Добірка наукової літератури з теми "Лексикографічні джерела"

In the article the surnames of the village Bozhykivtsi are analyzes. At the same time, it is indicated that today significant successes have been in general achieved in the study of anthroponymic heritage of Ukraine, in particular, the surnames of Hutsul region (B. B. Blyzniuk), Boykivshchyna (G. E. Buchko), Lubenshchyna (L. O. Kravchenko), Opillya (H. D. Panchuk), Upper Transnistria (I. D. Farion), etc. The purpose of our research is to analyze the anthroponyms of the village of Bozhykivtsi and to carry out their lexical-semantic and word-forming characteristics on three time periods (1855, 1946 – 1949 and 1986 – 1990), to show the changes in the composition on the basis of a comparative analysis of the surnames. The funds of archives were the sources of the study of surnames, as a result of which a card index was compiled. The material for the study was 649 surnames. The word-forming-structural analysis of surnames of the village of Bozhykivtsi allowed to distinguish morphological and lexical-semantic formations. Anthropo unitst of the village Bozhikivtsi that has been formed by the lexico-semantic way are motivated by: 1) onymic vocabulary: a) surname, corresponding to the personal name; b) surnames corresponding to toponyms; 2) appellate vocabulary: a) surnames related to nouns: non-derivatives and derivatives; b) surnames related to composites; c) surnames related to adjectives. The morphological way of creating anthroponyms is represented only by suffixation. Surnames are formed with the help of patronymics (-евич / -ович, -ич), polyfunctional (-енк-о, -ук / -’ук, -чук, -ик, -ськ-ий / -цьк-ий, -ак / -’ак, -чак, -к-о, -ець, -ан/-’ан, -унь, -л-о, -ій, -ок, -ач), possessive (-ов / -ев / -єв / -ів , -ин / -ін) formants. Thus, it has been established that 44% of the surnames of the first period are preserved in the third time period, so 56% of anthroponyms are new, which is primarily due to the migration of the inhabitants. It was found that at all stages, more names motivated by appeals, less – proper names. Anthroponyms with uncertaine semantics consist 2-3%. Lexical-semantic formations dominated in the first time period, and the morphological one in the second and third periods. The most productive forms wereук/-’ук/-чук, -ськ/-цьк.

The purpose of the article is to offer an approach to the typology of electronic dictionaries. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks: 1) analyze the typology of electronic dictionaries at the present stage of development of computer lexicography, 2) define the concept of “electronic dictionary” and analyze the characteristics to be considered in classifying electronic dictionaries; 3) propose criteria for constructing a typology of electronic dictionaries.Methods. The work used a set of methods of theoretical research: comparative analysis of linguistic sources to determine the state of development of the research problem; methods of analysis, synthesis and systematization of different approaches to address the issue of typology of modern electronic dictionaries.Results. The article considers different approaches of scientists to the systematization of lexicographic publications; the difference between the concepts of “typology” and “classification” of lexicographic publications is determined; the main criteria for classification of lexicographic publications are analyzed. The authors investigated the typology of electronic dictionaries; the concept of “electronic dictionary” is specified, its main features are singled out, which must be taken into account when constructing the typology of electronic dictionaries.Conclusions. Summarizing the authors’ proposals on the typology of dictionaries, the main criteria by which they are classified are determined by: the number of represented languages, function, type of word description, type of system relations between words, parameter of dictionary description unit, purpose, vocabulary organization, the field of language use, the origin of vocabulary, historical perspective, characteristics of word types, stylistic use, source of lexicography, by normative characteristics, design and detailing of information, quantitative composition of lexicographic source and volume of lexicographic information. We propose to classify electronic dictionaries according to the generally accepted parameters: 1) vocabulary, 2) number of languages, 3) purpose; 4) observance of language norms; and according to criteria specific only to computer lexicography: 1) linguistic; 2) the dichotomy “paper dictionary – electronic dictionary”; 3) the presence of terms used in one or more areas in the case of terminological dictionaries; 4) information form.Key words: lexicography, lexicographic editions, classification of dictionaries, classification criteria. Метою статті є запропонувати підхід до типології електронних словників. Для досягнення мети необхідним є виконання таких завдань: 1) проаналізувати типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, 2) визначити поняття «електронний словник» та проаналізувати характеристики, які необхідно враховувати в процесі класифікації електронних словників; 3) запропонувати критерії для побудови типології електронних словників.Методи. У роботі використовувався комплекс методів теоретичного дослідження: порівняльний аналіз лінгвістичних джерел із метою визначення стану розробленості проблеми дослідження, методи аналізу, синтезу та систематизація різних під-ходів для вирішення питання щодо класифікації сучасних електронних словників.Результати. У статті розглянуто різні підходи науковців до систематизації лексикографічних видань; визначено відмінність між поняттями «типологія» та «класифікація» лексикографічних видань; проаналізовано основні критерії класифікації лексикографічних видань. Авторами досліджено типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, уточнено поняття «електронний словник», виокремлено його головні ознаки, що необхідно враховувати під час побудови типології електронних словників.Висновки. Підсумовуючи пропозиції авторів щодо типології словників, визначено основні критерії, за якими їх класифікують: за кількістю представлених мов, за функцією, за типом характеристики слова, за типом системних відношень між словами, за параметром одиниці опису словники, за цільовим призначенням, за способом організації лексики, залежно від сфери вживання мови, за походженням лексики, за історичною перспективою, за характеристикою типів слів, за стилістичним використанням, за джерелом лексикографування, за нормативними характеристиками, за оформленням і деталізацією інформації, за кількісним складом лексикографічного джерела і обсягом лексикографічної інформації. Електронні словники пропонуємо класифікувати як за загальноприйнятими параметрами, тобто 1) словниковий запас (словники загального призна-чення чи спеціального призначення), 2) кількість мов (одномовні, двомовні та багатомовні словники), 3) призначення (переклад, тлумачення), 4) дотримання мовних норм (словники літературної чи розмовної мови), так і за критеріями, властивими лише комп’ютерній лексикографії: 1) лінгвістичні (текстові та гіпертекстуальні словники, з гіпертекстом, що пов’язує записи та зовнішні мовні ресурси, такі як Вікіпедія, Lingvo.pro тощо), 2) дихотомія «паперовий словник – електронний словник» (заснований на паперовому словнику та нещодавно розробленому), 3) наявність термінів, що використовуються в одній або кількох областях у випадку термінологічних словників (словники, що містять терміни, які будуть використовуватися в одній або кількох областях), 4) інформаційна форма: текстові словники, аудіословники та відеословники.Ключові слова: лексикографія, лексикографічні видання, класифікація словників, критерії класифікації.

У статті на матеріалі лексикографічних джерел схарактеризовано синонімічний ряд лексем до слова щастя в українській мові. Класифіковано одиниці, що становлять ядро, ближню, дальню й крайню периферію. Здійснено компонентний аналіз лексем синонімічного ряду з етимологічним коментарем, виокремлено їхні спільні семантичні характеристики. Виявлено смислові дублети слова щастя, а також окремі суперечності щодо опису семантики деяких синонімічних слів, що пов’язано з різним трактуванням аналізованих одиниць у лексикографічній практиці.

Розглядаються політико-правові аспекти формування мовної політики Чеської Республіки та України в діахронічному зрізі. При зістав- ленні мовних політик цих країн бралися до уваги такі критерії: перебування під окупацією інших держав; чи була національна мова офіційною під час пе- ребування країни під окупацією; найчисельніша етнічна група в країні на мо- мент закріплення державної/офіційної мови; наявність спеціального закону про державну/офіційну/національну мову; кількість державних (офіційних) мов у країні; ратифікація Європейської хартії та набрання нею чинності; чи надано особливий статус окремим мовам національних меншин. Історія формування Чехії протягом століть була позначена боротьбою за становлення суверенної держави, а мовна політика стала наріжним каменем будівництва ідентичності чехів. Незважаючи на відсутність у Чехії спеціального закону про державну (офіційну) мову, ключовим моментом мовної політики було витіснення з пу- блічних сфер мови окупанта (німецької та угорської). Боротьба за мову стала маркером боротьби за територію, населення і суверенітет. Після тривалого періоду мовної експансії чехи почали відновлювати свою мову через художню літературу, театр, створювали національну наукову тер- мінологію, видавали лексикографічні джерела, утворювали державні інсти- туції з мовної політики та мовного планування. Державна мовна політика в Україні проводилася непослідовно, повільно, що гальмувало вирішення проблемних питань у регулювання мовних відно- син, сприяло породженню правового нігілізму, давало привід для виникнен- ня мовних конфліктів й було використано Росією проти України у 2014 році. Розхитування мовного питання, зволікання з реалізацією мовного закону ставить під загрозу національну безпеку України, її суверенітет і територі- альну цілісність. Сьогодні українське суспільство стоїть перед надважливим завданням, вирішити яке може допомогти досвід Чехії — позбавитися коло- ніального минулого в мовному питанні.

Стаття виконана в рамках сучасних лінгвокультурологічних досліджень и базується на теорії лінгвокультурних типажів (ЛКТ). Дослідження звертається до вивчення лексичних засобів, вербалізуючих ЛКТ СТАРЕЦЬ в російській мові, а також вивчає процеси сприйняття і відображення даного типажу в російській мовній картині світу. Актуальність звернення до даної проблематики обумовлена необхідністю вивчення найбільш значущих концептів православної лінгвокультури, що зазнають зміни в сучасній мовній свідомості, включаючи їх універсальні ознаки і лінгвокультурну специфіку, що сприяє глибокому розумінню концептів. Дано визначення поняттю старецтво, пов'язаного з досліджуваним ЛКТ. Виконано порівняльний аналіз лексикографічних джерел, що дозволив вивчити понятійну сторону досліджуваного типажу, визначити його смисловий обсяг, схожість і відмінність лексикографічних інтерпретацій, встановити когнітивні ознаки поняття. Розглянуто сукупність понятійних ознак ЛКТ СТАРЕЦЬ як одного із ключових утворень, що формує православну мовну картину світу. Виділено та проаналізовано основні понятійні компоненти ЛКТ СТАРЕЦЬ, що закріплені в богословській літературі і лексикографічних джерелах. Окреслено перспективні напрями подальшого дослідження даної проблематики, а саме, порівняльний аналіз концепту СТАРЕЦЬ в російській мові і асоційованого з ним концепту МONK в англомовній лігвокультурі, а також його дискурсивний аналіз і проведення асоціативного експерименту з метою виявлення прецедентних імен ЛКТ. Використовувались методи лінгвістичного дослідження: дефініційний, понятійний, контекстуальний, інтерпретатівний, метод кількісного аналізу як загальнонауковий метод, а саме, узагальнення даних.

У статті простежується історія функціонування піснеспіву тропар з часу виникнення і до сьогодні. Подається класифікація тропарів. Дослідження виконано на основі лексикографічних джерел, що охоплюють XI–XXI ст.,а також церковних пам’яток.

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню онімів на позначення закладів освіти. Попри відносно велику кількість праць у галузі ергонімії за останнє десятиліття, досі практично відсутні дослідження, присвячені найменуванням некомерційних організацій, зокрема, освітньої сфери. Вивчення онімів на позначення закладів освіти досі є далеко не повним; зокрема відсутні розвідки, які торкалися б аспектів творення найменувань закладів освіти в українській та польській мовах. Ці та низка інших аспектів і зумовлює актуальність теми дипломної роботи. Мета дипломної роботи – проаналізувати структуру та окреслити специфіку перекладу найменувань закладів вищої освіти в українській та польській мовах.

Приймак Ю. О. Англомовна термінологія сфери соціології та специфіка перекладу (на матеріалі лексикографічних джерел) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник С. П. Запольських. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 61 с.
EN : The research deals with the English language terminology in the field of sociology and its translation into Ukrainian. The importance of the thesis can be explained by the necessity to study terminology in the field of sociology as it hasn’t been covered properly in the academic papers yet. It is known that each science operates with a set of concepts used to ensure its functioning. The main purpose of the concepts is to capture important elements of the surrounding reality, connections and relationships between them, interaction of conceptual and linguistic pictures of the world and sociological terms are not an exception. Sociology considers society as a holistic system of functioning of social communities (including, for example, the family, urban population, youth, humanity, etc.), it studies the relationships between these communities, examines and explains the behaviour of people in a society. Sociology studies social norms, values, roles, statuses, preferences, public opinion, and many other phenomena that make up “social life”. Therefore, the study of sociological terminology, on the one hand, makes it possible to trace the history of its development, the process of nomination of special concepts, which undergoes several stages (the period of initial definition of concepts, the stage of terminology, the involvement of commonly used words in the terminology); on the other hand, such study helps to identify both lingual and extralingual factors influencing the formation of terms, development and formation of terminological systems; contribute to the process of systematization, codification of terminological units, it enables forecasting trends in the further development of terminological systems. Our observations prove that an important role in the formation of the English and Ukrainian language sociological terminology is played by extralingual factors: the origin of a particular field of knowledge, the time of its emergence, which actualizes the need to determine the source of basic terminology and basic patterns of terms. The formation of sociological terminological system was greatly influenced by the 75 interaction of sociology as a system of knowledge with other sciences (history, philosophy, economics, political science, jurisprudence, psychology, ethics, technical sciences), which caused the evolvement of a new study that emerged at the intersection of disciplines (environmental sociology, political sociology, economic sociology). Sociological term as a unit of specific terminology can be defined as a word or a phrase that nominates a special concept and has a clear definition related to sociological meaning. Sociological terms are used to name the relevant scientific concepts, they are generally characterized by a number of differential features, among which the main ones are: nominativeness, definiteness, designation of systemic relations and connections within the sociological terminology and related fields, motivation, which is implemented in three types, which correspond to the three main methods of terminological word formation (morphological, syntactic and semantic). It is proved that the ambiguity of sociological terms is caused by intrasystem development of meanings through metaphorical transfer and on the basis of metonymic transfer. The meanings of the lexical units in common language and terminological field are not identical, as the terms nominate sociological phenomena, require interpretation from a scientific point of view, and commonly used lexical units name common phenomena, their definitions can be provided by the ordinary speakers. Semantic classification of sociological terminology corresponds to the traditionally distinguished levels of social knowledge. These levels are as follows: 1) theoretical and empirical sociology (empirical is divided into a) fundamental, aimed at the development and improvement of scientific ideas about social phenomena and b) applied, aimed at the solution of specific social problems; 2) general sociology (studies society as a whole system) and b) partial or branch sociology (studies certain aspects and social spheres); 3) macrosociology (studies large-scale phenomena) and microsociology (studies the behaviour of individuals as members of society in small social groups (family, friends). 76 The research also covers translation specifics of sociological terms. The appropriate translation techniques and transformations (transcoding, loan translation, transposition, modulation) contribute to the adequate transmission of the realities of sociology, speech clichés and professional vocabulary of sociology.
UA : Дипломна робота - 61 стор., 69 джерел.Об'єктом дослідження є процеси змін словникового складу англійської та української мов у сфері соціології. Предметом дослідження є лінгвальні особливості соціологічних термінів англійської мови, способи та засоби їхнього перекладу на українську мовуМета роботи – дослідити лінгвальні особливості англомовної термінології сфери соціології та специфіку перекладу термінів на українську мову. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: - розглянути cпецифіку розвитку сфери соціології; - описати поняття «термін», його характеристики, особливості англомовної соціологічної термінології; - класифікувати англомовну соціологічну термінологію; - дослідити процедуру перекладу та способи відтворення термінології; - проаналізувати особливості та труднощі перекладу соціологічних термінів.У першому розділі подаються загальні відомості про англомовну термінологію сфери соціології через призму сучасних лінгвістичних досліджень, розглядається специфіка розвитку сфери соціології поняття «термін», його характеристики, особливості англомовної соціологічної термінології, надається класифікація англомовної соціологічної термінології. Другий розділ містить дослідження перекладу термінології сфери соціології з англійської мови українською, аналізує процедуру перекладу та способи відтворення термінології, описує особливості та труднощі перекладу соціологічних термінів. У висновках подано узагальнені результати проведеної роботи.

У статті репрезентовано структуру словника активно використовуваних крилатих виразів у сучасній німецькій літературній мові. Акцентовано на текстових джерелах крилатих слів у німецькій мові, принципах побудови словника, його обсягові, структурі словникової статті, а також проілюстровано приклади лексикографічного опису крилатих німецькомовних за походженням виразів. Кожен аналізований німецькомовний вираз супроводжуваний білоруськомовним відповідником. Окреслено практичне значення запропонованої лексикографічної праці.

У статті зроблена спроба системного опису лексики у говірках Криворіжжя на позначення різних реалій, переважно пов’язаних із традиційними способами випіканням хліба. Як правило, певна частина таких назв нині швидко виходить з активного вжитку та зникає. Джерелом фактичного матеріалу послужили тексти зв’язного діалектного мовлення з кількох населених пунктів Криворіжжя, заснованих у ХVІІІ, ХІХ та ХХ ст. Аналіз розгляданого діалектного матеріалу здійснений з урахуванням даних відповідних лексикографічних праць та записів етнографічного матеріалу ХІХ – початку ХХ ст. з суміжніх територій. Проаналізований матеріал спонукає до висновку, що говіркова лексика на позначення реалій, пов’язаних із традиційними способами випікання хліба на Криворіжжі, у своїх визначальних рисах органічно збігається з відповідними номенами степових говірок, зокрема Нижньої Наддніпрянщини, і при цьому виявляє ряд специфічних фонетичних, граматичних та семантичних особливостей.