Добірка наукової літератури з теми "Лексичний склад"

У статті аналізується основне призначення англійських запозичень у публіцистичних текстах. Незважаючи на деякі позитивні сторони, шкідливість англізмів виявляється у їх надмірному або недоречному використанні, що може супроводжуватися витісненням питомої лексики. Найкраще цей процес простежується в текстах публіцистичного стилю.

У статті проаналізовано поєднання як спосіб функціонування дидактичної лексики у спеціальних текстах. аналізуються погляди провідних лінгвістів, проводяться паралелі між сумісністю та валентністю як маркерами функціонування професійної лексики в освітній галузі. Відзначено, що в навчальному процесі текст функціонує як основна одиниця спілкування і, обслуговуючи сферу організованого навчання, виконує властиві лише йому функції, а саме інформаційну, розвивально-виховну, трансформаційну дидактичну. Вказано, що лексичний склад наукового тексту, до якого належать окремі види дидактичних текстів, містить загальновживані слова, терміни та слова загальнонаукової комунікації. Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми, її відкритість до залучення нових терміноодиниць. Підтверджено, що двобічність функціонування дидактичного тексту (як джерело і засіб педагогічного спілкування) свідчить про його універсальність, а відтак створює умови для аналізу особливостей лексичних одиниць у дидактичних текстах під різним кутом зору. Зроблено висновок, що сполучуваність як маркер функціонування спеціальних текстів потребує подальшого дослідження

У статті на матеріалі епістолярної спадщини Д. І. Яворницького та його кореспондентів проаналізовано лексичний склад епістолярних текстів кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме загальновживану лексику, лексико-семантичні характеристики діалектної лексики, вульгаризмів, вживання іншомовної лексики та використання книжної лексики, зокрема церковнословʼянізмів.

Статтю присвячено дослідженню актуальних змін у лексичному складі німецької мови, а саме неологічних одиниць, які з’явилися у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу. Актуальність дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, оскільки питання впливу сьогоднішньої всесвітньої епідемії на лексичний склад різних мов очевидні як носіям, так і дослідникам цієї сфери. Методологічну основу дослідження становить системно-функціональний підхід. У роботі диференціюються терміни «неологізм», «оказіоналізм», «лексична інновація», «неологічна одиниця», аналізуються релевантні для опису нової коронавірусної реальності лексеми. Джерелом матеріалу слугував онлайн-словник неологічної короналексики Інституту німецької мови ім. Лейбніца, який збирає та документує лексичні інновації «нової реальності», а також наводить приклади вживання, відібрані з автентичних німецьких ЗМІ. Автор розглядає окремі позамовні чинники, серед яких запроваджені санітарно-епідеміологічні правила, превалюючі настрої у суспільстві, зміна моделей міжособистісної приватної комунікації, форматів роботи та навчання, організації відпочинку та дозвілля, а також галузі суспільного життя, яких зміни торкнулися найгостріше. Окрема увага звертається на медикалізацію мовлення загалом та її роль у поповненні неологічного лексикону сучасної німецької мови. У фокус дослідження потрапляють терміни Corona, Covid, COVID-19 і їхні словотвірні похідні, які утворюють найчисельнішу групу неологічних одиниць коронавірусної епохи. Наводяться роздуми про внутрішню мотивацію запозиченого з англійської мови та поширеного у багатьох лінгвокультурах неосемантизма Social Distancing, а також його альтернативних форм soziale Distanz і soziale Distanzierung, утворених у німецькій мові шляхом калькування. Німецька мова як соціальне явище дуже продуктивно реагує на переформатування життя та свідомості мовців у зв’язку з пандемією, активно генеруючи нову лексику, яку в запропонованій науковій розвідці класифіковано за найпоширенішими лексико-тематичними групами.

Статтю присвячено метаморфозам, які фіксуються в лексичній системі англійської мови в останні роки, а саме процесам неологізації та проблемам, пов’язаним із появою новотворів в англійській мові на новітньому етапі її розвитку. Мова як будь-який живий організм безупинно еволюціонує та збагачується різними мовними засобами. Лексична система мови є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно й постійно разом із розвитком мовного колективу, відображаючи сучасні тенденції та зміни у суспільстві. Сьогодні англійська мова зазнає різноманітних змін на всіх мовних рівнях, зокрема лексичному. На рівні лексики трансформації відчуваються найбільш інтенсивно, оскільки лексична система віддзеркалює актуальні суспільні тенденції та модифікації мовного оточення, збагачується новими лексичними одиницями. Проблеми неології викликають велику зацікавленість із боку сучасних мовознавців. Аналізуються номінативні процеси та лексичні зміни, що відбуваються на сучасному етапі, досліджуються механізми неологізації вокабуляру, характеризуються основні шляхи поповнення новотворами лексичного складу англійської мови, вивчаються особливості процесів утворення нових слів, досліджується структурна, семантична та функціональна специфіка неологізмів. Аналіз нових лексичних одиниць і мовних процесів, пов’язаних із їх появою та функціонуванням, є актуальним питанням у зв’язку з орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови. Детальне вивчення неологізмів сприяє більш чіткому розумінню та сприйняттю динамічних процесів неологізації, що фіксуються останнім часом на рівні лексики. Цей процес свідчить про тісний зв’язок проблемної тематики з реаліями сьогодення та нагальними потребами сучасного суспільства. Об’єктом розвідки виступають процеси неологізації лексичного складу англійської мови. Матеріалом дослідження обрано неологізми, які з’явилися в англійській мові за період останніх років ХХІ ст. Розглянуто теоретичні підходи до вивчення новотворів, визначено поняття «неологізм», проаналізовано семантичну специфіку та тематику англійськомовних новоутворень.

У статті проаналізовано графічні особливості та етимологія лексичних суплетивів французької мови на матеріалі однієї лексичної сім’ї, у складі якої – 51 словоформа. Матеріалом слугували лексичні та етимологічні словники французької мови («Робера» [9], «Максідіко» [6]), етимологічний словник латинської мови [8], та монографії з орфографії французької мови Н. Каташ [4] та Г. Крючкова [2]. У статті використані семантичний та історико-етимологічний аналіз. Розглянуто основи та похідні ініціалі лексичної сім’ї суплетивів із семою «око», які вживаються у сучасній французькій мові паралельно. Здійснений аналіз та опис лексем репрезентує різноманіття графічного інвентаря та нелітерних орфограм. Описано фонетичні процеси під час утворення мотивованих словоформ. Визначено позиції графем у слові, характерні для французької орфографії. На матеріалі дослідження продемонстровано паралельне вживання французьких лексем та запозичених із латинської мови основ, які набули графічного написання французької мови та залишили всередині основи латинські графеми, репрезентовані французькими фонемами. Здійснено опис семантики похідних словоформ, яка має різноманітне лексичне забарвлення. Підсумовано особливості орфографії лексичних суплетивів зі спільною семою «око».

У статті розгляуто семантичні характеристики англійських прикметників на позначення інтелектуальних властивостей і результатів розумової діяльності особистості, ядром лексико-семантичного поля яких виступає поняттєва категорія «мислення». Англійська мова, як і багато інших, накопичила великий лексичний потенціал для різних аспектів інтелектуальної сили й когнітивних умінь. У лінгвістичному аспекті охарактеризувати його можна на основі аналізу певного лексико-семантичного поля. Для виявлення словесних характеристик прикметників на позначення позитивних і негативних інтелектуальних властивостей визначено склад та структуру відповідного лексико-семантичного поля, проаналізовано семантичну структуру домінант виділених лексико-семантичних груп й особливості відображення конституентами групи інтелектуальних властивостей. За результатами аналізу установлено, що воно сформоване з відповідних лексико-семантичних груп, кожна з яких представлена полярними семантичними домінантами. Групу прикметників з позитивною конотацією репрезентують такі семантичні домінанти, як clever, intellectual, wise, thoughtful, informed, conceivable, rational, а з негативною – як stupid, unintellectual, fool, thoughtless, ignorant, obscure, irrational. Шляхом аналізу семантичної структури прикметників на позначення мисленнєвих категорій з’ясовано, що прикметники з негативною конотацією не мають сильно вираженого семантичного розгалуження, характеризуються більшою однорідністю, проте за кількісним складом не поступаються прикметникам із позитивною конотацією. Вивчення особливостей відтворення ментальних прикметників українською мовою дало змогу встановити, що їх переклад залежить від поєднуваності з іншими лексичними одиницями та мовного контексту. Започатковане дослідження лексико-семантичного поля прикметників на позначення розумово-мисленнєвої діяльності людини слугує підґрунтям для пояснення явищ полісемії й синонімії та антонімії, створення тематичних словників-тезаурусів.

У статті проаналізовано комбінаторні процеси у звуковому потоці (асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія), притаманні східнополіським говіркам. Зазначено, що такі фонетичні модифікації є джерелом збільшення лексики й важливою ознакою їх фонетичної системи. Установлено, що вивчення й опис взаємодії звуків сприяють виявленню виразних специфічних ознак окремих говірок і діалектних груп. Цей фактор набуває особливого значення для східнополіського ареалу, розташованого в регіоні споконвічного міждіалектного контактування, й умотивовує актуальність статті, мета якої – аналіз комбінаторних звукових змін, здійснений на матеріалі власних письмових і звукових записів. Підкреслено, що комбінаторні зміни звуків належать до тих фонетичних ознак, які включають досліджувану говірку до складу східнополіських говорів української мови та певним чином об’єднують із суміжними західнобрянськими діалектами, білоруськими у своїй основі. Прокоментовано з використанням значного фактичного матеріалу, зібраного автором, модифікації груп приголосних і голосних сіверської говірки. Із залученням численних прикладів охарактеризовано повну та часткову суміжну й дистантну асиміляцію за такими ознаками: способом і місцем творення, за дзвінкістю, м’якістю, твердістю; численні випадки дисиміляції за способом творення і глухістю, а також обидва процеси щодо взаємодії голосних. Певну увагу приділено говірковим особливостям аферези як одного з найвиразніших маркерів діалектного Полісся; специфічним проявам в досліджуваному ареалі діерези й епентези. Розглянуто відносно нечисленні приклади метатези й гаплології. Подано деякі історико-етимологічні коментарі; у певних випадках матеріал висвітлено в діахронічному, порівняльно-історичному та соціолінгвістичному аспектах. Доведено, що фонетичні процеси, притаманні досліджуваним говіркам, збагачують їх лексичний склад і за своєю природою й особливостями реалізації відповідають тенденціям розвитку північноукраїнських діалектів загалом і східнополіського мовного ареалу зокрема.

Енергійний розвиток науково-технічної сфери зумовлює появу значної кількості нових понять, термінів і нових слів для їх позначення. Зважаючи, що разом з цим існує тенденція до спрощення та пришвидшення процесу передачі інформації, виникає потреба у використанні абревіатур і скорочень, а особливо в тих сферах, що містять найбільшу кількість складних слів. Скорочення – це такий прийом творення слів, суть якого полягає у відкиданні частини слова, що або співпадає зі словом, або є словосполученням, об’єднаним загальним змістом. При скороченні нові слова приймають ту ж частину мови, що і їх прототип. Більшість скорочень – це прикметники та іменники, хоча вони зустрічаються набагато рідше, ніж іменники. Виникнення та широке використання скорочень зумовлене швидкими темпами розвитку науки і техніки та пов’язаною з цим необхідністю позначити нові поняття, що виражаються складними словосполученнями; широким застосуванням засобів зв’язку, які зумовлюють скорочення текстів для їх передачі; розв’язанням завдань з теорії інформації (скороченням надмірної інформації в мовленні, намаганням поширити корисну інформацію з використанням найменшої кількості букв); прагненням до економії часу, простору та енергії у всіх сферах життя і в професійному розвитку. На сьогодні, існують певні типи та різновиди скорочень: графічні скорочення, які зустрічаються на письмі ( є засобом економії письмового простору (в Інтернет-спілкуванні, заголовках газет тощо)); лексичні скорочення (поділяються на абревіатури, які представлені ініціалізмами – акронімами, анакроніми та фонологічними абревіаціями, усіченнями, тощо). Зважаючи, що абревіатури в англійській мові відносяться до специфічних іноземних найменувань і до слів з незрозумілим асоціативним значенням, процес їх перекладу можна розглядати як процес пристосування іншомовного лексичного елемента до фонетичної, граматичної, лексико-семантичної та стилістичної системи мови оригіналу. В останні роки все більше прослідковується тенденція до створення економних слів та до мінімізації вже існуючих слів, що пояснюється екстремально розширеними межами словникового складу. Реалізація оновлення англійської мови відбувається двома шляхами: створенням економних одиниць та перетворенням неекономних в економні. Найбільшу економічність мають моделі, відповідно до яких створюються мінімальні за формою, але найбільш ємкі за змістом слова. До таких належать скорочення, всі складові одиниці яких представляють собою складові графічного рівня мовної системи, а саме – прописні літери, цифри та їх комбінації. Такі компоненти англомовного фонду, за спостереженнями вчених, мають перспективи реалізації процесу «компресії формозмісту» до 90%. Скорочення ніде не є настільки численними як в сучасній англійській мові. Це одна з найбільш характерних рис розвитку англійської мови на даному етапі. На сьогоднішній день неможливо уявити англійську мову без скорочень, вони притаманні всім стилям мовлення, починаючи від ділової розмови і закінчуючи неформальною перепискою в віртуальному просторі.
Энергичное развитие научно-технической сферы приводит к появлению значительного количества новых понятий, терминов и новых слов для их обозначения. Учитывая, что вместе с этим существует тенденция к упрощению и ускорению процесса передачи информации, возникает потребность в использовании аббревиатур и сокращений, особенно в сферах, содержащих наибольшее количество сложных слов. Сокращение - это такой прием создания слов, суть которого заключается в отторжении части слова, которое либо совпадает со словом, либо является словосочетанием, объединенным общим содержанием. При сокращении новые слова принимают ту же часть языка, что и их прототип. Большинство сокращений - это прилагательные и существительные, хотя они встречаются гораздо реже, чем существительные. Возникновение и широкое использование сокращений обусловлено быстрыми темпами развития науки и техники и связанной с этим необходимостью обозначить новые понятия, которые выражаются сложными словосочетаниями; широким применением средств связи, которое обуславливают сокращение текстов для их передачи; решением задач по теории информации (сокращением избыточной информации в речи, попыткой распространить полезную информацию с использованием наименьшего количества букв); стремлением к экономии времени, пространства и энергии во всех сферах жизни и в профессиональном развитии. На сегодня, существуют определенные типы и разновидности сокращений: графические сокращения, которые встречаются на письме (являются средством экономии письменного пространства (в Интернет-общении, заголовках газет и т. д.)); лексические сокращения (делятся на аббревиатуры, которые представлены инициализмами - акронимы, анакронимы и фонологические аббревиации, усечение и т. д.). Учитывая, что аббревиатуры в английском языке относятся к специфическим иностранным наименованиям и к словам с непонятным ассоциативным значением, процесс их перевода можно рассматривать как процесс приспособления иноязычного лексического элемента к фонетической, грамматической, лексико-семантической и стилистической системе языка оригинала. В последние годы все больше прослеживается тенденция к созданию экономных слов и к минимизации существующих слов, что объясняется экстремально расширенными пределами словарного состава. Реализация обновления английского языка происходит двумя путями: созданием экономных единиц и преобразованием неэкономных в экономные. Наибольшую экономичность имеют модели, согласно которым создаются минимальные по форме, но наиболее емкие по смыслу слова. К таковым относятся сокращения, все составные части которых представляют собой составляющие графического уровня языковой системы, а именно - прописные буквы, цифры и их комбинации. Такие компоненты англоязычного фонда, по наблюдениям ученых, имеют перспективы реализации процесса «компрессии формо-содержания» до 90%. Сокращения нигде столь не многочисленны как в современном английском языке. Это одна из наиболее характерных черт развития английского языка на данном этапе. На сегодняшний день невозможно представить английский язык без сокращений, они присущи всем стилям речи, начиная от делового разговора и заканчивая неформальной перепиской в виртуальном пространстве.
The vigorous development of the scientific and technical sphere leads to the emergence of a significant number of new concepts, terms and new words to denote them. Given that there is a tendency to simplify and speed up the process of information transfer, there is a need to use abbreviations and acronyms, especially in those areas that contain the most complex words. Abbreviation is a method of creating words, the essence of which is to discard a part of the word that either coincides with the word, or is a phrase united by a common meaning. When abbreviated, new words take on the same part of speech as their prototype. Most abbreviations are adjectives and nouns, although they are much less common than nouns. The emergence and widespread use of abbreviations is due to the rapid pace of development of science and technology and the associated need to denote new concepts expressed by complex phrases; widespread use of means of communication, which lead to the reduction of texts for their transmission; solving problems in information theory (reduction of excessive information in speech, trying to spread useful information using the smallest number of letters); the desire to save time, space and energy in all spheres of life and professional development. Today, there are certain types and varieties of abbreviations: graphic abbreviations that occur in writing ( a means of saving writing space (in Internet communication, newspaper headlines, etc.)); lexical abbreviations (divided into abbreviations, which are represented by initialisms - acronyms, anachronisms and phonological abbreviations, truncations, etc.). Given that abbreviations in English refer to specific foreign names and words with unclear associative meaning, the process of their translation can be considered as a process of adaptation of a foreign lexical element to the phonetic, grammatical, lexical-semantic and stylistic system of the original language. In recent years, there is an increasing trend to creating of economical words and to minimizing of existing words, which is explained by the extremely expanded boundaries of the vocabulary. There are two English language updating ways: the creation of economical units and the transformation of uneconomical into economical. The most economical are the models according to which the minimum in form, but the most capacious in content of the word are created. These include abbreviations, all components of which are components of the graphical level of the language system, namely - capital letters, numbers and their combinations. Such components of the English-language fund, according to scientists, have prospects for the implementation of the process of "compression of form content" up to 90%. Abbreviations are nowhere as numerous as in modern English. This is one of the most characteristic features of the development of the English language at this stage. Today it is impossible to imagine English without abbreviations, they are inherent in all styles of speech, from business conversation to informal correspondence in cyberspace.

У дослідженні проаналізовано тематичні сфери запозичень з французької мови в англійській. З'ясовано контексти найчастішого вживання таких запозичень, зокрема і французьких ксенізмів в англійській мові.
The study analyzes the thematic areas of borrowing from French into English. The contexts of the most frequent use of such borrowings, including French xenisms in English, are clarified.

У статті досліджується лексичний склад і семантичні особливості паремій, які репрезентують родинні зв'язки, розглядається їх національно-культурна специфіка, акцентується на їх здатності вербалізувати культурно детерміновані поняття

Виявлено лексичні взаємозв’язки із художнім стилем, матеріал якого засвідчує, що релігійна культура мала вагомий вплив на формування культури українського народу загалом і художнього бачення зокрема. Проаналізовано концепти «небо» і «земля», які з позицій сучасної української літературної мови зараховуються до складу загальновживаної лексики, у конфесійному та художньому дискурсі, сформулювано ті модифікації у семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в художньому мовленні.