Добірка наукової літератури з теми "Лазерна система"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Лазерна система".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Лазерна система"

1

Дичко, С., та В. Барбашин. "Ліквідація наслідків радіоактивного зараження на нових фізичних принципах". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (27 жовтня 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).125-130.

Повний текст джерела
Анотація:
Радіаційний вплив джерел іонізуючого випромінювання, які сьогодні широко застосовуються у світі, можна вважати одним із небезпечних техногенних факторів, якій може мати негативний вплив на людину та навколишнє середовище. Лазерний метод дезактивації базується на випаро-вуванні оксидних плівок під впливом випромінювання. Під дією випарювального механізму лазерне випромінювання повинно за час імпульсу нагріти верхній шар плівки до температури кипіння та випарити його. Даний метод є актуальним тому, що у світі зростають вимоги до екологічної безпеки, це дає можливість створення компактної, енергоефективної лазерної установки. На відміну від існуючих лазерних енергоефективних установок, детонаційна лазерна система надасть можливість суттєво впливати та швидко здійснювати дезактивацію забруднених поверхонь радіоактивними ізотопами за рахунок випаровування оксидних плівок під дією випромінювання. Детонаційні технології відносяться до критичних технологій, на основі яких можуть бути реалізовані пульсуючі детонаційні системи, наприклад, пульсуючі детонаційні двигуни, детонаційні лазери, магнітогідродинамічні генератори з детонаційним згоранням палива, системи ініціювання об’ємного вибуху, тощо. Впровадження цих систем на озброєнні та військовій техніці може суттєво змінити сферу їх застосування. Середня потужність лазера може досягати 100 кВт і вище. При цьомузастосування суміші як джерела енергії, робить систему не тільки компактною, але і малою по масі у відношенні до існуючих подібних систем. Довжина хвилі за рахунок формування випромінювання в далекій інфрачервоній області становитиме 10,6 мкм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чухланцев, Д. О., В. П. Умнов, В. В. Мальцев та Д. А. Шипихин. "Универсальный высокоавтоматизированный лазерный технологический комплекс на базе многолучевого лазера". PHOTONICS Russia 14, № 6 (9 вересня 2020): 482–90. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2020.14.6.482.490.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлен лазерный комплекс с шестилучевым электроразрядным лазером. Лазерная система разработана в компании «ТермоЛазер» и предназначена для технологических процессов лазерной обработки. Комплекс обладает системой управления мощностью каждого луча и их взаимного расположения в зоне обработки. Это позволяет использовать лазерную систему в широком диапазоне применений с высоким качеством выполнения лазерных операций (для резки, сварки, модификации поверхности деталей, наплавки).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Kalugin, A. I., M. R. Zaripov, and E. A. Antonov. "Laser Locator for Detection and Recognition of Small Objects." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 1 (June 18, 2020): 9. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-1-9-14.

Повний текст джерела
Анотація:
При проектировании современных локационных комплексов помимо поиска крупных летательных аппаратов типа самолетов или вертолетов также возникает задача быстрого обнаружения малоразмерных воздушных объектов, что в свою очередь вынуждает разработчиков данных систем применять в их составе лазерные источники для зондирования воздушного пространства. Целью работы является исследование возможности применения источников лазерного излучения для локации малоразмерных объектов, а также требований к лазерным локационным системам и проблем, связанных с переходом от радиоволнового диапазона к оптическому. В работе рассмотрены проблема обнаружения малоразмерных воздушных объектов и связанный с ней вопрос построения лазерных локационных систем кругового обзора. Описаны методы определения расстояний до объектов и измерения их угловых координат, которые применяются в данных системах. Приведен предполагаемый состав разрабатываемой системы и отмечены основные функции ее частей, а также их взаимодействие. Представлены оценка необходимой мощности лазерного излучения и количество применяемых в системе лазерных источников в зависимости от предельной дальности зондирования. Предложен способ решения поставленной проблемы за счет разделения системы на блок определения угловых координат и блок определения дальности.Работа выполнена в рамках темы НИР УдмФИЦ УрО РАН «Искусственный интеллект в разработке, обучении и сопровождении экспертных систем представления и использования знаний в естественно-научных, технических и социогуманитарных направлениях» АААА-А19-119092690104-4.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Жаднов, Н. О., Д. С. Крючков, К. С. Кудеяров, Г. А. Вишнякова, К. Ю. Хабарова та Н. Н. Колачевский. "УЛЬТРАСТАБИЛЬНЫЕ ЛАЗЕРЫ ДЛЯ КВАНТОВОЙ МЕТРОЛОГИИ". NANOINDUSTRY Russia 13, № 4s (11 вересня 2020): 634–36. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.4s.634.636.

Повний текст джерела
Анотація:
Созданы ультрастабильные лазерные системы на основе резонаторов Фабри - Перо двух типов: из ULE-стекла и из монокристаллического кремния. Относительная нестабильность частоты излучения лазерных систем составляет ~1 • 10~15. Проведены исследования различных шумовых процессов в петле привязки частоты лазера к резонатору и реализованы методы их компенсации.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Федоренко, Артем Вячеславович, Василь Миколайович Рижих та Володимир Петрович Маслов. "Сучасні тенденції розвитку танкових лазерних далекомірів". Озброєння та військова техніка 30, № 2 (7 лютого 2022): 54–59. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.2(30).54-59.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуто тенденції розвитку танкових лазерних далекомірів. Предметом дослідження є лазерний далекомір. Метою роботи є визначення сучасних тенденцій в розробці лазерних далекомірів та додаткових вимог, пов’язаних з маскуванням танків в ІЧ-діапазоні, котрі потребують вирішення.Проаналізовано існуючі танкові лазерні далекоміри в сучасних системах прицілювання та визначено тенденції вибору їх робочої довжини хвилі і основних приладових компонентів імпульсних лазерів та швидкодіючих фото-приймачів. Обґрунтовано перспективність використання джерела лазерного випромінювання з діодною накачкою та робочою довжиною хвилі 1,54 мкм. Результати роботи можна застосувати в галузі оптоелектроніки, зокрема, для створення лазерних далекомірів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Egorov, S. F., A. Yu Vdovin, E. M. Markov, and T. E. Shelkovnikova. "Research of Laser Screens of Electronic Optical Targets." Intellekt. Sist. Proizv. 15, no. 4 (December 25, 2017): 21. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2017-4-21-28.

Повний текст джерела
Анотація:
Приведены результаты исследований по разработке лазерных экранов электронных оптических мишеней для стрелкового оружия на кафедре «Вычислительная техника» ИжГТУ имени М. Т. Калашникова и в Институте механики УрО РАН. Электронные оптические мишени, отличающиеся высокими точностными и помехоустойчивыми свойствами, но вместе с тем громоздкостью конструкции, высоким энергопотреблением и трудоемкостью настройки, широко используются для испытания и диагностики стрелкового и артиллерийского оружия на производствах и военных приемках, улучшение их эксплуатационных свойств является актуальной задачей. Исследованы варианты конструкции лазерных экранов с использованием зеркальных решеток и лазерных плоскостей. Сначала проведен выбор фотодиодов для оптических датчиков и режимы их работы исходя из соотношения сигнал/шум и длительности фронта сигнала. Далее исследованы параметры лазерной зеркальной решетки, выявлены такие недостатки, как существенное ослабление лазерного луча при многократном отражении, трудоемкость механической настройки решетки и наличие «мертвых зон» в призеркальных областях. Но ограничение размеров зоны регистрации позволяет все же использовать лазерные зеркальные решетки для частных случаев испытаний. Также исследована лазерная плоскость на базе лазерного уровня. Исходя из малого уровня полезного сигнала необходимо использовать щелевые диафрагмы, оптическую систему и электронную схему усиления. Усложнение конструкции лазерной плоскости позволило получить лучшее соотношение сигнал/шум, но оптическая система и параметры лазерного уровня также ограничивают размеры зоны регистрации меньшими значениями, чем у лазерной зеркальной решетки. Приведены результаты экспериментальных испытаний лазерных экранов. Сделан вывод о перспективности дальнейших исследований и усовершенствований оптических мишеней с целью расширения их сфер использования и снижения себестоимости.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шулятьев, Виктор Борисович, та Александр Геннадьевич Маликов. "Лазерная резка авиационных алюминиевых сплавов в условиях интенсивного испарения материала". Science and Technology of Kazakhstan, № 2,2021 (19 березня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.48081/lyrz7099.

Повний текст джерела
Анотація:
Экспериментально исследованы характеристики реза алюминиевых сплавов излучением импульсно-периодического СО2-лазера с модуляцией добротности и высокой пиковой мощностью, когда происходит развитое испарение материала. Разрезались листы алюминиевых сплавов системы Al-Mg-Li и Al–Cu–Li толщиной 1,5 мм и 2 мм, в качестве технологического газа использовались аргон и воздух. Установлено, что морфология поверхности реза существенно различна при использовании аргона и воздуха. Впервые реализован режим лазерно-плазменной резки, когда в процессе резки поддерживается оптический разряд в потоке аргона. Получен рез с малой шероховатостью поверхности и без грата при давлении аргона 0,5 bar, что значительно ниже величин, при которых достигается высокое качество реза в случае резки непрерывным лазером. Удельные затраты лазерной энергии на создание качественного реза близки при лазерно-плазменной резке алюминиевого сплава и резке непрерывным СО2-лазером.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Люхтер, А. Б., В. И. Криворотов та К. В. Скворцов. "Двухуровневая методика оценки эксплуатационной надежности модульной кабины с активной защитой (МКАЗ) от лазерного воздействия". PHOTONICS Russia 15, № 6 (8 жовтня 2021): 454–72. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2021.15.6.454.472.

Повний текст джерела
Анотація:
Выполнение обязательных требований лазерной безопасности, указанных в отечественной и мировой нормативной документации, является важнейшим фактором, определяющим широкое внедрение в промышленное производство лазерных комплексов, установок и систем, а также технологий лазерной обработки. В 2020 году целый ряд нормативных документов РФ утратил правовую силу, в частности СН 5804-91, СанПиН 2.2.4.3359-16 и др. Однако важность и актуальность решения проблемы обеспечения условий безопасной эксплуатации лазерного оборудования на отечественных предприятиях, невзирая на отсутствие этих документов в нормативно-правовом поле РФ, не вызывает сомнений. В новых проектах при разработке эксплуатационных документов лазерный генератор без средств коллективной защиты (кабин, кабинетов и др.) по-прежнему продолжают относить к 4‑му классу опасности [1–9]. При работе лазерных роботизированных комплексов (ЛРК) не исключена вероятность возникновения опасных и аварийных ситуаций: образование мощного отраженного лазерного излучения (ЛИ) от обрабатываемой поверхности; выход ЛИ за пределы обрабатываемой детали / области обработки в сторону вероятного нахождения персонала (прожиг обрабатываемой детали, неточность позиционирования, сбой программы управления). При возникновении аварийных ситуаций высока вероятность нанесения тяжелого вреда здоровью рабочего персонала лазерным излучением. По мнению авторов настоящей работы, ссылаясь на собственный опыт, а также публикации других исследователей [5–7, 10–13], лазерный генератор, используемый в составе лазерных систем (установок, комплексов и др.), оборудованный средствами коллективной активной защиты, можно с достаточным обоснованием отнести к 1‑му классу опасности.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Похлєбіна, Н. О., О. В. Мазур та Д. А. Ковальчук. "Стан розвитку та шляхи удосконалення систем автоматичного керування параметрами випромінювання DFB лазерів". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1807.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Михайлюк, А. В., К. Л. Губский, Т. В. Казиева та А. П. Кузнецов. "Стабилизация одночастотного режима генерации импульсного твердотельного лазера с инжекцией излучения". Письма в журнал технической физики 48, № 11 (2022): 24. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2022.11.52609.19168.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлены результаты разработки одночастотной импульсной лазерной системы Nd : YAG на длине волны 660 nm с длительностью импульсов 50 ns и частотой повторения импульсов 1-10 Hz, работающей в режиме модулированной добротности с инжекцией внешнего излучения. Рассмотрены различные схемы формирования системы обратной связи для управления спектральным составом лазерной системы. Показано, что метод привязки частоты задающего генератора к моде резонатора импульсного лазера обладает преимуществами по сравнению с методом стабилизации длины резонатора. Ключевые слова: твердотельный лазер, модуляция добротности, инжекция излучения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Лазерна система"

1

Неофітний, М. В., Ю. П. Мачехін, О. С. Гнатенко та С. В. Гулак. "Лазерна система виявлення оптики". Thesis, ЦНДІ озброєння та військової техніки ЗС України, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14797.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропонована в роботі лазерна система базується на двох принципах: по-перше, фіксування відблисків від оптичних пристроїв; по-друге, на фіксуванні за допомогою високочутливого фотодіода малоінтенсивного випромінювання, що в свою чергу ускладнює роботу систем протидії запропонованій в даній роботі лазерній системі. На основі отриманих результатів було проведено ескізне проектування лазерної системи реєстрації оптики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кулишова, Н. Е., М. В. Неофитный, В. Ф. Ткаченко та А. К. Парамонов. "Система видеоконтроля качества лазерной маркировки". Thesis, «Друкарня Мадрид», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9174.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Григоренко, Ігор Володимирович. "Лазерний контроль якості виготовлення багатомірних об'єктів складної форми". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38768.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Доценко, В. С. "Лазерні прилади і системи в електроніці: формування топології елементної бази та обробка матеріалів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/85592.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета даної роботи полягає у вивченні фізичних принципів роботи лазерних пристроїв та систем, що використовуються в електроніці для формування топологію та елементарної бази, а також при обробці матеріалів. Розробка лабораторного стенду базі Arduino Uno для лазерного гравірування. В якості основного елементу в приладах гравірування застосовуються лазер, потужністю від 250 мВт до 5,5 Вт. Від потужності лазера залежить як якість зображення так і глибина контуру гравірування і спроможність лазера гравірувати на різних матеріалах. Наприклад, лазери потужністю від 250 мВт до 1 Вт біль підходять для гравірування дереву, аніж металу або пластмаси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Редчук, Андрій Васильович, та Andriy Redchuk. "Інформаційно-вимірювальна система контролю профілів". Master's thesis, ТНТУ ім. І. Пулюя, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33885.

Повний текст джерела
Анотація:
В даній роботі розглянуто відомі сучасні методи вимірювання форми дзеркала антенних систем, проведено аналіз існуючих рішень у вигляді пристроїв для отримання карти поверхні рефлектора. Було досліджено багато запропонованих різних методів для вимірювання поверхні рефлектора. Були виконано рад таких задач як, дослідження похибок лазерних далекомірів, лазерне сканування дзеркала антени і оформлення результатів, моделювання поверхні профілю антени у Matlab.
In the given work the known modern methods of measurement of forms of the mirror antenna system are considered, the analysis of the existing decisions in a window of devices for reception of a card over a reflector is carried out. Many proposed different methods for measuring the surface of the reflector have been investigated. A number of tasks were performed, such as research of laser rangefinder errors, laser scanning of the antenna mirror and registration of results, modeling of the external profile of antennas in Matlab.
СКОРОЧЕННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАКИ ...4 ВСТУП ...5 1 Аналітична ...7 1.1Аналіз існуючих пристроїв ...7 1.2 Лазерний трекер FARO Laser Tracker ION ...8 1.3 Лазерний трекер LTD800...10 1.4 Лазерний радар MV260...11 2 Основна частина ...13 2.1 Огляд існуючих методів контролю профілю дзеркальних антен ...13 2.2 Оптичний метод контролю поверхні ...14 2.2.1 Оптично-механічна система для дослідження форми дзеркала антени ...14 2.3 Загальні принципи побудови оптичних систем...22 2.4 Лазерний далекомір ...23 2.5 Методи на основі ультразвукової ехолокації...27 2.6 Голографічний метод...30 3 Науково-дослідницька частина...33 3.1 Похибки лазерних далекомірів ...33 3.1.1 Випадкові похибки...33 3.1.2 Систематичні похибки...38 3.1.3 Відхилення часового кроку ...38 3.1.4 «Змішування пікселів»... 39 3.2 Графічне оформлення результатів отриманих при вимірюванні лазерним сканером...40 3.3 Сканування поверхні рефлектора РТ-32 за допомогою тахеометра Topcon IS-301...45 3.4 Опрацювання у програмі Image Master for IS ...50 3.5 Методика контролю поверхні рефлектора в робочому режимі з використанням електронного тахеометра ...51 4. Охорона праці ...54 4.1 Державний пожежний нагляд...54 4.2 Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів ...55 ВИСНОВОКИ...57 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...58 ДОДАТОК А...60
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сухін, В. В., та М. Л. Лисиченко. "Лазерна установка для активізації розвитку кореневої системи рослин в гідропонних установках". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39967.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Мачехин, Ю. П., та Е. В. Вознюк. "Принципы формирования DWDM систем на основе излучения фемтосекундного лазера". Thesis, КрыМиКо, Севастополь, 2008. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8703.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведены исследования направленные на развитие принципов построения частотного плана DWDM, обеспечивающих формирование частотных каналов на принципиально новом подходе заключающемся в применении спектра излучения стабилизированного по частоте фемтосекундного лазера.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kulish, Viktor Vasylovych, Виктор Васильевич Кулиш, Віктор Васильович Куліш, Oleksandr Volodymyrovych (ЕлІТ) Lysenko, Александр Владимирович (ЕлІТ) Лысенко, Олександр Володимирович (ЕлІТ) Лисенко, Vitalii Viktorovych Koval, Виталий Викторович Коваль, Віталій Вікторович Коваль та С. А. Булатов. "Квадратично-нелинейная теория плазма-пучкового супергетеродинного лазера на свободных электронах с Н-убитронной накачкой". Thesis, Изд-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4112.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мачехин, Ю. П., та Е. П. Вознюк. "Развтитие частотного плана DWDM систем на основе излучения фемтосекундного лазера". Thesis, ХНУРЭ, 2008. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8656.

Повний текст джерела
Анотація:
The results of research of possibility of application of femtosecond laser is investigational in DWDM systems, with the purpose of replacement of discrete semiconductor sources of light and increase of volumes of transferrable information.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гнатенко, А. С., та Ю. П. Мачехин. "Исследование стабильности волоконного кольцевого лазера для DWDM систем и обработки информации". Thesis, ХНУРЭ, 2014. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8606.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Лазерна система"

1

Хинрикус, Х. В. Шумы в лазерных информационных системах. Москва: Радио и связь, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Коростик, К. Н. Управляемые инжекционные лазеры в информационно-измерительных системах. Минск: БГУ, 2003.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Коростик, К. Н. Управляемые инжекционные лазеры в информационно-измерительных системах. Минск: БГУ, 2003.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Расчет элементов лазерных сканирующих систем. Минск, 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Быстродействующие элементы и устройства волоконно-оптических и лазерных информационных систем. Севастополь, 1990.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Всесоюзная, конференция "Применение. Тезисы докладов ІІІ Всесоюзной конференции "Применение лазеров в технологии и системах передачи и обработки информации". Т. 1, Лазерная технология. Таллин, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Всесоюзная, конференция "Применение. Тезисы докладов ІІІ Всесоюзной конференции "Применение лазеров в технологии и системах передачи и обработки информации". Т. 4, Применение лазеров для изучения и контроля окружающей среды. Таллин, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Всесоюзная, конференция "Применение. Тезисы докладов ІІІ Всесоюзной конференции "Применение лазеров в технологии и системах передачи и обработки информации". Т. 3, Лазерные системы передачи и обработки информации. Таллин, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Всесоюзная, конференция "Применение. Тезисы докладов ІІІ Всесоюзной конференции "Применение лазеров в технологии и системах передачи и обработки информации". Т. 2, Лазерные измерительные системы. Таллин, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Закон України про особливості державного регулювання діяльності суб"єктів господарювання, пов"язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування. Київ: Парламентське видавництво, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Лазерна система"

1

Shvets, V. A. "ЛАЗЕРНЫЙ ДЕФОРМОГРАФ С ФОРМИРОВАНИЕМ КВАДРАТУРНЫХ СИГНАЛОВ". У Fizika geosfer. ФГБУН Тихоокеанский океанологический институт им. В.И. Ильичева Дальневосточного отделения РАН, 2019. http://dx.doi.org/10.35976/poi.2019.14.42.002.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной работе приведены некоторые результаты разработки, создания и использования регистрирующих систем для длиннобазовых лазерных деформографов и других измерительных приборов, созданных на его основе. В качестве источника излучения используется частотностабилизированный лазер с длиной волны 633 нм. Приведено описание регистрирующей системы лазерного деформографа с использованием квадратурных сигналов, позволяющей достигать высокой чувствительности (L/L 1010), способной регистрировать колебания высокой частоты (до 4 кГц), имеющей высокую надежность. Представлены результаты испытаний данной системы и ее работы в составе измерительного комплекса. Ключевые слова: лазер, интерферометр, лазерный деформограф.This article gives a brief overview of results achieved in process of design, developing and using of data acquisition systems for LSM (longbase strainmeters) and other devices based on laser interferometers. А frequencystabilized 633 nm laser is used as a light source. The data acquisition system of homodyne quadrature LSM was described, and main characteristics of the instrument are: high sensivity (L/L 1010), high sample rate (up to 4 kHz), high reliability. Trial records and experimental data obtained in measuring complex were processed and some results are presented. Keywords: laser, interferometer, laser strainmeter.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Shvets, V. A. "ЛАЗЕРНЫЙ ДЕФОРМОГРАФ С ФОРМИРОВАНИЕМ КВАДРАТУРНЫХ СИГНАЛОВ". У Fizika geosfer. ФГБУН Тихоокеанский океанологический институт им. В.И. Ильичева Дальневосточного отделения РАН, 2019. http://dx.doi.org/10.35976/poi.2019.1.38283.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной работе приведены некоторые результаты разработки, создания и использования регистрирующих систем для длиннобазовых лазерных деформографов и других измерительных приборов, созданных на его основе. В качестве источника излучения используется частотностабилизированный лазер с длиной волны 633 нм. Приведено описание регистрирующей системы лазерного деформографа с использованием квадратурных сигналов, позволяющей достигать высокой чувствительности (L/L 1010), способной регистрировать колебания высокой частоты (до 4 кГц), имеющей высокую надежность. Представлены результаты испытаний данной системы и ее работы в составе измерительного комплекса.This article gives a brief overview of results achieved in process of design, developing and using of data acquisition systems for LSM (longbase strainmeters) and other devices based on laser interferometers. А frequencystabilized 633 nm laser is used as a light source. The data acquisition system of homodyne quadrature LSM was described, and main characteristics of the instrument are: high sensivity (L/L 1010), high sample rate (up to 4 kHz), high reliability. Trial records and experimental data obtained in measuring complex were processed and some results are presented.В данной работе приведены некоторые результаты разработки, создания и использования регистрирующих систем для длиннобазовых лазерных деформографов и других измерительных приборов, созданных на его основе. В качестве источника излучения используется частотностабилизированный лазер с длиной волны 633 нм. Приведено описание регистрирующей системы лазерного деформографа с использованием квадратурных сигналов, позволяющей достигать высокой чувствительности (L/L 1010), способной регистрировать колебания высокой частоты (до 4 кГц), имеющей высокую надежность. Представлены результаты испытаний данной системы и ее работы в составе измерительного комплекса.This article gives a brief overview of results achieved in process of design, developing and using of data acquisition systems for LSM (longbase strainmeters) and other devices based on laser interferometers. А frequencystabilized 633 nm laser is used as a light source. The data acquisition system of homodyne quadrature LSM was described, and main characteristics of the instrument are: high sensivity (L/L 1010), high sample rate (up to 4 kHz), high reliability. Trial records and experimental data obtained in measuring complex were processed and some results are presented.В данной работе приведены некоторые результаты разработки, создания и использования регистрирующих систем для длиннобазовых лазерных деформографов и других измерительных приборов, созданных на его основе. В качестве источника излучения используется частотностабилизированный лазер с длиной волны 633 нм. Приведено описание регистрирующей системы лазерного деформографа с использованием квадратурных сигналов, позволяющей достигать высокой чувствительности (L/L 1010), способной регистрировать колебания высокой частоты (до 4 кГц), имеющей высокую надежность. Представлены результаты испытаний данной системы и ее работы в составе измерительного комплекса.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Черных, Д. С., Д. В. Шепелев, А. В. Таусенев та А. В. Конященко. "Разработки волоконных лазеров и лазерных систем в ООО «Авеста-Проект»". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.154-155.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Микерин, С. Л., та В. Д. Угожаев. "Двухканальная система для записи двумерных голографических решеток". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.130-131.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Камынин, В. А., С. А. Филатова, И. В. Жлуктова, А. И. Трикшев, О. И. Медведков, В. М. Машинский, С. Я. Русанов та В. Б. Цветков. "Генераторы суперконтинуума на основе гольмиевых лазерных систем". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.82-83.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Конторов, С. М. "Интегральная фотоника в радиотехнических системах". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.237-238.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Сахабутдинов, А. Ж., В. И. Анфиногентов, О. Г. Морозов, В. А. Бурдин та А. В. Бурдин. "Численное интегрирование системы связанных нелинейных уравнений Шредингера". У Международный семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2020.83-84.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мартынович, Е. Ф. "Нелинейные траектории интенсивности люминесценции единичных квантовых систем". У Международный семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2020.37.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Стародумов, А. Н. "Прогресс в мощных фемтосекундных волоконных и гибридных системах". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.235.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Колегов, А. А., А. В. Исаев, Е. А. Белов, Е. Г. Акулинин та Ю. В. Осеев. "Импульсно-периодический волоконный лазер для систем дальнометрии космических аппаратов". У Российский семинар по волоконным лазерам. ИАиЭ СО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.31868/rfl2018.194.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Лазерна система"

1

Ків, А. Ю., та В. М. Соловйов. Універсальні прояви складності в системах різної природи. [б. в.], травень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1267.

Повний текст джерела
Анотація:
У даній роботі ми демонструємо універсальність введених мір складності для систем різної природи і походження: фізичних (нестабільність лазера, деградація матеріалів і приладів), астрофізичних (розповсюдження світла і гравітаційних хвиль, флуктуації випромінювання Сонця), геофізичних (землетруси); біомедичних (ЕКГ, ЕЕГ, коливання довжини повного кроку, динаміка положення рівноваги); технічних (трафіки руху транспорту та Інтернету, зміна у часі різноманітних параметрів систем); економічних і фінансових (динаміка численних індексів, крос-курсів валют та реальних цін товарів і послуг); когнітивних (різних дискретних проявів когнітивної діяльності – мови, рефлексії на подразники, спеціальних інтелектуальних тестів), синтетичних (множини атракторів, спеціально сгенерованих сигналів тощо).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії