Добірка наукової літератури з теми "Логічні висновки"

Предметом вивчення у статті є процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Метою є розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, – що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Завдання: дослідити існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил – мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Отримані такі результати: Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Планується реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.

Стаття присвячена проблемам молоді на ринку праці в Україні, серед яких: безробіття, низький рівень життя, небажання роботодавців оформлювати легальні трудові відносини, зростання міграційних процесів, пов’язаних із працевлаштуванням за кордоном. Автори розглядають причини виникнення зазначених проблем. У статті надана характеристика порушень, які найчастіше зустрічаються в цій сфері, аналізуються їх наслідки для молодих людей, які працюють із порушення діючого законодавства про працю. Наведені статистичні данні про стан молоді на ринку праці в Україні дозволяють авторам зробити логічні висновки та надати пропозиції щодо покращення становища молоді.

Статтю присвячено питанням створення і застосування математичних методів роботи з «великими даними» з метою мінімізації задіяних часових і обчислювальних ресурсів для структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності». Проведено огляд і виконано аналіз математичних методів, які використовуються при вирішенні завдань даного класу. Сформульовані деякі властивості структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності», які є наслідком логічних правил формування даної структури. Виведено набір функціональних залежностей між m-арними кортежами на основі їх розташування в структурі, яка визначається парою індексів (j, m) при приватних початкових умовах. Наведено наочну ілюстрацію графа булеана. Обкреслено вершини графа, визначені за допомогою виведених аналітичних залежностей, як елементи булеана, які включають в себе один і той же загальний елемент при приватних початкових умовах. Розраховано порівняльну оцінку часу виконання описаного в статті методу роботи з "великими даними" та методів-аналогів. Отримано логічні висновки про вплив досліджуваних властивостей та методів роботи зі структурою типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності» на мінімізацію задіяних обчислювальних ресурсів.

У статті проаналізовано систему управління інтелектуальною власністю у Південній Кореї. Зокрема, проведено аналіз сучасного стану сфери інтелектуальної власності у Південній Кореї; досліджено систему національного регулювання та міжнародних угод у сфері трансферу технологій Республіки Корея; ідентифіковано південнокорейську систему управління інтелектуальною власністю, що дало змогу визначити переваги, недоліки та сформулювати пропозиції щодо покращення системи управління інтелектуальною власністю в Південній Кореї. Домінуючими методами дослідження є: критичний аналіз та синтез, метод узагальнення та логічні методи і метод структурованого порівняння на основі огляду літератури з інтерпретаційним підходом. Це дослідження було проведено за допомогою концептуального апарату дослідження, сформульовано висновки логічного узагальнення та абстрагування.

У статті досліджується використання логічного знання як методологічного інструментарію для побудови та вирішення тестів загальної навчальної правничої компетентності (ТЗНПК), що впроваджені у вищу юридичну освіту для відбору вступників на магістерські програми правничого спрямування. Уперше в Україні, відповідно до вимог сучасного суспільства, на базі платформи MOODLE створено та впроваджено в навчання електронний курс «Практична логіка: тренінг інтелектуальних здібностей» для підготовки до вступних випробувань на магістерські програми за спеціальністю 081 «Право». У ньому запропоновано узагальнення логічної методології і методики вирішення тестових завдань згідно з їх типологізацією, а також переосмислено практичне значення логіки для успішного проходження тестування за рівнями сформованості в учасників загальної навчальної правничої компетентності. Презентовані результати науково-практичних досліджень, що викладені в авторському посібнику «Підготовка до складання ТЗНПК в завданнях та рішеннях: логічний підхід». За принципами розумності права визначена специфіка використання логічних форм і методів, що впроваджуються в юридичній методології, їх необхідність як інструментарію в правознавчій аналітиці та юридичній практиці. Зроблені висновки щодо значення логічної культури для успішного проходження ТЗНПК, необхідності переоцінки програм логічної освіти у вишах та подальшого розвитку логічного знання у зв’язку з визначеними загальними інтелектуальними компетентностями юриста. У результаті нашого дослідження було доведено, що електронні курси на базі платформи MOODLE позитивно впливають на оволодіння студентами логічним інструментарієм для розв’язання ТЗНПК і мають потенційну освітню можливість як ефективний засіб для формування професійної компетентності майбутніх магістрів права. Подальший розвиток освітянських інформаційних технологій автори пов’язують із поглибленням усвідомлення взаємодії логічних і юридичних форм, поширенням логічної освіти, незмінним упровадженням нових інформаційних технологій в освітній процес, постійним зростанням актуальності розумової праці в суспільстві.

Актуальність теми визначається потребою вивчення логіки у профільній школі, формування вмінь розв’язувати логічні завдання за допомогою різних методів, порівнювати їх та обирати той метод, який допоможе отримати правильний результат швидше за інші. Вміння розв’язувати логічні задачі вчать учнів правильно визначати умову завдання, логічні вислови, співставляти їх та порівнювати, приходити до правильного висновку, використовуючи дані задачі та власні розв’язки. У зв’язку з цим об’єктом статті є логічні задачі, а предметом статті – математична логіка. Мета статті – розглянути та проаналізувати розв’язування деяких логічних задач за допомогою різних методів. Відповідно до мети, основним завданням статті є визначення найраціональнішого методу розв’язання логічних задач. У результаті дослідження було розглянуто такі методи розв’язання логічних задач як метод міркувань, метод таблиць та метод блок-схем.

Мета дослідження – висвітити в культурному ландшафті Криму приклади діалогічної взаємодії між представниками різних культур та акцентувати уяву на українській складовій цього діалогу. Методологія дослідження. У статті використовуються спеціальні культурологічні методи дослідження: історично-ретроспективний (як метод культурної реконструкції), діахронічний, а також формально-логічні методи: аналіз і синтез, індукція й дедукція, абстрагування та ідеалізація. Наукова новизна полягає в розгляданні культурних, зокрема, музичних, процесів, які відбуваються на півострові Крим, з позиції вияву міжкультурних зв’язків. Висновки. Культура Криму презентована як багатоелементна, її синкретичність зосереджена в фольклорі кримських татар як автохтонного етносу. Своїм східним вектором вона була особливо приваблива для митців-пілігримів. Кінець XIX – початок XX століття розглянуто як окремий період в історико-культурній хронології півострова. Особлива увага приділяється вивченню життєвих шляхів і творчості композитора О. Спендіарова та художника І. Айвазовського, чия біографія безпосередньо пов’язана як з Україною, так і з Кримом, і чий саме кримський період життєтворчості яскраво презентує компліментарність та плідність міжкультурного діалогу. У статті підкреслено вплив українського фольклору на композиторську діяльність О. Спендіарова.

Актуальність. Узагальнення наукової інформації дає підстави для виокремлення чітких пріоритетів, покладених в основу фізичного виховання студентської молоді. У межах перспектив та підвищення практичної значущості роботи потрібно розробляти певні методичні положення програм навчання плавання студенів закладів вищої освіти в процесі фізичного виховання та проводити їх експериментальну перевірку. Мета – охаракте- ризувати комплекс взаємообумовлених і послідовних програм навчання з плавання студентів закладів вищої освіти в навчально-виховному процесі з фізичного виховання. Матеріал і методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення документальних матеріалів, системний аналіз, історико-логічні методи. Резуль- тати. Програмування навчання плавання в межах фізичного виховання студентів ЗВО передбачає створення й реалізацію програм (алгоритмів) освітнього процесу, які послідовно розв’язують специфічні завдання наростаючої складності, а також базові завдання фізичного виховання ЗВО. Програмування навчання плавання та врахування індивідуальної траєкторії постановки й досягнення цілей розв’язують завдання та забезпечують оптимальний шлях від одного до наступного рівня плавальної підготовленості студентської молоді. Визначені чотири взаємопов’язаних індивідуально-мотиваційних рівнів, що передбачають послідовну (самостійну) реалізацію програм навчання плавання студентів ЗВО в межах навчально-виховного процесу з фізичного виховання. До занять на першому передбачено залучення студентів мають великий рівень страху щодо перебування у воді та без наявних умінь плавання; другому – мають незначний рівень страху щодо перебування у воді та не вміють плавати; третього – мають певні вміння/навики триматися на воді та плавають довільним способом і четвертого − володіють вміннями та навичками з плавання й мають бажання займатися та вдосконалювати техніку надалі. Висновки. Уперше крізь призму програмування освітнього процесу з фізичного виховання та врахування теоре- тичних і методичних основ навчання плавання студентів ЗВО охарактеризовано комплекс взаємообумовлених та послідовних програм, що дають можливість логічно поєднати завдання для різних індивідуально-мотиваційних рівнів занять.

Актуальність статті зумовлена необхідністю вивчення теоретичних засад цифровізації технологічної освіти з урахуванням вимог сучасного цифрового суспільства. Мета: обґрунтувати особливості застосування ІКТ в технологічній освітній галузі в умовах соціальної і цифрової трансформації сучасного суспільства. Методи: загально-логічні методи дослідження з проведенням аналізу, порівняння, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів) з метою вивчення зв’язку між розвитком інформаційних технологій та їхнім використанням у процесі вивчення технологічних дисциплін. Результати: досліджено освітнє законодавство, на основі якого здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у процесі викладання технологічних дисциплін; розглянуто основні проблеми цифровізації технологічної освіти в умовах становлення цифрового суспільства; визначено ключові та «ІКТ-компетентності», необхідні для забезпечення даного розвитку. Висновки: з’ясовано, що соціальна й цифрова трансформація сучасного суспільства зумовлюють необхідність внесення змін до методики викладання навчальних дисциплін технологічного циклу; показано, що серед інноваційних методів навчання найбільш оптимальними для застосування у процесі викладання технологічних дисциплін можуть бути геймифікація, віртуальне освітнє середовище та інноваційні програмні продукти як засоби досягнення поставленої освітньої мети; доведено, що вдосконалення методики викладання дисциплін технологічного циклу сприятиме підготовці здобувачів освіти до реалізації набутих умінь і навичок у житті, підвищенню їх мобільності на динамічних ринках праці.

Анотація. Метою статті є дослідження впливу творчості Юрія Новосільського, як своєрідної основи, поштовху для багатьох українських мистців у спробі інтерпретування, інтегрування та формування засобів і пошуку мови сучасної української ікони. Окрім творчого доробку художника приділяємо належну увагу концептуальній базі для особистісної творчості в царині іконотворення. Розглянуто формування творчої індивідуальної думки Юрія Новосільського крізь призму впливів релігій світу та релігійних явищ, філософських поглядів і сучасних мистецьких течій. Методологічним засадами дослідження стали загально системно логічні методи аналізу та синтезу, філософські – представлені аналогією та компаративістикою. У дослідженні використана спеціальна наукова методологія релігієзнавства – каузальний метод. Застосовано синергетичний, культурологічний метод і мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна даного дослідження полягає у пошуках основи та розгляд проблематики творення сучасної української ікони крізь призму мультидисциплінарного підходу та через аналіз творчої та інтелектуальної праці окремої особистості. Висновки. Творчий доробок Юрія Новосільського, який творив на досить гострих концептуальних кутах, наштовхує українських іконописців на спроби пошуку нових засобів творення сакральної релігійної дійсності у царині іконотворення. Чимало сучасних українських мистців захоплюються творчістю художника, його філософськими поглядами та роздумами на тему богослов’я ікони. Ставиться наголос на екуменічності сучасної ікони, адже сакральне мистецтво робить більше ніж різноманітні міжконфесійні симпозіуми та конференції. Акцентується на тому, що творчий та інтелектуальний доробок однієї особистості є ланкою у символічному причиново наслідковому ланцюгу творення нових явищ у візуальній духовній культурі, міжкультурному та міжконфесійному діалогові. Варто підкреслити, що у багатогранній добі постмодернізму, українська сучасна ікона приймає досвід минулих поколінь та гідно продовжує свій розвиток у різноманітних стилях та в присутності богословської основи.

Рассмотрим способ организации блока логического вывода (БЛВ) многомерного интервально-логического регулятора (МИЛР), который дает возможность в каждом цикле сканирования избежать отработки ненужных продукционных правил (ПП), что существенно повышает быстродействие МИЛР.

Важливим проявом логічної культури та критичного мислення є вміння здійснювати аналіз тексту та виводити з нього адекватні висновки. На цьому шляху нас підстерігає ціла низка складностей, пов’язаних не лише з тим, що ми сьогодні перебуваємо в оточенні неякісного та відверто маніпулятивного інформаційного матеріалу, але й зумовлених притаманними нам похибками інтерпретації.

Досягнення останніх років фундаментальних наук при описі топологічних і темпоральних властивостей складних динамічних систем дають надію на успіх і при дослідженні складних соціально-економічних систем [1]. В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури. Нами створено і адаптовано для моделювання фінансових ринків потужний і різнобічний спектр мір складності [2]. Так, серед мір інформаційного блоку використовуються моно- і мультимасштабні міри: - Лемпеля-Зіва, ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї, ентропії подібності, шаблонів, перестановок, вейвлет-ентропія, індекс незворотності часових рядів. Хаос-динамічний блок є більш об’ємним і потужним. До нього у якості мір складності входять: - показники Ляпунова, включаючи масштабно-залежну версію, фрактальні міри: фрактальна розмірність, декілька модифікацій розрахунку коефіцієнта Херста, спектр сингулярності (мультифрактальності), рекурентні міри складності, які одержуються в результаті побудови та кількісного аналізу рекурентних діаграм та інші. У випадку аналізу мережної структури розрізняють кореляційні, рекурентні і візуальні підходи для побудови мір складності. До топологічних мір відносяться, наприклад, коефіцієнт кластеризації, ступінь вершини та ін. Спектральними мірами є алгебраїчна зв’язність, енергія графа, спектральний розрив, тощо. Всі вказані міри реалізовані у вигляді процедур ковзного вікна, які дозволяють слідкувати за динамікою вибраної міри, порівнювати власне з динамікою вихідного ряду і робити висновки щодо моніторингу та попередження кризових явищ [3]. Показано, що в залежності від природи міри вона поводить себе характерним чином у передкризовий, власне кризовий та після кризовий періоди, що дозволяє будувати ефективні індикатори-передвісники кризових явищ.

Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.