Готові списки джерел за темами / Конфесійне життя

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги

Добірка наукової літератури з теми "Конфесійне життя"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Конфесійне життя".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Конфесійне життя"

Куліш, Наталія. "Соціальне служіння церков і конфесій на ниві збереження індивідуального та громадського здоров'я сучасних українців". Ukrainian Religious Studies, № 93 (26 квітня 2021): 49–69. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2210.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Статтю присвячено вивченню феномену соціального служіння церков і конфесій на ниві збереження індивідуального та громадського здоров’я сучасних українців. Зазначено, що включення релігійних організацій у сферу соціальної дійсності починається з її осмислення на теоретично-богословському рівні. Констатовано, що в українському контексті здійснюється міжконфесійна взаємодія на цій ниві, плідною є державно-конфесійне партнерство. Показано діапазон такої діяльності, сфери, види, формати її реалізації. Проаналізовано коло цільових груп на які вона спрямована. Наведено приклади успішних форматів реалізації соціального служіння, зокрема, медико-місіонерське служіння, діяльність харитативних місій та благодійних фондів. Констатовано, що здійснюючи соціальне служіння церкви та релігійні організації, намагаються охопити, якомога ширше коло проблемних питань, ввести їх у правове поле держави, задля поліпшення якості життя людей. Акцентовано на тому, що активне включення релігійного загалу у сферу соціального, передбачає його реакцію на нові виклики морально-етичного та медичного спрямування. Показано включеність церков та конфесій в контекст діяльності спрямованої на усвідомлення цінності здорового способу життя, заняття спортом. Наведено приклади успішних форматів реалізації соціального служіння у цьому напрямку. Визначено тенденції та перспективи подальшого дослідження проблематики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kushnir, Myroslav. "Social and Political, Cultural and Confessional Activities of Ukrainian Diaspora in Russia in the 1990s." Folk art and ethnology, no. 4 (August 30, 2019): 109–14. http://dx.doi.org/10.15407/nte2019.04.109.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Sagan, Galyna V. "State Regulation of Church Policy in Socialist Yugoslavia after the Second World War." Ukrainian Religious Studies, no. 49 (March 10, 2009): 135–45. http://dx.doi.org/10.32420/2009.49.2005.

Повний текст джерела

Анотація:

Ґрунтовно використовуючи між собою спільні відносини України та Югославії у другій половині ХХ ст., Важливо розібратися в специфіці розвитку співпраці в тих царинах, не проаналізувавши внутрішньополітичних питань, які, безумовно, є державними, існують для функціонування рекреаційного життя в обох питаннях. Запропоновані великі доробкові вітчизняні та закордонні співробітники, провідно-конфесійні стосунки в Україні, фактично не існують з усієї ситуації, що існують, і вони існували в Югославії. У конфіденційній формі розглядаються проблеми, що стосуються рівня свободи віросповідання, правового розгляду церкви, а також відомих організацій, які існують у багатьох інших питаннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Savchenko, Serhii. "Блюзнірство як «істинна побожність»: релігійні практики селян-штундистів у другій половині ХIХ – на початку ХХ століття". Eminak, № 3(31) (1 жовтня 2020): 62–79. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).436.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчається роль в місце блюзнірських практик к релігійному житті селян-штундистів України кінця ХIХ – початку ХХ ст. Низка історіографічних стереотипів щодо історії сектантських рухів пізньоімперського періоду потребує спростування. Обґрунтовується теза, що блюзнірство, яке сприймалося як форма побожності, було визначальним для формування конфесійної ідентичності «штундарів».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гольд, О., та М. Козловець. "КОНФЕСІЙНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОСТІ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(90) (9 грудня 2021): 40–51. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.40-51.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поліконфесійність як соціальний феномен людства, охарактеризовано особливості й тенденції розвитку релігійного різноманіття в світі та Україні, розкрито роль релігійного плюралізму в реалізації свободи совісті. Починаючи з XVII сторіччя, коли проголошується й реалізується принцип свободи совісті, поліконфесійність стає ідеєю цивілізованого співіснування релігій і церков. Зазначені тенденції знаходять свій вияв в соціально-політичному житті сучасних суспільств. Спираючись на методику класичного еволюціонізму, запропоновану представником британської школи соціології та філософії релігії Г. Спенсером, неоеволюціонізму американського антрополога Дж. Стюарта та конвергентних процесів в релігійному житті українського науковця Е. Мартинюка, розглянуто та проаналізовано сутність поліконфесійності в соціумі: а) еволюція соціуму – від однорідності до різноманітності; б) консолідація та диференціація суспільств; в) культура та соціально-географічні особливості; г) конвергентні процеси соціуму. Звернено увагу на факти поліконфесійності та конвергенції в світі і на теренах України, що зумовлено еволюційно-історичним станом та соціально-політичними умовами країни. Цей феномен є еволюційною моделлю сучасного суспільства, яка має тенденції до формування гетерогенності соціуму, флуктуацій від інтеграції до диференціації, пристосування до природних умов, мультивекторності. На основі історичного підходу та аналітичних викладок наведено факти зближення поліконфесійності і мультикультуральності та спрогнозовано подальші перспективи їх існування. Зазначено, що явище поліконфесіональності, яке має місце і в суспільствах, де проголошуються державні релігії, часто веде до існування і постійного виникнення нових релігійних течій. Поліконфесійність нерідко продукує міжконфесійні непорозуміння й конфлікти, що може бути каталізатором нових течій та напрямів. Визначені детермінанти, а також проаналізовані фактори, які сприяють чи перешкоджають здійсненню свободи совісті в сучасному українському поліконфесійному соціумі. Констатовано, що хоча поняття "свободи віросповідання", "мультикультурализму", "релігійного різноманіття" сьогодні значною мірою є реалізованими в більшості сучасних суспільств, однак їх необхідно постійно підтримувати та зміцнювати. Особливу роль в цьому належить науковцям, які обґрунтовують теоретичні засади мультикультурного, поліконфесійного буття суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kuryliak, Valentyna. "Практики здорового способу життя Церкви адвентистів сьомого дня в Україні". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 132–65. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості філософії та практик реалізації принципів здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні. Встановлено, що соціальні та культурні зміни, спричинені отриманням Україною статусу незалежності, сприяли відкриттю санаторіїв, пансіонатів, центрів здоров’я вірянами релігійної конфесії адвентистів. Констатовано, що починаючи з 1991 р. адвентисти загалом проводили короткострокові оздоровчі програми та виставки, однак із часом перелаштувалися на західну систему надання послуг на базі постійно діючих оздоровчих установ. Окреслено філософію та практики реалізації здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні в контексті роботи медичних, санаторних та оздоровчих закладів, які безпосередньо належать цій релігійній організації. Практична новизна дослідження заснована на матеріалах інтерв’ювання керівників закладів здоров’я, які безпосередно були дотичними до створення медичних установ та реалізації різноманітних адвентистських програм по здоров’ю. Вивлено, що представники інших протестантських та православних конфесій, які відвідували бази відпочинку, змінювали свою думку щодо адвентизму та адвентистів, що, своєю чергою, сприяло створенню атмосфери релігійної терпимості та толерантного ставлення один до одного. Діяльність оглянутих центрів здоров’я, санаторіїв та пансіонатів в основному реалізовує місію Церкви адвентистів сьомого дня, а самі виконавці (персонал) вбачають у профілактиці захворювань та реабілітації пацієнтів свій вклад у служіння Богу. Крім того, в діяльності закладів, які ми дослідили, особлива увага приділяється навчанню принципам здорового способу життя, правильного харчування, водолікування тощо. Визначено, що в основу процесу реалізації програм по здоров’ю покладено принципи християнської етики, якими намагаються керуватися керівники та персонал, вбачаючи у цьому виконання місії Христа на землі, особливо у сфері відновлення та профілактики здоров’я відвідувачів санаторіїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кіндратюк, Богдан. "МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 125–42. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.125-142.

Повний текст джерела

Анотація:

Окреслено побутування в ЗУНР головних складових полінаціональної музичної культури. Її прикметою був інструментальний і вокальний фольклор українців, поляків, євреїв, вірмен, німців, угорців, ромів, ін. етносів і особливості музики етнографічних регіонів (Бойківщини, Буковини, Гуцульщини, Закарпаття, Лемкінщини, Опілля, Покуття). Музичне мистецтво успішно виконувало притаманні йому соціокультурні функції в житті цивільних і військових, соціальних прошарків, віруючих різних конфесій. Воно допомагало жити й воювати, виховувати та мобілізовувати, утверджувати українство й оздо- ровлюватися. Закономірні дії новоствореної держави у сфері культури, зокрема мистецтва засвід- чували розуміння його важливості на фронті й у тилу. У статті уточнено окремі факти з біографій діячів музичного мистецтва, авторство деяких їхніх творів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Автушенко, Ірина, та Олександр Автушенко. "ВІЙСЬКОВО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ: ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 17–32. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-17-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано військово-релігійні відносини в незалежній Україні. Розвитку цих відносин сприяли зміни у духовному житті суспільства. В історії військово-релігійних відносин виділяється два етапи. Перший характеризується безсистемною співпрацею релігійних конфесій зі Збройними Силами України та розробкою нормативно-правової бази. У різних конфесіях почали формуватися напрями діяльності щодо задоволення духовних потреб військовослужбовців. Другий етап, починаючи з 2006 року, відзначився консолідованою співпрацею Церкви зі структурними підрозділами Збройних Сил України, становленням інституту військового капеланства. Військові священники підтримують бойовий дух та моральний стан військовослужбовців, що сприяє підвищенню боє- здатності військових частин та захисту кордонів країни. Ключові слова: військово-релігійні відносини в Україні, військовослуж- бовці, капелани, священники, Церква, національна безпека, свобода релігійного віросповідання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Guivaniuk, Mykola. "Українська літературна інтелігенція радикального спрямування у релігійному житі галичини й буковини (кінець XIX – початок XX ст.)". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (14 травня 2018): 31–38. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.31-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано вплив представників української літературної інтелігенція радикального спрямування на релігійне життя Галичини й Буковини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Українські письменники, означеного регіону намагалися виробити власну церковно-релігійну позицію, що мала суттєвий вплив на суспільність. Українські літератори перебували у сфері впливу двох християнських конфесій у Галичині – греко-католицької, а в Буковині – православної. Прихильниками радикалиних ідей були насамперед І.Франко (у 1899 р. перейшов до народовців), С.Данилович, М.Павлик, В.Стефаник, Я.Весоловський, Т.Галіп, Н.Кобринська, М.Лагодинський, А.Чайковський, К.Малицька, К.Трильовський та ін. Основним об’єктом їхніх зацікавлень стали релігія та практична діяльність галицького і буковинського духовенства на зламі ХІХ – ХХ ст. На практиці це виявлялося у їх публічних виступах та публікаціях. Поширення письменниками-радикалами в українському суспільстві популярних у Європі марксистських, соціалістичних та атеїстичних ідей, що заперечувалися церквою, з одного боку сприяло утвердженню плюралізму в суспільному житі, а іншого боку вносило значний дисонанс у суспільно-церковні відносини. Ключові слова: Галичина, Буковина, письменники, релігія, духовенство

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Касич, М. А. "ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ В ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО СОЦІУМУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 149–55. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-149-155.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті автор порушує проблему необхідності виховання почуття доброти в підлітків у контексті потреб і поглядів сучасного соціуму. Автор розмірковує про те, які риси характеру притаманні добрій людині. У статті розглянуто три основні рівні прояву доброти, що були запропоновані шотландськими соціологами Джулією Браунлі та Саймоном Андерсоном: спонтанні прояви доброти, реляційні прояви доброти та рівень абсолютної доброти. Автор обґрунтовує свої погляди на важливість виховання доброти в підростаючого покоління як необхідної складової існування сучасного суспільства. Автор стверджує, що сьогодні наш соціум вражає своїм різноманіттям, адже у межах однієї країни й навіть міста можуть проживати представники абсолютно різних рас, національностей, етносів, віросповідань і конфесій, люди з абсолютно різним рівнем і способом життя, з різноманітними політичними та етичними поглядами. Крім того, завдяки досягненням медицини, люди з особливими фізичними станами здатні вести повноцінне життя і так само відчувають потребу в інтеграції в соціум. Отже, соціальна політика має бути, у першу чергу, з тенденцією до побудови інклюзивного суспільства. Зробити це можна за допомогою виховання почуття доброти й доброго ставлення до оточуючих, починаючи з раннього віку. У статті описана ідея Джона Уотсона, засновника концепції біхевіоризма, про те, що набір особистих якостей індивіда залежить лише від його виховання та правильне оточення здатне сформувати будь-яку модель поведінки. Спираючись на цю думку, автор стверджує, що доброта – це не вроджена риса людини, а результат виховання, а, отже, її можливо й необхідно виховувати. Автор описує низку позитивних аспектів виховання почуття доброти в підлітків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Конфесійне життя"

Фоменко, Д. А. "Господарський розвиток Святогірського монастиря середини ХІХ – початку ХХ ст". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21297.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гнезділова, В. С., та В. М. Василенко. "Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66646.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що у суспільстві сучасної незалежної України майже постійно, упродовж двадцяти років, відбуваються трансформаційні процеси. Але неодмінною передумовою поступового розвитку суспільства є стабільність. Необхідно підкреслити, що ключовим чинником стабільності суспільства може стати релігійна система, тому що релігійність людини сприяє її терпимості, толеранстності. Релігійна ситуація в сучасній Україні досить невизначена, бо існують проблеми у духовному розвитку українців,а також не є однозначним відношення державних структур до релігії. Ця проблема набуває особливої актуальності в умовах складного становлення української державності. Адже національне відродження потребує приділяти більше уваги рушійним силам націєтворних процесів, умовам і факторам, які мають вплив на особливості, характер та динаміку їхнього розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Конфесійне життя"

Андрухів, І. О. Політика радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті в 40-80-х роках 20 століття. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!