Готові списки джерел за темами / Культурна інтеграція

Добірка наукової літератури з теми "Культурна інтеграція"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Культурна інтеграція".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Культурна інтеграція"

1

Костиря, Інна Олександрівна, та Наталія Миколаївна Янченко. "ВПЛИВ ЦІННІСНИХ ЗАСАД ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 23–36. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.248193.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу ціннісних засад глобалізації, а саме толерантності як необхідної умови прогресивного поступу людства у ХХІ столітті. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових та конкретно наукових методів: аналітичний, історичний, концептуальний. Базуючись на доробку С. Федюніної, описано іпостасі толерантності у глобальному просторі: інтеграція життєвих можливостей, культурна інтеграція; політична інтеграція. Науковий досвід М. Уолцера дозволив обґрунтувати п’ять «режимів толерантності» відповідно до суспільно-державного устрою. Показано відмінність цього феномену в умовах багатонаціональної імперії, національної держави та суспільства іммігрантів. Розмежовано поняття толерантності з поняттями терпимості. В результаті дослідження показано труднощі в реалізації абсолютної толерантності, яка не передбачає взагалі жодних стандартів, адже частиною політичної системи визнається будь-яке культурне співтовариство або традиція. Показано необхідність подолання психологічних стереотипів які заважають толерантному ставленню до іншого. Обґрунтовано потребу взаємодії колективного і особистісного аспектів формування соціокультурного контексту толерантності у міжнародних відносинах. Для провадження цього потрібно більше уваги приділяти концептуалізації не лише теоретичних, але й практичних моделей удосконалення міжнародної політики, які враховуватимуть як національні, так і міжнаціональні процеси інтеграції та дезінтеграції, будуть брати до уваги історію конкретної країни, її народів та різних соціальних груп.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Admink, Admink, та Світлана Кобюк. "СОЦІОКУЛЬТУРНА ІНТЕГРАЦІЯ КРАЇН ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 33 (3 травня 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi33.278.

Повний текст джерела
Анотація:
СОЦІОКУЛЬТУРНА ІНТЕГРАЦІЯ КРАЇН ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ Наголошено на актуальності визначення соціокультурної інтеграції в контексті пострадянського простору, зокрема прослідковуються можливості інтенсифікації культурних взаємодій. Надається аналіз специфіки формування діалогу культур у контексті регіональних конфліктів та агресивної культурної політики. Соціокультурний простір інтеграції характеризує себе в рамках інституцій, або інституціональних структур. Це, зокрема розповсюдження мас-медійних комплексів, діяльність, пов’язана з функцією галерей, дистриб’юторів, продюсерів та ін. Чинники інтеграції в культурному плані мають як імпліцитні, так і експліцитні форми. Пострадянський простір культури в контексті глобалізації та інтегративних процесів не є сформованим, він лише формується в цілісність, яку потрібно визначати як глобалістські, інтегративні та локалістські, регіональні тенденції культуротворчості Ключові слова: культура, пострадянський простір, глобалізація, інтеграція. SOCIO-CULTURAL INTEGRATI0N OF POST-SOVIET COUNTRIES The importance of defining socio-cultural integration in the context of the post-Soviet space is emphasized, in particular, the possibilities of intensification of cultural interactions are being explored. An analysis of the specificities of cultural dialogue formation in the context of regional conflicts and of aggressive cultural policy is provided. It can be argued that the socio-cultural space of integration characterizes itself within institutions, or institutional structures. These include distribution of media complexes, activities related to the function of galleries, distributors, producers, etc. That is, cultural integration factors themselves have both implicit and explicit forms. The post-Soviet space of culture in the context of globalization and integrative processes is not formed; Key words: culture, post-soviet space, globalization, integration.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Костиря, Інна, та Марина Шевченко. "Стан українського інформаційного простору як відображення позиції України в глобальному культурному дискурсі: реалії та перспективи". Український інформаційний простір, № 2(8) (15 листопада 2021): 98–106. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245833.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасному глобалізованому суспільстві інформація є тим важливим чинником, який має суттєвий вплив на політичне, економічне, культурне становище держави. Стаття присвячена розгляду міри інтеграції основних сфер української культури до світового інфопростору. У дослідженні розкриваються питання ключових напрямів інтеграційних процесів від початків незалежності України до сьогодення й висвітлюється роль інформації в цих процесах. Визначено ключові об’єктивні та суб’єктивні чинники низького рівня інтегрованості української інформаційної продукції в глобальному інфопросторі. Серед яких виокремлено: вплив із боку російської масової культури; відсутність цілісної стратегії розвитку українського інформаційного простору; процеси вестернізації. У статті наголошується, що перебування України в складі Радянського Союзу залишило свій інформаційний відбиток у свідомості українців і українських політичних еліт. Проаналізовано ключові показники поширення культурного продукту України за кордоном. Досліджено становище основних сфер інформаційного виробництва в Україні та за кордоном. Стаття розкриває причини низького рівня популярності української видавничої продукції всередині та за межами національного ринку. Обґрунтовано необхідність актуалізації участі української культури в глобальному дискурсі в умовах масштабних глобалізаційних процесів. Доведено, що Україна виступає не суб’єктом, а об’єктом глобалізації, а національний продукт є малоінтегрованим до світового інформаційного простору. Отже, що українська культура, через її перехідний характер і фактичну відсутність державної підтримки, виступає відкритим полігоном для асиміляційних і культурних впливів з боку іноземних держав. На основі поданої інформації зроблено висновок про необхідність розробки цілісної парадигми культурної політики України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сідоров, В. І. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 50 (2018): 7–20. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.01.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті схарактеризовано суть культурологічного підходу до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму. З’ясовано, що культурологічний підхід є сукупністю теоретико-методологічних положень і організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для засвоєння професійних цінностей, що забезпечить креативний прояв особистості у професійній діяльності. Культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму дає змогу трактувати формування кроскультурної компетентності студентів як процес особистісного відкриття, розвитку ідей діалогу культур. З іншого боку, сприяє глибокому розумінню туризму як визначального чинника соціальної і культурної інтеграції, як прояву та інструменту зростаючої культурної взаємодії, як засобу самовдосконалення особистості. Реалізується культурологічний підхід у процесі кроскультурної підготовці майбутніх фахівців галузі туризму завдяки спрямованості змісту на розвиток у студентів здатності до цілісного бачення світу й сприйняття загальнолюдської, особистої, національної культури; формування у студентів здатності розпізнавати культурні особливості представників різних культур (етносів, націй), вирішувати навчально-пізнавальні завдання, виявляти моральні аспекти культури; розвиток творчої особистості студента, здатної до прояву індивідуальності, самовдосконалення, самореалізації. Виявлено, що культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму зумовлює акцент на розвитку в студентів культурного інтелекту. Запропоновано структуру культурного інтелекту, яка складається з таких компонентів: «метакогнітивний культурний інтелект», «когнітивний культурний інтелект», «мотиваційний культурний інтелект», «поведінковий культурний інтелект».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

ЛЕМКО, Галина, та Олеся ДЖОГОЛИК. "СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АКТИВНІСТЬ ЯК РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття актуалізує питання соціально-культурної активності як рівня розвитку дітей з особливими потребами. Визначальною умовою розвитку сучасного гуманного суспільства особливої гостроти набувають питання соціальної адаптації, інтеграції осіб з особливими потребами та формування в кожного з них соціально-культурної активності. Найважливішою проблемою сьогодення є переорієнтація дітей та молоді на самостійність, активність, власну відповідальність, створення умов для самореалізації. Також визначено роль і значення культурно-дозвіллєвої діяльності як незамінного засобу відновлення творчого потенціалу особистості, проаналізовано її місце в соціально-культурній сфері. Ефективність культурно-дозвіллєвої діяльності як засобу соціально-культурної активності великою мірою залежить від створення умов для відновлення й розвитку найважливіших форм людської життєдіяльності, розвитку морально-ціннісних орієнтацій, відновлення і компенсації соціальних зв’язків, формування соціально-культурного досвіду, творчого розвитку кожного вихованця як цілісної особистості. Значним резервом соціально-педагогічної роботи з такими особами є організація різноманітних видів та форм культурно-дозвіллєвої діяльності. У процесі аналізу найбільш ефективних форм і методів організації культурно-дозвіллєвої діяльності дослідники звертають особливу увагу на гру, яка звільняє від багатьох умовностей повсякденного прояву фізичних та інтелектуальних сил, впливає на духовне зростання та особистісне піднесення. Під час ігрової діяльності особа прагне позбутися зайвої напруги, розвіяти сум, звільнитися від емоціонального перевантаження, в розважальний формі отримати пізнавальну інформацію. Також не менш важливим напрямом культурно-дозвіллєвої діяльності дітей з обмеженими можливостями є спілкування з мистецтвом, яке має багаті виховні можливості, оскільки активно впливає на світоглядне, моральне та естетичне формування особистості. Осмислення культурно-дозвіллєвої діяльності як незамінного засобу активізації особистості дало змогу охарактеризувати її як цілісну, особистісно зорієнтовану, ціннісно-орієнтаційну, культурно-творчу педагогічну діяльність, яка за умови її доцільної організації може забезпечити максимальну адаптацію й інтеграцію кожного вихованця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

МАКСИМОВСЬКА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 120–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.424.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується гендерний аспект формування культури батьківства учнівської молоді, досліджується батьківство як соціальне та культурне явище, що зумовлене ціннісною складовою розвитку особистості, визначаються провідні тенденції організації гендерночутливої практики в сучасних закладах освіти. Культура батьківства визначається як компонент загальної культури молодої людини, який відбиває ступінь усвідомлення батьківського призначення в її соціальному існуванні та прояви цього в конкретній діяльності, що зумовлює передавання та розвиток духовних цінностей суспільства через дітей, сприяє підвищенню ролі прогресивних соціальних цінностей для подальшого розвитку дитини та включення її в соціум як суб’єкта соціального розвитку. Із соціально-педагогічних позицій аналізується процес формування усвідомленого батьківства як одного з напрямів скерованої соціалізації в процесі соціального виховання нової генерації. Автором виробляються пропозиції щодо запровадження гендерного підходу з метою засвоєння соціальної ролі матері та батька молоддю в освітньому середовищі, які ґрунтуються на визначених теоретичних позиціях. Доводиться, що сучасна теорія гендеру актуалізує гендерний підхід до соціальних явищ, обумовлює продуктивне засвоєння ролі матері чи батька в процесі соціалізації учнівської молоді; подолання гендерних стереотипів є основою формування виваженої моделі батьківської поведінки, зумовлює ефективне виконання цієї відповідальної ролі представниками обох статей. Пропонується інтеграція гендерного підходу до діяльності закладів освіти, позаосвітніх та культурно-дозвіллєвих установ, що сприятиме реалізації комплексної гендерної політики на основі врахування рівних можливостей всіх незалежно від статі. Акцентується увага на необхідності запровадження науково-обґрунтованих просвітницько-культурних програм із розвитку культури батьківства молоді, яке має охоплювати освітній і сучасний інформаційний простір. Підготовка фахівців є основною передумовою для ефективного запровадження гендерного підходу в процесі формування культури батьківства в освітніх установах. Вона має ґрунтуватися на компетентісній основі та креативній активності майбутніх фахівців.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Трофімчук, Н. В. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ КОЛЕДЖІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 197–205. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-31.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті експліковано поняття екологічної культури та її формування засобами інтегративного підходу. Зокрема, визначено, що екологічна культура являє собою систему взаємозалежностей та взаємоадаптації людини і природи на основі культурних традицій, емоційно- ціннісних переживань. Така адаптація забезпечує збалансованість та урівноваженість людського буття і дозволяє людині долати власну природну обмеженість. Екологічна культура входить у зміст душевних прагнень і спонук, переломлюючись крізь людську суб’єктивність у її нерозривному зв’язку зі світом. Доведено, що екологічна культура вибудовується на інтегративній основі, щоразу залучаючи у власний обіговий контекст нові види пізнання. Інтегративний підхід кваліфікуємо як стратегію дослідження процесу формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, що усуває фрагментацію знань про реальність, вибудовуючи цілісну картину світу. Ідея інтеграції пронизує сучасний освітньо-педагогічний простір і є однією з домінантних, оскільки вона ретранслює динаміку парадигмальних педагогічних зрушень в умовах переходу від традиційних моделей структурування знань лінійного типу до більш складних, від статичних до динамічних. Визначення змісту освітніх процесів неодмінно супроводжується урахуванням їх множинності та варіативності, що націлює на побудову синтетичної освітньої моделі та розвиток інтегративних процесів в освіті. Використання інтегративного підходу у формуванні екологічної культури студентів кваліфікуємо як необхідний елемент цілісного освітньо-виховного процесу економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, де інтеграція традиційно представлена блоком нормативних дисциплін, кожна з яких так чи інакше актуалізує попередньо набуті знання. Така послідовність в оволодінні необхідним каркасом знань репрезентує інтегративну вертикаль предметно орієнтованого навчання. У коледжах інтегративна модель оволодіння знаннями не обмежується вимогами щодо їх нарощування та сумування, а передбачає взаємодію та взаємодоповнення дисциплін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Зеленська О.П. "РЕАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ПРИ НАВЧАННІ АСПІРАНТІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В НЕЛІНГВІСТИЧНІЙ АСПІРАНТУРІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 93–100. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.260.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі застосування культурологічного підходу при навчанні іноземної мови аспірантів у нелінгвістичній аспірантурі в умовах зростання культурних функцій освіти, забезпечення її культуроцентричності, формування та удосконалення професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетентності аспірантів. Зазначено, що культурологічний підхід уможливлює формування особистості як суб’єкта культури та моралі, гармонізацію взаємодії та взаєморозуміння особистості з суспільством, формування внутрішнього світу людини, культурологічного світорозуміння, засвоєння та усвідомлення культурних норм і духовних цінностей, інтеграцію в національну та світову культуру, розвиток мислення, комунікативності, креативності та готовності до творчості в професійній сфері. Підкреслено, що культурологічний підхід у навчанні іноземної мови (мова є складовою культури, мова і культура нерозривно пов’язані) також забезпечує процес акультурації особистості, формування полікультурної компетентності, здатності брати участь у міжкультурній комунікації, готовносты до діалогу культур, створення основи для розуміння взаємозв’язку та взаємодії національної культури та культури народів, мова яких вивчається. Акцентовано, що культурологічна складова навчання іноземної мови повинна здійснюватися з урахуванням когнітивної функції мови. Зроблено висновок, що використання культурологічного підходу у навчанні аспірантів в нелінгвістичній аспірантурі є доцільним. Перспективним видається поєднання тематичного (наприклад, аналіз сучасного англомовного наукового дискурсу, діловий етикет) та філологічного (наприклад, виявлення, систематизація та інтерпретація іншомовного відображення явищ, специфічних для країни, мова якої вивчається, та мовленнєвий етикет) способів подання культурологічної інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Пономарьова, Олена Миколаївна. "Інтеграція в системі підготовки фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах України". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 252–57. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3221.

Повний текст джерела
Анотація:
Пономарьова О. М. Інтеграція в системі підготовки фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах України У статті вища мистецька освіта розглядається як поліінтегрована професійно-педагогічна система підготовки фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах України, спрямована на збереження, відтворення та примноження суспільно-культурних, культурно-мистецьких, творчо-мистецьких, творчо-виконавських, мистецько-педагогічних, художньо-проектних, естетико-виховних, художньо-естетичних та просвітницьких традицій світової та української культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Чуприна, Юлія. "ІНТЕГРАЦІЯ ЯВИЩА «ВОЄННА КУЛЬТУРА» У МЕЖАХ КУЛЬТУРИ СОЦІУМУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.497.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлений авторський погляд на явище «воєнна культура» як на одну з частин дослідження культурного виміру феномена війни. Воєнна культура розуміється як один з елементів загальної (глобальної) культури, яка вміщає явище війни, охоплюючи як практичні питання її підготовки та ведення, так і зразки та форми мислення, а також її символічний і семіотичний вирази. Ґрунтуючись на широкому розумінні поняття культури, що стосується всіх галузей людської життєдіяльності, вона також пов’язана з війною та її сприйняттям, спільного для всього суспільства. Воєнна (мілітарна) культура містить такі різноманітні елементи, як матеріальні об’єкти, технології, манери, звичаї, погляди, вірування, ритуали, знання та символи. За допомогою поділу воєнної культури на три сфери – матеріальну, організаційну та нематеріальну вдається дослідити динаміку цього явища, вивчити взаємовплив між його елементами, що ведуть до структурних змін всередині широкомасштабного явища культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Культурна інтеграція"

1

Зінченко, А. "Культурна інтеграція України в європейський простір: релігійний аспект". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14190.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Зибіна, В. Р. "Запозичена лексика в газеті та проблеми культури мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8201.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Мусієнко, Ірина Володимирівна. "Культурна дипломатія України в контексті проблем євроінтеграції та міжнародних економічних стосунків". Thesis, Львівська фундація суспільних наук, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20830.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Іванович, Болотов Григорій, Болотов Григорий Иванович, Bolotov Grigory, Щетінін Владислав Олександрович та Щетинин Владислав Александрович. "Інтеграція будівлі культурно-спортивного комплексу до сельбищної забудови авіамістечка". Thesis, НАУ, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18475.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Іванович, Болотов Григорій, Болотов Григорий Иванович, Bolotov Grigoriy, Щетінін В. О, Щетинин В. О та Shetinin V. "Інтеграція будівлі культурно-спортивного комплексу до сельбищної забудови авіамістечка". Thesis, НАУ, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/24695.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність визначеної теми, присвяченої інтегрованим комунікаційним територіям, підтверджується бурхливим нарощуванням проблемних вузлів, в яких перетинаються різні за функційним призначенням та насиченістю транзитні та локальні людські потоки, пов'язані з розвитком нових типів громадських комплексів, що потребує їх визначення та класифікації. Саме на розв'язання цих питань до яких торкались такі загально відомі вчені як: В.Глазичев, В. Тимохін, В.Шимко і спрямоване проведене дослідження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ставнича, Олена Миколаївна, Елена Николаевна Ставничая та Olena Mykolaivna Stavnycha. "Гендерні дослідження як елемент науково-культурної інтеграції". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21768.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ковальчук, Т. І. "Культурний фактор європейської інтеграції (на прикладі Європейського Союзу)". Дис. канд. політ. наук, КНУТШ, Ін-т міжнар. відносин, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бондар, Ірина Олександрівна, Ирина Александровна Бондарь та Iryna Oleksandrivna Bondar. "Інтеграція України в європейський простір у контексті відповідності національно-культурним інтересам". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21854.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шевченко, Валентина Федорівна, та Ірина Валентинівна Полянська. "Формування міжкультурної комунікації фахівця". Thesis, Національний університет цивільного захисту України, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36152.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Третьякова, К. "Економічні та репутаційні ефекти культурної дипломатії: невикористаний резерв України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23031.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Культурна інтеграція"

1

Химинець, В. В., А. А. Головка та О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Культурна інтеграція"

1

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна. Модульне навчання у формуванні культури мислення вчителя мистецьких дисциплін. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5004.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглядається актуальність формування культури мислення вчителя поліхудожнього профілю, описуються варіанти модульного навчання на основі інтеграції мистецтв. Пропонуються приклади контрольних питань оцінювання рівнів сформованості культури мислення студента.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Томашевський, Володимир Володимирович. Формування естетичної культури майбутніх дизайнерів. Теоретичний аспект. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4956.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується проблема, що спрямована на підготовку майбутнього дизайнера в єдності професійно-практичного досвіду та формування його естетичної культури в сучасних умовах зміни пріоритетності дизайнерської освіти, тобто цілісного підходу до фахової, психолого-педагогічної, методичної та науково-дослідницької діяльності, формування особистісних смислів не лише в межах моно художнього простору дизайну, але й в умовах вирішення проблеми його глобального розвитку в контексті інтеграції, взаємопроникнення різних видів художньої діяльності, їх взаємозв’язків та активної взаємодії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна. Мистецтво кіно як фактор організації модульно-тренінгового підходу до навчання в поліхудожньому вихованні молоді. КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5276.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначена роль оволодіння інформаційною культурою шляхом пізнання творів кіномистецтва, що здійснюють педагогічний вплив на формування інформаційного образу засобами інтеграції пізнавально-активного поля з почуттями, емоціями, які переживають усі учасники спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Малигін, О. Г. Интеграция прагматической лингвистики в дидактическую концепцию. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5497.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми інтеграції Прагматичної лінгвістики у процес викладання другої іноземної мови в середніх школах за кордоном. Зазначено фактори національної культури, які треба враховувати при викладанні іноземної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна, та Вікторія Миколаївна Міщанчук. Шляхи гуманізації професійної підготовки майбутнього фахівця у контексті євроінтеграційних процесів. Видавничий дім, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5010.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми гуманізації професійної підготовки майбутнього фахівця мистецьких дисциплін засобами комплексного підходу до інтеграції таких педагогічних технологій, як: розуміння текстів культури, сугестивних технологій та науково — дослідницьких технологій пізнання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Культурна інтеграція" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії