Добірка наукової літератури з теми "Лущильник"

Розглянуто проблему загострювання ножів лущильних та шпоностругальних верстатів, яка є на підприємствах, що спеціалізуються з виготовлення струганого та лущеного шпону. Особливістю загострювання цих ножів є те, що вони мають широку задню поверхню, малі кути загострення та велику довжину. Велика зона контакту абразивного круга з поверхнею ножа призводить до утворення високих температур на поверхні ножа. Внаслідок цього змінюються початкові властивості леза, відбувається його припалювання, виникають великі завусениці, мікротріщини та інші дефекти. Наявні рекомендації щодо раціональних режимів загострення та доводіння дереворізальних інструментів, зокрема лущильних і шпоностругальних ножів, частково вирішують цю проблему, але істотно зменшують продуктивність процесу загострення. Оцінено та проаналізовано конструкції абразивних кругів, які застосовуються для загострення цих ножів. З'ясовано, що для загострення ножів з широкою задньою поверхнею потрібно удосконалювати та розробляти новий спеціальний абразивний інструмент, який повною мірою забезпечить якісне загострювання та високу продуктивність процесу. Цей інструмент не повинен потребувати значних змін у конструкції верстата для загострення дереворізальних ножів, повинен бути дешевим і надійним в експлуатації.

Особливістю лущильного ножа є малі величини кутів загострювання і заднього кута різання. Встановлено, що під час загострювання лущильного ножа багаточашковим абразивним кругом з планетарним приводом чашок, температура на його поверхні залежить від основних чинників: швидкості різання, швидкості подачі абразивного круга і подачі круга на врізання. Розроблено методику проведення експериментів. Наведено зразки ножів із припаяними термопарами. Обґрунтовано В-план планування досліджувань, вибір кількості повторень кожного досліду. Проведено попередню серію дослідів, де визначено статистичні показники: середню температуру поверхні ножа, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, точність досліду. Наведено результати проведених дослідів за В-планом математичного планування експериментів. Розроблено прикладну комп'ютерну програму для опрацювання результатів досліджувань. Визначено коефіцієнти рівняння регресії другого порядку у нормалізованому та явному вигляді. Нормальність розподілу температури підтверджено за допомогою критеріїв асиметрії та ексцесу. Для перевірення однорідності дисперсії використано критерій Кохрена. Значущість коефіцієнтів рівняння регресії оцінено за критерієм Стьюдента. Адекватність одержаних рівнянь регресії підтверджено за допомогою критерію Фішера. Проаналізовано вплив основних впливових чинників на температуру поверхні лущильного ножа. Показано, що зі збільшенням швидкості різання і подачі на врізання температура зростає. Збільшення швидкості подачі круга призводить до зменшення температури поверхні лущильного ножа. Характер цих залежностей описується експоненціальними рівняннями регресії. Сумарна температура описується параболічною залежністю. Це дає змогу вибрати такі режими загострювання, за яких температура поверхні ножа буде мінімальною.

Найважливішою проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впрова-дження ефективних методів обробітку ґрунту. Вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії,оптимізують ґрунтові умови життя рослин, підвищують родючість і забезпечують формуваннястійких урожаїв високої якості. Особливо це стосується зони Степу України, у якій знаходитьсяЛуганська область. Метою наших досліджень було розглянути основні види обробітку ґрунту, об-ґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення елементів технології при вирощуванні такої просапноїкультури, як цукрова кукурудза. У проведених польових дослідах впродовж 2017–2019 років вивченовплив основного та допосівного обробітку ґрунту на формування врожаю цукрової кукурудзи. Мирозглянули такі основні види обробітку ґрунту як: оранка на глибину 20–22 см, плоскорізний обробі-ток ґрунту на 20–22 см та мілкий обробіток дисковим лущильником на 10–12 см. Указані прийомиобробітку забезпечують набуття ґрунтом дрібногрудочковатого стану, підсилення кругообігу по-живних речовин, зменшення бур’янів, загортання на необхідну глибину добрив і рослинних решток, ав подальшому створення умов в отриманні гарного врожаю цукрової кукурудзи. Оранка на 20–22 сму поєднанні з декількома допосівними культиваціями забезпечувала формування максимального вро-жаю. У вологі роки урожай качанів цукрової досягав 10,0–12,0 т/га, а в посушливі відповідно –6,50–7,00 т/га. Плоскорізний обробіток ґрунту на ту ж глибину не давав позитивних результатів.Урожай цукрової кукурудзи в середньому досягав 6,58–9,62 т/га, або на 0,66–0,95 т/га менше, ніж пооранці. При проведенні дрібного обробітку ґрунту на 10–12 см урожай качанів цукрової кукурудзибув ще менший – 6,11–8,99 т/га. Найвищий урожай качанів цукрової кукурудзи отримано на варіан-тах оранки і трьох допосівних культивацій. Заміна оранки плоскорізним розпушуванням або дрібнимобробітком і зменшення кількості допосівних культивацій з трьох до однієї приводила до зниженняврожаю качанів цукрової кукурудзи.

Омоложение старовозрастных травостоев путем интенсивного разрыхления поверхностного задернованного горизонта почвы проводили многие ученые, стандартные методы улучшения для наших засушливых, неветроустойчивых, почвенных условий неприемлемы, поэтому мы исследуем такие способы, как обработка травостоев житняка зубовыми боронами (Зиг-Заг), обработка игольчатыми боронами (БИГ-3), дисковыми лущильниками (ЛДГ-10), обработка тяжелыми дисковыми боронами (БД-5) и обработка дискатором. Нашей практической целью было с помощью тяжелых дисков по вертикали отрезать старые корни житняка, тем самым создать лучшие условия для отрастания дочерних корней и лучше аэрировать почву для оптимального доступа воздуха. Среди всех видов обработок наибольшую высоту имели растения в варианте с обработкой дискатором (скоростной лущильник) – 24 см, что больше контроля на 3 см, негативное влияние на высоту растений наблюдалось на варианте с зубовыми боронами (11 см). После улучшения плотность травостоя уменьшилась по всем вариантам обработки, особенно при рыхлении дискатором на 51,5 % и игольчатыми боронами на 48,6 %. В связи с уничтожением старых побегов, а также появлением новых всходов, улучшением аэрации и с увеличением площади питания, урожайность сухой массы (сено) житняка во всех обработанных делянках повысилась, кроме варианта, где травостой обрабатывался зубовой бороной, отмечается снижение в сравнении с контролем на 0,5 ц/га. Урожайность сухой массы житняка в варианте с обработкой скоростным дискатором повысилась на 3,3 ц/га, с игольчатыми боронами увеличилась на 1,2 ц/га, с обработкой дисковой бороной на 0,9 ц/га и обработкой дисковыми лущильниками на 0,4 ц/га, в сравнении с контролем. Лучшим вариантом обработки была обработка дискатором, благодаря двурядному расположению сферических дисков с определенным углом, а также скоростному движению дисков уплотненные кусты клоны житняка хорошо разбиваются на отдельные части, особенно прошлогодние кусты. Худшим способом улучшения старовозрастных посевов житняка, по нашим наблюдениям, является обработка зубовой бороной, так как тяжелые диски борон из-за сферической формы разрушает не только старые стебли, но и выдергивает, отрезает корневую систему житняка с выносом на поверхность почвы, а поверхность почвы сильно иссушается

На підприємствах по виробництву крупів широко застосовуються лущильно-шліфувальні машини типу А1-ЗШН-3та їх аналоги, що відрізняються розмірами робочої зони та відповідно продуктивністю. Основними недоліками цих машинє низька ефективність лущення-шліфування та високі питомі енерговитрати. Забезпечення якісної обробки поверхні крупівдосягається багатократними послідовними пропусками крізь однотипні машині. Підвищення ефективності використаннямашин можливо на основі закономірностей, отриманих під час випробувань на виробництві.В статті наведені результати виробничих випробувань лущильно-шліфувальної машини типу А1-ЗШН-3 при пе-реробці ячменю різної вологості. В першій серії дослідів використовували ячмінь вологістю W=13,8%, в другій W=10,1%, втретій W=12,6%. Під час досліджень визначали наступні показники: продуктивність машини ,кг/год, потужність, щовитрачалась електродвигуном N, кВт, кількість відходів лущення-шліфування у вигляді лузги та мучиці ,%, (визначали якрізницю між масами ячменю до обробки і після, поділену на масу до обробки), коефіцієнт відвіювання лузги і мучиці в ма-шині К, % (відношення відходів лущення-шліфування виділених системою аспірації в машині до повної кількості утворенихвідходів лущення-шліфування). Контролювали кількість дрібки Др,%, що утворюється у машині. Розраховували питомуенергоємність утворення відходів лущення-шліфування як відношення потужності, що витрачається електродвигуном N,ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ, ПРОЦЕСИ48Зернові продукти і комбікорми, Vol.18, I. 1 / 2018Вт до продуктивності утворення відходів лущення-шліфування , Вт/кг.Наведені результати дослідження свідчать, що продуктивність утворення відходів у вигляді лузги та мучиціне залежить від продуктивності машини по зерну ячменю. Зі збільшенням вологості ячменю з 10,1% до 13,8% середнєзначення продуктивності утворення відходів лущення-шліфування зменшилося майже у 2 рази з 129 кг/год до 62кг/год. Привологості ячменю 12,6% утворюється 79 кг/год відходів лущення-шліфування.За результатами експериментальних досліджень отримали рівняння залежності утворення відходів лущення-шліфування від продуктивності утворення відходів лущення- шліфування та продуктивності машини :В залежності від вологості ячменю отримані різні значення : так при вологості W=10,1% =129 кг/год, привологості W=12,6% =79кг/год, при вологості W=13,8% =62 кг/год. Отримане рівняння дозволяє розраховувати утво-рення відходів лущення-шліфування у вигляді лузги та мучиці , % в залежності від продуктивності абразивно-дисковоїлущильно-шліфувальної машини типу А1-ЗШН-3 при наведених вологостях ячменю. Встановлено,що продуктивність утво-рення відходів лущення-шліфування ячменю під час обробки в машині А1-ЗШН-3 не залежить від загальної продуктивностімашини по зерну.

У даному дипломному проекті розроблені інтенсивні технології вирощування цукрового буряка для господарства й обґрунтована річна зайнятість тракторів на основних видах робіт. Обґрунтовані параметри, режими роботи, показники використання агрегатів на окремих видах робіт: на оранці JohneDeere 4755+ Euro - Diamant 10 L 100, 6+1, на посіві JohneDeere 4755+ MulticornMonopil SE-24 ряд, на лущенні JohneDeere 4755+ ЛДГ-15Б, на культивації JohneDeere 4755+ LemkenKompaktor 800, а також параметри трактора на комплексі робіт. Розроблені рекомендації з агрегатування оптимального трактора JohneDeere 4755. Визначена потреба господарства в тракторах і сільськогосподарській техніці.