Увійти

Готові списки джерел за темами / Лексичні новотвори

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Лексичні новотвори"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Лексичні новотвори".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Лексичні новотвори"

1

Адах, Н. А. "Авторські лексичні новотвори Василя Барки (функціонально-стилістичний аспект)". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 19 (2009): 200–206.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Адах, Н. А. "Авторські лексичні новотвори Василя Барки (функціонально-стилістичний аспект)". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 19 (2009): 200–206.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Лебедєва, А. В. "НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НОВІТНЬОГО ЧАСУ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 206–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено метаморфозам, які фіксуються в лексичній системі англійської мови в останні роки, а саме процесам неологізації та проблемам, пов’язаним із появою новотворів в англійській мові на новітньому етапі її розвитку. Мова як будь-який живий організм безупинно еволюціонує та збагачується різними мовними засобами. Лексична система мови є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно й постійно разом із розвитком мовного колективу, відображаючи сучасні тенденції та зміни у суспільстві. Сьогодні англійська мова зазнає різноманітних змін на всіх мовних рівнях, зокрема лексичному. На рівні лексики трансформації відчуваються найбільш інтенсивно, оскільки лексична система віддзеркалює актуальні суспільні тенденції та модифікації мовного оточення, збагачується новими лексичними одиницями. Проблеми неології викликають велику зацікавленість із боку сучасних мовознавців. Аналізуються номінативні процеси та лексичні зміни, що відбуваються на сучасному етапі, досліджуються механізми неологізації вокабуляру, характеризуються основні шляхи поповнення новотворами лексичного складу англійської мови, вивчаються особливості процесів утворення нових слів, досліджується структурна, семантична та функціональна специфіка неологізмів. Аналіз нових лексичних одиниць і мовних процесів, пов’язаних із їх появою та функціонуванням, є актуальним питанням у зв’язку з орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови. Детальне вивчення неологізмів сприяє більш чіткому розумінню та сприйняттю динамічних процесів неологізації, що фіксуються останнім часом на рівні лексики. Цей процес свідчить про тісний зв’язок проблемної тематики з реаліями сьогодення та нагальними потребами сучасного суспільства. Об’єктом розвідки виступають процеси неологізації лексичного складу англійської мови. Матеріалом дослідження обрано неологізми, які з’явилися в англійській мові за період останніх років ХХІ ст. Розглянуто теоретичні підходи до вивчення новотворів, визначено поняття «неологізм», проаналізовано семантичну специфіку та тематику англійськомовних новоутворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Романова, Наталя Василівна. "Семантика новотворів у сучасному німецькому поетичному мовленні". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 266–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.229.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається лексична семантика авторських новотворів у сучасному німецькому поетичному мовленні. Виокремлено дві групи слів: композити та субстантивати, що походять генетично від питомих і запозичених елементів. Виділено 14 семантичних типів композитів із питомими основами та один тип із запозиченими, відповідно. Семантика субстантиватів розмаїта: охоплює 11 реєстрів. Доведено ілюстративно, що в контексті авангардних поезій новотвори набувають додаткових відтінків метафоричного значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Малафей, М. "Лексичніі новотвори як репрезентанти новіітнііх поліітичних подіій (на матерііаліі мовлення Євромайдану)". Стиль і текст, Вип. 15 (2013): 202–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Малафей, М. "Лексичніі новотвори як репрезентанти новіітнііх поліітичних подіій (на матерііаліі мовлення Євромайдану)". Стиль і текст, Вип. 15 (2013): 202–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Віняр, Ганна Миколаївна. "Нова лексика в українській періодиці: співвідношення питомих і запозичених елементів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 2 (12 грудня 2008): 16–22. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v2i0.975.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто нову лексику в часописі „Католицький вісник” у словотвірному аспекті; проаналізовано роль запозичень і новотворів у розвитку лексичної парадигми сучасної української мови. Значна кількість запозичень зумовлена традицією та історією розвитку католицької церкви, світовими глобалізаційними тенденціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Карпюк, Валентина Андріївна. "Класифікація способів словоскладання в сучасній німецькій мові". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 75–81. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.207.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою цього дослідження є спроба більш повної класифікації типів словоскладання неологізмів сучасної німецької мови. Існують різноманітні способи словотворення, які відрізняються продуктивністю і частотністю використання. Основним способом продукування новотворів з вираженою домінуючою тенденцією є словоскладання, під яким розуміють утворення цілісно оформлених складних слів на базі двох (або більше) простих. Вихідною базою при словоскладанні є або рівноправні лексичні одиниці, або словосполучення. Словоскладання є найбільш продуктивним і поширеним типом словотворення в німецькій мові. Це пояснюється тим, що слова-композити, які складаються з двох і більше компонентів, слугують зручним засобом для передачі складних понять у стислій, компактній формі, а семантичні комбінаторні можливості складових компонентів практично безмежні. Проаналізовані класифікації типів словоскладання та їх особливості дають змогу запропонувати класифікацію основних типів утворення складних слів, а саме: детермінативні композити, основними типами яких є атрибутивні композити, композити з пояснювальною функцією, зондеркомпозити, фразові композити; сурядні композити та деякі зразки зрощень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Krasavina, V. V., та L. V. Zinevich. "Мовні візії П. Куліша". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 207–17. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-207-217.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення світоглядних переконань, просвітницької та пропагандистської діяльності, теоретичних міркувань, художньої творчості П. Куліша дають можливість сформулювати цілісну авторську концепцію розвитку літературної мови в період її становлення в ХІХ ст.Просвітник наполягав на необхідності рідномовної освіти. Першим україномовним букварем і читанкою у підросійській Східній Україні була його "Граматка". Визначною подією для розвитку української літературної мови стала правописна реформа П. Куліша. Він удосконалив і зібрав докупи відомі й раніше, але розрізнені елементи фонетичного правопису в єдину систему й спопуляризував його на всій території України. Художник слова створив перший український історично-соціальний роман й поставив його в контекст тогочасної світової літератури. Мова роману "Чорна рада" – багата, соковита, близька до народнопоетичної, у ньому гармонійно поєднані архаїзми і новотвори, лексичне й фразеологічне багатство. Переклади П. Куліша засвідчили спроможність української мови власними засобами перевиразити кращих митців західноєвропейської літератури Шекспіра, Байрона, Шиллера, Гете. Своїми художніми, науковими, перекладними творами та видавничою діяльністю П. О. Куліш стверджував право української мови на існування, утверджував її придатність до функціонування в усіх сферах суспільного життя й повноправність серед мов світу. Його концепція розвитку української літературної мови ґрунтується на синтезі здобутків старої книжної традиції й народнопоетичних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Довбня, Людмила, та Тамара Товкайло. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 209–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232.

Повний текст джерела

Анотація:

Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя. Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації. Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні. У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин. Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис. Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення. Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації. Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Лексичні новотвори"

1

Мариненко, Павло Ігорович. "Лексичні новотвори в сучасній іспанській мові: структурний та семантичний аспекти". Дис. канд. філол. наук, Київський нац. лінгвістичний ун-т, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Сокол, М. "Неологізми української мови початку ХХІ століття". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8181.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Приходько, Наталія Анатоліївна, Наталия Анатольевна Приходько, Nataliia Anatoliivna Prykhodko та Р. А. Федорчук. "Художня література як джерело авторських лексичних новотворів (на матеріалі творів Дж. К. Роулінг та Дж. Р. Р. Толкієна)". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47611.

Повний текст джерела

Анотація:

Окказіоналізми є тими словами, котрі утворюються за прикладами вже наявних у мовній системі слів. Вони відображають особливості світобачення автора твору, розширюють образні засоби і слугують одним із способів творення мовної гри. Авторські неологізми в романах Джю Роулінг та Дж. Толкієном охоплюють дуже широкий шар лексики: від абсолютно конкретних предметів і дій, які часто вже мають свою назву, до назв нових речей і часто нереальних, фантастичних персонажів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Зіміна, Маргарита Русланівна. "системний аналіз лексичних новотворів в англійськомовному євроінтеграційному дискурсі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2071.

Повний текст джерела

Анотація:

Зіміна М. Р. системний аналіз лексичних новотворів в англійськомовному євроінтеграційному дискурсі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Т. О. Козлова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с.
UA : Дипломна робота – 71 стор., 84 джерел. Об’єкт дослідження: соціально-політична та економічна лексика, тематично пов’язана з євроінтеграцією. Мета роботи: системний аналіз лексичних новотворів англійськомовного євроінтеграційного дискурсу. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії дискурсу, розроблені в лінгвістиці (В. Карасик, Н. Арутюнова та ін.), та неологізації (Ю. Зацний, В. Левицький). Отримані результати: євроінтеграційна англійська мова має набір важливих особливостей. По-перше, це широко поширена мова та визнаний засіб міжнародного спілкування в Європі. По-друге, євро-англійську використовують багатомовні спікери. По-третє, вона сприйнятлива до швидких змін. Нарешті, можна з упевненістю стверджувати, що євроінтеграційна мова набуває власних якостей. Євроінтеграційний дискурс є мультидіменсіональний феномен. Лексика ЄІД постійно і швидко оновлюється завдяки високому динамізму соціально-політичних та економічних змін як в Європі, так і в цілому світі. Як свідчать результати аналізу, EuroEnglish спричинив культурну незалежність та масштабне навчання англійської, як іноземної мови у всьому світі та здатний самостійно розвивати свої властивості в залежності від середовища, в якому він функціонує.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the formation of lexical innovations in European integration discourse. The object of the work can be defined as the socio-political and economic vocabulary, thematically related to European integration. The main aim of the paper consists in systematic analysis of lexical features of European integration discourse. It determined the accomplishment of such objectives as: - profound analysis of the derivation processes and productive means of Eurointegration discourse neological formation. - investigation of the lexical innovations subjected to structural, semantic and etymological analysis. The definition of a “European integration discourse” is offered in the work. Eurointegration discourse is a complex, multidimensional phenomenon integrating a number of other discourses to cover various spheres of life in Europe. Eurointegration discourse lexical innovations are new forms and / or meanings that appeared in English over the last several decades and are gradually becoming a significant part of the language system; lexical coinage is influenced by globalization, migration, information revolution, international terrorism, environmental issues, problems of social descrimination, etc. This is due to the renewed scientific interest in European integration. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the ways, mechanisms, sources, methods and factors of formation of new lexical units, in Eurointegration space.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Лексичні новотвори"

1

Віняр, Г. М. Словотворчі рефлексії в мові письменників-постмодерністів. Акцент, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5820.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто використання слів-оказіоналізмів у творчості письменників-постмодерністів. Акцентовано особливу увагу на творчості Степана Процюка, що активно використовує серед інших мовних засобів – лексичні новотвори. Переважна більшість нових слів у романах С. Процюка створена і вжита зі стилістичною метою, найчастіше його оказіоналізми виражають негативне (скептичне або іронічне) ставлення до зображуваної дійсності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Колоїз, Ж. В. У лексичній робітні Олеся Гончара. Національний гірничий університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/526.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про індивідуально-авторські утворення, засвідчені в романі Олеся Гончара „Собор”; проаналізовано їхні формально-структурні та функціонально-стилістичні особливості; з’ясовано семантичні особливості окремих груп новотворів, їхню дериваційну базу та способи продукування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Колоїз, Ж. В., та І. О. Литовченко. Неузуальна контамінація як лінгвістичний феномен. Melbourne IADCES Press, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/501.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано систему способів неузуального словотворення, що є перспективним напрямком у теорії деривації. Можливість виникнення образу і ступінь його яскравості залежить від характеру значень лексичних одиниць, на основі яких виникає новотвір, і від особливостей словотворчих засобів. Наголошено, що індивідуально-авторські контамінанти є творчим здобутком, наповнені естетичним смислом і наділені великими експресивно-емоційними потенціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!