Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Корпоративна політика"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Корпоративна політика".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Корпоративна політика"
1
Кудря, Я. В. "Корпоративна політика". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 567 (2006): 73–80.
Знайти повний текст джерела
2
Ліпич, Л. Г., К. П. Мельник, С. М. Бортнік, Ю. Я. Візняк та М. А. Козоріз. "АУДИТОРСЬКА ПОЛІТИКА СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 39–45. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3580.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті ґрунтовно проаналізовано сучасне нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності та виявлено напрямки його вдосконалення в частині внутрішнього забезпечення аудиторської діяльності, яке передбачає для аудиторських компаній можливість вибору підходів до управління якістю своїх послуг, політики ціноутворення, корпоративної етики тощо, що посилюється умовами сталого розвитку та процесами децентралізації влади й управління. Можливість вибору методів і процедур в бухгалтерському обліку призвело до появи поняття «облікова політика». Назрілим є застосування в теорії і практиці аудиту категорії «аудиторська політика». Така категорія для суб’єктів аудиторської діяльності обґрунтовується необхідністю комплексної систематизації в одному внутрішньому документі як опису підходів (розкриття політики) щодо особливостей управління якістю і ціноутворенням своїх послуг, так і розкриття свого суспільного позиціонування й відповідальності. Публічна аудиторська політика сприятиме формуванню в суспільстві (зокрема, на певних сільських територіях) позитивного іміджу цієї діяльності, її відповідності цілям сталого розвитку. Запропоновано широке використання в науці та практиці аудиту категорії «аудиторська політика суб’єкта аудиторської діяльності» та змодельовано основні положення (розділи) її змісту (місія, управління якістю, розвиток персоналу й гендерна рівність, корпоративна етика, партнерська відповідальність, ціноутворення й винагород персоналу, дорожня карта розвитку суспільної корисності, професійно-громадська активність). Застосування аудиторської політики як внутрішнього документу, що визначає ключові орієнтири і вибір підходів функціонування аудиторської компанії на певний період, формує стрижень її фінансової діяльності та слугує комплексним представленням компанії для зовнішніх партнерів.
3
Безкоровайна Л.В. "КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНКУРЕНТНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ЕТИКА І КУЛЬТУРА ГОСТИННОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором опрацьовано питання корпоративного управління в туризмі, бізнес-етики та корпоративної культури в індустрії гостинності та їх вплив на стратегію сталого розвитку та конкурентоспроможності готельного підприємства в ринкових умовах туристичного бізнес-середовища. Розкрито, що корпоративна політика залежить від стратегії глобального розвитку, згідно якої восьма ціль проголошує забезпечення сприяння сталості туризму, що позначається на створенні нових робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництві місцевої продукції; економічному зростанні; підвищенні ефективності економіки через новації та диверсифікацію послуг. Нині в Україні існує чималий запас ресурсів для розвитку туризму в багатьох сферах, а саме: гастро-, агро-, екотуризм; спортивний, культурний, освітній, діловий туризм; події та фестивалі, свята, MICE (зустрічі, заохочення, конференції, заходи) тощо. Визначення поняття корпоративного управління в готельному бізнесі, роз’яснення політики корпоративної етики та культури, а також технології надання готельних послуг важливим завданням систем управління готельною індустрією для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності в туристичному бізнес-середовищі. Адекватна глобальній стратегії розвитку, восьма мета стосується туристичної галузі та проголошує до 2030 року: забезпечення реалізації стратегій підтримки сталого туризму, що підтримує створення робочих місць, розвиток місцевої культури, місцеве виробництво; сприяє економічному зростанню, повній та продуктивній зайнятості всіх громадян; підтримка зростання валового внутрішнього продукту в найменш розвинених країнах; підняття продуктивності економіки за рахунок диверсифікації, модернізації, інноваційної діяльності. Прийнятий Глобальний договір ООН має унікальні перспективи налагодити співпрацю між промисловістю та організаціями з метою вироблення шляхів вирішення глобальних проблем. Глобальний договір ООН закликає компанії привести свої стратегії та діяльність у відповідність з десятьма загальними принципами прав людини, трудових відносин, довкілля та битви з корупцією, а ще здійснити заходи для реалізації завдань досягнення сталого розвитку. Десять принципів Глобального договору ООН, засновані на ключових конвенціях та деклараціях ООН, були визнані та закріплені в численних міжурядових ухвалах та підсумкових документах, включаючи резолюції Генеральної Асамблеї. Підприємства гостинності повинні дотримуватися цих принципів у своїй діяльності та у формулюванні стратегій подальшого розвитку та ефективної практики.
4
ЛИТВИНОВ, ОЛЕКСІЙ, та ЮРІЙ ОРЛОВ. "Інституційні засади реформування сучасної кримінально-виконавчої політики України". Право України, № 2019/07 (2019): 40. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-040.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині реформування кримінально-виконавчої політики України здійснюється безсистемно, не враховуючи базову вихідну параметрію соціогенези. Слід констатувати й відсутність належного наукового супроводу практичних намагань оптимізації, що й зумовлює значну дисфункційність реформістських спроб. Водночас і сучасна кримінологічна, кримінально-виконавча доктрини не оперують практико-адаптивними розробками, здатними до синтезу в кримінологічній предметній площині надбань раціоналізму й історизму. Останні візуалізуються на функціонально широкій площині інституційних засад реформування кримінально-виконавчої політики. Мета статті полягає у встановленні, описі та поясненні взаємозв’язків кримінальновиконавчої політики з політико-правовими інститутами сучасного українського суспільства, визначенні стратегічного підходу до підвищення їх кримінологічної ефективності. Доведена залежність характеру та ефективності реформування кримінальновиконавчої політики від функціональної параметрії інститутів політики. З огляду на симулятивність значного сегменту публічного адміністрування в частині формування та реалізації дійсної політичної волі, підпорядкованої приватно-корпоративним інтересам у сфері експлуатації державного ресурсу, відстоюється думка про необхідність поєднання кримінологічної та кримінально-виконавчої політик на осно ві системного зниження інтенсивності відтворення факторів політичної злочинності, ступеня криміналізованості політики, інститутів економіки. Таким чином, кримінально-виконавча політика, формуючи специфічний спектр цілей і завдань, має забезпечувати компліментарність зі стратегічними цілями у сфері протидії злочинності, забезпечення кримінологічної безпеки, лібералізації економіки, суспільного устрою загалом. Встановлена необхідність подальшої демілітаризації пенітенціарної системи через активізацію її взаємодії з інститутами громадянського суспільства, їх функціонального взаємопроникнення, розширення спільних комунікативних спроможностей на засадах відкритості, прозорості, інформативності, кримінологічної ефективності виконання покарань.
5
Saliuk – Kravchenko, Oleksandr. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 90–102. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-90-102.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено підходи до ефективності корпоративного менеджменту підприємств харчової промисловості. У процесі дослідження особливостей корпоративного управління підприємств харчової промисловості визначено, що розвиток корпоративних відносин в Україні значною мірою гальмується також на мікрорівні як наслідок надмірної концентрації мажоритарного капіталу, відсутньої або неефективної дивідендної політики, нехтування принципами корпоративного управління. Проблемними питаннями, що потребують поглибленого дослідження та вирішення, є: формування ефективних систем стратегічного і поточного регулювання корпоративних відносин, подолання внутрішніх управлінських конфліктів, створення ефективних механізмів прийняття рішень та розвиток корпоративної культури.
6
Харчук, В. Ю., Л. І. Чернобай та Ю. С. Рябічіна. "КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ТА РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано підходи до визначення суті корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема, здійснено порівняння визначень корпоративної соціальної відповідальності світовими класиками-науковцями, що досліджували КСВ та Концепцією реалізації державної політики у сфері розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні. Здійснено дослідження на предмет рівня прозорості та розкриття інформації про корпоративну соціальну відповідальність серед п’яти найбільших вітчизняних платників податків. Базуючись на наукових доробках міжнародних та вітчизняних науковців, результатах аналізу стану розкриття інформації про КСВ вітчизняними платниками податків, окреслено основні переваги від активної імплементації ідей корпоративної відповідальності та можливі труднощі, з якими можуть стикнутися суб’єкти господарювання у даному процесі. З огляду на зазначене, основна мета статті – проаналізувати рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності та особливості розкриття інформації, базуючись на інформації, висвітленої на офіційних сайтах вітчизняних підприємств, з урахуванням загальновизнаних ключових компонентів КСВ. Зазначений аналіз передбачав дослідження особливостей представлення та заповнення інформацією про корпоративну соціальну відповідальність, використовуючи дані з сайтів компаній. На додачу у статті наведено гіпотезу про існування тенденції до зростання рівня відкритості інформації серед вітчизняних підприємств, зокрема тих аспектів, які підприємці найбільш інтенсивно розвивають. Базуючись на отриманих результатах, сформовано перелік рекомендацій щодо ефективної імплементації ідей КСВ із метою отримання додаткових конкурентних переваг. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як для науковців у напрямі вдосконалення моделі розвитку корпоративної соціальної відповідальності для вітчизняних потреб, так і для суб’єктів господарювання, що перебувають на шляху започаткування та підтримання КСВ і демонстрування ведення відповідального бізнесу широкому колу стейкхолдерів.
7
Нашинець-Наумова, Анфіса Юріївна, Володимир Леонідович Бурячок, Наталія Володимирівна Коршун, Олексій Борисович Жильцов, Павло Миколайович Складанний та Лідія Володимирівна Кузьменко. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ І КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 337–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3424.
Повний текст джерелаАнотація:
Зі збільшенням доступності Інтернету і стрімкого розвитку засобів комунікації, потреби в доступності до інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, незалежно від місця їх надходження, постійно зростають. Одними з осередків таких ресурсів є заклади вищої освіти (ЗВО). Сучасні ЗВО і їх корпоративні мережі – це багаторівневе ієрархічне середовище, у якому стикаються інтереси і дані різних груп користувачів: студентів, науково-педагогічних працівників, адміністрації тощо. Оскільки периметр класичної корпоративної інформаційної мережі ЗВО продовжує розвиватися, саме застосування смартфонів, планшетів та інших кінцевих пристроїв з вебдодатками або спеціалізованими АРМ-ами сприяє невідворотній зміні освітнього процесу. Це, своєю чергою, надає користувачам можливість отримувати доступ до навчальних сервісів ЗВО знаходячись як в освітньому закладі, так і поза його межами. Разом з тим при впровадженні концепції доступу до інформації виникає цілий ряд завдань, які необхідно вирішити в процесі забезпечення інформаційної та кібербезпеки ЗВО, а саме: забезпечити: запобігання несанкціонованого доступу до приміщень ЗВО та його локальної мережі; виконання вимог і рекомендацій існуючих політик інформаційної та кібербезпеки; контроль підключених до корпоративної мережі пристроїв на предмет відповідності діючим політикам; логічний поділ корпоративної мережі на зони безпеки без зміни існуючої інфраструктури тощо. Крім захисту інформації обмеженого доступу, необхідно також забезпечити безпеку інформаційних систем ЗВО, зокрема, наприклад, такої системи, як «Електронний Університет». Випадкове або цілеспрямоване виведення цих систем з ладу може зупинити процес навчання і порушити договірні умови між навчальним закладом та студентом (у разі оплати освітніх послуг), нанести матеріальний, моральний та інший збиток громаді навчального закладу та ЗВО в цілому внаслідок проєктно-технологічної та/або інформаційної діяльності. Саме тому питання забезпечення інформаційної і кібербезпеки ЗВО нині є надзвичайно актуальним.
8
Vyhovska, Valentyna, та Viktoriia Chkhaidze. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 182–89. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-182-189.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану корпоративного сектору України, яке спрямоване на оцінку основних показників його функціонування та встановлення ключових факторів, що деструктивно впливають на ефективність розвитку вітчизняних корпоративних структур. Наведено основні ознаки корпорацій, а також переваги і недоліки їх функціонування. Доведено, що результати фінансово-господарської діяльності корпорацій напряму залежать від дієвості форм та методів управління економічною діяльністю, сприятливих умов зовнішнього середовища та виваженої державної економічної політики. Визначено особливості формування корпоративної системи країни в сучасних умовах. Автором запропоновано основні заходи для подолання негативних тенденцій у діяльності корпоративного сектору.
9
Ольшанський, О. В., М. Д. Крамчанінова та С. В. Какацій. "Вплив ініціативи корпоративної соціальної відповідальності бізнесу на соціально-економічний розвиток регіонів України". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан та особливості становлення корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (КСВ) в Україні, в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і країни в цілому. Стратегія впровадження в Україні єдиної державної політики реформ декларує встановлення цілісної системи стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни. Однак, результати дослідження сучасного стану соціально- відповідальної діяльності в Україні свідчать про відсутність цілісного комплексного підходу, щодо регулювання державної політики підтримки з метою налагодження ініціатив КСВ та їх поширення.Вітчизняний сценарій розвитку КСВ – більшою мірою результат експорту європейської практики ведення бізнесу, а не власного сформованого українським суспільством запиту. У той же час, автори акцентують увагу на тому, що механізм корпоративної соціальної відповідальності здатен генерувати велику кількість синергетичних ефектів. Ці ефекти відіграють значну роль у забезпеченні переходу до нового сталого укладу і спрямовані на зростання соціально-економічного добробуту українського суспільства. Корпоративна соціальна відповідальність розглядається як важливий ресурс розбудови внутрішніх процесів соціально-економічного розвитку нашої країни, формування адекватної моделі інноваційної економіки, яка забезпечує вирішення важливих глобальних завдань сталого розвитку. Результат прийняття принципів КСВ може бути використані урядом для досягнення цілей сталого розвитку, шляхом генерації більшої економічної віддачі і соціальної вигоди. Це також потребує активного розвитку нових форм державно-приватного партнерства та соціального діалогу для подальшого нарощування практики співпраці у сфері КСВ і формування відповідної цілісної фінансово-економічної, організаційно-інституційної, інформаційної та комунікаційної підтримки, яка є важливою для реалізації національної стратегії КСВ.
10
Atamanenko, I. B. "Культурні засади стратегічного управління бізнес-організацією". Grani 18, № 7 (6 травня 2015): 20–26. http://dx.doi.org/10.15421/1715130.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасній соціології розуміння соціокультурних факторів стратегічної діяльності суб’єктів ринкової економіки досить обмежене та засноване на менеджеріальних уявленнях щодо взаємодії організацій із конкурентним середовищем. Внаслідок цього недостатньо уваги приділяється культурним та соціальним основам стратегії конкурентної боротьби, а також виключається з аналізу персонал як активний суб’єкт формування стратегічної політики організації. Крім цього, у вітчизняній науці розуміння ділових стратегій бізнесорганізації засноване на західних теоретичних моделях, які досить важко застосовувати для конкретних соціокультурних та економічних умов. Це стосується і вивчення корпоративної культури, уявлення про яку досі характеризуються фрагментарністю, що викликає потребу до синтезу розрізнених теоретичних побудов. Таким чином, у статті розглядаються соціокультурні основи ділових стратегій бізнесорганізацій. Здійснена спроба узагальнення основних типологій корпоративної культури. Пропонується класифікація ділових стратегій за типологічними ознаками корпоративної культури. Корпоративна культура бізнесорганізації розглядається, крім цього, не тільки як ефективний інструмент підвищення конкурентоспроможності сучасних господарських структур, але й як засіб підвищення інтелектуального та культурного капіталів бізнесорганізації. Узагальнення основних типологій корпоративної культури дозволяє виокремити найбільш ефективні у сучасних умовах організаційні цінності та напрями стратегічної діяльності. Застосовуючи соціологічний підхід, автор намагається подолати менеджеріальний та економічний редукціонізм у вивченні механізмів формування та реалізації ділових стратегій сучасних бізнесорганізацій, який полягає у абсолютизації суто ринкових факторів, що детермінують поведінку бізнесорганізації у зовнішньому середовищі. Таким чином, актуалізується важливість включення в аналіз ринкової поведінки господарських суб’єктів культурних та соціальних аспектів економічної діяльності. Таке розуміння дозволяє розглядати членів персоналу не лише в якості пасивного об’єкта управлінської діяльності, але й в якості активного соціального суб’єкта організаційних змін. Вивчення корпоративної культури як фундаментального фактора побудови і реалізації організаційної стратегії дозволяє розширити розуміння процесу управління сучасними господарськими утвореннями.
Дисертації з теми "Корпоративна політика"
1
Говорун, Д. А., та С. М. Козьменко. "Політика корпоративної соціальної відповідальності в банках України: основні тенденції та проблеми". Thesis, Донецький державний університет управління, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59516.
Повний текст джерелаАнотація:
Початок існування незалежної України з власною фінансовою системою відзначився можливістю для банків збільшувати свою дохідність і нарощувати фінансові показники за умов високого рівня інфляційного тиску і низької конкуренції на ринку. Передумовою ж запровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності у вітчизняних банках став притік іноземного капіталу – нові гравці на українському ринку розпочинали свою діяльність в рамках експансійної політики великих фінансових груп.
2
Геращенко, Ірина Олексіївна. "Корпоративна соціальна відповідальність як складова інноваційних процесів на підприємстві". Thesis, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40508.
Повний текст джерела
3
Степанова, Єлизавета Дмитрівна, Елизавета Дмитриевна Степанова, Yelyzaveta Dmytrivna Stepanova, Валентин Миколайович Білявський, Валентин Николаевич Белявский та Valentyn Mikolayevich Biliavskiy. "Реалізація кадрової політики підприємства". Thesis, ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43122.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми роботи полягає в тому, що в умовах сьогодення вводяться нові форми і методи управління, організаційні структури, що спрямовані на стимулювання підприємливості і розвиток ринкових відносин підприємств - часто є недостатньо ефективними і не досягають поставлених цілей.ДВНЗ «ДонНТУ»
4
Нехме, М. Н., та Павло Володимирович Брінь. "Стандартизація у сфері корпоративної соціальної відповідальності". Thesis, ТОВ "Планета-Прінт", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49246.
Повний текст джерела
5
Червяцова, О. В. "Екологічна складова сучасної корпоративної культури". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43883.
Повний текст джерелаАнотація:
Запорукою розвитку будь-якого підприємства є ефективність корпоративної культури. При цьому якість корпоративної культури підприємства визначається її спроможністю забезпечити дієвість персоналу та рівнем сприяння загальній ефективності управління компанією. Відправним кроком впровадження корпоративної культури є чітке розуміння специфіки підприємства, оскільки саме врахування таких специфічних ознак при побудові системи корпоративної культури на підприємстві забезпечує її подальшу дієвість та загальну ефективність.
6
Петренко, С. Ю., та Світлана Вячеславівна Глухова. "Формування корпоративної кадрової політики". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30951.
Повний текст джерела
7
Худещенко, Альона Ігорівна, та Людмила Сергіївна Ларка. "Економічна безпека як передумова сталого розвитку підприємства". Thesis, ФОП Панов А. М, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46946.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив економічної безпеки підприємства на його розвиток. Систематизовано складові економічної безпеки, які позитивно впливатимуть на ймовірнісь досягнення цільових показників господарської діяльності підприємства.
8
Пігуль, Наталія Георгіївна, Наталья Георгиевна Пигуль та Nataliia Heorhiivna Pihul. "Дивідендна політика як складова сучасної моделі корпоративного розвитку". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2002. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52075.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено особливості існуючих моделей корпоративного управління та основні фактори формування національної моделі корпоративно-го управління з урахуванням специфіки розвитку корпоративних відносин в Україні.
Розвинуто сутність дивідендної політики як складової загальної стратегії економічного розвитку з метою забезпечення ефективної реалізації прав влас-ності в процесі здійснення стратегічних і тактичних фінансових рішень. Обґру-нтовано особливості реалізації основних типів дивідендної політики залежно від стадій життєвого циклу корпорації та особливостей її фінансово-економічного розвитку, запропоновано класифікацію видів і форм дивідендів за основними ознаками.
На основі застосування методів багатофакторного регресійного аналізу розвинуто методичні підходи до визначення впливу рівня дивідендних виплат на ринкову вартість корпорації; вдосконалено методику розрахунку максима-льного темпу зростання активів корпорації без додаткового зовнішнього фінан-сування для підприємств з несталою структурою акціонерної власності, а також розроблено схему перерозподілу та використання коштів, нарахованих на диві-денди за державними корпоративними правами, для забезпечення випуску дер-жавних довгострокових облігацій інвестиційного розвитку.In the work the features of existing corporate management models are investigated. The author considers the major factors and peculiarities of corporate management national model formation with the allowance of specificities of the corporate relations development in Ukraine. The essence of dividend policy as component of general strategy of economic development with the purpose of ensuring effective realization of the property rights in the process of strategic and tactical financial solutions realization is showed in the dissertation. The features of realization of dividend policy main types depending on stages of life cycle of corporation and features of its financial and economic development are justified. In the work the classification of kinds and forms of the dividends depending main indications is offered. Using the methods of multifactor regressive analyse the methodical approaches of determination of influence of dividends payments level on a market value of corporation are offered. In the dissertation the method of calculation of maximum rate of increase of corporation assets without additional external financing for the enterprises with the not resisted structure of joint-stock property is improved. In the work the scheme of redistribution and using funds, which are charged on the dividends on state corporative rights for ensuring issue of the state long-term investment development bonds is offered.
9
Березіна, О. Ю. "Дивідендна політика акціонерного банку в системі факторів якості корпоративного управління". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61586.
Повний текст джерелаАнотація:
Балансовий капітал банківської системи України зріс на 9,7 млрд. грн.
(на 14 %) і станом на 1 квітня 2008 року складав 79,3 млрд. грн.
(зростання відбулося здебільшого за рахунок збільшення обсягу ста-
тутного капіталу на 6,8 млрд. грн. (на 16 %)).
10
Лазебна, Х. Ю. "Шляхи підвищення ефективності управління персоналом (на прикладі ПАТ «Одескабель»)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Lazebna1.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаютьсясутністьуправління персоналом сучасного підприємства: цілі, функції, завдання, надана характеристика сучасних методів управління персоналом підприємства та виченні напрями підвищення ефективності управління персоналом підприємства. Надана загальна характеристика підприємства та аналіз техніко-економічних показників діяльності ПАТ «Одескабель», проаналізовано систему управління персоналом ПАТ «Одескабель» та розглянуті основні тенденції розвитку управління персоналом на ПАТ «Одескабель». Розроблені заходи щодо оптимізації системи управління персоналом на підприємстві ПАТ «Одескабель» та надана оцінка ефективності реалізації запропонованих заходів.
The essence of personnel management of a modern enterprise is considered in the work: the purposes, functions, tasks, the characteristic of modern methods of personnel management of the enterprise and studying of directions of increase of efficiency of personnel management of the enterprise is given. The general characteristics of the enterprise and the analysis of technical and economic indicators of activity of PJSC «Odeskabel» are given, the personnel management system of PJSC «Odeskabel» is analyzed and the basic tendencies of development of personnel management on PJSC «Odeskabel»are considered. Developed measures to optimize the personnel management system at the enterprise PJSC «Odeskabel» and provided an assessment of the effectiveness of the proposed measures.