю та високою ймовірністю розвитку побічних негативних наслідків. Дослідники довели позитивний вплив лазера на процес ортодонтичного переміщення зубів, але питання підбору відповідних характеристик лазерного випромінювання та розробки нових модифікованих підходів його застосування потребує подальших досліджень.Мета дослідження – проаналізувати дослідження із застосуванням лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів та формулювання рекомендацій для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності.Матеріали і методи. Контент-аналіз наукових публікацій, присвячених досліджуваній проблемі, дозволив виокремити праці, в яких найповніше розкрито її вирішення, та надав авторові можливість представити власні рекомендації щодо напрямків удосконалення систем лазерного випромінювання та розробки більш клінічно-ефективного та контруктивно-мобільнішого аналогу.Результати досліджень та їх обговорення. Більшість дослідників підтверджує ефективність використання лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів, хоча деякі інші не відмітили будь-якого позитивного впливу. Згідно з першими дослідженнями, лазерне випромінювання сприяє злиттю мононуклеарних макрофагів для дозрівання клітин остеобластів, збільшенню кількості диференційованих клітин остеобластів та центрів формування кісткоутворення, пришвидшенню утворення мінералізованої кісткової тканини у зоні розтягування. В інших дослідженнях відмічається підвищення рівня синтезу колагену, позитивний вплив на експресію металпротеїнази-9, катепсину К та альфа(v)бета(3)-інтегрину та збереження вихідних параметрів мінеральної щільності кісткової тканини. Подальші дослідження здебільшого підтверджують попередні результати підвищення швидкості руху зубів на 20–40 % та відмічають пришвидшення репарації тканин пульпи, і, таким чином, мінімізацію ризику розвитку незворотних ускладнень й значне зниження больових відчуттів. За результатами аналізу науково-дослідних публікацій та на основі власного практичного досвіду автор виокремлює наступні рекомендації для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності: 1) використання люмінофорів у структурі лазера та підбір робочих наконечників із різними вихідними параметрами; 2) використання технології вибіркового розмірного протравлювання металевих плат; 3) формування розбірних лазерних систем; 4) довжина хвилі повинна становити 810 нм.Висновки. Для встановлення механізму впливу лазерного випромінювання на ефект ортодонтичного переміщення зубів необхідно забезпечити проведення додаткових морфометричних, рентгенологічних, гістологічних та клінічних досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Люмінофор"

1

Лисова, Інна Вікторівна, та Віталій Баламірович Дістанов. "Синтез та дослідження сцинтиляційних властивостей алкілзаміщенних 1,4-Біс(5-фенілоксазоліл-2)-бензолу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47433.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Джемерис, Леся Петрівна. "Дослідження похідних піразолінів і піразолів: синтез і хімічні властивості". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11297.

Повний текст джерела
Анотація:
Встановлено, що синтез піразолінів на основі халконів бензімідазольного ряду найкраще проводити у кислотному спиртово-водному середовищі. Проте, якщо в цинамоїльній частині вихідної молекули халкону або у фрагменті з розвиненою π-системою наявний електроноакцепторний замісник, цей фактор чинить перешкоди для утворення цільового гетероциклу. Для окиснення піразолінів у піразоли в ході роботи була використана система з діоксиду марганцю в середовищі бензену. При цьому було встановлено, що наявність N,N-диметиланілінового фрагменту в положенні 5 похідних піразоліну чинить перешкоду процесу окиснення ненасиченого гетероциклу. Проведений квантово-хімічний аналіз будови і спектрально-люмінесцентних характеристик синтезованих піразолінів і піразолів. Виявлені й охарактеризовані ефективні й перспективні люмінофорні речовини з серії бензімідазольних похідних піразолу із високими квантовими виходами 78 – 91 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Петров, Сергій Олександрович, Віталій Баламірович Дістанов та Анатолій Григорович Бєлобров. "Синтез і дослідження люмінофорів, що містять діазепіновий цикл". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46284.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дістанов, Віталій Баламірович, В. В. Бондарєв, В. О. Васильєва, Т. В. Дзьобань та Лілія Сергіївна Мироненко. "Синтез довгохвильових органічних люмінофорів для забарвлення синтетичних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48423.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Петров, Сергій Олександрович, Віталій Баламірович Дістанов, Інна Вікторівна Лисова та Валерій Борисович Успенський. "Синтез та дослідження органічних люмінофорів на основі біс-оксазолону". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46912.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Дістанов, Віталій Баламірович, Сергій Олександрович Петров та Валерій Борисович Успенський. "Синтез та дослідження органічних люмінофорів, похідних нафталімідів – потенційних біологічно-активних речовин". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46915.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Дістанов, Віталій Баламірович, Тетяна Василівна Фалалєєва, Лілія Сергіївна Мироненко та Н. В. Немченко. "Застосування 4-формазанонафталімідів в якості люмінесцентних складових ДФП". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41424.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шумицький, П. О. "Власна та домішкова люмінесценція пірофасфатів цирконію". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29346.

Повний текст джерела
Анотація:
Наукове вивчення люмінесценції налічує близько 400 років. Дослідником люмінесценції був ще Галілей. Проте, до недавнього минулого вчення про люмінесценцію мало тільки емпіричний характер. Швидке нагромадження фактів в цій області не лише не вдавалося пояснити, але навіть раціонально систематизувати. Кінець цьому був покладений розвитком теорії квантів і сучасного вчення про будову речовини. За останні десятиліття люмінесценція перетворилася з опису незрозумілих курйозних явищ в досить структуровану наукову дисципліну, тісно пов’язану з багатьма принциповими питаннями оптики, спектроскопії, вчення про будову речовини і фізичної хімії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29346
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Климець, О. М., В. В. Бондарєв, В. О. Васильєва та Віталій Баламірович Дістанов. "N-аміно- та N-алкілгідрокси похідні 4-морфолінонафтал-іміду – люмінесцентні складові денних флуоресцентних пігментів на різних полімерних основах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48422.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дістанов, Віталій Баламірович, В. В. Бондарєв, В. В. Васильєва, Т. В. Дзьобань, Лілія Сергіївна Мироненко та Тетяна Василівна Фалалєєва. "Піразолінілнафталіміди – флуоресцентні барвники для поліамідних та ацетатних волокон". Thesis, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48436.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії