Добірка наукової літератури з теми "Критична інформація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Критична інформація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Критична інформація"
1
Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльності, і засобом музично-естетичного розвитку. Відзначено, що музичний твір як звукова інформація має свої особливості і потребує урахування емоційної природи музичного мистецтва, від якої залежить сприймання та усвідомлення музичної інформації. Наголошено на важливості декодування музичного твору, знання контексту музики, розумінні її естетичної складової, що дозволить досягти професійно правильного прочитання музичної думки в художньому потоці музичної інформації. Підкреслено творчий потенціал інтерпретації музичної інформації в комунікативно-пізнавальному аспекті. Виявлено, що активне впровадження у роботу зі студентами інформаційних технологій – мультимедійних навчальних засобів, різноманітних музичних програмам, забезпечуватиме успішність формування інформаційної культури майбутніх педагогів-музикантів.
2
Kozachenko, Nadiia. "Коли не працює критичне мислення і для чого нам здоровий глузд". Актуальні проблеми духовності, № 21 (1 жовтня 2020): 204–28. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.4371.
Повний текст джерелаАнотація:
Ідея критичного мислення набрала популярності, оскільки людина потребує методів якісної і швидкої обробки інформації. Але критичне мислення спрацьовує не завжди. Каркас методів, не наповнений достатнім знаннєвим змістом, не є самодостатнім і не вирішує проблему орієнтації в умовах надлишку інформації, факти залежать від інтерпретації, а не все в людському світі піддається систематизації. Раціональність, впорядкованість і систематичність в людській діяльності представлені на досить високих масштабах і виступають скоріш орієнтирами, але не опорою у повсякденності. Буденне сприйняття інформації передбачає швидке реагування і тим самим відрізняється від якісного розмірковування, якого потребує критичне мислення. Відтак, найчастіше стереотип виявляється набагато кращим помічником, аніж критична настанова, яка часто реалізується ретроспективно. Таким чином, критичне мислення має певні перешкоди. Ці перешкоди можуть бути подолані за допомогою використання здорового глузду. Порівняно з критичним мисленням здоровий глузд постає не настільки раціональним і методичним, але не менш важливим чинником оцінки інформації і прийняття рішень та суттєвим чинником суспільності. Здоровий глузд постає як певне відчуття власної адекватності і доречності у суспільних практиках, дозволяє здійснювати суб’єктивні судження, що є загальними для всіх, відображає почуття суспільного блага і спільного інтересу. Здоровий глузд виконує важливу функцію усвідомлення загальної норми, регулює допустимі відхилення від неї, а в індивідуальному плані постає передумовою людської здатності до усвідомлення нормальності. У гносеологічному аспекті здоровий глузд продукує відправні і кінцеві точки міркування, забезпечує можливість досягнення інтерсуб’єктивного знання, а також відіграє роль своєрідного методу пізнання, в основі якого лежить простота, природність і доступність.
3
ПЛУГІНА, Альона. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УЧНІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 65–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати різноманітні інформаційні ресурси. У зв'язку із цим актуальним є дослідження розвитку медіаосвіти, основним завданням якої є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетентностей в учнівському середовищі. Нині необхідні працівники, які вміють самостійно обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективного оброблення інформації.
4
Палкін, Ігор, та Олексій Фалькович. "СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ СТРАТЕГІЧНИХ (КРИТИЧНИХ) МЕТАЛІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРУТІВСЬКОГО КОМПЛЕКСНОГО РОДОВИЩА МІДНО-НІКЕЛЕВИХ І БЛАГОРОДНОМЕТАЛЕВИХ РУД)". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.055.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Підвищення інтересу до питання щодо можливості отримання країною деяких видів стратегічних (критичних) металів спонукало до посилення досліджень цього спрямування.Проблематика. Питанню створення власної мінерально-сировинної бази стратегічних (критичних) металів присвячено чимало праць та досліджень, проте системного розгляду з укладанням відповідної стратегії галузі так і нездійснено. Недостатньо уваги приділено урахуванню сучасних інвестиційних вимог, особливо під час проведеннягеологорозвідувальних робіт і вибору схем переробки руд.Мета. Оцінити наявну інформацію щодо перспективності освоєння Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих і благороднометалевих руд та окреслити необхідні першочергові кроки для підготовки родовища саме до комплексної розробки. Матеріали й методи. Критично проаналізовано інформацію з відкритих (опублікованих) джерел за останні 25 років щодо перспектив рудоносності території України на благородні та кольорові метали, зокрема щодо потенційної платиноносності, з урахуванням власного доробку й досвіду авторів.Результати. Показано недостатність наявної інформації про перспективність Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих та благороднометалевих руд та суперечливість деяких джерел. Натепер із різним ступенем детальності вивчені близько 20 % рудоперспективних порід Прутівського інтрузивного масиву. Доведено необхідність зміни підходів до підготовки і розробки родовища, які повинні орієнтуватися на сучасні схеми комплексної переробки руд з урахуванням світових інвестиційних вимог.Висновки. Показано, що остаточний висновок щодо промислового значення й інвестиційної привабливості Прутівського комплексного родовища можна буде зробити лише після виконання чітко визначеного комплексу робіт із дотриманням сучасних світових стандартів.
5
Запорожченко, О. В. "КОНЦЕПЦІЯ «ОДНОВИМІРНОЇ ЛЮДИНИ» Г. МАРКУЗЕ ТА КРИТИКА ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1060.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор розглядає критичну концепцію суспільства одного із представників Франкфуртської школи – Герберта Маркузе, який критично проаналізував процеси розвиненого індустріального суспільства та виклав свої погляди у відомій книзі «Одновимірна людина». Розглядаються ідейні основи формування поглядів Маркузе, їхній зв’язок із ідеями марксизму, психоаналізу, екзистенціалізму та представників Франкфуртської школи. У статті дається опис концепції «одновимірного суспільства», у якому ніби то згладжуються ті соціальні суперечності, що були характерні для попередніх епох, приділена особлива увага негативним явищам, притаманним розвиненому індустріальному суспільству споживання. Розглядається той факт, що у суспільстві споживання відбувається маніпуляція свідомістю людини, за допомогою засобів масової інформації нав’язуються штучні потреби, спрямовані не на самореалізацію потенціалу особистості, а на задоволення потреб ринку товарів і послуг, потреб політичної еліти й істеблішменту. Крім цього, за допомогою маніпулятивного впливу посилюється політичне відчуження громадян – вони не хочуть і не можуть впливати на політику. Продуктом «одновимірного суспільства» є «одновимірна людина», для якої характерні конформізм, соціальна пасивність, споживацтво. Герберт Маркузе вважає, щ,о якщо раніше були більш явні форми відчуження, які призводили до гострих соціальних суперечностей, а, отже, до протестів і можливостей соціальних змін, то в умовах «одновимірного суспільства» відчуження має вже прихований, тотальний характер. Людина ніби поглинається «одновимірним суспільством» і стає сама «одновимірною». Непомітно для неї самої вона стає рабом соціальної системи, людиною-функцією, нездатною критично мислити і, тим більше, прагнути до зміни існуючої соціальної системи. Ця тотальна одномірність поступово спричиняє дегуманізацію і деградацію суспільства. Також у статті розглядаються й основні механізми дегуманізації, такі як тотальна раціоналізація, інструменталізм, сцієнтизм, операційне мислення тощо. Загалом робиться висновок, що критична теорія суспільства, запропонована Г. Маркузе, може бути теоретичною основою вивчення процесів у сучасному інформаційному суспільстві.
6
Гречанінов, В. Ф. "Особливості підтримки прийняття рішень у ситуаційних центрах органів влади з метою захисту критичної інфраструктури". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 3 (21 вересня 2021): 80–90. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.3.244885.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно із прогнозами, до кінця поточного року Верховна Рада України має ухвалити законопроєкт № 5219-1 «Про критичну інфраструктуру та її захист», внесений Кабінетом Міністрів України 18.03.2021. Метою статті є висвітлення важливості та актуальності проблем з підтримки прийняття рішень щодо захисту критичної інфраструк-тури. Окреслено проблему стосовно прийняття законодавчо-норма-тивних актів, які визначать (конкретизують) завдання з мінімізації ризиків і забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури. Розглянуто процеси прийняття рішень з метою захисту критичної інфраструктури і особливості їхнього проектування. Надано описи перебігу перетворення інформації і вимог до моделювання ситуацій для цих процесів, а також рекомендації щодо підвищення ефективності розв’язання проблем та інтелектуалізації знаходження технологій прийняття рішень, що дають змогу після прийняття указаного закону розвивати ситуаційні центри органів державної влади із захисту критичної інфраструктури як сучасні системи управління забезпе-ченням безпеки в Україні. Наведено, що найбільш економічним підходом до покращення діючої системи державного моніторингу є удосконалення процесів обробки даних і перетворення інформації. Матеріали цієї статті, після введення в дію закону, можуть бути використані для удосконалення процесів прийняття рішень у ситуаційних центрах органів державної влади з метою захисту об’єктів критичної інфраструктури.
7
Виспінська, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ДІТЕЙ ІЗ РАС НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до нормативних документів, сучасна школа повинна готувати особистість, здатну критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб. Критичне мислення − важливий чинник, що має прямий вплив на вивчення іноземної мови. Мета статті полягає в розкритті особливостей розвитку критичного мислення на уроках іноземної мови у дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектра в інклюзивних класах початкової школи, оскільки щороку їх кількість в Україні зростає. Нами використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, для визначення теоретичних основ означеної проблеми. Проаналізовано особливості мислення дітей з аутизмом; розкрито суть поняття «критичне мислення», особливості його розвитку на уроках іноземної мови; наведено приклади вправ, що сприяють розвитку критичного мислення та формуванню комунікативних умінь на уроках англійської мови.
8
Тарасюк, А. В. "Пріоритети правового забезпечення кібербезпеки в Україні на сучасному етапі". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 133–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).532.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні кібербезпека розглядається як склад-ник національної безпеки. В останні роки наша краї-на здійснила низку позитивних кроків для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо вдосконалення законодавства про кібербезпеку.Водночас поряд із позитивною динамікою розвит-ку законодавства у сфері кібербезпеки варто зазна-чити, що є необхідність надалі узгодити національне законодавство з міжнародними стандартами. Зокре-ма, Закон України «Про основні засади кібербезпе-ки України» є радше дорожньою картою розробки майбутніх нормативно-правових актів, а не всеосяж-ним законом про кібербезпеку, який регулює повний спектр питань кібербезпеки та відповідає міжнарод-ним стандартам та найкращим практикам. Експерти також зазначають проблемні аспекти правового забез-печення кібербезпеки в Україні: непослідовність та неузгодженість термінології; відсутність закону про критичну інфраструктуру; відсутність правил прове-дення аудиту інформаційної безпеки критично важли-вих інфраструктурних об’єктів, які мають базуватися на міжнародних стандартах; дублювання повідомлень про кіберінциденти; відсутність вимог щодо безпе-ки та інформації щодо операторів критичної інфра-структури та постачальників цифрових послуг; від-сутність довгострокового стратегічного планування з чітко визначеними проміжними результатами, термінами та відповідальністю за їх досягнення; бю-джетні обмеження щодо змоги держави виплачу-вати конкурентні зарплати для залучення та утри-мання високопрофесійних фахівців із кібербезпеки.Оскільки розвиток правової бази кібербезпеки в Україні пов’язаний із прагненнями європейської інтеграції України, буде ефективним вдосконалення національного законодавства про кібербезпеку з ура-хуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її державами-членами (2014) та впровадженням досвіду і найкращих практик та стандартів країн ЄС.
9
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko та Valeriy Strilets. "Шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 200–213. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.
10
Ліпич Л.Г., Хілуха О.А. та Кушнір М.А. "ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 101–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-12.
Повний текст джерелаАнотація:
З розвитком досліджень у галузі поведінкової економіки зростає актуальність їх впливу на процеси прийняття рішень.
Мета статті - критичний аналіз ефективності управління підприємством з точки зору поведінкової економіки.
Встановлено, що напрямок розвитку організації інтегрується з поведінкою менеджерів. Завдання лідера - зменшити напругу між підтримкою статусу-кво та потребою в інноваціях. Доведено, що розвиток підприємств майбутнього вимагає використання нетрадиційних методів управління, які створюються на горизонтальних соціальних зв'язках, де працівники рівні, незалежно від важливості їх ролі на підприємстві, а не відносин "начальник" -підпорядковані ". Розглядаються пастки раціональності, в які можуть потрапити підприємства. Якірна пастка: Людський розум може позначати отриману інформацію спочатку як «якір», який не вимагає розгляду інших варіантів. Пастки для планування: Більшість керівників вважають, що вони мають дар передбачення. Рейтингова пастка: компанія впевнена, що у неї краща ресурсна позиція або що вона краще справляється із завданнями, ніж конкуренти. Пастка витрат: Підприємства продовжують нерелевантні проекти. Пастка управління “силосом”: відсутність здатності команди працювати в команді та орієнтація кожного на окремі завдання. Зазначається, що для усунення цих пасток необхідно дотримуватися дистанції від першої інформації, вислуховувати критичні думки, звертатися до різних джерел, розподіляти завдання між різними командами та критикувати поточні процедури. Розуміння того, що емоції домінують над раціональністю, дозволяє менеджерам зробити контроль за поведінкою свідомим. Обґрунтовано, що напрямком підвищення управлінської компетентності є впровадження раціональності в механізми, в яких переважають емоції.
Доведено, що джерелом ефективного управління є мотивація, яка об’єднує працівників у гармонійні колективи. Компонент, що об’єднує команду, - стандарти етичної поведінки. Ефективними способами мотивації є самомотивація. Безкомпромісний характер контролю підвищує етику поведінки працівників
Дисертації з теми "Критична інформація"
1
Іванченко, Олексій Вячеславович. "Методи підвищення захищеності систем обробки критичної інформації". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/31380.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсяг роботи 118 сторінки, 25 ілюстрацій, 3 додаток, 27 таблиць, 17 джерел літератури.
Метою та завданням даної роботи є аналіз типових методів захисту, що використовуються в системах обробки критичної інформації, аналіз їх вразливостей та рекомендації щодо покращення методів захисту враховуючи їх недоліки та вразливості.
Об’єктом дослідження є системи обробки критичної інформації, предметом дослідження є методи захисту систем обробки критичної інформації та їх недоліки при впроваджених безпосередньо в систему.
Метою дослідження було проведення аналізу вразливостей складових частин систем захисту систем обробки критичної інформації, часткова практична реалізація.
Новизною одержаних результатів являється удосконалення та спонукання до подальших досліджень розвідку методів захисту, що використовуються для захисту систем обробки критичної інформації.
Практичним значенням одержаних результатів являється побудова моделі захищеної системи обробки критичної інформації, з використанням удосконалених методів захисту, а також порівняння результатів та одержання підтвердження покращення надійності системи.
На підставі отриманих висновків необхідне подальше дослідження проблеми вразливості систем обробки критичної інформації.
Подальші дослідження слід направити на розробку прискореної криптосистеми шифрованої передачі критичних даних без втарт захищеності. У вдосконаленні методів та засобів захисту критичної інформації. Також слід реалізувати модернизацію технічних засобів захисту, для приміщення в якому буде знходитися системи обробки критичної інформації та її складові, це обумовлено їх високою вартістю, що впливає у свою чергу на безпеку системи.118 pages of work, 25 illustrations, 3 appendixes, 27 tables, 17 literature sources. The purpose and purpose of this paper is to analyse the typical security methods used in critical information processing systems, to analyse their vulnerabilities and to recommend improvements to security methods, taking into account their shortcomings and vulnerabilities. The object of the research is the systems of processing of critical information, the subject of research is the methods of protection of the systems of processing of critical information and their disadvantages when implemented directly into the system. The purpose of the study was to analyse the vulnerabilities of the components of the systems of protection of systems of critical information processing, partial practical implementation. The novelty of the obtained results is the improvement and encouragement to further research of the security methods used to protect the systems of critical information processing. The practical value of the results obtained is to build a model of a secure system for processing critical information, using advanced methods of protection, as well as to compare the results and to confirm the improvement of system reliability. Based on the findings, further investigation of the vulnerability of critical information processing systems is needed. Further research should be directed towards the development of an accelerated crypto-system of encrypted transmission of critical data without wiping security. In improving the methods and means of protection of critical information. It is also necessary to implement modernization of technical means of protection, for the premises in which the systems of processing of critical information and its components will be found, this is due to their high cost, which in turn affects the security of the system.
2
Дрейс, Юрій Олександрович, та Юрий Александрович Дрейс. "Аналіз базової термінології і негативних наслідків кібератак на інформаційно-телекомунікаційні системи об’єктів критичної інфраструктури держави". Thesis, Національний авіаційний університет, Київ, 2017, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33974.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться аналіз базової термінології і різновиди негативних наслідків до яких може привести кібератака на інформаційно-телекомунікаційні системи об'єктів критичної інфраструктури в різних країнах світу, в т.ч. і в Україні, наприклад у разі витоку інформації з обмеженим доступом або державних інформаційних ресурсів, які оброб-ляються в цих системах. Виявлено додаткову необхідність враховувати й інші тяжкі наслідки для національних інте-ресів від розголошення відомостей, що становлять саме державну таємницю в результаті можливої реалізації такої кібератаки при формуванні переліку інформаційно-телекомунікаційних систем об'єктів критичної інфраструктури держави. Представлені пропозиції до формування єдиного класифікатора негативних наслідків кібератак на інформа-ційно-телекомунікаційні системи об'єктів критичної інфраструктури держави з урахуванням обробки в цих системах й інших видів інформації з обмеженим доступом, таких як конфіденційної (в.ч. персональні дані) і службової інформації.
3
Дрейс, Юрій Олександрович, Юрий Александрович Дрейс, Ольга Олександрівна Романенко та Ольга Александровна Романенко. "Розширення базової термінології у сфері захисту критичної інформаційної інфраструктури держави". Thesis, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, 2017, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33979.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні проблемою є поширення різного роду кібератак на інформаційно-телекомунікаційні системи державних та приватних підприємств критичної інфраструктури, що призводить до матеріальних та не матеріальних збитків. Проаналізувавши чинне законодавство України, виявлено відсутність окремих понять та визначень у сфері захисту критичної інформаційної інфраструктури. Тому було запропоновано ввести визначення наступних понять: критична інформаційна інфраструктура держави, захист критичної інформаційної інфраструктури держави та безпеку критичної інформаційної інфраструктури держави.
4
Багдасарова, В. Д. "Система біометричного захисту інформації на об’єктах критичної інфраструктури". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/22634.
Повний текст джерелаАнотація:
Багдасарова, В. Д. Система біометричного захисту інформації на об’єктах критичної інфраструктури : дипломна робота : 125 – Кібербезпека / В. Д. Багдасарова ; керівник роботи Т. А. Петренко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання. – Чернігів, 2021. – 84 с.Дана кваліфікаційна робота присвячена вирішенню задачі покращення захисту критичної інфраструктури за допомогою використання біометричних систем від можливих вторгнень. Метою випускної кваліфікаційної роботи є проведення аналізу безпеки бездротових мереж, виділення методів їх захисту та розробка рекомендацій по забезпеченню безпеки бездротових мереж з використанням досліджуваних методів. Об'єкт дослідження: процес захисту інформації на об’єктах критичної інфраструктури. Предмет дослідження: методи захисту критичної інфраструктури з використанням біометричних систем захисту. Методи дослідження: Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, які зумовлені об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження, до яких входять систематизація та узагальнення, описовий, експериментальний метод, метод узагальнення, статистичний метод, метод аналізу і синтезу. Використання цих методів дозволило провести аналіз особливостей захисту інформації на об’єктах критичної інфраструктури та розробити універсальні рекомендації по забезпеченню безпечного доступу на об’єкти критичної інфраструктури. Результати та новизна: систематизовано та узагальнено інформацію про біометричні засоби автентифікації, що міститься в наукових роботах та інших інформаційних матеріалах. Досліджені основні принципи функціонування біометричних методів контролю доступу. Проаналізовані проблеми захисту критичних інфраструктури, загрози, вразливості та кібератаки на критичні інфраструктури. Систематизовано сучасні методи захисту. Розроблені універсальні рекомендації по забезпеченню безпеки на підприємстві критичної інфраструктури. Наукова новизна даної розробки полягає в тому, що розроблено універсальні рекомендації по впровадженню біометричної системи доступу на об’єкти критичної інфраструктури, застосування яких дозволяє підвищити рівень внутрішньої безпеки від несанкціонованого доступу. Практична цінність даної розробки в тому, що отримані теоретично і практично результати рекомендуються до впровадження в організаціях, які належать до критичних інфраструктур, з підвищеними вимогами до безпеки.
5
Корченко, Олександр Григорович, Александр Григорьевич Корченко, Юрій Олександрович Дрейс, Юрий Александрович Дрейс, Ольга Олександрівна Романенко та Ольга Александровна Романенко. "Класифікація об'єктів критичної інформаційної інфраструктури держави". Thesis, Національна академія Служби безпеки України, 2018, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33201.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано кортежну модель класифікатора об'єктів критичної інформаційної інфраструктури держави, яка за рахунок множини ідентифікаторів, введених у кортеж, дає змогу побудувати класифікатор та відобразити його у семантичному вигляді для подальшого створення практичного механізму формування переліку інформаційно-телекомунікаційних систем об'єктів критичної інформаційної інфраструктури України.
6
Корченко, Олександр Григорович, Александр Григорьевич Корченко, Юрій Олександрович Дрейс, Юрий Александрович Дрейс, Ольга Олександрівна Романенко та Ольга Александровна Романенко. "Формування множини параметрів оцінювання наслідків витоку державної таємниці від кібератак на критичну інформаційну інфраструктуру держави". Thesis, Національна академія Служби безпеки України, 2018, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33202.
Повний текст джерела
7
Гончар, Сергій Феодосійович, та Serhii Honchar. "Методологія оцінювання ризиків кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41464.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми, пов’язаної з підвищенням рівня захисту інформаційних систем критичної інфраструктури за рахунок розробки методології забезпечення кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури, орієнтованої на створення відповідних методів та засобів розрахунку суми ризиків. У роботі проаналізовано сучасні методи, методики, методології оцінювання ризиків кібербезпеки інформаційних систем, у тому числі об’єктів критичної інфраструктури, а також програмні продукти управлінням такими ризиками. Обґрунтовано поняття комплексного ризику кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури, здійснено його змістовну інтерпретацію та розглянуто основні властивості. Розроблено методи обчислення суми ризиків кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури з використанням значення наслідків повного знищення інформаційного активу. Розроблено метод обчислення суми ризиків кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури з використанням теорії векторної алгебри та комплексних чисел. Розроблено методологію оцінювання ризику кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури з використанням розроблених методів. Розроблено структурні рішення обчислювальних систем для розрахунку суми ризиків кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури з використанням розроблених методів. Розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення обчислювальних систем для розрахунку суми ризиків кібербезпеки інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури з використанням розроблених методів. Проведено експериментальні дослідження з метою підтвердження теоретичних положень та практичних розробок дисертаційного дослідження.
Звіти організацій з теми "Критична інформація"
1
Базько, А. М., А. С. Базько та Володимир Миколайович Соловйов. Кореляційні властивості складних систем в катастрофічних і шокових умовах. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, квітень 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1046.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із методів виявлення економічної інформації, присутньої в матриці кореляційних коефіцієнтів, полягає в використанні процедури фільтрації. Вона основана на оцінці субдомінантної ультраметрики, пов’язаної з метричною відстанню, яку можна отримати виходячи з матриці кореляційних коефіцієнтів. Маючи дану відстань, будують граф мінімального зв’язного дерева (МЗД) та ієрархічне дерево. Іншими словами, геометричні (через МЗД) та таксономічні (через ієрархічне дерево) аспекти кореляції, які присутні між парами акцій в портфелі акцій, можна класифікувати, використовуючи інформацію з матриці кореляційних коефіцієнтів. Надзвичайно важливо відслідкувати зміни кореляційної структури фінансово-економічних систем в умовах критичних змін, які відбуваються в період шокових, або кризових явищ. Нашою метою є дослідження структури мінімального зв’язного та ієрархічного дерев до та після вересневих подій 2001 року в Америці.