Добірка наукової літератури з теми "Листя горіху волоського"

Актуальність теми дослідження. Сучасна харчова промисловість має вирішувати не лише завдання безпечності продукту, а й питання ролі продуктів харчування у профілактиці дефіциту йоду. Популяризація ролі харчування у профілактиці захворювань аліментарного характеру має своє відображення у стійкій тенденції збільшення об’ємів та розширенні асортименту харчових продуктів, збагачених біологічно активними добавками, зокрема йодом. Особливий інтерес і у виробників, і у споживачів викликають рослинні добавки. Постановка проблеми. Незважаючи на широту асортименту плавлених сирів, відбувається постійне його оновлення. Це зумовлено необхідністю задовольнити вимоги науки, зміною споживчого попиту, наявністю сировини, рентабельністю того чи іншого виду сиру. Підвищена зацікавленість до цієї продукції викликана її здатністю добре зберігати свої якості під час тривалого зберігання, можливістю поєднувати різні компоненти, зокрема немолочного походження, а в результаті отримати продукт високої харчової і біологічної цінності. Враховуючи наведені вище факти зауважимо, що розробка плавлених сирів із листям волоського горіха набуває важливого значення і є актуальною науково-практичною темою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті сучасні публікації українських та закордонних науковців щодо шляхів вирішення проблеми дефіциту йоду шляхом введення в рецептуру продукту рослинної добавки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Отже, для організації профілактики захворювань необхідне подальше вивчення та більш глибоке дослідження технологій харчових продуктів функціонального направлення. Враховуючи той факт, що плавлені сири є досить доступним продуктом для більшості населення України, вважаємо за доцільне розширити їх асортимент саме за рахунок внесення в рецептуру екстракту листя волоського горіха. Постановка завдання. Метою роботи була розробка рецептури та обґрунтування технології виробництва функціонального плавленого сиру з додаванням екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус», а також обґрунтування розширення асортименту плавлених сирів функціонального направлення. Виклад основного матеріалу. Розроблено рецептуру та обґрунтовано технологію виробництва плавлених сирів з рослинним компонентом. Експериментально досліджена якість та органолептичні характеристики. Розрахунковим методом встановлено кількість йоду, що буде містити розроблений продукт. Висновки відповідно до статті. Отримані результати органолептичних, фізико-хімічних та структурно-механічних досліджень дозволяють констатувати, що плавлений сир із додаванням 5 % екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус» є продуктом із бажаними споживчими характеристиками та підвищеним вмістом йоду. Це дозволить не лише розширити асортимент функціональних продуктів харчування, а й дасть змогу проводити профілактику дефіциту йоду.

Мета роботи. Фармакологічне дослідження комбінованого гелю на основі екстрактів лікарських рослин (фітокомплекс екстрактів листя горіха волоського, кропиви дводомної та чабрецю повзучого) для лікування дерматозів на моделях запалення різного генезу. Матеріали і методи. На першому етапі проводили визначення протизапальної активності зразків комбінованого гелю на моделі гострого термічного запалення лапи в мишей. Дослідження фармакологічної активності найефективніших зразків, за результатами попереднього досліду, проводили на моделі неалергічного контактного дерматиту, препаратом порівняння слугувала мазь «Вундехіл», виробництва ТОВ «ЕЙМ» (Харків, Україна). Результати й обговорення. На моделі термічного запалення лапи у мишей встановлено, що найбільшу протизапальну активність чинить зразок № 4 із вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю, який за ефективністю переважає зразок з окремими рослинними компонентами № 1, 2, 3 та зразки № 5 та 6, в яких вміст сухих екстрактів був збільшений у двічі та у тричі відповідно. Активність зразку № 4 була на рівні 80 %, зразки № 5 та 6 виявили протизапальну активність на рівні 73 % та 71 %. На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів, модельованого 2,5 % розчином 2,4-ДНХБ, зразок № 4 виявив виражену ефективність, що підтверджувалося зменшенням клінічних ознак неалергічного контактного дерматиту: зниженням набряку, інтенсивності ураження шкіри та рівня лейкоцитів у крові. За ефективністю зразок № 4 не поступався препарату порівняння мазі «Вундехіл» та переважав таку однокомпонентних зразків № 1, 2, 3. Висновки. Проведені дослідження на моделях запалення різного ґенезу показали, що комбінований гель на основі екстрактів лікарських рослин чинить більш виражену протизапальну дію, ніж його окремі компоненти. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання екстрактів листя горіха, кропиви та чабрецю у складі засобу та перспективність подальших фармакологічних досліджень гелю з метою створення ефективного засобу для лікування захворювань шкіри запального генезу.

У статті викладено результати досліджень, які стосуються оптимізації мінерального складу борошняних кондитерських виробів на прикладі вафель. Рекомендується застосування нетра- диційних для кондитерської продукції інгредієнтів натурального походження як шляхів покращення її мінерального складу. Згідно з результатами дослідження пропонується використання у складі нових вафель таких інгредієнтів (кг/т): у модельному зразку № 1 – молоко сухе (107,6), пилок квітковий (20,99) та олія волоського горіха (19,13); у зразку № 2 – молоко сухе (94,92), екструдоване борошно квасолі (32,39), мед натуральний (72,87) та порошок квітів бузини чорної (24,29); у зразку № 3 – молоко сухе (63,89), порошок листя бадану (1,41), порошок квітів липи (43,86) і порошок плодів журавлини (61,40). Як контрольний зразок використовували традиційні вафлі “Артек”. Наведено результати товарознавчої оцінки отриманих нових виробів, які підтверджують поліпшення органолептичних і від- повідність фізико-хімічних показників якості. Застосування нових натуральних інгредієнтів призвело до поліпшення елементного складу. Всі модельні дослідні зразки вафель відрізняються від контроль- ного підвищеним кількісним вмістом макро- і мікроелементів, зокрема кальцію (в 2,6-3,2 раза), магнію (в 1,64-1,9 раза), фосфору (в 1,56-1,7 раза), заліза (в 1,66-3,2 раза). Вміст селену, що володіє сильно вираженими антиоксидантними властивостями, зріс у 4,8-5,6 раза. Слід відзначити, що в нових вафлях збільшився інтегральний скор по кальцію на 4,6-5,7 %, магнію – на 4,8-5,5 %, фосфору – на 3,6-3,9 %, залізу – на 7,5-14,4 %, міді – на 2,5-13 %. Вживання 100 г нових виробів забезпечить потребу організму в селені на 8,9-10,5 %, тоді як контроль – лише на 1,9 %. За критерієм оцінювання спів- відношення Са:Mg = 1:0,5-0,9:0,4 (у контролі – 0,8:0,7) і співвідношення Са:Р = 1,1:1,4-1:1,5-1,2:1,3 (у контролі 0,7:1,8) модельні зразки наближаються до оптимальних значень. Це вказує на істотні переваги нових виробів, оскільки засвідчує кращу засвоюваність елементів.

Доведено можливість використання порошку з листя волоського горіха та борошна «Здоров’я» у технологіїпісочного напівфабрикату. Введення до рецептури пісочних напівфабрикатів нетрадиційних компонентів сприяє зба-гаченню їхнього хімічного складу. Надано органолептичні характеристики порошку з листя волоського горіха, боро-шна «Здоров’я» та випеченого пісочного напівфабрикату. Визначено масові частки порошку з листя волоського горіхата борошна «Здоров’я» у рецептурі пісочного напівфабрикату. Досліджено вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів тамінеральних речовин у готовому пісочному напівфабрикаті. Визначено мікробіологічну та токсикологічну безпекувипеченого пісочного напівфабрикату.