Добірка наукової літератури з теми "Контроль візуальний"

Оскільки вербальна пам’ять є більш збереженою при ураженнях головного мозку, ніж візуальна оперативна пам’ять (ВОП), то мета нашої роботи – визначити особливості міжрегіональної взаємодії в головному мозку військовослужбовців ЗСУ, які отримали черепно-мозкові травми (ЧМТ) під час бойових дій на сході України, у подальшому – бійців із ЧМТ, під час тестування візуальної оперативної пам’яті. В обстеженні взяли участь 16 студентів КНУ імені Тараса Шевченка (контрольна група) та 16 бійців із ЧМТ – пацієнтів Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Виявлено, що у тестуванні ВОП час реакції в групі бійців із ЧМТ був значуще більшим, ніж у контрольній групі, хоча значущих відмінностей між відносною кількістю помилок не знайдено. У групі бійців із ЧМТ виявлено міжпівкульний взаємозв’язок у соматосенсорній корі, у той час як у контрольній – виявлено складну фронто-парієтальну систему міжпівкульних взаємозв’язків. При запам’ятовуванні візуальних стимулів у бійців із ЧМТ, замість вищого контролю за процесами кодування, утримання та відновлення інформації з фронтальної кори, контроль за процесами візуальної оперативної пам’яті, можливо, беруть на себе вищі асоціативні зони парієтальної кори, які більшою мірою спираються на пошук і використання як нових, так і знайомих стимулів за їхніми ознаками.

Метою дослідження є удосконалення основних модулів системи оцінювання рівня знань студентів «ZELIS» (розробники О. С. Зеленський та В. С. Лисенко) Задачами дослідження є вдосконалення окремих модулів системи та розробка наступних алгоритмів: – уведення даних із документа у форматі rtf; – валідація даних при їх записі до бази даних; – розпізнавання відповідей на поставлені питання з бланків; – дистанційне навчання за допомогою клієнт-серверних технологій. Об’єктом дослідження є система оцінювання рівня знань студентів «ZELIS». Предметом дослідження є вдосконалення існуючих модулів системи та розширення її можливостей. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень, передбачено візуальний контроль вхідних даних, надано можливість їх корегування. Система виконує контроль не тільки даних з документу, а й при формуванні бази даних з питаннями і відповідями. При роботі з системою доступні різні режими тестування. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо оптимальних способів обробки вхідних даних і подальшої роботи з ними, а також можливі шляхи подальшого вдосконалення системи.

У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості, вмісту основних елементів живлення та продуктивності пшениці озимої залежно від різних способів та глибини основного обро- бітку ґрунту та удобрення культури у сівозміни в зрошу- ваних умовах Півдня України. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту та різних систем удобрення на показники вмісту доступного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію та забур’яненості посівів озимої пшениці та подальшого впливу показни- ків на продуктивність. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахун- ково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендацій. Дослідження проводились протягом 2009–2016 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Дослідження дають змогу стверджувати, що наймен- ший рівень забур’яненості спостерігався за дискового обробітку на 12–14 см у системі диференційованого обробітку ґрунту (контроль) 10,8 шт./м2. Застосування чизельного розпушування на 23–25 см у системі різногли- бинного безполицевого обробітку збільшило забур’яне- ність до 23,8 шт./м2, тобто в 2,2 раза порівняно з контро- лем. Найбільша ж засміченість посівів спостерігалась за дискового обробітку на 12–14 см у системі мілкого одно- глибинного розпушування 34,0 шт./м2 та нульового обро- бітку ґрунту 27,9 шт./м2, тобто більше в 3,14 та 2,6 раза порівняно з контролем. Проте однаковий рівень врожай- ності за дискового обробітку на 12–14 см у системі дифе- ренційованого та мілкого одноглибинного обробітку і чизельного на 23–25 см у системі різноглибинного без- полицевого розпушування 6,38 та 6,50 т/га. Найменший рівень врожайності в досліді було зазначено за нульо- вого обробітку ґрунту 5,55 т/га, що менше на 0,94 т/га, або на 16,9%, порівняно з контролем. Збільшення дози добрив до 105 кг/га д.р. у середньому на 1 га сівозмін- ної площі не суттєво вплинуло на врожайність, проте подальше збільшення дози до N120Р40 сформувало максимальну продуктивність у досліді у середньому по фактору В, що більше на 0,71 т/га, або на 11,9%, порів- няно з контролем.

Робота базується на вивченні літератури та власному досвіді лікування пацієнтів із переломами проксимального епіметафізу великогомілкової кістки. Мета робота – підвищити рівень знань студентів вищих медичних закладів, магістрів, лікарів-інтернів та аспірантів за спеціальністю «ортопедія та травматологія» задля підвищення якості лікування даних пошкоджень шляхом систематизації сучасних підходів до діагностики, планування й оптимізації хірургічних втручань, залежно від типу перелому. Тип перелому визначався за класифікаціями Schatzker та AO/ОТА. Диференційований вибір техніки та засобів фіксації кістково-хрящових фрагментів, залежно від типу перелому, є головним чинником відновлення функції пошкодженого колінного суглоба. Технологія артроскопічно-контрольованого остеосинтезу забезпечує зменшення травматизації внутрішньо- та навколосуглобових тканин, візуальний контроль репозиції фрагментів, можливість визначення корекції пошкоджень м’яких тканинних структур, оптимальні умови перебігу репаративного процесу та післяопераційного відновлювального лікування. На підставі аналізу власного клінічного матеріалу, із застосуванням багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу встановлено основні чинники, що впливають на прогресування після травматичного остеартрозу і призводять до незадовільних результатів. Ключові слова: перелом, проксимальний епіметафіз великогомілкової кістки, хірургічне лікування, артроскопічна техніка, остеосинтез.

Мета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, щоМета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, що позитивно вплинуло на якість і збереженість продукції.Висновки. Максимальну тривалість зберігання продукції високої якості (перший ґатунок), забезпечило використання ізраїльських пакетів 885-В1. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між збереженістю маси списів і вмістомзагальних і моноцукрів (r = 1,00), та між збереженістюмаси списів та вмістом аскорбінової кислоти (r = 0,99)дозволяють прогнозувати максимальну тривалість зберігання продукції високої якості.

Мета. Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевогонерва у відновлювальний період. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтівз невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну(29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальненняданих науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій-не обстеження. Результати. На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програмуфізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходуМКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівняфізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структуриі функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправидля м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж,самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапіяз нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів переддзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до со-ціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізаціїм’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовомуперенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок викори-стовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапіябула направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. Висновки.Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкогоарсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів увідновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та від-новлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтівз даною патологією.

Мета роботи. Провести аналіз сучасних аналітичних технологій виявлення фальсифікованих лікарських засобів та обґрунтувати науково-практичні підходи щодо їх використання під час оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів. Матеріали і методи. Дані вітчизняних і зарубіжних джерел щодо сучасних аналітичних методів контролю ліків, вітчизняні нормативно-правові акти у сфері обігу та контролю лікарських засобів, аналітичні методи фармацевтичного аналізу; аналіз логічний, структурний, порівняльний, експертна оцінка, узагальнення і систематизація. Результати й обговорення. Встановлено, що візуальні методи виявлення фальсифікованих ліків під час контролю якості лікарських засобів в аптечних закладах на сьогодні є малоефективними. Візуальна оцінка дозволяє виявляти лише грубі підробки за зовнішніми ознаками упаковки та самого препарату. Сучасний досконалий рівень виготовлення фальсифікованих лікарських засобів потребує на сьогодні впровадження в практику інноваційних технологій контролю ліків, які дають можливість з високою вірогідністю відрізнити підробку від оригіналу. Сучасні аналітичні методи виступають як ефективний засіб швидкого і надійного моніторингу якості лікарських засобів при здійсненні їх контролю. У статті наведено сутність та кваліфікаційні ознаки доступних у використанні та обслуговуванні аналітичних методів та устаткування, що застосовуються при проведенні контролю ліків в економічно розвинутих країнах, а також можуть бути рекомендовані для використання в Україні. Висновки. Проведений аналіз сучасних технологічних підходів до виявлення фальсифікованих лікарських засобів свідчить про необхідність доповнення візуальних методів контролю якості ліків у вітчизняних аптечних закладах сучасними аналітичними методами експрес-аналізу з метою підвищення якості та безпеки фармацевтичної допомоги населенню.

Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.

Результати моніторингу стану об'єктів в біології, медицині, дистанційному зондуванні Землі, матеріалознавстві доволі часто подаються у вигляді цифрових зображень. Здебільшого такі зображення характеризуються недостатньою візуальною якістю, мають великі розміри, містять велику кількість однотипних деталей складної форми тощо. Задачі оброблення та аналізу цих зображень є проблемно орієнтованими і потребують індивідуального підбору методів та алгоритмів для кожної предметної області. У цій роботі за таку предметну область вибрано матеріалознавство, металографічні та фрактографічні зображення. Спільним недоліком відомих систем оброблення зображень у металографії та методів, на підставі яких вони створені, є низький рівень автоматизації, велика кількість налаштувань, необхідність постійного контролю з боку оператора, обмеженість функціональних можливостей аналізу складних зображень, що загалом негативно впливає на ефективність вирішення спеціалізованих задач кількісної металографії. Для усунення цих недоліків розроблено нові методи опрацювання та оцінювання кількісних характеристик структурних складників візуальних даних. На цій основі побудовано інформаційну технологію, яка характеризується підвищеним рівнем автоматизації, швидкодії та точності аналізу металографічних і фрактографічних зображень.

Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.

У дисертаційній роботі на основі дослідження методології і методів проведення геологічних досліджень та використання наявного найдетальнішого "сублокального рівня контролю нафтогазоносності" розроблено відповідний йому рівень геологічного прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів. Визначені і деталізовані сучасні та запропоновані нові принципи виявлення нафтогазоперспективних об'єктів сублокального рівня - пасток ВВ. Розроблені принципи побудови візуальних фреймів за допомогою елементів ГІС для створення системних уявлень про геологічні об'єкти. На основі інтеграції тектонічних, літологічних і геоморфологічних досліджень розроблено комплекс геологічних досліджень придатний для прогнозу й картування таких об'єктів. Запропоновано використання розробленого комплексу на всіх етапах і стадіях проведення ГРР. На основі проведення сублокального геологічного прогнозу на площі Талалаївського виступу ДДЗ виявлено 17 перспективних об'єктів різноманітного типу в карбонатній і теригенній частинах розрізу, видано конкретні пропозиції на буріння пошукових і розвідувальних свердловин.
В диссертационной работе на основе методологии геологических исследований, выделения "сублокального уровня контроля нефтегазоносности" (В.Е.Хаин, 1986 г.) и сублокального прогноза нефтегазоносности (Л.А.Буря-ковский и др., 1990 г.) определён уровень геологического прогноза в системе существующих прогнозов нефтегазоносности недр. Разработаны принципы проведения сублокального прогноза нефтегазоперспективных объектов. Обоснована необходимость и уровень использования существующих методов тектонических, литологических и геоморфологических исследований для прогноза объектов сублокального уровня - ловушек УВ. Предложен к использованию комплекс геологических исследований, включающий оценку, детализацию и интеграцию существующих направлений геологических исследований (структурное картирование, палеотектонические методы, зональный и локальный прогнозы нефтегазоносности) и новых принципов прогноза нефтегазоперспективных объектов сублокального уровня. К новым принципам, разработанным диссертантом, относятся: - ранжирование и выделение изученных частей перспективных территорий и объектов на основе равнозначных горизонтальной и вертикальной структурных составляющих характеристик их геологического строения; - прогноз новых объектов сублокального уровня с помощью отличительных точек; - модельный прогноз новых объектов сублокального уровня в пределах резервуара; - построения карт визуальных фреймов с целью создания системных представлений о геологическом строении многоуровневых геологических объектов. Впервые обоснованы принципы и построен визуальный фрейм изученной части визейских карбонатных отложений Талалаевского выступа Днепровско-Донецкой впадины. Предложено введение в официальные документы и использование разработанного комплекса прогнозных геологических исследований на всех этапах и стадиях проведения ГРР. На территориях с высокой степенью изучения недр решение о бурении поисковых и разведочных скважин предлагается принимать на основании использования геологических моделей визуальных фреймов объектов исследования. Проведенный сублокальный прогноз нефтегазоперспективных объектов на площади Талалаевского выступа Днепровско-Донецкой впадины позволил выделить 17 перспективных объектов разнообразного типа в карбонатной и терригенной частях разреза и выдать конкретные предложения о бурении поисковых и разведочных скважин.
The level of petroliferous objects geological forecast on the basis of geological searches methodology and methods and use of detailed "sublocal level petroliferous control" elaborated. The modern and offering new principles of revealing sublocal level petroleum potential objects - НС-traps determined and detailed. The principles of visual frames construct elaborated by means of exploration geophysics elements for system ideas about geological objects creation. On the basis of tectonical, lithological and geomorphological investigations integration worked out the complex of geological searches which suitable for such objects predict and mapping. The use of elaborating complex at all stages of explorations works offered. By means of petroliferous objects sublocal forecast at DDD's Talalayevsky ledge distinguished 17 various type perspective objects in carbonaceous and terrigenous parts of section and gave propositions for wildcats and exploration wells drilling.