Добірка наукової літератури з теми "Конфліктологічна культура"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Конфліктологічна культура".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Конфліктологічна культура"

1

Волченко, Євген, та Юрій Завацький. "Організаційно-управлінські умови розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 130–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-130-138.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито організаційно-управлінські умови розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії.Серед особливо значущих організаційно-управлінських умов, що сприяють розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії, виокремлено вивірену кадрову політику, високий авторитет керівника, наявність високої організаційної культури, як системи свідомих і несвідомих уявлень, цінностей, правил, заборон, традицій, що розділяються всіма членами колективу, престиж діяльності та організації, сприятливий соціально-психологічний клімат. Показано, що предметна неузгодженість у взаємодіях – перша за рангом обставина, що приводить до непродуктивного розгортання конфлікту, в тому числі і в тих випадках, коли він спеціально ініційований. Зіткнення дій, за якими стоїть істотно різна інтерпретація матеріалу, породжує конфлікти, що вимагають спеціальних перетворень у формальних характеристиках і у матеріалі для приведення їх у вирішувальний вигляд. Якщо цього не відбувається, то в результаті подібного конфліктування, зазвичай, спостерігається або ескалація конфліктної напруги з деструктивними наслідками для сторін, або псевдорішення за рахунок удаваного успіху, але неодмінно з подальшим відновленням зіткнень, причому з досить неясними підставами. Такі взаємодії називають «конфліктними монстрами». Ключові слова: фахівці медичної галузі, конфлікт, конфліктологічна компетентність, умови розвитку конфліктологічної компетентності, професійна взаємодія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Судаков, Володимир. "АРХЕТИПИ КУЛЬТУРИ ТА СУБКУЛЬТУРИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СОЦІАЛЬНИХ ДІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 301–11. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-301-311.

Повний текст джерела
Анотація:
Аргументовано, що процеси глобалізації культури є важливим стимулом розвитку наукових досліджень сучасної культури, її функціональ- ної та технологічної специфіки. Підкреслено, що культурний розвиток люд- ської цивілізації завжди реально обумовлювався впливом різних субкультур. Саме тому особливе значення набувають спеціалізовані наукові дослідження, спрямовані на обґрунтування архетипного статусу культури та субкультури як детермінант соціальних дій та соціального управління. Надано докази ак- тивного використання вченими таких понять, як “глобальна культура”, “муль- тикультуралізм”, “транскультуралізм”, “міжкультурна комунікація” “культурний капітал”, “субкультурний капітал”, “субкультурний життєвий стиль” є позитивним чинником розробки інноваційних наукових програм аналізу он- тологічної специфіки архетипів культури та субкультури в контексті тенден- цій глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя. Визна- чено суперечності конфліктологічної інтерпретації субкультури як “культури соціальної меншості”, поява якої спричинена такими соціальними явищами як соціальне відчуження, маргіналізація та бідність. Автор визначає архетип субкультури як поліфункціональне соціальне явище, що виникає та відтво- рюється в суспільстві як атрибутивний наслідок культурної диференціації. Аргументовано, що важливою інноваційною проблемою соціального менедж- менту є розробка технологій ефективного соціального контролю різних форм активності субкультурних груп, приймаючи до уваги ту обставину, що ця ак- тивність демонструє як критичне ставлення людей до існуючого соціального порядку, так і є виразом креативних цінностей соціального конструктивізму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Савчук, Борис, Оксана Петренко, Оксана Блавт та Галина Білавич. "ПЕДАГОГІЧНІ КОНФЛІКТИ В РЕЦЕПЦІЇ ЗАХІДНИХ НАУКОВЦІВ: НАУКОВІ ПРІОРИТЕТИ І МЕТОДИЧНИЙ ДОСВІД". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 108–17. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.394.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено пріоритети дослідження педагогічних конфліктів у західній науці та представлені в ній підходи і методики формування конфліктологічної культури студентів. Зазначено, що в процесі осмислення проблематики педагогічних конфліктів зарубіжні дослідники спираються на міждисциплінарний досвід вивчення конфліктології. Одним із пріоритетних напрямів таких студій стали т. зв. маргінальні групи студентської молоді (представники етнічних меншин, ЛГБТ спільноти, особи з обмеженими можливостями здоров’я тощо), які часто стають джерелами виникнення конфліктів. У статті актуалізовано підходи та методи формування конфліктологічної культури між студентами та викладачами. Схарактеризовано два основних вектори західного дискурсу щодо сутності та наслідків педагогічних конфліктів. Одна група науковців стверджує, що вони апріорі негативно впливають на розвиток освітнього процесу, тому їх виникненню треба будь-яким чином запобігати і будь-яким способом прагнути досягти компромісу між учасниками конфлікту. Друга група авторів доводить природність та регулярність педагогічних конфліктів у навчальному процесі, тому їх не можна уникнути; їх варто використовувати для формування конфліктологічного досвіду між викладачами та студентами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Cавчук, Борис, та Віра Ковальчук. "Формування конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складника педагогічної майстерності". New pedagogical thought 107, № 3 (6 грудня 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-91-95.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано потребу зміни акцентів у формуванні конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складової педагогічної майстерності. Доведено, що сучасний освітній процес наскрізь просякнутий суперечностями, конфліктними ситуаціями і глибокими затяжними конфліктами, які варто сприймати не як «апріорі зло», а як природні й певною мірою закономірні прояви міжособистісних стосунків. Зважаючи на це, в розвитку конфліктологічної компетентності необхідно змінити пріоритети зі спрямування зусиль на запобігання, профілактику виникнення конфліктів, формування культури поведінки в конфліктних ситуаціях та знань, умінь і навичок щодо ефективного розв’язання конфліктів, мінімізації їхніх деструктивних провів. У формуванні конфліктологічної компетентності як складника педагогічної майстерності майбутнього фахівця виокремлено два блоки: 1) особистісний, що передбачає розвиток емпатії; інтелектуальної гнучкості; педагогічного такту; креативності; духовності, відкритості, етичності; саморефлексії, самоаналізу; 2) професійний – акцентує увагу на тому, що оволодіння теоретичними знаннями про феномен педагогічного конфлікту передбачає усвідомлення їхньої постійної модернізації на засадах плюралізму, контроверсійності, нелінійності, що виявляється в трактуванні терміносистеми, яка визначає феномен педагогічного конфлікту та його структурні компоненти. Актуалізовано потребу використання зарубіжного досвіду формування конфліктологічної компетентності педагогів, що ґрунтується на принципах культурного плюралізму, терпимості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Браніцька, Т. "Формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери у Скандинавських країнах". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки, № 8 (285) (2014): 4–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Браніцька, Т. "Формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери у Німеччині та Австрії". Порівняльна професійна педагогіка 5, вип. 1 (2015): 162–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Браніцька, Т. "Розвиток конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери (на прикладі Сполучених Штатів Америки)". Освітній простір України, Вип. 4 (2014): 64–70.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Чорногор, Н. О. "Тренінгові технології як основа формування конфліктологічної культури в процесі професійного становлення менеджерів ЗЕД [зовнішньоекономічної діяльності]". Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки, вип. 2 (2017): 127–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kozich, Iryna. "THE MODEL OF DEVELOPMENT OF STUDENT’S CONFLICT CULTURE –THE FUTURE TEACHER OF THE PUBLIC SCHOOL." Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki 2, no. 33 (2019): 96–100. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2019-2-33-20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гречановська, Олена. "Assertiveness as a Component of the Conflictological Culture of Future Specialists in Technical Specialities." Health and Safety Pedagogy 4, no. 1 (2019): 66–71. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2019-4-1-066-071.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Конфліктологічна культура"

1

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Педагогічні умови формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника". Thesis, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17700.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2008. Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника. На основі аналізу теоретичних джерел розглянуто сутність конфлікту, його структуру та динаміку розв'язання. Визначено сутність конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Конфліктологічна культура складається із таких структурних компонентів: пізнавально-інтелектуального, аналітико-рефлексійного, мотиваційного, емоційного та практичного. Обґрунтовано, що процес формування конфліктологічної культури студентів машинобудівних спеціальностей забезпечується шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на основі розвитку професійних мотивів фахового спілкування в сфері машинобудування; включення у ситуації вибору з метою коригування прийняття рішень та організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища задля успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обґрунтовано показники і критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). Результатами експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.
The dissertation for the academic degree of pedagogical sciences, specialty 13.00.04 – Theory and Methodology of Professional Education. – Vinnitsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubunskiy, Vinnytsia, 2008. Dissertation is devoted to the theoretical-experimental research of problem of forming conflictological culture of future engineer-machine builder. On the basis of analysis the theoretical sources essence of conflict, its structure and dynamics of flowline is considered. Essence of conflictological culture of future engineer-machine builder, its maintenance and structure, is certain. The conflictological culture consists of such structural components: cognitive-intellectual, analytic-reflexual, motivational, emotional and impractical. Also is substantiated that the process of forming conflictological culture of machine-building specialists is provided by means of realization of the selected pedagogical terms: forming of personality sense of studies, including students in the situation of choice and a tolerant pedagogical environment. The indexes and criteria of formed conflictological culture of future engineer-machine builder (readiness of realization of professional activity in a conflict professional environment) were substantiated. The results of the experimental work have proved the efficiency of pedagogical terms worked out in the course of research.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Конфліктологічна культура"

1

Мелентєва, Ірина. "КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ФАХІВЦІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, chair Тетяна Браніцька. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v1.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гречановська, Олена Володимирівна. "ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". У V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.147.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії